Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко. Визначення бароко як літературного напряму.

XVII століття як літературна доба
Існує... краса, що ґрунтується... на неповному сприйнятті, на таємничості, яка ніколи цілком не розкриває свого обличчя, на загадковості, яка щомиті набуває іншого вигляду.
                                                               Г. Вельфлін
 
XVII століття стало надзвичайно важливою віхою в культурно-історичному розвитку людства. З одного боку, його можна вважати своєрідним підсумком попередньої великої історичної епохи — Відродження, а з іншого — періодом, коли окреслювались нові, суголосні тогочасним історичним умовам шляхи та перспективи розвитку людського суспільства, формувалися ті соціально-економічні, політичні, культурні традиції й морально-етичні цінності, які заклали підвалини нової європейської цивілізації. Пригадаємо основні риси епохи Відродження. Епоха Відродження (Ренесанс) — це початок XIV — кінець XVI ст. Назва походить від загальної тенденції митців цієї епохи до відродження засад тієї світської гуманістичної культури, яка була створена в епоху античності. Митці епохи Відродження висунули нову, гуманістичну (від лат. humanus — людяний) систему  світобачення.  її центром було проголошено людину, в якій вбачали найвищу цінність і головний сенс буття. На противагу митцям середньовіччя, гуманісти реабілітували матеріально-почуттєву, фізичну природу людини і відповідно пропагували її як предмет художнього зображення. В епоху Відродження розпочався  інтенсивний  розвиток гуманістичної освіти і книгодрукування, зародилися книжкова культура і традиції індивідуального читання.

И Криза ренесансного світогляду. З кінця XVI ст. ідеологію Відродження починає охоплювати глибока криза. її насамперед породила криза віри в людину, в її можливості побудувати життя на засадах справедливості й розуму.

Європу роздирали загарбницькі й релігійні війни та революції, з яких найбільш кривавими були Тридцятилітня війна (1618—1648) та Англійська революція 1648 р. При цьому відбувався процес зміцнення європейських монархій та абсолютизації королівської влади, який ще більше поглиблював кризу гуманізму. Посилився й процес відродження авторитету і влади католицької церкви, який дістав назву контрреформації, тобто світоглядної противаги попередньому, часів Відрод-реформаційному протестантському руху. Контрреформація знаменувала собою часткове повернення до часів середньовіччя, зокрема до його ідеології і світоглядної системи з культом Бога, а не людини.

Нова картина світу. Та саме в XVII ст. починається Новий час: відбувається становлення нової картини світу, яка визначатиме розвиток людства практично до кінця XIX ст. Саме в Новий час остаточно формується історико-культурне поняття «Європа». Саме в XVII ст. зароджується такий важливий феномен, як громадська думка — особливе ідейно-психологічне явище, можливе лише в громадянському суспільстві, що усвідомлює як свій зв'язок з державою, так і відносну незалежність від неї.

Наприкінці XVII ст. в Західній Європі з'являються перші професійні письменники. Атмосфера публічного обговорення проблем суспільного життя і літератури сприяє розквіту публіцистики і періодичних видань. XVII ст. характеризується також і як вік науки. Виникає нова, більш звична для сучасної людини класифікація галузей науки і їх нова ієрархія. Усе це і визначило головний вектор розвитку людської думки XVII й подальших століть розвитку людської цивілізації.

XVII століття як літературна епоха датується приблизно від 90-х років XVI ст. до 80—90-х років XVII ст.

Головними літературними напрямами XVII ст. стали бароко і класицизм, які, кожний по-своєму, віддзеркалили панівні тенденції світовідчуття людини тієї епохи. Митці бароко зображували людину, яка цілком покладалась на ірраціональні сили, наперед визначену долю, душу якої, внаслідок утрати гармонії зі світом, розривали трагічні суперечності буття, непевність і постійні сумніви. Навпаки, у творах представників класицизму світовідчуття людини стає більш певним, цілеспрямованим, сповненим віри у спроможність людського розуму подолати складні перепони долі, збагнути таємниці природи і проблеми суспільства, поліпшити людське єство і навколишній світ.

БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАІАЛЬНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ

Бароко — це назва першого загальноєвропейського напряму, який прийшов на зміну художньому стилю, виробленому в епоху Відродження.

Походження терміна бароко виводять  від  португальського perola barroca (перлина неправильної форми) та латинського слова barroco (дивний, химерний), яким позначали один із силогізмів (логічних суджень) у середньовічній філософії і який вирізнявся своєю складністю та дивовижністю. Значення терміна бароко немовби відбиває різні аспекти цього художнього напряму: з одного боку, вишуканий, артистичний і аристократичний елемент, пристрасть до екзотичного, барвистого стилю і, з другого, зв'язок зі старим релігійним світоглядом. І це дійсно так, оскільки бароко дивовижно поєднало в собі аскетизм середньовічного мислення з витонченою розкішністю поетичної фантазії.

