Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки>>Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Початок війни. Події 1939- червня 1941 рр.Повні уроки

Тема:       Початок війни. Події 1939- червня 1941 рр

Мета:      Охарактеризувати  настрої що панували у суспільстві,  внутрішню політику та зовнішню політику великих країн Європи обставини за яких вони вступали у воєнні дії.

Структура уроку

1. Опитування домашнього завдання

2. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.

3. Дискусія робота  по групам

4. Домашнє завдання 

ХІД УРОКУ

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Пригадайте:

1. Де виникло перше вогнище Другої світової війни?

2. Які події в Європі передували початку воєнних дій?

3. Який документ, підписаний у серпні 1939 р, "запалив зелене світло" перед локомотивом війни?

1. Причини, характер і періодизація Другої світової війни

Наприкінці 30-х рр. людство вдруге у XX ст. було втягнуте у вир світової війни. Цим трагічним подіям передувала ціла епоха протистояння демократії й тоталітаризму. В окремих країнах Європи та Інших континентів виникли і набули значної сили тоталітарні режими, які прагнули захопити життєвий простір, джерела сировини, ринки збуту своїх товарів, перетворити інші народи на дешеву робочу силу. Демократичні країни, де існували парламентські форми правління, склалося громадянське суспільство, на жаль, не спромоглися через об'єктивні та суб'єктивні причини запобігти всебічній підготовці до війни агресивними державами.

Щодо конкретних причин Другої світової війни, то це питання залишається в історичній науці дискусійним і до кінця не визначеним. Більшість дослідників погоджуються, що головною причиною війни була Версальсько-Вашингтонська система, яка поставила Німеччину в дуже складне становище. Німці були принижені Версальським договором та ображені тим, що їх звинувачували в усіх бідах. Націонал-соціалістична партія на чолі з Гітлером вдало використала почуття реваншу, яке охопило значну частину німецького народу, і в другій половині 30-х рр. почала боротися за "місце під сонцем". Японія та Італія також уважали себе несправедливо ошуканими: Японія під час Вашингтонської конференції втратила свої завоювання в Китаї, а Італія почувала себе переможеною в таборі переможців. Усі вони стали на шлях переділу світу.

Німецький лінкор Дойтчланд 1939 р.

 Співвідношення сил сторін на 1 вересня 1939 р.

                          Німеччина      Польща      СРСР

Солдати                 1500 тис.      1000 тис.        617588

Танки                  2533         887             4733

Гармати / міномети 13500       4300                 4959

Літаки                       2231          824                 3298

Другою причиною війни було загострення суперечностей між великими державами внаслідок глибокої економічної кризи. Одні країни виходили з неї шляхом проведення економічних реформ та збереження демократичних засад у розвитку суспільства, в інших було встановлено тоталітарні режими, що проповідували расизм, націоналізм, мілітаризм в економічній та духовній сферах.

Третьою причиною, що призвела до розв'язання воєнного конфлікту, була політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція. Прем'єр-міністр Великої Британії Чемберлен і президент Франції Даладьє сподівалися своїми поступками задовольнити апетити Гітлера Вони не могли навіть уявити, чим це завершиться, позаяк не сподівались, що керівники однієї з найкультурніших країн світу, якою була Німеччина, здатні на такі жахливі дії, що чекали населення Європи по декількох роках.

Конкретною передумовою війни слід уважати той факт, що у серпні 1939 р. два тоталітарні диктатори — Гітлер і Сталін знайшли спільну мову, підписали пакт про ненападі переділили сфери впливу в Європі за таємним протоколом Ріббентропа—Молотова. ГІтлер розпочав воєнні дії після домовленості зі Сталіним.

[[Image:Й.Сталін, Й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і В.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р..jpeg]]

Й.Сталін, Й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і В.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р.

Співвідношення сил сторін на травень 1940 р.

