Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 6 клас>> Українська література: Календарно-обрядові пісні

Одними з найдавніших серед народних пісень є календарно-обрядові. Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей. Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив людей користуватися плугом. У Сварога було багато дітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зими був Коляда, сонця і весни — Ярило, жнив, добра і достатку — Дажбог.
Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії — обряди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми.
Пісні, які виконують під час обрядів, називаються обрядовими.
Більшість обрядів та обрядових пісень пов'язана з календарем. Кожної пори року виконувалися певні обряди та відповідні їм пісні. Тому й розрізняють пісні літнього циклу — русальні, купальські, жниварські; пісні зимового циклу — колядки й щедрівки; веснянки.
Цикл зимових свят розпочинається ще в грудні. Задовго до Різдва діти чекають на Святого Миколая. Він приходить із солодощами, подарунками (хоча до особливо неслухняних — із різочкою), а діти розповідають йому про свої успіхи, співають пісні. Ось одна з них.

ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ
Ой хто, хто Миколая любить, 
Ой хто, хто Миколаю служить, — 
Тому, святий Миколай, На всякий час помагай, 
Миколаю!
Ой хто, хто спішить в твої двори, 
Того ти на землі й на морі 
Все хорониш від напасти, 
Не дозволиш в гріхи впасти, 
Миколаю! 
Твій покрів нам оборона, 
Від усіх бід охорона. 
Не дай марно нам пропасти, 
Ворогам у руки впасти, 
Миколаю!

Обрядові пісні — це пісні, які виконують під час обрядів. Обряди супроводжувались піснями, танцями, театралізованими дійствами.

ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ

Колядки та щедрівки

На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у «щедрий вечір», — щедрування. Гурти молоді обходили домівки, іноді навіть із «козою» (один із щедрувальників у вивернутому кожусі, з дерев'яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це в жартівливій формі просили винагороду.

Колядки — народні календарно-обрядові величальні пісні, що їх виконували на Різдвяні свята.
Щедрівки — старовинні обрядові величальні пісні, які співалися під Новий рік у «щедрий вечір».

НОВА РАДІСТЬ СТАЛА
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився, 
Як чоловік пеленами убого повився.
Ангели співають, славу й честь звіщають, 
На небесі і на землі мир проповідають.
Давид виграває, в гуслі ударяє,
Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє.
І ми теж співаймо, Христа прославляймо, 
Із Марії рожденного, смиренно благаймо:
— Просим тебе, Царю, небесний Владарю, 
Даруй літа щасливії сего дому господарю.
Даруй господарю, даруй господині, 
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

Зауваж:Колядуючи або щедруючи,не обминай нікого: співай для господаря,господині,їхніх дітей.

ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ!
Добрий вечір тобі, пане господарю, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Ой перший же празник — то Різдво Христове, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А другий же празник — Василя Святого, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А третій же празник — Святе Водохреща, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А що перший празник зішле тобі віку, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А що другий празник зішле тобі щастя, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
А що третій празник зішле всім нам долю, 
Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Зауваж:З давніх-давен у святвечір в Україні словом і ділом, словесним твором і магічним рухом люди створюють образ багатства, щастя, миру, спокою у своєму домі. Усі члени родини урочисту хвилину святвечора повинні зустріти вдома. У народі кажуть так: «Боже борони десь заночувати в цю ніч — цілий рік будеш блукати по світу».

?  Як у колядках звеличують людину, які побажання висловлюють господарю та його родині?

ЗАСІВНА
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб родило на землі,
Щоб був хліб на столі.
Щоб водилися пернаті
І без чубка, і чубаті.
Щоб не знали ви біди,
Нехай прийдуть гаразди.
Щоб капуста головчата,
А петрушка корінчата,
Часник — як бик,
Цибуля — як зозуля,
Пшениця — як рукавиця.
Щоб була з дітей утіха,
А грошей — півтора міха.
Щоб ви міряли гроші мискою,
А дітей — колискою.
Щоб у кожній кутині
Було по дитині.
Хай дасть нивка по сто кіп,
По сто тисяч один сніп.
Віншую¹ вас Новим роком,
Новим роком, довгим віком,
Щоб ви дочекали відтепер за рік
До ста літ!

