Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Ліквідація української держави

ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Після Полтавської битви Лівобережна Гетьманщина опинилася в міцних лещатах царської влади. По смерті Івана Скоропадського 1722 р. цар Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана. Життям України відтепер мала управляти спеціальна установа з шістьох російських офіцерів - Малоросійська колегія.

Таке рішення царя спричинило обурення козацької старшини. Обмеження державних прав Гетьманщини, зубожіння козаків і селян спонукали звернутися з клопотанням до царя Петра І.

З-поміж тих, хто готував чолобитну з проханням поліпшити становище українців та відновити гетьманство, був наказний гетьман Павло Полуботок.

Дорогу ціну заплатив він за клопотання щодо відновлення козацьких прав. За царським наказом його було ув'язнено і невдовзі за ґратами він помер. Та ім'я Павла Полуботка не пішло в небуття. У народній пам'яті й досі живуть легенди про незламного гетьмана. У них, зокрема, оповідається про величезні скарби, приховані Полуботком від царського ока й передані на зберігання в один з європейських банків. Щоправда, документів, які підтверджували б існування такого внеску, дослідникам виявити не пощастило.

Після смерті московського царя Петра І гетьманство було ненадовго відновлене. Тоді гетьманом обрали Данила Апостола (1727-1734). Після його смерті гетьмана знову не обирали. Року 1750 гетьманську булаву, востаннє в українській історії, отримав Кирило Розумовський.

У 1764 р. цариця Катерина II остаточно ліквідувала гетьманство. У своїх наказах цариця вимагала від слухняних урядовців: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам'яті їх та їхню добу». Тож зазнало нищення все українське життя.

Кріпацтво - втрата селянами права самовільно залишати місця свого мешкання, їхня особиста залежність від пана.

Незабаром царський уряд ліквідував рештки козацького устрою Гетьманщини, а козацькі полки перетворив на полки російської  армії. Зліквідовано було козацькі полки також на Слобожанщині. Дійшла черга й до Запоріжжя. У 1775 р. російські війська зруйнували Січ-столицю.

За кілька років потому спеціальним указом було закріпачено всіх селян колишньої Гетьманщини.

За тих часів були переділені й ті українські землі, які перебували у складі Речі Посполитої: більшість з них увійшла до складу Росії.

У 1783 р. царським указом до Російської імперії було приєднано Крим. Держава Кримське ханство назавжди зникла з карти.

Попрацюйте з історичною картою
1. Які міста були на території Гетьманщини та Слобожанщини у 18 ст.?
2. Які нові міста виникли на території півдня України в другій половині 18 ст.?
3. Які землі та міста, що належали до 1772 р. Речі Посполитій, опинилися у складі Російської імперії?

Попрацюйте з історичними джерелами
Французький історик Жан-Бенуа Шерер у книзі «Літопис Малоросії, або Історія запорізьких і українських козаків», що вийшла друком у Парижі 1788 р., про розмову Петра І з Павлом Полуботком в Петропавловській фортеці в 1724 р. писав: «Знаю і бачу, царю, що ви хочете згубити мою Батьківщину...; ви ставите себе понад усіма законами й хочете знищити всі привілеї, урочисто стверджені вашими попередниками та вашою величністю; ви хочете підкорити сваволі народ, котрого свободу самі визнали; ви, не вагаючись, посилаєте його на важкі й принизливі роботи, приневолюєте козаків, неначе рабів, копати канали у ваших володіннях; а що для нас найобразливіше - позбавляєте нас нашого права обирати вольними голосами гетьманів і інших старшин; ви настановили нам судцями великоросів, які не знають, або вдають, що не знають наших прав і привілеїв та повсюдно всіма способами нас неволять і ображають».

Що дізналися з джерела про становище українців? Яким постає зі свідчень Шерера Павло Полуботок?