                                 Німеччина      Франція Англія Бельгія Голландія

Солдати, тис.                        3300        2440          395           600              400

Танки                                2574        2789          310     незначна кількість легких

Гармати                              15000      17500     1350          по декілька тисяч

Літаки                                3824       1648         1834           186              120

Характер війни в її перебігу змінювався, На першому етапі (1939-1941 рр.) ця війна мала загарбницький і несправедливий характер з боку агресивних тоталітарних і мілітаристських режимів Німеччини. Японії, Італії та їхніх сателітів, а також СРСР, і була справедливою й визвольною з боку жертв агресії та їхніх союзників.

Гітлер і Кейтель оглядають підірваний бронепоїзд. Польща, 1939 р.

До жертв агресії в цьому випадку слід віднести Польщу, Фінляндію, Литву, Латвію, Естонію, Данію, Норвегію, Голландію, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію, Грецію, а також частково Румунію.

З нападом 22 червня 1941 р. Німеччини на СРСР характер війни змінився, вона стала відверто антинацистською.

2. Напад Німеччини на Польщу

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Для воєнних дій проти цієї країни було виокремлено 62 дивізії, у тому числі 7 танкових.

А. Гітлер та Ф. Паулюс біля карти воєнних дій. 1940 р.

За планом "Вайс", затвердженим ще 11 квітня 1939 р., стратегічне зосередження й розгортання німецьких військ завершилося 25 серпня.

Німецьким військам протистояла польська армія, що налічувала 1 млн 750 тис. солдатів і офіцерів. Але на її озброєнні було лише 29 рот застарілих панцерників, 9 рот легких танків та близько 500 літаків також застарілих конструкцій. Отже, сили були нерівними.

Польські війська мужньо билися проти переважаючих сил ворога. Героїчною сторінкою польської історії стала оборона Варшави. Варшаву гітлерівці змогли захопити лише 28 вересня після 20-денних боїв. За три з лишком тижні польську армію було розгромлено. Німці втратили близько 10 тис, убитими. За умовами таємного протоколу Молотова—Ріббентропа радянські війська вступили на територію Західної України та Західної Білорусі, це сталося 17 вересня, і менше ніж за два тижні зайняли її.

28 вересня між Німеччиною та СРСР було підписано, договір "Про дружбу і кордон". До договору додано карту і два додаткові секретні протоколи. В одному з них зазначалося, що Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства відходять до сфери впливу Німеччини, а СРСР передається Литва. Цей договір зафіксував четвертий поділ Польщі та уточнив-лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю її було пересунуто на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р.; вона майже цілком відповідала етнографічній межі проживання поляків, з одного боку, та українців, білорусів — з іншого. Землі з суто польським населенням залишились у складі Німеччини, а навзамін СРСР отримав у свою сферу впливу Литву. Отож, до Німеччини відійшло 48,6% території Польщі і 69,9% її населення, а до СРСР — 51,4% території та 30,1% населення.

Хлопчик на звалищі будинку. Варшава, 1940 р.

І жовтня у Бресті з нагоди перемоги у війні проти Польщі відбувся радянсько-німецький військовий парад.

3. Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до СРСР

17 вересня, коли головні сили польської армії було розбито, радянські війська перетнули польсько-радянський кордон у Західній Україні та Західній Білорусі. Перевага радянських частин була величезною. 18 вересня польський уряд і головне командування армії переїхали до Румунії, наказавши фронтовим командирам не вступати з більшовиками в бій і відвести війська до румунського кордону.

22 вересня радянські війська увійшли до Львова, територія Західної України опинилася під контролем Червоної армії. До радянського полону потрапило багато польських військовослужбовців, доля яких склалася трагічно, — 15 тис. польських офіцерів було розстріляно під Харковом і в Катинському лісі під Смоленськом 1940 р.

