Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.
Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.
Розрізняють такі форми зайнятості: повну, неповну, часткову, первинну та вторинну зайнятість.
Повна зайнятість — це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.
Рис 1. Показники зайнятості та безробіття на 2009р.
Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.
Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних відбіркових обстежень.
Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства і виявляється в низьких доходах населення, неповному використанні професійної компетенції або в низькій продуктивності праці.
В Україні прихована неповна зайнятість поки що не регламентована законом. Водночас прихована неповна зайнятість у нашій країні набула загрозливих розмірів.
Якщо крім основної роботи чи навчання ще є додаткова зайнятість, вона називається вторинною зайнятістю.
Види зайнятості характеризують розподіл активної частини трудових ресурсів за сферами використання праці, професіями, спеціальностями тощо. Під час їх визначення враховують:
характер діяльності;
соціальна належність;
галузева належність;
територіальна належність;
рівень урбанізації;
професійно-кваліфікаційний рівень;
статева належність;
віковий рівень;
вид власності.
Окрім цих видів зайнятості, існують ще так звані нетрадиційні, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятість, зайнятість неповний робочий день.
Теорії зайнятості. Причини виникнення безробіття
На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність використання робочої сили була різною. Первісному суспільству властиві були повна зайнятість населення всього працездатного населення общини і одночасно перенаселення окремих територій; звідси постійна боротьба племен за територію. При рабстві мала місце повна працевлаштованість усіх рабів і відносне перенаселення вільних громадян, частина яких ставала колоністами або воїнами, їх основним призначенням було поповнення армії рабів. За феодалізму та азіатському способі виробництва мало місце абсолютне і відносне аграрне перенаселення, частина людей була приховано зайвою, деякі з них йшли в відхожі промисли, інші поповнювали армію, призначення якої було в захопленні нових земель. В умовах чистого капіталізму на індустріальній стадії його розвитку, при пануванні ринкових відносин виникло нове соціально-економічне явище - армія безробітних. Сформувалось декілька теорій зайнятості(виникнення безробіття ):
Теорія Томаса Мальтуса. Безробіття є наслідком зростання населення в геометричній прогресії, в той час, як засоби існування зростають в арифметичній прогресії. Дійсність не підтвердила ідею Т. Мальтуса та його сучасних прихильників — неомальтузіанців. Так, за даними Г. Несса, протягом останніх 300 років зростання виробництва на душу населення випереджає приріст населення. Закон народонаселення у тлумаченні Т. Мальтуса може діяти лише для тваринного і рослинного світів і до того ж не повністю. Людина ж є не тільки біологічною, а й соціальною істотою.
Рис 2. Мальтус Томас Роберт (1766 — 1834) — англійський економіст і священик, автор роботи "Есе про принципи населення" 1798 р.
Класична теорія безробіття (В. Петі, Ж.Б. Сей, і т.д.).Ринок найму Ж.Б. Сей розглядав як окремий випадок закону попиту і пропозиції, аналізууючи який, він прийшов до висновку, що безробіття – результат надмірно високої заробітної плати.
Рис 3. Жан Батист Сей (1767 - 1832) - французький економіст, представник класичної школи політекономії.
Теорія Карла Маркса. Принципово інше пояснення причин безробіття дав К. Маркс. На його думку, причиною безробіття є не зростання заробітної плати, не швидкі темпи зростання народонаселення, а нагромадження капіталу в умовах зростання технічної будови індексу пром виробництва. Змінний капітал, авансовані на купівлю робочої сили, зростає повільнішими темпами в порівнянні з постійним капіталом, авансовані на купівлю засобів виробництва. Іншою причиною є банкрутство підприємств в умовах ринку. Факторами, що підсилюють безробіття, є кризи і спади в економіці, міграція сільського населення в місто. Виведення безробіття з циклічного розвитку економіки стало після Маркса стійкою традицією в економічній теорії. Якщо економіка розвивається циклічно, коли підйоми і економічні спади змінюють один одного, наслідком цього стає вивільнення робочої сили і згортання виробництва, збільшення армії безробітних.
Рис 4. Карл Маркс (1818 - 1883) - німецький філософ, соціолог, економіст, політичний журналіст, громадський діяч.
Теорія Кейнса. Заслуга Кейнса в розробці теорії безробіття полягає в тому, що він представив логічну модель механізму, який розкручує економічну нестабільність і її інтегральну складову - безробіття. Кейнс помітив, що по мірі зростання національного господарства в розвиненому ринковому господарстві в більшості населення не весь профіт споживається, визначена його частина перетворюється в заощадження. Щоб вони перетворилися в інвестиції необхідно мати визначений рівень так званого ефективного попиту, споживчого та інвестиційного. Падіння споживчого попиту гасить інтерес вкладати капітал, і, як наслідок, падає попит на інвестиції. При падінні стимулів до інвестування виробництво не росте і навіть може згортатися, що приводить до безробіття.
