Презентація до уроку з предмету Економіка 2 клас
Тема: Валюта Курс валюти 

Поняття валюта вживається в трьох значеннях:

• грошова одиниця країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.) та її певний тип (золота, кредитно-паперова, срібна);
• іноземна валюта, тобто грошові знаки іноземних країн, а також кредитні і платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються у міжнародних грошових розрахунках;
• міжнародна (в тому числі регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СДР, євро).

Сучасна валюта поділяється на:

• вільно конвертовану (яку вільно можуть обмінювати на валюту будь-якої країни як фізичні, так і юридичні особи), якою можуть розраховуватися за експортно-імпортні операції, депонувати в національних банках та інше)
• частково конвертовану (обмін якої частково обмежується для певних категорій фізичних і юридичних осіб і для окремих видів операцій).

    Часткова конвертованість означає допущення лише зовнішньої конвертованості і тільки в поточних, а інколи лише в зовнішньоторгівельних операціях.

• неконвертована валюта, що означає заборону держави на проведення будь яких операцій щодо обміну національної валюти на іноземну або дозвіл це робити за погодженням уповноважених валютних органів.

По відношенню до держави-емітенту

• національна
• іноземна
• колективна (наприклад, СДР , що раніше існувала ЕКЮ , зараз — євро)

        По можливості обміну на іншу валюту

• вільно конвертована
• частково конвертована (застосовується валютні обмеження з окремих видів обмінних операцій)
• неконвертована

        За співвідношенням валютних курсів

• сильна / тверда (тобто стійка до свого номіналу і до курсів інших валют)
• слабка / м'яка

    За терміном дії

• постійна
• тимчасова

       За ступенем використання

• резервна валюта — іноземна валюта, у якій центральні банки держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельними операціями та іноземним інвестиціям
• провідні світові валюти — сім основних валют, які мають повної конвертованістю і найбільш часто використовуваних у міжнародних розрахунках. (Долар США, Євро, Швейцарський франк, Фунт стерлінгів, Японська єна, Канадський долар, Австралійський долар)

Випуск і контроль - В більшості випадків приватний центральний банк має монополію над випуском власної валюти. Для полегшення торгівлі між зонами, які обслуговуються різними валютами, існують обмінні курси. Залежно від режиму обміну валюти можуть мати або плаваючий або фіксований курс. В країнах, що мають контроль над власною валютою, його здійснює або центральний банк, або міністерство фінансів. В будь-якому випадку, відповідну інституцію називають монетарним органом. Монетарний огран до значного ступеня незалежний від уряду. Наприклад, у США Федеральна резервна система діє без нагляду ні з боку законодавчої, ні з боку виконавчої влади. Важливо, що монетарний орган створений і підтримується урядом, тож його незалежність може бути зменшена або відмінена. Однак практично, відміна повноважень монетарного органу малоймовірна. У більшості Західних країн монетарний орган до великого ступеня незалежний від уряду.

Поняття валюти широко використовується в екон літературі та практиці. Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини, фунціонування світової економіки та інтеграцію до неї нац. економік окремих країн, на її основі функціонує валютний ринок. Валюта - будь-які грошові кошти, формуня та виконя яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоекономіч відносинами. Правомірність такого трактування валюти підтверджується і світовою валютною практикою.  Валютний курс - це співідн., за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грош. Одиниці іншої країни. Установлення курсу називається котируванням валют. Вал. курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні характеристики кожної валюти формуються у межах національного. господарствав, то їх кількісне порівняння відбувається у ЗЕО. Валютний курс порівнює національні вартості не прямо, а опосередковано - через їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнародних розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність ЗЕО. Вартісною основою валютного курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції.

Скачати презентацію можна клікнувши на текст Скачати презентацію і встановивши Microsoft PowerPoint
Надіслано Биковим Д.Я., вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"