Історія України 10 клас

Тема "Гетьман П. Скоропадський. Його внутрішня та зовнішня політика."

Конспект уроку до теми "Гетьман П. Скоропадський. Його внутрішня та зовнішня політика." 

УРОК№17

Тема. Українська Держава.
Мета: розкрити суть внутрішньої політики гетьманату; удосконалювати вміння аналізувати і співставляти істо¬ричні факти, узагальнювати значення важливих по¬дій; продовжувати формувати вміння працювати з підручником і атласом; розвивати вміння учнів ко¬ментувати відповіді товаришів; сприяти формуванню національної самосвідомості учнів, пов'язаної з бороть¬бою за збереження державної незалежності.
Основні поняття: українізація; повстаньсько-партизанський рух; Український національний союз; Українська Академія наук; анархізм.
Основні дати: літо й осінь 1918 р.— селянські повстання проти оку¬паційних військ; липень—серпень 1918 р.— загально¬український страйк залізничників; 15—20 липня 1918 р.— І з'їзд комуністичної партії (більшовиків) України у Москві; 30 липня 1918 р.— вбивство у Києві німецького командувача Ейхгорна; кінець літа 1918 р.— створення Українського національного союзу; жовтень 1918 р.— Універсал П. Скоропадського про відновлен¬ня козацтва; 14 листопада 1918 р.— заснування Україн¬ської Академії наук у Києві.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу

1. Аграрна політика.
2. Розвиток промисловості й торгівлі.
3. Збройні сили Української Держави.
4. Національно-культурна політика.
5. Народна боротьба з окупантами.

IV. Підсумки уроку
V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
Учитель здійснює перевірку виконання домашнього завдання за запитаннями і завданнями підручнику. При цьому робиться відпо¬відне акцентування на вузлових моментах теми.
Підсумовуючи відповіді, учитель зазначає, що, очоливши геть¬манат, П. Скоропадський зосередив у своїх руках усю повноту влади. Гетьман наказав розпустити всі земельні комітети, місцеві органи влади, створені ЦР; замість комісарів тепер керували гу¬бернські старости. Було поновлено також посади земських началь¬ників, а в селах знов запроваджено повітові та губернські ради. На початку липня 1918 р. вийшов закон про створення Сенату, до якого було включено значну кількість дипломованих юристів. Для охорони державної безпеки і внутрішнього порядку сформувалася Державна варта.
— Яку мету переслідувала влада, вдаючись до цих заходів? (На¬лагодження системи управління.)
III. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Аграрна політика.
Розповідь учителя.
У внутрішній політиці пріоритетним було аграрне питання.
Чому?
Якою була аграрна політика ЦР і які виявились її наслідки? На селі гетьманський уряд створив правові основи для повернення
землі та майна, стихійно захопленого раніше селянами в поміщиків, що надзвичайно загострило класову ворожнечу. Поміщикам було по¬вернуто право викликати для захисту своїх маєтків військові команди. Почалися екзекуції, селян шмагали різками, ув'язнювали, розстрілювали.
Створена Вища земська комісія на чолі з гетьманом розробила програму фермеризації українського села. Передбачалося, що впро¬довж двох років поміщики вільно продаватимуть свою землю (не більш 25 гектарів в одні руки), після чого Держбанк примусово ви¬купить нереалізовані маєтки розмірами понад 200 гектарів. Землею за викуп наділялися «справжні хлібороби» з тягловою силою та ін¬вентарем. 700 тисяч безземельних дворів гетьман і надалі лишав без наділів, вважаючи їх нездатними до господарювання.
На практиці цей законопроект так і залишився декларацією про наміри.
Бесіда.
1. Чиїм інтересам відповідала така політика?
2. Дайте оцінку аграрної політики Української Держави.
2. Розвиток промисловості й торгівлі.
Розповідь учителя.
Сучасники П. Скоропадського та історики (В. Семененко, О. Бой¬ко й інші) відзначають факт певного економічного піднесення Украї¬ни періоду Української Держави. Однак існує інша точка зору, зокрема, автори підручника С. В. Кульчицький, М. В. Коваль, Ю. Г. Лебедєва стверджують, що українська промисловість швидко деградувала [21, с. 57].
Випереджальне завдання.
Учням пропонується упровдож наступної розповіді вчителя під¬готувати відповіді на проблемні запитання.
Яку точку зору обіймаєте ви?
Доведіть, чому саме.
Розповідь учителя.
Деякому пожвавленню сприяли відновлення приватної власнос¬ті, підтримка гетьманом вільного підприємництва, можливість промислових і торговельних верств впливати на економічну політи¬ку влади, широкий збут українських товарів до Австро-Угорщини та Німеччини. Саме в цей час було налагоджено грошовий обіг, вдо¬сконалено грошову систему, сформовано державний бюджет, від¬крито кілька банків, засновано нові акціонерні компанії, відродже¬но промислові підприємства та біржі. Поступово налагоджувався залізничний рух, реорганізовувався і зміцнювався державний мор¬ський флот.
За два місяці до ліквідації гетьманату (листопад 1918 р.) не без труднощів поступово були створені передумови для економічного зростання: у засіках держави накопичилося 6,4 млн. тонн зерна, 48 тис. тонн цукру, Держбанк мав 4 млрд. гривень золотовалютного резерву.
Однак поряд з тим підприємці, спираючись на підтримку влас¬тей, перейшли в наступ на робітничий клас з метою ліквідування поступок, зроблених під час революції.
Загалом головною метою Австро-Угорщини та Німеччини був ви¬віз з України продовольства і сировини, а в перспективі — встанов¬лення повного контролю над ринком, торгівлею та промисловим потенціалом нашої держави.
Бесіда.
1. Які заходи були вжиті Українською Державою у галузі промисловості?
2. Чиї інтереси задовольняли ці заходи?
Під час бесіди також заслуховуються відповіді на проблемне за¬питання з випереджального завдання.
3. Збройні сили Української Держави.