Попрацюйте з датами та подіями

Гетьманування останнього українського гетьмана Кирила Розумовського розпочалося 1750 р., а закінчилося 1764 р. Обидві дати позначте на стрічці часу. Скільки років Розумовський тримав гетьманську булаву?

Жива історія

Останньою Запорізькою Січчю, що існувала від 1734 р. до 1775 р., була Нова Січ. її заклали козаки-запорожці, коли царський уряд дозволив їм повернутися на рідні місця. Запорізькі козаки влаштували свою нову столицю на півострові, що вдавався в дніпровські плавні Великого Лугу. Півострів омивав глибокий повноводий рукав Дніпра - річка Підпільна (саме тому Нову Січ називали ще Підпільненською). В операції з ліквідації козацтва на Запоріжжі брала участь ціла армія - сто тисяч вояків. Січ-столицю оточили десять тисяч царського війська. Зваживши на сили сторін (запорожців було у фортеці до трьох тисяч), козаки 5 червня 1775 р. склали зброю. Протягом наступних двох тижнів царські війська захопили землі всього Запоріжжя.

Козаків-запорожців спеціальним указом перетворили на селян. Багато старшини зазнали переслідувань. Жорстоко покарали кошового отамана Петра Калнишевського, якого на 25 років ув'язнили в далекому Соловецькому монас тирі в кам'яному казематі.

Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання

Чому за царським наказом було зруйновано Запорізьку Січ?

ЗРУЙНОВАНЕ ГНІЗДО

Двадцять п'ять років щоночі крізь неприступні мури Соловецького монастиря приходив до Петра Калнишевського той самий сон.

Спершу звідкись прилітали тисячі птахів. Вони сонячно тріпотіли крильми, відганяючи сліпу казематську ніч, потім підхоплювали його й несли кудись далеко на прозорі плеса. Він завжди вгадував у тих плесах дніпровські заплави. Проте замість спокою те видіння навіювало на нього непереборний жаль, адже скрізь він бачив безліч покинутих гнізд з безпорадними пташенятами.

Птахи зовсім не зважали на них, байдуже кружляли над ясною гладінню, сідали на воду, збиваючи міріади веселкових бризок. Лише одна велика біла птаха відчайдушно кричала, злетівши високо в небо. І на її крик з плавнів виходив сивий-пресивий дід з одним довгим білим вусом. Калниіпевськии упізнавав у ньому характерника Вусатого - найшанованішу людину на Запоріжжі.

Вусатий поволі збирав пташенят, щось тихо примовляючи. Побачивши Калнишевського, характерник казав:

- Не маю часу на розмови з тобою, козаче. Поговори он з моєю ґавою. Вона мудра, все розуміє.

Із тими словами з дідового плеча злітала ґава, сідала на руку Калнишевському, й між ними починалася незвичайна розмова рядками нечутої ним раніше пісні:

Гей ви, запорожці, гей ви, молодії,
Та де ж ваші рушниці?
Ой наші рушниці в пана у світлиці,
Самі ми в темниці.

Позбиравши всіх пташенят, Вусатий повертався до ґави й наказував їй:

Ой полети, галко, ой полети, чорна,
Да й на Січ риби їсти.
Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,
Від кошового вісти.

Тієї миті Калнишевський розумів, що дід не впізнає його. Він починав голосно вигукувати, але слова не слухалися: замість зізнання, що він - кошовий Петро Калнишевський, що вже багато літ перебуває в ув'язненні, народжувалися пісенні рядки:

Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній
Да на Січ не літати,
Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній
Вістей не слихати.

Тут сон завжди уривався. І починалася нескінченна порожнеча в кам'яному мішку, яка мить за миттю, рік за роком віддаляла його від того дня, коли російське військо зруйнувало Січ.

...Це сталося на Зелені свята. За наказом Катерини II стотисячна російська армія, що поверталася з війни проти Туреччини, оточила Запорізьку Січ. Не чекали козаки такої підступності, бо не раз допомагали царським військам перемагати ворога в південних степах і на морі. Тому, не втрачаючи надії якось зарадити лихові, козацька старшина на чолі з кошовим Калнишевським вирушила до російського табору вести переговори. Одначе їхні зусилля виявилися марними: російські можновладці вже визначили долю Січі.

