Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 9 клас. Повні уроки >> Економіка: Медичні послуги.Повні уроки

Мета уроку: знати, які установи надають медичні послуги; володіти інформацією про види медичних послуг і медичне страхування; знати права й обов'язки споживача платних медичних послуг; цивілізовано вирішувати спірні ситуації.

Головні питання уроку: 1. Що таке здоров'я? (означення основних термінів) 2. Право на охорону здоров'я. 3. Державний захист права на охорону здоров'я. 4. Обов'язки громадян України. 5. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях. 6.

Що таке здоров'я? (означення основних термінів)

Здоров'я — стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.
Охорона здоров'я — система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини за максимальної біологічно можливої індивідуальної тривалості життя.
Заклади охорони здоров'я — підприємства, установи й організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомога, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Основними принципами охорони здоров'я в нашій державі є дотримання основних прав та свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров'я, рівноправність, забезпечення пріоритету загально людських цінностей, орієнтація на сучасні стандарти медичної допомога тощо.

Право на охорону здоров'я

Кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:
•    життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;
•    безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
•    санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
•    безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
•    кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я;
•    достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
•    участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони здоров'я;
•    участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

•    можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;
•    правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров'я;
•    відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
•    оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
•    можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина.

Державний захист права на охорону здоров'я
Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист.
У разі порушення законних прав і інтересів громадян у галузі охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи й організації, їхні посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів і відшкодування заподіяної шкоди.
Судовий захист права на охорони здоров'я здійснюється у порядку, установленому законодавством.

Обов'язки громадян України

Громадяни України зобов'язані:
•    піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;
•    у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;
•    подавати невідкладну допомоги іншим громадянам, які знаходяться у загрозливому для їхнього життя і здоров'я стані;
•    виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.
Громадянам України надається лікувально-профілактична допомога поліклініками, лікарнями, диспансерами, клініками науково-дослідних інститутів та іншими акредитованими закладами охорони здоров'я, службою швидкої медичної допомоги, а також окремими медичними працівниками, які мають відповідний дозвіл (ліцензію).
Для забезпечення лікувально-профілактичною допомогою громадян України, які мають відповідні пільги, установлені законодавством, створюються спеціальні лікувально-профілактичні заклади.
Лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров'я чи його підрозділу. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт може вимагати заміни лікаря.

Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
Медичні працівники зобов'язані подавати першу невідкладну допомоги в нещасних випадках і гострих захворюваннях. Медична допомога забезпечується службою швидкої медичної допомога або найближчими лікувально-профілактичними закладами незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності з подальшим відшкодуванням витрат.
У невідкладних випадках, коли надання медичної допомоги через відсутність медичних працівників на місці неможливе, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані надавати транспорт для перевезення хворого до лікувально-профілактичного закладу. У цих випадках першу невідкладну допомогу також повинні надавати співробітники міліції, пожежної охорони, аварійних служб, водії транспортних засобів і представники інших професій, на яких цей обов'язок покладено законодавством і службовими інструкціями.

Вибір лікаря і лікувального закладу
Кожен пацієнт має право вільного вибору лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги. Кожен пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Обов'язок надання медичної інформації
Лікар зобов'язаний пояснити пацієнтові в доступній формі стан його здоров'я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявності ризику для життя і здоров'я.
Пацієнт має право знайомитися з історією своєї хвороби та іншими документами, що можуть слугувати для подальшого лікування.
В особливих випадках, коли повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта, лікар може її обмежити. У цьому разі він інформує членів сім'ї або законного представника пацієнта, ураховуючи особисті інтереси хворого. Таким самим чином лікар діє, коли пацієнт перебуває в непритомному стані.

Контрольні завдання

1.

Список використаних джерел:

1.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.