Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас>>Зарубіжна література: Давньоруська билина про Іллю Муромця «Ілля Муромець і Соловей-розбійник» Легендарна історія Київської Русі як сюжетна основа билин.

ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ

Що святу Русь могутні
                 богатирі бережуть.

                                 З народної билини

У східних слов'ян, як і в інших народів, існувала багата усна народна творчість: легенди, перекази, обрядові, ліричні та епічні пісні. Становлення їхньої державності, самобутня історія Київської Русі, постать князя Володимира Великого, постійна боротьба з кочовими племенами печенігів і половців, які нападали на Русь і змушували русичів завжди бути готовими боронитися від ворогів, — усі ці події знайшли своєрідне відображення у такому фольклорному жанрі, як билини. Традиційними були ще такі його назви: «старини», «билеві пісні», «богатирський епос».

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ !
 
Билини — це фольклорні епічні пісні історико-героїчного та соціально-побутового змісту про воїнів-богатирів, героїв та їхні подвиги.
 
Народ у билинах оспівував героїчні діяння захисників рідної землі, спираючись на традиції казково-міфологічних сказань і вдаючись до невірогідних вигадок: Добриня поборов вогняного змія, Ілля Муромець полонив страхітливого Солов'я-розбійника. У такий спосіб у народній уяві відбивалася реальна боротьба героїв з різними ворогами.

Билини створювалися протягом IX—XIV століть. Згодом їх поділили на окремі цикли, найбільш відомими з яких є київський, чернігівський і новгородський. Героями київських і чернігівських билин виступають богатирі Ілля Муромець, Добриня, Альоша Попович, боярин Ставр. Ці билини відображають боротьбу народу з ворогами, тому їх називають героїчними. Билини про Микулу Селяниновича є соціально-побутовими, бо в них йдеться про внутрішні конфлікти, а не про подвиги героїв-бога-тирів. Героями новгородського циклу є Василь Буслаев, Садко та ін.

Найпопулярнішим з-поміж билинних героїв був Ілля Муромець — узагальнений образ героя-патріота і захисника рідної землі. Билин про цього богатиря існує багато, але створювалися вони не в біографічній послідовності. Спочатку народ оспівував подвиги Іллі Муромця, і лише згодом, коли утвердилася його слава, було створено билини про те, звідки він родом, про події з його життя, що передували подвигам. І в усіх билинах про Іллю Муромця висловлюється захоплення його мудрістю, могутністю, безкорисливістю й особливо тим, що він завжди керується лише народними інтересами. Богатир, наділений такими рисами характеру, став для народу ідеалом, справжнім героєм, гідним наслідування.

Билинам притаманна особлива художня стуктура. У центрі епічної розповіді завжди — богатир та його грандіозний подвиг. Однак спочатку використовується прийом «попередньої недооцінки героя» і зображення «загрозливої переваги супротивника», проте зіткнення їх завжди закінчується перемогою героя. У билинах часто вживаються повтори, які перемежовуються з повільним викладом подій, коли увага слухачів зосереджується на окремих подробицях, що слугують ідеалізації героя та його вчинків. До характерних засобів художньої виразності, використаних у билинах, слід віднести також постійні епітети, гіперболи, порівняння тощо. Особливості билинного жанру позначилися на побудові і виконанні цих епічних пісень. Сюжет билин завжди розгортається повільно. Часто билини розпочинаються заспівом, який хоч і не пов'язаний зі змістом, але налаштовує слухачів на відповідне емоційне сприймання. Після заспіву йде зачин, тобто власне початок пісні, потім — основна частина, в якій розповідається про події із життя героїв та про їхні вчинки. І завершується билина, як правило, своєрідною кінцівкою.

У давнину билини виконувалися співцями-оповідачами в музичному супроводі гри на гуслях, у речитативно-декламаційній формі. Тому в билинах рядки віршів завжди мають однакову кількість наголосів, хоча кількість складів у них може бути різна. Як правило, перший наголос падає на третій склад від початку, а останній — на третій від кінця. Наголоси в середині рядків вільні. Таким чином билинний вірш наближений до ритмізованої прози. Заради збереження відповідної ритмомелодики у билинах допускалися під час виконання розтягування окремих слів і переміщення наголосів.

