Музика 4 клас

Тема "Жниварські пісні. Пісня "Сіяв мужик просо" Повторення дводольного розміру. Тактування"

Конспект уроку до теми "Жниварські пісні. Пісня "Сіяв мужик просо" Повторення дводольного розміру. Тактування" 

Вступ
Протягом декількох уроків ми слухали, співали, аналізували народні пісні та визначали приналежність їх до різних жанрів української пісенної творчості. Виявляється, вона – дуже багата, і це можна використати, складаючи сучасну музику.
Сьогодні ми почуємо деякі з народних пісень, використаних у професійних творах видатних українських композиторів. Спочатку послухаємо уривок з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
Пригадаймо, що опера – це вид театрального мистецтва, в якому поєднана інструментальна музика з вокальною.
Спробуйте почути та визначити у наступному уривку знайомі інтонації.

Слухання. М. Лисенко. Опера „Тарас Бульба” (увертюра)

Аналіз прослуханого твору
Ми прослухали вступ до опери – увертюру. Її, як правило, виконує оркестр. Увертюра вводить слухача до кола ідей, настроїв, що будуть розгортатися у творі.
Микола Лисенко ввів мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки», авторство якої приписують Марусі Чурай, в увертюру до історико-героїчної опери «Тарас Бульба».
Знаючи, що увертюра налаштовує на подальші події, Лисенко хотів затвердити основну ідею твору – боротьбу козацтва проти соціального і національного поневолення українського народу і, напевне, вважав, що саме ця пісня може представити козацтво якомога глибше.

Відомості про сюжет опери „Тарас Бульба”
Послухайте короткий зміст сюжетної лінії опери «Тарас Бульба»
Київ. Майдан перед Братським монастирем. З’являється Кобзар, співає. Народ прислухається до його співу. Останні його слова: «Запасаймо ж товариша гострого в халяву: треба буде рятувати свою волю і ще й славу!» - викликають схвалення й підтримку серед людей. Та поява польських комісарів одразу змінює ситуацію – Кобзар усе переводить на жартівливу пісню.
Будинок Тараса Бульби. У розпалі співів і розмов Тарас підтримує думку їхати на Запоріжжя, бо там – справжня життєва наука для його синів Андрія та Остапа.
Запорізька Січ. Тарас дорікає козакам за бездіяльність, намовляє обрати на місце отамана іншого. Нарешті перед ним стає відважна і чесна людина – Кирдяга. Коли завершився обряд обрання кошового, приїздить посланець, який сповіщає про знущання поляків над простим людом. Рада приймає рішення йти в похід.
Ніч. Облога козаками міста Дубно, де вже почав панувати голод. Андрію, закоханому в дочку польського воєводи, не спиться. Як допомогти їй? Він наважується перейти у ворожий табір; збирає з возів припаси і потаємним ходом іде до міста.
У козацькому таборі Тарас звертається до козаків з промовою, в якій закликає до виконання священного обов’язку – захисту батьківщини. Надається наказ взяти місто штурмом. Та приходить звістка про зраду Андрія. Батько не може повірити в це. Він вирішує карати зрадника власною рукою і вбиває сина. Остап прощається з тілом брата і йде у бій. Козаки штурмують мури міста Дубно.

Відомості про увертюру до опери „Тарас Бульба”
Увертюра до опери «Тарас Бульба» складається з трьох тем. Розпочинається героїчною, закличною темою, яку виконує група духових інструментів. Далі музика швидко розвивається, з’являється друга лірична тема пісенного типу. Вона ллється як повноводний потік могутньої ріки
Урочистий крок третьої теми на мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки» підсумовує попередній розвиток музики.
Ми вже дізналися зміст опери і проаналізували побудову увертюри. Тепер ще раз її прослухайте і прослідкуйте за розвитком тем.

Повторне слухання. М. Лисенко. Опера „Тарас Бульба” (увертюра)

Відомості про образ народу в опері „Тарас Бульба”
Велике значення в опері «Тарас Бульба» Микола Лисенко приділив образу народу, для створення якого він використав фольклор.
Таким чином ми повернулися до теми уроку („Використання народних мелодій у творчості композиторів”).
В одній зі сцен опери хор співає пісню «Слава нашим господарям», початкові слова якої взяті з однойменної української щедрівки.
Прослухайте щедрівку «Слава нашим господарям» та визначте її характер.

Демонстрація щедрівки „Слава нашим господарям”

Розучування щедрівки „Слава нашим господарям”
Урочисто, піднесено виконана щедрівка. Такі пісні звучать в оселях українців 13 січня, напередодні Нового року (за старим стилем). Щедрівники, зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві й господині, їх синові й доньці, іншим родичам.
Розучіть цю щедрівку. Зверніть увагу: мелодії заспіву та приспіву повторюються.
1. Слава нашим господарям,
Що так гарно нас приймали.
Приспів:
Щедрий вечір! Добрий вечір
Добрим людям на здоров'я.
2. Що так гарно нас приймали,
Медом-пивом пригощали.
Приспів.
3. Хай же буде ось ця зустріч
Поміж нами не остання.
Приспів.
4. Многі літа Вам прожити
Ми бажаєм на прощання.
Приспів

Караоке. Щедрівка «Слава нашим господарям»

Підсумки уроку
Отже, знання, отримані на уроках музики, дають нам підставу стверджувати, що композитори у своїх професійних творах використовують мелодії українських народних пісень. Це ми побачили, зокрема, на прикладі уривку з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Сокор П.В.