Шевченкове слово

***
Не цурайтесь
того слова,
що мати співала,
як малого сповивала,
з малим розмовляла.

Тарас Шевченко
* * *
У цьому розділі ти знову звернешся до поезії Тараса Григоровича Шевченка. Творчість Великого Кобзаря так багато значить для кожного українця, що ми читаємо і перечитуємо його твори протягом життя.

Майбутній поет народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків.

Тарас ріс допитливим, мрійливим хлопчиком. Йому дуже хотілося вчитися малювати. Його вразлива душа, хороша пам'ять увібрали багато картин прекрасної української природи, народного побуту, мову, звичаї. Усе це потім відбилося у його поезії та живопису.

З кріпацької неволі Тараса Шевченка було викуплено завдяки старанням видатних російських художників. Тоді йому було 24 роки. Перед ним відкрився новий світ.
Але тільки 13 років поет почувався вільною людиною. За волелюбні вірші його було заслано в далекі краї без права писати й малювати.

За своє коротке життя Тарас Григорович Шевченко так багато зробив для українського народу, що його зірка ніколи не згасне в нашій пам'яті.


МАЛИЙ ТАРАС ЧУМАКУЄ

Літо 1824 року було дуже гарне. Небо голубе та ясне від палкого сонячного проміння, що так і ллється пото¬ками на зелені садки Кирилівки, на білі хатини з чор¬ними стріхами й димарями, на пишні квітники перед хатами та на блискучі церковні бані*.

Тільки в хаті Шевченків невесело. Недобра мачуха побиває дітей-пасинків і проклинає їх, а вже найбільше малого Тараса.
Бачить це батько, бачить старенький дідусь, і жаль їм хлопчини.

— Невинно терпить,— каже батько.
Задумався старий дідусь, а по хвилині каже:
— А знаєш що, Грицю! Ось ти вибираєшся чумакувати, візьми й Тараса з собою...

Тарас почув таку милу новину, і мовби його на сто коней посадили. Поїде, світа побачить, степи, козацькі могили. І пригадує собі, як то він уже «їхав з чу¬маками», тому чи не чотири роки вже буде, тоді, як він ішов до «залізних стовпів».

На другий день раненько батько з Тарасом поснідали, сіли на віз, перехрестилися і... воли рушили. Минають поля, гаї, села, а ось уже й місто біліє перед ними.

— Що це за місто? — питається в батька Тарас.
— Гуляйполе,— відповідає батько.

І знов села, поля, хутори. При дорозі буйна трава. Батько спиняє воли, випрягає, пускає їх на пашу.

— Обідатимемо, сину,— каже. Сідають на возі, обідають.
— То вже степ, тату?
— Ні, Тарасе, це ще не степ, але ось як виїдемо в Херсонщину, то вже почнеться справжній степ, широ¬кий, буйний. Тільки то вже не те, що було колись, тепер уже багато степу зорали, замість тирси пшениця шумить.

Тарас не дивиться на міста, його очі біжать дальше — за річку Тикич, у степ безмежний.
— А це вже справжній степ? — допитується знову Тарас.
— Так, це вже степ,— відповідає батько.

Віз котиться широким шляхом, а обабіч шляху шумлять високі трави, що вже почали жовкнути від палючого сонця. Тарас бігає зором по степу якось розмріяно. А по хвилині питається:
— Тату, то тут жили запорожці?
— Так, кажуть старі люди, що тут була запорозька вольниця,— відповів батько.
А Тарас уже не допитується, задумався. Його уява малює йому буйних, чубатих запорожців, як вони га¬няються степом, здоганяють татар, що везуть ясир* з України, заводять бій з татарами, бранців визволяють. А потім копають могилу товариству, що впало в бою, і сиплять високу-високу. Все так, як дідусь оповідав, а дідусь знає, бо пам'ятає і запорожців, і гайдамаків.
Антін Лотоцький


Баня — купол, дах, що має форму півкулі. 
Ясир — бранці, полонені.

Чому Тарас так хотів чумакувати разом із батьком? Розкажи, по яких місцях вони проїжджали.
Які риси характеру хлопчика виявились у його розмові з батьком?
Як ти розумієш виділені вислови?
Розглянь малюнок. Який епізод твору на ньому зображено? Як художник передав почуття малого Тараса?

ТАРАС У НАЙМАХ
Після смерті батька Тарас прийшов до учителя-дяка. Сказав йому:
— Все робитиму для вас: воду носитиму, дрова колотиму, в школі прибиратиму, тільки дозвольте жити в школі і вчитись.

Дуже Тарас вчитись хотів.

