Гипермаркет знаний - Вклад участника [ru]

Українська література 8 клас

2009-08-30T18:36:43Z

Лира:

'''Розділ 1. «Усна народна творчість»''' Тема 1. [[Тема 1. Українські історичні пісні|Українські історичні пісні]] Тема 2. [[Тема 2. Пісні Марусі Чурай|Пісні Марусі Чурай]] Тема 3. [[Тема 3. Українські народні думи|Українські народні думи]] '''Розділ 2. «З давньої української літератури»''' Тема 4. [[«Слово про похід Ігорів»|«Слово про похід Ігорів»]] '''Розділ 3. «Світ української поезії»''' Тема 5. [[Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»|Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»]] Тема 6. [[Іван Франко «Іван Вишенський»|Іван Франко «Іван Вишенський»]] Тема 7. Леся Українка «Ви щасливі, пречистії зорі», «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати», «Давня казка» Тема 8. Володимир Сосюра «Любіть Україну!», «Сад» («В огні нестримної навали»), «Васильки» Тема 9. Борис Олійник «Вибір», «Ринг» Тема 10. Володимир Підпалий «Тиха елегія», «Запросини» Тема 11. Іван Малкович «Свічечка букви Ї», «Музика, що пішла», «З янголом на плечі» '''Розділ 4. [[ «Національна драма»|«Національна драма»]]''' Тема 12. [[Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»|Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»]] '''Розділ 5. «З української прози»''' Тема 13. [[Тема 13. Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»|Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»]] Тема 14. Осип Назарук «Роксоляна» Тема 15. Володимир Дрозд «Ирій», «Білий кінь Шептало» '''Розділ 6. «Український гумор і сатира»''' Тема 16. Володимир Самійленко «Патріоти», «Ельдорадо» Тема 17. Євген Дудар «Слон і муха», «Лісова казка», «Червона Шапочка» '''Розділ 7. Література рідного краю'''

 
 

 
 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 4. «Національна драма»

2009-08-30T18:36:02Z

Лира: Создана новая страница размером  Національна драма <metakeywords>українська література, 8 клас, урок на тему,«Н...

Національна драма

<metakeywords>українська література, 8 клас, урок на тему,«Національна драма»</metakeywords>

В цьому розділі: Ви ознайомитеся з історією українського театру, в яку золотими літерами вписано ім'я Івана Тобілевича (Карпенка-Карого); Ви розкриєте талант Івана Карпенка-Карого як драматурга, що створив національну українську сатиричну комедію;   Ви усвідомите, що бездуховність, прагнення збагатитися будь-якою ціною призводять до знищення особистості. Про драму Грецьке слово драма означає «дія, дійство» і вживається у широкому і вузькому значенні. Драма в широкому розумінні слова, або драматичний твір — це відображення в літературі життя у формі безпосе¬редньої дії, художнє відображення діяльності людини. На відміну від ліричних та епічних творів, драма відображає як зовнішній світ і породжені ним характери, так і внутрішній світ персонажів, які виявляються у стосунках між дійовими особами. У вужчому значенні слова (як літературний жанр) драма — п'єса соціального чи побутового характеру з серйозним конфліктом, що розвивається в постійній напрузі.  Хоча в драмі наявний гострий конфлікт, але розв'язка твору не трагічного характеру, п'єса відзначається комізмом, їй притаманний гумор. 
''Василь Цимбалюк. Українська Література. 8 клас.'' 

 
''Надіслано читачами з інтернет-сайту''

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8._%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F додаткові доповнення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Українська література 8 клас

2009-08-30T18:31:17Z

Лира:

'''Розділ 1. «Усна народна творчість»''' Тема 1. [[Тема 1. Українські історичні пісні|Українські історичні пісні]] Тема 2. [[Тема 2. Пісні Марусі Чурай|Пісні Марусі Чурай]] Тема 3. [[Тема 3. Українські народні думи|Українські народні думи]] '''Розділ 2. «З давньої української літератури»''' Тема 4. [[«Слово про похід Ігорів»|«Слово про похід Ігорів»]] '''Розділ 3. «Світ української поезії»''' Тема 5. [[Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»|Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»]] Тема 6. [[Іван Франко «Іван Вишенський»|Іван Франко «Іван Вишенський»]] Тема 7. Леся Українка «Ви щасливі, пречистії зорі», «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати», «Давня казка» Тема 8. Володимир Сосюра «Любіть Україну!», «Сад» («В огні нестримної навали»), «Васильки» Тема 9. Борис Олійник «Вибір», «Ринг» Тема 10. Володимир Підпалий «Тиха елегія», «Запросини» Тема 11. Іван Малкович «Свічечка букви Ї», «Музика, що пішла», «З янголом на плечі» '''Розділ 4. «Національна драма»''' Тема 12. [[Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»|Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»]] '''Розділ 5. «З української прози»''' Тема 13. [[Тема 13. Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»|Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»]] Тема 14. Осип Назарук «Роксоляна» Тема 15. Володимир Дрозд «Ирій», «Білий кінь Шептало» '''Розділ 6. «Український гумор і сатира»''' Тема 16. Володимир Самійленко «Патріоти», «Ельдорадо» Тема 17. Євген Дудар «Слон і муха», «Лісова казка», «Червона Шапочка» '''Розділ 7. Література рідного краю'''

 
 

 
 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 12. Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»

2009-08-30T18:30:35Z

Лира: Создана новая страница размером  ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ <metakeywords>українська література, 8 клас, урок на тему,...

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

<metakeywords>українська література, 8 клас, урок на тему,Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»</metakeywords>

(1845—1907) ''Сцена — мій кумир,''

''театр — священний храм для мене. Іван Карпенко Карий''   Яскравою сторінкою в історії української культури XIX ст. є професійний український театр корифеїв1, куди входила ціла плеяда талановитих майстрів сцени (Іван Карпенко-Ка-рий, Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Марія Садовська та ін.), чиї імена увійшли в золотий фонд історії вітчизняного мистецтва. Цей театр був створений у 1882 році Марком Кропивницьким і завоював велику популярність не лише в Україні, а й за її межами. Його виступи в Москві, Санкт-Петербурзі, Одесі перетворювалися на свята української культури.

 Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неиеревершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів). Це відомий український драматург і актор Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий), театральні режисери й актори Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський), Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська-Барілотті). Театральні псевдоніми Тобілевичі взяли від батька і матері: Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька Карпа та прізвища улюбленого героя з п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого (Карий); Микола і Марія взяли дівоче прізвище матері (Са-довські), а Панас — назву містечка Саксагань, де народилася мати (Саксаганський). Вважають, що найталановитішим у сім'ї був Іван, який своїми драматичними творами сягнув вершин світового театрального мистецтва. 'Корифей — заспівувач, зачинатель; найвидатніший з перших діячів у якійсь галузі науки, мистецтва, літератури.   Народився Іван Тобілевич 29 вересня 1845 року в селі Арсе-нівці поблизу Єлисаветграда (сучасного Кіровограда) в родині управителя поміщицьких маєтків. Мати мала великий вплив на дітей і прищепила їм любов до українських народних пісень, звичаїв та обрядів, театральних вистав, віршів Тараса Шевченка. Десятирічним Іван розпочав навчання в Бобринецькому повітовому училищі. Проте через матеріальну скруту в родині підлітку довелося перервати навчання. Кілька років Іван Карпович працював канцеляристом і писарем у повітовому суді.

 З 1864 року, після переїзду до Бобринця, Іван Тобілевич активно включився в театральний рух. Він засновує драматичний гурток, до якого запрошує Марка Кропивницького, ставить вистави українською мовою.

 У 1865 році Іван Тобілевич переїздить до Єлисаветграда, де дістає посаду секретаря поліційного управління, організовує Драматичний гурток, інсценізує українські та російські п'єси.

 У тогочасній Росії українська культура зазнавала усіляких утисків, царські укази забороняли українське друковане сло¬во, а згодом — і організацію українських вистав. Іван Тобілевич брав активну участь у громадському русі на захист національної культури. На його квартирі збиралися передові Діячі української культури, які обговорювали важливі питан¬ня соціального і національного життя в Україні. У зв'язку з Цим його звільнили з роботи.    З основу п'єси покладено реальний факт. На той час на півдні України активно діяли шахраї, які продавали замож-ним селянам фальшиві гроші. У п'єсі «Сто тисяч» виведено об¬раз господаря, який, прагнучи швидко розбагатіти, потрапляє у трагікомічну ситуацію.

 У комедії Івана Карпенка-Карого порушено проблему влади грошей та її згубного впливу на людину, коли в гонитві за багат¬ством особа стає бездуховною, втрачає тверезий глузд, людську подобу, нормальну родину, її життя позбавляється смислу.

 Тема влади грошей над людиною є «вічною» у світовому мистецтві, її висвітлювали французький драматург Жан Батіст Мольєр, російський прозаїк Микола Гоголь та інші. Карпенко-Карий виявив себе у комедії «Сто тисяч» глибоким знавцем людської натури, майстром діалогу, створив національний і водночас загальнолюдський образ.

 СТО ТИСЯЧ Комедія в 4 діях (Скорочено) Дійові люди Герасим Никодимович Калитка — багатий селянин. Параска — жінка його. Роман — син їхній. С а в к а — кум Герасима, селянин. Бонавентура — копач. Невідомий — єврей. Г є р ш к о — фактор1. М о т р я — наймичка. К л и м — робітник.

 ''Дія перша Ява І'' В хаті яку хвилину нема нікого; входить Невідомий. Невідомий. Нікого нема... Охо-хо-хо! Трудно теперечки жить на світі. А через чево і трудно? Через того, що багато розумних понаставало... Усі торгують, а покупателі только глазами купують, і торговлі нема — один убиток. Так я сібє ви-Думал новую комерцію: хорошій будєт гендель2, єжелі удаст-ся... Попробуєм!..

 '''Фактор — посередник. 2Гендель — бариш, прибуток від торгівлі.''   1883 року, коли в Україні виникає професійний театр,Тобілевич входить у театральну трупу Михайла Старицького під псевдонімом Карпенко-Карий. Тепер він мав змогу повністю віддатися театральній діяльності. Однак у 1884 році Тобілевичу було заборонено жити в Україні, піддано поліційному наглядові на три роки. Він оселився в містечку Новочеркаську. Саме тут Іван Карпович написав драми «Бурлака», «Безталанна» «Наймичка»; комедію «Мартин Бору ля». З 1887 року Іван Карпенко-Карий жив на Кіровоградщині на власному хуторі Надія (назвав так на честь покійної дружини).

 Хутір Надія став літературно-мистецьким осередком, куди часто з'їжджалися друзі Тобілевича. Тут він написав сатиричні комедії «Сто тисяч» (1889), «Суєта» (1899), «Хазяїн» (1900), історичну трагедію «Сава Чалий» (1899).

 15 вересня 1907 року видатний український драматург і актор помер у Берліні, куди поїхав на лікування. Похований Іван Карпенко-Карий поблизу хутора Надія. Згодом син драматурга Юрій відкрив тут літературно-меморіальний музей на честь батька. —Для тих, хто хоче більше знати Карпенко-Карий був не лише талановитим драматургом, а й прекрасним актором. Він створив високохудожні сценічні образи: Возного («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Назара Стодолі й Гната Карого («Назар Стодоля» Тараса Шевченка), Герасима Калитки і Пузи¬ря із своїх п'єс «Сто тисяч» і «Хазяїн». Він невтомно працював над своїми ролями, відшліфовуючи кожен епізод до найменших деталей. Його гра була позбавлена штучної декоративності, а відзначалася про¬стотою і життєвою правдою, проникненням у внутрішній світ героїв.

 1. Розкажіть про український професійний театр корифеїв, назвіть його представників. 2. Що вам відомо про родовід Івана Тобілевича? Хто з його братів та сестер був пов'язаний з театральним мистецтвом? 3. Яку освіту здобув Іван Карпович? Чому він так рано почав працювати? За що був звільнений з роботи? 4. Які драматичні твори написав Карпенко-Карий? У яких жанрах? 5. Що ви знаєте про сценічну діяльність Івана Карпенка-Карого? 6. Які п'єси цього драматурга ви читали, бачили на сцені, слухали по радіо? Яке вони справили на вас враження?