¹ Віншувати (з польськ.) — вітати, поздоровляти.

Щедрували в новорічну ніч переважно діти та молодь. Вони ходили по хатах із «засівалками», посипаючи навколо себе зерном і виголошуючи коротенькі віршики-побажання.

Чи знаєш ти, що...Під час зимових свят відбувалося чимало ігрищ. З колядками і щед¬рівками тісно пов'язані ігри-дійства «Вертеп», «Звізда», «Меланка», «Плуг», «Коза».

1. Які пісні називаються календарно-обрядовими? Що спричинило появу цих пісень?
2. Які пісні належать до календарно-обрядових? Якого значення народ надає обрядовим діям, пов'язаним з колядкою?
3. Чому колядки та щедрівки є величальними піснями? Що спільного і відмінного в колядках і щедрівках?
4. Підготуйся до виразного читання колядок і щедрівок. Ті, що сподо¬балися найбільше (3-4), вивчи напам'ять.
5. Добери поетичні тексти колядок, щоб «іти з колядою від хати до хати своїм браттям українцям поколядувати». Збери під час цьогорічних святкувань цікаві різдвяні вітання.

ПІСНІ ВЕСНЯНОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ

Веснянки

Веснянки — давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт.

Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них — заклик весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил — холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, носили зображення сонця, водили хороводи.
Пісні, що співалися під час весняних обрядів, називали веснянками.
Це закличні пісні: вони мали «закликати» весну й добрий урожай. Найвідоміші українські веснянки — це пісні-ігри «А ми просо сіяли, сіяли!»,,«Зелений шум», «Подоляночка» та інші. Танцювальні рухи, якими супроводжувалися веснянки, нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння. Слова пісні пояснювали ці рухи: «А ми просо сіяли, сіяли!».
Однією з найпоширеніших дитячих веснянок була пісня «Ой весна, весна — днем красна».

ОЙ ВЕСНА,
ВЕСНА - ДНЕМ КРАСНА
— Ой весна, весна — днем красна, 
Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко, 
Ще й рожевую квіточку, 
Хай вродиться житечко, 
Ще й озимая пшениця,
І усякая пашниця.
— Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна, нам принесла?
— Принесла я вам літечко, 
Ще й запашнепьке зіллячко, 
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю. 
Принесла я вам ягнятко, 
Ще й маленькеє телятко.

?  Як ти розумієш вислів «весна — днем красна»?
?  Що ж приносить весна людям?

ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА
Ой кувала зозуленька, 
Сівши на лелії, 
Співай, співай, товаришко, 
Минає неділя. 
Ой кувала зозуленька, 
Сівши на барвінок, 
Співай, співай, товаришко, 
Минув понеділок. 
Ой кувала зозуленька 
Та й кувала сорок, 
Співай, співай, товаришко, 
Минає вівторок. 
Ой кувала зозуленька, 
Сіла на віконце, 
Співай, співай, товаришко, 
Бо заходить сонце. 
Співай, співай, товаришко, 
Бо вже не будемо, 
Та не знаєм, товаришко, 
Чи на рік діждемо.

?  Які слова постійно повторюються? Як ти гадаєш, з якою метою?

Чимало молодих людей присвячують свій вільний час — канікули, відпустки — пошукам пісенних скарбів. Це учасники фольклорних експедицій. Вони записують старовинні пісні від людей, які їх ще пам'ятають. Потім ці записи впорядковують і друкують пісенники, книжки.

На Великодні свята в багатьох селах України можна побачити таку картину. Хороводи дівчат у народному вбранні живим барвистим вінком обвивають церковцю... Хлопці будують «вежу», передражнюються з дівчатами... Перегукуються дзвони. Храм неначе оживає. Адже в мелодію, застиглу в камені, вплітаються мелодії веснянок, а в них — відгомін віків, вічне поєднання божественного й земного.

