KNOWLEDGE HYPERMARKET


Встановлення ціни на продукт.Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 7 клас. Повні уроки >> Економіка: Встановлення ціни на продукт.Повні уроки

Содержание

Тема

  • Встановлення ціни на продукт.Повні уроки


Мета

  • навчитися визначати основні фактори, що впливають на формування ціни,
  • знати основні принципи ціноутворення.
Економіка

Хід уроку

1. Основні терміни.

2. Ціни за способом формування.

3. Основні принципи ціноутворення.

4. Аналіз ціноутворюючих факторів.
















Основні терміни


Ціна — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.У випадку, коли одиниця даного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарною ціною даного товару.

Ціноутворення—це процес встановлення цін на товари та послуги, що пропонуються на ринку. Цінова політика підприємства в умовах ринкової економіки  надто тісно пов’язана з його цілями у сфері комерційної діяльності. Підприємства промислової галузі можуть мати різні цілі і відповідно впроваджувати різну цінову політику. Чим краще компанія орієнтується в своїх цілях, тим простіше їй встановити ціну на товар.



Найбільш частіше зустічаються наступні цілі ціноутворення:

Виживання—у випадку, коли фірма працює з перевантаженням, в умовах інтенсивної конкуренції, різкого спаду платіжеспроможного попиту. Ціни знижуються: в даному випадку не до великого прибутку, бути б живим, перекрити б витрати. Це задача лише на недалеке майбутнє, вона не може бути довготерміновою. Але в кризовій ситуації дана стратегія дозволяє залишитися на ринку, зберегти кадровий, виробничий та збутовий потенціал.

Максимізація поточного прибутку—політика швидкого одержання найбільш можливого прибутку, готівки, найбільш швидкого обороту капіталу. При цьому фірма, перебільшуючи ціну продажу, концентрує увагу на поточній ситуації, як правило, не на користь довготерміновим перспективам, не звертаючи уваги на конкурентів і навіть на юридичних осіб. Така політика на практиці в більшості випадків виявляється недоречною. Оскільки, це саме той випадок виявлення близорукості, коли компанія задовольняється поточними фінансовими показниками, не думаючи про довготермінові досягнення і про майбутнє.

Максимізація поточних доходів— основана на максимізації доходу від продаж в умовах, коли встановити з точністю витрати (включаючи непрямі) виявляється неможливо. Більшість керівників фірм впевнені, що така стратегія дозволяє забезпечити довготермінову максимізацію прибутку і збільшення ринкової частки.

Максимізація росту продаж—стратегія, що допускає найнижчі із можливих ціни в розрахунку на те, що завоювання найбільшої ринкової частки призведе в кінцевому результаті до отримання великого прибутку. Ця так звана проникаюча ринкова ціна допустима, якщо: ринок надто відчутний до цінових змін, так що їх зниження забезпечує ріст ринкової частки; витрати на виробництво та розподіл (збут) продукції можуть суттєво знизитися із вдосконаленням навиків у праці з даним товаром; низькі ціни здатні позбавити від сучасних та можливих конкурентів.

Ціна може встановлюватися з ціллю збереження заохочення покупців до появи нового товару, підтримки торгових посередників чи навіть для захисту від вмішування держави.

Для популяризації товару чи привернення більшої кількості споживачів в магазини роздрібної торгівлі ціни можуть бути тимчасово зниженими

Рис 1. Для популяризації товару чи привернення більшої кількості споживачів в магазини роздрібної торгівлі ціни можуть бути тимчасово зниженими.

Ціни на одні види товарів можуть встановлюватися таким чином, щоб сприяти збуту інших товарів асортиментної групи. Отже, ціни можуть відігравати вирішальну роль в досягненні поставлених цілей на всіх рівнях товарної політики компанії. Проте вказані цілі цінової політики співвідносяться між собою, далеко не завжди співпадаючи. На різних етапах фірма приділяє приорітетну увагу різним цілям.

Ціна за способом формування


Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак.

За характером обороту:
- Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям.

- Закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенням ) державним та комерційним організаціям для послідуючої переробки.

- Роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню.

На будівельну продукцію існує декілька різновидністей цін:

- Кошторисна вартість - граничний розмір витрат на будівництво кожного конкретного обєкта.

- Прейскурантна ціна - середня кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного обєкту.

- Договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником та підрядчиком.

- Ціни та тарифи на послуги населенню.

- Знижки в галузі обігу ( оптово- збутові, торгівельні )

- Тарифи грузового та пасажирського транспорту - плата за переміщення вантажу та пасажирів. Яка береться транспортними організаціями з відправників вантажу чи пасажирів.

За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні:

- Вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на коньюктуру ринку.
- Регульовані, які складаються також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи через безпоседнє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності.
- Фіксовані, які встановлюються державними органами на попередньо визначене коло товарів.


