Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Перші князі Київської Русі

ПЕРШІ КНЯЗІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

ПЕРШІ КНЯЗІ

Кілька століть у Києві з прилеглими землями - Київському князівстві - правили князі-нащадки Кия. Щоправда, про ті найдавніші в історії Київської держави часи майже не збереглося писемних свідчень. У літописах згадуються лише імена - Діра та Аскольда. З цих двох князів більше знаємо про Аскольда, який уславився воєнними походами проти могутньої тогочасної держави Візантії зі столицею Константинополем (русичі називали те місто Царгородом), землі якої розпросторилися вздовж південного узбережжя Чорного моря. Русь та Візантія мали давні зв'язки, передусім торговельні. Це й не дивно, адже сполучав віддалені держави Дніпро. Дніпром пролягав один із найбільших тогочасних торговельних шляхів із півночі на південь. Отож, прямуючи повз Київ, іноземні купці мусили зважати на київських володарів. Аскольд перший уклав із Візантією вигідну угоду. Як зазначає літопис, відтоді Київське князівство - Руська земля - стало знаним у світі.

Візантію та Руську державу єднали й культурні зв'язки. Саме з Візантії на нашу землю прийшло християнство. Князь Аскольд, який змусив Візантію визнати свою державу, був християнином, дбав про поширення християнської віри серед русичів-язичників.

Утвердження нової віри потребувало єдності в князівському оточенні. Та його, вочевидь, не було. Частина впливових воєначальників-язичників з Аскольдової дружини вчинили проти князя заколот, унаслідок якого 882 року владу в Києві захопив князь Олег. Він прибув з півночі, з Новгорода, із собою привіз малолітнього Ігоря з князівського роду Рюриковичів. Від його імені Олег правив тридцять років. Проте через брак джерел учені й досі не можуть точно відповісти на запитання, ким був цей владолюбний воїн, як зміг, прийшовши здалеку, так міцно утвердитися на київському столі. Цікаво, що не менш загадковим був Олег і для автора давнього літопису. Не маючи достовірної інформації про його діяльність, літописець зберіг для нащадків легенду про загадкову смерть Олега, яку навіщували йому чарівники-ворожбити: померти хоробрий полководець мав через свого коня. Почувши пророцтво, Олег відмовився від воєнних походів, а свого вірного коня наказав дбайливо доглядати, аж поки той не помре. За кілька років Олегові повідомили, що кінь його мертвий. «Гей-гей, брехливим виявилося віщування», - глузливо вигукнув князь і вирушив подивитися на кінські кістки. Та коли пхнув він ногою змитий до­щами череп, звідти виповзла змія й вкусила зухвальця. Той укус коштував Олегові життя й закріпив за ним імення Віщий.

Після Олегової смерті в 912 р. повновладним київським князем став Ігор. Відтоді в Києві правив князівський рід Рюриковичів. Наступниками Ігоря на великокнязівському столі були його дружина Ольга і син Святослав.

Княгиня Ольга почала володарювати в Києві 945 р. Великокнязівську владу вона перебрала за складних обставин. Адже князь Ігор, її чоловік, наклав головою під час бунту, що спалахнув через невдоволення одного з підлеглих Києвові слов'янських племен розмірами данини. Ігорів син, Святослав, був іще зовсім малим. Тому наводити лад у державі випало Ользі.

Вона була розсудливою й мудрою. Розмірковуючи про обставини смерті Ігоря, Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель. Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок Русі, було проголошено Святою.

Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання

Про що свідчить прийом, влаштований княгині Ользі візантійським імператором?

ЦАРГОРОДСЬКІ ДИВА

- Ой, братику, як же я скучила за тобою, - дівчина на мить замовкала, зачудовано якось дивилася у великі сині очі Василика, голубливо пригортала малого до себе й розповідала далі.

А хлопець слухав сестрину оповідь і не вірив їй - хіба можуть насправді бути - хай навіть і за морем - золоті пташки, котрі співають краще за київських соловейків.

- А де ж їхні гнізда, отих диво-птахів? - хитрувато примруживши очі, спитав Василик.

- Які ж гнізда в золотих птахів, коли вони неживі?! їх майстер-золотар зробив і пови­саджував на золоті дерева, що біля трону імператорського. Коли зайшли ми до зали, то засліплені були їхнім золотосяйним блиском. Навіть княгиня Ольга здивувалася: дерева, гілочки й кожен листочок на них - звичайні, та чомусь не зелені, а золоті. І пташки - точнісінько такі, як у наших гаях. Одне лише - з чистого золота. Пташки спершу мовчали. Аж тут імператорський трон почав підноситись угору. Затріпотіли крильцями й застрибали золоті соловейки. А потім - розлилася пісня! Та така, як у наших гаях травневої ночі. Від тієї пісні я вас, рідних, згадала, й сльози заросили мені очі. Ось-ось була б заплакала, та раптом - гр-р-р.

Від несподіванки Василик зіщулився й сильніш притулився до сестри.

