Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Національно-визвольна війна. Під прапором Богдана Хмельницького

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. ПІД ПРАПОРОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Загартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не один раз ставала в пригоді польському королю, жадало для себе нових прав. Проте замість очікуваних привілеїв козаки відчули брутальний наступ польської влади. Король прагнув зменшити кількість козаків. До того ж козакам дозволялося жити лише на певній території, визначеній польським урядом. Усілякі утиски церковного життя, судочинства, освіти, мови поширювалися на все українське населення. Православні церкви перетворювалися на католицькі костьоли; не приймалися до суду скарги й заяви, писані українською мовою. Це не могло не зумовити обурення й протестів. У 30-х роках 17 ст. одне за одним спалахували протипольські повстання. Незважаючи на розмах і підтримку населення, ті виступи не досягли мети: українці й надалі лишалися на власній землі поневоленими та безправними. Тому коли 1648 р. знову розгорілося нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духівництво, заможне міщанство, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років. Історики називають ту війну Національно-визвольною - від слів «національна», тобто всенародна, та «визвольна», бо метою її було звільнення від панування чужинців.

Очолив Національно-визвольну війну Богдан Хмельницький. Він народився 1595 р. в сім'ї дрібного українського шляхтича. Здобув добру освіту: володів українською, польською, латинською, турецькою й татарською мовами. Вже у 1620 р. бився проти турків. Брав участь у козацьких повстаннях 30-х років. Від середини 40-х років активно готував повстання проти Польщі.
Перша битва Національно-визвольної війни сталася в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала нищівної поразки. Подальші переможні Корсунська й Пилявецька битви закріпили успіх українського війська: на початок листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено з-під польської влади.

На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалася та держава Військом Запорізьким. Вища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносили на загальній військовій раді. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина. До її складу входили генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.

Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, управління в яких здійснювали полковники й сотники. Центрами полків і сотень були найважливіші міста або містечка. Столицею козацької держави за часів Хмельницького було місто Чигирин.

Мудра політика, військовий талант і великий авторитет Богдана Хмельницького сприяли визнанню Української держави багатьма іншими державами.

Попрацюйте з історичною картою
1. Як розгортався переможний похід козацького війська 1648 р.?
2. Біля яких міст відбулися переможні битви козацького війська з польською армією 1649-1654 рр.?
3. З якими державами межувало Військо Запорізьке?

Попрацюйте з історичними джерелами

1. Постать Богдана Хмельницького приваблювала сучасників. Про українського гетьмана складали оповіді, з нього писали портрети. На ілюстрації зображено гравюру гданського майстра Гондіуса. На думку дослідників, саме цей портрет найбільш правдиво відтворює зовнішність Хмельницького.

Від тих часів збереглося також свідчення венеційського дипломата Альберто Віміни, який описував гетьмана так: «Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м'який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»

Порівняйте намальований та словесний портрети. Чи суперечать вони один одному? Як риси вдачі гетьмана Хмельницього, на яких наголошував посол Віміна, втілено в гравюрі?

Хмельницький особисто вирушив наздоганяти татарське військо та був ув'язнений. Козаки, залишившись без гетьмана, протягом десяти днів тримали оборону. Становище ускладнювали сильні зливи, відсутність харчів і питної води. Від цілковитої поразки козацьку армію врятували рішучі дії полковника Івана Богуна. Хоч і з великими втратами, але він вивів козацькі полки з оточення.
Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви розпочалися археологічні розкопки, результати яких дали змогу відтворити картину відступу козацьких військ через болотисту річку. Під час розкопок було виявлено рештки побудованої за наказом Івана Богуна греблі для відступу, віднайдено кістяки загиблих на переправі козаків та їхніх коней, зібрано унікальну колекцію (близько 6000 експонатів) козацьких речей, що збереглися в торф'яному ґрунті і мають точне датування - після 10-ї години ранку ЗО червня 1651р.

Вивчаючи кістяки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони гинули зі зброєю в руках під час запеклого бою. Це спростовує твердження, що нібито козаки самі топилися на переправах, ніким не переслідувані.

