Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас>>Зарубіжна література: Джеймс ДЖОЙС (1882–1941). Життєвий і творчий шлях письменника. Джойс — ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції. Харак¬терні риси поетики модерністських творів Джойса: “потік свідомості”, елемент пародійності й іронізму, яскраво виражена інтертекстуальність.

Другою ключовою постаттю модерністської прози є ірландський письменник Джеймс Джойс (1882-1941).

Він народився 2 лютого 1882 р. в Дубліні у родині податкового службовця. Крім Джеймса, в родині було ще чотирнадцять дітей, з яких, однак, вижило десять. Його батько, що вирізнявся вільнодумством, був палким прихильником ірландських свобод. Інтерес до політичного життя батьківщини він прищепив і Джеймсу. Мати ж - ревна католичка - приділяла особливу увагу релігійному життю хлопчика. Ці дві лінії сімейного виховання парадоксально схрестились у свідомості майбутнього письменника, що й далося взнаки вже у ранніх його творчих спробах. Так, у дев'ятирічному віці Джеймс написав політичний вірш «І ти, Хілі», присвячений сподвижнику борця за автономію Ірландії Чарлза Стюарта Парнелла, який у важку годину покинув національного героя; а на початку навчання у коледжі створив гімн Діві Марії.

Навчаючись у найкращих єзуїтських школах Ірландії, юний Джеймс здобув зразкову освіту. Навчався він блискуче, про що свідчили його нагороди на щорічних національних іспитах, а також здобутий ним привілей відвідувати заняття за казенний кошт у престижному Бельведер-коледжі. Деякий час свої плани на майбутнє Джойс пов'язував із прийняттям духовного сану. Втім, ці плани раптово змінилися: юнак назавжди відійшов від церкви, обравши полем Своєї діяльності літературу. Пізніше у своїй творчості він широко спирався на здобуті у католицьких закладах знання творів отців церкви та релігійних філософів, сюжети та образи біблійних текстів, використовуючи їх, проте, як суто літературний матеріал.

Упродовж 1898-1902 рр. юнак студіював англійську та Італійську літературу в Дублінському університеті. У цей час він писав вірші, художні мініатюри, літературно-критичні статті. Одну з таких статей, присвячену його кумиру Ґ. Ібсену, надрукував солідний лондонський журнал «Двотижневий огляд». Ця стаття дістала схвальну оцінку самого Ібсена. Додамо, що Джойсові на той час виповнилося тільки 18 років.

Досить швидко талановитий юнак налагодив контакти з видатними представниками вітчизняної творчої інтелігенції, з-поміж яких було чимало прихильників ідеї національної незалежності Ірландії від влади Британської корони. Здавалося б, глибоко закорінений в ірландській культурній традиції, Джойс мав би приєднатися до руху національного відродження. Однак рамки цього руху були для нього затісні: Джойса відштовхували властиві націоналістам культ «народопоклон-ства» та ідеалізація «простих людей», прагнення плекати національну своєрідність країни шляхом її штучної ізоляції від світу.

Усе це зумовило його конфлікти, а згодом і повний розрив з дублінською інтелігенцією. Так визначилися ще деякі парадокси Джойсової літературної біографії: будучи до мозку кісток ірландцем, він від 1904 р. і до кінця життя перебував у добровільній еміграції; будучи емігрантом, він у більшості своїх творів залишився бардом рідного Дубліна; будучи живописцем ірландського життя, він писав англійською мовою і, зрештою, будучи вже всесвітньо відомим письменником, він так і не зміг пробитися крізь стіну неприйняття на батьківщині.

Перший період життя за межами батьківщини перебігав переважно в Італії, у Трієсті, де Джойс заробляв на життя своєї родини - дружини та двох дітей - викладанням англійської мови. У цей період він працював над новелами, що увійшли до збірки «Дублінці»; першим варіантом автобіографічного роману, на основі якого з часом був написаний роман "Портрет митця замолоду" невеличкою збіркою віршів «Камерна музика» п єсою з промовистою назвою «Вигнанці» та ліричною мініатюрою «ДжакомоДжойс».