КРИВИЙ ТАНЕЦЬ
Ми кривого танцю не виведем кінця, 
Треба його вести, як віночок плести.
Приспів:
То на гору, то в долину, 
То в будяки, то в кропиву.
Верба на вербу впала, парубків побила. 
Парубки сиділи і коня лупили.
В Тарнарудськім млині всі пропали свині. 
Хлопці шкіри натягали, усі зуби поламали.
Наші хлопці, наші з'їли горнець кваші¹.
Ще й розчини повні нецьки², шварготали³ по-німецьки.

¹ Кваша — страва, подібна до густого киселю.
² Нецьки (діал.) — ночви.
³ Шварготати говорити швидко й нерозбірливо.

Цю веснянку записала О. Стасишин у 1989 році в селі Турівці, що на Поділлі, від М. Крупи. У веснянці широко використано народну говірку.

Чи знаєш ти, що...
Наші предки вважали, що весну приносять на своїх крилах птахи. Тому зустрічали птахів з обрядовим печивом у вигляді пташок, яке діти розносили по селу. Закликаючи весну, пекли й круглі калачі — символ сонця.
Відомі не тільки народні веснянки, а й авторські. Так, Іван Франко створив відомий цикл «Веснянки», у яких в образі весни зобразив могутні сили народу, що пробуджувалися до боротьби за краще життя. Леся Українка також написала поезію «Веснянка», у якій вітала прихід весни.

1. Які народні твори називаються веснянками? Наведи приклади відомих тобі веснянок.
   
2. Чому основна ознака веснянок — закличність?
   
3. Які ти знаєш весняні пісні-ігри?
   
4. Розкажи, які дарунки принесла весна людям. Доповнюй свою відповідь словами з пісні.
   
5. Які настрої передано у веснянках? Чим вони викликані?
   
6. Знайди пестливі слова, епітети, повтори, за допомогою яких висловлено радісні почуття.
   
7. Текст пісні «Ой весна, весна — днем красна» містить багато епітетів. Деякі з них часто вживаються з певним іменником, становлячи разом з ним сталий вислів: зеленая травиця, холодная водиця. Це — постійні епітети. Які ще епітети у веснянці є постійними?
   
8. Пісня «Ой весна, весна — днем красна» побудована у формі діалогу між людьми та весною. Прочитайте її колективно: запитання — кілька учнів (хором), відповіді — одна учениця (Весна).
   
9. Знайди в пісні «Ой весна, весна — днем красна» речення, близькі до поданих прислів'їв.
   

Весна тепло принесла.
Як весна починається, всяке зело розвивається.
Весна йде — літо веде.
Весна — днем красна.

   10. Виразно й вдумливо прочитай веснянки. Вивчи одну з них напам'ять. Зверни увагу: веснянки починаються своєрідними закличними рядками:

Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати!
Зиму проводжати!

ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ

До обрядових пісень літнього циклу належать русальні, купальські та жниварські пісні.

Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони виконувалися під час «русального тижня» (кінець травня — початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок (мавок), аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили і не залоскочували дівчат та хлопців. Русалки, за народними віруваннями, могли не тільки шкодити людям, а й оберігати їх від хвороб, а поле — від стихії:

Проводили русалочки, проводили, 
Щоб вони до нас не ходили 
Та нашого житечка не ломили, 
Та наших дівочок не ловили...
                 Русальна пісня «Проводили русалочки...»

Поширеними в Україні були й купальські пісні. У ніч перед святом Купала (7 липня) хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду (ворожили про одруження), топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Купало, Купайло, Купала, Марена, Морена, Моряна — різні назви персонажа слов'янської міфології, бога чи богині весни й води. Купальський вогонь не гасили, а залишали дотлівати, співаючи:

Лежи, лежи, Купалочку, 
В червоному багаттячку.

