Тема 1. Наче вулик, наша школа

Ми спитали в журавля:
—    Де найкращая земля? Журавель відповідає:
—    Краще рідної — немає.
Платон Воронько

Для тебе школа — рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.
Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.
«Слово до слова — зложиться мова»,— говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.


Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
та — лиш дзвоник задзвенить —
стане тихо, ніби в квіти
поховались бджоли вмить.
Дмитро Павличко

? З чим поет порівнює школу? А з ким — дітей?

Бажаю вашому класу бути дружним і працьовитим, як бджоли у вулику!
 
Загадка
Є чарівник у школі в нас,
ану впізнайте, хто він!
Озветься — тиша йде у клас,
озветься ще раз — гомін.
Щоб не спізнитись на урок
нам голос подає ... .
 
* * *

Бачити — не бачить,
 чути — не чує,
мовчки говорить,
дуже мудрує...
Люба розмова,—
будемо, діти,
з нею довіку
жити — дружити.
Хто ж то такая
в світі щаслива,
мудра, правдива
і жартівлива?
Як не вгадали,
стану в пригоді:
річ коротенька —
книжка та й годі.
Леонід Глібов


ХТО чого вчиться
Звірі — в хащах лісових,
риби — в водах річкових,
птиці поміж віток
учать своїх діток...
Коли риби виростають,
добре плавають в воді,
птахи високо літають,
звірі бродять по землі.
А людина виростає —
їздить! Плаває! Літає!
Одкриває, пізнає геть усе,
що в світі є.
Володимир Фетисов

? Що сказано у вірші про людину? Прочитай. Як ти розумієш виділені слова?


У ЛІСОВІЙ МУЗИЧНІЙ ШКОЛІ
Тук-тук-тук! — лунає чітко
дятла стукіт-голосок.
В лісовій музичній школі
йде заняття, йде урок.
Тук-тук-тук!
Дятлів, стук:
я — всьому живому друг!

Дятел ритміки старанно
вчить школяриків-пташат.
На гіллі присіли зручно
і в долоньки плещуть влад.
Тук-тук-тук! Дятлів стук:
я — всьому живому друг.

Потім лине на занятті
соловейків солоспів.
І його веселі трелі
полонили школярів.
 
Тьох-тьох-тьох,
тіву-тів,—
лине спів для школярів.

І з тих пір у лісі чути
безліч різних голосів.
 З соловейком позмагатись
захотіли птахи всі.
Тьох-тьох-тьох,
тіву-тів,—
лине спів для школярів.
Степан Жупанин

Солоспів — виступ одного співака.

? Хто навчається в цій незвичайній школі? З чого видно, що пташата вчаться з радістю? Читаючи, намагайся передати голосом ритмічність стукоту дятла і веселі трелі солов'я.

КРОКОДИЛІВ УРОК
— Приготуйте, діти, пера.
як я звусь, пишіть тепера.
Грачок пером водив:
«Кра-кодил».
А гусачок замінив:
«Кря-кодил».
У жабенятка перший склад:
«Ква-кодил».
В поросятка інший лад:
«Хрю-кодил».
Володимир Лучук

? Як ти гадаєш, чому грачок, гусачок, жабенятко і поросятко по-різному назвали свого вчителя?
 
Прислів'я
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
У дитинстві вивчене, що на камені висічене.

У НОВІЙ ШКОЛІ
У новій школі Нюра нікого не знала. Тому все придивлялася до учнів, до вчительки, до класу.
Якось на великій перерві підійшла до неї однокласниця Галя і питає:
—    Ти ще ні з ким не дружиш?
—    Ні,— відповіла Нюра.
—    І я ні з ким не дружу,— зітхнула Галя.— Погані в нас дівчата. Оленка — задавака, Вірка — хитруля, Надька — брехуха, Ірка — задирака...
Майже всіх дівчат класу перебрала Галя — всі погані виявились. Лише про себе нічого не сказала.
—    Просто не знаю, з ким ти зможеш у нас дружити.
—    Не турбуйся,— відповіла їй Нюра.— З ким я дружитиму, я ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити.
Олег Буцень

? Як ти розумієш відповідь Нюри? Про яку рису характеру дівчинки вона свідчить? Підготуйся до читання оповідання в особах. ? Зверни увагу, де слова Галі, а де — Нюри. Поміркуй, з якою інтонацією слід читати запитання. А відповідь? З яким почуттям читатимеш останнє речення?
 
КОРДОН
—    Сашко, дай, будь ласка, гумку,— звертається Наталя до свого сусіда по парті.
—    Це моя!
Наталя бере в руки пенал.
—    Це мій! — вириває пенал Сашко. Дівчинка кладе свій портфель на парту.
—    Ти чого на мою половину полізла?! — кричить він. Схопив крейду і — р-раз! — на блискучій поверхні — біла риска.
—    Сюди не лізь,— наказав,— це кордон.
І повелося: кожного ранку Сашко малював той кордон. «Аж поки не попросить, щоб відсадили,— так думав собі.— Не буду з дівчиськом сидіти».
Черкнув крейдою і того дня.
Потім відсунув Наталині книжки й зошити за «кордон» і став витягувати свої речі. Відкрив пенал, а ручки немає. Де ж вона поділася? Нишпорить у парті — немає. Поліз під парту — може, впала. Ні, немає.
А Наталя тим часом узяла свою запасну ручку та й поклала на парту — хитро так, на самісінький « кордон ».
Побачив Сашко ручку, взяв та й пише...
Викликала вчителька Наталю до дошки, а Сашко ж тим часом потихеньку-потихеньку — і витер крейду.
Повертається Наталя на місце — чиста парта.
Лариса Вахніна


? Яким був Сашко спочатку? Коли він зрозумів свою помилку? Знайди абзац, який відповідає малюнку.
? Як ти гадаєш, що допомогло Сашкові стати кращим? Свої думки підтверджуй словами оповідання.
? Поміркуй, як по-іншому можна назвати це оповідання.