Західноукраїнське населення в своїй переважній більшості з ентузіазмом І надісю зустрічало Червону армію. Цьому сприяла, зокрема, та обставина, що радянська офіційна пропаганда пояснювала перетин польсько-радянського кордону прагненням запобігти окупації краю нацистами і створити умови для возз'єднання українського народу, який після радянсько-польської війни 1920 р. змушений був 20 років жити по обидві сторони кордону. В умовах, коли населення нічого не знало про таємні угоди між СРСР і Німеччиною, радянська пропаганда мала певний психологічний ефект. До того ж західні українці споконвічно прагнули єднання зі своїми східноукраїнськими братами, сподіваючись разом здолати всі перешкоди і вибороти волю для нашого багатостраждального народу.

Для узаконення радянського режиму в Західній Україні під ретельним контролем нових властей було проведено вибори до Народник зборів. Вибори відбувалися за безальтернативним списком кандидатів і, власне, були фікцією. Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про возз'єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР. У листопаді відбулися сесії Верховної Ради СРСР та Української РСР, які ухвалили закони про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з Українською РСР.

4. Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії

У 1940 р. ускладнилися відносини й із сусіднього Румунією. Користуючись тим, що головні сили вермахту перебували на заході, радянські війська у червні зайняли територію Бессарабії та Північної Буковини. На цих землях мешкало здебільшого українське населення. Уряд Румунії, не маючи підтримки з боку Німеччини, віддав наказ своїм військам залишити означені а ультиматумі території. Там було встановлено радянську владу. Північна Буковина і придунайські українські землі ввійшли до складу УРСР. Законодавче закріплення нових територій у. складі СРСР відбулося способом утворення нової союзної республіки — Молдавської РСР — і розподілу території Бессарабії між МРСР та УРСР.

Восени 1939 р. радянське керівництво накинуло урядам країн Прибалтики "договори про взаємну допомогу" на умовах використання СРСР їхніх військовогморських баз. За цими "договорами" десятки тисяч радянських військовослужбовців розміщувались у Прибалтійських державах. Спираючись на свої збройні сили та місцевих комуністів, сталінське керівництво влітку 1940 р. фактично примусило уряди Латвії, Литви та Естонії утворити коаліційні уряди, які контролювалися Москвою та Комінтерном. На виборах кандидати до найвищих органів влади республік висувалися лише компартіями та робітничими організаціями. Внаслідок таких виборів обрані сейми Латвії та Литви, Державна рада Естонії проголосили входження цих країн до СРСР на правах союзних республік. 3-6 серпня 1940 р. VII сесія ВерхОвної Ради СРСР прийняла постанову про входження проголошених ЛитРСР," ЛятвРСР, ЕРСР до складу Радянського Союзу.

Вступ військ Червоної армії до Західної Білорусі, Західної України, Литви, Латвії, Естонії, Північної Буковини, Бессарабії, здійснювана примусовими засобами радянізація не вирішили численних проблем західних територій, але породили масу нових проблем, конфліктів і трагедій, які мусили випробувати на собі наступні покоління.

5. Радянсько-фінська війна

Фінляндія була частиною Російської імперії, хоча й мала автономію. Вона дістала незалежність із рук більшовицьких керівників у грудні 1917 р. В. Ленін наївно сподівався, що на знак подяки фіни встановлять у себе радянську владу. Але того не сталося. Фінляндія у 20-30-ті рр. була незалежною суверенною державою, проводила самостійний зовнішньополітичний курс І мала досить прохолодні стосунки зі своїм великим сусідом.

Протягом 1938 р. радянське керівництво вело переговори з Фінляндією про можливість укладення угоди про взаємодопомогу. Але фінська сторона не виявляла активності.

У жовтні 1939 р. СРСР запропонував Фінляндії вдати йому в оренду строком на ЗО років порт Ганко, віддати півострів Рибачим, що контролює підходи до Мурманська, відсунути радянсько-фінський кордон на північ від Ленінграда на декілька десятків кілометрів в обмін на територію в Карелії. Ці пропозиції також не знайшли підтримки з боку Фінляндії.