На початку життя у добровільному вигнанні письменник ще намагався підтримувати зв'язок з вітчизною. Зокрема, збираючись оприлюднити на батьківщині збірку «Дублінці», він вступив з цього приводу у переговори з ірландськими видавцями. Однак у Дубліні його рукопис немовби потрапив до зачарованого кола. Кілька видавців, шокованих критичним кутом джойсівського зображення ірландського життя, відмовилися друкувати збірку. У листі до одного з них Джойс, боронячись від висунутих йому дорікань у «непатріотич-ності», так пояснював свій задум: «Моїм наміром було написати розділ з духовної історії моєї країни, і я обрав місцем дії цього розділу Дублін, оскільки, як на мене, саме це місто є центром паралічу».

Звісно, вже сама по собі характеристика столиці Ірландії як  "центру паралічу" дратувала націоналістично налаштованих видавців і спонукала їх виступати з пропозиціями щодо «поліпшення» авторського тексту. На це Джойс рішуче відповідав, що заради уявлень власника друкарні він не перероблятиме тексти, створені на основі сюжетів, взятих із самого ірландського життя і переданих «у стилі якомога неприкрашеному і точному». Цей тривалий поєдинок сягнув свого апогею у 1912 р., коли видавець разом з друкарем знищили вже майже готовий наклад «Дублінців». Розлючений Джойс заприсягнувся, що ніколи не повернеться до Ірландії. Багатостраждальна книжка побачила світ лише за два роки після цього прикрого інциденту. Знаменним парадоксом було те, що вона вийшла друком у Великій Британії.

Незабаром після початку Першої світової війни Джойс разом з родиною переїхав до Цюриха, де прожив п'ять років.

Найзначнішими результатами художньої творчості цього періоду стало завершення роману «Портрет митця замолоду» і початок роботи над романом-велетнем «Улісс». То був період зростання письменницької слави Джойса в Європі. Палкі прихильники його таланту з'явилися серед авторитетних майстрів слова — наприклад таких, як поет Е. Л. Паунд.

Отже, вже відомим письменни-ком автор «Дублінців» оселився 1920 р. у Парижі - одному з найзначніших центрів культурного життя. За два роки потому був надрукований «Улісс», який іще до своєї повної публікації зажив слави сенсаційного твору.
Досить згадати, що у США навколо видання цієї книжки спалахнула серія скандалів. Спочатку з нею відмовилися працювати складачі друкарні, потім вона була заборонена цензурою, а видавці, що спробували її оприлюднити, згідно з рішенням суду, мали сплатити чималий штраф. Вихід книжки став у літературному житті справжнім вибухом. Згаданий Е. Паунд захоплено проголосив: «Все людство, об'єднавшись, має прославити "Улісса"; хто цього не зробить, нехай займе місце серед розумово неповноцінних». А от письменник Р. Олдінґтон заявив, що вплив Джойса «може виявитися згубним». Буря емоцій, породжених «Уліссом», не вщухала ще багато років. У кількох країнах він тривалий час був заборонений. Зокрема -в Ірландії, де його оприлюднили майже через сорок років після першодруку.

Незабаром після виходу «Улісса» письменник розпочав роботу над «Поминками за Фіннеганом», яку завершив лише 1939 р. Як і у випадку з «Уліссом», Джойс розраховував на бурхливу реакцію читачів. Однак для європейського суспільства, збентеженого спочатку загрозою, а потім і початком Другої світової війни, вихід його нової книжки не став помітною подією. Письменник був розчарований і пригнічений. Виснажений останнім своїм твором, він не мав творчого завзяття для реалізації нових задумів.

«Ніколи вигляд його не був таким безпорадним і трагічним», — писав свідок тих днів Джойса. 13 січня 1941 р. письменник помер.

Віхи мистецької еволюції Дж. Джойса відбиті у найвдаліших його книжках: збірці новел «Дублінці» (1907), романах «Портрет митця замолоду» (1916), «Улісс» (1922), «Поминки за Фіннеганом» (1939). Специфічне місце у літературній спадщині письменника посідає мініатюра «Джакомо Джойс» (близько 1914), у якій була апробована модерністська поетика.

