Наша держава має добрих сусідів. Це народи європейських країн: росіяни, білоруси, болгари, чехи... Які казки читають діти у країнах Європи? Слухай, читай, порівнюй!

ЛИСИЧКА
Російська народна казка
Жили собі дід та баба. Дід каже бабі:
—    Ти, бабо, печи пироги, а я поїду по рибу. Наловив він риби і везе додому. Побачила його лисичка — і схотілось їй
рибки попоїсти. Забігла вона вперед, лягла на дорозі і лежить, як мертва.
Під'їхав дід, підійшов до лисички, а вона й не ворухнеться.
—    От буде подарунок бабі,— сказав дід. Узяв лисичку і поклав на сани, а сам пішов
спереду.
А лисичка потихеньку почала викидати із саней рибу. Викидала, викидала. Викинула всю рибку, а сама втекла.
Приїхав додому дід.
—    Ну, бабо,— сказав дід,— який комір привіз я тобі на шубу!
—    Де?
—    Там на санях — і риба, і комір.
Підійшла баба до саней — ні коміра, ні риби.

? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.
Почал авонал аятистарого. То дідідзрозу мів, що лисичкабуланемертва.Побідкався-побідкав-сятанічогоневдієш.
? Чи відома тобі ця казка? Щ0 Підготуйся читати казку в особах.
? Як ти зрозумів зміст виділеного речення? Знайди у казці зачин, основну частину і кінцівку. Перекажи казку близько до тексту. Які ще російські народні казки ти знаєш?


ЛЕГКИЙ ХЛІБ
Білоруська народна казка
Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Розв'язав торбинку і взявся їсти.
Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба.
Сподобався вовкові хліб. Він і каже:
—    Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь, чоловіче!
—    Спершу треба землю зорати...
—    Тоді й хліб буде?
—    Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати...
—    І можна хліб їсти?
—    Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти...
—    Тоді буде хліб,— облизнувся вовк.
—    Ні ще. Дочекайся, доки жито зійде, холодну зиму перезимує, навесні виросте, потім закрасує, потім почне наливати зернятка, потім достигати...
—    Ой,— зітхнув вовк.— Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь мені, як легше їжу добувати.
—    Ну, що ж,— говорить косар.— Раз не хочеш тяжкий хліб їсти, поїж легкий. Йди на вигін, там кінь пасеться.
Прийшов вовк на вигін. Побачив коня:
—    Коню, коню! Я тебе з'їм.
—    Що ж,— каже кінь,— їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби об них.
—    Ай справді,— погодився вовк. Нагнувся він підкови знімати, а кінь як ударить його копитом у зуби... Перекинувся вовк та тікати.

? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.
3'їститовіннез'ївконя,алеспробувавлегкогохліба.Іпоцейденьвовклегкогохлібашукає.

Закрасує — тут: зацвіте. Вигін — частина поля, лугу, куди виганяють пастися худобу.
 
? Перевір себе, чи можеш ти прочитати ці слова правильно і швидко: стомився, розв'язав, сподобався, облизнувся, дочекайся, кущем, закрасує, стривай, марудна, чоловіче, вигін, підкови.
? Прочитай розмову косаря і вовка. Як сприйняв вовк розповідь косаря?
? Знайди у казці зачин, основну частину і кінцівку. Прочитай, як вовк покуштував «легкого хліба». Подумай, що тут означає вислів легкий хліб. Порівняй значення таких висловів: легкий хліб, легка пір'їна, легка задача. Що ти помітив?

Прислів'я
Хто дбає, той і має.
Хто за чуже хапається, свого позбувається.
Побідкався, легкий хліб, наливати зернятка, достигати.

ВИНОГРАДАР І ЗМІЯ
Болгарська народна казка
Один чоловік мав гарний виноградник. Біля виноградника лежала купа каміння, де жила велика змія. Якось виноградар побачив змію і надумав зробити їй добро. Узяв кухоль свіжого молока, приніс, поставив біля каміння і став оддалік — хотів побачити, що буде. Змія вилізла, випила молоко і впустила в кухоль один золотий. Виноградар узяв кухоль із золотим і пішов собі. Відтоді щоранку носив він змії молоко і забирав по одному золотому. Так дружили вони багато років.
* * *
Якось виноградар покликав сина, майбутнього господаря, і розповів йому про змію, що її годував молоком. Почав і син носити молоко й забирати золоті. Одного разу він подумав: «У тій купі має бути багато золотих; краще вбити змію, розрити купу й забрати золоті, а не носити молоко та годувати ту змію».
Отаке надумавши, він узяв палицю і поніс змії молоко. Коли змія молоко випила, хлопець замахнувся і щосили вдарив її, але убити не зміг, відбив тільки шматок хвоста. Змія розгнівалась і вкусила хлопця. Він розпух і ледве дійшов додому. Батько спитав його, що сталося. Син розповів усе, як було, і через кілька днів помер.
* * *
Минуло багато часу, і якось прийшов виноградар до тієї самої купи каміння. Вилізла і змія. Виноградар їй каже:
—    Давай знову дружити, як раніше дружили. А змія йому відповіла:
—    Чоловіче, не може відновитися колишня дружба. Поки ти бачиш синову могилу, а я свого відбитого хвоста, ми не можемо стати друзями. Коли щось робиш, думай і про наслідки.


