Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас>> Зарубіжна література: Антóн ЧÉХОВ (1860–1904). Життєвий і творчий шлях письменника

АНТОН ЧЕХОВ-ПРОЗАЇК
(1860 — 1904)
 
«Я ХОТІВ БИ БУТИ ВІЛЬНИМ МИТЦЕМ»
Антон Павлович Чехов не залишив монументальних творів, адже працював у жанрах малої прози, драматургії. У невеликому оповіданні письменник умів показати долю людини, її духовну   драму,   шукання   сенсу   буття   і   нездійсненність сподівань та мрій.
Народився майбутній письменник 29 січня 1860 року в Таганрозі — невеликому портовому місті на березі Азовського моря. Його дід був українцем, кріпаком, напередодні визволення селян із кріпацтва він викупив свою сім'ю з неволі. Батько митця, Павло Єгорович, був купцем третьої гільдії, власником бакалійної крамниці. Він мав чимало талантів — малював, грав на скрипці, співав у церковному хорі. Мати, Євгенія Яківна, з купецького роду, вміла чудово оповідати — від неї діти дізналися про подорожі по Росії та інші події материного життя. В родині Чехових було шестеро дітей — п'ятеро синів і одна дочка, всі були різнобічно обдарованими, здобули освіту. Олександр і Михайло стали літераторами, Іван — учителем, Микола — художником, Марія вчителювала і займалася живописом.
У 1868 році Антон Чехов поступив до таганрозької гімназії. З дитинства хлопець допомагав батькові в крамниці, мамі — у господарстві, тож на ігри часу не залишалося. В 1876 році батько збанкрутував і таємно від кредиторів перебрався до Москви, де жили старші сини, невдовзі мати з молодшими поїхала за ним. Антон залишився в Таганрозі один і продовжував навчання, заробляючи на хліб репетиторством. Закінчивши в 1879 році гімназію, він переїжджає до Москви, вступає до Московського університету на медичний факультет. Після його закінчення в 1884 році Чехов зайнявся лікарською практикою, яку не залишав до кінця життя, написав працю «Лікарська справа в Росії».

Літературна діяльність Чехова розпочалася наприкінці 70-х років. Юнак брав участь у виданні гімназійного журналу «Досуг», пізніше писав гуморески, коротенькі оповідання, п'єси, друкувався в журналах «Стрекоза», «Будильник», «Зритель», «Москва», в газетах, підписуючись псевдонімами Антоша, Людина без селезінки, Рувер, Брат мого брата, а найчастіше — Антоша Чехонте. Співробітничав у петербурзьких періодичних виданнях.
Перші збірки оповідань Чехова «Казки Мельпомени» (1884), «Строкаті оповідання» (1886) — прихильно сприйняли і читачі, і критики. Ці видання засвідчили, що в літературу прийшов непересічний талант, оригінальний художник слова. У 1888 році Академія наук нагородила митця Пушкінською премією за збірку «У сутінках».

У 1890 році Чехов їде на острів Сахалін — найстрашніше місце заслання в тодішній Росії. Близькі та друзі даремно умовляли його відмовитися від подорожі: письменник вже тоді мав слабке здоров'я, з юності підірване виснажливою працею. Поїздка через всю країну, перебування на Сахаліні, знайомство з умовами життя каторжників і засланців, проведення перепису населення острова — все це залишило глибокий слід у творчій свідомості Чехова. «Це місце невимовних страждань, на які тільки буває здатна людина вільна і підневільна», — писав він. У 1893— 1894 роках друкується його публіцистична книга «Острів Сахалін», в якій письменник розповідає про людські страждання і доводить, що каторга не виправляє злочинців, а лише озлоблює їх, остаточно руйнує їхні душі.
Чехов дуже любив подорожувати. На зворотному шляху з Сахаліну він плив пароплавом через Індійський океан. Протягом 90-х років кілька разів виїжджав до Європи, відвідав Францію, Італію, Австрію, Німеччину; востаннє виїхав з Росії 1904 року.
У 1892 році Антон Павлович купив невеликий маєток Меліхово неподалік станції Лопасня (нині — м.Чехов). Тут він прожив сім років, лікував селян, будував школи в Меліхові та інших селах, виїздив до губерній, охоплених голодом, працював дільничним лікарем під час епідемії холери. А ще особисто піклувався про сад, вирощував улюблені квіти — троянди. Саме в цей період написано більшість його зрілих творів, що уславили ім'я письменника. В одному з листів Чехов визнає: «Я тепер пишу набагато швидше, ніж раніше. Сюжетів зібралося прірва — і всі життєрадісні». Але далеко не все, створене у цей період, сповнене оптимізму: у багатьох творах письменник показує життя в усій його неприкрашеності, навіть жорстокості, розповідає про крах надій, про душевний надлом особистості («Палата № 6», «Учитель словесності», «Будинок із мезоніном», «Мужики», п'єси «Чайка» і «Дядя Ваня»).
 
