Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас>> Історія України:Наш край у 1920-1939 рр.

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1920-1939 РОКАХ

Повторювально-узагальнюючий урок

Посилення дезінтеграції українських земель

Поразка, якої зазнав український народ у боротьбі за державну незалежність у 1917—1920 рр., відсунула на майбутнє здійснення його споконвічної мрії на возз'єднання всіх своїх земель в єдиній соборній державі. Історичний розкол між українцями Наддніпрянщини і Західної України в 20—30-ті роки навіть поглибився. Адже, якщо до Першої світової війни територію України було поділено між двома державами - Росією і Австро-Угорщиною, то в 20-30-ті роки вже між чотирма: Радянським Союзом, Польщею, Чехо-Словаччиною і Румунією. До того ж цей розкол став набувати особливо гострого, ідеологічного характеру, бо тепер ішлося про держави з різним соціально-економічним і політичним устроєм. У Радянському Союзі панував тоталітарний більшовицький режим, а Румунія була конституційною монархією, якою управляли антидемократичні уряди; в Польщі домінували авторитарні тенденції, а Чехо-Словаччина мала демократичні політичні порядки. У СРСР склалася цілком одержавлена економіка, приватну власність було скасовано, а в Польщі, Чехо-Словаччині і Румунії існувало ринкове господарство, що ґрунтувалося на приватній власності.

Політика стосовно українського населення

Як і Радянський Союз, кожна з цих трьох держав відносини з українським населенням будувала, виходячи насамперед зі своїх інтересів, ігноруючи прагнення корінного населення до самовизначення. Ні Польща, ні Румунія, ні Чехо-Словаччина не надали українському населенню автономії, передбаченої міжнародно-правовими актами, відповідно до яких українці були включені до складу цих держав. У цих державах панували централізаторські, унітаристські тенденції, а місцеве населення не допускалося до управління. Повсюдно відбувалася його денаціоналізація, обмежувалася сфера вживання української мови, не припинялося гоніння на національну школу, культуру, віру батьків. Причому влада застосовувала різні методи - від грубих, брутальних (як у Румунії, де українці сприймалися як «слов'янізовані румуни» і на цій підставі забороняли всі прояви національного життя), до стриманіших, але твердих і послідовних (як у Польщі), і навіть «демократичних», м'яких (як у Чехо-Словаччині). Всі три держави здійснювали політику економічної експлуатації приєднаних українських земель, використовуючи їх як джерело дешевої робочої сили і сировини. Відбувалося це з різною мірою інтенсивності: в Румунії і Польщі - з більшою, в демократичній Чехо-Словаччині - з меншою.

Боротьба українців за свої права

Національне гноблення й соціальна несправедливість породжували протести західноукраїнського населення, які виявлялися у різних формах - від страйків і мирних демонстрацій до збройної боротьби. Населення не залишало спроб домогтися кращої долі, позбавитися найогидніших форм експлуатації на всіх західноукраїнських землях.
Масове незадоволення західних українців своєю долею створювало сприятливі умови для діяльності у краї політичних партій. Їхні погляди на майбутнє України та засоби його досягнення були різними. Західноукраїнське населення демонструвало схильність до багатопартійності, політичного плюралізму. Але разом з тим у його середовищі назрівала зневіра у можливість парламентськими, мирними методами добитися змін на краще. Віддзеркаленням цього незадоволення було виникнення наприкінці 20-х років Організації українських націоналістів, яка взяла на озброєння активні, безкомпромісні методи боротьби за досягнення Україною державної незалежності.
Непереборне прагнення українців до створення власної суверенної держави особливо яскраво виявилося у березні 1939 р., коли було проголошено незалежність Карпатської України. Незважаючи на окупацію краю угорськими загарбниками, цей короткий епізод історії України мав велике, надихаюче значення для мільйонів українців.

ЗАВДАННЯ 
1. Склади порівняльну таблицю становища українських земель у складі Польщі, Румунії і Чехо-Словаччини. Зроби висновки.


 

2. Склади порівняльну таблицю становища західноукраїнських земель і Радянської України. Зроби висновки.