? Прочитай, як виноградар потоваришував із -   змією.
? Який злочин вчинив син? Яка риса характеру виявилася в цьому вчинку?
? Чому змія не схотіла більше дружити з виноградарем?
? Знайди речення, яке передає головну думку казки. Добери заголовок до кожної частини і склади план казки.

Прислів'я
Зробиш добро — не кайся; вдієш лихо — начувайся.

СОБАКИ, КОТИ ТА МИШІ
Чеська народна казка
Зроду-віку собака був вірний своєму хазяїнові, чесно йому служив. За те й дістали собаки від людини грамоту, написану на овечій шкурі, що лише вони мають право служити їй якнайкраще, стерегти її хату й двір.
Собаки тією грамотою дуже пишались, а коти їм заздрили. Одного разу зібралися коти й вирішили викрасти у собак ту грамоту. Як вирішили, так і зробили.
Вибрали хвилину, коли пес, який стеріг грамоту, відвернувся, вкрали і затягли грамоту до комори між старий мотлох.
Там знайшла грамоту голодна миша, яка шукала собі чого-небудь на снідання. Миттю побігла вона до сестер і розповіла, що знайшла чудесну річ. Миші зійшлися порадитись, як зробити, щоб та грамота їм залишилася.
Довго не могли дійти згоди, аж поки найстарша миша не сказала:
— Сестри, мені здається, що найкраще буде, коли ми ту грамоту з'їмо. Тоді її в нас ніхто не відбере.
Всім мишам сподобалась ця порада. Вони розірвали шкуру і любо-мило ту грамоту до найменшого клаптика з'їли.
Через деякий час зібралися й собаки. Треба було їм подивитися на грамоту. Пес, який стеріг грамоту, мусив признатися, що коти її у нього вкрали.
Собаки негайно почали вимагати від котів, щоб повернули їм грамоту.
Коти спочатку відмовлялися: ми, мовляв, сном-духом про ту грамоту не знаємо, ніколи про неї не чули... Але собаки загрожували їм війною, і коти погодилися грамоту повернути.
Пішли до комори, але грамоти вже не було. Тут одному старому котові спало на думку, що в коморі побували миші.
Коти почали вимагати у мишей, щоб вони повернули грамоту, але миші вже не могли її повернути, бо з'їли.
Так і виникла велика війна, яка триває й досі. Собака ненавидить кота і, як де побачить, відразу кидається на нього. А кіт завжди переслідує мишей.

? Прочитай казку. Що нового ти відкрив для себе? Визнач зачин, основну частину і кінцівку казки. Розглянь малюнки. До яких частин казки немає кадрів діафільму?
? Попрацюйте разом! Складіть переказ казки.

СОРОЧАЧЕ ГНІЗДО
Англійська народна казка
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали,
а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
—    Та он як воно робиться,— сказав дрізд і полетів собі. Відтоді всі дрозди роблять свої гнізда на зразок млинця.
Потім сорока принесла прутиків, ще грязюки і поклала на млинець.
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці.   Розгнівалася  вона і заприсяглася, що більше ніколи нікого не вчитиме.
Ось чому різні пташки в'ють гнізда по-різному.
 
Глузд — тут: розуміння. Заприсяглася — твердо пообіцяла.
 
? Назви птахів, які хотіли навчитися робити гніздо. Хто з них відлетів першим?
? Хто чого встиг навчитися? Розкажи, як робила гніздо сорока.
? Продовж речення: Бути терплячим — означає...
? Будь дослідником! Переглянь вдома раніше прочитані казки. Яка з них подібна до цієї? Чим саме?

БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ
Німецька народна казка
Один чоловік мав осла, який багато років покірно возив йому лантухи до млина. Та під старість сили залишили осла, і він став нездатний до роботи. Тоді господар почав думати, як би здихатися його, щоб не годувати.
Зрозумів осел, що лихим вітром віє, втік від господаря та й подався до Бремена. Там думав він стати вуличним музикою. От пройшов він трохи і бачить — лежить при дорозі пес-гончак.
Осел його й питає:
—    Агов, Хапку, чого ти так важко сопеш?
—    Ой,— відповідає пес,— старий я став, що не день, то більш занепадаю на силі, от мій хазяїн надумав мене вбити. А я втік од нього. Але як же мені тепер на хліб собі заробити?
—    Знаєш що,— сказав осел,— я йду до Бремена, хочу там стати музикою. Гайда зі мною, то й ти влаштуєшся музикантом. Я гратиму на лютні, а ти битимеш у барабан.
Пес із радістю погодився, і пішли вони разом.
Недовго йшли, коли дивляться — сидить при дорозі кіт, і такий сумний, неначе три дні не їв нічого.
—    Ось і кіт-воркіт! — гукнув осел.— Гей, старий воркоте, що з тобою сталося, чого насупився, наче середа на п'ятницю?
—    А чого ж мені веселому бути? — відповів кіт.— Постарів я, зуби затупились. От хазяйка й надумала мене втопити. Я ледве втік од неї. І що мені робити?
—    Гайда з нами в Бремен, ти ж мастак давати нічні концерти, от і станеш вуличним музикантом.
Котові це сподобалось, і вони пішли далі втрьох. Бачать, на воротях сидить півень і кукурікає, аж луна розлягається.
—    Чого розкукурікався, наче тебе ріжуть? — запитав осел.— Що сталося в тебе?
—    Та це я кукурікаю на гарну годину,— відказав півень,— бо завтра неділя, завітають гості, і наша господиня звеліла куховарці відрубати мені ввечері голову, а завтра зварити суп, гостей частувати. От я і горлаю, поки можу.
—    Слухай, гребенястий,— мовив осел,— ходімо з нами в Бремен. Голос у тебе гарний, а як підеш з нами, то ми разом утнемо такої музики, що буде любо слухати.
Півневі сподобалась рада, і вони уже вчотирьох рушили далі.

? Чи відома тобі ця казка?
? Хто ж були бременські музиканти? Знайди і прочитай запитання осла і відповіді пса, кота та півня. Поміркуйте разом, що означають виділені вислови.

• * *
  Але Бремен був далеко. За один день не дійти. Надвечір прийшли вони до великого лісу і вирішили там переночувати. Осел і пес лягли під великим деревом, кіт заліз на гілля, а півень вилетів на самий вершечок, бо там почував себе найбезпечніше.
  Але перш ніж заснути, він пильно озирнувся на всі чотири боки, і йому здалося, ніби вдалині блимає світло.
  Подалися туди.
  Що ближче вони підходили, то все яснішало, більшало світло. Нарешті опинилися біля розбійницького дому.
  Осел підійшов до вікна і заглянув у середину.
  —    Ну, сірий, що там видно? — запитав півень.
  —    Ого, що я бачу! — відповів осел.— Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки й напої, а навколо сидять розбійники.
  —    От би нам так! — сказав півень.
  —    Добре було б, що й казати! — погодився осел.
  І почали вони радитись, як їм звідтіля розбійників прогнати. Думали-думали і нарешті придумали: осел передніми ногами стане на підвіконня, пес вискочить на осла, кіт на пса, а півень злетить котові на голову. Постававши так, вони в один голос завели свою музику: осел ревів, пес гавкав, кіт нявчав, півень кукурікав. Потім усі як гукнуть крізь вікно в кімнату, аж шибки забряжчали.
  Від цього ґвалту розбійники посхоплювалися з-за столу, бо думали, що то якась мара, і, вкрай перелякані, дременули в ліс.
  А наше товариство посідало собі за стіл і почало напихатися так, ніби хотіло наїстись на цілий місяць.
  Коли четверо музикантів наїлись, напились, то, погасивши світло, полягали спати, кому де зручніше. Осел ліг на купі гною, пес — за дверима, кіт — на припічку біля теплого попелу, а півень — на сідалі. А що в дорозі всі добре натомилися, то скоро міцно поснули.
  
  ?  Який план здійснили музики? Чому їм це вдалося?
  ? Знайди абзац, зміст якого відображений на малюнку.
  
  * * *
  Десь після півночі розбійники побачили здалеку, що світло в домі погасло і все начебто затихло. Отаман і каже:
  —    Та чого ми полякалися?
  І послав одного глянути, що там у домі робиться.
  Той пішов і роздивився, що біля хати все тихо. Зайшов на кухню засвітити світло, побачив, як у темряві світяться котові очі, і подумав, що то дві жаринки. Тоді взяв сірника і хотів запалити та й тицьнув коту в око. Але кіт таких жартів не любив. Він стрибнув розбійнику просто в обличчя, засичав, почав дряпатись. Розбійник страшенно злякався, кинувся навтікача, а за дверима пес схопив його зубами за ногу. Розбійник надвір, а тут осел як хвицне його. А від галасу прокинувся й півень на сідалі та як крикне: «Кукуріку!»
  Тікає розбійник щодуху, прибігає до отамана та й каже:
  —    Ох, пане отамане, там таке робиться! В хаті сидить страшнюча відьма! Як засичала на мене, як учепилася довгими пазурами — всю пику подряпала, а в дверях чоловік з ножем як штрикне мене в ногу! А надворі якесь чорне чудовисько як уперіщить мене довбнею! А вгорі сидить, мабуть, суддя, бо кричить: «Розбишаку сюди!» То я ледве вирвався.
  Відтоді розбійники боялися і близько підійти до свого дому.
  А наші четверо музикантів так уподобали те місце, що не захотіли більш нікуди йти.
   