Сталін був ображений тим, що якась маленька країна йде проти його волі. Радянське керівництво взяло курс на збройне вирішення проблеми. Скориставшись із прикордонного інциденту ЗО листопада 1939 р„ СРСР розпочав війну проти Фінляндії, яка тривала 105 днів. Ця "мала війна" стала безславною для СРСР. У бойових діях з боху СРСР взяло участь 960 тис. бійців, з боку Фінляндії — 400 тис. У період з листопада 1939 р. по лютий 1940 р. стратегічна ініціатива належала фінам, радянські війська зазнавали тяжких поразок. Лише в лютому 1940 р. ціною величезних втрат радянські війська спромоглися перейти в наступ, прорвати оборону фінів, штурмом оволодіти Виборгом.

Війна затягнулась, і обидві сторони прагнули миру. У березні 1940 р. було підписано радянсько-фінську мирну угоду, за якою СРСР отримав півострів Ганко для створення військово-морської бази; встановлювалася нова лінія радянсько-фінського кордону по лінії 1809 р.

Війна проти Фінляндії підірвала міжнародний престиж СРСР:

• його було виключено з Ліги Націй як країну-агресора (грудень 1939 р.);

• зросла зневіра в СРСР як у боєздатному союзникові з боку Великої Британії, Франції та їхніх союзників у Європі;

• війна показала Німеччині слабкість радянської воєнної машини.

Ця "мала війна" коштувала радянському народові великої крові: 70 тис. вояків загинули та пропали безвісти, 176 тис. були поранені та обморожені (тоді як фінська сторона втратила загиблими 23 тис. вояків, поранених нараховувалося 44 тис). На відміну від Прибалтійських держав, Фінляндія залишилася незалежною

6. Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії

Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині ще 3 вересня 1939 р., виконуючи свої зобов'язання перед Польщею, але відвертих воених дій не починали. Французькі війська, які більше ніж у 3 рази переважали німецькі на Західному фронті, здійснили лише невеликий наступ в районі Саарбрюкена на початку вересня, а вже 3 жовтня були відведені за оборонну "лінію Мажино". Це дозволило Німеччині зосередити війська у стратегічно важливих місцях і 9 квітня напасти на Данію та Норвегію.

У Данії бойових дій фактично не було. Через годину після вторгнення уряд цієї країни і король ухвалили не чинити протидії гітлерівським військам і капітулювати. Під час загарбання Данії гітлерівці втратили двох вояків убитими і 10 пораненими.

Інакше склалося в Норвегії. Норвезькі міста, розташовані на узбережжі, мали досить надійну берегову оборону. Збройні сили Норвегії, а надто флот, були достатньо боєздатними. Перший етап бойових дій тривав із 9 по 14 квітня і виявився, фактично вирішальним для долі країни: більшу її частину було захоплено, владу трохи згодом передано ватажкові норвезьких фашистів Відкуну Квіслінгу, короля та уряд було вивезено із залишками норвезької армії до Великої Британії. Це сталося 10 червня 1940 р. У Норвегії розпочався рух Опору.

Водночас здійснювалося всебічне підготування до наступу проти англо-французькнх військ, Німецьке командування планувало завдати основного удару у стик кордонів Бельгії та Люксембургу з Францією через гори Арденни і далі в обхід англо-фран-цузьких військ на Кале до узбережжя проток. Гітлер обрав цей напрям, щоб обійти з півночі добре укріплену "лінію Мажино".