ЗАПАМ'ЯТАЙ ЦІ ДАТИ
1919 р. - Паризька мирна конференція
21 січня 1919 р. - проголошення злуки Закарпаття з Україною
8 травня 1919 р. - рішення Центральної руської ради про об'єднання Закарпаття з Чехо-Словаччиною
1920 р. - утворення Української військової організації (УВО)
1921 р. - заснування Таємного університету у Львові
14 березня 1923 р. - Рада послів великих держав визнала Східну Галичину частиною Польщі
31 липня 1924 р. - введення двомовних шкіл
Вересень 1924 р. - Татарбунарське повстання
1925 р. - створення УНДО
1927 р. - сформування Української національної партії на Буковині
1929 р. - створення Організації українських націоналістів (ОУН)
1934 р. - вбивство членами ОУН Б. Перацького
1938 р. - вбивство у Роттердамі керівника ОУН Є. Коновальця
23 жовтня 1938 р. - здобуття Закарпаттям автономії
15 березня 1939 р. - незалежність Карпатської України

Новітня історія України 10 клас, Ф. Г. Турченко

                                                             ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ XX ст.
Згадайте І 1. Що вам відомо про особливості промислового розвитку України в 60-90-х роках ХІХ ст.? 2. Які галузі господарства України розвивалися в другій половині ХІХ ст. успішно, а які - ні? Чому?
Творче завдання Наскільки галузева структура промисловості України відповідала потребам її модернізації?
1. Галузева структура промисловості_
Загальний вигляд копалень у м. Юзівка (сучасне м. Донецьк). 1911 р.
Нафтові свердловини (шиби) в районі Мражинці. Початок ХХ ст.
На західноукраїнських землях на рубежі ХІХ-ХХ ст. почався новий період в історії нафтовидобування. За видобутком нафти маленька Галичина поступалася лише Російській імперії і Сполученим Штатам Америки. Але переробка нафти відбувалася за межами Галичини. Там же вона й реалізовувалася.
Друге місце після нафтовидобувної промисловості в Західній Україні посідала деревообробна промисловість. Край був також одним з основних експортерів лісу на європейські ринки.
Поміркуйте
Чому склалося так, що основним споживачем промислової продукції великих фабрично-заводських підприємств України стало не її населення?
Наведені факти свідчать, що велика промисловість України була недостатньо пов'язана з повсякденними потребами мільйонів її жителів, зокрема найчисленнішого споживача - селянства. Коли виникала необхідність щось придбати для власних чи господарських потреб, пересічний селянин зазвичай купував вироби місцевого ремісника. Модерна машинна промисловість ще не «проросла» в товщу народного життя.
2. Економічна криза 1900-1903 рр._
Економічний розвиток у ринкових умовах відбувається циклічно. Промислове піднесення змінюється спадом, який через більш чи менш тривалу депресію (застій) переходить у нову фазу зростання.
Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза. Наддніпрянська Україна, яка в 60-90-х роках ХІХ ст. переживала період прискореної індустріалізації, наприкінці 90-х років ХІХ ст. відчула перші ознаки економічного спаду. Найбільш виразних форм криза набула в 1900—1903 рр. Вона охопила найрозвиненіші галузі промисловості України - металургійну і кам'яновугільну. Швидко знижувалися ціни на залізо, чавун, вугілля. Багато металургійних і гірничорудних підприємств припинило роботу. Криза охопила частково легку і харчову промисловість, у тому числі й цукрову, а в Західній Україні - нафтовидобувну.