- Смішний ти, братику. Виріс за півроку, а все-таки ще малий, - засміялася дівчина. - Але то справді було страшно. Я просто заклякла від жаху. Золоті леви, що лежали біля імператорського трону, раптом звелися на передні лапи, розлючено засмикали хвостами й заревли. «Бідолашна княгиня, - подумалося мені, - адже вона найближче до тих потвориськ».

- А що Ольга?

- Лишилася незворушною, тільки на якусь мить усмішкою блиснули очі.

- Ото по-нашому. Добре було б, якби княгиня нагадала чужинцям, як колись наші воїни нажахали Царгород. Чув я, що за Олега, якого звуть Віщим, пішла з Києва дружина в похід за море. Та перетнули хитромудрі візантійці вхід у свою гавань. Натягли величезний ланцюг, прикріплений до кам'яних веж на берегах затоки Золотий Ріг. Тоді Олег наказав витягнути лодії та поставити їх на колеса. І побачили в Царгороді небувалу річ: під напнутими вітрилами руські кораблі щодуху летіли суходолом до міста. Зажадали миру тоді заморські краї, згодилися сплачувати Києву велику данину. Невже забули?

- Ох, і мудрий ти став, брате. Певно, що не забули. Якби зневажали нас, хіба приймали б так урочисто княгиню з усім її почтом?

Дівчина, дочка поважного київського боярина, тільки-но повернулася з Царгорода, де перебувала разом із княгинею Ольгою. Вражень від подорожі вистачило б не на один вечір. Адже дивовижнішим від казки було її життя протягом кількох місяців на князівській лодії. Прибувши до Царгорода на початку літа, руське посольство очікувало на зустріч з імператором аж до вересня.

Після першого прийому, 9 вересня, було призначено ще один - на 18 жовтня. Чого тільки не побачили наші мандрівники! Це й велелюдні царгородські базари, де продавалося все, чого забажає душа: коштовні прикраси, різноманітна зброя, коні, гаптовані сріблом і золотом різнобарвні шовкові тканини - паволоки, килими, солодощі й прянощі. І сповнені таємниць розкішні мармурові палаци, величні, неземної краси храми.

Особливо вразив русичів головний собор Царгорода - Софійський. Він був розташований у центрі візантійської столиці та призначався для імператорських церемоній. Всередині собор прикрашали полірований мармур, різьблені колони, безліч виробів зі срібла, золота, коштовного каміння. Надзвичайне враження справляв урочистий хоровий спів під час церковних відправ.

Не могли не вразити киян і вуличні урочистості на чолі із самим імператором та різноманітні вистави - виступи мандрівних акробатів, музик, фокусників. Приголомшували й самі вулиці. Вони були забудовані кількаповерховими мармуровими будинками. Мало не на кожній з них височів храм: чужинець, увійшовши до нього і сторопівши від краси, забував, на землі він чи на небі.

- Знаєш, Василику, коли б я не побувала там, то, певно, сама не повірила б у всі царгородські дива. Тримай, маловіре, дарунок, - дівчина розгорнула тонко мережану шовкову хусточку й поклала братові в долоньку маленького хрестика. - Хай буде тобі дороговказом у краях заморських. Батько казав, що з весною рушиш до Царгорода і ти - в науку.

«Виявом яких міждержавних відносин між Київською Руссю та Візантією була подорож княгині Ольги до Царгорода? Що ви дізналися про перебування княгині у візантійській столиці?

Попрацюйте з датами та подіями

Щоб встановити мирні взаємини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків, відбулася вона в 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Костянтина Багрянородного. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати кожної, а й дні тижня, на які ті випали. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до візантійської столиці. Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що коли помер князь Ігор, йому виповнилося 3 роки.

Попрацюйте з історичними джерелами

Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони власної держави.

Під час зустрічі Святослава та візантійського імператора в 971 р. хроніст занотував побачену зустріч і описав зовнішність руського князя: «Був Святослав помірним на зріст, не дуже низький і не дуже високий, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся - ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він доволі суворим і диким. Одне вухо його прикрашала золота сережка, оздоблена золотим карбункулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою». Наш літописець також залишив свідчення про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: "Хочу на вас іти"».

Яким є ставлення літописця та візантійського хроніста до князя? Про які риси вдачі Святослава свідчать джерела? Порівняйте описи хроніста з мальованим портретом Святослава, чи правильно художник втілив відомості з джерел?

Попрацюйте з історичною картою
1. Якою річкою руські дружини прямували до Візантії?
2. Які східнослов'янські племінні союзи входили до складу Київської Русі за часів Олега?
3. До яких країн водив своє військо князь Святослав?

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
1. Про яких історичних осіб - володарів Київської держави ви дізналися? У якому столітті вони жили?
2. Розкажіть про князювання Ольги.
3. Чому Святослава називали князем-воїном?

'В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів

_{Скачати підручники та книги онлайн, планування з історії України, курси та завдання з історії України для 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.