Конспект до уроку з предмету Економіка 4 клас
Тема: Товар Собівартість Корисність Ціна
Надіслано Биковим Д.Я., вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"

 Т е м а у р о к у: «Товар. Собівартість. Корисність. Ціна»
Мета:

•  Визначити поняття товару, та його різновиди.
•  Дослідити поняття собівартості та витрат, що входять до її складу
•  Визначити економічну сутність цін на товари та послуги
•  Дослідити процес визначення корисності товару.

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури та адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований.
Х і д у р о к у:
І. Привітання (3 хв) – настрій на позитив
Притча «Метелики і вогонь»
Три метелики, підлетівши до свічки, що горить, почали міркувати про природу вогню. Одна, підлетівши до полум'я, повернулася і сказала: — Вогонь світить.
Інша підлетіла ближче і обпалила крило. Прилетівши назад, вона сказала: — Він пече!! Третя, підлетівши зовсім близько, зникла у вогні і не повернулася. Вона дізналася те, що хотіла дізнатися, але вже не змогла повідати про це що залишився.
Той, хто отримав знання, позбавляється можливості говорити про них, тому знаючий мовчить, а той, що говорить не знає.

ІІ. Релаксація (1 хв) – після серйозного веселе
Мета повинна бути зрозумілою, простою, і записаною на папері. Якщо вона не записана на папері і кожен день переглядається, то це не мета. Це побажання.
Р.Кіосакі
ІІІ. Нова тема (20 хв) – опорний конспект для учнів, використання демонстраційного матеріалу
П л а н у р о к у:
1. Поняття товару
Товар — це продукт праці або певне благо, що здатне задо¬вольняти певні потреби людини і призначене для обміну (купівлі та продажу).
Товари можна класифікувати за різними ознаками:
- за сферами виробництва і терміном їх використання товари поділяються на:
а) матеріальні: тривалого використання (автомобілі, телевізори, комп’ютери, холодильники, меблі тощо) та короткочасного використання (продукти харчування, одяг, взуття, мило тощо);
б) нематеріальні – послуги: можуть бути у вигляді певного виду діяльності – ремонту телевізорів, побутової техніки; ідеї, консультації – юриста, вчителя, економіста.
- за способом призначення товари поділяються на:
а) товари широкого вжитку: основні товари щоденного вжитку (продукти харчування, одяг, взуття, побутова техніка), послуги постійного характеру (за обслуговування житла, водозабезпечення, театр, кіно) інші послуги (юриста, репетитора, страхування життя)
б) виробничого призначення: матеріали і деталі (сировина, напівфабрикати, деталі), капітальне майно (споруди (виробничі будівлі, приміщення), обладнання (комплект машин, верстати), допоміжне обладнання (транспорт на підприємстві, тара), ділові послуги, послуги з технічного обслуговування обладнання і послуги консультативного характеру (юриста, економіста, посередника тощо).
Товар має дві властивості:
1) здатність задовольняти певну потребу людини;
2) придатність для обміну на інші товари.
2. Ціна товару та її функції.
Ціна — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.
Економічна суть ціни проявляється насамперед через виконання нею окремих функцій:
• облікової, за допомогою якої визначаються витрати суспільної праці, а також вартість потреби суспільства в товарі. Виконуючи цю функцію, ціна дає змогу визначити вартість сировини, матеріалів, комплектуючих, праці, інших ресурсів, що були використані для виробництва товару.
• збалансування попиту і пропозиції, що відбиває зв'язок між категоріями попиту та пропозиції на ринку. Якщо в суспільстві утворюється диспропорція між ними, то ціна є гнучким інструментом для досягнення рівноваги. З одного боку, ціна повинна стимулювати виробництво товарів, попит на які не задоволено, спонукати виробника випускати якісні товари. З іншого боку, ціна може коригувати попит на окремі товари, насамперед такі, що не є товарами першої необхідності (наприклад, модні вироби, вироби з дорогоцінного металу).
• стимулюючої, яка виявляється у впливі ціни на пропозицію та споживання різних товарів. Стимулюючий вплив ціни відбувається через рівень прибутку. Як наслідок, обсяги виробництва можуть збільшуватись або зменшуватись.
• розподільчої, що зумовлена відхиленням ціни від вартості під впливом різних чинників і пов'язана з розподілом і перерозподілом національного доходу між галузями, різними секторами економіки, підприємствами різних форм власності, фондами нагромадження та споживання.
• засобу розміщення виробництва. Зміст цієї функції полягає в переміщенні капіталу з одних галузей в інші, де прибутковість більша.

