Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас>>Зарубіжна література: Задум „Каліграм”. Осмислення трагедії Першої світової війни у поезії “Зарізана голубка й водограй”. Символіка образів

Назва другої книжки поезій - «Каліграми. Вірші Миру та Війни» - була породжена ідеєю створення віршів у вигляді малюнків, які б відбивали основний зміст текстів.

Власне кажучи, ця ідея не була новою. Аналогічні спроби робилися ще за часів античності. Були вони, до речі, поширені також в українській бароковій поезії. Отже, Аполлінер, який експериментував у цьому напрямку, не був винахідником. Однак він вдихнув у поетичну форму вірша-малюнка нове життя. Ця форма приваблювала його як сучасний засіб організації поетичного тексту (пошук таких засобів відбувався у кінематографі та звукозапису на початку XX ст.). Поет апробував її у низці поезій, що увійшли до збірки «Каліграми. Вірші Миру та Війни ».

Основний зміст та композиція цієї збірки були зумовлені намаганням автора представити «літопис» свого духовного життя напередодні й під час Першої світової війни. У віршах «Каліграм» простежуються знайомі по «Алкоголях» настрої віри у науково-технічний прогрес та пафос революційного оновлення світу. Поет провіщає прихід доби «доброти» та «вогняної благодаті». Однак дух книжки визначають поезії, пов'язані з воєнною тематикою. Спираючись на особистий фронтовий досвід, Аполлінер розкриває страшну руйнівну силу війни. Скорбота за загиблими, співчуття постраждалим, тривога за тих, кому довелося власноруч виконувати щоденну криваву роботу, щохвилини наражаючись на смертельну небезпеку, утворюють емоційне тло аполлінерівської воєнної лірики.

Антивоєнного забарвлення набувають навіть любовні поезії цього часу. Таким, зокрема, є одне з «послань»до Лу. Побудоване на контрастних поєднаннях мрії про кохання та жахливої воєнної дійсності, воно перетворюється на прокляття війні, за умов якої поет замість пера бере до рук рушницю, а молоді люди задихаються від отруйних газів. Навіть навколо свіжої троянди розливається аромат битв. Пацифістський пафос антивоєнних поезій Аполлінера сягає вищої позначки у творах, де він з болем згадує загиблих ворогів («Відбуття»).

Аполлінерівська поетична реформа була спрямована на ствердження засад нового мистецтва. Сам поет визначав його як «новий реалізм», «натуралізм вищого типу», «надреалізм». Проте було б помилкою, прислухаючись до цих визначень, вписувати аполлінерівську поезію у коло реалістичних або натуралістичних творів. Справді, поет прагнув наситити лірику «прозою життя», а тому й вдавався до перетворення «непоетичних», буденних речей (як, скажімо, стиль газетних репортажів) на елементи образної тканини ліричного твору. Підкреслюючи цінність повсякденності для поезії, він писав: «У царині поетичного натхнення можливості можуть бути не меншими, ніж у щоденної газети, яка трактує на одній шпальті найрізноманітніші питання, відвідує далекі країни». Однак то були лише деякі засоби створення у художньому тексті «надреальності», яка ототожнювалася з вищим синтезом, що охоплював усі сфери духовного й матеріального буття, а відтак - повертав єдність явищам, які з часів романтизму (і особливо у мистецтві символістів) утворювали антитези. В аполлінерівській «надреальності» зливалися в один потік життя й творчість, «проза» буденності й «поезія» душі, епос сучасного світу й лірика поетичного «я», реалії дійсності й міфи тощо. «Аполлінер, - зазначав російський дослідник його творчості М. Балашов, - вірив, що його поезія складається з творчості мільйонів - із троянд, що їх приносять люди численних народностей, із слів, які вони створюють на своєму життєвому шляху».

Такий синтез досягався за допомогою арсеналу новаторських художніх принципів та прийомів. Зокрема, шляхом проведення асоціативних паралелей до зображуваного явища, які, уникаючи зовнішньої подібності з ним, виявляли його внутрішню сутність. Цей принцип Аполлінер ілюстрував таким прикладом: «Коли людина захотіла наслідувати ході, вона створила колесо, на ногу начебто не схоже. Так вона, сама того не знаючи, вигадала сюрреалізм».

Слово «сюрреалізм», знайоме вам за оглядом західної поезії, тут вжите не як назва певної авангардистської течії, а в безпосередньому своєму значенні (букв, з франц. - надреалізм). Аполлінер використовував його у найширшому значенні - як синонім нового мистецтва, здатного відтворювати вищу «надреальність» (потім це слово підхопили молоді французькі авангардисти і, вклавши у нього дещо інший зміст, перетворили його на назву конкретної літературно-художньої течії). До речі, сам Аполлінер не відносив себе до будь-якого літературного напряму. Він наголошував: «Назви шкіл не мають жодного значення і є лише засобом розрізнення груп живописців і поетів.

Істотним є лише прагнення до оновлення світобачення й пізнання світу у його цілісності».
Настанова на синтез зумовила політематичність лірики французького поета - тобто наявність і одночасний розвиток у творі відразу кількох тем. На думку чеського поета В. Незвала, «у поезії Аполлінера кожний рядок є самостійною темою серед ширших тематичних комплексів, що в свою чергу породжують нові теми й підкоряються головній, ледь вловимій і ледь позначеній». Ця особливість зумовила заміну у творі логічних та хронологічних зв'язків вільними асоціаціями й монтажем.