За способом фіксації:

- Контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту.
- Трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями або в межах однієї асоціації.
- Біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через біржі.
- Торгів, які обслуговують особливу форму торгівлі, коли декілька підрядчиків, що конкурують між собою, пропонують замовнику свої проекти на виконання певних робіт, з яких замовник на конкурсній основі обирає найбільш ефективний.

За ступенем обгрунтованості:

- Базисні, які застосовуються в якості початкової ціни на подібну продукцію. Вони являють собою фіксовані в угодах чи прейскурантах ціни товарів з певними якісними характеристиками.

Довідкова ціна

Рис 2. Довідкова ціна.

- Довідкові, які друкуються в каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, довідниках, економічних оглядах. Вони використовуються спеціалістами в якості інформації для орієнтації при встановленні цін на аналогічну продукцію чи аналізі рівнів та співвідношень між цінами.

- Прейскурантні, які є видом так званої, довідкової ціни. Вони друкуються в прейскурантах фірм - виробників або продавців.

Прейскурантні ціни є видом довідкової ціни

Рис 3. Прейскурантні ціни є видом довідкової ціни.

- Фактичні ціни угод. Які враховують застосування різноманітних знижок та надбавок щодо базової ціни.

- Споживача, яка визначає витрати споживача, які напряму повязані з придбанням товару та витратами, повязаними з його експлуатацією.

По терміну дії ціни:

- Постійні, які не змінюють протягом сроку поставки продукції за даним контрактом чи договором.
- Текучі , за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу. Вони можуть змінюватися на протязі виконання одного контракту і повністю залежать від коньюктури ринку.
- Плинні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка зазвичай потребує тривалого сроку на виробництво. Вони враховують всі зміни у витратах виробництва, які відбуваються в період виготовлення виробів.
- Сезонні , які діють протягом визначеного періоду часу.
- Ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за попередньо визначеною шкалою.

Основні принципи ціноутворення


В кінцевому результаті ціна товару визначається ринком, на неї значно впливає відношення попиту та пропозиції і вона представляє собою компроміс між бажанням продавця і можливостями покупця. Проте, витоком формування продажної ціни є калькуляція. Незважаючи на докорінні зміни в системі ціноутворення через певну лібералізацію, калькуляційний метод формування цін залишається головним, оскільки ціна має забезпечувати покриття всі витрат і крім цього ще й отримання прибутку. Якщо розрахована калькуляційним методом ціна вища тієї, що склалася на ринку, слід шукати шляхи зниження витрат чи взагалі відмовитися від виробництва даного товару.

Попередньо розраховуються дві ціни кожного товару, виробництво якого передбачається в наступному році: продажна, яка забезпечує виробнику нормальні умови відтворення і мінімальна, яка компенсує підприємству витрати при мінімальному прибутку. Якщо укладається контракт, здійснюється велике замовлення, то замовники мають право ознайомитися з калькуляціями виробника. Виробник в свою чергу може відмовитися від представлення калькуляційних звітів, замовник в такому випадку - від придбання товару, ціна якого видається йому явно завищеною.


Крім калькуляційного застосовуються також і інші методи формування цін на вироби, що тільки починають випускатись: параметричний, що базується на залежності ціни від головного параметру виробу ( потужності, швидкодії, грузопідємності і т.п.); статистичний, основа якого - аналіз динамічного ряду цін аналогічних чи споріднених виробів. Але, слід відмітити, що при всіх умовах ціна повинна компенсувати витрати виробника, тому використання калькуляцій - просто необхідний процес в ціноутворенні. Іноді проектування цін на, так звані, елітні вироби доручають спеціалізованим консалтинговим фірмам, в обєктивності яких впевнені обидві сторони - як замовник так і виробник. Наприклад подібного роду роботи виконує американська фірма Rand Corporation.

Логотип фірма Rand Corporation

Рис 4. Логотип фірма Rand Corporation.

Аналіз ціноутворюючих факторів


В умовах ринкової економіки ціна має величезне значення. Ціна визначає структуру і обєм виробництва, рух матеріальних потоків, розподіл товарної маси і з рештою рівень суспільства. Крім того, успіх комерційного підприємства визначають наступні складники:

- науково обгрунтована цінова стратегія;
- розумна цінова політика;
- правильна методика встановлення цін.

Ціна і цінова політика для підприємства - другий після товару важливий елемент маркетингової діяльності. Саме тому розробці цінової стратегії і цін приділяється максимум уваги з боку керівництва кожного підприємства, якщо за цілі було поставлено ефективно і довгостроково розвивати діяльність ринку. Адже кожен невірний чи недостатньо продуманий крок відразу відображається на динаміці продажу та рентабельності. Тож прийняття рішень в області цін має спиратись на багаточисельні фактори, найважливіші з яких:

- собівартість товару, його вартісна оцінка, що розраховується різними способами,
- очікувана реакція покупців та можливість її зміни,
- прямий вплив з боку держави на політику цін .