Билини не мають авторів, бо їхнім творцем є народ. Пізніше вони були записані від виконавців і надруковані вперше на початку XIX століття. З появою інтересу до цього фольклорного жанру билини стали джерелом літературних переробок і наслідувань.

Визначні художники створили картини на билинні сюжети, намалювали до билин яскраві ілюстрації. Усім відомі твори В. Васнецова, І. Рєпіна, Є. Кибрика та ін. Красу наспівів билин високо цінували композитори М. Мусоргський, О. Бородін, М. Римський-Корсаков та ін., використовували їх у своїх операх та інших музичних творах.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
 
1.    Що було характерним для героїчного епосу Стародавньої Русі?
2.    Яку назву дістали епічні пісні? Наведіть їх визначення.
3.    Якими були традиційні народні назви билин?
4.    Назвіть характерні ознаки билин. Як вони виконувались?
5.    На які цикли поділяються билини? Назвіть героїв-богатирів, які оспівувались у кожному циклі.
6.    Чому найпопулярнішим серед героїв-богатирів став Ілля Муромець? Якими рисами характеру наділено його в билинах?
7.    Які художні засоби використано в билинах для зображення сміливості, патріотизму богатиря Іллі Муромця?
8.    Коли народ складав билини і з якою метою?
9.    Що спільного, на вашу думку, між билиною і казкою? Що відмінного?
10.   Які жанри українського фольклору прийшли на зміну билинному епосу?

ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ
 
А хто б нам сказав про старовину,

Про старовину, про бувальщину,

Про того хоча б Іллю Муромня?
У славетному місті Муромі,

У селі було Карачаровім

Жив собі Іван Тимофійович,

Хлібороб, а з ним син укоханий,

Ілля Муромець, син Іванович.

Сидів сидячки Ілля Муромець,

Ілля Муромець, хліборобський син,

Сидів сидячки рівно тридцять літ.

Раз пішов Іван Тимофійович,

Його батечко, із матусею

Поробитися по-селянському.

Аж два старчики йдуть, мандруючи,

Під віконечко засувчастеє.

Кажуть старчики отакі слова:

«Гей же ти єси, Ілле Муромцю,

Ілле Муромцю, хліборобенко!

Відчиняй настіж нам ворітечка,

Привітай калік1 в себе в домові,

Принеси чого нам напитися!»

Держить відповідь Ілля Муромець:

«Гей же, старчики ви мандровані!

Рад би вас вітать в себе в домові,

Принести чого вам напитися,

Та не здужаю відчинить воріт,

Сиджу сидячки рівно тридцять літ,

Ані рук, ні ніг не порушую!»

Кажуть старчики знов мандровані:

«Стань на ніженьки на швидкі, Ілле,

Відчиняй настіж ті ворітечка,

Привітай калік і в себе в домові!»

Став на ніженьки на швидкі Ілля,

Відчиняв настіж він ворітечка

І вітав калік в себе в домові.

От мандровані ввійшли старчики,

Вони хрест кладуть по-письменному,

Віддають поклін по-ученому,

Чарку питтячка ллють медового

І частують ним Іллю Муромця.

