Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 6 клас. Повні уроки >> Економіка: Що таке підприємство? Які бувають підприємства?Повні уроки

Тема

Що таке підприємство? Які бувають підприємства?

Тип уроку комбінований Задачі уроку

Хід уроку

• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.

Що таке підприємство?

В процесі і з метою працездатності люди створюють певні організаційні формування, тобто трудові колективи і організації, для досягнення спільної мети, і для здійснення спільної трудової діяльності. Організації з підприємницьким характером діяльності являють собою підприємства.
Підприємство - організаційно відокремлена, економічно самостійна первинна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукції, надає послуги, чи виконує якісь роботи. Кожне підприємство має історично сформовану, конкретну назву, може включати декілька виробничих одиниць.
У більшості країн з розвинутою ринковою економікою такі виробничі одиниці називаються фірмами. Під ними розуміють підприємства, що здійснюють господарську діяльність у галузях промисловості, будівництва, транспорту, торгівлі, сільського господарства і інших з метою одержання прибутку.
Кожна фірма має своє найменування, яке зазначено у державному реєстрі своєї країни, відповідно воно повинно містити в собі ім’я та прізвище одного, чи декількох власників фірми. Фірма має правовий статус, та форму господарювання. Кожне підприємство, або фірма є юридичною особою, має закінчену систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою фірми, а також товарний знак у вигляді символу, терміну, чи малюнку для вирізнення конкурентної продукції серед конкурентів ринку.

Виникнення понять "підприємець" та "підприємство"

Визначальною умовою переходу до ринку є формування суб'єктів ринкових відносин, у ролі яких виступають підприємці. Підприємництво є необхідною, визначальною рисою ринку, його обо­в'язковим атрибутом. Немає підприємців — немає і ринку, і навпаки.
Поняття «підприємництво» надзвичайно містке. Зумовлено це тим, що в ньому переплітається сукупність економічних, юридич­них, політичних, історичних та психологічних відносин. Уявлення про нього складалося впродовж значного історичного часу, змінювалось під впливом базисних та надбудовчих інституцій, психології людей.
У науковий обіг поняття «підприємець» увів банкір-економіст Р. Кантільйон на початку XVII ст. До підприємців він зараховував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбаченості цін. Головною рисою підприємця він вважав готовність до ризику.
Вагомий внесок у дослідження підприємництва у XVIII-XIX ст. зробили М. Вебер, В. Зомбарт, Й. Шумпетер, а також Ф. Кене, А. Тюрго, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж. Б. Сей, А. Маршалл.
А. Сміт розглядав підприємця як власника. Саме цим зумовлені Гйого психологія, поведінка в економічному житті. А. Сміт зазначав, що підприємець має на увазі лише свій власний інтерес, переслідує І свою власну вигоду. При цьому він часто дійовіше служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли намагається робити це свідомо.

Місія і цілі діяльності підприємства

Головну мету підприємства, тобто чітко визначену причину його існування у світовій економіці прийнято називати місією. Головну мету підприємства, можна вважати виробництво продукції, надання послуг, чи виконання робіт, для задоволення потреб ринку, чи споживання і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку. На основі загальної місії підприємства формуються його цілі, вони повинні відповідати певним вимогам:
- цілі підприємства повинні бути конкретними і вимірюваними це означає, що цілі підприємства повинні давати конкретну характеристику господарським і соціальним рішенням, діяльності підприємства чи фірми, і повинні бути відображені в конкретних натуральних чи грошових вимірниках.
- цілі підприємства повинні бути орієнтовані в часі, тобто вони повинні бути встановлені і запрогнозовані на відповідний (тривалий або короткий ) проміжки часу.
Такими періодами може бути термін в межах одного року і більше.
- цілі підприємства повинні бути досяжними. Досяжні цілі сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємства.
Недосяжні цілі сприяють певні негативні наслідки, і погіршують показники інноваційної виробничої і соціальної діяльності підприємства.
- цілі підприємства повинні бути взаємно підтримуючими, тобто дії, та рішення, що необхідні для досягнення однієї мети мають не перешкоджати реалізації інших цілей.
Варто відмітити, що цілі підприємства, чи фірми є важливою частиною стратегічного планування, тільки в тому випадку, якщо вони правильно і конкретно сформульовані, і про них достатньо інформований весь персонал підприємства. Тільки в тому випадку, підприємство буде дійовою ефективною системою господарювання.