На світанку 10 травня 1940 р. суходільні війська вермахту розпочали вторгнення до Голландії, Бельгії, Люксембургу. 13 травня німецькі війська прорвали фронт союзників на річні Маас. Через день голландські збройні сили капітулювали. У Великій Британії були надзвичайно стурбовані швидким просуванням гітлерівських військ і того ж дня почали створювати загони цивільної оборони. А головне — у Лондоні сталася зміна уряду: Н. Чемберлена, найактивнішого провідника "політики умиротворення", яка дискредитувала себе, заступив В. Черчилль, давній супротивник Гітлера. 17 травня гітлерівські війська вступили до столиці Бельгії Брюсселя, наступного дня Гітлер видав декрет про приєднання до Німеччини трьох бельгійських округів.

7. Розгром Франції

14 травня німецькі війська прорвали оборону французів під Седаном. У наступ перейшов генерал Рундштедт, головнокомандувач ударним угрупованням "А", у складі якого знаходився танковий корпус генерала Гудеріана.

Розпочавши наступ о 16-й годині 14 травня, корпус Гудеріана вже 23 травня вийшов до французького порту Дюнкерк, коли він раптом одержав особистий наказ Гітлера зупинити свої війська.

Німецькі солдати ламають шлагбаум

У районі Кале—Дюнкерка було відрізано й притиснуто до моря 40 англійських, бельгійських і французьких дивізій. 28 травня склала зброю бельгійська армія. Англійський експедиційний корпус, який, здавалося, був приречений, зумів евакуюватися з Дюнкерка.

Після закінчення бойових дій під Дюнкерком німецьке командування розпочало другу стратегічну операцію проти Франції. 31 травня 1940 р. генштаб суходільних військ вермахту надіслав до військ директиву, що містила план операції під кодовою назвою "Рот".

5 червня нацистські війська розгорнули наступ на Париж, а через 9 днів без бою увійшли до столиці Франції. ЗІ згоди уряду Париж було оголошено відкритим містом. Три чверті жителів залишили столицю, рятуючись від окупації Долю'Франції було вирішено. 22 червня маршал Ф. Петен від імені уряду підписав акт про перемир'я з Німеччиною. Угоду про перемир'я було підписано в Комп'енському лісі, де 22 роки тому, Н листопада 1918 р., у білому салон-вагоні командувач військ Антанти маршал Фош продиктував умови перемир'я переможеній Німеччині.

Мовою документів

Умови перемир'я між Німеччиною і Францією

"Стаття 1. Негайне припинення аоснник дій. Уже оточені французькі війсвка мусять скласти зброю.

Стаття 3 На окупованій території Німеччина повинна мати асі права окупуючої держави, за винятком місцевого управління. Французький уряд мав забезпечити для цього всі необхідні умови...

Стаття 4. Французькі військові, військово-морепкі та військово-повітряні сил* повинні бути демобілізовані й роззброєні в строк, що його буде встановлено додатково, крім військ, погрібник дпи підтримання порядку. Кількість і озброєння цих військ буде визначено відповідно Німеччиною та Італією".

Окупація поширилася на північні найбільш розвинені області й райони країни, а також на Атлантичне узбережжя. Територія, що не підлягала німецькій окупації, підпадала під владу уряду маршала Петена, резиденція якого знаходилася у невеликому містечку Віші на півдні Франції.

24 червня було підписано франко-італійську угоду про перемир'я Франція зазнала жорстокої та принизливої поразки. Французька армія втратила 84 тис. вбитими, 1547 тис. солдатів і офіцерів опинилися в німецькому полоні. У боях за Францію німецькі війська втратили лише 27 тис. убитими і 11тис. пораненими.

16 липня 1940 р. Гітлер підписав план захоплення Великої Британії "Морський лев. Німецька авіація почала активніше бомбардувати Лондон та Інші англійські міста, а підводні човни блокували Британські острови. Але, як показали підрахунки, можливостей здійснити масову висадку військ на Британські острови у Німеччини не було.

Операцію перенесли на вересень, а згодом відклали на 1941 р. Проте згодом плани Гітлера змінилися — він вирішив не звертати уваги на англійців і почав готувати наступ на Схід.

