Мета: -вчитись складати план оповідання; -поглиблювати знання учнів про текст; -виховувати любов до рідної мови; -розвивати спостережливість; -спонукати учнів до здобуття нових знань.
Тип уроку: навчально-виховний
Хід уроку:
Збагати свої знання
Текст – це група речень, що об’єднані спільною темою та основною думкою. В тексті всі речення пов`язані за змістом, кожне наступне речення доповнює попереднє, допомагає нам краще зрозуміти те, про що розповідає автор. Основні ознаки тексту такі: 1)цілісність ( у тексті всі частини пов`язані між собою за змістом); 2)зв`язність (речення в тексті розташовані у такій послідовності, як це необхідно для розкриття теми); 3)членованість (можливість поділити текст на частини (абзаци). Абзац – це уривок тексту від нового до нового рядка або до кінця тексту; 4)послідовність (можливість описувати події послідовно (по порядку). Кожне наступне речення у тексті продовжує попереднє за змістом; 5)новизна інформації ( кожен текст дає нам можливість познайомитись з чимось новим, отримати нові знання); 6)смислова завершеність (кожен текст може вважатися окремим літературним твором). Важлива частина кожного тексту - це заголовок, адже він стоїть на початку кожного тексту. Заголовок тексту може виражати його тему або основну думку. Кожен текст можна умовно поділити на частини. Розглянемо приклад такого поділу. Зав`язка або зачин(називає тему висловлювання). Діти знайшли на подвір`ї школи поранену пташку. Вони принесли її в кабінет біології та запитали вчителя, як можна її полікувати. В молодого голуба було поранене крило. Основна частина(розкриває думку). Діти перев`язали крило та виготовили клітку для птаха. В цьому їм допомагали батьки. Школярі уважно доглядали за пташкою, годували та напували її. Спочатку голуб боявся дітей, тікав, бився об клітку. Але пізніше він звик до своїх рятувальників та став майже ручним. Розв`язка або кінцівка(завершує текст, підводить до висновку). Після одужання школярі винесли птаха на вулицю та випустили на волю.
Кожен текст можна поділити на частини (абзаци), добрати до них назву та скласти план. Розглянемо приклад поділу тексту на частини. 1 абзац Дніпро – головна річка Київської Русі. Він був важливим засобом сполучення між слов`янськими територіями та Європою. Видатний давньоруський літописець Нестор писав про Дніпро у своєму творі «Повість временних літ». 2 абзац Вчені знаходять назву Дніпро як єдину назву ріки. Тільки в «Слові о полку Ігоревім» вживається додаткова назва Дніпра Славутич. Кожна старовинна власна назва – це живе свідчення мови та історії народу. 3 абзац У наш час Славутич звичний синонім Дніпра. Він, як і в далекі часи, виражає шанобливе ставлення до цієї ріки. Спробуй самостійно скласти план до цього тексту. Кожному абзацові тексту дай заголовок. Пунктів плану повинно бути 3, скільки й абзаців.
Прочитай текст. Зверни увагу на заголовки, які стоять перед частинами оповідання. Це і є пункти плану.
Мурзя 1.Дмитрик знайшов кошеня. Дмитрик увібрав голову в плечі, готуючись до того, що тепер його будуть довго і суворо виховувати. Але кошенятко так заспокійливо гріло; клопоталася бабуся, щось відшукуючи… Врешті внесла до кімнати пляшечку з соскою. -Ти що, бабусю? Мені вже три роки… -Думаєш, такого здорованя, як ти у нас, із соски годуватиму? Це ось для кицюні, воно ж тільки від мами, може, пити з блюдечка ще не вміє. Ану, принеси блюдечко… 2.Кошенятко хоче втекти від свого господаря. Опустила кошенятко на підлогу, обережно ткнула писком у молоко. Воно ж несподівано крутнулось і швидко метнулось під шафу. Дмитрик кинувся наздоганяти, лізе у вузький отвір вслід за кошеням. Бабуся злякано смикає хлопчика за сорочечку: -Вилазь, негайно вилазь, бо застрянеш, покалічишся… Дмитрик ліг на диван в сусідній кімнаті, обличчям до шафи, - і не зводить погляду з куточка, де сховалося кошенятко. Боїться поворухнуться, щоб воно не злякалося… 3.Котик звикає до Дмитрика. Проснувся – поруч бабуся присіла, посміхається, палець до вуст приклала. Мовляв, мовчи, тихо. Глянув Дмитрик, а кошенятко біля блюдечка, п`є молочко. Смішно так лиже рожевим язичком. Нарешті напилося. Круглі, як намистинки, сірі оченята дивились просто на Дмитрика, шерсть біля рожевого ротика злиплася, з її кінчинів стікали краплинки молока. Бабуся тихенько підкралася. Хвать його на руки! -Змерзнеш. Мокре, замурзане, - витирає писок руками, пригорнула до себе. -Бабусю! Дай мені, бабусю! -Тільки ж обережно. Не придави. Малий замурзаний писок заспокоєно ткнувся в теплі рученята хлопчика. Пригрілося кошенятко. Притихло. -Як же назвемо його, Дмитрику? -Замурзя… Ні, краще Мурзя.-І притих, прислухаючись.-Чуєш, бабусю, Мурзя співає? І справді: спочатку несміло, потім спокійніше, голосніше кошенятко мурчало. -Значить, любить тебе. Ти ж не ображай його. -Що ти, бабусю?-зрадів, обіймає. А погладить його можна? -Звичайно. Тільки не проти шерсті, і показала, як це робиться. Невдовзі діти, кошаче і людське, гралися на підлозі. Обоє вже не почувалися самотніми в цьому великому, захоплюючому та не завжди зрозумілому світі.
