Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас>>Українська література: Доля карає тих, у кого очі завидющі, а руки загребущі. "Чому в морі вода солона" В. Скомаровський

Чому в морі   вода солона
Десь там, за тридев'ять земель,
де хвилі піняться між скель
і сохнуть біля моря сіті,
рибалка жив колись на світі.
Росли у нього два сини —
 не пустуни, не плаксуни,
обидва і стрункі, і гожі,
а вдачею не дуже схожі.
Молодший — лагідна душа,
віддасть останнього гроша,
розділить радощі і болі,
окраєць хліба, дрібку солі.
А старший син — той навпаки:
ховав у скриньку мідяки.
В такого, скажемо для сміху,
не випросиш узимку снігу.
Літа спливали день за днем
за сонячним календарем.
Рибалки, чайки та баклани
стрічали бурі і тумани.
І ось неждано в літній час,
коли вечірній промінь згас
і сутінками вкрилось море,
братів спіткало люте горе.
З імли, пітьми, далечини
прийшли баркаси і човни
і лиш про батькову фелюгу
нема ні вісточки, ні слуху.
Мовчить байдужа глибина,
віщує лихо таїна.
Молодший брат змарнів од того,
а старший гримає на нього:
— Ти бач, розкис, похнюпив ніс,
до двору змалечку приріс,
немов торішній мох до скелі,—
і вигнав меншого з оселі.
Минув чи рік, чи два підряд —
і став заможним старший брат,
купив баркас, рибальську сітку
і вже не згадує сирітку.
А менший жив, немов жебрак:
замість оселі мав барак,
виконував тяжку роботу —
у наймах спину гнув до поту.
Усе терпів: і злидні, й бруд,
в сімнадцять літ зів'яв і схуд,
і серце ятрили до болю
думки про братову сваволю.
Міркуючи і сяк і так,
до моря квапився юнак,
 спускався стежкою по схилу
 і наштовхнувсь на круглу брилу.
Аж гульк — то жорна-камінці,
що мелють гречку на млинці,
а зерна стиглої пшениці —
на булочки і паляниці.
Чудова знахідка. Однак
не вельми їй зрадів юнак.
 Народна мудрість неповторна:
 «Нема зерна — навіщо жорна?»
— Прекрасна річ,— зітхнув бідняк,—
а скористатись нею як?
Візьму — не матиму спокою.—
І жорна він торкнув рукою.
І раптом жорна, як живі,
змахнули краплі дощові,
загуркотіли, закрутились
і... сіль молоти заходились.
Куди не глянь — біліє сіль,
як сніг серед зимових піль.
Уже гора тієї солі, і схаменувсь юнак:
— Доволі!
«Доволі» — то умовний знак,
хоч і не знав цього бідняк.
А жорна слухались наказу
і зупинялися одразу.
Юнак подався на базар,
бо сіль — це вигідний товар
Одвіз, попродав, гроші має,
живе собі та поживає.
І все, либонь, пішло б на лад,
 якби не заздрив старший брат:
—Ага, так він торгує сіллю?
Зайду до нього у неділю.
Прийшов. Переступив поріг.
Зігнувся, ніби занеміг,
і мовив обережно: —Брате,
де солі зміг ти стільки взяти?
А той, хоч гостю і не рад,
але озвався (звісно, брат!):
— Та маю знахідку нівроку,—
і показав на жорна збоку.
Спідлоба глянув старший брат
і щось промимрив невпопад:
— Ай-ай, стоять без руху... долі,
а в мене — ані пучки солі.
Позич на день чи два мені
ці диво-жорна кам'яні.—
І менший брат махнув рукою:
— Бери на тиждень, Бог з тобою.
«Неждана вість, жадана вість»,—
пролепетав незваний гість,
забув про брата і про втому,
мерщій за жорна — і додому.
Гукнув дружині заодно:
— Неси мішка, стели рядно.
От заживем тепер з тобою! —
І жорна він штовхнув ногою.
Вони спокійно загули
і сіль молоти почали.
А брат радів, шептав: — Ще трошки...
Ну хоч відро... Ну хоч три ложки...
Заметами лягала сіль
на підвіконня, на постіль,
запорошила стіни, речі,
сягнула братові по плечі.
  А він волає: «Ще!» та «Ще!»,
хоч сіль повзе, пливе, тече.
Вже півкімнати стало солі,
але не каже він: «Доволі!»
У вікнах задзвеніло скло,
а він мовчить, немов на зло.
Хитнулись крокви, стіни, стеля
і завалилася оселя.
А жорна вискочили з хати
і почали собі кружляти.
До моря потім завернули,
у воду — плиг і потонули.
І, кажуть, на морському дні,
де риби водяться чудні
і де вода густа і чорна,
сіль мелють, мелють, мелють жорна.
Вадим Скомаровський

Фелюга — невеличке парусне судно.

Яким змальовано у творі старшого брата? Яка риса була головною у його ставленні до життя? Знайди підтвердження своєї думки в тексті. А що ти можеш сказати про молодшого брата? Що в цій казці є чарівним?

Читаючи, передай своє ставлення до дійових осіб казки інтонацією.
Попрацюйте разом! Пригадайте інші казки, у яких засуджуються жадібність, скнарість.

О.Я.Савченко. Читанка 3 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 3 класу, курси учителю літератури 3 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.