Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Узагальнення. Повні уроки

Тип уроку: засвоєння нових знань Тема 9. Узагальнення '"Мета:Закріплення знань з історії Середніх віків V-XV ст. Завдання:Охарактеризувати основні події Середньовіччя за вивчений період і пояснити їх значення.

Хід уроку: 1.Перевірка домашнього завдання. 2. Розповідь нової теми:

Загибель Західної Римської імперії у 476 р. після Великого переселення народів спричинила появу нових королівств, утворених варварськими племенами.

Карта Великого переселення народів Одне з них – королівство франків, очолюване Хлодвігом, виявилося найтривалішим. Франки завойовували нові землі для себе, але й стримували нових нападників, (одними із найнебезпечніших були араби), впливаючи на розвиток Середньовічної Європи.

«Батьком Середньовічної Європи» історики називають імператора Карла Великого, який вбачав свою місію у відновленні Римської імперії і захисті віри. Одним із символів віри став Ахенський палац, збудований за наказом монарха.

Тому всі завойовані народи він насильно хрестив. За роки свого правління (768–814) він удвічі збільшив володіння, проте його нащадки розділили імперію на три європейські держави: Францію, Німеччину та Італію (Верденська угода 843 р.). Поступово в Європі формується феодальний лад - у ІХ ст. започатковується звичай надавати земельну ділянку – феод, - за службу рицаря у війську. Рицарі стають землевласниками-феодалами. Їм підкоряються васали – дрібніші землевласники. Для них феодал – це сеньйор, тобто старший. У той же час феодал вважався васалом ще заможнішого сеньйора.

Вплив феодалів із часом зростав. Деякі з них були настільки багатими, що їх володіння ставали маленькими державами, які мало зважали на короля. Цей період Середньовіччя відомий під назвою феодальної роздробленості. Монархи у боротьбі із роздробленістю знайшли собі спільників серед різних станів суспільства. Впливові представники міської знаті, купці, священики стали основою створення станових монархій. Влада у державах централізується. У суспільстві виразно розрізняються три стани: духовенство, феодали і селяни. На вершині ієрархії стояли представники церкви, яка домінувала над усіма галузями життя. Церковна влада переважала світську, бо завданням священиків було молитися за спасіння душі.

Три стани. Гравюра XV ст. Написи означають: «Ти молись!», «Ти воюй!», «Ти працюй»!

Феодали захищали землі від завойовників і повинні були піклувалися про своїх васалів. На феодалів працювали селяни, які частину заробленого віддавали своєму пану.

Феодали, найвищий з яких - король Селяни були найбільш поширеним станом, їх гнобили й змушували працювати на землевласників. Селяни були настільки приниженим і злиденним класом, що навіть не вважалися чиїмись васалами.

Селяни відміряють зерно

Ніхто не міг перейти з одного стану в інший – посади й обов’язки передавалися спадково. Із розвитком ремесел у Х-ХІ ст. виникають нові і відроджуються давні міста, які стають центрами торгівлі й виробництва товарів.

Ремісники

Ремісники об’єднуються в цехи, домовляються про єдині правила роботи і якість товару. Членом цеху міг бути лише майстер (на якого працювали підмайстер і учні).

Купець

Згодом у містах починається вперта, інколи на століття, боротьба із сеньйорами (власниками міської території) за права городян. Виникають комуни, ознакою яких є самоуправління. Будь-хто, зумівши прожити в місті рік і один день, згідно із законом вважався вільним. Все це призводить до появи людей іншого світогляду – бюргерів, - прихильників вільної праці, орієнтованих на прибуток, створення добробуту, участь в управлінні містом, здобуття освіти.

Міський магістрат

Чисельність мешканців міст (у середньому 1-3 тис.) поступово зростала. Незважаючи на відсутність гарних доріг, чимало людей заповнювали шляхи: хто молитися в святі місця, хто грабуючи, хто бажаючи навчатися, хто шукаючи заробітку чи тікаючи від хвороб. У середині ХІV ст. у Європі три роки лютувала пандемія чуми, від чого населення зменшилось на чверть. Проте, переживши це лихо, економічні кризи і війни, держави розвивались. 3. Учитель повторює з класом поняття Повторюємо поняття Велике переселення народів Феодалізм Цехи Комуни Бюргер

4. Учитель перевіряє набуті знання Питання для самоконтролю: 1.Назвіть варварські королівства, створені після падіння Західної Римської імперії. 2. Чому імперія Карла Великого після його смерті розділилася і на які країни? 3. Яку суспільну роль відігравали феодали? 4. Чому королі вели боротьбу із феодальною роздробленістю? 5. Охарактеризуйте стани середньовічного суспільства. 6. Чому бюргерів називають людьми нового типу?

5. Учитель задає творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу. Творче завдання: Складіть кросворд, використовуючи поняття: «варварські королівства», «імперія Карла Великого», «феодальна роздробленість», «статути цехів».

6. Домашнє завдання: 1. Повторення пройденого матеріалу. 2. Намалюйте і поясніть схему підлеглості васалів феодалам; схему трьох станів суспільства.

Література: 1. Урок на тему: «Загальна характеристика Середніх віків», Бочаренко К. Т., м. Луцьк. 2. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007; 3. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010 4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006; 5. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004; 6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000; 7. ukrmap.kiev.ua 8. sc4v.narod.ru 9. mid-ages.ru

Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим

Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - Освітній форум.