Конспект з предмету Економіка 9 клас
Тема: „Зелена” інформація, необхідна споживачам.
Надіслано Туряницею О.В., вчителем Економіки.
 Тема уроку: «Зелена інформація», необхідна споживачам»
Мета:

•  сформувати в учнів розуміння сутності поняття «зелена» інформація; 
•  розвивати логічне та просторове мислення, формувати економічний світогляд;
•  виховувати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів.

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури та адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
Привітання (3 хв) – настрій на позитив.
Притча «Приховані глибини»
Якось Мулла Насреддін прийшов на базар і побачив у продажі птахів, які коштували п'ятдесят реалів кожна. "Мій птах, - подумав він, - крупніший за них і має коштувати набагато більше".
Наступного дня він приніс на базар свого півня. Але ніхто не давав за нього більше п'яти реалів. Мулла почав кричати:
- О люди! Це не чесно! Учора ви продавали птахів меншого розміру в десять разів дорожче.
Хтось перервав його:
- Насреддін, то були папуги - птахи, що говорять. Вони коштують дорожче, тому що вони вміють говорити.
- Дурні! - сказав Насреддін. - Тих птахів ви цінуєте, тому що вони вміють говорити. Моїм же птахом, у якого прекрасні думки і який, проте, не досаждає людям своєю балаканиною, ви нехтуєте.

