KNOWLEDGE HYPERMARKET


Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н.е. Повні уроки


Тема уроку: Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е.

Мета уроку: дізнатися про причини занепаду Єгипту наприкінці II тис. до н. е.

Завдання уроку:

1. освоєння нових знань та їх конспектування.

2. вивчення основних дат, які стосуються розглянутого історичного періоду.

3. навчитися обговорювати відеоматеріал.

Тип уроку: урок засвоєння та контролю нових знань.


Хід уроку:

Після смерті Рамзеса ІІ влада поступово концентрується в руках жрецької партії. Зрештою країною починає правити верховний жрець Амона Херихор. З цього часу, історики ведуть відлік Пізнього царства (11 - 6 ст. до н. е.). На півночі Єгипту посилюється вплив найманих воїнів з Лівії. Їх командир Шешонк засновує власну династію. Єгипет занепадає і, фактично розпадається.


Завдання: переглянути та проаналізувати відео про Рамзеса ІІ.



На території сучасного Судану (що звільнилася від панування фараонів) утворюється сильна ефіопська держава Напата. Її царі поступово завойовують окремі номи Єгипту (правителі яких не намагалися активно чинити опір, просто відсиджувались у фортецях). Цар Напата Шабака став фараоном.

За панування чужоземних фараонів Єгипет піддався страшному розгрому. У країну вторглася армія Ассирії, що захопила до того часу весь Близький Схід. На деякий час і північ Єгипту підпав під владу царя Ассирії.

Однак, правителі міста Саїс (на заході Дельти), лавіруючи між ефіопами й асирійцями і, уклавши союз із новим малоазійським царством Лідією, зуміли звільнити Єгипет. Він знову перетворюється на сильну державу. Але це була не сила народу. Стародавні єгиптяни, на той час перетворилися, використовуючи термінологію Л. М. Гумільова, в "гомеостатический етнос". Вони старанно працювали на своїх (точніше, державних) полях, забезпечуючи надходження податків до скарбниці та підтримкуа ландшафту. В армію їх закликали у виняткових випадках. Війська тепер комплектувалися найманцями (лівійцями, ефіопами, греками). Змінювалися династії чужоземних завойовників, а єгиптяни все обробляли і обробляли землю.

Фараони Саіської династії намагалися втрутитися в близькосхідну політику, щоб повернути панування Єгипту над Сирією та Палестиною. Вони навіть підтримали послаблену Ассирію у боротьбі проти коаліції її ворогів (Мідії та Вавилону). Але в місті Кархеміш (річка Євфрат) нововавилонский цар Навуходоносор розбив армію Єгипту.

Незважаючи на це, панування Саіса на морі тривало. За завданням фараона Нехо, фінікійці здійснили плавання навколо Африки (яке зміг повторити лише Васко да Гама, через 2000 тисячі років!). Однак, в 525 році Єгипет був завойований армією перського царя Камбіза і увійшов до складу величезного Перської царства. Єгипет перетворився на одну з найбагатших перських сатрапій. Коли в V ст. до н. е. його відвідав знаменитий історик і мандрівник Геродот, йому розповідали про великих царів та їхні діяння як про легендарні події далекого і дивовижного минулого.


Gerodot.jpg

Геродот


Kambizmech.jpg

Бронзовий кинджал, датований часом царя Камбіза.


Kambiz2.jpg

Храм Амона, який армія Камбіза думала знищити, томущо тамтешні священники відмовилися узаконити його претензії на Єгипет.


Єгиптяни намагалися повернути собі незалежність, спираючись на підтримку Афін, але марно. Потім, без бою, вони підкорилися Олександру Македонському. Після смерті великого завойовника, Єгипет став головною частиною елліністичного держави, заснованого сподвижником Олександра Птолемеєм. Македоняне і греки утворили панівну верству, що концентрується в новому місті Олександрії (населення - 1 мільйон людей!). Єгипетська ж провінція продовжувала звичайне життя, працюючи і поклоняючись стародавнім богам.


Цікаво знати

Мусульманські народи називали Олександра Македонського іменем Іскандер Зулькарнайн. Також в історичних джерелах цього царя називали Олександр ІІІ Великий (переважно в західній історіографії). Олександр Македонський правив з 336 року до н. е. Був членом династії Аргеадів, полководцем, утворювачем світової держави, яка розпалася після його смерті. За ним ще в часи античності закріпилася слава одного із найвеличніших полководців в історії.


Makedon.jpg

Олександр Македонський


Така ситуація довгий час зберігалася і при римському пануванні. Єгипет був хлібною житницею для Риму, який не міг прогодувати себе сам. Єгипетські боги, особливо, Ісіда, стали популярні в імперії, де йшов інтенсивний процес богошукання.


Isida.jpg

Ісіда


Але, коли з'явилася, і почала активно розвиватися християнська релігія, Єгипет не залишився осторонь. На території країни сформувався особливий, монофізітській напрямок християнства, з підвищеним акцентом на божественний аспект Христа. Освальд Шпенглер, в своїй праці "Занепад Європи", охарактеризував це як один із латентних проявів майбутньої арабської цивілізації. Як би там не було, віра в стародавніх богів вичерпалася. Єгипет став провінцією Візантії і був знаменитий своїми християнськими аскетами і подвижниками. Пізніше, він легко підкорився арабським халіфам, перетворивши в мусульманське суспільство. Матеріальним символом країни залишилися піраміди, так що не варто критикувати фараонів за їх будівництво.

Освальд Шпенглер назвав "прасимволом давньоєгипетської душі" дорогу (прасимволамі античної, західноєвропейської та арабської він називав, відповідно замкнуте тіло, відкритий простір і храм-печеру). Людина йде по нескінченній прямій, яка не має ні початку, ні кінця. У неї мужня душа.

Давньоєгипетська релігія, незважаючи на більш ніж три тисячі років свого існування, залишилася типовою політеїстичної системою. Вона не мала уніфікованої доктрини, зате і майже не страждала від єресей. Єгипет мав кілька теологічних центрів зі своїми головними богами (Геліополь (Атум), Мемфіс (Атум), Гермополь (Хепрі, Ра), Фіви (Амон), кожен з яких розробляв власну версію більш-менш єдиної міфології. Коли такий центр набував провідного вплив в країні (наприклад, внаслідок перенесення столиці), він ототожнював свого бога з верховним єгипетським богом.




Перевір себе:

1. З якого часу розпочинається період Пізнього Царства в Єгипті?

2. Хто такий цар Навуходоносор і як він пов’язаний із завоюваннями Єгипту?

3. Розкажіть про теологічні центри Єгипту.


Домашнє завдання:

1. Розкажіть, які країни й коли завойовували Єгипет наприкінці II тис. до н. е.

2. Підготуйте доповідь про Олександра Македонського та його завоювання Єгипту.

3. Як вплинуло поширення християнства на життя єгиптян?


Список використаних джерел:

1. Урок на тему: «Занепад Єгипетської держави у II тис. до н.е.», Сенченко Ю. П., м. Запоріжжя.

2. О. І. Шалагінова, Б. Б. Шалагінов. Історія стародавнього світу 6 клас, 2009.

3. Тилдесли Джойс. Египет. Возвращение утерянной цивилизации / Джойс Тилдесли; пер. с. англ. Марии Павловой. – М.: СТОЛИЦА-ПРИНТ, 2007. – 320 с.: ил. – (Non-fiction).

4. historic.ru


Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Всесвітня історія > Всесвітня історія 6 клас