Гипермаркет знаний - Вклад участника [ru]

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

2009-08-25T12:16:05Z

195.66.137.217: Создана новая страница размером Гетьман запорозького козацтва Петро Сагайдачний за свої ратні подвиги, муд...

Гетьман запорозького козацтва Петро Сагайдачний за свої ратні подвиги, мудрість і розважливість у державних справах був уславлений як у творах красного письменства, так і в народних піснях, зокрема в славнозвісній пісні «Ой на горі та й женці жнуть». Відомий також вірш першої половини XVII століття «Ой Хотине, граде давній», який прославляє Сагайдачного і козаків. А ректор Київської братської школи Касіян Сакович написав з нагоди сумної для всієї України події — смерті Сагайдачного «Вірш на жалосний погреб зацного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного», у якому словами двадцяти учнів братської школи навіки увічнив заслуги Сагайдачного перед народом. Поховано його у Богоявленській церкві братського Богоявленського монастиря «з великим плачем Запорозького Війська і всіх людей православних». «Був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив… на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий». Я.Собеський. 1646. «Серед усіх цих козацьких походів на Крим і Туреччину перевершують будь-які описи. Вони можуть бути пояснені тільки тим, що на чолі козаків стояв такий геніальний проводир, яким був Петро Конашевич Сагайдачний». Д.Яворницький.

Козацька рада

2009-08-25T11:07:41Z

195.66.137.217: Создана новая страница размером Коза́цька ра́да, військова рада — загальні козацькі збори, орган козац...

Коза́цька ра́да, військова рада — загальні козацькі збори, орган козацького управління в Україні в 16 — 18 століттях. На козацькій раді обговорювали та вирішували питання внутрішньої і зовнішньої політики, адміністративні, судові, військові справи, обирали та скидали гетьманів та козацьку старшину.

Козацькі ради почали збиратися з кінця 15 століття, з часу виникнення і формування українського козацтва, коли учасники окремих козацьких ватаг, що об'єднувались для походів та експедицій, радилися з приводу військово-господарських питань. На Запорозькій Січі козацькі ради вважалася найвищим органом влади. Під час народних повстань проти феодального і національного гніту протягом кінця 16 і першої половини 17 століття козацькі ради набували загальноукраїнського значення. Традиційними місцями проведення козацьких рад з початку 17 століття були урочище Маслів Став (нині село Маслівка Миронівського району Київської області), міста Корсунь і Канів. Ради відбувалися і під Києвом, Переяславом та в інших місцях, а під час походів і повстань у військових таборах.

У козацьких радах могли брати участь всі козаки, представники православного духовенства та ті селяни і міщани, які вступали до повстанського козацького війська. Залежно: •    від участі в них широких мас рядового козацтва («черні») козацькі називалися «чорними»; •    від їх чисельності — «великими», «вальними»; •    від їх загальноукраїнського значення «генеральними», «явними» тощо.

Практикувались також ради городових козаків окремих міст (наприклад, рада козаків м. Канева під час повстання Жмайла 1625 р.). Загальновійськові ради об'єднували запорізьких, городових та реєстрових козаків. В разі необхідності козацьку раду скликав гетьман (на Запорожжі — кошовий). Учасники козацької ради ставали в широке коло, посеред якого розміщувалася козацька старшина, полковники, гетьман. Перед тим старшина скликала свою, так звану Раду старшини, яка заздалегідь готувала для козацької ради рішення.

Під час визвольної війни 1648—1654 років у зв'язку із формуванням української феодальної державності козацька рада вважалася вищим законодавчим органом. На козацькій раді 1648 року було обрано гетьманом Богдана Хмельницького і ухвалено почати повстання проти шляхетської Польщі. Однак зі зміцненням гетьманської влади Богдан Хмельницький став рідше скликати козацькі ради. Останньою козацькою радою була Чорна рада 1663 року в Ніжині. Відтоді в козацькій раді брали участь лише представники від полків. Козацькі ради звелися до виборів гетьмана і затвердження «статей» договірних пунктів між гетьманським та царським урядами, що визначали соціально-економічне та політичне становище України, як складової частини Російської держави. В козацьких радах 1659, 1663, 1669, 1672, 1674 років брали участь уповноважені царського уряду (бояри, окольничі), які санкціонували їхні ухвали, а то й диктували свою волю у формі наказу.