Власне кажучи, створюючи «Джакомо Джойса», письменник не думав про публікацію (твір побачив світ вже після смерті автора). Ця мініатюра була по суті художньо-щоденни-ковим літописом історії одного кохання, пережитого Джойсом у Трієсті. Прототипом зображеної у творі героїні була учениця Джойса, юна Амалія Поппер.

У творі немає чітко окресленого сюжету зі звичним початком та кінцем. Текст побудований як мозаїка переважно дрібних, зовні не пов'язаних один з одним фрагментів. Ці фрагменти фіксують окремі миті любовних взаємин, віддзеркалюють спалахи почуттів героя та відтворюють різні ракурси образу його коханої. Вона постає у його свідомості то витонченою красунею, то кокоткою з фальшивою посмішкою, то зворушливо безпорадною «пташиною», яка поволі одужує після хвороби... Визначально, однак, що, показуючи різні іпостасі героїні, оповідач жодного разу не робить спроби зазирнути у її внутрішній світ. Духовна сутність дівчини залишається для нього невловимою (зауважимо, що мотиви незбагненності духовного світу іншої особистості та нездоланності внутрішніх бар'єрів у взаєминах близьких людей були характерні для модерністської літератури).

Натомість глибоко розкривається напружений, динамічний, багатий розмаїтими відтінками плин почуттів самого героя. Для нього кохання - це і «хресна путь», і свято відродження юних почуттів, і гіркота усвідомлення того, що молодість уже промайнула.
Вміщеного у мініатюрі життєвого матеріалу, як зазначають дослідники, цілком вистачило б для багатосторінкового реалістичного роману. Втім, розкриваючи процес розвитку кохання від перших його кроків до фіналу, письменник спресовує місяці та роки у миті - завершені й самоцінні. Ці розірвані миттєвості вводяться у широкий культурний контекст, завдяки чому досягається ефект сполучення плинного з вічним, а через нього - дивовижна єдність того, що трапилося «тут і тепер» (вислів Джойса), з тим, що відбувається «завжди й усюди».

У цьому творі Джойсом були апробовані також елементи техніки «потоку свідомості».

«Потік свідомості» - один із провідних прийомів літератури модернізму. Термін належить американському філософу В. Джемсу, який вважав, що свідомість - це потік, ріка, в котрій думки, переживання, спогади постійно перебивають одне одного, спонтанно перетинаються. «Потік свідомості» в художній літературі імітує безпосередню передачу хаотичного процесу мислення людини.

У центрі роману «Портрет митця замолоду» - процес духовного «визрівання» художника, починаючи з раннього його дитинства і завершуючи періодом усвідомлення ним власного письменницького покликання. Тема митця та мистецтва розробляється у річищі модернізму.

Яскравим прикладом «модерністського» мислення головного героя е зроблений ним напис на учнівському зошиті: «Стівен Дедал Підготовчий клас Коледж Клонгоуз-Вуд Селіне
Графство Кілдер
Ірландія
Європа
Земля
Всесвіт».

Цей напис розкриває стан свідомості, за якого особисте «я» з'єднується із Всесвітом.

Тією ж таки настановою на синтез індивідуального та універсального начал значною мірою зумовлена своєрідність побудови роману «Улісс». Цей твір містить безліч дивовижних художніх відкриттів. «Ми не можемо, - стверджує дослідник творчості Джойса і перекладач названого роману російською мовою С. Хоружий, - уявити всю систему поетики "Улісса": вона неосяжна. Крім того, що роман дуже великий, він ще й відзначається небувалою концентрацією і фантастичним розмаїттям усіляких художніх засобів, прийомів літературної техніки».

У романі зображені повсякденні «пригоди» двох центральних персонажів - Леопольда Блума та Стівена Дедала. Дія відбувається у Дубліні, змальованому з такою топографічною точністю, що Джойс жартував: «Якщо місто зникне з лиця землі, його можна буде відновити за моєю книжкою». Втім, під «дублінським» шаром сюжету прихований античний пласт, «запозичений» Джойсом із Гомерової «Одіссеї» («Улісс» - це латинська форма імені «Одіссей»). Кожний з вісімнадцяти «епізодів» (так визначені розділи у творі) співвіднесений автором із певним епізодом античного епосу; центральні персонажі -Стівен Дедал, Леопольд Блум і його дружина Моллі мають своїми літературними «прототипами» відповідно гомерівських Телемака, Одіссея та Пенелопу; є свої античні «відповідники» і в інших героїв твору. Завдяки такій побудові Джойсів твір набуває характеру модерністського роману-міфу.

До образу античного Одіссея письменник звернувся не випадково. Одного разу він запропонував своєму приятелеві Ф. Баджену навести приклад повноцінного й завершеного (не лише в мистецькому, а йя життєвому плані) образу людини в літературі. «Фауст або Гамлет», Щ відповів Баджен. Джойс заперечив: «Фауст не лише не має повнотій людяності, а й взагалі не людина. Старий він чи молодий? Де його бу«І линок, родина? Нічого цього ми не знаємо... Гамлет - так, Гамлет -А людська істота, одначе він лише син. Одіссей - не тільки син Лаертал а й батько Телемака, чоловік Пенелопи, коханець Каліпсо, соратниці грецьких воїнів, які взяли в облогу Трою, і цар Ітаки... І ще, не стукайте, він - симулянт, який намагався ухилитися від військової! служби... Проте, потрапивши на війну, він іде до кінця... І він же великий винахідник. Танк - його творіння. Дерев'яний кінь чщ залізна коробка - байдуже. В обох випадках йдеться про оболонку, у якій сховалися воїни... Я бачу його з усіх боків, тому він для мене є цілісним образом...» Отже, в образі Одіссея Джоїіг вбачав взірцем уособлення повноти життєвої реалізації особистості.

Утім, не варто думати, ніби «Улісс» є осучасненим варіантом гомерівської «Одіссеї». Джойс прагнув виявити вічнії і актуальні як для стародавнього міфу, так і для життя особистості XX ст. ситуації людського буття. У тканину оповіді про центральних героїв він вплітає філософські та релігійні теми,і міфи та легенди, деталі повсякденного життя та сучасні йому політичні реалії. Наслідуючи середньовічних мислителів, для! яких книжка могла бути і космічним явищем, і живим ор- і ганізмом, письменник побудував роман так, аби кожен з розділів співвідносився з певною частиною людського тіла, з певною наукою або мистецтвом, кольором та символом. Усі ці порегуки разом із різностильністю (у різних епізодах Джойс Пародіює різноманітні стилі англійської літератури від давнини до сучасності) створюють унікальний за масштабом охоплення Модерністський епос - «епос людського буття, епос духу й тіла, Історії та приватного життя» (К. Генієва). І вся ця неосяжна панорама вміщена у романі в один-єдинпй день найдовший, .ні словами критиків, в історії літератури.

Датування цього дня 16 червня 1904 р. не було випадковістю. Само у цей день відбулося перше побачення Джойса з Норою Барнакл, яка служила покоївкою у невеличкому готелі. Вона стала не лише дружиною письменника та матір'ю двох його дітей, а й  Жінкою його життя і прообразом героїнь його творів.

Внесок Дж. Джойса у розвиток світової літератури важко переоцінити. Цей митець-новатор докорінним чином змінив Мудожню прозу й вплинув на розвиток інших видів мистецтв. Июгодні без творів ірландського письменника-модерніста неможливо уявити розвиток літератури XX ст.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗГОРНУТОЇ ВІДПОВІДІ
1. Схарактеризуйте життєвий шлях письменника; назвіть його найвідоміші твори. У чому полягала причина тривалого невизнання Дж. Джойса на його батьківщині?
2. Розкрийте художню своєрідність мініатюри «Джакомо Джойс».
3. Що таке «потік свідомості»?
4. Як розробляється тема митця у романі «Портрет митця замолоду»?
5. Які новації запровадив письменник у романі «Улісс»?

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{Підручники та книги по всім предметам, плани конспектів уроків з зарубіжної літератури 11 класу, реферати та конспекти уроків із зарубіжної літератури 11 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.