 Влада грошей над людиною   На хуторі Надія Іван Карпенко-Карий у 1889 році написав п'єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч». Через рік комедія була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки у п'єсі виконував автор.   Роман. Добре. Тут єврей якийсь питав вас і Копач. (Вийшов.) Герасим (один). Єврей — то діло, а Копач — морока! Хі! С Богу, справився з ділами: совершив купчу, і земельки прибавилось. І бумага зелена, мов земля, укритая рястом!.. Ох, земелько, свята земелько — Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазе¬леніла вже пшениця і колосується жито: і все то гроші, гроші, гроші... Кусочками, шматочками купував, а вже і у мене на¬бралося: тепер маю двісті десятин — шматочок кругленький! Але що ж це за шматочок! Он у Жолудя шматочок — так-так! — однієї шпанки1 ходить дванадцять тисяч; чотири чи п'ять гуртів випасається скоту. Та що? Свиней одних, мабуть, з тисяча, бо то ж зимою тілько біля свиней шість чоловік день при дні працює!.. І яким побитом Жолудь достав таку силу грошей — не зрозумію... Я сам пам'ятаю, як Жолудь купував баранців, сам їх різав, торгував м'ясом у різницях, а тепер — багатир. Де ж воно набралося? Не іначе, як нечистим путьом! Тут не¬доїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає — і тілько ж всього-навсього двісті десятин, а то ж, мабуть, і в десять тисяч не вбереш. Не спиться мені, не їсться мені... Під боком живе панок Смоквинов, мотається і туди й сюди, заложив і перезаложив — видко, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю... Ай, кусочок же! Двісті п'ят¬десят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею. Що ж, копиталу не хватає... Маю п'ять тисяч, а ще треба не багато, не мало — п'ятнадцять тисяч! Де ти їх візьмеш? Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Де їх взять?.. Де?.. Хіба послухать єврейчика, піти на одчай, купить за п'ять тисяч — сто тисяч фальшивих і розпускать їх пома¬леньку: то робітникам, то воли купувать на ярмарках... Мужик не дуже-то шурупає в грошах, йому як розмальована бумажка, то й гроші. Страшно тілько, щоб не влопатись... Обіщав єврей сьогодні привезти напоказ. Може, це він уже й заходив. Цікаво дуже бачити фальшиві гроші.

 ''Ява VII'' Савка і Герасим. С а в к а. Здрастуйте, куме! Добре, що я вас дома застав. Герасим. А навіщо ж то я вам так пильно потрібен? Савка. Відгадайте! Шкода, не відгадаєте... Грошей позич¬те, куме! Карбованців з сотню, до Семена. Шпанка — порода овець.   ''Ява II'' Роман і Невідомий. Невідомий. Здрастуйте вам. Роман. Здоров. Невідомий. Це хата Герасима Никодимовича Калитки? Роман. Це. Невідомий. А де ж сам хазяїн? Роман. Вони в город поїхали, сьогодня повинні буть назад. Невідомий. Яз ним відался, і он сказал, щоб я приїхав. Роман. Може, й вони через годину будуть... ''Ява IV'' Копач і Роман. Копач. Ха-ха-ха! Замєть — це пройдисвіт! Я їх багато ба¬чив, у мене опит і практіка. Я на них насмотрєлся... Командо-вал зводом, так пров'янт1 і фураж2 часто получав, знаю їх, да і они меня знають! Тепер літ тридцять в одставке, по світу воль¬но я ходжу і в очі сміливо усім гляжу... Стихи... Ха-ха-ха! А батько купчу й досі ще не совершив? Роман. Ще в городі. Копач. Хотів поздравити його з приобрєтєнієм земель¬ки... А Прасковєя Івановна?.. Роман. У попа. Копач. Так! Торрічеллієва пустота3. Хе-хе-хе! Ти цього не зна¬єш — це з фізики. В такім разі — адіо! К обіду я прийду. (Пішов.) ''Ява VI'' Герасим і Роман. Г є р а с и м. А ви чого тут збіглись, роботи нема, чи що? Роман. Та я розірвав рукав... Мотря зашила. Герасим. А мати ж де? Роман. Пішли до попа... Герасим. Знайшла празник. Іди ж до роботи, бо там ротги пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не порізали батоги.

 'Про в'я н т — продукти харчування. 2 Ф у р а ж — корм для худоби й птиці. 3 Торрічеллієва пустота — італійський фізик і математик Г є р а с и м. Що його робить? Хіба от що: я, знаєте, сам по¬зичив оце у Хаскеля для домашнього обіходу; тілько платю п'ять процентів у місяць. Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума. С а в к а. П'ять?.. Та що маєш робить... І за це велике спа¬сибі, давайте. Г є р а с и м. Принесіть же мені запродажню запись на воли. С а в к а. Як? Хіба ж я вам воли продав? Герасим. Вийде так, ніби продали... Ніби! Розумієте? А я ті самі воли віддам вам до Семена, а на Семена ви віддасте мені сто карбованців, і запродажню я розірву, а як не віддасте, то я візьму воли... Так коротча справа. С а в к а. Це добра справа!.. То й воли до вас вести, чи як? Герасим. Ні. Ви підіть у волость, то писар знає і напише таку запродажню як слід, а ви запродажню1 принесете мені, то я вам гроші дам. С а в к а. Та візьміть, куме, векселя2, навіщо вам ця плута¬нина? Герасим. Ні, куме, я переконався, що запродажня на-дежніше векселя... С а в к а. Так... Ну, добре. То вже ж, мабуть, завтра прине¬су. А ви дома будете завтра? Герасим. Дома. С а в к а. Так... Прощайте. {Набік.) Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя. (Зітха, виходить.) Герасим {сам). Одважний чоловік! До чорта ходив і на все піде за гроші, а я візьму з нього вексель. Найшов дурня! Про¬дай воли — бери гроші... не віддаси грошей — давай воли, бо то ж мої, я вже їх купив, я вже не буду править грошей, а воли давай. Так надежніше.

 ''Ява VIII'' Герасим і Невідомий. Невідомий. Здрастуйте вам. Герасим. Здрастуй. (Набік.) Той самий єврей... аж мороз поза шкурою пішов. Ну що? Невідомий (озирається). А нічого... Герасим. Приніс? Невідомий. Є. Герасим (зітхнув). Показуй. продажня — документ про укладення попереднього договору про продаж чого-небудь при одержанні завдатку. Вексель — борговий документ, який зобов'язує сплатити по¬зичені гроші в зазначений термін.   Герасим. Яж кажу, що так!.. Виходить: недовго думавши — давай! Хіба у мене банк, чи що? С а в к а. Та до кого ж ти і вдаришся? Єврей злупе такого проценту, що ніяк не викрутишся потім. Герасим. Хто ж тепер, куме, не лупить? Лупи тга дай. С а в к а. То вже лупіть краще ви, куме, та дайте. Герасим. Нема! Хоч носа відкрути, то й десятки зайвої не витрусиш — всі віддав за землю. С а в к а. Де ж ті гроші, куме? Герасим. Та Господь їх знає. Я й сам не раз, не два над цим думав. С а в к а. Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани, то, може, й другі так само доста¬ли.. . Тілько ж де вони з ним познайомились і як? От щсо цікаво! Все ж і я не полохливого десятка, пішов би до нього в гсості у са¬ме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехайі би дав, іродів син! Чи душу йому, луципірові, треба, то нехай і би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей. Я вам, куте, признаюсь, що сам ходив під Івана Купайла, як мені каззано, на роздоріжжя... Повірте, звав, нехай Бог простить,, Гната безп'ятого! Так що ж — не вийшов, тілько налякав. Герасим. Цікаво! Розкажіть, будь ласка... С а в к а. Знаєте, за третім разом, як я гукнув: вийдш до ме¬не, безп'ятий, я тобі в ніжки уклонюся, до смерті слугоїю твоїм буду... А він — і тепер моторошно — зайцем мимо дмене — тільки фа! аж свиснув, та — хо-хо-хо! То я тікав з того» місця, мало дух з мене не виперло... Прости Господи! Дві неділі слабів: бувало, тілько що шерхне, так увесь і затремтю і і волос¬ся на голові підніметься. На превелику силу одшептала .Гаври-лиха. Герасим. Не надіявся, куме, що ви такі сміливі були. С а в к а. Ну, а що ж його робить, коли грошей треба , день у день! От і тепер: післязавтрього строк платить Жолудю зза зем¬лю, держу там у нього шматочок, а тут не вистача. Догоівір же такий: як грошей в строк не віддам — хліб зостанеться зза Жо-лудьом без суда. Так що там балакать! От, єй, правду вам ікажу. куме: якби знав, що за цим разом дасть, знову пішов бш кли¬кать, так грошей треба. Герасим. Сміливі, сміливі ви, куме... З вами і не таксі діла можна робить. С а в к а. Ха! Чого там бояться? Страшно тілько без грошей а з грішми, сказано ж, і чорт не брат. Герасим {набік). Треба це на ус закрутить. С а в к а. Куме! Та, може ж, таки найшлася б у вас там« яка сотняга? Позичте! Батьком буду величать.   Герасим. Розпалилась до них моя душа. Сто тисяч візьму! Невідомий. Нехай вам Бог помагає! А коли вивезти? Герасим. Сьогодня у нас субота... У понеділок можна? Невідомий. Можна, зачем не можна — усе можна! Герасим. А ці дві бумажки ти дай мені, може я пробу зроблю, куплю на них що-небудь. Невідомий. Навіщо, коли у вас свої є? А мєжду прочім, візьміть... Так у понедєльнік увечері ви будете на вокзалі у то¬му місці, де для мужчін і для дам,— розумієте? Герасим. Розумію. Невідомий. Прощайте. (Іде.) Дай вам Бог з моєї легкої руки зробиться міліонером! Герасим. Спасибі! Невідомий виходить. Герасим (сам). Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... Самому страшно, щоб не влопаться... Хіба ку¬ма взять у компаньйони? Що ж, коли він чорта не побоявся, то не побоїться казначея, щоб розміняти гроші. Кращого компаньйона, як кум, не знайти!..

 1. Розкажіть, які реальні події з життя лягли в основу п'єси «Сто тисяч». 2. Яким чином Калитка хотів розбагатіти? 3. Як Невідомому вдалося ввійти у довіру до Калитки? 4. Виразно прочитайте монолог Калитки з VI яви першої дії. Які риси характеру Герасима тут розкриваються? Яка його найзаповітніша мрія? Чи щирою була його любов до землі? Чому в мові Калитки так багато пестливих слів? 5. Як Герасим ставиться до свого кума Савки? З чого це видно? 6. Посилаючись на текст, висловіть свою думку: Калитка любить землю як трудівник чи як власник? 7. Визначте зав'язку конфлікту, який лежить в основі п'єси.

 Дія друга Ява І Перед світом, в хаті. Копач то ходить по хаті, то сіда на лаві. Копач. Боковенька... Боковенька... Боковенька... Не дає мені спокою цей предмет... Боковенька, копили1, кам'яна фигура... Там гроші, іменно там. Там моя судьба... Копили, оскардами2 висічені... сьогодня цілу ніч снилась кам'яна фигура. Ох Боковенька, Боковенька. Копил - дерев'яне шевське знаряддя у формі ступні, яким Користуються для виготовлення взуття.

 '''Оскард — кирка (загострений з одного боку молоток).''   Невідомий (оглядається кругом, загляда у вікно, потім виймає гроші, все нові, несе до столу, розклада на столі). Тепе¬речки пізнавайте, почтенний, де тут фальшиві, а де настоящі? Г є р а с и м (довго розгляда, придивляється на світ). От так штука! От так штука! Не вгадаю! (Розгляди.) Не вгадаю! Невідомий (знову зазира у вікно). І ніхто не вгадає. Я присягну на Біблію, що всякий прийме. Ето робота первий сорт. Ми не робимо такої дряні, як другі... їх роблять у англи-чан, і англичанин їх возить, а я у нього агентом1. Г є р а с и м. Ну й зроблені, ну й зроблені — прямо настоящі, і не кажи. Як дві каплі води, всі однакові... руб—руб, три—три  однаковісінькі! Покажи ж, будь ласка, котра фальшива? Невідомий. Оце одна — руб, а це друга — три. Г є р а с и м. Оці-о? Оці? Та ти давай мені таких грошей хоч лантух — прийму. Як же ти їх розбираєш? Невідомий. Ми?.. Ето секрет. Нащо вам усе знать? То¬вар нравиться — візьміть, не правиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях; ми їх розпустили і розпускаємо, мо¬же, міліон, і всі благодарять... Ви знаєте, теперечки етіх дєнєг скрізь доволі, може, і у вас у кишені єсть такі самі. Г є р а с и м. Ну, так! Звідкіля вони у мене візьмуться? Хіба дав хто, справді? Ану, глянь. (Показує свої гроші.) Невідомий (розгляди). Как нема, коли є!.. От одна трьох-рубльовая, от друга... Хе-хе-хе! Ето усе нашей фабрики. Г є р а с и м. Свят, свят, свят. Та ти брешеш? Невідомий. Побєй меня Бог. Г є р а с и м. Диво! От так штука! Оце, кажеш, фальшиві? Це я взяв від Жолудьова прикажчика. Виходить, їх і у Жолудя доволі є... Он як люди багатіють. Я їх помітю, надірву краї... От тілько одно мені дивно: чом же ти сам не торгуєш на ці гроші, а тілько другим наділяєш? Невідомий. Ви все любопитнічаєте. Ну, а отчего ви не продайоте фальшивих дєнєг? Відіте, у всякого своя комерція. У нас фабрика на весь світ, другой такой фабрики нема; ми продаиом тисячу за п'ятдесят рублєй... Разві ето не торговля, по-вашему? Ми заробляємо міліони, а люди в двадцять раз больше... Ну, а якби ми самі за еті дєньги товари купували? Хто б тоді так дешево робив гроші? Герасим. І то правда. (Розгляди гроші.) Не надивуюсь! Настоящі, натуральні! Помітю й ці. (Надрива краї.) Невідомий. У нас порядок; фірма почтєнная, товар з Лондона прямо ідьот в кожаних мішках; єжелі возьмьотє, то скажіть — сколько вам нужно, я буду телеграму пускать У Адессу, і англичанин сам вивезеть їх на нашу станцію.