Серед знахідок багато таких, які ніде раніше не траплялися. Пощастило знайти, наприклад, козацький порох. Консервувальні властивості торфу зберегли для нас козацькі речі з дерева та шкіри. Цікавою є, зокрема, колекція дерев'яних ложок. Держаки деяких прикрашені різьбленням. Усупереч поширеній думці, нібито козак тримав ложку за халявою чобота, внаслідок розкопок з'ясовано: він носив її на поясі у шкіряному футлярі. На місці Берестецької битви було знайдено й першу в Україні пару козацьких чобіт 17 ст. За наступних років їх розкопано понад 200. Багато чобіт навіть зберегли запах дьогтю, яким їх змащували козаки.

Жива історія

Виснажлива й затяжна війна проти Польщі змушувала Богдана Хмельницького шукати союзників. Військову допомогу козацькій армії надавали залежні від Туреччини татарські війська, проте в кількох битвах у вирішальний момент вони зрадили козаків.

Тому гетьман звернувся по допомогу до московського царя. Той довго зволікав із відповіддю, вичікуючи, яка з держав, Польща чи козацька Україна, швидше знесилиться. І врешті згодився. До України було відряджене велике посольство на чолі з Василієм Бутурліним. Зустріч із царськими послами відбулася в Переяславі в січні 1654 р. Для продовження переговорів невдовзі до Москви вирушили українські посли. У царській столиці в березні того самого року було підписано українсько-московський договір. Цей документ передбачав установлення рівноправних і взаємовигідних відносин між обома державами, незалежність України він не обмежував. Проте цар не збирався виконувати договірні умови й дуже швидко порушив їх. Нова угода 1659 р. поклала край незалежності України.

Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання

Чим можна пояснити сумніви Богдана Хмельницького під час подій у Переяславі в січні 1954 р.?

НЕСПОКІЙ НА ВЕРШИНІ СЛАВИ

Під високе склепіння переяславської церкви лине злагоджений спів хористів. Він кличе присутніх поринути в блакитний спокій. Але душа Богдана Хмельницького, мов заворожена, прикипіла до полохливого блимання свічок. Гарячі спалахи обпікають її та беруть, уражену, в полон химерного плетива тривог. Мить - і вже несуть душу гетьмана крилаті коні-сумніви над засніженою землею України. Крізь сріблясту паморозь раптом виринає Київ. Кілька років тому він зустрічав Богдана таким величним передзвоном, якого давно не чули київські гори. Здавалося, співали не церкви - співало небо, й прадавні схили, й закутий кригою Дніпро. Кияни радо вітали переможця. Гаряче було від їхніх палких вигуків - тануло зимове тло, зігріте полум'ям козацьких корогов, а також шаленим виром згадок про Жовті Води, Корсунь і Пилявці та п'янким відчуттям здобутої в тих битвах волі. Того року, надихнувшись перемогами, казав він польським послам: «Виб'ю з лядської неволі ввесь народ руський... За кордон війною не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю всього на Україні - досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. А схоче хто з нами хліб їсти, хай буде слухняний Війську Запорізькому».

Тримайся, душе! Лякливі коні несуть тебе ще далі: до травневого початку бурі, туди - на славну Січ, звідки рушили козацькі загони в наступ за волю. Там, під могутнім дубом, який через чари рідної землі став тобі за брата, ти присягала бути вірною неньці-Україні, як його коріння - матері-землі.

Чи ж сюди, до Переяслава, пролягав довгий шлях Національно-визвольної війни?..

Гетьман Хмельницький зосередив увагу на службі. Незабаром має відбутися урочиста церемонія: гетьман і старшина присягатимуть на вірність московському цареві, московські ж посли від імені царя складатимуть обітницю про непорушність козацьких прав.

Але не так сталося, як гадалося. Перш ніж давати слово, козаки зажадали почути обітницю послів від імені царя.

У церкві запала тиша. Московські посли не квапилися з обітницею.