Кожен, хто ступає на стежину підриємництва, має чітко розуміти, під пливом яких факторів формується ринкова ціна. Для вибору цінової політики фірма повинна виявити і проаналізувати всі ціноутворюючі фактори. Вони можуть бути як зовнішніми так і внутрішніми. Ціна на ринку набуває видозмін перш за все під впливом попиту та пропозиції. Попит є чи не найважливішою категорією ринкової економіки, оскільки саме він визначає ціну на різні товари, розподіляє сировину і готову продукцію.

Взаємозв'язок між попитом на товар і факторами, що його визначають виражено в загальній функції попиту і може бути представлена у вигляді:
Qdx = f ( Px , Py,… Pz , I , W , Tx , F , S , q )
Qdx - обєм попиту на товар х за одиницю часу.
Px - ціна товару х.
Py ,… Pz - ціни товарів - замінників та взаємодоповнюючих товарів.
I - дохід покупця.
W - рівень благоустрою.
Tx - потреба покупця в товарі х.
F - думки споживача стосовно перспектив покращення його благоустрою.
S - серйозність потреби, задоволена даним товаром.
q - кількість покупців.

Обєм попиту - це та кількість товару, яку покупець хоче придбати при даних умовах на протязі певного відрізку часу. При зміні хоча б одного з перелічених факторів зміниться і обєм попиту на даний товар. Проте, припустимо, що в якийсь проміжок часу всі фактори, крім першого, в даному виразі незмінні і постійні, тоді обєм попиту реально буде залежати від зміни ціни. Таким чином здійснюється перехід від загальної функції попиту до функції попиту від ціни. Qdx = f ( Px ).

Пояснення: Графічно залежність велечини попиту від цін може бути показана у вигляді кривої попиту СС. По осі ОХ відкладено обєми продажу Q деякого товару Х, по осі ОУ- ціни Р одиниці даного товару. Таким чином, крива попиту СС показує взаємодію між ціною Р і кількістю товару Q, яка буде придбана за даною ціною. При цьому, якщо змінюється ціна товару Рх, то при інших рівних умовах змінюється велечина попиту на нього. І рух йде по по кривій попиту. У випадку, коли змінюються інші фактори, змінюється і сам попит, а, відповідно, і положення його кривої.

Крива попиту

Крива попиту встановлює оберненопропорційну залежність між ціною товару і його кількістю. Дійсно, чим вища ціна, тим менше товарів за цією ціною буде придбано. Відповідно, як показує практика, збільшення кількості товару в продажу веде за собою зниження ціни на нього.

У встановленні ринкової ціни не менш важливу роль відіграє пропозиція, тобто та кількість товару, яку продавці можуть і бажають запропонувати покупцеві в певний час і в конкретному місці. Крива пропозиції характеризує пропозицію товару прямопропорційною залежністю між Р і Q . Вона пояснює той факт, що чим вища ціна товару, тим більше його буде пропонуватися на ринку.



Отже, підсумовуючи вищесказане, зрозуміло, що фірма- виробник через ціну товару отримує інформацію про, те якій мірі суспільство потребує його продукцію. Тому, якщо рівень ціни, що вже склався на ринку, компенсує витрати підприємства і забезпечує отримання бажаного прибутку, то це слугує найточнішим орієнтиром доцільності виробництва і відповідності попиту. Функція пропозиції показує взаємозалежність між пропозицією товару і факторами, що її визначають. Вона може бути представлена слідуючим виразом:

Qsx = f ( Px , Py , … Pz , K , L , N , q ), де
Qsx - обєм продукції товару х за одиницю часу,
Px - ціна продукції товару х,
Py…Pz -ціни на товари- конкуренти,
K -рівень технології виробництва,
L - державна політика в галузі оподаткування,
N - плата за ресурси ( сировину, матеріали ),
q - кількість продавців на ринку.

Контрольні завдання

1. За якими ознаками класифікують ціни?

2. Перерахуйте ціноутворюючі фактори.

3. Що таке максимізація поточного прибутку?

4. Назвіть цілі ціноутворення.

5. Яку роль в ціноутворенні грає попит? Поясніть свою думку.

6. Яківи знаєте методи формування ціни?

Список використаних джерел

1. Урок на тему "Ціна", Матвієнко Т.А., вчитель економіки, Івано-Франківська загальноосвітня школа I-III ступенів № 27.

2. Урок на тему "Встановлення ціни на продукт", Кумейко Я.Р., Конотопська загальноосвітня школа I-III ступенів № 4.

3. Липсиц И. В. Экономика. Учебник 7-8 класс. Вита-Преес, 2009 - 224с.

4. Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999.




Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.




Над уроком працювали

Матвієнко Т.А.

Прокопенко Ю.А.

Матвієнко Т.А.

Толочко Г.О.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Економіка > Економіка 7 клас