Зиму 1897 — 1898 років Чехов провів на півдні Франції, де лікувався від туберкульозу. Навесні повернувся до свого маєтку, поринув у літературну роботу, написав такі прекрасні оповідання, як «Іонич», «Аґрус», «Людина у футлярі», «Про любов», змальовуючи духовну сплячку людини, її поривання до іншого, світлішого життя, якому не судилося здійснитися.
Але хвороба не відступила, і Чехов переїжджає до Ялти, де купує ділянку землі і будує будинок (нині там знаходиться Бу-динок-музей А.П.Чехова). Через рік Чехов одружився з актрисою МХТ Ольгою Кніппер. В Ялті він продовжує інтенсивну літературну працю — тут написані такі шедеври, як «Дама з собачкою» (1899), «Анна на шиї» (1899), «Наречена» (1903), п'єса «Вишневий сад» (1904).
Тим часом хвороба письменника прогресувала, і в червні 1904 року Чехов поїхав до Німеччини, на курорт Баденвейлер, де 15 липня помер.
Антон Чехов за своє недовге життя не лише написав двадцять томів першокласної прози. Діяльність його була надзвичайно різноманітною. Він підтримував величезне ділове і творче листування (збереглося близько 4,5 тисяч чеховських листів). Чимало часу віддавав медицині: у себе в садибі щорічно приймав безплатно понад тисячу хворих, ще й забезпечував кожного з них ліками; під час епідемії холери самостійно обслуговував величезну дільницю на околицях Меліхо-ва. Брав найактивнішу участь в організації народної освіти: збудував у підмосковних селах три школи для селянських дітей, школу в Криму, клопотався про влаштування в Москві першого Народного дому з читальнею, бібліотекою і театром, збирар книги для сахалінських шкіл і надсилав їх туди цілими партіями, був попечителем кількох навчальних закладів.
Чехов безкорисливо допомагав рідному Таганрогу: організував там громадську бібліотеку, куди пожертвував понад дві тисячі власних книжок, а потім неодноразово надсилав нові видання. Таганрог завдячує Чехову пам'ятником Петру І. Письменник умовив скульптора Антокольського пожертвувати місту статую, організував її відливку і доставку, навіть вибрав місце для установки.
Чехов допомагав голодним у неурожайні роки, турбувався про будівництво в Москві дерматологічної клініки і про влаштування в Криму першої біологічної станції. Корній Чуковсь-кий так писав про Чехова: «... в літературі він працював, як фабрика. Людям допомагав так невтомно й активно, наче він був не людиною, а установою. Навіть гостей приймав у такій нечуваній кількості, немов у нього був не дім, а готель».
Сучасники згадують Чехова як надзвичайно добру, порядну і лагідну людину. Він був зразком справжнього інтелігента; ніколи не підвищував голос, з повагою ставився до оточуючих. Прагнув всім, хто стукав у його двері, допомогти грошима, ліками, порадою. «Доктор Чехов» — ласкаво називали його люди, і справді, він намагався зцілювати не лише тіло, а й неспокійну, зболілу людську душу.

Зарубіжна література. 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського 

Вислано читачами з інтернет-сайту 

_{Планування зарубіжної літератури, підручники та книги з зарубіжної літератури, курси та завдання для 10 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.