 ''1 Агент — довірена особа, яка виконує певні доручення.''   ''Ява IV'' Ті ж і Параска. Параска (на дверях, з дійницею в руках). Чого ти ґвал¬туєш? Герасим. Що це в тебе за порядки? Диви! Хто хоче, той і бере без спросу, мабуть, ти хліба не запираєш? Параска. Оце вигадав! Де ж таки, щоб хліб був не запер¬тий, нехай Бог милує, все заперто. Герасим. Один візьме, другий візьме — так і хліба не настачиш! Де ти взяв хліба? К л и м. Та я ще вчора за вечерею заховав окраєць. Герасим. Чуєш, Параско! Хліб крадуть у тебе з-під носа, гарна хазяйка! Чого ж Мотря глядить? Параска. Ну, а що ж я зроблю, коли хватають, як на зарванській вулиці? Чи чуєш, Мотре, вже хліб крадуть, скоро самим нічого буде їсти... (Пішла.) Герасим. Це так, це так! Однеси зараз назад — гріх у неділю снідать. К л и м. Якби я спав у неділю, то й не снідав би, а то з цієї пори до обіду на ногах не ївши охлянеш. Герасим. Бійся Бога! Хіба ти з'їси до обіду півхліба? К л и м. Атож! Бога треба бояться, щоб не з'їсти до обіду півхліба. Герасим. Одріж собі скибку, подавись ти нею, а то одне¬си назад. К л и м. Поживишся скибкою, як собака мухою. (Пішов.) Герасим (до Копача). Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не вспієш оглянуться — вже з'їли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають. Копач. Сарана. Герасим. Гірш! Повірите, що у них тілько й думка — як би до сніданку, а після сніданку все погляда на сонце: коли б скоріше обідать. Чи воно таке ненажерливе, чи Господь його знає! По обіді: сюди тень, туди тень — давай полуднувать, та Ще коли б хоч їли скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з те¬бе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть! Він собі чавкає, а сонце не стоїть, котиться наниз; йому ж того тілько й треба, аби мерщій До вечері. Копач. Хе-хе-хе! Ви опит великий в цім ділі маєте. Герасим. Та ні, ви те візьміть: ти мізкуєш, ти крутиш го¬ловою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки при¬купить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі... Мене ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді   ''Ява II'' Г є р а с и м (за коном). Вставайте ж, вставайте! Не мніться Чепіга зайшла, пора скотину порать. Копач. Еге! Герасим вже по хазяйству гасає — невси¬пущий. Входить Герасим. Герасим. О, і ви вже встали? Чого так рано? Полежали б ще. Копач. Не спиться. Почув, що ви встали, то й я піднявся. А знаєте, що я придумав? Герасим. А що? Копач. Ви б зробили калакольчик у ту хату. Тут вірьовка над ліжком. От прокинулись, пора вставать — зараз дзінь, дзінь, дзінь; сам ще лежиш, а там встають. Герасим. Та це чортзна-що! Я буду лежать, то всі бу¬дуть лежать. (Загляда у двері.) Чи не поснули знову, щось тихо у тій хаті? От вам і дзвінок, і вигадає ж, скажи на милость. Ану, ану! Копач. Оце саме добра пора копать: не душно, холодком можна Бог знає скільки викопать. Воно ще рано, тілько на світ благословиться. Герасим. Та де воно вам рано? Вони надолужать: то вми-ваннячком, то взуваннячком або як почнуть Богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі. (Одчиняє двері навстіж і стоїть на дверях.) Кажете рано? Вже світ білий, кури піднімаються. Так і хазяйство проспиш! Стара, а стара! Параско, пора до коров, чого ви там мнетесь? Ану, ану! Хлопці, гайда з хати! Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть. Це хто вийшов? Клим! Ти що ото несеш під пахвою? А йди сюди, я по¬лапаю. (Входить Клим.) Ява III Ті ж і Клим. Клим. Що? Хліба взяв окраєць, поки до обіда, то їсти за¬хочеться. Герасим. І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз У тиждень. Однеси хліб назад. Стара, Параско!  Гроші! Ввік вічний не розбереш: чи вони фальшиві, чи вони настоящі. С а в к а. Не віриться мені, щоб такі гроші були. Я пам'я¬таю, як один панок наробив фальшивих грошей, аж з Варшави привозив майстрів, а тілько випустив, зараз і піймався. Г є р а с и м. Ну, а якби були такі гроші, що всяке прийме, то ви б згодились достать таких грошей? С а в к а. Я? З охотою. Коли люди багатіють, то чом же нам не попробувать щастя... Надокучили прокляті злидні!.. Тілько горе моє — грошей нема; а без грошей же не достанеш і фаль¬шивих бумажок. Та й де вони є отакі, як це ви кажете? Г є р а с и м. Є... Є... куме... Та ви зараз від мене прийняли на десять рублів фальшивих бумажок. С а в к а (випгяга гроші з кишені). Що це ви, куме... Господь з вами! Мені так страшно стало, як тоді, коли ходив викликать безп'ятого... (Розгляда.) Де ж вони тут? Це ви на глум мене піднімаєте?.. Гроші всі натуральні, як є! Г є р а с и м. Отже, побий мене Бог, між ними є фальшиві: і таких грошей можна купить, скільки хочеш... Пристанете в компанію? Купимо сто тисяч. С а в к а. Стривайте, куме, помовчіть, нехай я опам'ятаюсь, бо з мене мало дух не випре... Сто тисяч! (Тре голову, потім тяжко зітхає.) Ні... куме, може, ви жартуєте зо мною? Г є р а с и м. Не до жартів мені, куме, самому. Бодай я зав¬тра сонця не побачив, коли жартую! С а в к а. Покажіть же мені, котра настояща, а котрі фальшиві. Г є р а с и м. Угадайте самі. С а в к а (розглядає). Не вгадаю. Г є р а с и м. Оце вони! Ну як таких грошей не купить? (Виймає з пачки три бумажки по три і одну рубльовку.) С а в к а. Ніколи в світі б не подумав, що це фальшиві. Г є р а с и м. Отже, невважаючи на те, що гроші зроблені Дуже добре, все-таки перше, ніж купить таку суму, їдьте ви, куме, хоч зараз в казначейство і розміняйте ці гроші: як казна-чей прийме, то всяке прийме... С а в к а. А як казначей не прийме та протокола зроб¬лять, га? Г є р а с и м. Е, куме, ви чорта не боялись, а протокола боїтесь. С а в к а. Тото-бо й є, що чорт не такий страшний, як його Малюють, а протокол... Г є р а с и м. Дурниця! Скажете, що ви продали незнакомому чоловікові воли і між іншими грішми взяли й ці, а я посвідчу, що іменно так, то й край.  Здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! д вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і мруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві. Копач (зітхнувши). Щасливі люди... Я й сам від думок не сплю...

 Ява VII Ті ж і С а в к а. С а в к а. Здрастуйте, з неділею будьте здорові. Г є р а с и м. Спасибі, будьте і ви здорові. С а в к а. А ви з старою, як сизі голуби, і досі буркочете? Г є р а с и м. Еге!.. Нема нікого, то ми собі удвох... С а в к а. Нагадали молодощі і буркотали? Г є р а с и м. Іди, Парасю, по своєму ділу, а у нас своє. Параска. Бодай ти пропав! (Вийшла.) С а в к а. Бач — «Парасю». Любо й слухать, то все достатки роблять. А ми з старою тілько лаємось і все через гроші: того нема, другого нема — і раз у раз гир-гир-гир, гар-гар-гар! Оце й зараз посварились: виряджав її до церкви, а вона й напосіла: у других, каже, фургони, любо глянуть, а я на возі, який ти ха¬зяїн, каже. Така мене злість взяла, що мало не потяг віжками, а все гроші... Г є р а с и м. Я, слава Богу, і фургони маю, та моя стара не хоче їздить. Каже, потрудюсь пішечком для Божого храму, а скотинка нехай одпочине. С а в к а. От через те вам і Бог дасі Охо-хо-хо! Приніс же я за-продажню... А Роман куди збирається їхать? Г є р а с и м (лічить гроші). Хочу свинку і кнурця купить у Пузиря, хвалять завод... (Перелічивши, лічить другий раз.) Що то гроші, куме! Свині завідські, коні завідські, вівці завідські... (Дає гроші.) С а в к а. І де вони набрали таку силу грошви? Вже, куме, хоч ви мені що хочете кажіть, а я знаю, що більше ніде було до¬стать грошей, тілько од нечистого. їх дід, кажуть, знався з не¬чистим, він як умирав, то доти не вмер, поки стелю не розібра¬ли. (Хова гроші.) Г є р а с и м. То було колись. А тепер, куме, такі люди пона-ставали, що чорт, не при хаті згадуючи, боїться і носа показать між них... Шкода: і душі не візьме, і грошей не дасть, бо чо¬ловік його обмане... Тілько вдариться до доброго аблаката, то той таку машину підведе, що у чорта очі на роги повилазять. Ні, куме, тепер не ті часи... (Таємниче.) Люди самі уміють робити гроші краще від чорта. С а в к а. Тобто фальшиві? Г є р а с и м (озирається, запира двері). Еге. Та ще й   Герасим. Навіщо? Параска. У церкву поїду з Мотрею. Герасим. Ще що вигадай! До церкви можна й пішки піти, тут недалеко — три верстви. Параска. Туди три та назад три, то вже шість. Герасим. Люди в Київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудиться для Божого дому й шість верстов — ай-ай-ай, а ще й богомольна! Важко вже тобі пішки піти до Божо¬го дому шість верстов... Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує. Параска. Що ж, тобі більше коней жаль, ніж жінки? Герасим. Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-Божому і не по-хазяйськи. Параска. Та й я ж цілісінький тиждень на ногах і роблю, не покладаючи рук! Герасим. То ти, а то коняка... Ти собі робиш, а коняка тобі. Та й знову — робота до роботи не приходиться. Хіба ти борону або плуга тягаєш? От якби ви вдвох з Мотрею крумера1 попотягали, то інша річ... Не дам коней. Пожалій скотину раз, вона тобі послуже десять раз... Іди пішки, Господь прийме твої труди і дасть тобі здоров'я. Параска. Та чи ти ж з розумом? Всяке знає, що ми хазяїни неабиякі, а я буду тьопаться стільки світу пішки до церкви. Герасим. Отото-бо й є, що хазяїни, і кожний скаже, що це по-хазяйськи: скотинка одпочива, а хазяйка пішки. Іди, іди, Параско, пішки. Бог прийме твої труди... а коні одпочинуть — завтра робота... Параска. Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люди з церкви,а ми в церкву. Герасим. Не мніться, то поспієте і на херувими... а коней гріх ганять у неділю. Параска. А бодай ти пропав з своїми кіньми разом! Герасим. Параско! Не лайся, щоб я часом ради неділі не дав тобі по потилиці. Параска. Бий, бодай тобі руки посохли! І ззамолоду з си¬няків не виходила, бий і на старість! Ух! Харциз2 — коняку жаліє, а жінку бить збирається... Тьфу! Г є р а с и м. От же вдарю! Параска. Бий, бий, я не тікаю! Кру мер - знаряддя для розпушування грунту.  X а р ц и з - розбійник, злодій,   Сцени зі спектаклю1 «Сто тисяч». Калитка — Богдан Бенюк, Бонавентура — Віталій Савка — Василь Мазур Розстальний С а в к а. Добре, їду! Тілько договір краще грошей! Скілько ви мені дасте, як купите? Герасим. А скілько хочете? Савка. Скілько? Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців. Герасим. Багато буде. Я ж таки буду гроші свої крівні терять, а ви тілько поміч мені дасте. Візьміть п'ятдесят від тисячі. Савка. Ні, куме! Коли вже труситься, то хоч знать за віщо. Герасим. А, нехай буде по-вашому. Отоді, куме, заживем, га? Савка. Заживем! Об землю злидні, а розторгувавшись, ще прикупимо... А тим часом гаяться нічого: давайте мені цих безбілетних окрімно, а замість їх дайте настоящих десять. {Обмінюють гроші.) Може, й це такі? Хе-хе-хе! Герасим. Ні, більше десятки нема. Савка. Прощайте, зараз їду до Жолудя, а звідтіля у город. (Пішов.) Герасим. Нехай вам Бог помагає і щастить на добреє діло... Якась полегкість на серці, і наче душа моя почуває удачу. Коли б Господь поміг, тоді земелька Смоквинова наша!.. Ява XI Герасим і Параска. Параска. Звели і нам коней запрягти.  Роман. Підстовба1 зламалась, то я заніс до коваля, а поки зварить — зайшов додому. Г є р а с и м. Чорт на вас настачить, катюги, залізо ламають! Чого ти так запізнився, мабуть, упівночі приїхав від Пузирів? Роман. Та задержали. Г є р а с и м. Ну, ну, розказуй: як приймали, чим частували? Чи уподобались дівчата? Га? Роман. У них були гості: пани якісь, офіцери. Г є р а с и м. Хе-хе-хе! І ти рядом з панами, з офіцерами? Он куди Калитка заліз!.. Що то гроші! Роман. Та мене, тату, у горниці і не кликали, я на кухні й обідав. Ге р а с и м. Оце гарно... А сто чортів їх матері — хазяйського сина і в хату не закликали! Ну, а Бонавентура ж що? Роман. Бодай той Бонавентура сказився! Тільки під'їхав під крильце, а він зараз зіскочив з фургона й почав кумедію приставлять: вірші читає, по-турецькому, чи що, балака. Лю¬ди аж за животи беруться та регочуть, а він рад, що на посміх здався, та ще гірше! Тут вийшов і Пузир. Теж регоче і закликає його у хату. Бонавентура, показуючи на мене, каже: «Кличте ж і його, це Калитчин син - хазяїн гарний...» А Пузир одка¬зує: голяк масті, чирва світить! Нехай, каже, розпряга коні та йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його посадить. Г є р а с и м. Ах ти ж погань! Мужва реиана! Давно лизала па¬нам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кум-панію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! Ах ти ж Пузир з горохом! Та я як позичав князеві гроші, то рядом сидів... Чого ж ти там зостався? Було б круть — і додому. Роман. Ждав Бонавентури, думав свиней купить... Свині завідські, остроухі, гарні свині, я бачив. Г є р а с и м. Та нехай їм чорт з їх завідськими свинями, коли вони самі гірш свиней. Роман. Бачив я й дочок Пузиревих — ходили з офіцерами на проходку. Одягнені попанячи й ходять з вихилясами — на-стоящі панночки. Г є р а с и м. Чортзна-що, покручі! Роботи з неї ніякої, знаю я: все подай, все прийми, від дзеркала вірьовкою не відтягнеш, надвір — не то зимою, а й літом — виходе тільки на шпацір2! На біса нам білоручки, дармоїди... Стривай лишень, хтось, ли- Підстовба — залізний пристрій у плузі. На шпацір — на прогулянку (нім.)   Герасим. Ах ти ж відьма чортова, то ти мене оце дратувать заходилась, та я... (Кидається на Параску, хватає за очіпок.) Входить Копач. Калитка цілує Параску.