Щоправда, він позитивно сприйняв ініціативу РІббентропа про створення коаліції проти англійців. АнтикоміктеркІвськнй пакт після підписання домовленостей з СРСР вичерпав себе, і Ріббент-роп ініціював підписання тристоронньої угоди між Німеччиною, Італією та Японією 27 вересня 1940 р. Ця угода визнавала провідну роль Німеччини та Італії в установленні "нового порядку" в Європі, а Японії — у Східній Азії.

Перегодом до цієї угоди приєдналися Болгарія, Іспанія, Мань-чжоу-го, Румунія, Словаччина, Таї (Сіам), Фінляндія, Хорватія, режими Ван Цзінвея в Китаї та Петена у Франції. Останні, як і режим Квіслінга в Норвегії, вважаються колабораціоністськими.

8. Агресія на Балканах

Балкани й Південно-Східна Європа в цілому посідали особливе місце у стратегічних планах Німеччини та Італії, де-кожна з цих держав переслідувала власні цілі.

1. Тут досить міцними були позиції Британії.

2. Із завоюванням цього регіону створювався плацдарм для нападу на СРСР.

3. Південно-Східна Європа була своєрідним ключем до проток Босфор і Дарданелли, до всього Близького Сходу.

У квітні 1941 р. нацистська Німеччина вкупі зі своїми союзницями — Італією, Угорщиною, Румунією та Болгарією — здійснила напад на Югославію і Грецію. Завдяки величезній перевазі у силах загарбницькі війська прорвали оборону югославської армії та почали швидко просуватися вперед. 12 квітня вони досягли столиці Югославії Белграда. Югославський уряд і командування були цілковито деморалізовані. 17 квітня 1941 р. Югославія капітулювала. Нацисти розчленували територію країни: було утворено "незалежні" Сербію і Хорватію; Болгарія отримала Македонію, Італія — Чорногорію. Угорщині було віддано Воєводину, а Словенію переділено між Німеччиною та Італією.

Греція також не змогла стримати наступу загарбницьких військ. 29 квітня представники грецького' командування підписали акт про капітуляцію. Британський експедиційний корпус зазнав тяжких втрат, але все ж завдяки флотові спромігся евакуювати основні сили. У травні 1941 р. німецькі повітряио-десаитні частини захопили острів Крит — важливу базу, що прикривала з півдня Балканський півострів. Після цього всі Балканські країни опинилися під контролем агресорів.

Отже, на літо 1941 р. лише три держав» Європи зберегли повний нейтралітет: Швейцарія, Швеція, Ірландія.

Питання для обговорення у групі

1. Проаналізуйте причини Другої світової війни, визначте, хто несе відповідальність за її розв'язання.

2. Деякі автори стверджують, що Сталін зробив те, чого не зміг зробити ніхто з українців — об'єднати Україну. Внсловїть свою думку з цього приводу.

3. Висловіть своє ставлення до прилучення Прибалтики до складу СРСР у 1940 р.

Робота з джерелами

Виконайте лабораторно-практичну роботу: прочитайте уривки з праць відомих істориків і визначте причини швидкої поразки Франції в політичній, військово-стратеггчній та моральній сферах.

1. Із книги А. Буллока "Гітлер і Сталін"

"Завдячуючи пактові зі Сталіним, п'ятдесят-шістдесят дивізій, які в протилежному випадку повинні були залишитися на Сході, було зменшено до восьми, й німці спромоглися розгорнути на Заході 141 дивізію проти 144 союзницьких дивізій, з яких 104 були французькими, 10 англійськими, а решта — бельгійськими й голландськими. У союзників було більше танків, у німців — літаків. Тому за кількісними показниками сили обох сторін були приблизно рівними. Де німці без сумніву мали перевагу, так це, по-перше, єдиному командуванні; по-друге, в мистецтві, з яким вони давали раду своїм десятьом бронетанковим дивізіям (три з яких було укомплектовано чеськими танками); по-третє, в тому, що вони завоювали перевагу в повітрі й нових методах використання авіадесантних військ, і нарешті, в якості керівництва та високому моральному дусі армії на всіх рівнях".