3. Утворення монополістичних об'єднань_
Світова криза супроводжувалася поглинанням слабших підприємств сильнішими, зменшенням чисельності дрібних фабрик і заводів та збільшенням великих. Це явище було характерним для всіх країн і одержало
Великі підприємства, як правило, не належали одній особі. Це були акціонерні товариства. У таких об'єднаннях капітал поділявся на паї (акції), і власники паїв (акціонери) відповідали за справи акціонерного товариства та отримували частку прибутку відповідно до свого паю. Акціонерні товариства прискорювали процес концентрації виробництва і підготували появу монополій (у перекладі - «один продаю»).
Монополії почали створюватися наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. великими промисловцями і банкірами з метою подолання господарських криз перевиробництва, що в умовах вільної конкуренції періодично повторювалися.
Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх існування стали синдикати - угоди самостійних у виробничому відношенні власників підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними об'єднаний орган збуту.
В Україні одним з перших ще наприкінці ХІХ ст. виник цукровий синдикат. У 1902 р. засновано найбільший у металургії синдикат «Продамет». Мета його - торгівля виробами заводів цього об'єднання.
Криза 1900-1903 рр. в українських губерніях Наддніпрянщини, порівняно з російською і загальносвітовою, була глибшою і тривалішою. Це пояснюється особливостями індустріалізації України.
Металургійна і кам'яновугільна промисловість Наддніпрянщини дуже залежала від державних замовлень, зокрема на метал для залізничного будівництва, яке в цей час скоротилося. Попит на продукцію цукрової промисловості також знизився.
Деяке пожвавлення в промисловості почалося під час російсько-японської війни 1904-1905 рр. Але воно не переросло в піднесення, бо зростання виробництва відбувалося лише в тих галузях промисловості, які безпосередньо задовольняли воєнні потреби. Господарство перебувало в стані депресії. Збідніння значної частини населення звузило внутрішній ринок. Складне економічне становище не заохочувало іноземних капіталістів до інвестицій.
назву «концентрація виробництва».
Шахта «Капітальна» Катеринівського товариства. 1905 р.
Рафінадний завод. Тростянець Подільської губ. Початок ХХ ст.
УКРАЇНА В 1900-1913 рр.
У 1903 р. було засновано синдикати «Продаруд» (для продажу руди), «Прод-вагон» та ін. Дуже велику роль у розвитку монополістичного капіталу в промисловості України відіграв вугільний синдикат Донбасу «Продвугіл-ля», на який припадало близько 75 % усього видобутку вугілля в Донбасі.
Поява монополій посилила вплив в економіці України іноземного капіталу. Керівні офіси основних монополістичних об'єднань, що діяли в Україні, розміщувалися поза її межами. Разом з тим іноземний капітал сприяв індустріальній модернізації України.
( Підсумки й узагальнення )
Порівняно з провідними країнами світу, народне господарство України на початку XX ст. перебувало на початковій стадії індустріальної модернізації. В промисловості була зайнята незначна частка населення. На становищі українського господарства початку XX ст. негативно позначилася світова економічна криза. Тут вона була глибшою і тривалішою.
Великі промисловці і банкіри, прагнучи подолати кризу, почали утворювати об'єднання підприємств (монополії). Найпоширенішою формою монополій у початковий період їхнього існування стали синдикати.
Поява монополій неоднозначно впливала на виробництво і соціальну ситуацію в суспільстві. З одного боку, монополії пом'якшували руйнівну дію промислових криз. З іншого - монополісти могли штучно підтримувати дефіцит тих чи інших товарів і домагатися високих цін на свою продукцію, що негативно позначалося на життєвому рівні населення.
( Перевірте себе )
1. Охарактеризуйте галузеву структуру промисловості України на початку ХХ ст.
2. Розкрийте особливості промислового розвитку Західної України.
3. Дайте оцінку особливостям економічної кризи 1900-1903 рр. в Україні.
4. Що таке акціонерне товариство? Яку роль відіграли акціонерні товариства у виникненні монополій?
5. Які монополістичні об'єднання називаються синдикатами?
6. Як поява монополій вплинула на економічну та соціально-політичну ситуацію в країні?
Документи
Структура промислового виробництва України 1912 р.
№ п/п Галузь виробництва Валова продукція (у %)
1 Гірнича, гірничозаводська, металургійна,
видобування і обробка мінералів 45,9
2 Харчова промисловість 36,2
3 Обробка металів і виробництво машин 10,4
4 Обробка дерева 2,1
5 Хімічна промисловість 1,8
6 Текстильна промисловість 1,5
7 Інші галузі виробництва 2,1
Разом 100,0
Нестеренко А.А. Очерки истории промьішленности и положения пролетариата Украинь в конце XIX и начале XX в. - М., 1954. - С. 226.
Запитання і завдання
1. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва України?
2. Які життєво важливі галузі виробництва в Україні не були розвинуті й чому?
3. Якою, на ваш погляд, мала бути оптимальна структура промислового виробництва України? Чому вона не склалася?
4. Як позначилася на життєвому рівні населення України наведена в таблиці структура промислового виробництва?
5. Яке місце посідала економіка Наддніпрянщини в господарській системі Російської імперії?

Ф.Г. Турченко Історія України 10 клас
Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{Історія України 10 клас, історія України підручник, підручники з історії, історія в школі, історія онлайн}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.