Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 9 клас. Повні уроки >> Економіка: Роль грошей у житті держави і споживача.Повні уроки

Мета уроку: .Ознайомитись з основними функціями грошей та їх видами.

Головні питання уроку: 1. Функції грошей. 2. Види грошей

Економічний обмін прискорюється за допомогою використання грошей, що робить його зручнішим та дешевшим. Це, у свою чергу, сприяє зростанню рівня виробництва та споживання в країні.

Функції грошей

Найважливішим у грошах є не їхня матеріально-речова форма, а ті функції, які вони виконують.
Виділяють такі функції грошей.

1) Міра вартості — ця функція здійснюється грошима тоді, коли ми зіставляємо цінності або вартості різних товарів чи послуг. Гроші виступають тут своєрідним мірилом, масштабом для співставлений. Адже щоб виміряти вагу—нам потрібні гирі, щоб виміряти довжину — метр, щоб визначити відстань між планетами та зорями — світловий рік тощо. Гроші нам потрібні, щоб виміряти вартість даного товару або послуги.
Завдяки грошовій системі відпадає потреба виражати ціну кожного продукту через усі інші продукти, на які можливо його обміняти. Використання грошей, як загального знаменника, означає, що ціну будь-якого продукту можна виразити через певну кількість грошових одиниць. Таке використання грошей дає змогу учасникам обміну легко порівнювати відносну цінність товарів і ресурсів. Таке зіставлення полегшує процес прийняття раціонального рішення. Як міра вартості, гроші використовуються і в операціях з майбутніми платежами.

Види грошей

Сучасні гроші бувають таких видів:
•    монети;
•    казначейські білети (паперові гроші);
•    банкноти (банківські білети);
•    замінники грошей або грошові сурогати (вексель, чек, кредитна картка тощо);
•    банківські депозити.
Монети — не металеві гроші, що використовуються для здійснення дрібних видів покупок. Монети в сучасних умовах є символічними грішми, оскільки їхня дійсна вартість, тобто вартість самого металу, менша вартості, позначеної на монеті. Це робиться навмисне для того, щоб упередити переплавку символічних грошей з метою їхнього прибуткового продажу у вигляді зливків.

Рис 1. Монети України

Казначейські білети (паперові гроші) випускає міністерство фінансів (або казначейство) для покриття державних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювалися на золото. Вони не мають власної вартості, але мають декретну вартість, тобто вартість, яку визначила держава. Отже, паперові гроші тому гроші, що так сказала держава, а не тому, що їх купують за який-небудь дорогоцінний метал. Кожен приймає паперові гроші в обмін на щось, оскільки він упевнений, що вони в будь-який момент можуть бути обмінені на реальні блат та послуги.
Загальна прийнятність наявних паперових грошей підтримується також згодою держави приймати їх під час сплати податків та інших фінансових зобов'язань.

Рис 2. Казначейські білети України

Банківські білети, або банкноти — не боргові зобов'язання банку. Спочатку не були посвідчення банкіра про те, що він отримав на зберігання певну кількість золота і поверне її власникові за першою вимогою. Ці банківські розписки почали самостійний рух, їх приймали під час розрахунків. Поступово право випуску банкнот перейшло до центральних банків країн. Спочатку банкноти обмінювалися на золото, а їхній випуск пов'язувався із золотим запасом країни. Але на початку 30-х років XX ст. банкнота втрачає зв'язок із золотом та реальними потребами економіки в грошах. Отже, сучасна банкнота за своєю природою наближається до казначейських білетів (паперових грошей).

Рис 3. Вексель

Чек — це наказ власника банківського рахунку банку перерахувати певну суму кошті» на користь пред'явника чека.

Рис 4. Чек

Банківські картки бувають дебетові — розрахуватися за придбані товари та послуги за допомогою цих карток можна лише в межах тієї грошової суми, яка є на рахунку власника картки, і кредитні — за клієнта платить банк, надаючи йому кредит, який потім власник картки повертає кредитору. На сьогодні в Україні вже нараховується 4,251 мли. банківських карток. Вітчизняні банки турбуються не тільки про залучення грошей через проекти виплати зарплати та видачу готівки через установлені на підприємствах банкомати, але й про розвиток мережі, що приймає картки до оплати.

Рис 5. Банківські картки для придбання товарів

Банківські депозити (депозитні гроші) — це своєрідний засіб відображення і контролю за станом і рухом коштів власника грошей, котрий передав їх до банку. За тривалий період своєї історії банки запропонували різні методи залучення грошей. Зараз найбільш поширеними є три різновиди депозитів (рахунків, внесків):
•   депозити до запитання — гроші з нього рахунку власник може взяти в будь-який час. Ці депозити ще мають назву «чекові депозити», оскільки зняти гроші можна за допомогою чеків. Кошти на рахунку до запитання банк не може віддати в позику на тривалий термін — а раптом власник захоче забрати свої гроші! Тому банк не дуже зацікавлений у збільшенні саме такого виду депозитних рахунків. За депозитами до запитання або зовсім не нараховуються відсотки, або ж нараховуються за дуже низькою ставкою;
•    строкові депозити — гроші покладені на певний термін, до закінчення якого власник не буде вимагати повернути їх назад. Такі депозити більше влаштовують банк, оскільки тепер він може спокійно надавати ці гроші в позику до закінчення зазначеного строку. Тому за строковими депозитами банк нараховує вищі відсотки вкладникам. Зазвичай, якщо у вкладника виникне потреба терміново забрати кошти, не чекаючи закінчення строку, на який гроші покладені до банку, — він може це зробити, але тоді втратить ті високі відсотки, які банк нарахував на його строковий депозит;

Контрольні завдання

1. Розкрийте зміст поняття "міра вартості".

2. Поясніть схему обміну  "товар - гроші".

3. Що є проявом функції грошей?

4. Сучасні гроші бувають таких видів:

5. Поясніть різницю між строковими та ощадними депозитами.

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Роль грошей у житті держави і споживача”, Савєльєва Л.Л., вчитель економіки, Тетіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2. Урок на тему "Гроші", Артеменко Є.М., вчитель економіки, Житомирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7

3. Гільберг Т.Г., Часнікова О.В. Права споживачів знань // Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів:1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та ін. / За заг. ред. Бєскової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – С. 1-102.

4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл.
5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.
6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Над уроком працювали Савєльєва Л.Л.

Артеменко Є.М.

Прокопенко Ю.А.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.