Зі святом Купала пов'язано чимало легенд про цвіт папороті. Існує повір'я, що папороть цвіте один раз на рік — у ніч на Купала, а той, хто зірве цвіт папороті, обов'язково буде щасливим.

Жниварські пісні — обрядові величальні пісні, які співали під час жнив. А день їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Проходило воно радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали на ниві кущ жита, який називали «бородою», підв'язували його, нагинали колоски до землі на схід сонця, прикрашали його, а також окрайчик хліба та сіль польовими квітами. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай. «Бороду» залишали до початку оранки.

Бувай здорова, ниво. 
Бувай здорова, ниво. 
Сто кіп жита вродило. 
Вийди, господарю, вийди, 
Не маєш од нас кривди.

Русальні пісні

Русальні пісні — відомі в усіх слов'янських народів обрядові пісні, дуже давні за походженням, що виконувалися на «русальному тижні».

У РЖІ НА МЕЖІ
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки:
Ви, дівочки-подружки,
Да дайте мені мні сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую!

ОЙ БІЖИТЬ,
БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА
Ой біжить, біжить мала дівчина, 
А за пою да русалочка:
— Послухай мене, красная панно, 
Загадаю лиш три загадочки.
Як угадаєш - до батька пущу, 
Не угадаєш — з собою візьму.
— Ой що росте та без кореня, 
Ой що біжить та без повода, 
Ой що цвіте та без цвіточок? 
Панночка загадок не вгадала 
Русалка панночку залоскотала.

ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ
Проведу я русалочки до бору, 
Сама вернуся додому! 
Проводили русалочки, проводили, 
Щоб до нас вже русалочки не ходили, 
Да нашого житечка не ламали, 
Да наших дівочок не лоскотали, 
Бо наше житечко в колосочку, 
А наші дівочки у віночку.

Серед жіноцтва України тривалий час зберігався звичай: у «русалчин тиждень» розвішувати на деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки. 

За народним віруванням, у «русалчин тиждень» не можна було купатися в річці, щоб русалки не залоскотали.

У Зелений тиждень, у четвер, ніхто не повинен працювати, щоб не розгнівати русалок, аби вони не попсували домашнього господарства.

Купальські пісні

Купальські пісні — поширені у східних слов'ян обрядові пісні літнього циклу, що виконувалися в ніч на Купала з 6 на 7 липня.

КУПАЙЛО, КУПАЙЛО
— Купайло, Купайло, 
Де ти зимувало?
— Зимувало в лісі, 
Ночувало в стрісі; 
Зимувало в пір'ячку, 
Літувало в зіллячку.

ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК 
Заплету віночок. 
Заплету шовковий, 
На щастя, на долю, 
На чорні брови.
Ой пущу віночок 
На биструю воду. 
На щастя, на долю, 
На милого вроду.
Ой поплинь, віночку, 
Прудко за водою, 
На щастя, на долю 
Милому зо мною.

ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ
Ой вінку мій, вінку, хрещатий¹ барвінку! 
А я тебе плела вчора до вечора. 
Виси, мій віночку, на злотім кілочку, 
На злотім кілочку, шовковім шнурочку. 
А матінка взяла, миленькому дала. 
Якби-м² була знала, ще б краще 'го³ вбрала, 
Злотом взолотила, м'ятою обвила.

¹ Хрещатий — схожий на хрест.
Тут: мається на увазі листя барвінку.
² Якбй-м — якби я.
³ 'го — його.

Жниварські пісні

Жниварські пісні — обрядові величальні пісні, що прославляли добрий урожай, щедру ниву, хліборобську працю, висловлювали радість із приводу закінчення жнив.
МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО
Маяло житечко, маяло¹,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі² лежати.
До межі, женчики³, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
— Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.

¹ Маяти — коливатися від вітру.
² Стодола — будівля для зберігання снопів, сіна тощо.
³ Женчик — жнець.

Віддавна жнива проводились толокою, коли кілька сімей об'єднувалися для спільної роботи в полі. Закінчувалася толока обідом у господаря, на ниві якого працювали женці. У піснях йому дякували за шанобливе ставлення до робітників, уславлювали його дбайливість. 

ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА
Там у полі криниченька, 
Навколо пшениченька. 
Там женчики жали, 
Золоті серпи мали, 
Срібнії юрочки⁴, 
Що в'язали снопочки. 
Добрії були женці — 
Дівчата й молодиці. 
Дівчата — косаті, 
А хлопці — вусаті, 
Молодиці — білолиці.

⁴ Юрок, Юрочка (зменш.-пестл.) — невеличка загострена паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи.

А СОНЕЧКО КОТИТЬСЯ, КОТИТЬСЯ
А сонечко котиться, котиться, 
Нам додому хочеться, хочеться. 
Хазяїне наш, нам додому час! 
Вже сонечко під липкою, липкою, 
Труси, пане, калиткою, калиткою⁵. 
Хазяїне наш, нам додому час! 
Вже сонечко на ріллі, на ріллі, 
Нас кусають комарі, комарі.
Хазяїне наш, нам додому час! 
Вже сонечко за кущем, за кущем, 
Завтра в поле вийдем ще, вийдем ще, 
Хазяїне наш, нам додому час! 
Давно час і пора, і пора, 
Зійшов місяць і зоря, і зоря. 
Хазяїне наш, нам додому час!

⁵ Калитка — торбина для грошей, гаманець.

Чи знаєш ти, що...
З пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок — символ щедрого врожаю й успішного завершення жнив. Закосичений маками, волошками, калиною вінок прикрашав найкращу жницю — «княгиню», яка в парі з хлопцем, що ніс останній сніп, в оточенні дівчат — «дружок», ішла на чолі громади до двору хазяїна. По дорозі співали пісень, у яких вшановували обжинковий вінок. Перед двором хазяїна вінок клали на хлібину, щоб «заходив хліб за хліб», тобто, щоб не було безхліб'я. «Княгиня» передавала його до рук хазяїна, а громада просила за нього викуп — «рублика на таночок». Після викупу хазяїн запрошував женців на гостину, а вінок вішав у хаті на стіні й зберігав до осені, щоб вилущеним з нього зерном розпочати сівбу озимини.
Перший сніп — дідух — зберігали до нового врожаю. На Святий вечір дідуха вносили до хати, сплітали колосся заново, надаючи снопові красивої форми, заквітчували його паперовими квітами і ставили на покуті.
За нашим народним звичаєм, збираючи врожай не тільки з поля, а й городу чи саду, годиться щось залишити в землі чи на дереві. Наприклад, на кожному дереві — по яблуку чи груші, а вишні зазвичай залишають аж на вершку — «на розплід». Існує повір'я, що коли забрати геть усе до краю, то наступного року не вродить. Часом кажуть, що це роблять для птахів, бо Бог, мовляв, родить не тільки нам, а й на їхню, пташину, долю. Це — правда.

1. Які пісні належать до обрядових пісень літнього циклу?
2. Коли і з якою метою виконувалися русальні пісні?
3. Що ти знаєш про свято Купала? Якими дійствами воно супроводжу¬ється?
4. Що прославляється у жниварських піснях?
5. Що таке «борода»? Навіщо наші предки робили «бороду»?
6. Знайди постійні епітети в піснях літнього циклу і поясни їхню роль.
7. Виразно та вдумливо прочитай календарно-обрядові пісні літнього циклу. Вивчи напам'ять одну з них.
8. Розкажи про давні жниварські обряди.
   
   

Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. 
Вислано читачами інтернет-сайту.

_{Онлайн бібліотека з підручниками та книгами на скачку безкоштовно, уроки української літератури, програма з української літератури 6 класу, твори з літератури}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.