Рис 5. Джон Мейнард Кейнс (1883 — 1946) — англійський економіст, книга якого «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» (The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936) запропонувала спосіб уникати фінансових криз і безробіття шляхом корекції урядового контролю за кредитами і валютою.
Різновиди безробіття
Економісти розрізняють три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.
Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між регіонами і видами праці, а також у різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу (після закінчення навчання або через переїзд в інше місце, через пошук роботи, яка б відповідала рівню їхньої кваліфікації чи уподобанням, рівню зарплати). Кожна з осіб, що шукають роботу, перебуває на ринку праці в середньому не більше одного місяця. Цей різновид безробіття вважається неминучим і навіть бажаним. Це виражається в тому, що багато робітників, які опинилися “між роботами”, переходять з низькооплачуваної роботи на більш високооплачувану і більш продуктивну роботу. Це означає більш високі доходи для робочих і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, що має наслідком збільшення реального об’єму національного продукту.
Рис 6. Види та форми безробіття.
Структурне безробіття означає невідповідність між пропозицією праці та попитом на робочу силу. Така невідповідність виникає у зв’язку з технологічними змінами у процесі виробництва, коли попит на один різновид зростає, тоді як на інший зменшується, а пропозиція не може швидко пристосуватися до цього. Структурна незбалансованість між видами діяльності виникає, коли, наприклад, одні сектори економіки розширюються, а в інших скорочуються обсяги виробництва. Структурне безробіття теж вважається неминучим.
Різниця між фрикційним і структурним безробіттям доволі невизначена. Істотна різниця полягає в тому, що у “фрикційних” безробітних є навички, які вони можуть продати, а “структурні” безробітні не можуть одразу отримати роботу без перепідготовки, додаткової освіти, а то і зміни місця проживання. Фрикційне безробіття має більш короткостроковий характер, а структурне безробіття більш довготривале, а тому вважається більш серйозним.
До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто фаза економічного циклу, яка характеризується недостатністю сукупних витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. В періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.
Приховане безробіття
Безробіття розрізняють відкрите й приховане.
Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане – наявність формально зайнятого населення.
Приховане безробіття – це неповна вимушена зайнятість працівників, які стали зайвими з різних організаційно-економічних причин виробництва, але продовжують знаходитися у складі підприємства.
Відповідно до міжнародних норм приховане безробіття називається частковим.
Часткове безробіття – це втрата особою частини заробітної плати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу і (або) перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв’язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру. Як бачимо, часткове безробіття не є формою прихованого безробіття. Це одна з форм неповної зайнятості.
Приховане безробіття характерне для ситуації економічного спаду. Воно зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва, різким зниженням продуктивності праці, наданням працівникам неоплачуваних відпусток, неповною зайнятістю протягом робочого тижня. Приховане безробіття є результатом порушення макроекономічної рівноваги і наслідком тих процесів, що відбуваються на ринку праці. Насамперед – це перевищення пропозиції праці (трудових ресурсів) над попитом. Позитивним є те, що штучно створене перевищення пропозиції робочої сили над попитом створює сприятливі умови для підвищення інтенсивності праці. Для суспільства приховане безробіття – це втрачені можливості виробництва певного обсягу товарів і послуг.
Економічні проблеми безробіття
Найбільш гострою проблемою, з якою зустрічається населення України – це феномен безробіття (особливо серед молоді). Причиною такого розповсюдженого явища є неефективність використання робочої сили у минулому й відсутність економічних умов, які дали б змогу людям застосовувати свої навички у продуктивній роботі за пристойну плату. Тому не дарма більшість економістів і соціологів розглядають це явище як соціальне зло. І історичний досвід це переконливо доводить.
Саме з безробіттям пов’язані такі деструктивні явища як падіння виробництва, бідність, соціальна напруга, криміналізація. Якщо взяти ринок праці, то там безробіття є тіньовим боком зайнятості і, виходячи з цього, всі економічні і соціальні ефекти з точки зору безробіття існують також лише зі знаком „мінус”. Безробіття багатофакторне явище, і воно впливає на всі сфери суспільного життя. Та цей феномен містить в собі дві сторони: позитивну і негативну, це, ніби, „палиця про два кінці”. Наприклад, що є позитивним – безробіття стимулює людину до ефективної праці і підвищення рівня конкурентоздатності своєї робочої сили, відображає перерозподіл кадрів. І другий бік – воно здійснює удар по мотивації людей до праці, крім того у статусі безробітного кадрів майже не використовують в економіці.
