Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 6 клас >>Зарубіжна література: Антон Чехов "Товстий і тонкий". Антитеза як художній засіб і композиційний прийом.

                               
                                                 ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ

На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятелі: один товстий, другий тонкий. Товстий щойно пообідав на вокзалі, і його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем. А тонкий щойно зійшов з вагона і був нав'ючений чемоданами, клунками та коробками. Пахло від нього шинкою і кавовою гущею. З-за його спини визирала худенька жінка з довгим підборіддям — його дружина, і високий гімназист з примруженим оком — його син.

— Порфирій! — вигукнув товстий, угледівши тонкого. — Чи ти це? Голубчику мій! Скільки зим, скільки літ!

— Матінко! — здивувався тонкий. — Міша! Друг дитинства! Звідки ти взявся?

Приятелі тричі поцілувалися і дивилися один на одного очима, повними сліз. Обидва були приємно здивовані.

— Любий мій! — почав тонкий після поцілунків. — От не чекав! От сюрприз! Ну, та глянь же на мене гарненько! Такий же красень, як і був! Такий же душечка і чепурун! Ах, ти, Господи! Ну, як же ти? Багатий? Одружений? Я вже одружений, як бачиш... Це ось моя дружина, Луїза, уроджена Ванценбах... лютеранка... А це мій Нафанаїл, учень третього класу. Це, Нафаню, друг мого дитинства! В гімназії разом учились!

Нафанаїл трохи подумав і зняв шапку.

— У гімназії разом учились! — продовжував тонкий. — Пам'ятаєш, як тебе дражнили? Тебе дражнили Геростратом¹ за те, що ти казенну книжку цигаркою пропалив, а мене Ефіальтом² за те, що я ябедничати любив. Хо-хо... Дітьми були! Не бійся, Нафаню! Підійди до нього ближче... А це моя дружина, уроджена Ванценбах... лютеранка...

Нафанаїл трохи подумав і сховався за батькову спину.

— Ну, як живеш, друже? — спитав товстий, захоплено дивлячись на друга. — Служиш де? Дослужився? — Служу, милий мій! Колезьким асесором³ уже другий рік, і Станіслава маю. Платня погана... ну, та Бог з нею! Дружина уроки музики дає, я портсигари приватно з дерева роблю. Чудові портсигари! По карбованцю за штуку продаю. Якщо ж хто бере десять штук і більше, тому, розумієш, знижка. Перебиваємось сяк-так. Служив, знаєш, у департаменті, а тепер сюди перевели столоначальником по тому ж відомству... Тут буду служити. Ну а ти як? Либонь уже статський⁴? Га?

— Ні, голубе мій, бери вище, — сказав товстий. — Я вже до таємного⁵ дослужився... Дві звізди маю...

Тонкий раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. Сам він зіщулився, згорбився, звузився... Його чемодани, клунки і коробки стиснулись, поморщились... Довге підборіддя дружини стало ще довшим; Нафанаїл витягся струнко і застебнув усі ґудзички свого мундира...

— Я, ваше превосходительство... Дуже приємно-с! Друг, можна сказати, дитинства, і раптом вийшли в такі вельможі-с! Хі-хі-с.

— Ну, годі! — поморщився товстий. — Навіщо цей тон? Ми з тобою друзі дитинства — і до чого тут це чинопочитання!

— Та як же ж... Що ви-с... — захихикав тонкий, ще більше зіщулившись. - Милостива увага вашого превосходительства... ніби життєдайна волога... Це ось, ваше превосходительство, син мій Нафанаїл... дружина Луїза, лютеранка, певним чином...

Товстий хотів було заперечити щось, але на обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості і шанобливої кислоти, що таємного радника занудило. Він одвернувся від тонкого і простяг йому на прощання руку.

Тонкий потиснув три пальці, уклонився всім тулубом і захихикав, мов китаєць: «Хі-хі-хі". Дружина посміхнулася. Нафанаїл шаркнув ногою і впустив картуза. Всі троє були приємно вражені.

1 Герострат — грек, який у 356 р. до н. е. спалив храм Артеміди в Ефесі, що вважався одним із семи чудес світу, лише для того, щоб увічнити своє ім'я. Слава Герострата — ганебна слава.

2 Ефіальт — син бога морів Посейдона у давньогрецькій міфології, який мріяв заволодіти Олімпом і всім царством Зевса.

3 Колезький асесор — невисокий цивільний ранг у царській Росії.

4 Статський (радник) — високий цивільний ранг у царській Росії.

5 Таємний (радник) — дуже високий цивільний ранг у царській Росії.

 Головні засоби творення комічного. Іхня роль у харктеристиці персонажів і      розкритті  ідеї твору. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом.

Сміятися вміє лише людина. Тож не дивно, що в художній літературі, яка є одним із найвищих злетів людського духу, широко вживається смішне, яке ще називають комічним, найважливішими різновидами якого є гумор і сатира.

Гумор — це доброзичливий, м'який сміх. Письменник-гуморист не заперечує, не нищить осміюваного, а немов поблажливо підсміюється над окремими його рисами, часто не лише «вибачаючи», а й навіть симпатизуючи їм. Так, неперевершеним майстром гумору був Марк Твен. Героя його повісті, бешкетника Тома Сойєра, змальовано з м'яким гумором. Водночас гумор, уміння посміятися над собою та з інших є ознакою внутрішньої свободи людини, над якою не владні жодні зовнішні сили.

