Гіпермаркет Знань>>Музика>>Музика 4 клас. Повні уроки>> Розквіт оперної творчості, італійська опера. Музичний образ . Повні уроки
  

Тема

Розквіт оперної творчості, італійська опера. Музичний образ

Мета уроку

узагальнити знання учнів про італійську оперу,використати форми і методи активізації учнів з різних видів діяльності, привчати самостійно робити висновки, формувати здібність слухати музику.

Тип уроку

навчально виховний.

У наше стрімке століття нерідкі нарікання на повсякденну метушню. Психологи в таких випадках радять: якщо ви хочете підвищити якість свого життя, то просто почніть їй радіти. Наприклад, включіть улюблену музику, адже з найдавніших часів відомо, що підібрана за смаком мелодія здатна творити дива. Вона позитивно впливає на загальне самопочуття людини, налаштовує на позитивний лад, внаслідок чого покращується навіть динаміка фізіологічних процесів в організмі.

Справжня чарівну дію має і пісня – тобто музика і покладені на неї слова. Причому, її цілюща сила відома ще з глибокої старовини. Медики давно звернули увагу: спів – особливо заняття вокалом на професійному рівні – благотворно впливає на здоров’я.

Як ви вважаєте, чому музика та спів мають такий вплив на людину? 

Ось відповідь вчених: під час співу в головному мозку утворюються ендорфіни – речовини, які називають «гормонами задоволення». Завдяки ним покращується настрій, з'являються радість і заспокоєння, підвищується життєвий тонус, відбувається позбавлення від стресів. Крім того, спів дозволяє поліпшити стан легенів, колір особи і навіть виправити поставу. Сьогодні ми з вами поговоримо про оперу.

Хто з вас слухав оперу? Що вас вразило в цьому мистецтві?

Опера (італ. opera, букв. - праця, справа, створення) - рід музично-драматичного твору. Опера заснована на синтезі слова, сценічної дії і музики. На відміну від різних видів драматичного театру, де музика виконує службові, прикладні функції, в опері вона стає основним носієм і рушійною силою дії. Для опери необхідний цілісний музично-драматичний задум, що послідовно розвивається. Якщо він відсутній, а музика лише супроводжує, ілюструє словесний текст і події, що відбуваються на сцені, то оперна форма розпадається, і специфіка опери як особливого роду музично-драматичного мистецтва втрачається.

Італійська опера

Батьківщина опери — Італія. Викликаний до життя гуманістичними ідеалами епохи італійського Відродження, цей жанр виник в кінці XVI ст У єднанні поезії, музики і театру група освічених флорентійських поетів і музикантів шукала дороги до відродження античного театру, до створення синтетичного мистецтва, здатного правдиво виразити людські відчуття. Флорентійці проголосили панування поезії над музикою; відмовившись від середньовічної поліфонії, висунули новий, гомофонно-речитативний стиль. Завдання: знайдіть в Інтернет визначення речитативного стилю.

За словами Б. Асаф’єва, речитативні пасторалі флорентійців були «свого роду пропілеями» до опери. Протягом першої половини XVII ст.. опера поступово формувалася як жанр, набуваючи нового напряму в своєму розвитку: вийшовши за межі вузького кола флорентійських поетів і музикантів, вона стикнулася з широкою аудиторією в Мантує, в Римі, потім у Венеції, де в 30-х рр. XVII ст . був відкритий перший в світі постійний оперний театр. Камерні спектаклі флорентійців змінилися пишними театральними постановками; в той же час музика стала брати перевагу над текстом — декламаційний стиль поступово витіснявся кантиленою.

Фішки для допитливих: До рубежу 18-19 століть в оркестрах не було диригентів, а такт відбивав один з музикантів яким-небудь інструментом або кивками голови. Для одного з композиторів 17 століття, творця французької національної опери Жана-батиста Люллі, тростина для відбиття такту стала причиною смерті. Він поранив ногу наконечником тростини під час концерту, і розвинута з рани гангрена призвела до смерті композитора.

Найвище досягнення італійської опери XVII ст — творчість двох чудових композиторів: Клаудіо Монтеверді (1567—1643) і Алессандро Ськарлатті (1660—1725). Монтеверді працював в Мантуї, а потім у Венеції, де створив кращі свої твори. Це був перший великий оперний композитор, що втілив на театральній сцені сильні характери і великі пристрасті. Він збагатив оперу рядом нових музично виразних засобів; співучу декламацію з'єднав з кантиленою; мелодику, гармонію і оркестрове письмо підпорядкував драматичному задуму.

Давайте познайомимось з їх творчістю:

Який із сюжетів вам сподобався і чому? Випередивши свою епоху Монтеверді йшов шляхом створення реалістичної музичної драми. У спектаклях подальших італійських композиторів драматичний вміст поступово відходив на другий план; при цьому в оперній музиці все більше і більше зростала роль віртуозного співу. 

Розвиток італійської опери

Розвиток італійської опери в другій половині XVII і в XVIII ст.. пов'язано з пишним розквітом вокального мистецтва. Творчість А. Скарлатті яка започаткувала прославлену неаполітанську на рубежі XVII і XVIII ст... зайняла головне місце, яке належало раніше венеціанській школі. Композиторів неаполітанської школи навіть в період її найвищого розквіту мало переймались питанням драматургії. Тип так званої «серйозної» опери (опера seria), що сформувався в Неаполі, в основному складався з чергуванням арій і речитативів; ансамблі істотної ролі не грали; хори були майже відсутні; головне місце займали арії і дуети, що виражали відчуття героїв; у речитативах переважно викладалися події, хід драми. У міру того як посилювалася влада віртуозів-співців, увага до драматичного вмісту усе більш слабшала. • Проведіть дослідження: до яких сфер нашої діяльності можна примінити слово ансамбль? Вельми негативно позначилися на розвитку опери seria смаки завсідників придворних театрів. Фабули оперних лібретто часто зводилися до беззмістовних любовних інтриг. Героїко-пасторальна тематика, сюжети з міфології і середньовіччя служили лише канвою, що дає привід для блискучих віртуозних арій. Наскільки байдужі були і виконавці і слухачі до стилістичної єдності музики, можна судити по тому, що в 20-х рр. XVIII ст.. поширився тип опер, в яких всі акти належали різним композиторам. Такі опери називалися пастиччо («паштет»).