Західноєвропейське і слов'янське бароко. Хронологічні межі періоду бароко не збігаються з календарними межами історичних епох і для різних країн Європи коливаються, інколи з досить значною різницею в часі. Бароко — як загальномистецький і, зокрема, літературний напрям -зародилося в Італії та Іспанії в середині XVI ст., звідки упродовж XVI—XVIII ст. розповсюдилося майже в усі європейські країни. Розквіт його в більшості європейських країн припадає на XVII ст. Тому саме XVII с/політ тя прийнято називати епохою бароко.

На відміну від провідних держав Західної Європи, серед слов'янських країн напрям бароко поширився досить нерівномірно.
Україна запозичила бароко із сусідньої Польщі; основними його представниками були поети — викладачі Києво-Могилянської академії, заснованої в 1615 р. В бароковому стилі писали Мелетій Смотрицький, Лазар Баранович, Іван Величковський, нарешті Григорій Сковорода. Найвідомішим жанром української барокової поезії була духовна пісня. Чи не найоригінальнішими творами українського бароко стали «віршові іграшки», тобто твори, в яких автори вдавалися до різноманітних експериментів з формою їх побудови. Розповсюдилася й українська барокова проза; набув розквіту й український бароковий театр, зокрема у перенесених із Заходу формах шкільної драми, різдвяної драми, а з XVIII ст. і світської драми.

Як і попередній ідейно-художній рух, відомий під назвою епохи Відродження, бароко охопило всі сфери духовної, в тому числі й мистецької, діяльності людини, яскраво виявивши себе в архітектурі, скульптурі, живопису, музиці й літературі.

Історичні та ідеологічні передумови виникнення бароко пов'язують найчастіше з кризою епохи Відродження.

Ідеологічні передумови бароко. Ідеологічною та художні передумовою бароко була контрреформація, а бароко — її естетичним виразом. У 1540 р. римський папа заснував орден єзуїтів, які основними і найбільш активними пропагандистами бароко в мистецтві. Впродовж XVI—XVII ст. єзуїтський орден поширюється по всіх країнах католицької Європи і разом з ним поширюється бароко. Але при цьому повного повернення до середньовіччя, як того прагнула католицька церква, все ж не відбулось. Як наслідок — бароко стало своєрідним синтезом культур середньовіччя й античності. Тому для митців бароко характерним було примирення суперечностей: земного і небесного, духовного і світського, античності і християнства. Бароко намагалося поєднати почуттєвість і аскетизм, абстрагованість ідеї з конкретністю і навіть натуралістичністю зображення, фантастичність, містику і правдоподібність.

Тематика і художні риси бароко. Найяскравішими були ознаки бароко в тематиці творів та  художній картині відображува-    ного в них життя. Для бароко  характерними стали алегоричність, містицизм, інтерес до трагічних суперечностей буття: життя і смерті, тлінного і вічного, взагалі поєднання непоєднуваного — смішного із сумним, трагічного з комічним, високого з низьким («радісний біль», «багатий жебрак», «німий промовець», «блаженна мука» тощо). Дотепність, парадоксальність, контрастність — це ті риси твору, які найбільш цінували митці бароко.

Улюблені теми митців бароко — ілюзорність та скороминущість людського життя, метафорично осмислювані в образах життя як сну, життя як театру або лабіринту; трагічна невлаштованість світу; фатальна підпорядкованість людської долі божественній волі; гріховність людської природи.

Поширеними мотивами поезії бароко стають різноманітні природні катаклізми (бурі, повені, землетруси) та соціальні потрясіння (війни, повстання, народні заворушення), трагічні суперечності в душі людини як відображення суперечностей між небесним та земним, раціональним та ірраціональним, пристрастю та моральним обов'язком, мотиви відчаю, зневіри та приреченості.
У творах бароко найчастіше домінує похмурий, песимістичний пафос. Напружена емоційна атмосфера творів бароко розрахована на те, щоб максимально вразити, схвилювати читача.

Художні прийоми бароко — це надмірна метафоричність, вишуканість, ускладненість мови, різноманітні стилістичні експерименти з формою художнього твору, елементи фантастики, використання різноманітних емблем, алегорій та символів, через які митці бароко намагались осмислити потаємний сенс буденних речей (наприклад, людське життя асоціювалося зі «скаженим звіром», що переслідує власну тінь, або з трояндою, яка швидко втрачає свої пелюстки, залишаючи натомість сухе стебло і гострі шипи, та ін.). В основу сюжету барочного твору, як правило, покладено історію духовного випробовування людини.