 1. Розкажіть, як Калитка ставиться до своїх наймитів. З чого це видно? 2. Як Герасимові вдалося домовитися з кумом, щоб той розміняв гроші в банку? Яка риса характеру Калитки розкривається в цьому діалозі? 3. Людей якого типу автор змальовує в образі Савки? Як ви ставитесь до них? 4. Хто такий Бонавентура? Як ви думаєте, для чого він введений у п'єсу? 5. Як Герасим ставиться до своєї дружини? Які прислів'я вживає?

 ''Дія третя'' Декорація та ж. ''Ява І'' Герасим одягнутий лежить на лаві, спить; а потім Роман. Герасим (сонний, бормоче). Став рибний! Риба все линина... лини, карасі... (Стогне.) Входить Роман. Роман. Ого, батько сплять і досі. Що за знак? Чи не випи¬ли, буває, вчора? Тільки вони не охочі гулять, хіба хто могори-ча поставив, а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне. Навідаюсь потім, вчора приїхав пізно і не бачився ще з батьком. (Виходить.) Герасим (сонний, бормоче, так бува в кошмарі). Ва-ва-ва! О-о-о-ші! Го-ом, го-ом! (Балака ясніше.) Кругом, кругом усе моє. (Спить тихо, потім знову те саме.) Е-е-а-ам, а-а-ам. (Го¬ворить хутко.) Не дам, не дам, не дам! (Стогне.) У-у-у! (Схоп¬люється.) Господи, помилуй! (Оглядається кругом.) Спав... Тьфу! Снилось, що кум гроші однімав. (Витира піт.) Аж упрів, так боровся, не давав. А робітники, мабуть, сплять. (Біжить до дверей, одчиняє і кричить.) Хлопці, вставайте! Чепіга зайшла! ''Ява II'' Входить Роман. Роман. Де там Чепіга, вже сонце зійшло, давно всі на роботі. Герасим. Ото диви, як заснув! Побудив усіх, а сам тілько прикурнув — і до цієї пори проспав. А ти ж чого це дома?   розумний. Ні, братику, потягайся ще зо мною. Хе-хе-хе! Я не то що> я й єврея сьогодня обманив: поки мішок розшили — дзвінок, він вийняв пачку, глянув я на неї — гроші... всередині колотиться, а сам думаю, як би його обманить; другий дзвінок   єврей зашамотався, бере мішок, не дає... Давай гроші, каже. Слово за слово, а тут — третій; я тоді йому тиць замість п'ятьох та тілько три тисячі! Ха-ха-ха! Отак ушквар! А він, не лічивши, прямо в вагон. Входить Параска. Ява IX Від жінки Калитка дізнався, що до нього прибігав Гершко і казав, щоб Герасим завтра в обідню пору був у Смоквинова з грішми, бо землю перекуповує Жолудь. Поглянувши на мішок, Герасим сміється. Параска хоче знати, що він привіз, але той розлютився і мало не побив її. ЯваХ Герасим, а потім С а в к а. Герасим. От цікаве бісове насіння, так і загляда, а євреєм перелякала на смерть... Жолудь землю перекуповує!.. Ха-ха-ха! Завтра чуть світ однесу йому гроші, переилатю по десять рублів на десятині, а не попустю, щоб Жолудь купив. Входить Савка. С а в к а. Ну, куме, нігде нічичирк! Давайте мені моє, та поки глуха північ, я собі піду. Герасим. Куме, де ви дінете таку силу грошей? Нехай у мене будуть на схові. Савка. Ні, так не буде! Я знайду, де своє сховать, а ви хо¬вайте своє. Герасим. Візьміть собі яку тисячу, бо зараз попадемось, а решту через год. Савка. Куме!.. Давайте моє мені... З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик? Вам цього хочеться, я знаю вас добре, бачу, куди ви гнете, але гляньте сюди! (Вийма ніж з-за халяви.) Бачите? Не розпалюйте ж мене, бо тут вам і амінь, коли почнете крутить. Герасим (вийма з-за халяви ніж.) А ви думаєте, що я без запасу? Ха-ха-ха! Тілько знаєте, це все чортзна-що! (Хова но-лса.) Це я для дороги мав... здіймайте лиш свитку, закривайте Вікно та будемо ділиться... Закривають вікна свитами.   бонь, під'їхав. (Біжить до вікна.) Чи не кум Савка вернувся? І ноги затрусились. Іди по своєму ділу. (Роман вийшов.) Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Ка¬литку розіпре грошвою... Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуп¬лю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина. Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде сто¬гнать... Отоді і я скажу про Пузиря: голяк масті, чирва світить!..

 1. Прокоментуйте зміст прислів'я: «Чужими руками добре жар загрібати». Як ви думаєте, кого з персонажів воно характеризує і в якому епізоді? 2. Розкажіть, як реагував Калитка, вислухавши розповідь Романа про те, як його прийняли в Пузиря. Знайдіть відповідний епізод в тексті. 3. Чому Герасим негативно висловився про Пузиря, хоча перед цим йому заздрив? 4. Знайдіть у тексті рядки, в яких виражена найзаповітніша мрія Калитки. Чи погоджуєтесь ви з його думкою? Обґрунтуйте свою відповідь.

 ''Дія четверта'' Декорація та ж.''Ява VII'' Входить тихо Герасим, а за ним Савка несе на плечах здоровий шкіряний мішок1. Герасим. Ідіть же ви, куме, розпряжіть коней і поставте їх біля фургона. Савка. Ходім удвох. Герасим. От тобі й маєш... А хто ж буде біля грошей? Савка. Хіба ж їх хто візьме тут? Герасим. Е, куме, на гріх майстра нема! Краще я тут посидю — береженого й Бог береже. Савка. І одходить од грошей не хочеться, так би й держався за мішок. (Вийшов.) Ява VIII Герасим сам. Світить свічку, засвітив, поставив, глянув на мішок, поцілував його. Герасим. Отепер Пузир нехай скаже: голяк масті, чирва світить! Ще поміряємось — хто голяк. Він думає, що дуже 1 У шкіряних мішках в ті часи перевозили гроші.  перекинулась в єврея і отуманила нас так, що ми не роздиви¬лись і прийняли бумагу чисту за гроші. Параска. А Господи, Господи! Бач, яке нещастя скоїлось; чула моя душа, що з ним щось недобре діється. Та чого ж він побіг? С а в к а. Я й сам до пам'яті ніяк не прийду, всередині все колотиться. Голос Копача. «Поможіть, рятуйте!» С а в к а. Чуєте? Хтось кричить!.. Параска. Ох, куме, голубчику, у мене й руки, і ноги трем¬тять,— ходім. ''Ява XII'' Копач (несе Герасима на плечах). Та поможіть-бо! Помагають і кладуть Герасима на ліжко. Параска. Що з ним, що з ним, скажіть на милість Божу? Копач. Це, я вам скажу, реприманд1! Качайте його, отак, отак! (Качає Герасима.) Ну, реприманд! Параска. Та що воно? Що? Ради Бога, скажіть: що то за болість така? Копач. Та яка там болість! Стривайте, я розкажу, а ви тим часом тріть груди, добре тріть. Так, так... ви мене слухайте... стоп! (Прислухається до серця.) Тріть, тріть, тріть... Опит — велікоє діло... Серце наче ворушиться... А-а. Та й перелякав же ти мене, Никодимович, мало не вмер від страху, ну й йому б не жить на світі, якби не мій опит. С а в к а. Кажіть, що трапилось? Копач. Все по порядку — коло одного центра. Ножа! (Да¬ють ножа.) Івановна, лийте йому води ложкою в рот. (Налива¬ють води.) Ковтнув, єй-бо, ковтнув. Не журіться! Щастя маєте, Що я ліг в клуні спать. Ліг, знаєте, я в клуні спать, і так мене один предмет заняв, що я й задрімав з думкою про нього; коли Це сниться мені, що Роман позабирав копили кам'яні,— пам'ятаєте? Я вам розказував? Що на Боковеньці? Позабирав ті копили та й повісив надо мною їх. Тілько що оце сниться, аж Щось мене по носі чирк, чирк... я рукою лапнув вгору, піймав за ногу, нога гойднулась, задриґала і вирвалась, та як захар¬чить. Я схопився, мов несамовитий, але зараз опам'ятався, запалив сірничок, дивлюся — і в очах потемніло! На перекла¬дині висить Никодимович. Параска. Боже мій, Боже мій, яке тяжке нещастя!

'' 'Репрйманд — тут: несподіванка.''   Я хотів як краще, бо у вас ніколи грошей не було, то зараз що-небудь і виявиться... а коли ви так боїтесь то беріть собі, Бог з вами. Савка. Не журіться, я зумію за¬ховать, аби було що. {Підходить до мішка.) Г є р а с и м. То вам п'ять тисяч? Савка. Десять... десять... кажу вам, десять... не розпалюйте мене! Г є р а с и м. Та не кричіть-бо! Беріть, беріть десять... {Набік.) Щоб тебе за печінку взяло. (Вийма з мішка пачки по тисячі, навхрест оперезані бумагою, а кум розглядає.) Савка. Стривайте... куме, гляньте... Іван Карпенко-Карий у ролі Калитки Герасим. А що? Савка. Та це не гроші, це чистісінька бумага! Герасим. Як? Савка. Чиста бумага! От так машину підвела єврейська го¬лова, тільки на трьох пачках спереду і ззаду наклеєні гроші, а то все чиста бумага. Герасим {хвата пачку одну за другою, перегляди.) Бума¬га!.. Обманив!.. Куме, він же гроші давав, я сам бачив! {Хвата знов бумажки, розрива і кида.) Сама бумага... чистісінька бу¬мага!.. {Несамовито.) Ха-ха-ха! Сто тисяч! Ха-ха-ха! Савка. От же збожеволіє! Куме, заспокойтесь, що з воза впало, те пропало. Герасим озирається, хватає пояс на лаві і біжить з хати. Савка. Куме, куме! Куди ви? Господь з вами! Схаменіться, що з воза впало, те пропало. {Входить Параска.) ''Ява XI'' Савка і Параска. Параска. Що тут таке? Боже мій милостивий, кажіть, куме, куди він побіг, чого він так галаснув? Савка. Сором признаться. Гляньте: оце добро ЇМ купили за п'ять тисяч. Параска. Як? Савка. Так. Обманив нас єврей, дав чистих бумажок замість грошей. А може, то й не єврей був, може, нечиста сила   8. Яку роль відіграють інші персонажі у розкритті характеру Калитки? Як вони про нього висловлюються? 9. Розкажіть, яким ви уявляєте Герасима Калитку. Як доповнює ваше уявлення про цього героя фото Івана Карпенка-Карого у ролі Калитки (с. 198)? 10. Які засоби сатири застосовано у п'єсі «Сто тисяч»? Знайдіть у тексті приклади макаронічної мови персонажів (суміш слів із різних мов), іронії (прихована насмішка), гротеску (перебільшення при сатиричному зображенні). 11. Як ви думаєте, чи руйнує душу людини потяг до надмірного збагачення? Як це виражено у п'єсі «Сто тисяч»? 12. Складіть план характеристики Герасима Калитки за п'єсою Івана Карпенка-Карого. Випишіть цитати, які розкривають цей образ. 13. Поясніть, до якого літературного жанру належить твір «Сто тисяч» і за якими ознаками ви це визначили. 14. Чи актуальна п'єса «Сто тисяч» нині? Чи зустрічаються в наш час люди, для яких головне в житті — гроші? Як ви думаєте, чи щасливі такі люди? 15. Чи бачили ви виставу за п'єсою «Сто тисяч» у театрі чи по телебаченню? Якщо так, висловіть свої враження, якщо ні — радимо вам переглянути цю виставу в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка в Києві. А поки що розгляньте фото (с. 192) та опишіть сцени зі спектаклю «Сто тисяч» у виконанні провідних акторів цього театру.

 ''Особливості драматичного твору'' Усі літературні твори поділяються на три великі роди: епос, лірику та драму. Витоки драми як літературного роду мали місце у фольклорі та обрядових дійствах, що супроводжувались співом, танцями і пантомімою. У давньогрецькій культурі обрядові дійства пов'язувались із вшануванням бога рослинного світу Діоніса, проведенням гучних карнавалів. В Україні веселі обряди су¬проводжували народні свята, коли виконувалися веснянки, колядки, щедрівки, весільні, купальські пісні тощо. Вертепні драми передували появі театральних вистав. Які ж особливості драматичного твору?

 У драматичному творі дійова особа розкриває себе сама (че¬рез вчинки, монологи) або в спілкуванні з іншими персонажами (через діалоги). Окремі висловлювання персонажів у моно¬логах чи діалогах називаються репліками (від лат.— «розкри¬ваю»). Авторське пояснення в тексті драматичного твору, що стисло характеризує місце дії, жести, інтонацію, внутрішній стан героя називається ремаркою (від фр. «помітка»).

 Зверніть увагу на те, що в ремарках дієслова мають форму теперішнього часу: створюється таке враження, немовби дія в п"єсі відбувається тепер, на наших очах.   Копач. Но! Опит — велікоє діло! Я зараз вийняв перочин-ний ніж і перерізав пояса... і Никодимович упав на землю. Гляньте — дише. (Герасим поворушився і спазматично в себе потягнув повітря.) Підводьте, підводьте. Підводять Герасима, він ще потягнув у себе повітря і ніби позіхає, дрижить і витирає піт. Параска (плаче). Старий, старий! Герасим. Де я? (Спазми.) Копач. Пийте воду. (Подає. Герасим. п'є.) Що з вами? Що це ви вигадали? С а в к а. Та годі, куме! Буде здоров'я, будуть і гроші, а я навіки од них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає. Такої пригоди ніколи не ждав. Копач. Які гроші? С а в к а. Он гляньте, як нас обманили. Копач. А-а! Зразу догадався! Опит — велікоє діло! На тім тижні в городі була така сама оказія. І багато видурили? Савка. П'ять тисяч... Герасим (захлинається повітрям). Ой... Ой!.. Копач. Бризкайте водою. (Бризкають. Герасим підні¬мається.) Та годі вам, Никодимовичу, убиваться. Заспокой¬тесь нащот грошей! От поїдемо на Боковеньку, там є гроші, там є сила грошей, вірте, що достанем. Мені само ировідєніє указує цей путь... Примети які: скала, копил так і копил так, а посе¬редині кам'яна фигура... Не я буду... Герасим. Обікрали... ограбили... Пропала земля Смок-винова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж та¬ка потеря. (Ридає.) Завіса.

 1. Підготуйтеся до читання за особами X яви четвертої дії. Яку роль відіграє діалог між Герасимом і Савкою у цій яві для розвитку дії та характеристики персонажів п'єси  Зверніть увагу на ремарки, художні деталі. 2. Як ви думаєте, чому Калитка не хотів зразу віддати кумові обіцяні десять тисяч карбованців? Що призвело персонажів до такого морального падіння? 3. Як розв'язується конфлікт у п'єсі? Визначте кульмінацію та розв'язку. 4. Які почуття викликають у вас фінальна сцена і останні слова Калитки? 5. До якого висновку підводить автор п'єси? Визначте її ідею. 6. Що спільного й відмінного в образах Герасима, Савки і Копача? Як ці персонажі взаємодоповнюють один одного? 7. Чим можна пояснити появу таких людей, як Калитка? Чому ми з них сміємося і в чому їм співчуваємо?    Трагікомедія — драматичний твір, у якому втілені риси як комедії (змалювання через комічні ситуації), так і трагедії (здебільшого смерть головного героя). 1. Назвіть особливості драматичного твору. 2. Дослідіть та зазначте відмінності між комедією, трагедією, трагікомедією. Прочитайте визначення цих літературних жанрів. Зверніть увагу, який герой гине в трагедії чи трагікомедії. Чому п'єсу «Сто тисяч» не можна назвати трагедією, адже в ній основний герой пробує покінчити життя самогубством?До якого драматичного жанру ви її віднесете? Чому? 3. Повторіть за текстом статті основні поняття, пов'язані з драматичним твором, звернувши увагу на вказані терміни:   У драматичному творі, де життя героїв відображається у формі їх безпосередньої дії, важливого значення набуває роз¬криття характерів персонажів за їхніми вчинками, думками, переживаннями. Літературний характер (від гр. «риса, особливість») — це персонаж художнього твору, що представляє певний людський тип з притаманними йому індивідуальними рисами, які зумов¬люють стиль поведінки, ставлення до життя. У комедії «Сто тисяч» змальовано яскравий характер нагро-маджувача землі, заможного селянина, що намагається збагатитися будь-яким способом. Схарактеризувати певний художній образ — значить зібрати про нього матеріал з усього твору, систематизувати його і висловити своє ставлення до персонажа, дати йому власну оцінку.

 Орієнтовний план характеристики Герасима Калитки може бути таким: 1. Герасим Калитка — заможний селянин, що прагне розбагатіти. 2. Пристрасть Калитки до грошей, до нагромадження землі. 3. Найзаповітніша мрія персонажа — стати великим землевласником. 4. Нечесність, лицемірність Калитки. 5. Розкриття характеру Калитки у стосунках із Савкою. 6. Бездушність Герасима стосовно дружини Параски і сина Романа. 7. Ставлення Калитки до наймитів (скупість, прискіпливість, Жорстокість). 8. Душевна порожнеча, обмеженість, неосвіченість Герасима. 9. Позитивні риси характеру Калитки (працелюбність, невтом¬ ність, цілеспрямованість). 10. Особливості мови персонажа. 11. Актуальність образу для нашого часу.     Крім того, драматичні твори призначені для постановки на сцені. Кожна п'єса ділиться на дії, а дії — на картини і яви, пов'язані зі зміною декорацій та появою на сцені дійових осіб; між діями є перерви (антракти) Вистава триває не більше чотирьох годин. Використовуються і сценічні засоби розкриття образів: гра акторів, декорація, звукове та світлове оформлення. У драматичному творі важливу роль відіграє конфлікт (суперечка, зіткнення характерів), що є основою сюжету. Сюжет у п'єсі завжди напружений, інтрига (розвиток основних подій у драмі) характеризується стрімким розвитком подій, загос¬тренням драматичних ситуацій.

 Жанри драматичних творів

 Драматичні твори за особливістю конфлікту поділяються на три групи, або жанри: трагедію, комедію та драму. В основі трагедії лежить гострий і непримиренний конфлікт, між дійовими особами іде напружена боротьба, вони потрапляють у безвихідне становище і найчастіше гинуть. Герої трагедії борються за високі людські ідеали.

 У комедії зображуються комічні ситуації, висміюються і засуджуються негативні риси в характерах людей та в су¬спільному житті. Жанровими різновидами комедії є побутова комедія, лірична комедія, сатирична комедія, комічна опера, комедія водевіль. Драма як літературний жанр — це п'єса соціального чи побутового характеру з серйозним конфліктом, що розвивається в постійній напрузі. Деякі драматичні твори поєднують особливості різних жанрів (наприклад, комедії і трагедії). Такий твір називається трагікомедією, наприклад п'єса Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч».

 Особливістю цієї комедії є й те, що вона сатирична, тобто викривальна. У ній гостро висміюються негативні явища в нашому житті. Драматичний твір — це твір художньої літератури, в якому навколишня дійсність відображається у формі безпосередньої дії персонажів. Комедія (від гр. «весела процесія з музикою, танцем і співами») — драматичний твір, у якому засобами гумору і сатири зображується смішне у житті та висміюються й розвінчуються негативні суспільні та побутові явища.

 Трагедія — драматичний твір, у якому зображено зіткнення непримиренних життєвих суперечностей, а герої потрапляють у безвихідне становище, вступають у боротьбу з нездоланними силами і, як правило, гинуть. 
''Василь Цимбалюк. Українська Література. 8 клас.'' 

 
''Надіслано читачами з інтернет-сайту''

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8._%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F додаткові доповнення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Українська література 8 клас

2009-08-30T18:03:21Z

Лира:

'''Розділ 1. «Усна народна творчість»''' Тема 1. [[Тема 1. Українські історичні пісні|Українські історичні пісні]] Тема 2. [[Тема 2. Пісні Марусі Чурай|Пісні Марусі Чурай]] Тема 3. [[Тема 3. Українські народні думи|Українські народні думи]] '''Розділ 2. «З давньої української літератури»''' Тема 4. [[«Слово про похід Ігорів»|«Слово про похід Ігорів»]] '''Розділ 3. «Світ української поезії»''' Тема 5. [[Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»|Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»]] Тема 6. [[Іван Франко «Іван Вишенський»|Іван Франко «Іван Вишенський»]] Тема 7. Леся Українка «Ви щасливі, пречистії зорі», «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати», «Давня казка» Тема 8. Володимир Сосюра «Любіть Україну!», «Сад» («В огні нестримної навали»), «Васильки» Тема 9. Борис Олійник «Вибір», «Ринг» Тема 10. Володимир Підпалий «Тиха елегія», «Запросини» Тема 11. Іван Малкович «Свічечка букви Ї», «Музика, що пішла», «З янголом на плечі» '''Розділ 4. «Національна драма»''' Тема 12. Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» '''Розділ 5. «З української прози»''' Тема 13. [[Тема 13. Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»|Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»]] Тема 14. Осип Назарук «Роксоляна» Тема 15. Володимир Дрозд «Ирій», «Білий кінь Шептало» '''Розділ 6. «Український гумор і сатира»''' Тема 16. Володимир Самійленко «Патріоти», «Ельдорадо» Тема 17. Євген Дудар «Слон і муха», «Лісова казка», «Червона Шапочка» '''Розділ 7. Література рідного краю'''

 
 

 
 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Іван Франко «Іван Вишенський»

2009-08-30T18:02:13Z

Лира: Создана новая страница размером    ІВАН ФРАНКО (1856—1916) Іван Франко — це розум і серце нашої (і народу...

