Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід. Геохронологічна таблиця. Особливості геологічної будови основних тектонічних районів України. Поширення четвертинних (антропогенових) відкладів.

Геологічний час. Як ви вже знаєте з попередніх курсів географії, формування земної кори розпочалося понад 4 млрд років тому. Земна кора та її поверхня (рельєф) за цей час безперервно змінювались і продовжують змінюватися під впливом внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Склад, будову, походження й розвиток земної кори вивчає геологія. Зміни земної кори в часі називають геологічною історією Землі.

Як вам відомо, геологічний час поділяють на ери: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську. В ерах, окрім найдавніших, розрізняють періоди. Архейську і протерозойську ери часто називають докебрієм, тобто часом, який передував кембрійському періоду палеозойської ери. Саме в докембрії створилися підвалини сучасного укладу життя на Землі: виникла перша кам'яна земна кора і з'явилися вихідні форми органічного життя.

Геологічна історія України. У геохронологічній таблиці відображено геологічну історію України. Показано розвиток земної кори і рельєфу, зміну природних умов (клімату, рослинності і тваринного світу) на території нашої країни протягом основних проміжків геологічного часу (ер, періодів). Для послідовного відтворення подій геохронологічну таблицю потрібно читати знизу вгору — з кінця до початку.

В архейську еру континентальна земна кора в межах нашої країни складалася з кристалічних порід магматичного і метаморфічного походження. Вона була тонкою й досить пластичною.    Внаслідок дії внутрішніх сил планети земна кора зазнавала різних рухів: вертикальних і горизонтальних, плавних і розривних. В одних місцях вона вигиналася у складки, утворюючи складчасті гірські споруди, в інших — розламувалася на окремі блоки. Уздовж розломів проявлявся магматизм. Інколи гаряча магма пропікала тонку земну кору і заливала великі площі на її поверхні. Наприкінці ери окремі великі частини земної кори втратили пластичність і перетворилися на цупкі стверділі ділянки. Так почалося формування давньої Східноєвропейської платформи, у межах якої лежить більша частина території України. Земна атмосфера в цей час була насичена різними газами, але без кисню. Водяна пара скупчувалася на значній висоті; лише з охолодженням земної поверхні на неї почали випадати опади. У водних басейнах з'явилися бактерії і водорості.

У протерозойську еру внутрішні сили Землі розбили кристалічну основу платформи на блоки різної величини. Одні з них залишилися на поверхні чи трохи піднялися, їх породи постійно руйнувалися і зносилися під дією зовнішніх сил. Інші блоки опустилися вниз і над ними нагромаджувалися осадові відклади. Особливо активно це відбувалося в морських басейнах, які то наступали на суходіл, то відступали з нього залежно від напрямку вертикальних рухів земної кори.

На відміну від платформи земна кора на півдні і південному заході України залишалася пластичною та нестійкою. Це частина Середземноморського рухомого поясу планети, який проліг через південь сучасної Євразії. Там упродовж усієї геологічної історії земна кора то опускалася, то піднімалася. Під час опускання не раз з'являлися прогини земної поверхні з глибинними розломами. Прогини затоплювалися морем, і в них нагромаджувалася потужна товща осадів. Коли прогин зазнавав підняття, утворювалися складчасті гори (епоха горотворення або складчастість).   У тріщини розломів з надр проникала магма, формуючи окремі вулканічні масиви або цілі хребти.

У палеозойську еру центральна частина території України здебільшого була суходолом. На інших територіях континентальні та морські умови чергувались. Максимальний наступ моря внаслідок опускання земної кори відбувся в середині ери. Палеозой охоплює дві горотворчі епохи, які вплинули на формування земної кори України.

