СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО УРОКУ

Вододіл – межа між річковими басейнами.

Дельта — рівнина в гирлі річки, створена її наносами й прорізана безліччю рукавів і протоків.

Естуарій (з латинської – затоплені гирла) – лійкоподібне розширене в бік моря гирло річок.

Заплава – це та частина річкової долини, яка періодично затоплюється її водами.

Притока – річка, яка впадає в іншу річку. За напрямом течії розрізняють праві та ліві притоки.

Річище – частина річкової долини, якою постійно течуть води річки.

Річка – це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.

Річкова долина – звивисте заглиблення в земній корі, створене геологічною роботою річки, яке простягається від її витоку до гирла.

Річкова система – головна річка з усіма притоками.

Річковий басейн – територія, з якої річка збирає свої води.

Тераса (з латинської – земля) – частина річкової долини, яка утворюються в наслідок тривалої роботи річки та нагадують своєрідні сходинки, де вода з річки вже ніколи не надходить.