Після Андрусівського перемир'я 1667 року на Правобережній Україні, що була під владою шляхетської Польщі, козацька рада в 2-й половині 70-х років 17 століття припинила своє існування (відродилася тимчасово тільки під час відновлення правобережного козацтва під проводом Семена Палія).

На Лівобережній Україні у 18 столітті козацька рада остаточно втратила своє значення і набула характеру урочистої церемонії обрання гетьманом кандидата, що його призначав царський уряд.

З 1654 року систематично (тричі на рік) збиралася козацька рада на Запорожжі. У 18 столітті, у часи Нової Січі, це були: 1 січня — Новий рік, 2 або З день Великодня та 1 жовтня — свято Покрови — храмове свято Запорізької Січі. Крім того, це робилося в будь-який день на вимогу козацького товариства чи «сіроми». Тут найдовше зберігалися певні риси демократії, хоч кошова верхівка домагалася заміни козацької ради старшинськими нарадами і сходками курінних отаманів.

Із скасуванням решток автономії України в 60-80-х роках 18 століття, ліквідацією Запорізької Січі у 1775 році козацькі ради перестали скликатися.

Україна в роки війни

2009-08-21T10:26:34Z

195.66.137.217: Создана новая страница размером Бухенва́льд  — нацистський концентраційний табір 6 миль від міста Ва...

Бухенва́льд  — нацистський концентраційний табір 6 миль від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року , будучи сценою щоденного варварства і звірства. Геноци́д — цілеспрямовані дії з метою знищення окремих груп населення чи цілих народів за расовими, національними, політичними або релігійними мотивами. Геноцид — крайня форма дискримінації. Друга світова війна — світова війна, що почалася 7 липня 1937 в Азії, 1 вересня 1939 в Європі і тривала до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» було підписано капітуляцію Японії перед союзними державами. Концентраці́йний та́бір — табір-в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або під час тоталітарному режимі. Перші концентраційні табори створено англійцями для африканських жінок і дітей під час Другої англо-бурської війни в Південній Африці в 1889. Окупа́ція (від лат. occupatio — захоплення) — у військовій справі та в міжнародному праві тимчасове заняття озброєними силами території супротивника. Рух Опору (Резистанс) — поняття, що увійшло в політичну літературу під час другої світової війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Тоді діяли також комуністичне підпілля та радянські партизани. Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва Другої світової війни між Німеччиною і її союзниками та радянськими військами за Сталінград. Фаши́зм (іт. fascismo, від іт. fascio — зв'язка, об'єднання) — ідеологія культу сильної особистості, агресивного шовінізму та расизму. Основою ідеології фашизму є крайній шовінізм і націоналізм, що переходять в ідею расової обраності, мілітарізм і вождізм. .

Друга світова війна

2009-08-20T14:36:20Z

195.66.137.217: Создана новая страница размером 1.Яку  країну вирішив ліквідувати 1939 року остаточно Гітлер? - Польща ...

1.Яку  країну вирішив ліквідувати 1939 року остаточно Гітлер? - Польща - Чехословаччина + - Угорщина 2.Хто був обраний президентом Карпатської України? - С.Тимошенко - М.Ватутін -А. Волошин  + 3.На яку країну планував таємно напасти Гітлер? - Чехословаччина - Польща+ - Угорщина 4.Коли був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа? -5 липня 199 року -23 серпня 1939 року + -18 вересня 1939 року 5.Коли німецькі війська перейшли кордони Польщі, що засвідчило початок Другої світової війни? -19 січня 1939 року -12 березня 1940року -1 вересня 1939 року + 6.Причинами депортацій з початком війни Німеччини проти СРСР були: - підозра у шпигунстві+ -інкримінування терористичних дій+ -звинувачення  у співпраці з німцями+ 7.В якому році Верховна Рада СРСР вирішила включити Північну Буковину і Південну Бессарабію -1938р. -1939р. -1940р.+