Ознайомити учнів з поняттям "попит" та законом попиту.
Означити основні фактори, що впливають на формування попиту.
Хід уроку
Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.
Що таке попит?
В умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільше грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників. Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни (тобто гнучкість виробництва) – все це визначає виживання й успішну роботу підприємства. Зараз для будь-якої фірми важливіше навіть не зробити яку-небудь продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому-то на перші ролі виходять у даний час числені відділи маркетингу, що безпосередньо займаються питаннями збуту і реалізації продукції. І там добре знають, що таке попит і як він змінюється з часом. “Клієнт завжди правий” – цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма ведучими – цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма ведучими виробниками, зайвий раз доводить першорядне значення такого економічного поняття, як ринковий попит. Попит – це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. Попит – це потреба, виражена в грошовій формі.
Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.). «Бажання придбати» тут означає, що покупці дійсно мали би бажання і можливість заплатити за необхідну кількість товару, якби така малася в наявності. Важливо розрізняти обсяг попиту й обсяг фактичної покупки. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як обсяг покупки визначається і покупцями, і продавцями спільно. Обсяг попиту залежить від ціни даного товару, ціни інших товарів, нецінових детермінант, що включають доходи покупців і їхні смаки, накопичене майно, інфляційні і дефляційні сподівання покупців, ціни на взаємозамінні і взаємодоповндюючі товари. Тому попит дуже рухливий і мінливий. Є й інші нецінові фактори (вік покупців, національні особливості і т.д.), що здатні впливати на обсяг попиту. Їх необхідно виявляти, перш ніж починати впроваджувати на ринок той або інший товар. Ціновий детермінант попиту – ціна.
Нецінові детермінанти:
смаки чи переваги покупців (людина-спортсмен віддасть перевагу красівкам, аніж звичайним туфлям);
число споживачів на ринку (на ринку автомомібів в Японії частка американських автомобілів незначна);
ціни на аналогічні товари (люди, перед тим як подорожувати, будуть порівнювати переваги та вигоди від подпрожі автомобілем чи авіатранспортом);
грошові доходи споживачів (людина із високими грошовими доходами може дозволити собі купувати омари, в той час, як людина із низькими доходами може ледве накопити на покупку масла);
споживчі очікування стосовно майбутніх цін і доходів (при гарній погоді очікається хороший урожай кави, тоді ціни на каву будуть низькими, а при поганій погоді –урожай буде поганий, тому ціни будуть високими).
Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.
Рис 1. Фактори ринкового попиту.
Нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними. Нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості.
У залежності від рівня економіки, на якому формується попит, виділяють:
Сукупний попит, що формується на рівні макроекономіки.
Галузевий попит, що формується на мезорівні і являє собою попит з боку інших галузей і домогосподарств на продукцію даної галузі.
Ринковий попит - це попит на деякий визначений вид продукції.
Попит індивідуального покупця, що залежить від розмірів коштів, що знаходяться на руках населення, в ощадкасах, від різних виплат і спадщини, розмірів ринку, ціни, корисності і якості товарів, суб'єктивних смаків і переваг.
Способи зображення попиту
Зворотню залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у виді простого двомірного графіка, що показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну на вертикальній осі. Приміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальній — це економічна традиція (див. Рис. 1). Математик помістив би ціни на горизонтальній осі, а величину попиту на вертикальної, тому що ціна — це незалежна змінна, а величина попиту — залежна змінна. Рис. 2. Графік попиту
Кожна точка графіка являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, що споживач вирішив купити за даною ціною. Графік відбиває всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту у своїх границях. Графік дозволяє чітко представити визначений зв'язок ціни і попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.
Закон попиту
Як уже говорилося вище, обсяг попиту залежить від багатьох факторів. Одним з основних є ціна на даний товар. Стійкий, повторюваний взаємозв'язок між обсягом попиту і ціною, що має обернено пропорційний характер, називається законом попиту. Причина цього криється в тому, що при зростанні ціни люди роблять вибір, які продукти їм споживати. Із закону попиту можна зробити висновок, що при рівноцінності інших складових величин результатом підвищення ціни завжди буде зменшення кількості товару, що купується.
Рис 3. Антуан Огюст Курно (1801 — 1877) — французький економіст, філософ и математик.
