Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України:

БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ. УТВЕРДЖЕННЯ НА ПРЕСТОЛІ ЯРОСЛАВА

Після смерті  Володимира Великого  між  його  синамі розпочалася жорстока боротьбі за владу. У 1015 р. київський  стіл посів Святополк. Новго родський князь Ярослав виступив проти нього І І бою під Любечем розгромив. Святополк подавсь до Польщі шукати підтримки у батька дружини -короля Болеслава Хороброго. Той вирішив допо могти зятеві й у 1018 р. на чолі великого військ, вторгся в Русь. У бою під містом Волинь на Західному Бузі Яросла зазнав поразки й втік до Новгорода. Влада знову перейшла до Святополка.

Проте грабежі польських вояків спричинили повстання киян, і Боле-слав Хоробрий через незгоди із Святополком повернувся до Польщі, приєднавши по дорозі до неї Червенські міста (невелика територія Західної Волині з містами Червен, Волинь, Шеполь та ін.).

Зібравши військо, Ярослав вирушив до Києва. Святополк, якого відтоді історичні джерела називали Окаянним, звернувся по допомогу ло печенігів. Вирішальна битва відбулася влітку 1019 р. на р. Альті під Переяславом, у ній переміг Ярослав. Ця дата вважається початком його правління. Однак у 1021 р. він змушений був визнати самостійність полоцького князя Брячеслава. А через рік проти Ярослава виступив тмута-раканський князь Мстислав, котрий у 1024 р. у битві під Лиственом переміг великого князя. Розпочалися переговори, що завершилися укладенням у 1026 р. договору про поділ Руської землі по Дніпру: Ярославу відійшло Правобережжя з Києвом, а Мстиславу - Лівобережжя з Черніговом. Фактично в межах імперії сформувалися три самостійних утворення: Київське, Чернігівське й Полоцьке. Тільки після смерті Мстислава в 1036 р. Ярослав стає єдиновладним володарем Русі (Брячеслав визнав його владу).

Завдяки таланту політика и сильній волі Ярославу вдалося закріпитися на київському столі.

РОЗБУДОВА КИЄВА. ПЕРША ЗБІРКА ЗАКОНІВ
Розуміючи значення Києва як політичного і духовного  центру  Русі,  Ярослав  приступив  до грандіозної розбудови міста. Великий князь задумав перетворити руський стольний град на другий Константинополь - столицю могутньої держави, яка суперничала б з Візантією. Довжина міського  валу (14 м висоти і ЗО м ширини в основі)  становила 3,5 км. Окрасою міста стали Золоті ворота - головний в'їзд до нього з надбрамною церквою Благовіщення Богородиці. Територія нового граду складала близько 70 га, тобто зросла в сім разів порівняно з дитинцем Володимира. У цих межах місто в основному й розвивалося наступні 200 років. У ньому зводилися храми й палаци. Зокрема, б 1037 р. постав Софійський собор - видатна пам'ятка світової архітектури; споруджуються храм Святого Георгія та церква Святої Ірини. У 1051 р. на схилах Дніпра засновується відомий нині в усьому світі Києво-Печерський монастир. Золоті ворота й Св. Софія стали символами «царственості» Києва, а архітектурно-художня символіка храму розкривала ідею божественного походження руської династії.

Розвиток суспільства потребував узаконення змін, що відбувалися у стосунках між групами населення. Ярослав вирішив упорядкувати існуючі правові норми і близько 1016 р. видав Новгороду грамоту, що дістала назву «Найдавніша правда», або «Правда Ярослава». Вона ввійшла як складова частина до «Руської правди» - збірки норм руського права. «Найдавніша правда» містила 18 статей. У них ішлося про покарання за вбивство, побої, вчинення каліцтва, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Передбачалося збереження права родичів на кровну помсту за вбивство, яка, однак, могла бути замінена грошовим штрафом. Близько 1024-1026 рр.

Видається закон "Покон вірний", що визначав розміри данини, яку збирали з населення на користь княжих дружинників, котрі приїжджали до громади правити судочинство й збирати штраф - віру.

Розбудова столиці и упорядкування законодавства засвідчували намагання Ярослава піднести Русь на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи.