Таблиця 2

У каледонську епоху горотворення виникли гірські споруди на місці сучасних Карпат — Пракарпати, які островами виступали з води. У герцинську — (наприкінці ери) вони зникли під водами мілководного моря Тетіс, що заповнило прогин в Середземноморському рухомому поясі.  Натомість нова складчаста споруда з'явилася на сході країни на місці Донецького прогину. Клімат був близьким до субтропічного: переважно жарким, змінювався від сухого до вологого. Ще на початку ери розвинулися одноклітинні організми. Потім з'явилися багатоклітинні водорості, морські безхребетні і хребетні тварини, а ще через мільйонноліття — наземні рослини і земноводні. У кам'яновугільному періоді панувала пишна рослинність: гігантські плауни, хвощі, деревоподібні папороті, що сприяло утворенню значних товщ вугілля. У мезозойську еру на платформній частині України переважав рівнинний суходіл. Окремі моря були на Лівобережжі та в Середземноморському поясі. Але в останньому, крейдовому, періоді відбулося найбільше для всієї геологічної історії України поширення морських площ. Вони покрили майже всю територію нашої країни, крім центральної частини. У цю еру проявилася мезозойська складчастість, внаслідок чого сформувалася гірська споруда на місці Криму, Азовського моря і північної частини Чорного моря. Та згодом гори зруйнувалися і стали морським дном. У Закарпатті активно діяли вулкани.  Клімат здебільшого був теплим і сухим. Розвивалися голонасінні та покритонасінні рослини. З'явилися ссавці і птахи.

На початку кайнозойської ери морський басейн знову поширився на більшу частину території України. З плином часу море поступово відступило. В альпійську епоху горотворення остаточно формуються Карпатська і Кримська гірські споруди. У четвертинному (антропогеновому) періоді відбулося підняття майже всієї території України, крім Причорномор'я. Клімат переважно був помірно теплим і вологим. Рослинність і тваринний світ поступово набули сучасних рис. В антропогені з'явилася людина, відбулося загальне охолодження та осушення клімату, що призвело до кількох льодовикових епох в Європі. Найбільше, дніпровське, зледеніння поширилося на значну частину території України. Після танення льодовика сформувався сучасний вигляд природного середовища — рельєфу, річкової мережі, грунтів, рослинності й тваринного світу.

Запам'ятайте
Геохронологічна таблиця відображає розвиток земної кори та зміну природних умов протягом основних проміжків геологічного часу (ер, періодів)

Земна кора на території України формувалася упродовж майже 4 млрд років, починаючи від докембрійського часу. Внаслідок дії внутрішніх сил планети вона зазнавала різних рухів: вертикальних і горизонтальних, плавних і розривних.

Формування земної кори відбувалося в горотворчі епохи (складчастості) - каледонську, герцинську, мезозойську (кімерійську), альпійську.

У четвертинному періоді кайнозойської ери відбулося загальне охолодження клімату, що призвело до зледеніння.

§ 12. Геологічна будова

Вік гірських порід. Ви вже знаєте, що земна кора складається з гірських порід і мінералів, різних за походженням і віком. Зазвичай, чим глибше від поверхні лежать породи, тим вони давніші, а шари порід, що зверху покривають земну поверхню, є наймолодшими. Та встановити відносний вік порід за глибиною залягання їх шарів можна лише для тих ділянок, де вони залягають у непорушному стані, — так, як відклалися на дні прадавніх морів. Проте в гірських районах є ділянки, де складки порід насунуті на сусідні території або взагалі перевернуті.

Для визначення абсолютного віку порід геологи застосовують радіологічний метод дослідження. Він полягає у визначенні віку відкладів за часом розпаду радіоактивних елементів, що в незначній кількості містяться в них. За десятки або сотні мільйонів років радіоактивні елементи мимовільно, з однаковою швидкістю розпадаються на інші елементи (наприклад, Уран — на Плюмбум і Гелій. Потім Гелій розсіюється, а Плюмбум залишається в породі). Знаючи швидкість розпаду і кількість радіоактивної речовини (Урану), що міститься в породі, а також кількість залишку (Плюмбуму), можна обчислити абсолютний вік породи з моменту її утворення.