Хильнув питтячка він медового —
Горить полум'ям серце в витязя,
Біле тіло все наче піт пройняв!
Кажуть старчики отакі слова:
«Що прочув єси ти в собі, Ілле?»
Чолом бив Ілля, поздоровкався:
«Чую силоньку неабияку».
Кажуть старчики тут мандровані:
«Будеш ти, Ілле, славним витязем,
Смерть тобі в бою не написана:
Сміло бийсь, воюйсь, богатир лихий,
А чи шибеник який трапиться;
Не виходь лише зачіпатися
З Святогором: це богатир такий,
Що й землі невміць його вдержати;
Богатир Самсон — з ним не зводься теж,
Бо сім ангельських на нім волосів;
Не борись із родом Микуловим,
Бо коха його земля-матінка;
На Вольгу не йди на Всеславича:
Не потугою прибере тебе —
Мудрі хитрощі в його знайдуться.
Добувай коня богатирського:
Вийди в поленько — чисте, просторе,
Купи кращого там жеребчика
Та постав його на три місяці,
в стайні сип пшона біло-ярого;
А мине доба — тих три місяці, —
В сад жеребчика води три ночі,
У трьох росах аж його викачай;
Підведи до тину високого:
Як жеребчик твій через тин почне
Переплигувать і туди, й назад,
Куди тільки хоч — скрізь на нім гасай,
А носити він тебе здужає».
Тут з-перед очей зникли старчики,
От пішов Ілля поробитися
З батьком, з матір'ю по-селянському:
Треба чистить ліс від недопалків;
Він дуби-кряжі повирубував,
В річку чисто всі повивалював
Та й додомоньку повертається.
Батько з матір'ю від міцного сну
Встали,глянули — полякалися:
« Що за чудо се тут подіялось?
Хто б оце зробив нам роботоньку? »

Бачуть — все без них вже управлено,

Йдуть додомоньку та дивуються.

Повернулися, а по хаті там

Походжає скрізь Ілля Муромець.

Запиталися: як він видужав?

Розповів Ілля все батькам тоді...

Переклад Павла Грабовського
 
ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ

Гей, у славному та у городі у Муромлі,
Та у тому селі та Карачарові
Гей, то не старий дуб к землі нагинається,
Ой то добрий молодець Ілля Муромець
Батьку-матері уклоняється:
«Благослови, батьку та матер рід на
У славний город Київ з'їздити,
Сонечку стольнокиївському
Князю Володимиру служити,
Віри християнської та боронити!»
Сам на доброго коня сідав,
У чисте поле виїжджав,
Озера-річки перепливав,
Ліс ламав,
Під город, під Чернігів під'їжджав.
Під городом, під Черніговом,
Не ворон чорний небо укриває,
Не туман налягає,
Стоїть сила силенная,
Днем від куряви сонця красного,
Ніччю місяця ясного
Не видати.
Стоять три царевичі,
Мурзи погані, татарове,
З коршем^ сили до сорока тисяч,
Хочуть город Чернігів узяти,
Всіх упень рубати,
Церкви Божії скидом пускати3.
Тоді ж то старий козак
Ілля Муромець добре дбав,
Меча в руки брав,
Почав він гуляти,
Поганих мурзів-татарів наїжджати:
 
Куди їде —

Туди вулиця,

Куди верне —

Туди провулок.

Не стільки сам бив,

Скільки конем топтав,

Ні один мурза, ні татарин

Не міг втекти і спастися.

Трьох царевичів живими впіймав,

Словами промовляв:

«Ей ви, царевичі та царенята,

Чи мені вас у полон брати,

Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

А то краще їдьте в свої царства

Та по всьому світу розкажіть,

Що свята Русь не пуста стоїть,

Що святу Русь могутні богатирі бережуть».

Тут відкриваються ворота У Чернігів-город,

Виходять чернігівці,

Низько вклоняються,

До козака Іллі Муромця

Словами промовляють:
«Живи то у нашому городі

Чернігові воєводою4,
Суди суди всі по-правильному,
Всі тобі повинуватись будемо».
Старий козак такеє промовляє:
«Не хочу я жить у вас воєводою,
Покажіть мені пряму дорогу
У славний стольний Київ-город».
 
Тоді ж то чернігівці слова промовляють:
«Ой тото пряма дорога у славен город Київ
Заросла лісами Бринськими*,
Уже тридцять літ простою дорогою
В Київ не їжджено.
Сидить Соловій-розбійник
На семи дубах,
На миль тридцять
Ні кінному, ні пішому
Пропуску немає.

Як засвистить Соловій по-соловїному,   
Як закричить він по-звіриному, 
Як зашипить по-зміїному,
Так усі трави-мурави в'януть,
Усі квіти обсипаються,       
А хто близько з людей,   
Так всі мертві лежать.

Простою дорогою — п'ятсот верст,

А дальшою дорогою — ціла тисяча».

Поклонивсь їм Ілля Муромець

Та поїхав лісами Бринськими

Простою дорогою в славний город Київ,

їдною рукою коня тримав,

Другою рукою дуба рве.

Дуби рве самі коренистії

Та мости мостить,
Шлях укладає та все прямоїжджий.

Як під'їхав він до річки

До Самородини,
Як побачив його Соловій-розбійник,
Як засвище він ио-солов'їному.
Як закричить по-звіриному,
Як зашипить по-зміїному —
Всі трави-мурави в'януть,
Усі квіти обсипаються.

М. Реріх. Ілля Муромець

Там під муром тим Ілля Муромець зіпає
До коня промовляє:
«Невже ж ти, коню мій богатирський,
По темних лісах зо мною не їжджав,
Пташиного посвисту не чував?»
Бере ярий лук,
Бере стрілу калену,

Натягнув тятиву шовкову.

Сам до стріли словами промовляє:

«Лети, моя стріло калена,

Вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

Та попади, стріло.

Соловію в праве око!»

Як вилетіла стріла вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

А попала Соловію в праве око,

А вилетіла стріла лівим вухом.

Упав Соловій зо семи дубів,

Та Ілля Муромець того придбав,

Соловія стрімко в кайдани кував,

А до булатного стременя в'язав,

Сам простою дорогою

У город Київ вирушав.

Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ,

Приїхав до сонечка-князя у широкий двір,

Ставив коня серед двору княжого,

Соловію-розбійнику наказував:

«Гляди ж, Соловію, не відступай від доброго коня,

Бережи ти коня мого богатирського, В

ід мене тобі, знай, нікуди не втекти».

А сам доброму коню наказував:

«Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

Бережи проклятого Соловія,

Щоб він не відв'язався від стременя булатного мого».

Сам ввійшов він у палати княжії,

Хрест-то він клав пописаному,

Поклін-то вів по-ученому,

Вклонявся на чотири сторони

Сонечку-князю з княжною Апраксією.

Говорить Володимир князь стольнокиївський:

«Звідкіля ти, славний молодче,

З якої землі, якої матері,

Якого роду-племені єси?»

Промовить Ілля:

«Єсть я із города із Муромля,

Із села із Карачарова,

Ілля Муромець та і син Іванович,

А приїхав я у стольний город Київ

Послужити більше, князю мій, вірою-правдою,

Оборонять Русь святую,
Віру християнськую православную».       
Говорить тут князь Володимир   
стольнокиївський: 
«А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

В стольний город Київ,

Прямоїжджою чи окружною? »

Промовить Ілля Муромець такії слова:

«Сьогодні рано з рідним батьком і ненькою
прощавсь,
На полудник хотілось мені у тебе правувати.

А прилучилось мені три причини:

Що перша причина — Чернігів-город
від облоги виручати,
Що друга причина: на п'ятнадцять верст
Мости через річку Самородину мостити,
А що вже третя причина — Соловія-розбійника
З сімох дубів збивати,
У город Київ проводжати,
Тобі, князю, гостинця дарувати.
Так уже прямою дорогою
Приїхав я із города Муромля
У славний город Київ, князю». 
Так тут князь Володимир стольнокиївський
Зі своїми князями та боярами —
Виходили вони на широкий двір
Подивитися на Соловія-розбійника.
Говорить Володимир-князь:
«Ой, ти, Соловію-розбійнику,
Засвищи ти по-солов'їному,
Закричи ти по-звіриному,
Засичи ти по-зміїному».
Говорить йому Соловій-розбійник:
«Ой, князю Володимир стольнокиївський,
Не твій я слуга,
Не у тебе і хліб їв
Та зелен-вино пив,
А Іллі мені розказувать».