2. Із книги Пола Джонса "Сучасність: світ із двадцятих до дев'яностих років"

"Французи полегшили життя Гітлеру. Вони не хотіли війни. Акт про перемир'я було підписано маршалом А. Петеном, якому було вже вісімдесят п'ять років, але він був найшанованішим французьким генералом, оскільки солдати вважали, що під його командуванням у них найбільше шансів залишитися живими. Петеи був найбільш популярним правителем від часів Налолеона. Він утілював у собі анти романтизм, бажання відкинути історичні та глобальні зобов'язання, прагнення До спокійного й заможного життя, яке тоді оволоділо Францією. У перші дні існування уряду Петена, до складу якого входили військові й державні службовці, без політиків, викликало cправжню ейфорію у Франції, як Гітлер 1933 р. в Німеччині".

Запам'ятайте дати:

• 1 вересня 1939 р. — напад нацистської Німеччини на Польщу; початок другої світової війни.

• 3 вересня 1939 р. — оголошення Великою Британією і Францією війни Німеччині.

• 17 вересня 1939 р. — вступ Червоної армії на терени Західної України і Західної Білорусі.

• 22 травня 1940 р. — капітуляція Франції.

 Запитання і завдання:

1.    Які були причини і передумови Другої світової війни?

2.    Який характер носила війна?

3.    Чи можна події вересня 1939 р. називати «Четвертим поділом Польщі»?

4.    Що таке «бліцкриг»?

5.    Розкрийте причини і наслідки війни між СРСР і Фінляндією?

6.    Дайте оцінку ”дивній війні”.

7.    Чому Німеччині вдалося відносно швидко захопити Данію, Норвегію, країни Бенілюксу, Францію?

8.    Завдяки чому Великобританія вистояла у боротьбі з Німеччиною? Як розвивалась боротьба за Атлантику?

9.    Чим була зумовлена фашистська агресія на Балканах? Яким був перебіг подій у цьому регіоні?

10. Що завадило Німеччині скористатися перемогами на Балканах і в Африці?

11. У 1939 р. Мехліс говорив: «Товариш Сталін поставив завдання: у випадку війни примножити кількість радянських республік». Як це завдання Сталіна реалізовувалося у 1939-1941 рр.?

12. Чи можна твердити, що СРСР у 1939-1941 рр. був союзником Німеччини?

Перевірте себе

1. На які періоди поділяється Друга світова війна?

2. Яку назву мав план нападу на Польщу?

3. Визначте зміст договору Про дружбу і кордон*, коли І ним він був підписаний? Яка подія сталася 1 жовтня 1939 р. у Бресті?

4. Коли і за яких умов Прибалтійські країни було долучено до складу СРСР?

5. Чому Радянський Союз напав на Фінляндію? Яких втрат зазнав СРСР у цій війні?

6. Поясніть термін "дивна війна".

7. Чому Гітлер обрав напрямом свого удару на Заході Бельгію та Люксембург?

8. Що відбувалося наприкінці травня 1940 р. в районі Кале—Дюнкерк?

9. Коли і за яких умов було підписано капітуляцію Франції?

10. Які цілі переслідували агресивні держави, розпочинаючи війну на Балканах?

Виконайте завдання

1. Покажіть на картах розташування і напрями ударів німецьких військ напередодні нападу на Польщу і Францію.

2. На стрічці часу позначте основні події першого етапу Другої світової війни.

3. Покажіть на схемі, на які частини було переділено територію Югославії та кому вони

Список використаної літератури:

За основу взятий  тематичний план вчителя історії шк.№1  м.Луцька Супрун Л.С.

За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) 

Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 2010 рік 

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік 

П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас 

Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 

Скомпоновано та відредактовано Муха О.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.