А ктивна розбудова храмів  Києві й інших містах спону- кала Ярослава приділяти біль- ше уваги діяльності Руської православної церкви. Як показали переговори з Візантією, та не бажала надати їй автокефалії, намагаючись не допустити урівняння прав церков Русі й Візантії; прагнула бачити Руську церкву на становищі однієї зі своїх митрополій. Великий князь змушений був погодитися на приїзд у 1039 р. візантійського митрополита, котрий згодом повернувся до Константинополя. Тоді Ярослав вирішив досягти церковної самостійності. За його розпорядженням у 1051 р. митрополитом «Київським та всія Русі» вперше обирається русич Іларіон. про життя й діяльність якого збереглися дуже скупі дані. Проте константинопольський патріарх відмовився затвердити Іларіона, і Ярослав погодився згодом прийняти візантійського митрополита.

Розвивалися також освіта й писемність, літописання й література. Приклад подавав сам великий князь, котрий читав книги «вдень і вночі». Навколо нього гуртується коло всебічно освічених осіб - книжників, котрі були носіями мудрості. Вони діяли при митрополичому Софійському соборі й сприяли комплектуванню заснованої Ярославом першої державної бібліотеки, яка налічувала 960 книг. Бібліотеки створювалися також у Білгороді, Чернігові, Переяславі й інших містах. Відкривалися державні, церковні й приватні школи. Працювали кни-гописні майстерні. Помітними були успіхи в літописанні й літературі. Так, у 1039 р. завершилося створення літописного Київського .{воду. Іларіон написав знаменитий твір «Слово про закон і благодать», присвячений Володимиру Великому, де обґрунтовував ідею рівноправності Русі в сім'ї християнських народів й уперше охарактеризував значення Києва як її столиці. Він також добивався канонізації' руських святих - Ольги, Володимира, Бориса й Гліба.

Володарювання Ярослава ознаменувалося спробою домогтися самостійності Руської церкви, її незалежності від Візантії, могутнім піднесенням культури й освіти.

ВІДНОСИНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ
У міждержавних відносинах Ярослав продовжуваї політику батька. Насамперед дбав про територіаль ну цілісність імперії, намагався не лише повернуті втрачені землі, а й приєднати нові. У 30-х роках XI ст. порозумівшись із польським королем Казимиром, київський Великий князь уклав союзний договір, що передбачав визнання королеї Перемишля, Белза, Червенських міст і Берестя складовою Русі. Н півночі й північному заході він воював з чуддю, ятвягами, литовцямі мазовшанами.

У відносинах із західними державами Ярослав віддавав перевагу не воєнним діям, а укладенню взаємовигідних угод. Наприкінці 40 років XI ст. встановлюються дружні відносини Францією, Угорщиною, Германією, Норвегіє. Швецією, а також контакти з Англією. Яскр вим свідченням міжнародного визнання Ру було прагнення європейських монархів нал годити династичні шлюбні зв'язки з доме Ярослава. Адже в середньовіччі саме династі ні шлюби слугували найнадійнішим способом скріплення союзів між державами. Так, доч князя Анна стала дружиною французького і роля, Анастасія вийшла заміж за уторського короля, Єлизавета - спочатку за норвезького пізніше - за датського короля. Троє синів узя шлюб із представницями родин найзнатніших вельмож у Германії, випадково сучасники називали Ярослава "тестем Європи".

Помітну роль, як і раніше, відігравав і південний напрямок полі ки. Дещо напружено складалися стосунки з Візантією, які в 1043 вилилися у війну, що виявилася невдалою для Русі. Ярослав пішої укладення угоди, яка передбачала відшкодування візантійсьі стороною збитків руським купцям у Константинополі й руському пастирю на Афоні. Дбав він і про оборону південних рубежів, де зве лися міста-фортеці й вали. У 1036 р. на околицях Києва вщент розі мив печенігів, котрі відтоді вже не загрожували Русі.

Зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю й ролюбністю; вона сприяла зміцненню міжнародного станови держави, зростанню її авторитету.

Великий князь народився  близько 978 р. Добре освічений, м'який, але владолюб-надзвичайно розумний, гнучкий і схиль-ажі до компромісів політик, спритний дипломат ішосередній полководець, він завдяки сталевій ркхі й цілеспрямованості, не переймаючись ка-Кртом (був кривоніжкою), спромігся досягти ащшнн влади й до кінця життя втримувати її рсвоїх руках. За сприяння розвитку культури, освіти, писемності, архітектури Ярослава й прожали Мудрим.