Дяк погодився. Ще б пак — даровий наймит! Та більше він знущався з Тараса, ніж учив його.
Завжди голодний, обідраний був Тарас, а п'яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші — цебто бив усіх березовими різками.
Втік від нього Тарас. Він чув, що в сусідньому селі дяк дуже письменний і до того ж маляр. «Може, вивчить мене!* — подумав Тарас і пішов до нього.
Та новий вчитель наказав зразу Тарасові воду носити з річки аж на гору, де його хата стояла, потім фарбу примусив розтирати, а вчити й не збирався.

Пішов від нього Тарас до третього дяка, теж маляра.
— Вивчіть мене малювати! — попросив хлопець...— Усе вам робитиму, що накажете.

Але той тільки глянув на Тараса і мовив:
— Нічого з тебе не вийде. Ні швець, ні кравець, ні на дуду грець.

Повернувся сумний Тарас у своє село та й пішов у найми.

Весь час мріяв Тарас вчитися малювати. Заробить якусь копійку, купить своїм бідним сестричкам, Яринці і сліпенькій Марійці, цукерку чи бубличок, а собі арку¬шик грубого сірого паперу. Сховається у бур'янах, малює і співає сумні пісні. Дуже хороший був голос у Тараса.

Через деякий час знову він пішов у інше село ще до одного вчителя, і той погодився взяти його в учні. Треба було тільки дозвіл від пана мати.
Та коли прийшов до панського управителя за дозво¬лом, той залишив хлопця у пана «козачком» — прислужником.
Оксана Іваненко

Які поневіряння довелося пережити Тарасу, коли він шукав учителя? Чому, на твою думку, він не залишав своїх пошуків?
Будьте дослідниками! Оксана Іваненко написала книжку «Тарасові шляхи», з якої ви довідаєтеся багато цікавого про життя поета. Прочитайте цю книжку!
ВЧИТАЙСЯ, ВСЛУХАЙСЯ У ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО!

* * *
Село! І серце одпочине.
Село на нашій Україні —
неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
а на горі стоять палати,
неначе диво. А кругом
широколистії тополі,
а там і ліс, і ліс, і поле,
і сині гори за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.
Тарас Шевченко

Які порівняння вжито у вірші? Як ти їх розумієш? З яким почуттям написано вірш?


***
І досі сниться: під горою
меж вербами та над водою
біленька хаточка. Сидить
неначе й досі сивий дід
коло хатиночки і бавить
хорошее та кучеряве
своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
веселая, сміючись, мати,
цілує діда і дитя,
аж тричі весело цілує,
прийма на руки, і годує,
і спать несе. А дід сидить...
Тарас Шевченко

Які дві картини зображено у вірші? Як ти думаєш, поет описує те, що колись бачив, чи свої мрії?
Читаючи, звертай увагу на межі речень і розділові знаки. Де зробиш найдовшу паузу?


***
Тече вода із-за гаю
та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
помеж осокою.

А качечка випливає
з качуром за ними,
ловить ряску, розмовляє
з дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати
в садок погуляти,
порадитись, кого б то їм
своїм зятем звати,
Тарас Шевченко

Які рядки вірша свідчать про те, що краса та спокій природи співзвучні настрою людей?
З якою інтонацією, силою голосу та в якому темпі слід читати кожну строфу?

НАД «КОБЗАРЕМ»
Тихо надворі.
Ні вітру, ні хмар.
Ані шелесне
верба височенька.

Наша Оленка
відкрила «Кобзар»,
вголос читає
Тараса Шевченка.

Ген за рікою
синіє гора,
В небі веселка
розквітла казково.

Ніжно вплітається
в гомін Дніпра
добре і щире
Шевченкове слово.
Вадим Скомаровський

Яка картина постає у твоїй уяві, коли ти читаєш вірш? З чого видно, що дівчинка захоплена читанням? 
 З якою силою голосу та у якому темпі читатимеш цей вірш? На яких словах слід зробити наголос?

Що нового ви дізнались про життя Тараса Шевченка?
Які риси характеру майбутнього поета виявилися ще
в дитинстві?
Які вислови й порівняння з прочитаних віршів ви запам'ятали?
Прочитайте виразно рядки з поезій, які особливо припали вам до душі.

Роз'єднайте слова і прочитайте початок вірша Тараса Шевченка

«На вічну пам'ять Котляревському».

Сонцегріє, вітервіе накалиніодиноке
зполянадолину, гніздечко гойдає,—
надводоюгнезвербою адеждівсясо ловейко ?
червонукалину; Непитай, незнає.

Будьте дослідниками! До дня народження поета знайдіть і прочитайте твори про його життєвий шлях. Чи є у вашому краї місця, пов'язані із життям Кобзаря? Розкажіть про них.

О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.

Надіслано читачами з інтернет-сайту

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими