Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки

Мета: надати загальну характеристку грибів, розказати про їх сучасну систематику.

Хід роботи:

1 Розказати про місце грибів у світі живих організмів.

2 Описати основні риси, притаманні лише грибам.

3 Розповісти, як виглядає сучасна систематика грибів.

Всі ми, здається, добре знаємо, що гриби виглядають, як на мал. 1. Але це ще далеко не все. То ж, давайте знайомитись з грибами заново.

Гриби – велика група еукаріотичних гетеротрофних організмів з осмотрофним засобом живлення, що включає, по даним різних авторів, від 100 000 до 250 000 видів.  Відео 1. продемонструє вам усе різноманіття та незвичайність цих організмів.

Відео 1. Дивовижний світ грибів.

З часів К. Лінея, гриби традиційно відносили до царства рослин, куди цей великий систематик помістив їх не без вагань.

Вже у XIX столітті багато ботаніків говорили про великі відмінності грибів від рослин. І дійсно, на відео 2 показана колонія грибів. На рослини, навіть наглядно, не дуже схоже. Ще у той час була внесена пропозиція виділити гриби у окреме царство, але підтримки не знайшла. Бурхливий розвиток фізіології та біохімії у другій половині ХХ століття повернув біологів до цього питання. 

Основна відмінність грибів від рослин полягає в тому, що зелені рослини – автотрофи, первинні продуценти, а гриби – гетеротрофні редуценти. Оболонки з хитину, деякі риси вуглеводного та азотного обмінів, в результаті яких утворюється глікоген, серотонін та сечовина – метаболіти, характерні для тваринної клітини.  

Відео 2. Колонія грибів.

З іншого боку, клітина грибів як гетеротрофних організмів дуже сильно відрізняється від тваринної клітини (мається на увазі клітина Protozoa Найпростіші). Основні відмінності клітин грибів від найпростіших – абсорбція поживних речовин в всією поверхнею тіла, а не шляхом поглинання (голозойний метод), розмноження спорами, нерухомість тіла (в основному).

Таким чином, характер ознак, що зближають гриби з рослинами та ознак, що зближають їх з тваринами, різний. У грибів та рослин спільними являються в основному морфологічні ознаки, а у грибів та тварин – фізіологічні та біохімічні. Саме тому розвиток біохімічних досліджень поставив під сумнів віднесення грибів до царства рослин.

Відео 3.Як ростуть гриби.

Сучасні матеріали по біохімії та фізіології дозволяють вважати, що гриби за своєю будовою, своїм метаболізмом, займають проміжне положення між тваринами та рослинами і мають ознаки і тих і інших. Звідси можна припустити, що гриби виділились в самостійну гілку живого світу що до розділення живих організмів на тварин та рослин, і представляють собою окрему філогенетичну лінію еукаріот.  Тому зараз гриби розглядають як самостійне царство живого Mycota, Mycetalia, Fungi. На відео 3 ви можете побачити, як ростуть представники цього царства.

У зв’язку з абсорбційним живленням та припущеним походженням грибів від найдревніших джгутикових організмів найбільше філогенетичне значення надається наявності чи відсутності у них рухливості, будові рухливих стадій (зооспори, гамети) та складу клітинної стінки. Аналіз цих ознак показує, що серед грибів зустрічаються як постійно нерухомі організми, так і рухливі у вегетативному стані або тільки на окремих стадія розвитку (статеве або нестатеве розмноження).

У грибів, що мають у циклі розвитку рухливу стадію, зустрічаються два типи джгутиків: бичовидний гладкий та перистий. Комбінація цих джгутиків та їх розташування дають чотири типа рухливих клітин. В окрему групу при такому підході виділяють нерухомі гриби. Так саму неоднорідний полісахаридний склад клітинної стінки у грибів.