  
  Лютня — старовинний струнний музичний інструмент.
  Хвицнути — вдарити однією або обома задніми ногами.
  Довбня — великий дерев'яний молот або дерев'яна палиця з потовщеним кінцем.
  
  ? Перевір себе, чи зможеш з першого разу пра-вильно прочитати: влаштуєшся, розкукурікався, гребенястий, найбезпечніше, розбійницького, забряжчали, чудовисько, уперіщить.
  ? Чим схожі долі бременських музикантів?
  ? Чому всі тварини охоче пристали на пропозицію осла?
  ? Як друзям вдалося налякати розбійників першого і другого разу?
  ? Перевір, чи правильно ти зрозумів значення виразів: лихим вітром віє — прийшла біда; утнути музики — заграти, заспівати голосно й майстерно; занепадаю на силі — нездужаю; аж луна розлягається — дуже голосно. До якої частини казки ти хотів би зробити малюнок? Виконай його вдома.
  ? Попрацюйте разом! Доберіть заголовок до кожної частини казки.
   
  ВОВК І КІТ
  Латиська народна казка
  Гналися якось мисливці з собаками за вовком — от-от наздоженуть. Рятуючись, заскочив вовчисько на чиєсь подвір'я, побачив кота й ну благати його:
  —    Котику, голубчику, порятуй мене, допоможи сховатися від мисливців. Женуться за мною.
  —    Біжи до сусіди Криша,— каже кіт.— Він добрий, кожному допоможе.
  —    Не можна мені до нього бігти,— відповідає вовк,— якось по весні я в нього барана зарізав.
  —    Ну, тоді Юріса попроси.
  —    Не допоможе мені Юріс. Я в нього козу з'їв, він мені цього ніяк не забуде.
  —    Що ж,— каже кіт,— піди Клавса попроси.
  —    Що ти! Я йому й на очі боюся попадати — в нього я не одне ягня вкрав.
  —    То, може, Яніс тебе порятує?
  —    Е, ні! Нема чого й сподіватися! Я в Яніса теля задушив.
  —    Добре ж ти всім насолив,— сказав кіт. Не буде тобі тут порятунку. Недарма кажуть: що посіяв, те й пожнеш.
  
  ? Прочитай казку мовчки. Чи погоджуєшся ти з відповіддю кота? Від чого застерігає людей ця казка? Підготуйся до читання казки в особах. Які слова з казки є народним прислів'ям?
  
  
  Що ти знаєш і що вмієш?
  
  ? Чи знаєш ти?
  ? Казки яких народів ти прочитав?
  ? З яких казок ці рядки:
  там на санях — і риба, і комір; прийшов вовк на вигін. Побачив коня; так і виникла велика війна,
  яка триває і досі; ось чому різні пташки в'ють гнізда по-різному.
  ? Назви казки, де висміюються дурість, жадібність, невдячність.
  ? Чи зрозумів ти?
  ? Чому в казках тварини наділені якостями людини?
  ? Порівняй на свій вибір кілька казок. Як вони починаються, як закінчуються?
  ? Які тварини діють у казках народів Європи? А які — в українських народних казках?
  ? Поміркуйте разом! Чому в казках різних народів утверджуються добро, розум, дружба?

• акселеративні методи на уроці                        • національні особливості
• виділити головне в уроці - опорний каркас            • нічого собі уроки               
• відеокліпи                                           • нова система освіти
• вправи на пошук інформації                           • підручники основні допоміжні
• гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             • презентація уроку
• додаткові доповнення                                 • реферати    
• домашнє завдання                                     • речовки та вікторизми       
• задачі та вправи (рішення та відповіді)              • риторичні питання від учнів
• закриті вправи (тільки для використання вчителями)   • рівень складності звичайний І
• знайди інформацію сам                                • рівень складності високий ІІ
• ідеальні уроки                                       • рівень складності олімпійський III
• ілюстрації, графіки, таблиці                         • самоперевірка
• інтерактивні технології                              • система оцінювання
• календарний план на рік                              • скласти пазл з різних частин інформації
• кейси та практикуми                                  • словник термінів
• комікси                                              • статті
• коментарі та обговорення                             • тематичні свята                         
• конспект уроку                                       • тести
• методичні рекомендації                               • шпаргалка     
• навчальні програми                                   • що ще не відомо, не відкрито вченими