Розповідь учителя.
Давайте згадаємо,'як вирішувалося питання створення власних збройних сил за часів ЦР.
П. Скоропадський планував створити українську національну армію з восьми армійських корпусів, гвардійської дивізії сердюків, чотирьох кавалерійських дивізій. Чисельність майбутньої армії в мир¬ний час мала перевищувати 300 тис. чоловік. Військові міністри Української Держави (генерали О. Лігнау, О. Рогоза, Д. Шуцький) згідно з наказами П. Скоропадського створили штабні структури восьми територіальних корпусів (у перспективі їх планувалося де¬сять). Улітку 1918 р. в армії України було введено погони і військо¬ві звання, затверджено текст урочистої присяги на вірність гетьма¬ну, заборонено політичну діяльність у військах.
— Доведіть необхідність здійснення таких заходів.
До створення української армії доводилося обмежуватися наяв¬ним військовим контингентом. Збройні сили гетьмана складались із Запорізької дивізії (з полком гайдамаків), двох дивізій Синьожупанників, а також сформованої в Австро-Угорщині з полонених українців дивізії Сірожупанників. Була також сформована на доб¬ровольчих засадах Сердюцька дивізія, започатковувалася бригада Січових стрільців. Загальна чисельність збройних формувань не пе¬ревищувала 65 тис. чоловік.
Прагнучи зробити Україну маріонетковою країною, австро-німецька сторона чинила значні перешкоди формуванню дієздатної україн¬ської армії. На жаль, плани П. Скоропадського щодо регулярної армії так і не були реалізовані.
У жовтні 1918 р. вийшов гетьманський універсал про відроджен¬ня козацького стану. Цей захід був спрямований на те, щоб поклас¬ти формування збройних сил передовсім на заможне селянство. Од¬нак з організацією козацтва режим не встиг. Крім того, цей крок негативно сприймало бідне селянство.
— Чи виправдали себе заходи щодо створення власних збройних сил?
4. Національно-культурна політика.
Для розгляду даного питання пропонуються такі форми роботи:
а) опрацювання у класі тексту підручника, що може супроводжуватися складанням таблиці;
б) самостійне опрацювання учнями матеріалу вдома;
в) розповідь учителя з паралельним складанням учнями таблиці:


Бесіда.
1. Назвіть заходи Української Держави в національно-культур¬ній політиці.
2. Дайте їм оцінку.
У ході бесіди здійснюється закріплення вивченого матеріалу.
5. Народна боротьба з окупантами.
Проблемне запитання.
Чим був викликаний селянський рух за Гетьманату?
Розповідь учителя.
Влітку—восени 1918 р. активізується селянська боротьба проти окупантів і самого гетьманського режиму. У лавах повстансько-пар¬тизанського руху нараховувалося понад 40 тис. хліборобів, невдово¬леність і озлобленість підштовхували їх братися за зброю. На Кате-ринославщині цей рух мав анархістське забарвлення. Виник він у районі Гуляйполя Олександрівського повіту під керівництвом не¬давнього каторжанина, визволеного революцією, Н. Махна. Махновці виступали за відновлення радянської влади, а також за визначення внутрішньої політики в регіоні без втручання і впливу центру.
— Назвіть причини протестних виступів робітників за Гетьмана¬ту. (Збільшення тривалості робочого дня, заборона страйків, локаути.)
У липні—серпні 1918 р. піднімається хвиля антигетьманських страйків: припинили роботу майже 200 тис. залізничників, паралі¬зувавши життєво важливі транспорті магістралі.
Зміна ситуації в Україні поставила політичні партії в нові умови.
У травні 1918 р. партії просоціалістичної орієнтації утворили опо¬зиційний гетьманові та його союзникам Український національно-державний союз (з кінця літа — Український національний союз — УНС). До його складу увійшли українські есери, українські соціал-демократи (які складали більшість у ЦР) та інші партії. Головою УНС було обрано В. Винниченка. УНС готував збройний виступ проти П. Скоропадського.
Загальноросійська партія лівих есерів вирішила діяти методом індивідуального терору: в Москві був убитий німецький посол граф Мірбах, а в Києві, ЗО липня 1918 р.,— фельдмаршал Ейхгорн.
Більшовики України 15—20 липня 1918 р. на своєму І з'їзді у Москві утворили Комуністичну партію (більшовиків) України — КП(б)У. Частина делегатів з'їзду наполягала на створенні окремої, самостійної Компартії України (їх очолював М. Скрипник). Однак
КП(б)У виникла як складова частина Російської комуністичної пар¬тії (більшовиків) — РКП(б). Першим секретарем ЦК КП(б)У був обраний Г. П'ятаков. Для керівництва партизанським рухом в Украї¬ні з'їзд сформував Центральний військово-революційний комітет (ЦВРК), якому ставилося завдання підняти робітників і селян на боротьбу за відновлення радянської влади в Україні.
Внаслідок дискусій в УСДРП та УПСР посилився розкол. На І з'їзді до КП(б)У увійшли ліві українські соціал-демократи. У травні 1918 р. відбувся розкол і в УПСР, ліва частина якої виокремилась у партію, що отримала назву від свого органу — газети «Боротьба» — бороть¬бисти.
Бесіда.
1. Які сили виступили проти окупаційних військ та гетьмансько¬го режиму?
2. Чому боротьба з окупантами мала повстансько-партизанський характер?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Внутрішня політика гетьманату була скерована на стабілізацію ситуації в Україні. Але заходи П. Скоропадського привели до на¬родної боротьби проти окупантів і самого гетьманського режиму.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект і текст підручника.
2. Підготувати відповіді на запитання і завдання 2—8 [21, с. 61] або 1—4, 6—7 [36, с. 116—117].
3. Доопрацювати таблицю «Національно-культурна політика Укра¬їнської Держави» (на розсуд вчителя).

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Дмитрієв В.С.