Українська література 5 клас

Тема. І.Нечуй-Левицький. Літературна казка «Запорожці»

Тема. І.Нечуй-Левицький. Літературна казка «Запорожці» (1-й урок)
Мета:
-    навчальна: розповісти учням про побут, культуру, спосіб життя запорожців; вчити переказувати зміст твору, знаходити і коментувати описи портрети, характеризувати образ Карпа Летючого, напружені ситуації, визначати роль художніх засобів;
-    розвивальна: розвивати в  учнів уміння самостійно мислити, аргументувати власну думку;
-    виховна: допомогти учням усвідомити поняття лицарства, гуманних спонук до сміливих, рішучих вчинків.
Обладнання: портрет І.Нечуя-Левицького, картина С.Васильківського «Козаки у степу».
Методи: розповідь, бесіда, метод творчого читання.
Прийоми: виразне читання учнів, побудова логічно чіткої системи запитань,  інтерпретація картини, розповідь вчителя.

 Ланцюжок навчальних ситуацій
1.    Вступне слово вчителя (цікава сторінка з біографії митця).
2.    Повідомлення теми, мети завдань уроку.
3.    Виразне читання першої частини твору.
4.    Бесіда з учнями за прочитаним.
5.    Інтерпретація картини «Козаки в степу».
6.    Розповідь вчителя про побут, культуру, звичаї запорожців.
7.    Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

   Хід уроку
 1. Цікава сторінка з біографії митця.
 «Всеобіймаючим оком України», «артистом зору» назвав Нечуя-Левицького Іван Франко. Справді, розмаїття тематики і проблематики творчості цього письменника, його художня майстерність відповідають такій оцінці.

 Народився Іван Семенович в м. Стеблеві на Черкащині в родині священика. Отримав богословську освіту, та обирає світське життя: працює учителем гімназії.  У побуті Іван Нечуй-Левицький був надзвичайно точним: сусіди могли по ньому перевіряти годинник. Щодня рівно опівдні за будь-якої погоди йшов на прогулянку до пам’ятника Володимиру-хрестителю, в руках – незмінна парасолька. У Києві, де він прожив понад 30 років, його знали в усіх ближчих крамницях, чемно поводилися з ним і навіть поступалися йому чергою.   
 За захоплення українською старовиною, часами козаччини, на тему якої написав низку історичних романів і повістей, перебував певний час під наглядом поліції. Його літературна казка «Запорожці», вперше надрукована в журналі «Правда» 1873 року, постійно зазнавала цензурних утисків. З’явився цей твір майже через сто років після зруйнування військами Катерини ІІ. Умови для його написання були вкрай несприятливими, адже друкувати твору українською мовою заборонялося Валуєвським указом 1863 та Емським циркуляром 1876р. Цей твір є своєрідним продовженням народної традиції в зображенні козацького лицарства».

 2. Повідомлення, теми, мети, завдань, уроку.
Продовжуючи розповідь, сказати, що на уроці вивчатиметься саме казка «Запорожці», зазначити, що учні дізнаються нове про побут, культуру, звичаї запорожців, вчитимуться переказувати зміст, характеризувати образи героїв, напружені ситуації, в які вони потрапляють. Учні дізнаються, що ж таке лицарство та що людину спонукає до відважних, рішучих вчинків.

 3.Виразне читання першої частини твору. 
Перед читанням варто дати учням настанову, аби вони намагалися уявити зовнішність Летючого, звертали увагу на характеристику, яку дає йому автор, інші персонажі,спробували уявити дніпровські пороги, поміркували над їхніми назвами.

 4. Бесіда за змістом прочитаного.
 1. Зачитайте портрет Карпа Летючого. Як ви розумієте таку авторську характеристику: «…мав увесь хист, усю вроду запорозьку»? (Наголосити на тому, що в такий спосіб автор передає бачення українського парубка – молодого потомка славних запорожців).
 2. Чому саме йому отаман доручив провести байдак порогами? (Не лише тому, що він гарний на вроду, а завдяки рисам його характеру. Варто спостерегти такі авторські прийоми зображення персонажа: «добре знав всі пороги», «любив пороги, бо зріс коло них», «любив летіти стрілою прудким козацьким ходом через пороги, летіти птицею з лави н лаву», «гаряче лице»).).
 3. Які приготування зробили гребці перед походом? Чому вони так тривожились?
 5. Знайдіть і прочитайте опис порогів. Чому вони мають такі назви?
 6. Перекажіть, як гребці долали дніпровські пороги. Які почуття викликав у вас цей епізод? (проаналізувати мовні засоби, за допомогою яких автор передає напружену боротьбу зі стихією. Йдеться про порівняння: «як стріла», «як порожня бочка»; метафори: «зашуміла вода і заревла», «байдак загув і полетів з лави на лаву»).     

 5. Запропонувати учням подивитися на картину С.Васильківського «Козаки у степу». Запитати, які настрої викликає картина якими постають козаки (гордовиті, наче володарі степу…). Запропонувати розповісти, що вони вже знають про козаків. Це буде переходом до наступної частини твору, що розглядатиметься на наступному уроці.

 6. Виступи учнів з доповідями про побут, звичаї, культуру запорожців.

 7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.
 Скласти план до першої частини, переказувати її. На уроці слід подати орієнтовний план.
1.    Портрет і вдача Карпа Летючого.
2.    Почесне доручення.
3.    Приготування до походу.
4.    Перехід через Кодацький поріг.
5.    Біля Ненаситця.
6.    Страшний Крутько.

 Надіслано Гмирянською А.В., викладачем української літератури.