Конспект уроку до предмету Українська мова, 6 клас

Тема: «Іменник»

Іменник — це самостійна частина мови, що означає назву предмета і

ВІдповідає на питання хто? Або що?

Схема розбору іменника як частини мови

1.Слово для розбору.

2.Частина мови (іменник).

З Початкова форма (називний відмінок однини або називний відмінок - -кини, якщо слово вживається тільки в множині).

4.Істота (хто?) чи неістота (що?).

5.Загальна назва (з малої букви) чи власна (з великої букви). –

6. Рід (чоловічий, жіночий, середній, спільний).

7 Число (однина, множина; тільки однина; тільки множина). 

8.Відмінок (сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний,орудний, місцевий, кличний). 

9. Відміна (І, II, III, IV).

10 Група (для іменників І і II відміни: тверда, м'яка, мішана).

11. Синтаксична роль (підмет, присудок, додаток, означення, обставина).Зразок розбору іменників, використаних у реченні: 

Українські  письменники та вчені збагатили скарбницю світової культури

Письменники — імен., почат. ф. — письменник, хто?, іст., заг. наз., чол., Н. в.. II відм., тв. гр., підм.

Скарбницю — імен., почат. ф. — скарбниця, що?, неіст., заг. наз., жін., одн., з.. І відм., м. гр., додат.

Не з іменниками пишемо 

Разом                                                                окремо

1.слово без не не вживається:небіж                           при протиставленні

2.можна утворити антонім:довір я-недовіря

Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд» Борисенко О.В.