5 червня 1775 р. в поле було вивезено боєприпаси, клейноди, прапори та архів запорізької військової канцелярії; усе інше, крім укріплень, підлягало знищенню.

Упала й церква Святої Покрови, у якій напередодні, під час святкової відправи, трапилася прикра пригода.

Забігло за Калнишевським у церкву якесь цуценя.

- Не на добре, браття, пес до церкви вскочив, - обізвалися козаки.

Стали виганяти цуценя - нічого не вдіють: куди кошовий, туди й воно.

- Облиште його, - звернувся до козаків характерник Вусатий. - Ніщо не допоможе - невідворотна біда.

«Чи таку долю віщував Січі-матері старий ворожбит?» - думав Петро Калнишевський, коли його, взявши під варту, везли до Петербурга.

Двадцять п'ять років живцем замурований кошовий отаман шукав відповіді. Не міг збагнути химерного сну, що його бачив щоночі, аж поки одного дня не прийшов до нього - 110-літнього в'язня - гонець від імператора Олександра І з помилуванням. Але Калнишевський відмовився від волі:

- У моєї волі зламано крила, - відповів він. - Білою птахою полетіла вона колись від зруйнованого гнізда, до якого немає їй вороття, бо не повернути втрачену козацьку славу - Запорізьку Січ. Тим-то поневірятися нам довіку на чужині.

За два роки останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський помер у Соловецькому монастирі.

...Довго-довго кружляла у холодному небі велика біла птаха, а потім розчинилася в молочному підхмар'ї, лишивши згадку про себе в тужливій пісні, що полетіла за Дніпрові пороги й ще довго бриніла над зруйнованим гніздом.

Як відбувалося зруйнування Січі? Чому про зруйнування Січі залишилася гірка пам'ять у народних піснях, легендах і переказах?

Допитливим

Чи можете ви собі уявити будівництво без цвяхів? Нині важко повірити, що були часи, коли з дерева, і то без жодного цвяшка, зводили й буденні житла, й величні палаци та храми. Приклади таких споруд є в багатьох народів. На нашій землі так будували за часів Київської Русі й пізніше - за козацької доби. За взірець подібної споруди будівничої майстерності може правити, зокрема, собор у нинішнім Новомосковську (запорізькому місті Самарі). Цей диво-храм збудував народний майстер Яким Погребняк. Замовляючи майстрові храм, козаки просили спорудити його без цвяхів, бо вважали, що не можна вбивати цвяхи в храм Спасителя - Ісуса Христа, який був ними прибитий на хресті. Та не лише цим знаменитий самарський собор. Його справедливо вважають шедевром козацької архітектури, бо рівного йому за красою й урочистістю не було з-посеред дерев'яних храмів у всій Україні.

Не менше вражають уяву й муровані храми козацької доби. Величні та розкішно оздоблені, вони якнайяскравіше втілювали мрії своїх творців про майбутнє української землі. Не випадково доброчинцями й замовниками тих церков і соборів були українські державці - гетьмани, полковники, заможна козацька старшина. Вкладаючи кошти в спорудження храмів, діячі української козацької держави прагнули не лише уславити власні імена, а й сповнити невмирущості волелюбні поривання українців.

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
1. Чим завершилися спроби лівобережної старшини на чолі з Полуботком відновити гетьманство?
2. Що ви дізналися про долю Павла Полуботка?
3. До яких заходів вдалася Катерина II, щоб остаточно знищити козацьку державу?
4. Що ви дізналися про ліквідацію царськими військами останньої Запорізької Січі?
5. Хто такий Петро Калнишевський? Розкажіть про його долю.
 
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з історії України, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з історії України для 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.