Тема: Волт ВÍТМЕН (1819–1892). Життєвий і творчий шлях письменника. Вітмен – американський поет-новатор. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями. Історія створення збірки “Листя трави» Мета: познайомити учнів з життэвим ы творчим шляхом письменника Волта Вытмена. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний
Хід уроку: Народився Волт Вітмен в робочій сім'ї, і тому в 11 років вже працював "хлопчиком на побігеньках" у місцевого юриста безкоштовно, лише за те, що юрист давав йому книги з біліотеки. Далі працював складачем в друкарні, журналістом. У 1946 році - став редактором в "Демократичній газеті", але вже в 1852 році покинув журналістику і почав займатися літературною діяльністю. Реформатор американської поезії. У збірці віршів «Листя трави» (1855—1891) ідеї про близькість, яка очищує людину, до природи прийняла космічний характер; будь-яка людина і будь-яка річ сприйняті священними на тлі безконечної в часі і просторі еволюції Всесвіту. Відчуття спорідненості зі всіма людьми і всіма явищами світу вира Вітмен — співець «світової демократії», всесвітнього братерства людей праці, позитивних наук, любові і товариства, що не знають соціальних кордонів. Новатор вільного вірша.
Прочитайте цитати Вітмена англійською мовою:
Скажіть, будьласка, яка цитата вам сподобалась найбільше і чому.
Його головна книга «Листя трави» за життя автора виходила шість разів, при кожному перевиданні, включаючи нові цикли віршів, залишалася єдиним поетичним твором, в якому міститься багатогранний і цілісний образ Америки, де перемогла ідея демократії. У XX столітті «Листя трави» визнане однією з найважливіших літературних подій, що знаменували собою революцію в поезії, пов'язану з появою вільного вірша (верлібра), новаторської віршової системи, піонером якої вмступив Уітмен.
З юності звичний до праці тесляра, складача, вчителя початкової школи, репортера дрібних газет, так що часу для поглиблених інтелектуальних занять у нього практично не залишалося, Вітмен не здобув систематичної освіти. Проте він засвоїв, хоча і недостатньо глибоко, філософію свого співвітчизника Р. В. Емерсона, що обгрунтував систему відповідностей між явищами фізичного і духовного світу, а також етичну доктрину «довіри до себе», яка звеличує творчий потенціал кожної людини, наділеного відвагою пізнання і самостійністю думки.
З дитинства, прозаний переконанням, що божественний початок є в будь-якій людині і тому братерство є природним станом, до якого неодмінно призведе розвиток соціальних стосунків (перш за все в Америці), Вітмен прославляє єдність буття і рівноправ'я всіх його форм.
Сповіщаючи, що для нього на землі не існує нічого чужого і що йому однаково близькі всі люди, незалежно від їх соціального статусу, раси, стану, конфесії і т. п., Вітмен з'являється поборником соціалістичної ідеї в найбільш узагальненому формулюванні. В той же час він усвідомлює себе і містиком, передбачаючим епоху, коли всі конфлікти, протиріччя і відмінності зникнуть, тоді життя зробиться нескінченно складним, мінливим, але цілісним організмом, «електричним тілом», як сказано в одному з його програмних віршів.
Завдання:
Учні, прослухайте вірш мовою оригіналу і прочитайте переклад. На вашу думку наскільки вдало зборблено переклад вірша, аргументуйте свою відповідь.
«О капитан! Мой капитан!..» О капитан! Мой капитан! Рейс трудный завершен, Все бури выдержал корабль, увенчан славой он. Уж близок порт, я слышу звон, народ глядит, ликуя, Как неуклонно наш корабль взрезает килем струи. Но сердце! Сердце! Сердце! Как кровь течет ручьем На палубе, где капитан Уснул последним сном!
О капитан! Мой капитан! Встань и прими парад, Тебе салютом вьется флаг и трубачи гремят; Тебе букеты и венки, к тебе народ теснится, К тебе везде обращены восторженные лица. Очнись, отец! Моя рука Лежит на лбу твоем, А ты на палубе уснул Как будто мертвым сном.