Так тут промовив Ілля Муромець:
«Засвищи, Соловію, напівсвисту,
Закричи ти та напівкрику,
Зашипи ти та напівшипуі»
Говорить Соловій-розбійник:
«Запечатались мої кроваві рани,
Налийте мені чару вина зеленого!»
Так тут налили чару зелен-вина
На півтора відра.
Випив Соловій чару зелен-вина —
Як засвище Соловій на цілий свист,
Як закричить він на повен крик,
Як зашипить він на повен шип,
 
Всі трави-мурави зов'яли,
Листя з дерев посипались,
А в князя з теремів високих криші зривало,
Всі хрустальнії скельця повипадали,
По всьому городу, по Києву
Всі бременні кобили ожеребились,
Всі гості на княжому дворі,
Всі бояри та воєводи
На землі,'як снопи, лежать.
Сам князь Володимир стольнокиївський
По двору кругом біжить,
Куньовою6 шубою вкривається.
Каже Ілля Муромець:
«Чого ж ти, Солов'ю-розбійнику,
Мого наказу не послухав,
Я ж велів тобі свистіти напівсвисту
І кричати напівкрику,   
Шипіти напівшипу».

Говорить йому Соловій-розбійник:

«Уже, либонь, прочував я свій кінець

І тому посвиснув на повний свист,

Крикнув на повний крик

Та зашипів на повний шип».

Тут старий козак Ілля Муромець

Брав Соловія за білі руки,

вів його на поле Куликове

Та відрубав йому буйну голову.

Так з тої пори не стало

Соловія-розбійника на святій Русі.

Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

Славу співають

По всіх землях,

По всіх ордах,

Однині і довіка,

А вам на многі літа!

Записано від кобзаря 3. Штокалка.
Підготував до друку Валерій Шевчук

ЛЕКСИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
1    Каліка — мандрівний богомолець.
2    Корш — військовий загін.
3    Скидом пускати — тут: скидати.
4    Воєвода — правитель міста, який призначався князем.
5    Ярий лук — бойовий лук.
6    Куньова — зі шкурок куниці.

 
Перш ніж узяти участь в обговоренні літературного твору, подумайте над його змістом, жанровими ознаками та поставленими для аналізу запитаннями. Головне при обговоренні — це аргументи, доказовість, переконливість зроблених висновків.

Сперечайтесь чесно і не спотворюйте думок та узагальнень інших учасників обговорення.

Пам'ятайте, що кращим доказом правильності ваших відповідей є точні і незаперечні факти та приклади з тексту літературного твору, посилання на міркування самого автора чи інших письменників.

При висловленні власної думки говоріть чітко і зрозуміло.

Поважайте думки інших учасників обговорення літературного твору. Якщо ними доведена помилковість ваших висновків чи суджень, майте мужність визнати, що ви не праві.

Будьте уважними при обговоренні літературного твору, що надасть вам можливість усвідомити його змістову та художню своєрідність як твору мистецтва слова.
 
АНАЛІЗУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ
 
З якими історичними подіями пов'язаний сюжет билин про Іллю Муромця?

Прочитайте епіграф до статті про билини. Чому в народних творах Русь називають святою?

Знайдіть повтори у тексті билин і поясніть їх роль у розкритті головної думки творів про Іллю Муромця.

Яке значення мають гіперболи в билинах? Наведіть приклади пере-білі.іисіїі. у змалюванні подвигів Іллі Муромця.

На яких рисах негативних персонажів зосереджено увагу в билині про Іллю Муромця та Соловія? Поясніть чому.

Як зображено князя Володимира? Як відбилось у цьому епізоді ставлення народу до Володимира?

Знайдіть приклади стійких художніх засобів у тексті билин та розкрийте їх змістове навантаження.

Зачитайте зачини билин та визначте їх художню своєрідність. Роздивіться репродукцію картини Миколи Реріха. Чи таким ви уявляли Іллю Муромця, як його зобразив художник?

До якого епізоду билин про Іллю Муромця ви зробили б ілюстрацію?
 
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
11.    Випишіть з тексту билин цитати з постійними епітетами.
12.    Складіть характеристику богатиря Іллі Муромця, використовуючи цитати з тексту.
 
Н.І. Дорофеєва, С.П. Касьянова

"Зарубіжна література 7 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{домашнє завдання для 7 класу, відповіді на тести із літератури, все для учителя та школярам на допомогу у підготовці домашьої роботи}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.