Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 7 клас. Повні уроки >> Економіка: Основи вільного підприємництва.Повні уроки

Мета уроку: .

Головні питання уроку: 1. Що таке вільне підприємництво? 2.

Що таке вільне підприємництво?

Підприємництво - це ініціативна, в рамках чинного законодавства діяльність по створенню, веденню і розвитку підприємства, що має своєю метою виробництво і збут продукції, отримання прибутку.
Юридичною основою підприємницької діяльності є Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 року.
Підприємництвом може займатися:
- фізична особа;
- юридична особа.
Фізична особа - це цивільна особа, яка діє в економіці самостійно, має право здійснювати господарські заходи, вступати в господарські відносини з іншими фізичними та юридичними особами.
Юридична особа - це організація, підприємство, фірма. Воно виступає як єдиний самостійний носій прав і обов'язків, має свою назву, статут, юридичну адресу, печатку, розрахунковий рахунок в банку.
Вільне підприємництво - є структурним елементом ринкової економіки і забезпечує розвиток і вдосконалення економічної системи країни.

Рис 1. Основи вільного підприємництва.

Приватне / вільне підприємництво - економічна система, що характеризується наявністю у громадян права володіння капіталом і власністю, а також права займатися підприємництвом при мінімальному втручанні держави. Система вільного підприємництва стимулює діяльність підприємців і прагнення приватних власників і фірм до прибутків.

Тобто, система вільного підприємництва, що базується на приватній власності, системі вільного ціноутворення та конкуренції, є не що інше, як ринкова економічна система.

Приватна власність — одна з форм власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина чи юридичної особи на конкретне майно (землю, нерухомість, засоби виробництва, гроші і цінні папери, товари, інтелектуальний продукт), яка полягає в тому, що ці об'єкти власності належать приватним особам, сім'ям, групі осіб. Історично приватної власності окремих осіб передувала общинна власність (племені, роду, родини). Терміни «власність» і «приватна власність» склалися в римському праві (у 2-му ст до н. е.). Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 оголосила власність священним і недоторканним правом.

Вільне ціноутворення відіграє важливу роль в ринковій економіці. Воно зменшує попит споживачів на дефіцитні ресурси, а також націлює виробників на випуск товарів необхідної споживачеві номенклатури, кількості, якості і вартості.
Результатом вільного ціноутворення є урівноваження попиту і пропозиції, досягнення стабільності.

Сучасна ринкова система розвивається на основі високорозвинутої технології, різноманітних форм власності та активної участі держави в економіці. В кожній окремій країні цей розвиток відбувається у специфічних варіантах — вільне ринкове господарство, соціально орієнтована ринкова економіка, перехідна до ринку економіка.
У ринковій системі діють специфічні стимули та принципи господарювання, що ґрунтуються на свободі підприємництва, свободі професійного вибору, свободі споживчого вибору (в межах бюджетного обмеження), свободі вибору кожним суб'єктом джерел доходів — заробітної плати, підприємницького прибутку, відсотка за банківськими вкладами, дивідендів на акції тощо.
Стимулом підприємницької діяльності та ринкового вибору є приватна, економічна зацікавленість. Підприємці зацікавлені в максимізації прибутку, власники засобів виробництва — в отриманні високого доходу за їх використання, а споживачі, купуючи необхідні їм товари та послуги, намагаються досягти оптимальної вигоди та максимізувати отриману корисність.Свобода підприємництва, свобода споживчого вибору та особиста зацікавленість громадян формують відносини змагальності, конкуренції між суб'єктами ринкового господарства. Відносини конкуренції є загальною та обов'язковою умовою функціонування ринкового механізму як способу узгодження та синхронізації рішень, потреб споживачів і власників засобів виробництва.
Конкурентні ринкові відносини фокусуються у системі ринкових цін, яка відображає умови (витрати) виробництва, вподобання споживачів та вплив інших факторів, до яких змушені пристосовуватися власники виробничих ресурсів, підприємці, споживачі, інші суб'єкти ринку.
Відносини конкуренції в економічній теорії поділяють на два основних види: досконалу та недосконалу конкуренцію.

Свобода підприємництва, свобода споживчого вибору та особиста зацікавленість громадян формують відносини змагальності, конкуренції між суб'єктами ринкового господарства. Відносини конкуренції є загальною та обов'язковою умовою функціонування ринкового механізму як способу узгодження та синхронізації рішень, потреб споживачів і власників засобів виробництва.
Конкурентні ринкові відносини фокусуються у системі ринкових цін, яка відображає умови (витрати) виробництва, вподобання споживачів та вплив інших факторів, до яких змушені пристосовуватися власники виробничих ресурсів, підприємці, споживачі, інші суб'єкти ринку.

Контрольні завдання

1.

Список використаних джерел:

1.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.