Класифікація підприємств

Після проходження державної реєстрації підприємство визнається юридичною особою. Юридична особа - це організація, яка володіє чотирма характерними ознаками:

- має відокремлене майно;
- відповідає за зобов'язаннями своїм майном. Ця ознака забезпечує мінімальну гарантію прав його кредиторів. Юридична особа відповідає за зобов'язаннями всім належним йому майном;
- має право укладати договори на всі види діяльності: позики, оренди, купівлі-продажу;
- може бути позивачем і відповідачем у суді.
Юридична особа має самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку.
В залежності від цілей діяльності юридичні особи відносяться до однієї з двох категорій: комерційні і некомерційні організації.
Комерційні організації мають на меті отримання прибутку. Вони можуть створюватися у формі господарських товариств і товариств, виробничих кооперативів, державних і муніципальних унітарних підприємств.
Некомерційні організації не мають на меті отримання прибутку і не розподіляють отриманий прибуток між учасниками. До них відносяться різні громадські або релігійні об'єднання, благодійні фонди, споживчі кооперативи, некомерційні партнерства та інші організації. Некомерційні організації також можуть вести підприємницьку діяльність. Прибуток, отриманий такими організаціями, не розподіляється між її учасниками і засновниками, а використовується для їх статутних цілей.
Підприємство може належати до різних форм власності. Законодавство допускає існування наступних форм власності: приватна власність; державна власність; власність громадських організацій та об'єднань; змішана власність; власність спільних підприємств.
Підприємства усіх типів власності та організаційно-правових форм можуть здійснювати комерційну діяльність у різних видах.
За основною сферою діяльності підприємства поділяються на кілька груп:

• виробничі підприємства, що випускають промислову, сільськогосподарську, будівельну продукцію;
• підприємства, що виробляють послуги за плату. До них відносяться майстерні, аудиторські та юридичні фірми тощо;
• підприємства, зайняті посередництвом (торгівлею, біржовий діяльністю) та інноваціями (дослідженнями, розробками та ноу-хау);
• підприємства, зайняті здачею в користування (кредит, лізинг, оренду, траст) майна.

Міжнародними стандартами при реєстрації підприємства передбачено обов'язкове визначення галузевої належності . При визначенні галузевої належності підприємство відносять до тієї чи іншої галузі виходячи з того виду діяльності, який на момент реєстрації є переважаючим.
У рамках будь-якої галузі діють підприємства, які в залежності від розмірів можуть бути віднесені до дрібних, великим чи середнім.
Для виробничих підприємств і фірм послуг критерієм віднесення їх до тієї чи іншої групи може бути обсяг виробленої продукції або послуг. Для постачальницько-збутових і торговельних фірм - оборот реалізації. Але в сучасних умовах найбільш прийнятним ознакою, що характеризує розміри підприємства, є чисельність його персоналу.

Умови виникнення і діяльності підприємств

Відповідно до Закону України “Про підприємства в Україні” реальним суб'єктом ринкових відносин підприємство незалежно від масштабів діяльності, форм організації, структури власності та сфери діяльності може бути за таких умов.
1. Підприємство є економічно самостійним товаровиробником. Це дає йому змогу на свій розсуд використовувати майно, що йому належить, визначати програму дій, обирати постачальників та споживачів, формувати ціни і розпоряджатися доходами, що залишаються після сплати податків.
2. Стимулом його діяльності є прибуток у процесі кругообороту капіталу.
3. Несе економічну відповідальність за результати господарської діяльності як поточними доходами, так і капіталом.
Створення подібного середовища означає, що країна живе за законами ринкової економіки.
Безперечно, що таких умов у період перехідної економіки підприє­мства України ще не мають. Вони лише створюються. Цей процес складний і охоплює значний період, поки відбудуться трансформаційні процеси у формах власності, структурі та організації виробництва.
В Україні прийняті і діють ряд нормативних актів, які заклали фундамент для формування підприємництва. Важливе місце серед них на­лежить Закону України «Про підприємництво». Згідно з цим Законом підприємництво в Україні здійснюється за такими принципами:
• вільний вибір діяльності на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
• самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;
• вільне наймання працівників;
• залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
• вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законодавством;
• самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Висновок

Вихідною ланкою економіки є підприємства (фірми). Саме вони вирішують проблему створення сотень і тисяч видів товарів і послуг для задоволення потреб членів суспільства. Ефективна діяльність підприємств визначальною мірою залежить від знань, організаторських здібностей та ініціативи підприємців.
Умовами діяльності підприємств і підприємців є наявність таких чинників, як інтелектуальний, речовий (фізичний) і природний капітал. Результат підприємницької діяльності виявляється у створенні нових благ і якостей.

Основні терміни

• Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.
• Юридична особа — суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку.

Контрольні завдання

Список використаних джерел

Над уроком працювали: Савчук Н.В., викладач , Добронецька Т.Б., викладач , Прокопенко Ю.А.

 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.