Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 4 клас. Повні уроки>> Українська мова: Займенник як частина мови.Повні уроки 

Займенник як частина мови
 

Мета

• Познайомити школярів з таким поняттям, як займенник;
• Навчити учнів розпізнавати займенники та визначати особу, відмінок, число займенників;
• Навчити школярів використовувати займенники у мовленні, для уникнення повторів слів;
• Продовжувати підвищувати культуру мовлення та збагачувати словниковий запас у дітей;
• Продовжувати розвивати у дітей увагу, мислення;
• Виховувати любов до рідного краю та інтерес до вивчення рідної мови.

Визначення поняття займенника

Займенником називають таку частину мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх.

Займенники, як і інші частини мови, відповідають на такі ж самі питання: хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).

Синтаксичні ознаки займенника

Що до того, яким членом речення може виступати займенник, то відповідь однозначна, він може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник, а бо будь-якою іншою частиною мови.

Завдання:

Визначте, якою частиною мови в даних реченнях виступає займенник:

Хтось голосно закричав; вони просто сміялися; ці тваринки дуже лякливі; трохи нарвав собі яблук; щось ти сьогодні засмучений; ці люди не з нашого будинку; вчора я ходив у кінотеатр.

Що до граматичних ознак та значення, займенники є різні за типами і їх можна поділити на такі групи:

• До першої групи належать узагальнено-предметні займенники. Такі займенники можуть вказувати на якийсь предмет, вони співвідносяться з іменниками, а також мають спільні граматичні ознаки. Крім того, ці займенники змінюються за відмінками, а деякі з них мають числа.
• До другої групи можна віднести узагальнено-якісні займенники. Як правило, вони співвідносяться з прикметниками, так як саме такі займенники вказують на ознаку. Крім того, займенники цієї групи узгоджуючись з іменником змінюються як за відмінками, так і за родами і числами.
• І нарешті, до третьої групи належать узагальнено-кількісні займенники. Ця категорія займенників співвідноситься за своїми граматичними ознаками з числівниками та якщо і змінюються, то лише за відмінками, так як вони не мають ні роду, ні числа.

Завдання:

1. Якими членами речення можуть виступати займенники, які відносяться до узагальнено-предметної групи?
2. Наведіть приклади узагальнено-предметних займенників.
3. Яку роль в реченні можуть виконувати узагальнено-якісні займенники?
4. Придумайте декілька речень з займенниками, які належать до другої групи.
5. Назвіть знаменники, які належать до третьої групи.
6. Яку роль вони виконують у реченні?
7. Складіть декілька речень, де використовуються узагальнено-кількісні займенники.

Розряди займенників за значенням

За морфологічними ознаками та за лексичним значенням займенники можна поділити на таких дев’ять розрядів:

Морфологічні ознаки займенника

До головних морфологічних ознак займенника можна віднести:

Вправа.

1. Виконайте вправу, змінивши в даних реченнях слова займенником:

Одного (кожний) дня учні провідували вдома хворого товариша. Гліб, Дмитро та я (ми) ходили на прогулянку до лісу. Одні учні прибирали шкільне подвір’я, а другі (інші) садили дерева. Дівчатка приймали участь у одній (іншій) виставі шкільного театру.

2. Спиши наступний текст та підкресли займенники.

Відомий український письменник Іван Якович Франко написав безліч казок та творів для дітей, бо дуже любив їх та деякий час працював у дитячому журналі «Дзвінок». У нього є дуже цікава казка «Абу-Касимові капці». В ній розповідається про арабського купця Абу-Касима, який не може позбутися старих драних капців. Письменник сам знав багато народних казок та пісень. В своїх творах звірів він представляв розумними істотами, які вміють думати, говорити.

Велика частина казок увійшла до збірки «Коли ще звірі говорили». Це казки народів світу (російські, українські, грецькі, індійські). Героями цих казок є тварини, але вони уособлюють людей, мудрих, хитрих, лінивих, примхливих, забавних. Дуже популярною є казка «Лис Микита». В ній розповідається про хитрого лиса та його пригоди. Показуючи царство звірів, автор висміює через нього вади сучасного суспільства, де панує неправда, де багаті пригнічують менших і слабших за себе. У цій поемі-казці Іван Франко використовує твори народної творчості – пісні, байки, казки.