Ярослав усвідомлював неминучість боротьби як владу між синами після своєї смерті (помер лютого 1054 р.). Щоб якось запобігти цій гедії, склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади и розподіл між синами ритори імперії на окремі володіння - уділи. Заповідав їм поважати любити один одного, бо інакше «землю отців і дідів погубите», запроваджувана система успадкування влади передбачала, що грховна влада належатиме групі князів-родичів, пов'язаних між собою васально-ієрархічними стосунками. Згідно із заповітом, київ-кий стіл за принципом старшинства мав послідовно переходити до ршого за віком брата. Старший син Ярослава мав стати для братів аршим» не лише за віком, а й за місцем, яке посідав на щаблях рархічної драбини.

Ярослав Мудрий був одним із наивидатніших державних діячів епохи середньовіччя.

Завдяки мудрій політиці Ярослава Київська Русь у роки його правління переживала політичний і культурний розквіт.

ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ
АВТОКЕФАЛІЯ - незалежність, самоврядування православних церков.
КАНОНІЗАЦІЯ - зарахування до лику святих.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
1019—1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого. 1019 р. - перемога Ярослава у битві на р. Альті. 1037 р. - спорудження храму Св. Софії у Києві. 1051 р. - заснування Києво-Печерського монастиря. 1051 р. - обрання київським митрополитом русича Іларіона.


1. Кого й чому в історичній літературі традиційно називають Окаянним: а ) Ярослава; б) Мстислава; в) Святополка?
2. У якому році Ярослав Мудрий прийшов до влади: а) 1015 р.; б) 1019 р.; в) 1024 р.?
3. Вставте в речення пропущені слова: «Тмутараканський князь ... у битві під... 1024 р. переміг ...».
4. Хто й коли вперше з русичів був обраний митрополитом Русі?
5. Коли було прийнято «Правду Ярослава»?
6. Де було створено першу державну бібліотеку?
7. Чому Ярослава називали «тестем Європи»?
8. Назвіть причину міжусобної боротьби впродовж 1015-1019 рр.
9. Яку мету переслідував Ярослав, розбудовуючи Київ?
10. Чому Ярослав пішов на обрання Іларіона митрополитом?
11. Віднайдіть на карті країни, володарі яких були пов'язані з Руссю шлюбними стосунками.
12. Який напрям переважав у зовнішній політиці Ярослава й чому?
13. Що передбачав політичний заповіт Ярослава?
14. У чому полягало політичне значення династичних шлюбів?
15. Чи можна назвати угоду 1026 р. між Ярославом і Мстиславом мудрою? Якщо так, то чому?
16. Яким був зміст «Найдавнішої правди»? Використовуючи ілюстрацію художника В. Прохорова, доведіть, що її прийняття мало позитивне значення.
17. Використовуючи зміст підручника, ілюстрації й додаткову літературу, складіть розширений план оповідання на тему «Розбудова Києва та розвиток культури й освіти за Ярослава Мудрого».
18. Віднайдіть спільне й відмінне у зовнішній політиці Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
19. Напишіть оповідання на тему «Чому я вважаю Ярослава Мудрим?».

Політика Ярослава Мудрого у сферах церковного життя та культури
Заложив Ярослав город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію... І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з'являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він велико, а понад усе любив чорноризців. І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг. І придбав він [книги], що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, - так і сей. Отець бо його Володимир землю зорав і розм'якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.

Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості.
                          Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 89.

Політичний заповіт Ярослава Мудрого
А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви. сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене.
                          Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 98-99.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Використовуючи текст параграфа підручника, пропонованих джерел і додаткову літературу, напишіть твір "Моя оцінка внутрішньої політики Ярослава Мудрого».
2. До чого закликав князь Ярослав Мудрий своїх синів? Чим це було викликано? Висловте власну думку.

РАДИМО ПРОЧИТАТИ
Вовк Ю. И. Історія України в художньо-історичних образах :і найдавніших часів до середини XVI ст. — С. 121 130. Загребельніш Павло. Диво. - К., 1968.
Іванченко Раїса. Ярославни ,// Дерево пам'яті. Книга українського історичного оповідання: Від найдавніших часів до 1648 року. - Вин. 1. -С. 231-243.
Кочерга Іван. Ярослав Мудрий // П'єси. - К., 1990. - С. 295-392.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

_{Підручники та книги з усіх предметів, плани конспектів уроків з історії України 7 класу, реферати та конспекти уроків по історії України}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.