ІВАН ФРАНКО (1856—1916)

Іван Франко — це розум і серце нашої (і народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. Велетень філософської думки, титан праці, український Мойсей, Каменяр — так називають Івана Франка. Син сільського коваля, пройшовши важкий шлях життя і боротьби, піднявся до вершин людського життя і зайняв почесне місце серед найвидатніших світових діячів куль¬тури. Його творча спадщина складає понад чотири тисячі творів.

 Народився Іван Якович Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Навчався у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). У 1875 році вступив на філософський факультет Львівського університету, почав редагувати студентський журнал «Друг». У 1877 році Івана Франка заарештували як політично неблагонадійного, звинуватили у належності до неіснуючої таємної організації, і він дев'ять місяців перебував у тюрмі, але не зрікся своїх поглядів.

 Разом зі студентським товаришем Михайлом Павликом Іван Франко видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін», «Молот». У 1880 році його було заарештовано вдруге, в 1889 році — втретє.

 У 1886 році в Києві митець одружився з курсисткою Ольгою Хоружинською, якій присвятив поетичну збірку «З вершин і низин», опубліковану наступного року. Ця збірка стала найви-датнішим явищем в українській поезії після появи «Кобзаря» Тараса Шевченка. 1896 року побачила світ збірка інтимної лірики «Зів'яле листя». У 90-х роках Іван Якович закінчив Чернівецький університет, у Відні захистив дисертацію на звання доктора філо¬софських наук.

 Іван Франко виступав у літературі не лише як поет, а й як прозаїк, драматург, критик. Широковідомими стали його повісті «Борислав сміється» (1882), «Захар Беркут» (1883)»   «Перехресні стежки» (1896), драма «Украдене щастя» (1893). у 1905 році з'явилася його знаме¬нита філософська поема «Мойсей», яку критики називають другим заповітом українському народові.

 28 травня 1916 року зупинилося серце невтомного трудівника на літературній ниві, який усе своє життя віддав служінню рідному народові. Похований Іван Франко у Львові на Личаківському кладо¬вищі- Над могилою письменника зведено пам'ятник із зображенням каменяра, який молотом розбиває скелю, щоб будувати дорогу життя в майбутнє. Пам'ятники Франкові споруджено також у Нагуєвичах, Дрогобичі, Львові, Києві, Канаді. Його ім'ям названо обласний центр, Львівський університет і те¬атр опери та балету, Київський драматичний театр, відкрито літе¬ратурно-меморіальні музеї у На¬гуєвичах і Львові.   Це був справжній енциклопедист вдачею, людина, що їй ніщо людське не чуже, що про все мала свою думку, часто оригінальну, глибоку... (Сергій Єфремов). ...Наш Франко — то одна з найбільших окрас світової літератури (Павло Тичина).

  1. Складіть хронологічну таблицю основних фактів життя і творчості Івана Франка. 2. Які твори письменника ви читали? У яких літературних жанрах він виступав? 3. Розкажіть, як народ вшановує пам'ять про Івана Франка. Чи є у вашому регіоні місця, пов'язані з іменем цього письменника? Якщо так, що вам про них відомо? 4. Як ви думаєте, чому Франка називають титаном праці? Аргументуйте свою відповідь. 5. Прокоментуйте подані вище висловлювання про великого Каменяра. Спробуйте самі скласти висловлювання про цього письменника, використавши подані словосполучення: великий Каменяр велетень людського духу титан праці український Мойсей :   Служіння Богу через працю для народу

 У 1596 році була підписана Брестська унія1, що об'єднала православну і католицьку церкви під владою Римського Папи на всій території Речі Посполитої і більшості земель України й Білорусі. Проте більшість віруючих українців унії не підтри¬мала, що призвело до розколу суспільства на два табори (прихильників православної і католицької віри) та викликало в літературі гостру полеміку (суперечку, дискусію) між ними. Одним з найвидатніших письменників-полемістів в українській літературі, захисником православної віри був Іван Вишенський.

 Про Івана Вишенського збереглося дуже мало архівних матеріалів. Відомо, що він народився між 1545—1550 роками у містечку Судова Вишня (за назвою містечка взяв собі псевдонім), недалеко від Львова. Здобув вищу освіту, закінчивши Острозьку школу, згодом перейменовану на академію. Писав притчі, вірші, поеми, жив у різних містах Галичини, Поділля та Волині, деякий час — при дворі князя Костянтина Острозького. У середині 80-х років XVI ст. Вишенський постригся в ченці й оселився в Греції на горі Афон2. Упродовж сорока років жив там у кількох монастирях, потім оселився у печері, вів аскетичний спосіб життя, назавжди відрікшись від земних благ. Але не забув про рідний край і, передаючи в Україну поетичні послання, в яких обстоював життєві інте¬реси народу, викривав жорстоких панів та єпископів, мріяв про справедливий суспільний лад. На прохання друзів і однодумців Вишенський прибуває в Україну, але, не погоджуючись із діяльністю українських священиків, повертається на Афон. Тут, у печері, й помирає приблизно в середині 20-х років XVII ст.

 У 1900 році Франко написав історико-філософську поему «Іван Вишенський», надавши їй виразного патріотичного звучання.

 В основу поеми Івана Франка ліг історичний факт про ос¬танні роки життя Івана Вишенського на горі Афон. 1621 року православні українці звернулися до Вишенського з прохан¬ням повернутися у рідний край, щоб допомогти захистити православ'я. У поемі є й художній вимисел (наприклад, фанта¬стична картина, коли чернець Іван на промені сонця пере¬ходить у човен до посланців з України і повертається з ними додому).

 ''1Унія - об'єднання, союз.''

'' 2 А ф он - незалежна чернеча держава; місце паломництва християн.  '' Поема присвячена відомому вченому-сходознавцю, письменнику Агатангелу Кримському, який високо оцінив наукову працю Франка «Іван Вишенський і його твори» та заохотив написати художній твір про полеміста.

 Історична поема — це ліро-епічний твір, у якому діють історичні особи та художньо зображуються певні історичні події.

 ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ

 ''Поема Присвячую А. Кримському Т''

 Мов зелена піраміда

на хвилястім синім полі,

на рівнині лазуровій велетенський ізмарагд1,— так облита дивним морем,

під безхмарим, теплим небом зноситься,

шумить, пишаєсь,

спить Афонськая гора.

 Спить? Та ні! Природа-мати

ненастанно тут працює,

ненастанно строїть,

бавить ту пестієчку свою. Унизу, де з хвиль кипучих

гранітові сірі скали гордо,

просто вгору пнуться —

стіни, колоси,стовпи,— там внизу музика дика

не вгаває на хвилину,

б'ються хвилі о каміння,

бризка піни срібний вал. А вверху хребти гірськії,

віковим покриті лісом,

вічну, тиху пісню грають

у задумі без кінця. ''ізмарагд, смарагд - коштовний прозорий камінь яскра- возеленого забарвлення''.     Та, проте, гора дрімає;

день і ніч пливе над

нею мов рожева легка хмара,

крику, гомону не чуть. Хоч повзуть тут скрізь

по горах стежечки, немов гадюки,

то, проте, не оживляє

їх розмова, спів, ні сміх. Хоч розсипані по горах,

по лісах, ярах і скелях,

по полянах пречудових і оселі, і хатки,— то, проте, тиша глибока заляга

на тих оселях

і лежить печать мовчання

на сотках старечих уст. Скрізь тиша, і скрізь мовчання,

сірий одяг, хід повільний, і худі,

понурі лиця, непритомний, сонний вид. Тричі лиш на день по горах пролунає

голос дзвонів, мов проквилить

над горою стадо дивних лебедят. Плачуть жалібно ті дзвони,

мов нарікання, докори на людей,

що замертвили пречудовий сей куток. Що гніздо думок високих,

школу поривів геройських,

пристань для орлів змінили

на сумну тюрму для душ.

 II На Афоні дзвони дзвонять

у неділю по вечірні;

починає Прот великий,

окликаєсь Ватопед. Далі зойкнув Есфігмену,

загудів Ксеропотаму,    там Зографу, далі Навлю,

розгудівся Іверон1. ПОКОТИЛИСЯ ПО горах  ті ридання металеві,  окликавсь кожда скеля,

кождий яр і кождий скит. І вторують їм зітхання,  і худі хрестяться руки,  і несеться тихий шепіт:  «Со святими упокой!» Ті ридання металеві — знак, що хтось розстався з світом, — тут нікого не тривожать: се щоденна новина. Чи то скитник вмер у скиті  так, як жив, — самотній, тихий —  і про смерть його дізнались  аж у кілька день пізніш — тим дізнались,

що покійник не явився в монастир свій,

не приніс свою роботу,

бобу пригорщі не взяв? Чи то вмер чернець у кельї,

пишучи святую книгу, мінею1,

та кіноваром2 в'язні титли3 красячи? Чи то вмер послушник

смирний пан колись, чи князь,

чи вояк, але тут віддавна

в кухні монастирській послугач? Чи то вмер якийсь достойник,

ієромонах4 чи ігумен5 – тут усім однака шана:  «Со святими упокой!» Чи то, врешті, хтось живий

ще сходить на «останній ступінь»,

покидає світ і волю,

щоб в печері смерті ждать? Глянь, у скелях височенних,  у стрімких, гранітних стінах,  що над морським валом висять,- чи там гнізда ластівок? Ні, се нори жолоблені,

недоступні, темні ями,

січені в скалі печери,

схованки для мев хіба. Ні, се нори для аскетів,  се «остатній ступінь»,

подвиг крайній і безповоротний,  брама вічності вузька.

 1''М і н є я — церковна книга з текстами церковних відправ на кож¬ний день місяця. 2Кіновар — червона фарба, яку добувають із руди ртуті. Цією фарбою у рукописах вимальовували перші букви слів, якими розпо¬чинали новий текст. 3 Т и т л и — надрядковий знак над скорочено написаним словом або над літерою, вжитою у значенні цифри. Чєромонах — монах у чині священика. 5 І г у м є н — управитель православного монастиря.''
 Хто пройшов новицьку службу,

монастирське строге право і важкую,

мовчазливу працю в тихому скиту, хто бажає довершити аскетичний,

острий подвиг, в пості, самоті,

мовчанні слухать голосу душі, хто порвав зо світом зв'язки,

поборов бажання тіла, чує силу   і охоту в очі вічності глядіть, той за дозволом найстарших

вибира собі печеру,

вибира собі могилу,

відки вороття нема. І тоді ридають дзвони,

і тоді по всім Афоні

тихий шепт іде старечий:  «Со святими упокой!» III На Афоні дзвони дзвонять

у неділю по вечерні:

починає Нрот великий,

окликавсь Ватопед. Далі зойкнув Есфігмену,

загудів Ксеропотаму,  там Зографу, далі Павлю,

розгудівся Іверон. Покотилися по горах

ті ридання металеві,

окликаєсь кожда скеля,

кождий яр і кождий скит. Стихли дзвони,

у повітрі довго ще тремтів їх голос,  і в монастирі Зографу заскрипіли ретязі. Відчинилась темна брама; з монастирського подвір'я     виступає хід церковний, монотонний чути спів. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі;

дерев'яний хрест з розп'ятим передом помалу йде. Йдуть монахи бородаті у фелонах1-багряницях,

знов монахи бородаті босі, в простих сіряках. Серед них дідусь похилий, зморщений, сивобородий,  в сіряці на голім тілі,  хрест березовий несе. Простий хрест, в корі береза,  а від моря вітер віє,  білу бороду старечу  по березі розвіва. І пливе старечий голос

із тим співом монотонним,  що виводить сумовито:  «Со святими упокой!» Стежкою, що круто в'ється,

тягнеться той хід церковний зразу лугом,

далі лісом, там, де чути моря рев. Серед розкошів природи похоронний спів лунає,

серед пахощів вечірніх куриться кадила дим. Ось спинився хід церковний

на обірвищі крутому, над безоднею страшною, —  глянеш вниз — аж жах бере. Мов гігантський мур гранітний, прямовисно голі скелі  пнуться із безодні моря  в лазурову височінь. Глянь з гори — на морі човен,

що покрай скали гойдаєсь,

видасться, мов білий лебідь,

що гойдаєсь на воді. Глянь з долини — всі ті люди,

що стоять над тим обривом,

видадуться, мов ягнята, що пасуться на скалі. В тій скалі з долини видно

штиригранну чорну пляму,

мов печатку величезну,  в половині висоти. Се є вхід в живу могилу,

у печеру пустельницьку,

висічену там Бог зна ким  і Бог зна кому й нащо. Не дійти туди ногами,

ні драбиною не злізти,

лиш на шнурі у повітрі долетіти, наче птах. У окрайчику скальному рівчачок

протертий шнуром -знак нехибний того місця,  де внизу печери вхід. Тут спинився хід церковний,

стали править панахиду...  Де ж той мрець, кого ховають?