Склади текст за планом. 1.Нарешті настала зима. 2.Зима зайшла в усі куточки лісу. 3.Виблискує земля снігом. Скористайся під час роботи такими реченнями. Природу огорнула казкова тиша. Білокоса господиня покрила всю землю чарівним покривалом. Чарує своєю музикою заметіль.
Сторінки нашої історії
Справжній український борщ – надзвичайно складна за часом приготування та кількістю компонентів смачна страва, а ще, як кажуть лікарі, «сильний фітотерапевтичний засіб». Бульон для борщу найчастіше готували зі свинячих ребер. В Україні побутувало три основних типи борщу: червоний, зелений, холодний. Головним компонентом борщу будь-якого типу та варіанту була капуста та буряк, а починаючи з 18 століття – картопля. На півдні України у борщ додавали квасолю, а Карпатах – боби. Страву заправляли буряковим соком, сироваткою або сметаною, додавали трохи м`яса, а під час посту – сушену рибу. Весною українські господині готували зелений та холодний борщі, які складались зі щавлю, кропиви, лободи, кропу петрушки та заправлялись сметаною, яйцями, цибулею. До борщу подають хліб, сало, товчене з часником та цибулею. У давнину часто з борщем подавали гречану кашу. Ще одна цікава народна страва – гречані галушки. Ось рецепт їх приготування. Борошно добре висіяти, щоб воно стало пухким. Зробити в ньому ямку, вбити туди яйце, додати воду, підсолити. Тісто добре вимішати, щоб воно було гладким, а потім розкачати тонким шаром, приблизно 0.5 см. Раніше галушки були вільної форми: господиня відщипувала шматочки тіста та кидала їх у підсолений окріп. Галушки варять на маленькому вогні 10 хвилин, поки вони не спливуть у воді. Відкидають на друшляк або сито. Сало ріжуть та розтоплюють на сковороді. Цибулю чистять, ріжуть великими кубиками або кільцями, додають до розтопленого сала. Смажать, доки цибуля не стане золотистого кольору. Галушки насипають у полумисок, зверху поливають розтопленим салом із смаженою цибулею. Подають на стіл гарячими. Раніше галушки подавали у бульйоні – тоді вони були і першою, і другою стравою. Для приготування гречаних галушок знадобиться: 250 грамів гречаного борошна, 1 яйце, 100 грамів сала, 1 велика цибулина, 0.5 склянки води, сіль.
Завдання до теми: 1.Склади текст за темою «Зима». 2.Склади план до улюбленої казки. 3.Намалюй малюнок за темою «Моя улюблена страва».
Запитання до теми: 1.Що таке текст? 2.Що таке тема тексту? 3.Як треба складати план до тексту? Поясни послідовність дій.
Список використаних джерел: 1.Гурба О.В.Дмитрикове літо.-Луганськ: Книжковий світ, 2009,-32 с. 2.Каніщенко А.П. Опорні групи лексики для розвитку зв`язного мовлення.-К.:КІМО:РУТА, 2001.-96 с. 3.Країна знань: Довідник молодшого школяра/Авт.-упорядник Т.М.Огієнко, Л.Ф.Богданова, Н.М.Кириченко.-Х.:Науково-методичний центр, 2005.-208 с. 4.Урок на тему: «Роль слів у побудові тексту.», Стеф’юк О. Д., учитель початкових класів, Рожнівський НВК "Гуцульщина" ім. Ф. Погребенника НаУКМА, Косівського району Івано-Франківської обл.
Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.
Над уроком працювали Пучко Л.В. Стеф’юк О. Д.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