Запитання: Що таке лібрето?

Одночасно з «серйозною» оперою в надрах тієї ж неаполітанської школи зародилася і комічна опера (опера buffа). З перших кроків завоювавши широку популярність, вона швидко поширилася по всіх містах Європи, витісняючи «серйозну» опору навіть з сцен придворних театрів. Витоками своїми що вирушає в XVIII ст, італійська комічна опера виросла з комедійних сцен і інтермедій, якими перемежалися венеціанські і неаполітанські опери того часу; її іншим джерелом були діалектні (засновані на народних говорах) комедії, що виконувалися зазвичай з нехитрими пісеньками. Ось приклад опери buffа:

Як жанр комічна опера затвердилася в інтермедіях Джованні Баттіста Перголезі (1710—1736); у останній чверті століття вона досягла класичної зрілості в творах Джованні Паїзієлло (1740—1816) і Доменико Чиморози (1749—1801). Демократична по своїх устремліннях, опера buffa виникла як реакція проти мистецтва, що відірвалося від життя, «серйозної» опери, виникла у відповідь на запити нової естетики, що вимагала від мистецтва конкретного зв'язку з сучасністю. Цікаві історії зірок оперного мистецтва: Монсеррат Кабальє інколи на своїх концертах удавалася до наступного жарту. Якщо хто-небудь з глядачів записував концерт на магнітофон, і в якийсь момент йому треба було перевернути касету, Кабальє припиняла співати. Помовчавши декілька секунд, вона говорила: «Кивніть мені, коли можна буде продовжувати». На дорозі свого розвитку опера buffa еволюціонувала; окремі елементи «серйозної» опери проникали в комічну, і навпаки. Але жанри ці продовжували співіснувати окремо навіть в XIX в. Розквіт італійської опери був нетривалим

Створенню повноцінних оперних лібретто заважала рутина, що панувала в оперних театрах. Навіть тоді, коли лібретто писали кращі поети того часу — такі, як знаменитий Феліче Романі, — коли лібреттисти зверталися до творів класиків світової літератури, вони укладали сюжети в стандартну схему, що неминуче обідняло їх.

• Завдання: підготуйте презентацію, з використанням музичних прикладів творчості оперних композиторів Італії. З ідейно-драматичної кризи вивів італійську оперу Джузеппе Верді (1813—1901), сміливий новатор, гарячий, переконаний і послідовний поборник реалістичних принципів італійської літератури епохи національно-визвольного руху. Давайте познайомимось з його творчістю:

У 70-80-х рр. минулого століття в італійській опері, що переживала період шукань і боротьби напрямів, двома полюсами, довкола яких групувалися музичні сили, були імена Верді і Вагнера. Захоплення німецькими романтиками — і особливо Вагнером, — прагнення наслідувати їм захопило значну частину італійської молоді. Захоплення це, що зводилося не зрідка до простого наслідування, мало свої позитивні і негативні сторони.

Краща спадщина італійської класичної опери — творчість Россіні, Белліні, Доніцетті, Пуччині і, особливо, Верді. Твори цих композиторів входять в репертуар більшості музичних театрів, незмінно звучать в концертах по радіо.

Факт, який не потребує доказів: коли людина співає, він налагоджений позитивно і доброзичливо. Навіть якщо йому сумно або сталося горе, той спів несе в собі відчутне полегшення. У вас поганий настрій? Випробовуєте напруженість і втому? Часто хворієте? Порадити можна лише одне – співайте! Неважливо, яка це буде пісня. Не має значення і те, чи добре ви її пам'ятаєте. І вже тим більше не грає жодної ролі ваша початкова вокальна підготовка. Головне, робіть це від щирого серця! Але краще не наодинці, а в колі сім’ї, разом зі своїми друзями, коли вони повернуться із занять в музичній школі і неодмінно захочуть поділитися з вами новими знаннями в мистецтві вокалу.

Завдання на закріплення теми

Дайте визначення класичної опери. Чим відрізняється опера serria від опреи buffa?

Домашнє завдання

Проаналізуйте будову голосового апарату людини. Подумайте, якою має бути сучасна опера, щоб вона приваблювала молодь?

Список використаних джерел:

Урок з музики для 6 класу: Музика як мова почуттів. Богуш Тетяна Миколаївна учитель музики.матеріали сайту:Освіта. уа

"Українська музика" Антона Рудницького. Історично-критичний огляд чи Пасквіль?.- Чікаго: Видання Комітету Оборонців Української культури, 2004.- 60с.

Горович Б. Оперный театр. Л., 2004.

Жданов В. Ф. Артист музыкального театра: принципы формирования вокально-сценического мастерства. М., 2006. Киселев А. Н. О двойной функции трахеи и бронхов в певческой фонации // Canto ergo sum. Тбилиси, 2006. С. 24-26.

Над уроком працювали:

Пилипенко В.В.

Богуш Т.М

Відредаговано та надіслано: Пилипенко В.В.