А сатира — сміх викривальний, нещадний. Він спрямований на викорінення явищ, які письменник вважає ганебними, шкідливими для суспільства. Одним із відомих сатириків був Антон Чехов. Так, в оповіданні «Хамелеон» він майстерно використав різні засоби творення комічного, зокрема антитезу. Спочатку Очумєлов став на бік укушеного Хрюкіна: «Собаку знищити треба. Негайно! Він, напевно, скажений». Та, почувши припущення, що цуценя генеральське, негайно звинуватив Хрюкіна в тому, що той сам собі «розколупав пальця цвяшком», а звинувачує собаку. Упродовж коротенького твору ставлення Очумєлова до цуценяти, Хрюкіна та й усього конфлікту докорінно змінюється аж шість разів. Служителя правосуддя Очумєлова абсолютно не цікавить, хто ж винен насправді. Він прагне догодити можновладцям і задля цього принижує простих людей. Як бачимо, антитезою є ставлення Очумєлова до людей, нижчих і вищих від нього за соціальним статусом.

Наступний засіб творення комічного — мовлення персонажів. Особливо яскравою є мовна характеристика Очумєлова. З натовпом він розмовляє командним тоном, навіть не дбаючи про зв'язок слів у реченні. Його мовлення є своєрідним вінегретом з уривків канцелярсько-поліційних штампів: «З якої це нагоди тут? — питає Очумєлов, врізаючись у натовп. — Чому тут? Це ти навіщо палець?.. Хто кричав?» Але щойно мова заходить про генерала, як і вираз обличчя, і особливо мовлення Очумєлова докорінно змінюються: «Та хіба братик їхній приїхали? Володимир Іванович? — питає Очумєлов, і все обличчя його ясніє від розчулення. — Ох, ти, Господи! А я й не знав!.. То це їхній собачка? Дуже радий... Візьми його... Собаченятко нічого собі... Метке таке... Хап цього за палець! Ха-ха-ха...» Як бачимо, і мовлення Очумєлова будується за принципом антитези: одне — для вищих, протилежне — для нижчих, неначе розмовляють дві різні людини.

Навіть художні деталі в оповіданні є антитезою. Так, Очумєлова від страху перед генералом кидає то в жар («...— Генерала Жигалова? Гм!.. Зніми-но, Єлдирін, з мене пальто... Страшенно жарко! Мабуть, що на дощ...»), то в холод («... — Надінь-но, брат Єлдирін, на мене пальто... Щось вітер подув... Морозить...»). Як бачимо, увесь твір тримається на антитезі. Отже, вона не лише художній засіб, а й важливий композиційний прийом — принцип побудови оповідання. Слід також відзначити вміле використання Чеховим прізвиськ, імен-характеристик. Прізвище Очумєлов утворене від російського дієслова «очуметь», тобто очманіти. Відповідно, він і поводить себе, мов очманілий, бо готовий принизити будь-яку просту людину у власних інтересах. Не краще прізвище має і укушений «золотих справ майстер» Хрюкін: від «хрюкати» (натяк на його «свинську» поведінку). Бо й справді, чи не свинством є тикати цуценяті «цигаркою в морду для сміху»?

Чехов умів так висміяти якусь суспільну ваду, що імена його героїв і назви творів ставали ганебною характеристикою. Так, назва оповідання — «Хамелеон» — є алегорією. Ящірка-хамелеон надзвичайно легко змінює своє забарвлення, пристосовуючись до змін довкілля. Але коли людина, та ще й служитель правосуддя, як Очумєлов, без жодного зніяковіння, безсоромно й докорінно змінює свій погляд на те саме явище по декілька разів за хвилину, — тоді це «хамелеонство» ганебне і його треба викорінювати. Так з легкої руки Чехова різноманітних пристосуванців і сьогодні презирливо називають хамелеонами.

Ще одним засобом творення комічного є іронія — прихована насмішка над кимось або чимось. Вона полягає в тому, що вислів немов «береться в лапки» і означає прямо протилежне тому, про що в ньому йдеться. Так, в оповіданні Чехова сказано, що тонкий і його сім'я були «приємно вражені» сценою зустрічі З товстим. Але ж той «одвернувся від тонкого», бо його «занудило» від ганебного самоприниження колишнього шкільного товариша. Поведінка тонкого і його сина напрочуд нагадує поведінку Очумєлова з оповідання «Хамелеон». Якщо спочатку Нафанаїл перш ніж зняти шапку «трохи подумав» (чи не забагато честі для незнайомця?), то потім «впустив картуза» від пошани до високого чину товстого. Тому вислів «приємно вражені» тут можна вважати іронією.

Усі ці засоби творення комічного відіграють важливу роль у характеристиці персонажів і розкритті ідеї твору — засудженні підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності як виявів внутрішнього рабства людини.

Сміх — сильна зброя, адже, за висловом Вольтера, «що стало смішним, те не може бути небезпечним».

Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко. Зарубіжна література 6 клас.

_{Планування зарубіжної літератури, підручники та книги з зарубіжної літератури 6 класу, курси та завдання з зарубіжної літератури для 6 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь- форум.