3. Поняття собівартості товару.

Середня собівартість одиниці продукції, як і ціна, установлюється на її основі, визначається загальним рівнем витрат на виробництво.
Собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва.
Відповідно до цього у собівартість продукції включаються витрати на:
- дослідження ринку і виявлення потреби у продукції;
- підготовку і освоєння нової продукції;
- виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію, оплату праці персоналу;
- обслуговування виробничого процесу і управління ним;
- збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т. п.);
- розвідку, використання і охорону природних ресурсів (плата за воду, деревину, витрати на охорону повітряного, водного басейнів);
- набір і підготовку кадрів;
- поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.

4. Корисність
Корисність – це суб’єктивне відчуття задоволеності від споживання блага.
Корисність – поняття суто індивідуальне. Те, що корисне для однієї людини, може бути абсолютно зайвим для іншої. Корисність банки консервів для мисливця в тайзі та для людини, котра потрапила на банкет, неоднакова. Покупець купує товар тому, що він корисний і необхідний для задоволення його власних потреб. Проте ключ до розгадки раціональної поведінки споживача полягає в категорії «гранична корисність», що є додатковою корисністю, що додається кожною наступною порцією товару.
Отже, для аналізу поведінки споживачів необхідно розрізняти загальну (сукупну) корисність блага і його граничну корисність. Позаяк людина потребує на даний предмет взагалі, а певну його кількість, то потреба в ньому задовольняється відповідно до закону спадної граничної корисності (перший закон Госсена): «У процесі збільшення кількості споживаного товару або послуги його корисність від споживання додаткової одиниці зменшується».
Тобто, покупець готовий заплатити за першу пару чобіт більше, ніж за п’яту, адже вона йому потрібна менше. Але, наприклад, п’ятий кілограм цукру має таку саму корисність, як і перший, під час консервації фруктів. Цю особливість враховує виробник при встановленні ціни за свій товар. Виходячи з дії закону спадної корисності, він має «призупинити падіння граничної корисності» зменшенням ціни на додатковий продукт. Літрова пляшка «Кока-коли» коштує 6 грн. Гранична корисність другого літра води для покупця менша, ніж першого, тому той самий напій у дволітровій пляшці має коштувати менше 12 грн. Якщо покупцю пропонують додатковий продукт відповідно до його шкали цінностей, тобто дешевше, наприклад, за 8 грн., то зазвичай покупець здійснить таку покупку.
Додаткова корисність, що додається кожною наступною порцією товару, називається граничною корисністю.
Кожний споживач розширює окремі різновиди споживання доти, доки граничні корисності не стають пропорційними цінам. Простіше кажучи, остання гривня, витрачена, наприклад, на м'ясо, повинна приносити ту саму корисність, що й остання гривня, витрачена на хліб або помаранчі.
Має існувати рівність граничних корисностей на одиницю ціни кожного товару.
У вирівнюванні граничних корисностей полягає другий закон Госсена:
, де
MU – гранична корисність (marginal utility);
P – ціна (price).