Де блаженний той аскет? IV От скінчилися відправи  і останнюю молитву на колінах

прошептали всі пустинники й ченці. І встає ігумен перший, і всі встали за чергою,  і довкола тихо стало, море лиш реве внизу. І підніс ігумен голос,  і звертається до діда,      що стояв серед монахів  із березовим хрестом. Ігумен Старче Йване, перед Богом,

перед злотосяйним сонцем  і перед хрестом спасенним заклинаю тут тебе. Щиро нам скажи, по правді: чи по добрій своїй волі,  чи по зрілій постанові йдеш у сю печеру? Старець Так. Ігумен Чи немає в твоїм серці ще прихильності до світу  і прив'язання до рідних, дум і бажань світових? Чи навіки ти відрікся всього, що відводить  Духа від єдиного бажання вічного спокою? Старець Так. Ігумен Чи обдумав ти всю важкість самоти, безповоротність отого життя в печері, всі страховини спокус? Чи обдумав ти всю гіркість жалю,

що явиться може, каяття, що затроїти може тут твій подвиг? Старець Так. Ігумен Будь же Бог благословенний,

що вітхнув тобі сю думку!

Най же Він тобі поможе до кінця пройти сей шлях! Дотепер ти між живими

був наш брат Іван Вишенський;

відтепер в житті земному змазане ім'я твоє. Так іди в свою дорогу!

Хрест, що маєш у долонях,

се тобі наш дар єдиний, інших і не тра тобі. Що потрібно для поживи твому тілу,

раз на тиждень брат ключар1

на посторонку спустить відсіля тобі. Прощавай! Прийми від мене сей остатній поцілунок,

і дай Бог нам пострічаться швидко в ясності Його! Цілував ігумен старця,

інші монахи потиху цілували його руки,

поли сіряка його. Потім два щонаймолодші

шнуром старця обв'язали попід пахи,

кінці шнура в руки міцно приняли. І перехрестився старець,

над безодню вийшов сміло,

сів і звільна став спускаться у страшенную глибінь. Вітер буйно дув від моря,

бороду його й волосся розвівав,

і він, притисши хрест до себе, швидко щез. V «О, вітай, моя домівко,

тиха пристане по бурях,

до якої ненастанно здавна-здавна я тужив! 'Ключар — духовна особа,

що завідує церковним начинням. Камінь тут довкола мене

-се тверда, незламна віра,  се мій дім і мій притулок, подушка і накриття. Хрест отсей — то мій товариш,

мій повірник у дні смутку,

оборона від спокуси  і підпора в скону час. Небо синє, що крізь отвір загляда в мою печеру, —  се надія, що полине у той шлях душа моя. Сонце ясне, що при сході на часок

в мою домівку сипле золото й порфіру,

— се великий Божий дух, що в блаженнії хвилини грішну,

скорбну людську вдачу ущасливлює

безмірних райських розкошів чуттям. А те море лазурове, що там гріється

на сонці, а внизу тут б'єсь о скали,

і хлюночеться, й реверсе життя земного

образ ясний,тихий та принадний,

коли здалека дивиться,

а гіркий, страшний вблизу. Се мій світ. Усе змінливе щезло геть.

Затихли крики, гомін бою життьового

тут мене не долетить. Щезло все дрібне, болюще,

що чуття в душі ворушить

і увагу відвертає від найвищого єства. Полишилось лиш постійне,

супокійне і величне.

Про постійне і величне думай тут, душе моя».   Так балакав сам до себе у яскині1 своїй старець, що ще вчора звавсь Вишенськии, а сьогодні вмер для всіх. Так балакав не устами —  він устами вже давненько відовчився промовляти,  тільки голос духа чув. І в яскині у куточку сів на камені,

плечима сперся о стіну холодну,

голову схилив униз. Голова його могутня на худій,

жилястій шиї гнулася сама вдолину,  мов на тичці той гарбуз. Сперши бороду на груди,

впер він зір у одну точку і сидів

отак недвижно довго-довго, наче спав. Зразу все немов померкло перед ним, і дрож пробігла  по худім, старечім тілі,  і зомліли змисли всі. Потім мов теплом дихнуло,

і по тілі розлилося щось солодке,

м'яко-м'яко попід шиєю пройшло. І в душі мелькнула мати,  як його малим хлоп'ятком попід шийку лоскотала,  ах, а він сміявсь, сміявсь! Потім слух його прочнувся;  мов діамантова нитка,

тон якийсь потягся довгий — любий, радісний такий! І душа, мов той метелик,  десь летить за любим тоном; та чимдалі тонів більше і все дужчають вони. Вже гармонія могутня ллється синьою рікою,

і розкішні тони, бачся, небо й землю обняли. І пливе душа аскета на гармонії величній, мов на морських хвилях лебідь, вверх гойдається, то вниз. Поміж небом і землею  вверх, то вниз душа аскета  розколисана несеться  швидше, швидше, розкішніш! І гармонія велична робиться фіолетова, далі синьо-лазурова, далі пурпуром ярким. Ось із хвиль тих пурпурових

стрілив промінь золотистий,

вибухнув вулкан огнистий,

ріки світла потекли. Розлилось безмежне море

світла ясно-золотого,

і зелено-золотого, й білого, неначе сніг. Грають світляні каскади,

величезнії колеса

у всіх кольорах веселки котяться по небесах. І рука якась незрима розпуска барвисті пасма,

розпуска могутні тони  з краю світу аж на край. Розпускає, порядкує, і збирає, і мішає — мов калейдоскоп гігантський, грає світ весь перед ним. Мов дитя, душа аскета потонула в тому морі  тонів, фарб, у тім розкішнім  захваті — і він заснув. VI День за днем минає рівно,

як на морі безбережнім

хвиля хвилю рівно гонить,

хмара хмару в небесах. У своїй печері старець

знов на камені недвижно спочиває,

вперши очі в лазуровий неба звід. Втім — о диво!

Щось живеє ворухнулось!

На незримій нитці понад

вхід печери зі скали спускавсь павук. Старець пильно, дух заперши,

придивлявся павукові,

мов його не бачив зроду,

мов се з того світу гість. А павук собі швиденько

від верха до споду входу нитку натягав,

по нитці зараз догори поліз. І почав як стій снувати,

протягати,заплітати ниточки,

і швидко сітка вхід яскині заплела. Старець думав: «Висилає  ще, мабуть, своїх шпіонив земнеє життя за мною,  хоче вислідить, мабуть, чи ще де хоч павутинка

духу мойого не в'яже з тим життям,

аби за неї потягти думки мої. Сей павук, се, може, ворог,  що свою зрадливу сітку заставля на мої мрії,  а думки мої й на зір». І вже ось підняв він руку,

щоб зірвати павутину,

та нова шибнула думка у старечій голові. «Сім братів колись, тікавши від поганської погоні,

схоронились у яскиню  і заснули твердо в ній. А павук отак самісько

заснував весь вхід яскині,

врятував їх від погоні,

спас для Божої хвали. Тою сіткою закриті спали

ті брати в яскині триста літ,

аж поки Бог їх на свідоцтво не позвав.   Збуджені Господнім словом,

стали свідками безсмертя,

свідками того, що в Бога  три століття — се момент. Може, з Божого наказу

сей павук тут сіть мотає, може,

Бог мене на свідка теж для себе зберіга? » Втім тихенько забриніла павутина;

чорна муха замоталася в ту сітку,

стала сіпатись, пищать. І павук прибіг щодуху

і давай мотати живо павутину

і в'язати мусі крила і лапки. То прискочить, муху вкусить,

то відскочить, знов мотає;

муха сіпаєсь щосили,  і тріпочесь, і пищить. «Га, поганий кровопійце,

— мовив старець,—

чи на те ти аж мою найшов яскиню,  щоб і тут життя вбивать?» І вже руку піднімає,

щоб розшарпать павутину,

увільнити бідну муху, —  та знов думка зупиня. «Без Господнього хотіння

навіть мушка ся не згине;

Бог і сьому павукові дав отсей його талан. І яке ж я маю право відбирать йому сю страву,

на котру він своїм робом таки тяжко працював?» І він став поклони класти, гаряче почав молиться,  та весь час він, молячися, чув, як муха, мов дитя,   сіпалась у павутині, і пищала, і квилила.  Серце в старця тріпоталось,  та рука не піднеслась. VII «Цілу ніч гуляв тут вітер,

скиглив по щербатих скелях,

вило море й кам'янії стіни гризло і товкло. Цілу ніч страшенний холод проникав мене до кості,  і немов на Божім суді  я тремтів, зубами сік. Я тремтів, у кут яскині заховавшись,

і тривога проняла мене,

й молитва не ворушилась в душі. І я чув себе безсильним,

бідним, хорим, одиноким,

мов дитя, сирітка кругла  без матусі, без вітця. Бачилось, земля завмерла,

вимерли всі люди в світі,

я один лишивсь остатній у страховищах отих. Бачилось, і Бог у небі вмер,

один лиш чорний демон т

епер паном у вселенній і гуляє, і реве. І я був, мов та пилина,

згублена з порядку світу,

що про неї всім байдуже —

Богу, й людям, і чортам. А тепер заблисло сонце,

щезли демони півночі,

уляглись вітри скажені,

теплотою подиха. Теплота огріла тіло,  і душа воскресла в тілі, віднайшла свойого Бога  і молитву віднайшла. Що ж се за крутії дебрі,  у які мій ум заходить?  Сеї теплоти крихітка  в тілі душу виклика! Так удар кресала іскру

викликає із креміня,  а ся іскра — се пожежа,  жар і блиск, тепло й життя. Жар, життя, тепло і світло,

разом з тим і смерть, руїна,

і нове життя, й безсмертя

-се душа всесвітня — Бог. Крихта теплоти і світла —

іскра в тілі,

у мертвому душу будить,

без тієї теплоти душі нема. А в душі розводить ясність,

порив, віру— без тієї  теплоти немає віри,  ані ясності в душі. А та віра творить чуда,

творить і найвище чудо  над всі чуда —

творить Бога

відкрива його для нас. Бог відкрився нам —

от дивно! Все він відкривався в днину,  у гарячім, теплім краї,

в світлі, в блискавці, в огні. В реві вихру, в пітьмі ночі,  у ледах, снігах ціпущих  він не відкривавсь нікому.

Бог — се світло і тепло! Але ж Бог — творець усього,

він творець тепла і світла...  Чи творець морозу й леду?  Ні, про се мовчить Письмо.     Се тепло — воно за хвилю

в мертвім тілі творить душу,  у душі тій родить віру,  вицвіт віри тої — Бог... Чом не можна би подумать,

що душа, і її віра,

і сам Бог — то тільки

витвір тої дрібки теплоти? Боже, може, гріх так думать?

Але ти ж велів шукати правди!..

Без твоєї волі думка не прийде на ум». Так з думками бився

старець і молився, і томився,

але давнє просвітління не хотіло вже вернуть. І він плакав.

«Чи на те ж я тиху келію1

покинув, скит відлюдний, щоб аж тута  в путах сумніву скінчить?»

 1. Знайдіть у тексті й прочитайте опис гори Афон. З якою метою він уведений у твір? Виділіть у ньому лексичні художні засоби. 2. Про що розповідається у II розділі поеми? Як ви розумієте, що таке аскетичний спосіб життя? Знайдіть у цьому розділі риторичні запитання. 3. Яку дорогу в житті обирає Іван? Процитуйте відповідні рядки. 4. Розкажіть про життя Вишенського у печері. Якими засобами автор розкриває внутрішній світ героя? 5. Розгляньте і опишіть монастир Ватопед на горі Афон (с. 91). Чи таким ви уявляли місце паломництва християн, читаючи поему.       Літературно-мистецькі паралелі   Софія Караффа-Корбут (1924—1996) — відома українська художниця. Закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв). Найповніше себе виявила у галузі станкової та книжкової графіки, декоративного мистецтва. Ілюструвала твори українських письменників, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Малика та інших. Келія — житло ченця — окрема кімната в монастирі.   VIII «Що за незвичайні гості в мою яму заблудили?  Що се за посли і відки вітер ось мені приніс? Ті платочки сніжно-білі — чи це сніг? Але ж не тають!..  Дивний запах з них несеться... Боже мій, вишневий цвіт! Цвіт вишневий — тут — в тих скелях! Де тут вишні на Афоні?  О, скажіть, таємні гості,  повідайте, відки ви? Запах ваш такий чудовий,

аж до серця він доходить,

в душу сипле насолоду,

чимось рідним навіва. О, скажіть - ви з України,  із далеких рідних селищ,  що тепер вишневим

цвітом скрізь обсипані стоять? Чую, чую рідний запах,  і моє старече серце

грає в грудях! Боже милий,  та невже ж я не забув? Та невже ж та Україна —  сей квітчастий рай веселий,  се важке, кроваве пекло —  ще для мене не чужа? Що мені до неї? Важко їй,

небозі, там бороться

з єзуїтами й ляхами,

та не легко ж і мені. Є своя борба у мене,  та борба, що кождий мусить  сам перевести з собою,

поки іншим помагать. А чи ж я свої найкращі не віддав їй на услугу

в тій великій боротьбі? Чи ж не був я їй порадник

на непевнім роздорожжі?