Геологічна будова. Сучасна поверхня території України покрита молодими відкладами, що утворилися в четвертинний (антропогеновий) період, їх вік — від кількох десятків до кількох сотень тисяч років. Вони поширені майже суцільною товщею, потужність якої в середньому — 15 м (максимум 100 м). Якщо уявно зняти цю товщу, то під нею будуть породи різного віку, їх поширення відображає тематична геологічна карта України. Для створення такої карти не потрібно знімати товщу антропогенових відкладів. Про породи під ними можна довідатися різними способами: бурінням свердловин, вивченням стінок кар'єрів чи відслонень (виходу порід на поверхню) на крутих берегах річок.

Найдавнішими відкладами в геологічній будові України є докембрійські. Вони залягають на всій її платформній частині на різних глибинах, а в межах Українського щита виходять на поверхню. Найбільше поширення серед палеозойських порід мають відклади кам'яновугільного періоду, які потужною товщею виповнюють Дніпровсько-Донецьку западину, а в Донбасі виходять на поверхню великою суцільною площею. Геологічна карта свідчить про те, що на території України немає виходів на поверхню порід кембрійського та ордовицького періодів, мало поширені силурійські, девонські (у долинах Дністра та його лівих приток, на Поділлі) та пермські (у Донбасі) відклади. Мезозойські відклади залягають у Донбасі та Кримських горах. Породи крейдового періоду займають великі площі на заході (Волинь, Карпати) і північному сході України.

Найбільш поширеними на території України є кайнозойські відклади. Палеогенові породи є на Лівобережжі, північному сході країни, у Карпатах. Неогенові відклади майже повністю покривають Причорномор'я, рівнинний Крим, Поділля, Прикарпаття і Закарпаття, займають значні площі в межах Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини. Четвертинні (антропогенові) відклади утворилися здебільшого на суходолі.

Лише на шельфі, узбережжях та в затоках-лиманах Чорного й Азовського морів вони мають морське походження.

Антропогенові відклади. Серед антропогенових континентальних відкладів найбільш поширеними за походженням є льодовикові, водно-льодовикові, еолові та алювіальні відклади.

Льодовикові відклади сформовані давніми покривними льодовиками, які двічі наступали на північні території України зі Скандинавії. Льодовики несли перед собою і на собі різні уламкові породи - валуни, піски, супіски, суглинки, глини. Згодом вони відкладалися на окраїнах льодовиків або ж під час їх танення у вигляді морен - скупчення невідсортованих гірських порід.   Водно-льодовикові відклади (піски, супіски, суглинки, глини, галечник) утворювалися внаслідок діяльності талих вод льодовиків. Льодовикові і водно-льодовикові відклади поширені на Поліссі і вздовж долини Дніпра (приблизно до м. Дніпропетровська), куди сягав один з велетенських виступів дніпровського зледеніння.

з покривним зледенінням пов'язують також походження деяких еолових (вітрових) відкладів.   Припускають, що з поверхні льодовика, завтовшки кількасот метрів, на сусідні території дули сильні вітри. Вони піднімали піски й суглинки і розвіювали їх на великих територіях. Згодом там нагромаджувалася потужна товща пилуватої породи жовтуватого кольору — леси. Вони покривають майже 70 % території України і є основою сучасного грунту, що характеризується великою родючістю (насамперед чорноземів).

Алювіальні відклади (піски, супіски, суглинки, глини, гравій, галечник) формуються постійними водними потоками (річками). Ними складено заплави і тераси річок.

Запам'ятайте
Найбільш поширеними в геологічній будові України є докембрійські, палеозойські (зокрема, кам'яновугільного періоду), мезозойські (крейдового періоду) та особливо кайнозойські відклади.

На геологічній карті України відображено поширення порід різного віку, які залягають в земній корі під товщею наймолодших (антропогенових) відкладів.

Серед антропогенових відкладів в Україні є відклади льодовикового, водно-льодовикового, еолового та алювіального походження.

І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас

Вислано читачами інтернет-сайту

_{географія скачати, географія підручник, географія уроки}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.