Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Іронія і сатира в «Конотопській відьмі», поєднання реалізму і фантастики.

Засоби гумору й сатири в повісті
Григорій Квітка-Основ'яненко майстерно володіє засобами зображення комічного, прийомами гумору й сатири в художньому творі. Повість «Конотопська відьма» можна вважати зразком для практичного засвоєння цих понять. Бурлескні картини життя козацької старшини («Прокіп Ригорович став, задравши голову, рот роззявив, аж горлянку видно, очі вилупив та руками знай розмахує»), гіперболізовані, карикатурні, гротескні портрети («...піни йому повен рот, аж через край тече, і язика не поверне, тільки труситься, та скиглить, мов кривий цуцик» — портрет пана Халявського), іронічні діалоги, мистецьке поєднання реалістичних і фантастичних картин («Явдоха як свисне!.. Днище піднялося угору, на ньому пан сотник верхи, а ззаду підсіла Явдоха, та знай веретеном підганя, ...і піднялися під самії небеса»), багата народна фразеологія («кинув оком»; «не мав дев'ятої клепки»; «Чує кішка, де сало лежить»; «Не до поросят, коли свиню смалять»), експресивна лексика («Та будь я шельмовська, анахтемська дочка! Щоб мені очі повилазили, щоб мені руки і ноги покорчило, щоб мені трясця, щоб на моїй тварі сіло сімсот пістрячок та болячок» — самопроклін Явдохи Зубихи) — усе це створює неповторний світ героїв повісті й оповідача Грицька Основ'яненка.

Прозаїк застосовує в повісті й інші сатиричні зображально-виражальні прийоми: пряма авторська характеристика, самовикриття, шарж, уведення персонажів в анекдотичні ситуації з українського фольклору, індивідуалізована мова персонажів, найрізноманітніші мовні засоби (експресивна лексика, суфікси зі згрубілим значенням, діалектизми, звуконаслідування).
Як бачимо, удаючись до сатири й гумору, Г. Квітка-Основ'яненко майстерно викриває й засуджує козацько-старшинське адміністрування й побут, духовне, моральне, фізичне виродження козацької старшини, перетворення її на звичайних поміщиків. Усе це найяскравіше втілено в образах головних героїв — сотника Забрьохи та писаря Пістряка.

Значення творчості Григорія Квітки-Основ'яненка
Сучасник Г. Квітки-Основ'яненка, Й. Бодянський, у рецензії на перше видання «Малороссийских повестей» підкреслював визначальну роль письменника в створенні прози українською мовою: «До цього малоросіяни не мали жодного твору суто літературного, писаного прозою, своєю рідною мовою... Хвала панові Грицькові, що перший так сміливо і так живописно увірвався на баскому коні в царину нині всіма любимого розповідного роду». З появою повістей Г. Квітки-Основ'яненка починається розвиток української художньої прози.

Значення його творчості можна розкрити такими тезами:
•    Григорій Квітка-Основ'яненко відобразив багато типових рис історичної епохи, життя майже всіх прошарків українського суспільства: кріпосницький лад, панщину, чиновництво, бюрократію, корупцію, хабарництво, суспільну аморальність;
•    збагатив українську літературу суспільною та морально-етичною проблематикою, яскравими характерами;
•    головним героєм часу вивів вихідця з народу, морально стійку, духовно багату особистість, показав людину праці;
•    утвердив просвітительський реалізм в українській літературі;
•    репрезентував у вітчизняній літературі сентименталізм як літературний напрям;
•    збагатив українську літературу новими жанрами (сентиментально-реалістична повість, бурлескно-реалістична повість), розширив рамки комедії, української опери, водевілю;
•    наблизив літературу до широких народних мас;
•    широко використав скарби усної народної творчості українців;
•    збагатив українську літературну мову;
•    утвердив оповідну манеру прози;
•    виробив свій індивідуальний художній стиль.
Григорія Квітку-Основ'яненка по праву вважають першим класиком нової української прози, її зачинателем, який був, за словами І. Франка, «повістярем у сентиментальнім і сатиричнім тоні».
Продовжуючи розпочату І. Котляревським лінію розробки проблеми народно-національного характеру, Квітка зумів побачити під сірою свитою селянина і в його нужденному бутті багату розумом,моральною красою і справжнім душевним благородством людину, головного героя часу, ставив завдання розбуджувати й виховувати в трудареві почуття людської гідності, готував грунт для боротьби за людські права хлібороба. ...Перейняте значною мірою від народної поезії зображення людини в її трудових заняттях означало важливу перемогу реалізму й народності (О. Гончар).

Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

_{Матеріали з української літератури, планування з української літератури, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української літератури 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.