Цей закон вперше сформулював французький математик Антуан Огюстен Курно в роботі «Дослідження математичних принципів теорії багатства». Відповідно до його формулювання закону, попит на товар є деякою функцію ціни, причому, як правило, спадаючою. Таке положення цілком обґрунтоване і не суперечить ринку. Формула закону спадаючого попиту А.Курно така: D = f(P), де f(P)<0; D – попит; f – функція; P – ціна. Даний закон виражає наступну залежність:
ціни мають тенденцію до зниження;
при цьому кількість товарів, на яку пред'явлений попит, навпаки, підвищується;
але підвищення кількості товарів, на яке пред'являється попит, відбувається в меншому ступені, ніж зниження ціни;
звідси крива попиту – спадна.
Закон спадаючого попиту під впливом численних факторів діє як тенденція. Таким чином, під попитом варто розуміти всю криву попиту, а позначення окремої крапки на кривій попиту означає «куплена кількість товару» за визначеною ціною. Рух по кривій попиту являє собою зміна обсягу покупок у результаті зрушень у цінах, але зовсім не означає зміни самої кривої попиту. Величини попиту повинні мати визначене значення і відноситися до визначеного відрізку часу. Корінна властивість попиту полягає в наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту. Бувають випадки, коли практичні дані суперечать закону попиту, але це не означає його порушення, а тільки лише порушення допущення за інших рівних умов.
Факти, що підтверджують існування закону попиту
Звичайно люди дійсно купують даного продукту більше за низькою ціною, ніж за високою. Вже той факт, що фірми влаштовують “розпродаж“, служить наочним свідченням їхньої віри в закон попиту. Підприємства скорочують свої товарні запаси не шляхом підвищення цін, а шляхом їхнього зниження.
У будь-який даний період часу кожен покупець продукту одержує менше задоволення, або вигоди, або корисності від кожної наступної одиниці продукту. Оскільки споживання піддається дії принципу спадної граничної корисності — тобто принципу, відповідно до якого наступна одиниця даного продукту приносить все менше і менше задоволення, — споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що ціна його знижується.
На трохи більш високому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що при більш низькій ціні, людина може дозволити собі купити більше даного продукту, не відмовляючи собі в придбанні яких-небудь альтернативних товарів.
Тобто, зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він у стані купити більшу кількість даного продукту, ніж колись. Більш висока ціна призводить до протилежного результату. Ефект заміщення виражається в тому, що при більш низькій ціні в людини з'являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічних товарів, що тепер відносно дорожчі. Споживачі схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими. Ефект доходу і заміщення сполучаються і призводять до того, що в споживача виникає здатність і бажання купувати більшу кількість продукту по більш низькій ціні.
Висновок
Покупці, які мають потребу у певних товарах, виходять на ринок і пред’являють попит. Попит – це економічна категорія, характерна для ринкового господарства, яка виражає сукупну суспільну потребу в різних товарах з врахуванням платоспроможності покупців. Величина попиту оцінюється кількістю конкретної продукції, об’єм якої може бути придбаний покупцями по встановленій, або договірній ціні. Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивідуальних попитів.
Основні терміни
Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару.
Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.).
Попит — представлена на ринку потреба в товарах.
Контрольні завдання
Які фактори найбільшим чином впливають на величину попиту?
Як зміниться попит відповідно до закону, якщо зросте ціна на товар?
Які є способи зображення попиту?
Перерахуйте факти, що підтверджують існування закону попиту?
Види попиту.
Що таке попит: а) бажання покупця придбати товар; б) представлена на ринку потреба у товарах і послугах; в) всі товари, потреби, необхідні для життя; г) всі блага, які виробляються і продаються на ринку.
Залежність величини попиту від ціни товару стосовно даного покупця: а) індивідуальний попит; б) загальний ринковий попит; в) одноосібний попит; г) правильної відповіді немає.
Список використаних джерел
Макконнел, Брю, Кемпбелл Р., Стенлі Л. Економікс : Пер. с англ. – 11-е изд. – К: Хагар-Демос, 1993. – 785 с.
Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999.- 592 с.
Самуэльсон П.А. Экономикс: В 2-х т. – М: Алгон, 1994. – 333 с.
Долан, Єдвин Дж., Линдсей, Дейвид Е. Микроекономика: Пер. с англ. Составил Б. Лисовик, В. Лукашевич – СПб: Санкт-Петербург оркестр, 1994. – 448 с.
Гальперин В.М. и др. Микроэкономика – СПб: Экономическая школа, 1993. – 351 с.
Над уроком працювали: Савчук Н.В., викладач , Добронецька Т.Б., викладач , Прокопенко Ю.А.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
