Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Хрестові походи. Повні уроки

Тип уроку: засвоєння нових знань

Тема 2. Хрестові походи

Мета:Ознайомлення із умовами, що спричинили походи хрестоносців

Завдання: Пояснення соціально-економічних і політичних причин виникнення походів та результати походів.

Хід уроку:

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Розповідь нової теми.

Наприкінці ХІ ст. своєю активною діяльністю Папа Римський Григорій VII значно посилив вплив католицизму і на повсякденне життя людей, і головне - на дії монархів. Авторитет глави церкви зріс так, що Європа готова була виконувати його заклики. Європейські країни вже сім років переживали скруту, викликану повенями, чумою та голодом. Роки 1089—1094 наче випробовували людей на міцність, і багато хто вважав, що наближається кінець світу. Тому треба просити в Бога милості, спокутувати гріхи подвигами за віру, помолитися в святих місцях. До всього цього додалися неабиякі складнощі у житті феодалів – земель для всіх уже не вистачало, тому між бідними агресивними рицарями та землевласниками виникали все нові й нові криваві сутички. Запал і зброю рицарів, бажання мирян відстоювати віру, щоб уникнути Божої кари, прагнення церкви розширювати християнський світ дуже доречно можна було застосувати проти турків-сельджуків, які захопили Єрусалим.

У місті знаходилася найбільша християнська святиня – Гроб Господній. Візантійський імператор Олексій I Комнін звернувся до Папи Римського з проханням допомогти подолати зло.

Гроб Господній у Єрусалимі

Так виникла ідея паломництва з особливою місією – збройного визволення християнського світу від іновірців і поширення віри. І ось 27 листопада 1095 р. в м. Клермон, що у Франції, пройшов церковний собор, на якому виступив Папа Урбан II. Він закликав розпочати військовий похід на Схід.

Папа Урбан ІІ закликає йти в Хрестовий похід

За це паломникам будуть відпущені гріхи, а загиблі потраплять у рай. До того ж, людям, які зібралися на майдані, сподобались слова Папи: «Ті, що тут у смутку та злиднях, там будуть веселі й багаті». Іншими словами, глава церкви натякнув на здобич. А це було вирішенням проблеми для рицарів, які, не маючи землі, грабували своїх же - слабших феодалів.

Заклик до походу проти іновірців сколихнув маси – на Схід готуватися йти не лише рицарі, а й селяни, мешканці міст. На одяг вони нашивали хрести, але хрестовими ці походи назвали вже пізніше. Спершу це було паломництво. Традиція йти вклонитися святим місцям і помолитися зберігається й досі – в Україні таких людей звуть прочанами, від слова «проща». Назва «паломники» виникла від звичаю привозити з Єрусалима пальмове гілля. Та звісно, цей похід був особливим. Крім цілком зрозумілого для тих часів прагнення захисту віри на Святій Землі, всіх приваблювала можливість очиститися від гріхів. Кожен із учасників прагнув здобути щось своє: Церковні ієрархи сподівалась не лише визволити Святий Єрусалим від іновірців, а й поповнити скарбницю захопленими багатствами. Королі прагнули розширити свої землі й знайти нових підданих. Рицарство воювало за майно і землеволодіння. Селяни хотіли звільнитися від гніту феодалів і отримати свої земельні наділи.

Селянський двір

Купці сподівалися встановити та розширити торговельні зв’язки з іншими країнами. Тобто, бажання захопити чужі краї володіло багатьма. Не вистачало лише поштовху, який би зрушив маси людей з місця. І слова Папи Урбана ІІ «Так хоче Бог» стали цим поштовхом.

У похід за «святу справу», як вони вважали, пішли селяни, міщани та дрібні феодали Франції й Німецької імперії, маючи при собі замість зброї вила, коси. По дорозі вони грабували, бо вирушили без харчових припасів. А коли зустрілися з турками-сельджуками, то ті їх розбили. Після цього проти турків виступили рицарі. Ледь виживши після облоги в Антіохії, вдершись у Єрусалим, вони жорстоко розправились, причому, не лише із іновірцями а й із християнами, які потрапляли під руку. Загалом за 1096-1291 рр. відбулося вісім хрестових походів.

Перший Хрестовий похід

ПЕРШИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1096-1099 рр. Рицарі розгромили Єрусалим. Утворення держав хрестоносців на Сході: Ахтіохії, Едесси, Тріполі, Малої Вірменії, Єрусалимського королівства.

ДРУГИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1147—1149 рр. Керували король Франції Людовік VII та імператор Німецької держави Конрад III. Проти них став турецький воєначальник Саладін. Після облоги Дамаска хрестоносців перемогли.

Держави хрестоносців

ТРЕТІЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1189—1191 рр. Брали участь німецький імператор Фрідріх I, французький король Філіпп II Август та англійський король Річард I Левине Серце Названий походом «трьох монархів», але не вдався – королі не знайшли спільної мови. Після смерті Фрід¬ріха I завершився поразкою.

ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1202—1204 рр. Хрестоносці пішли не проти мусульман, а проти християн. Пограбували балканське місто Зару, хоча його власник угорський король підтримував рух хрестоносців. Так само пограбували Константинополь, нищачи жителів.

П’ЯТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1217—1221 рр. Хрестоносці пішли на Єгипет. Похід завершився для них поразкою у Дам’єті.

ШОСТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1228—1229 рр. У результаті німецький імператор Фрідріх II, який очолював похід, уклав угоду на 10 років із султаном про вільний доступ християн до святих місць.

Битва з іновірцями

СЬОМИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1248—1254 рр. На Єгипет рушив французький король Людовік IX Святий. Він потрапив у полон. Хрестоносців розбили.

ВОСЬМИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1270 р. Цього разу Людовік IX Святий рушив до Тунісу. Але хрестоносців подолав інший ворог – чума. Король також занедужав і помер.

Наслідками Хрестових походів для Європи і Сходу стали майже двісті років жахливих кровопролить. Особливо слід наголосити на тому, що убивства сотень тисяч людей відбувалися при схваленні й участі церкви. Через це хрестоносці звикли сприймати різанину й грабунки як «священну» справу. Візантія загинула під навалою європейців, а вплив Франції і Венеції зріс. Християни й мусульмани стали ставитись один до одного ще більш насторожено. А держави, створені хрестоносцями, поступово перейшли назад до турків-сельджуків, проти яких, власне, й починалися Хрестові походи. Папська могутність відійшла у минуле – заклики очільників церкви до збройних походів уже не діяли.

Хрестоносці

3. Учитель повторює з класом поняття

Повторюємо поняття

• Паломництво

• Папа Урбан ІІ

• Хрестовий похід

• Єрусалим

4. Учитель перевіряє набуті знання

Питання для самоконтролю:

1. Завдяки кому авторитет церкви наприкінці XI ст. зріс?

2. Чому населення очікувало кінця світу?

3. Хто закликав до особливого паломництва на Єрусалим?

4. Які причини спонукали йти в похід королів?

5. Які держави створили хрестоносці?

6. Скільки відбулося хрестових походів?

5. Учитель задає творче завдання усім учням для виконання у режимі реального часу.

Творче завдання:

Позначте на карті шляхи пересування хрестоносців під час походів.

6. Домашнє завдання:

1. Повторення пройденого матеріалу.

2. Складіть хронологічну таблицю хрестових походів.

3. Опишіть причини, через які учасниками хрестових походів стали селяни.

Література:

1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;

2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010

3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;

4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;

5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;

6. ukrmap.kiev.ua

7. sc4v.narod.ru

8. mid-ages.ru

Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим

Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - Освітній форум.