Конспект до уроку з предмету Економіка 9 клас
Тема: Екологічне маркірування товарів.
Надіслано Биковим Д.Я., вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"

Тема уроку: “Захист екології на рівні особистого споживання. Екологічне маркування товарів ”.
Мета:

• сформувати в учнів поняття про сутність зеленого споживання;

•  зрозуміти, які заходи може здійснити особа щоб захистити екологію на рівні особистого споживання;

•  з’ясувати, що таке екологічне маркування товарів і навіщо воно потрібно;

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури та адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку.
I Привітання (настрій на позитив).
ІІ Нова тема– опорний конспект для учнів,використання демонстраційного матеріалу
План.
1. Сутність поняття «зелене споживання».
Прогресуючі процеси урбанізації та індустріалізації, а також споживання впливають на стан середовища. Приклади розвинутих країн, і відсутність зацікавленості в менш розвинутих країнах спричинили його знищення в світовому масштабі.
Небезпека є такою, що стає загрозливою для здоров'я та існування людини. В цих умовах все більшого значення набуває зосередження на середовищі, повернення до природи, що впливає на дії споживачів на ринку. Споживачі мотивуються до дій, які полягають не тільки у задоволенні поточних потреб, але також у запобіганні виникненню негативних наслідків їхньої діяльності для середовища.
Споживачі все частіше усвідомлюють, що їхні дії впливають на стан природного середовища. Під час покупки вони звертають увагу на її екологічні аспекти, хочуть, щоб їх покупка не мала шкідливих наслідків для середовища. У зв'язку з цим все популярнішим стає відповідне споживання. Прийняття і поширення екологічного стилю життя в англомовній літературі визначається як green consumerism (екологічне споживання) або зелене споживання.
2. Дії споживача спрямовані на захист екології
Кожен з нас може захистити екологію навіть виконуючі такі прості дії кожен день:
1. Ходити до супермаркету зі своєю власною сумкою або пакетом;
2. Купляти товари з мінімальною кількістю пакувального матеріалу;
3. Віддавати перевагу товарам в упаковці, що легко переробляється;
4. Робити вибір на користь місцевих товарів;
5. Більше користуватись велосипедом та громадським транспортом замість особистого авто.
Крім того, якщо ви хочете захистити екологію, необхідно притримуватись і певних принципів при споживанні товарів, зокрема, уникати товарів, які:
1. небезпечні для здоров'я споживача і середовища;
2. заподіюють істотну шкоду середовищу у процесі виробництва, використання, а також у
3. фазі після споживання;
4. потребують диспропорційної кількості засобів;
5. призводять до непотрібного марнотратства через високі ексклюзивні вимоги, надлишок
6. рис або короткий період придатності;
7. використовують матеріали, які небезпечні для людини і середовища;
8. вимагають жорстокості стосовно тварин;
9. здійснюють негативний вплив на інші країни.
3. Екологічне маркірування товарів
Ідея екологічного маркування виникла в 60-і роки, коли стан навколишнього середовища погіршився настільки, що мотивацією для покупців у виборі продуктів стали „екологічний ” імідж виробника та екологічна якість продукції. Тоді ж ринок поставив перед підприємствами нові завдання: збалансований розвиток виробництва та випуск екологічно пріоритетної продукції. Екологічні пріоритети продукції передбачають мінімальний вплив продукції на здоров’я людини і навколишнє природне середовище протягом усього життєвого циклу продукту (від видобутку чи виробництва сировини до утилізації використаного продукту). Екологічне маркування товарів покликане допомагати просувати на ринок конкурентоспроможний за ціною продукт, що задовольняє потреби і підвищує якість життя людей і одночасно зменшує негативний вплив на їх здоров’я та навколишнє середовище.
1994 року була створена міжнародна організація – Глобальна мережа екологічного маркування – Global Ecolabelling Network – основною метою котрої є обмін досвідом, розвиток екологічного маркування, а також удосконалення механізму розробки та інтеграції критеріїв оцінки екологічної продукції. Станом на 2005 рік Глобальна мережа екологічного маркування налічує 36 країн-учасників (у т.ч. і Європейський Союз) і є офіційним партнером Світової організації торгівлі.
Загальними принципами екологічного маркування є такі:
– продукція повинна відповідати чинним ДСТУ та ТУ (відповідність цим вимогам має бути підтверджена сертифікатом);
– наявність висновку санітарно-гігієнічної експертизи на продукцію;
– дата виготовлення і термін експлуатації повинні бути вказані на упаковці;
– на упаковці виробу коротко можуть бути вказані критерії, на основі котрих виріб одержав екологічне маркування;
– матеріал, використаний для упаковки, має бути придатним для повторного або багаторазового використання;
– повинні бути дотримані норми, встановлені для транспортування, обробки та зберігання виробу (йог частин) з дерева, а також при утилізації відходів, що виникають на виробництві.
Зображення зеленого журавлика та напис «Екологічно чисто та безпечно», окрім належних якісних характеристик маркованої продукції, свідчить про відповідність до критеріїв екологічності на протязі всього життєвого циклу продукції: від заготівлі сировини до утилізації, а також дійсно гарантує споживачеві екологічну якість.
Сертифікована продукція отримує право відтворення знаку екологічного маркування на етикетці, а також на документації та рекламних матеріалах підприємства–виробника даної продукції, що підтверджується міжнародним сертифікатом відповідності.
Знаки екологічного маркування в різних країнах:
Німеччина «Зелена точка»
Скандинавські країні «Білий лебідь»
Німеччина «Голубий ангел»
Європейський союз
Канада «Екологічний вибір»


ІІІ Завдання для закріплення нової теми
ІV Домашнє завдання (з урахуванням трьох рівней)

•  Підготувати тему на сторінці 306-307. Відповісти на тестові питання на с. 308
  Література:

•  Моя економіка 8-9, 10 класи – Кириленко Л.М. 

•  Економіка 10 клас -- підручник – Мельничук В.Г. 

•  Довгань Г.Д., Основи економіки 10-11 класи