КОНСПЕКТ УРОКУ:
Впровадження систем управління у відповідності до вимог міжнародних стандартів серії ISO 14000 сприятиме розвитку інновацій і сучасних систем управління виробництвом, що поєднують ресурсо- та енерго-зберігаючі технології із зменшенням впливів на навколишнє природне середовище та надають споживачеві гарантію безпеки продукції для його життя, здоров'я, майна та середовища існування. Подати таку інформацію найзручніше на упаковці продукту.
«Зелена» інформація – один з інструментів екологічної політики товаровиробника. Знак екологічного маркування — це графічне зображення та/або заява, що інформує про загальну екологічну характеристику одного чи декількох екологічних аспектів продукції (товарів або послуг).
Загальна мета «зеленої» інформації — доведення до споживачів інформації щодо впливу продукції на стан навколишнього середовища і здоров'я людини та навпаки — навколишнього середовища на продукцію, протягом всього життєвого циклу: від її виготовлення до утилізації (рециклінгу).
У 1990 -х рр. динаміка розвитку споживчого ринку зазнала суттєвих змін. Політика приватизації, дерегулювання економіки, економічна інтеграція та світова глобалізація — це фактори, що потребують від товаровиробника нових ринкових орієнтирів. Потребує нових підходів й традиційний маркетинг, що з роком в рік набуває суттєвих недоліків.
Формування попиту і стимулювання збуту, планування бізнесу з врахуванням екологічних аспектів - найактуальніша проблема на сучасному етапі розвитку сталого (збалансованого) виробництва та споживання і основне завдання «зеленого» маркетингу.
Для досягнення успіху на ринку екологічно орієнтовних товарів та послуг важливо дотримуватись певної послідовності впровадження заходів, спрямованих на формування попиту та стимулювання збуту. Важливо донести споживачеві інформацію, що саме ця продукція є більш корисна для здоров'я та довкілля. Дуже велику роль у цьому відіграє екологічне маркування.
Але права використання екологічного знаку ще недостатньо, необхідно максимально ефективно використати його в рекламній стратегії (компанії) підприємства.
Які причини обирати продукцію марковану знаком екологічного маркування?
1. Ви піклуєтеся про своє здоров'я та здоров'я своєї родини.
2. Негативний вплив даної продукції на навколишнє природне середовище зведено до мінімуму на всіх стадіях життєвого циклу.
3. Ви підтримуєте виробників, що бережливо ставляться до довкілля та здоров'я споживача.
4. Ви вносите свій вклад у справу охорони довкілля.
На даний час на ринку України з'явилися різні екологічні маркування та декларації (наприклад "натуральна", "екологічно чиста", й т. і.), які зазначено на продукціï не залежно від їх складу й місця на ринку. Такі нововведення привернули увагу, але й призвели до деякої омани споживачів. 
Без відповідних критеріїв та досліджень незалежною третьою стороною, встановлених міжнародними стандартами серії ISO 14000, споживачі не можуть бути впевнені в тому, що товаровиробники, які впровадили знак екологічного маркування гарантують, що маркована продукція дійсно є екологічно пріоритетною.
Ця умова, разом з обов'язком надійності й об'єктивності, призвела до необхідності впровадження механізму контролю споживчого ринку щодо підтвердження надійності інформації екологічно маркованої продукції відповідно до нормативно-технічних вимог чинного законодавства, з метою захисту українського ринку від недобросовісної конкуренції із застосування екологічного маркування, яке вводить в оману споживача. 
Вперше використання екологічного маркування було рекомендовано на Світовому саміті в Ріо-де-Жанейро в 1992 році, а його впровадження підтримано усіма серйозними міжнародними організаціями, такими як ООН, Світова Організація Торгівлі, а також Європейський Союз.
Екологічне маркування – це комплекс відомостей екологічного характеру щодо продукції, процесу чи послуги у вигляді тексту, окремих графічних, кольорових символів (умовних позначень) та їх комбінацій. Він наноситься в залежності від конкретних умов безпосередньо на виріб, упаковку (тару), ярлик, етикетку чи в супровідну документацію.
Ціль створення екомаркування:
повідомлення споживачу інформації, яка дозволяє обирати ту продукцію, яка робить найменший негативний вплив на навколишнє середовище;
стимулює виробників екологічно безпечної продукції, забезпечення безпеки продукції на всіх стадіях її життєвого циклу;
призупинення або припинення реалізації продукції, яка не відповідає встановленим екологічним вимогам;
сприяння збуту продукції з кращими екологічними характеристиками;
запобігання ввезення в країну недоброякісних з екологічної точки зору іноземних товарів;
оцінка відходів виробництва з точки зору екологічної безпеки та утилізації.
Основою критерію екологічності виступає оцінка впливу на навколишнє середовище на усіх стадіях життєвого циклу продукції. Ретельне вивчення стадій життєвого циклу дозволяє визначити критерії, які враховують вимоги до ряду факторів, що виявляються екологічно небезпечними. Якщо продукція відповідає встановленим критеріям, в такому разі ій надається знак екологічного маркування.
Для того щоб отримати екомаркування підприємство повинно не тільки сплатити проведення експертизи для оцінки екологічної безпеки продукції, життєвого циклу її виробництва, але й впроваджувати та розвивати нові технології, які підтримують та підвищують рівень екологічної безпеки продукції. Безумовно, такі дії підприємства вимагають постійних серйозних фінансових вкладень, що пояснює велику собівартість продукції, що має екомаркування в порівнянні з аналогічною несертифікованою продукцією. В той же час виникає питання: «що отримує виробник, який здійснив екологічне маркування власної продукції»? Відповідь є очевидною: по-перше, підтвердження ексклюзивної якості своєї продукції з урахуванням її екологічної безпеки; по-друге, обґрунтоване підтвердження наявності екологічної політики на підприємстві; по-третє, полегшення взаємодії із компаніями-партнерами, особливо іноземними (деякі західні компанії можуть просто відмовитись працювати з продукцією, якщо вона не пройшла екологічну сертифікацію); по-четверте, підвищення продажей (за рахунок підвищення попиту покупців на продукцію); по-п’яте, репутацію підприємства, яке турбується про стан навколишнього середовища; і в заключення - підвищення конкурентоспроможності продукції.
В залежності від інформації, яку несе екологічне маркування, існує 3 основні типи: 
1) інформація про екологічність продукції загалом, яка враховує увесь життєвий цикл її виробництва;
2) інформація про екологічність окремих властивостей продукції. Сюди також відносяться знаки, які відображають відсутність речовин, які призводять до зменшення озонового шару Землі; знаки на предметах споживання, які відображають можливість їх утилізації з найменшою шкодою для навколишнього середовища, і багато інших;
3) інформація для ідентифікації натуральних продуктів харчування (органічне виробництво).