Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас>>Українська література: Василь Сухомлинський

 ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ
(1918—1970)

Усе своє життя Василь Олександрович Сухомлинський присвятив дітям. Він працював директором у Павлиській школі, що на Кіровоградщині. А ще викладав українську мову і літературу. Щоранку він зустрічав своїх учнів на ґанку школи, дивився їм у вічі,намагаючись зрозуміти їхні турботи і радощі. У творах Василя Сухомлинського відображені його спостереження за життям дітей. У них відбилося прагнення
письменника бачити своїх вихованців добрими, чуйними, допитливими, працьовитими.

КРАСИВІ СЛОВА І КРАСИВЕ ДІЛО
Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.
Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик.Незнайомий. Мабуть, з іншого села.Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів
од холоду.
І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому
одязі, сказав:
— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...
Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:
— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.
Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.

У яких словах оповідання висловлено його головну думку?
Склади власну розповідь, яка підтверджувала б головну
думку прочитаного.
Який епізод твору зображено на малюнку?

КІНЬ УТІК...

Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв'язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка.
«Це знову, мабуть, від Петрика,— подумав Віталик.— Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час
даватиму свої ковзани?»
— Іване Петровичу,— сказав Віталик,— мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати?
— Записки на уроці писати не можна,— сказав Іван Петрович.— Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш...
Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно.
У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.
Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі».
На перерві Віталик підійшов до Петрика.
— Давай коня, — сказав Віталик.
— Утік кінь...— тихо відповів Петрик.

Чим був незадоволений Віталик? Чому, на твою думку, він вирішив розповісти вчителеві про записку? Як учитель і діти оцінили його вчинок?
Про що свідчить відповідь Петрика?
Які почуття, роздуми викликає у тебе прочитане?


Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.
Приятелялегшезнайти, ніжзберегти.
Бідадрузіввипробовує.

ГВИНТИК
Юрко готував домашнє завдання з граматики. Він переписав кілька речень. Треба було ще підкреслити іменники, але Юрко поспішав. Він швиденько згорнув
зошит і побіг до хлопців грати в м'яча.
Увечері батько перевірив зошити й помітив, що там не все гаразд.
— Чого ж ти не закінчив роботи? — питає сина.
А Юрко не знає, що й казати.
— То дрібничка, то гвинтик...
— Слухай, що я тобі розповім,— мовив тоді батько.—
На заводі збудували великий літак. Багато людей прцювало, щоб усе якнайкраще зробити. Лишалось загвинтити під крилом один маленький гвинтик. Загадали
робітникові. А він забув. Так і передали літак на аеродром. Літак був пасажирський. Полетів літак у перший
рейс. В ньому сиділо п'ятдесят пасажирів. Але ж він був без одного-однісінького гвинтика... На віражі* крило зламалось, літак упав і розбився. Загинули люди.
Ось що буває, коли хтось забуде про мале-е-енький гвинтик.

Віраж — поворот.

Поміркуй, від чого застерігає нас це оповідання.
Склади власну розповідь на запропоновану у творі тему.
Поміркуйте разом! Як по-іншому можна назва-
ти оповідання?

ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ
ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?
Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди»,— думає з гордістю.
А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стринув на сходинку й залишив слід^ своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й
побіг собі.
Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там.
Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, на- зиває своє прізвище, але всі знизують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.
— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого
Чоловіка один дід.— Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє жит-
тя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.
— Ось і все, що залишиться після мене на землі,— з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...

Які почуття переживав старий Майстер?
 Як склалась доля Хлопчика?
Знайди в оповіданні зачин, основну частину і кінцівку.

Поміркуйте разом! Який слід мав на увазі автору назві оповідання? А як би ви відповіли на запитання, що  є у заголовку твору?

Прислів'я
Все трудом ставиться, все працею славиться.
Все добре переймай, а злого — уникай.

О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.

Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{Домашнє завдання запитання та відповіді, скачати книги української літератури, підручники, конспект на допомогу вчителю та учням.}

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.