- Царське слово не годиться брати під сумнів, - докоряв козакам голова посольства боярин Бутурлін.

Вогнисті метелики нестримно тріпочуть крильцями, враз більшають, перетворюючись на стрімких коней, котрі ось-ось підхоплять зневірену душу. Як важко чинити опір їхнім міцним крилам! Гетьман вийшов із церкви. Порадившись зі старшиною, Хмельницький повернувся, повторив вимогу козацтва, адже звикли козаки під час переговорів з поляками чути присягу від імені короля. Проте у відповідь прозвучали гострі слова, що назавжди закарбувалися в серці гетьмана:

- Самодержець не присягає своїм підданим.

І все-таки козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким присягнула московському цареві. Бо український народ, втомлений кількарічною виснажливою війною проти Польщі, конче потребував миру. Прагнули його занедбані ниви й спустошені міста. Угода ж із Москвою про військову допомогу давала можливість швидше довести війну до переможного кінця.

Щоправда, сумніви не полишали гетьмана: чи не втратить козацтво через події в Переяславі свою державу?

- Порадь мені, брате, як знайти спокій, - зверталася гетьманова душа до велетня-дуба, певно, відчуваючи, що одурить цар козаків, швидко позбавить їх привілеїв та й самої волі. Одначе дуб лише шурхотів листям.

Мовчить він і тепер - свідок великих перемог і болючих поразок. Проте переказують, що часом у його верховітті б'ються в тривозі крила - то непокоїться Богданова душа, котра, за легендою, знайшла тут собі притулок. Тоді крізь шум листя чується зворушлива сповідь. Бринять срібноспівом слова про славу великого полководця й творця Української козацької держави, стоголосо відлунюють та враз затихають на високій ноті, так, неначе обривається струна. І тільки вітер, гойдаючись на гіллі, ледь чутно перегукується з крислатим велетнем.

За текстом оповідання й картиною розкажіть про в'їзд гетьмана в грудні 1648 р. до Києва після перших переможних битв. Знайдіть у тексті слова Хмельницького про мету Національно-визвольної війни. Розкажіть про перебіг подій у Переяславі в січні 1654 р.

Попрацюйте з датами та подіями

У Москві 1654 р. було підписано рівноправний договір між козацькою Україною та Московією про військову допомогу. На думку істориків, цей договір втратив силу в 1659 р. На який рік війни припадає підписання договору? Скільки він діяв? Яке це було століття, яка його половина?

Допитливим

Чи знаєте ви, що безцінні пам'ятки козацької історії - гетьманські клейно-ди та особисті речі Богдана Хмельницького зберігаються в багатьох музеях різних країн Європи? Так, булава українського гетьмана зберігається у Варшаві, прапор - у шведській столиці, місті Стокгольмі. У польських музеях є й такі експонати, як шабля, нагай, кухоль Богдана Хмельницького. В одному з російських музеїв зберігається водосвятна чаша гетьмана Хмельницького, а в Національному музеї історії України - гетьманська шапка. Найбільшу цінність з тих пам'яток має гетьманський прапор. Його було знайдено в кінці 90-х років 20 ст. в колекції трофеїв Стокгольмського військового музею українським істориком Юрієм Савчуком. До Швеції прапор Хмельницького потрапив із Польщі, а в ній, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви.

Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького: 1. Шапка. 2. Прапор. 3. Булава. 4. Кухоль. 5. Водосвятна чаша. 6. Шабля. 7. Нагай.

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
1. Коли розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування? Хто її очолив?
2. На основі текстів підручника складіть план розповіді «Богдан Хмельницький - великий син українського народу». Підготуйте усне повідомлення за планом.
3. Чого досягли повстанці за перший рік війни?
4. Як називалась Українська козацька держава? Хто нею керував?
5. Про які події ви довідалися з оповідання «Неспокій на вершині слави»?

В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

_{Скачати підручники та книги онлайн, планування з історії України, курси та завдання з історії України для 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.