Жанри бароко. Найпоширенішими жанрами бароко були пасторальна поезія та драма, пасторальний роман, філософсько-дидактична лірика, сатирична бурлескна поезія, комічний роман, трагікомедія, філософська драма. За тематикою бароко інколи ділять на високе, що відображало ідеологію та естетичні смаки аристократії, та низьке, яке відбивало проблематику життя демократичних прошарків суспільства.

КУТОЧОК ДОПИТЛИВОГО
•    Термін «бароко» вперше був застосований для характеристики стилю архітектурних споруд. Згодом його почали вживати для позначення інших мистецьких явищ: у XVIII ст. — до музичних творів, у XIX ст. — до скульптури та живопису. Наприкінці XIX ст. починають говорити про бароко в літературі. Вважається, що першим термін «баро- Ц ко» у 1878 р. для характеристики літературних явищ використав Фрідріх Ніцше. У широкий літературний обіг 15 термін увійшов після появи у 1888 р. книги швейцарського філолога Генріха Вельфліна «Ренесанс і бароко». На початку XX ст. велися дискусії про бароко у східнослов'янських літературах, зокрема в українській літературі. Після жвавої дискусії на сторінках української періодики сформувалася думка про те, що бароко є найяскравішим виявом українського національного стилю в мистецтві.

•    Традиції бароко знайшли свій подальший розвиток в літературі XIX—XX ст. Споріднені з бароко літературні явища цієї доби прийнято позначати терміном необароко. Особливо яскраво необароко виявило себе в українській літературі початку XX ст. (П. Тичина, М. Бажан, Є. Плужник, М. Хвильовий, М. Куліш) і кінця XX ст. (художня практика літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» у складі Ю. Андруховича, В. Неборака, О. Ірванця).

•    Своєрідною візитною карткою бароко стали різноманітні експерименти з формою вірша. Поширені були такі форми, як акровірш і мезовірш (у першому початкові літери кожного рядка утворювали ім'я автора, у другому — потрібні слова складалися з літер, що були посередині вірша), кабалістичні вірші (числове значення літер слов'янської абетки давало можливість підрахувати рік написання твору), фігурні вірші (друкувались у формі хреста, яйця, чарки тощо). У XVIII ст. український бароковий поет І. Величковський створює «раки літеральні» — вірші, рядки яких можна читати однаково як справа наліво, так і зліва направо («Анна пита мя я мати панна»), алфавітний вірш, слова якого починаються з літер алфавіту («Аз благ всех глубина, / Дъва єдина»).
 
Дайте відповіді на запитання
1.    Охарактеризуйте XVII століття як літературну добу. Що спричинило кризу попереднього етапу розвитку літератури — Відродження?
2.    Що таке контрреформація, яку роль вона відіграла у становленні світогляду людини XVII ст.?
3.    Які суспільно-політичні, наукові та художні події сприяли становленню нової картини світу в сприйнятті людини XVII ст.?
4.    Які головні літературні напрями XVII ст.? Відображенням яких суспільних тенденцій вони стали?
5.    Що таке бароко? В яких європейських країнах була література бароко?
6.    Які ідеологічні передумови становлення стилю бароко в літературі?
7.    Які художні риси притаманні стилю бароко?
8.    Як стиль бароко виявився в Україні?

Поміркуйте
Якими логічними аргументами можна прокоментувати такі думки?
Існує краса цілком ясної, цілком прийнятної форми і поряд з нею краса, що ґрунтується якраз на неповному сприйнятті, на таємничості, яка ніколи цілком не розкриває свого обличчя, на загадковості, яка щомиті набуває іншого вигляду (Генріх Вельфлін про відмінні ознаки мистецтва Ренесансу та бароко).
Бароко було спробою нового синтезу уявлень про світ і людину, поглиблених і ускладнених кризою Ренесансу (Дмитро Наливайко).

Пригадайте

Твори яких представників епохи Відродження ви вивчали в попередніх класах?
Назвіть героїв цих творів, спробуйте віднайти в них риси, які характеризували б узагальнений образ людини епохи Відродження.
Як змінюється цей узагальнений образ людини Відродження у творах митців бароко?


Підготуйте план усної відповіді на тему: «XVII століття як новий етап у розвитку європейської цивілізації».

Подискутуйте
Бароко з його спробою повернутися до старого середньовічного світогляду сприймається нами як заперечення гуманістичної культури епохи Відродження. І все ж бароко започаткувало новий етап у розвитку культури європейської спільноти і тому сприймається як цілком позитивне явище. Як би ви прокоментували цей парадокс?
 

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{бібліотека зарубіжної літератури, твір із зарубіжної літератури, уроки зарубіжної літератури 9 клас}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.