У нерухомих грибів та у одноджгутикових Chytridiomycetes основний компонент клітинної стінки – хітин. У дводжгутикових ооміцетів та одно джгутикових з переднім перистим джгутиком (Hyphochytriiomycetes) основний компонент клітинної стінки – целюлоза. Ці групи також об’єднує присутність переднього перистого джгутика та особливий біосинтез лізину, що характерно для бактерій та вищих рослин. У інших грибів біосинтез лізину протікає, як у евгленових водоростей та тварин.

У міксоміцетів у склад оболонки вегетативного тіла входить полімер галактози та лектини, а у оболонку спор та спорангієв – целюлоза. 

За сукупністю основних ознак (рухливість, будова зооспор або гамет, склад клітинної стінки, шлях синтезу лізину) у царстві грибів виділяють у наш час три самостійні еволюційні лінії, що беруть свій початок від різних груп найдревніших джгутикових Flagellatae. Цім лініям відповідають три відділи.

Відділ Oоmycota характеризується дводжгутиковими зооспорами або гаметами. Один джгутик биче видний гладкий, направлений назад, другий перистий та направлений вперед. Основний компонент клітинної стінки – целюлоза. Для об означення цієї групи часто використовують термін «псевдо гриби». За деякими ознаками вчені іноді пов’язують походження цієї групи з водоростями. 

Відділ Eumycota (справжні гриби) в основному поєднує нерухомі гриби, що не мають у циклі розвитку зооспор або гамет.  Рухливі стадії у окремих представників відділу представлені клітинами з одним гладким биче видним джгутиком, що направлений назад. Основний компонент клітинної стінки – хітин. Цей відділ включає основну частину грибів. 

Відділ Myxomycota включає організми, вегетативне тіло яких – голий багатоядерний протопласт, здатний до амебоїдного руху. Представники відділу мають складний цикл розвитку, в якому є рухливі стадії з двома гладкими джгутиками. Існує припущення, що представники відділу походять від амебоїдних флагелят – особливої групи органнізмів, що зазвичай втрачають джгутики у процесі вегетативного росту та переходять до амебоїдного руху. 

Найсучасніша систематика грибів виглядає так:

Підцарство Heterocontae

Грибоподібні організми

Відділ Лабіринтуломікота, або сітчасті слизовики

Клас Лабіринтуломіцети

Клас Траустохітридіоміцети

Відділ Гіфохітридіомікота

Відділ Оомікота (Мал. 2)

Царство Fungi (Mycota, Mycetalia)                                                                                                                                                   Мал. 3 Зигоміцети.

Відділ Хітридіомікота

Відділ Зигомікота

Клас Зигоміцети (Мал. 3)

Клас Трихоміцети

Відділ Аскомікота, або сумчасті гриби

Клас Археаскоміцети

Клас Геміаскоміцети, або Голосумчасті

Клас Еуаскоміцети

Клас Локулоаскоміцети

Відділ Базідіомікота                                                                                                                                                                          Мал. 4 Базідіоміцети.

Підклас Гомобазідіоміцети

Підклас Гетеробазідіоміцети

Клас Урединіоміцети

Клас Устілагіноміцети                                                                                                                                                    Анаморфні, недосконалі або мітоспорові гриби

Лишайники, або ліхенізовані гриби

Клас Аскоміцетні лишайники                                                                                                                                 

Клас Базідіоміцетні лишайники

Царство Protozoa                                                                                                                                                                    Мал. 5 Міксоміцети.

Клас Церациоміксоміцети

Клас Міксоміцети (Мал. 5)

Клас Протостеліоміцети

Відділ Плазмодіофорові

Відділ Диктіостеліомікота

Відділ Акразиєві, або Клітинні слизовики

Контролюючий блок:

1 Чим гриби схожі на рослини?

2 Чим гриби схожі на тварин?

3 Які основні компоненти присутні у клітинних стінках грибів?

4 На скількі відділів поділяється царство грибів?

Список літератури:

1. Урок на тему: "Низшие грибы" автор Луць И. И.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

Відредаговано та надіслано Кравчук Я.