Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Культура середньовічної Європи, освіта і наука. Повні уроки

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Тема 13. Культура середньовічної Європи, освіта і наука.

Мета: Вивчення культурного простору середньовіччя, умов виникнення науки.

Завдання:Показати умови виникнення шкіл,перших університетів, наслідки започаткування схоластики, значення діяльності Фоми Аквінського.

Хід уроку:

1. Перевірка домашнього завдання

2. Розповідь нової теми:

Освіта йде в народ. Започаткування нової європейської культури на світанку Середніх віків (V-VII) відбувалося важко. Але згодом для неї настали сприятливіші часи в епоху так званого «Каролінгського відродження», коли у Франкському королівстві правив Карл Великий та його династія. Король-реформатор, маючи на меті відродження Римської імперії, виявляв повагу до спадщини античної культури – велів збирати давні рукописи. Та головне - цікавився давніми звичаями германців, піснями, і розумів важливість старожитностей, наказавши їх збирати. Король знав латинь і грецьку і мови, читав книги. Хоча зразок підпису Карла історія зберегла, проте писати імператор не навчився, навіть тримаючи під подушкою дощечку, на якій постійно вправлявся.

Підпис Карла Великого

Це особливо цікаво з огляду на те, що за його вказівкою вдосконалили накреслення шрифтів – літери у християнських книгах стали писати красивішими. Самі книги виготовлялися у вигляді фоліантів – оздоблених коштовностях, багато оформлених, із мініатюрами – малюнками на сторінках.

За часів Карла Великого всі значні події держави стали фіксувати в літописах – анналах (від лат. annus — рік). VIII ст. – це період, коли в Європі започатковуються школи для дітей духовенства й мирян. Карл Великий наказав відкрити їх при монастирях і дворах єпископів: «Хай організовують школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співу й лічби, граматики і богослужебні книги… слід виправити». Осередком освіти при дворі монарха стала заснована ним академія – гурток учених (згадаймо, що так назвалася і школа Платона в Давній Греції). В академію король запрошував відомих учених, які не лише давали дітям знання, а й вільно обмінювались думками, писали вірші. Серед учителів академії був і один із найосвіченіших людей того часу Алкуїн. За походженням він був саксом. На думку Алкуїна, у школах не слід обмежуватися богослів’ям – треба вивчати й грамоту та філософію.

Файл:MatI-10-103.jpgа Карл Великий приймає вченого Алкуїна

У X ст., освіту вже можна було здобувати не лише в монастирях. Суспільство відчувало потяг до знань і потребувало людей освічених. Школи розрізнялися за рівнями. Нижчі школи – церковні, турбувалися про тих, хто планував стати священнослужителем. У середніх школах, при єпископатах, вивчали сім “вільних наук” — граматику, діалектику, риторику, арифметику, геометрію (до неї включали географію, астрологію й музику). А з ХІ ст. в Італії - містах Болоньї і Салерно, започатковуються вищі школи, в яких вивчали римське право й медицину.

Емблема Болонського університету

На початку XII виник Паризький університет у Сорбонні, у XII – XIII ст. в Англії – Оксфордський і Кембриджський, в Іспанії - Саламанкський. Згодом вони стали називатися університетами. Латинською мовою «universitas» — сукупність, тому що перші університети об’єднували учителів і учнів. Ці навчальні заклади розробляли для себе структуру і правила поведінки. У 1500 р. в Європі діяло 65 університетів. Обмеженості у строках навчання в університетах не вводили. Найпоширенішими методами на¬вчання були лекції та диспути. Навчання спершу проводилось латинню, а мовами народів почали користуватись у XIV. Часто студенти вільно подорожували з одного університету до іншого, отримавши прізвисько ваганти, тобто бродяги.

Початки науки.

Церковні книги були основою пізнання світу, проте серед допитливих людей виникали різноманітні суперечки, відповіді на які Біблія не давала – Бога слід сприймати вірою чи розумом?

Карта світу за уявленнями середньовічних учених.

У XI ст. виникає схоластика – (від слова «школа») філософська течія, представники якої прагнули підтвердити релігійні істини за допомогою розуму. Вчені-схоласти часом викликали насмішки своїми розмірковуваннями (наприклад, скільки янголів може поміститися на кінці голки? Чи може Бог стати огірком?) Але своїми вправами вони розвинули логіку. Найвидатніший представник схоластики Фома Аквінський переконував, що істина не лише в текстах Біблії, а і в наукових дослідженнях. Його вчення церква взяла за основу католицького богослов’я, бо він навів докази існування Бога.

Фома Аквінський

Іншим чином намагалися діяти містики, які говорили, що віра пізнається молитвами та роздумами. Ця течія найбільше поширилася у XIV – XV ст., коли Європа потерпала від кризи і люди шукали в Бога захисту. Серед учених, які вивчали природу, найвідоміший Роджер Бекон.

Роджер Бекон

Він був прихильником дослідів (незважаючи на свою належність до францисканського ордену монахів), вивчав математику, фізику, хімію. Церква з невдоволенням спостерігала за його роботами: він, наприклад, хотів скласти мікроскоп і телескоп, говорив, що знає, як побудувати саморухомі кораблі й візки, виготовити машини, які літали б чи рухалися морським дном. Учений пояснив походження веселки. Врешті його звинуватили у чаклунстві й запроторили до темниці. Там він провів 14 років за «зв’язки із дияволом». Значний вплив на подальшу науку здійснили алхіміки, намагаючись перетворити звичайні метали на золото, а також астрологи, які спостерігали за рухом небесних світил, передрікаючи долі людей. Так вони дали поштовх розвитку хімії і астрономії.

Знання географії дійшли до суспільства завдяки подорожі венеціансь¬кого купця Марко Поло. Він здійснив подорож до Китаю і Центральної Азії, і описав свою мандрівку.

Культура

У м. Ахені Карл Великий звів імператорський палац, де також розміщувалася школа, бібліотека, архів і церква, прикрашена скульптурами, мозаїками і колонами. Щоправда, витвори мистецтва доставили з Італії. За роки правління монарха було збудовано більш ніж триста соборів, палаців, монастирів. Мистецтво засновувалось на романському і готичному стилях.

Перший переважав у XI – XII ст., другий — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

3. Учитель повторює з класом поняття

Повторюємо поняття

• Фоліант

• Аннали

• Академія

• Університет

• Ваганти

• Схоластика

• Алхімія

• Астрологія

4. Учитель перевіряє набуті знання

Питання для самоконтролю:

1. Де відкривалися перші школи?

2. Які дисципліни вивчали в перших школах?

3. Хто заснував академію?

4. Коли відкрились перші університети?

5. Як схоласти досліджували світ?

6.Чому церква відправила Роджера Бекона у темницю?

7. У які частини світу здійснив подорож Марко Поло?

5. Учитель задає творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу. Поміркуйте, як досліди алхіміків вплинули на розвиток хімії.

6. Домашнє завдання:

1. Повторення пройденого матеріалу.

2. Позначте на карті міста, де виникли перші університети.

Література:

1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;

2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010

3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;

4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;

5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;

6. ukrmap.kiev.ua

7. sc4v.narod.ru

8. mid-ages.ru

Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - Освітній форум.