Приклад
Батьки доручили купити тобі фрукти. В тебе є 3 грн. 50 коп. Як розподілити ці гроші на їх покупку, якщо ціна яблук – 50 коп. за кг, а помаранчів – 1 грн.?
Звісно, основою ухвалення рішення має слугувати корисність цих товарів для тебе та ціна на них. Скажімо, ти оцінив корисність у такий спосіб:
Кількість (кг) Гранична корисність яблук (ум.од.) Гранична корисність помаранчів (ум.од.)
1 5 9
2 4 6
3 3 5
4 2 3
5 1 1
Складемо таблицю і виберемо для покупки таку кількість яблук і помаранчів з урахуванням їх ціни, щоб досягти максимальної загальної корисності.
Кількість (кг) Яблука (Р=0,5 грн) Помаранчі (Р=1 грн)
MU MU/P MU MU/P
1 5 10 9 9
2 4 8 6 6
3 3 6 5 5
4 2 4 3 3
5 1 2 1 1
Отже, ти купиш 3 кг яблук (витративши 1,5 грн.) і 2 кг помаранчів (витративши 2 грн.).
Відповідь: Гранична корисність від споживання 2 кг помаранчів за ціною 1 грн дорівнює граничній корисності 3 кг яблук за ціною 0,50 грн з огляду на твої смаки.
ІV. Вправа на фокус уваги (1 хв).
В чому проявляється перший закон Госсена?

V. Завдання для закріплення нової теми (10 хв) – розв’язування задач.
Задача 1
Споживач робить вибір між двома товарами Х та Y. Граничну корисність кожного з них для споживача наведено в таблиці:
Одиниця товару MUX MUY
1 10 24
2 8 20
3 7 18
4 6 16
5 5 12
Яку кількість кожного з товарів купить раціональний споживач, якщо його денний бюджет становить 10 грош. од., а ціни товарів Х та Y відповідно 1 грош. од. і 2 грош. од.?

Задача 2
Споживач витрачає 13 грош. од. на тиждень на помідори та огірки. Гранична корисність помідорів для нього визначається рівнянням 30 – 2Х, де Х — кількість помідорів, кг. Гранична корисність огірків становить 19 – 3Y, де Y — кількість огірків, кг. Ціни товарів відповідно 2 грош. од. та 1 грош. од. Яку кількість помідорів та огірків придбає раціональний споживач?
VІ. Додаткові завдання – самостійна робота (додаток А).
Відповіді:
1. 1-б; 2-а; 3-г; 4-в
2. б, г
3. а
4. Ціна — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.
5. б
6. б
VІІ. Заключна частина уроку
Є два шляхи для того, щоб стати щасливим: скоротити наші бажання та збільшити можливості. Якщо ти мудра людина, будеш робити обидві справи одночасно. (Б.Франклін)

Література:
1. Кириленко Л.М. «Моя економіка».
2. Ватаманюк З.Г. Економіка.
3. Покропиіний С.Ф. Економіка підприємства.
4. Предборський В.А Основи економічної теорії.

Додаток А
Самостійна робота за темою
«Товар. Собівартість. Корисність. Ціна»
Тести
1. Знайдіть правильне визначення до кожного поняття:
1. Товар
2. Собівартість
3. Ціна
4. Корисність
а) загальний рівень витрат на виробництво
б) продукт праці, що здатний задо¬вольняти певні потреби людини
в) суб’єктивне відчуття задоволеності від споживання блага
г) кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару
2. За сферами виробництва і терміном їх використання товари поділяються на:
а) широкого вжитку;
б) матеріальні
в) виробничого призначення
г) нематеріальні
3. Корисність – це:
а) суб’єктивне відчуття задоволеності від споживання блага
б) додаткова корисність, одержувана від кожної додаткової одиниці товару
в) рівень витрат на виробництво
г) ступінь використання усіх ресурсів підприємства
4. Дописати визначення
Ціна — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, _____________________, а покупець ____________________________.
5. У собівартість продукції не входять витрати на:
а) дослідження ринку і виявлення потреби у продукції
б) можливі ремонті роботи
в) збут продукції
г) підготовку кадрів
6. Який з наведених товарів буде користуватись більшою корисністю за умови, що людина знаходиться у пустелі?
а) золото
б) ковдра
в) мед
г) цукерки