Монтаж - створення єдиного цілого з окремих частин, що добираються за певним планом.
На противагу символістам, Аполлінер використовував техніку «прямого слова» - тобто слова в його безпосередньому значенні. Знову ж таки на противагу символістам, що свого часу висунули одним із засадничих принципів поезії її му-зичність, Аполлінер широко використовував «антимузичну» форму вірша без метра й рими - верлібр. До того ж приблизно 1912 р. він відмовився від знаків пунктуації, мотивуючи це тим, що «істинною пунктуацією є ритм і паузи вірша».

 УЗАГАЛЬНЮЄМО ПРОЧИТАНЕ
Аполлінер на нових естетичних засадах повернув у поезію реально-чуттєве начало. Настанова на всебічне охоплення життя у його ліриці реалізовувалася насамперед через синтез різних виявів духовного й матеріального начал, поєднання епічних картин зовнішнього світу й подорожей у глиб ліричного «я», паралельного відтворення найтонших порухів душі й строкатої «прози» повсякденності. У своїй поетичній творчості Аполлінер спирався на принцип політематичності, асоціативні зв'язки та техніку монтажу. Вживання верлібру та скасування знаків пунктуації також були зумовлені загальним прагненням митця наблизити лірику до природного й спонтанного плину життя.

Перевірмо себе
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І. Знайдіть правильну відповідь:
1. Прагнучи наблизити поезію до мови сучасного образотворчого мистецтва, Ґійом Аполлінер спирався на творчі ідеї:
а) імпресіонізму;
б) кубізму;
в) експресіонізму.
2. Каліграми - це:
а) вірші, написані у вигляді малюнків;
б) віршовані підписи під малюнками;
в) різновид ілюстрацій до віршів.

II. Знайдіть неправильну відповідь:
1. Аполлінер визначав свою поезію як:
а) «новий реалізм»;
б) «натуралізм вищого типу»;
в) «неоромантизм»;
г) «надреалізм».
2. Для поезій зрілого Аполлінера характерні:
а) принцип симультанеїзму;
б) широке використання символічних сюжетів та образів;
в) політематичність;
г) відсутність знаків пунктуації.

III. Знайдіть зайве:
1. Важливу роль у творчому розвитку Аполлінера відіграла дружба з: П. Верленом; А. Жаррі; П. Пікассо.
2. На різних етапах своєї творчості митець виступав під псевдонімами: «Ґійом Макабр»; «Ґійом Аполлінер»; «Єресіарх»; «Луїза Лаланн».
3. За життя Аполлінера були надруковані такі його поетичні збірки: «Тінь мого кохання»; «Звірослов, або Почет Орфея»; «Алкоголі. Вірші 1898-1913 років»; «Каліграми. Вірші Миру та Війни».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗГОРНУТОЇ ВІДПОВІДІ
1. Як у творчості Аполлінера відбилися події його життя?
2. У чому полягали його поетичні новації?
3. Розкрийте зміст назви збірки «Звірослов, або Почет Орфея»; схарактеризуйте загальний задум цієї книжки.
4. Поет не відразу винайшов назву для другої своєї поетичної збірки («Алкоголі»). Як проміжні варіанти фігурували такі заголовки: «Вітер Райну», «Революційний рік».

Літературною пам'яткою Першої світової війни став аполлінерів-ський вірш «Зарізана голубка й водограй» (збірка «Каліграми. Вірші Миру та Війни»). Документально-реалістичного звучання цьому творові надає перелік імен знайомих та друзів поета, постраждалих через війну. Деякі з них загинули, доля інших була авторові невідома. Однак до всіх, кого війна розкидала по різні боки життя та смерті, ліричний герой звертається з одним запитанням «де ви?», що відтворює настрій внутрішньої розгубленості цілого покоління, яке зазирнуло у страшну безодню війни. Перед цією грізною безоднею захлинається книжкова патетика, тьмяніють гасла й заклики, що мають підтримувати бойовий дух солдатів та виправдовувати кровопролиття в очах їхніх матерів, подруг, дітей. Тому у вірші відсутні будь-які елементи романтизованого зображення реалій війни. Натомість його головними емоціями стають безмежне співчуття постраждалим, оплакування полеглих, осуд війни.

Цими настроями забарвлені центральні образи - зарізана голубка, що асоціюється зі Святим Духом (якому, за художньою логікою поета. Перша світова війна завдала страшного удару); водограй, котрий означає і потік пролитих за загиблими сліз, і потік їхньої крові; а також дерево олеандр, що завдяки своїй отруйності та криваво-червоним квітам зажило зловісної слави «дерева війни». Голубка та водограй, струмені якого нагадують гілки дерева, зображені і на малюнку, у формі котрого був написаний вірш.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗГОРНУТОЇ ВІДПОВІДІ
1. Розкрийте тематику та художні особливості вірша «Міст Мірабо».
2. Як розроблено тему кохання у поезії «Молочна Путь сяйлива сестро...»?
3. Проаналізуйте центральні образи вірша «Зарізана голубка й водограй». Що надає творові характеру ліричного «документа» Першої світової війни?

ВАШ ПОРАДНИК
Розширити уявлення про творчість Ґійома Аполлінера вам допоможуть такі книжки та статті:
1. Балашов Н. Аполлинер и его место во французской поззии // Гийом Аполлинер. Стихи. - М., 1967. -С.203-282.
2. Ніколенко О., Бардакова Ю. Вивчення поезії XX століття у школі: Ґійом Аполлінер, Райнер Марія Рільке: Посібник для вчителя. - Харків, 2003. - С. 6-70.
3. Яснов М. Зстетическая хирургия Гийома Аполлинера // Гийом Аполлинер. Зстетическая хирургия. Лирика. Проза. Театр. - СПб., 1999. - С. 5-31.


Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{Завдання та відповіді з зарубіжної літератури по классам, планування уроків з зарубіжної літератури 11 класу, домашнє завадання та робота по всім предметам}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.