Не отвечает капитан и, побледнев, застыл, Не чувствует моей руки, угаснул в сердце пыл. Уже бросают якоря, и рейс наш завершен, В надежной гавани корабль, приплыл с победой он. Ликуй, народ, на берегу! Останусь я вдвоем На палубе, где капитан Уснул последним сном. Перевод М. Зенкевича
Вітмен — один з перших поетів, що відтворили реальність величезного сучасного міста, сприйнятого їм як уособлення «загальних зв'язків у всесвіті» і змальованого з репортерською точністю опису самих різних сторін його повсякденного життя.
Чудеса техніки, тріумфи «індустрії» викликали захоплення Уїтмена, локомотив, «горластий красень», на величезній швидкості що мчить через дику прерію, здавався йому символом незупинного прогресу.
Виразне читання вірша:
«Бей!Бей!Барабан!..» Бей! бей! барабан!-труби! труба! труби! В двери, в окна ворвитесь, как лихая ватага бойцов. В церковь-гоните молящихся! В школу — долой школяров, нечего им корпеть учебниками, Прочь от жены, новобрачный, не время тебе тешиться с женой, И пусть пахарь забудет о мирном труде, не время пахать и собирать урожай, Так бешено бьет барабан, так громко кричит труба!
Бей! бей! барабан!-труби! труба! труби! Над грохотом юрода, над громыханьем колес. Кто там готовит постели для идущих ко сну? не спать никому в тех постелях, Не торговать, торгаши, долой маклеров и барышников, не пора ли им наконец перестать? Как? болтуны продолжают свою болтовню, и певец собирается петь? И встает адвокат на суде, чтобы изложить свое дело? Греми же, барабанная дробь, кричи, надрывайся, труба!
Бей! бей! барабан! — труби! труба! труби! Не вступать в переговоры, не слушать увещеваний, Пронеситесь мимо трусов, пусть себе дрожат и хнычут, Пронеситесь мимо сгарца, что умоляет молодого, Заглушите крик младенца и заклинанья матерей, И встряхните даже мертвых, что лежат сейчас на койках, ожидая похорон Так гремишь ты, беспощадный грозный барабан! так трубишь ты, тромогласная труба! Перевод К. Чуковского
Домінуюче в поезії Уїтмена відчуття безкінечної широти і всесвіту поєднується з настільки ж органічним відчуттям вічної динаміки, мінливості, діалектичної контрастності буття. Воно не визнає ієрархії цінностей, оскільки дійсне життя — цикл, що ніколи не уривається, постійний рух в часі, безкінечності трансформації і метаморфози: «Все вращается вокруг меня, концентрируется во мне, исходит из меня самого. У меня есть лишь один центральный образ — всеобщая человеческая личность».
Віра Уїтмена в призначення Америки, яка повинна явити приклад для всього людства, ставши суспільством соціальної справедливості, що перемогла, і великих тріумфів духу, поколихнулася після закінчення Громадянської війни, коли він упевнився у всевладді «дракона наживи» і з тривогою писав про загрозу, що створюється плоским меркантилізмом, якому піддалися співвітчизники (книга публіцистики «Демократична далечінь», 1871). Проте в цілому оптимістичне світовідчуття Вітмена не зазнало істотних змін до кінця його життя.
Запитання на закріплення нової теми:
Що є домінуючим в поезії Волда Вітмена? Який твір Вітмена вважається головним в його творчості?
Домашнє завдання:
Підготуйте розповідь про багатогранний і цілісний образ поетичної збірки «Листя Трави». Список використаної літератури: Урок на тему : Реалізм поезії Волда Вітмена, Мисько О. М., викладача світової літератури Сш. № 7 , м. Полтава. Урок на тему : Поезія Америки, Волд Вітмен, Кравчук В. Д., викладача світової літератури Сш. №22 ,м. Житомир. Крайтон, Майкл Штамм "Андромеда"/ Пер.Перев. с англ. В. Тальми и К. Сенина.- М.: Мир, 2009.- 320с.- (Зарубежная фантастика).- 0.65 Литература.- К: Перун, 2009.- 560с. Литература.- К: Освіта, 200.8- 415с. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