ДІЛОВІ РОЗМОВИ
Щоденно після школи у Петрика і Вови усе по телефону йдуть «ділові» розмови:
—    Здоров!
—    Здоров!
—    Як справи?
— Що робиш? — я питаю.
—    Та ось по телефону з тобою розмовляю... А як у тебе справи?
—    Та справи — те що треба!
—    А що ти зараз робиш?
—    Та от дзвоню до тебе...
—    Ну, що ж — бувай здоровий, бо вже пора кінчати:
ще ж треба подзвонити до Роми і до Гната.
Грицько Бойко

? Яку розмову вели між собою Петрик і Вова? Чи можна назвати її діловою?
? Як ти гадаєш, що хотів підкреслити такою назвою автор вірша?
? А чи знаєш ти, якою повинна бути ділова розмова? Розкажи.
? Попрацюйте в парі! Підготуйте і розіграйте з сусідом по парті діалог по телефону.

ЯК НАТАЛЯ У ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА
Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком. Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.
Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитринки продає. Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев'яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить».
Купила Наталя хитринку, принесла додому. Треба готувати уроки, але ж не хочеться.
—    У мене голова болить,— скаржиться Наталя мамі,— не буду уроків вчити.
—    Добре, полеж, Наталочко.
Лягла дівчинка в ліжко й одразу ж забула про головний біль, каже мамі:
—    Мамо, я піду покатаюсь на ковзанах.
—    Але ж у тебе голова болить,— здивувалась мама.
Наталочка почервоніла від сорому.
«Віднесу на базар хитринку, віддам Лисиці, не треба мені її хитрощів»,— подумала вона. Пішла на базар. Засунула руку у кишеню, а маленької дерев'яної дівчинки нема.
«Де ж вона поділася?» — дивується Наталя.
Так і не зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка. Розповіла про все мамі. Мама й каже:
—    Злякалася тебе хитринка. Хитрощі не люблять совісті.
—    А де ж моя совість? У чому вона?
—    У тому, що тобі стало соромно.
Василь Сухомлинський

? Прочитай, який товар продавала Лисиця. Щф Як ти розумієш ужите тут слово хитринка?
? Чому Наталочка вирішила повернути хитринку?
? Знайди слова, в яких виражено головну думку твору.
 
СИЛЬНІШЕ ЗА СИЛУ
Казка
Заліз кіт під стріху і спіймав горобця. Горобець попросив кота:
—    Відпусти мене. Може, і я коли стану тобі в пригоді.
—    Чим ти мені можеш знадобитися? — фиркнув кіт.— Я дужий, спритний, а це головне в житті.
Горобець заперечив:
—    Це не зовсім так. Є на світі щось сильніше, ніж сила.
—    Сильніше, ніж сила? — здивувався кіт.— Що ж це, скажи?
—    Коли вже так хочеш, скажу. Ось ти ходиш тихо, а кажуть, коли ти випустиш кігті, уся сила твоя пропаде.
—    Це у мене сила пропаде? — підскочив кіт.— Дивись, дивись! — і застрибав по даху.
А горобець піднявся у повітря і крикнув:
—    Знай, що сильніше за силу...
—    Куди ти? — закричав кіт так сильно, що не чути було останніх слів горобця.

?  Прочитай мовчки.
? Як ти гадаєш, що крикнув горобець? Підготуйся до читання в особах: читаючи казку, звертай увагу на слова, що допомагають передати самовпевненість кота і розсудливість горобця. Знайди речення, у яких є слова: попросив, фиркнув, заперечив, здивувався, закричав.

? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.

Чи уважно ти читав?

? З яких віршів ці рядки: наче вулик, наша школа; а людина виростає. . . Одкриває, пізнає геть усе, що в світі є? Як ти їх розумієш?
? Як назвали свого вчителя грачок, гусачок, жабенятко, поросятко?
? Хто сказав ці слова: «Зате знаю, з ким мені не треба дружити»:
а) Нюра; б) Галя?
? Хто розмовляв по телефону:
а) Петрик і Вова; б) Петрик і Сашко?
? Попрацюйте разом! Поставте один одному запитання за прочитаними творами.

• акселеративні методи на уроці                        • національні особливості
• виділити головне в уроці - опорний каркас            • нічого собі уроки               
• відеокліпи                                           • нова система освіти
• вправи на пошук інформації                           • підручники основні допоміжні
• гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             • презентація уроку
• додаткові доповнення                                 • реферати    
• домашнє завдання                                     • речовки та вікторизми       
• задачі та вправи (рішення та відповіді)              • риторичні питання від учнів
• закриті вправи (тільки для використання вчителями)   • рівень складності звичайний І
• знайди інформацію сам                                • рівень складності високий ІІ
• ідеальні уроки                                       • рівень складності олімпійський III
• ілюстрації, графіки, таблиці                         • самоперевірка
• інтерактивні технології                              • система оцінювання
• календарний план на рік                              • скласти пазл з різних частин інформації
• кейси та практикуми                                  • словник термінів
• комікси                                              • статті
• коментарі та обговорення                             • тематичні свята                         
• конспект уроку                                       • тести
• методичні рекомендації                               • шпаргалка     
• навчальні програми                                   • що ще не відомо, не відкрито вченими