Висновки
Отже зайнятість та безробіття є головними індикаторами макроекономічної нестабільності, і одними із ключових показників для визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.
Щодо самого феномену безробіття, то це явище завжди негативно впливало як на рівень виробництва, життя кожної людини, так і на суспільство в цілому. Тому, всі ті негативні деструктиви, які воно тягне за собою, перекреслюють той факт, що безробіття стимулює окремих людей до праці. Ще більш негативним є те, що з кожним роком рівень безробіття зростає серед молодого покоління, яке є нашим майбутнім, продовженням ефективного зростання економіки.
Головна проблема тут полягає в тому, що необхідно припинення спаду виробництва та його стабілізація. Якщо цього не зробити це призведе до зниження грошової маси, зменшення дефіциту бюджету. До того ж всі дії, що поліпшують загальну економічну ситуацію, будуть ефективні для зайнятості.
В провідних країнах світу з розвинутою економікою і високим рівнем життя ця проблема вже давно вирішена, а якщо і є, то рівень безробіття є лише фрикційним і структурним, які є обов’язковими характерними рисами будь – якої держави, навіть з досить розвинутою економікою. Для нашої ж країни це питання є досить актуальним, і, мабуть, ситуація зміниться лише за умови ефективної політики зайнятості. Тому проблема безробіття є досить актуальним питанням. Головною метою для України є створення такої політики на ринку праці, яка б призвела до зниження рівня безробіття, підвищила рівень мотивації людей до праці, знизила рівень соціальної напруги.
Основні терміни
Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.
Зайнятість населення — соціальна економічна категорія, яка характеризує залучення населення в суспільне виробництво.
Контрольні завдання
Перерахуйте відомі вам теорії зайнятості.
Дайте означення поняттю "зайнятість населення"?
До яких негативних соціально-економічних наслідків призводить безробіття?
Чим відрізняються фрикційне та структурне безробіття?
Назвіть причини виникнення прихованого безробіття.
Що таке первинна зайнятість?
Тестові завдання
Повна зайнятість забезпечується в умовах: а) Раціонального розподілу робочої сили; б) Використання робочої сили за професією; в) Відсутності безробіття; г) Відсутності циклічного безробіття.
У чому сутність поняття "зайнятість"? а) Праця в особистому підсобному та домашньому господарстві; б) Участь працездатного населення у створенні матеріальних благ; в) Участь працездатного населення у створенні матеріальних і духовних благ, в інших видах суспільно корисної праці, яка дає дохід; г) Праця людей взагалі.
За яких умов виникає безробіття? а) Збігання пропозиції робочої сили з попитом на неї; б) На ринку праці попит на робочу силу менший від пропозиції; в) Економіка країни перебуває у кризовому стані; г) Міграція робочої сили.
Якщо людина звільнилася з роботи за власним бажанням, то виникає безробіття: а) Структурне; б) Фрикційне; в) Циклічне; г) Природне.
Якщо працівник втратив роботу у зв'язку зі скороченням обсягу виробництва, то виникає безробіття: а) Природне; б) Циклічне; в) Структурне; г) Фрикційне.
Якщо в економіці наявне загальне падіння обсягу виробництва, то: а) Фактичне безробіття більше за природне; б) Циклічне безробіття більше фактичного; в) Фактичне безробіття менше від природного; г) Фактичне безробіття дорівнює природному.
Які чинники безпосередньо впливають на зростання зайнятості населення країни? а) Низька заробітна плата; б) Розширення виробництва за рахунок екстенсивних факторів; в) Збільшення обсягів виробництва за рахунок інтенсивних факторів; г) Раціональне використання робочої сили.
Список використаних джерел
Витренко Н. М. Социальная инфраструктура Украины: Оценка уровня и перспектив развития. — К.: Наук. думка, 1993.
Закон України “Про зайнятість населення” від // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 14. – С.170 .
Костюк В.Н. "История экономических учений".-М.Центр,1998.
Пол А. Самуэльсон, Вильям Д. Нордхаус. "Экономика". -М.Бином. Лаборатория Базовых Знаний.1997.
Маконелл К., Брю.С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. М.,2000, 785 с.
Восколович Н. Формування ціни робочої сили на ринку праці перехідного періоду // Людина і праця, № 1, 2001.
Над уроком працювали
Савчук Н.В., викладач ,
Добронецька Т.Б., викладач ,
Прокопенко Ю.А.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