Чи не додавав відваги  її втомленим борцям? Ах, і чи то не ранила

мою душу їх невдяка,

непокірність і зневага,

нетямучість їх тупа? Чи ж мене не відіпхнуло

їх гордеє недовірство?  Чи я не отряс назавше

пил їх із своїх чобіт? Так чого ж ви, білі гості,

сиротята веснянії,

тут із вихром заблукали

і свій запах принесли? Не для мене вже ваш запах!

Не для мене ті далекі

спомини про Україну —  я давно для неї вмер! Вмер! А чом же серце скаче,

чом же кров живіше б'ється,

думка чайкою літає

над садками рідних сел? Пігі! Пігі! Цвіти, трави...

Вишні, молоком облиті...

Верби, мов зелені копи...

Дим зо стріх угору в'єсь... Соловейко на калині

так лящить, аж серцю любо.

Діти бігають... Дівчата  десь співають у садку... Геть, о геть, далекі гості!  Ви внесли мені тривогу

в пристань тихого спокою,  вир життя в мою труну».   IX Вечоріє. Тінь довжезна

від скали лягла на море,  а там ген легенькі

хвилі злотом, пурпуром горять. Із гнізда скального старець

тихо дивиться на море, з хвиль

тих злото-пурпурових

десь мостить далеко шлях. Шлях мостить у край далекий,  через гори і долини  аж на рідную Вкраїну,  а тим шляхом думи шле. Шле сердечне привітання,

і любов свою, і тугу,

що, здавалося,

давно вже похоронені були. Аж ось, глянь, тим ясним

шляхом звільна барка надпливає,  бризка золото й пурпура  з-під весел і з-під руля. Теплий вітерець вечірній

роздуває білий парус,

і пливе, мов лебідь, барка1

до Афонської гори. Чи то братчики вертають,

що ходили в край далекий

на монастирі просити?  Чи то прості гендлярі? Чи побожні пілігрими,

паломники правовірні,

прибувають на поклони?

Чи то Прота2 се посли? Старець прослідив очима барку,

поки за скалою

не сховалась аж у пристань,  як сховалась — він зітхнув. Барка — плоскодонне

річкове судно без палуби

для перевезення вантажу. Прот — монастир, найстарший

над цілою чернечою республіки на Афоні.   Знать, привиділись старому  в барці кунтуші козацькі  і шапки червоноверхі —  ні, се, певно, привид був!.. X Знову ніч, і знову ранок,  і поклони, і молитва,  і в старій душі тривога,  сумніви і неспокій. Аж нараз почувся стукіт —  на горі хтось, по закону,

каменем о скали стукав,

старець стуком відповів. думи, і чуття, й змагання  І спускається на шпурі  кіш з поживою для нього,  а на дні коша біліє запечатане письмо. Затряслись у старця руки:  на письмі слова знайомі,

український той скоропис  і знайомая печать. «Старцю чесному Івану,  що в Афонській самотині  шлях важкий, тісний верстає,

шлях, показаний Христом, православні з України,

зібрані у місті Луцьку1  на братерськую пораду,

шлють благання і привіт. Богу дякуєм святому,  що про нас не забуває

і важкії нам спокуси

шле для нашого добра. Що важкі його удари

нас кують, мов те залізо,

з жужелиці очищають і гартують, наче сталь. Богу дякуєм святому  й молитвам тих богомольців,  що тягар хреста на плечі

за братів своїх беруть. Ласкою його святою

й молитвами богомольців

стоїмо ще твердо в вірі  і не тратимо надій. Б'ють на нас і явно,  й тайно вороги непримиримі,

напасті, і брехні, й зради  нас підкопують і рвуть.   Відреклись нас сильні світу —  і князі, і воєводи,—  кинули Христове стадо,  за мамоною1 біжать. Наші пастирі духовні поробилися вовками,  шарпають Христове стадо  і отруту в душі ллють. Мов голодний лев пустині,  так ричить у нашім горі  голос лютої наруги:  «Де ваш Бог? Де ваша міць?» Тим-то ми, маленький

човник серед хвиль отих бурхливих,  з молитвами і сльозами  раду радити зійшлись. Тямлячи слова Христові:

царство Боже —

труд великий,  і трудівники одні лиш завойовують його, — тямлячи твою науку,  що, як пастирі нас зрадять,

треба нам, самому стаду,  про своє спасіння дбать, — обмірковували разом,  як би нам від сеї бурі  хоч малесеньким оплотом

церков Божу захистить. І прирадили зібрати в одно

огнище всі сили, щоб велике,

спільне діло поспівало і росло. І отеє шлемо до тебе,

чесний батьку наш Іване,

своїх братчиків з благанням:  будь ти нашим стерником. Поверни ти на Вкраїну,

загрівай нас своїм словом,

 ''1 М а м о н а — злий дух, уособлення користолюбства.''

 будь між нами,

мов та ватра у кошарі пастухів. Ватра, що холодних гріє,

дає світло серед ночі

і лякає злу звірюку,

душі радує живі. Будь ти нам духовним батьком,

будь нам прикладом високим,  будь молитвою душ наших,  нашим гаслом бойовим. Поміркуй: тяжкі негоди

насаджають в душах злобу,

ненастаннії наруги,

замуровують уста. Поміркуй: неправда й кривда,  як та хижая вовчиця

у своїм гнізді смердючім,

родить хижих вовченят. Поміркуй: лукавство

й зради убивають правдомовність,  а в кого затруте серце,  той отрутою й плює. Батьку, батьку!

Люте горе вже калічить наші душі;

вовченята, хоч беззубі,

вже повзають серед нас! Батьку, батьку!

Від ударів гнуться наші чола й спини,

і отрутою страшною накипає нам душа! Покажися тут між нами,  як старий борець незламний!  Один вид твій нас,

похилих, напростує, покріпить. Слухай, рідна Україна,

стара мати-жалібниця,

голосом плачливим

кличе своє любеє дитя. Врем'я йде на неї люте,

перехресная дорога перед нею — хто покаже,

яким шляхом їй іти? Не згордуй же сим благанням!

Поспішай спасати матір!

Може, голос твій

і ум твій все поверне на добро». А на верхнім боці карти припис

був: «Післанці руські ждуть на відповідь

до завтра, завтра будуть на скалі». XI По печері ходить старець,

хрест до груді притискає,

молитви тихенько шепче

і не думає про лист. «Хрест — моє добро єдине,  хрест — одна моя надія,

хрест — одне моє страждання,  одинока вітчина. Все, що поза ним,—

омана і чортячая спокуса;

лиш один тут шлях правдивий

і спасенний — шлях хреста. Що сей лист і що сей голос?  До кого? До старця Йвана.

Старця Йвана вже немає,  він умер, умер для всіх. Що мені до України?

Хай рятується, як знає,—

а мені коли б самому дотиснуться до Христа. Адже я слабий і грішний!  Я не світоч1, не месія2,  їх від згуби не відкуплю,  сам із ними пропаду. Ні, не зраджу свого Бога,

не зламаю заповіту

 '''Світоч — смолоскип; той, хто є носієм правди, волі.  2 М є с і я — посланець божий, який має з'явитися для врятування  людства. '' і ярмо хреста отсього до могили донесу. Близько вже. Мабуть,  для того б'є на мене

вал остатній і остатня часть

дороги так болюща і важка. Вже недовго.

Боже! Боже! Облегши мені тягар мій!

Просвіти остатню стежку,

що мов губиться у млі!» Усю ніч молився старець,

обливав лице сльозами,

до хреста старечі груди,

мов до матері, тулив. Він ридав, шептав і кликав,

та було довкола темно,

і в душі страшенно темно,

і просвітлення не йшло. А коли воскресло сонце,

він сидів і ждав тривожно,

поки камінь загуркоче,

голос ізгори озвесь. Ось гуркоче глухо камінь,

старець разом стрепенувся,  та рука не простяглася,

він на знак не відізвавсь. «Старче Йване! Старче Йване!»

кличе голос, і здається,  що се крик тривоги, болю,  що рятунку просить він. «Старче Йване! Старче Йване

! Се посланці з України

, се твої убогі діти.

Старче Йване, відізвись!» Старець слухав,

дух заперши, його ухо

жадно ссало український любий голос,  але він не відізвавсь. «Старче Йване! Старче Йване!»

довго кликали посланці,   а внизу лиш море вило,

та не відізвавсь Іван. XII Вечоріє. Наче сизий килим,

тінь лягла на море, а з-поза гори

проміння скісно в морі порина. Золотистий шлях простягся

від тих морських хвиль рухливих

до верха гори Афона, під скалою море гра. У печері в самім вході

згорблений сидить пустинник

і письмо раз в раз читає,

і сльозами полива. «Слухай, рідна Україна,

стара мати-жалібниця,

голосом плачливим кличе своє любеє дитя». «Любеє, нема що мовить!

Що в найтяжчую годину,

в непрозору, люту скруту

свою матір покида! Що в засліпленні безумнім

сам лише спастися хоче,

а братів тривожних,

бідних без поради покида! І яке ж ти маєш право,

черепино недобита,

про своє спасення

дбати там, де гине міліон? Чи забув слова Христові:

«Добрий пастир власну душу

віддає за своє стадо?»

Ти хіба не пастир їх? Чи забув слова Христові:

«Хто рече: кохаю Бога,

а не порятує брата,

— той брехню на душу взяв?» Адже ж за всі душі тії,

що там впадуть у зневірі,

а ти б піддержав їх,

в тебе Бог рахунку зажада. Адже ж ті твої чернечі горді

мрії про спасення тут, далеко від спокуси,

— се ж спокуса, гріх тяжкий. Се не Божий шлях верстаєш,

а дияволові служиш,

майстру гордощів,

що Богу рівним бути забажав. Се не Божий шлях!

Таж навіть якби в рай ти так дістався,  а твій рідний край

і люд твій на загибель би пішов — адже ж рай тоді

для тебе пеклом стане!

Сама думка: «Я міг їх порятувати!» —

тобі з неба зробить ад!» І смертельная тривога

зціпила старече серце і

заперла дух у груді

, зимний піт лице покрив. Він зирнув на синє море,

де рубцем золототканим

зарисовувався обрис

від Афонської гори. Глянь, з Афонської

затоки звільна

барка випливає,  із отіненого плаю

ген на сонячний біжить. Турчин баркою кермує,

в барці кунтуші козацькі і шапки червоноверхі,

бризка золото з весел. Ах, посланці з України! В старця серце стрепенулось,  і в тривозі,

і в нестямі худі руки він простяг. «Стійте! Стійте! Заверніться!  Я живу ще! По-старому

ще кохаю Україну,

решту їй життя віддам! Стійте! Стійте! Заверніться!»

Та дарма! Не чують крику.  І по хвилях золотистих

барка геть пливе й пливе. І ламає руки старець,  і болюче серце тисне,  і перед хрестом

на камінь він кидається лицем.   «О Розп'ятий! Ти ж лишив

нам заповіт отой найвищий:

свого ближнього любити,

за рідню життя віддать! О Розп'ятий! Глянь на мене!  О, не дай мені пропасти

у безодні мук, розпуки,

у зневір'я глибині! Дай мені братів любити

і для них життя віддати!

Дай мені ще раз поглянуть

на свій любий, рідний край! Глянь, отеє остатня нитка,

що мене тягла до праці!  О, не дай же їй порваться!

Заверни її сюди! О, зішли противний вітер!

Підійми грізную хвилю!

Або дай мені злетіти, мов пташині, зі скали! Ти ж Благий і Всемогущий!  О, коли моя молитва,

і моє мовчання, й труди,

і всі подвиги, й весь піст мали хоч зерно заслуги,

хоч пилиночку значіння, то я радо,

о Розп'ятий, все без жалощів віддам. Все віддам, готов, як грішник,

вічно у смолі кипіти -

лиш тепер зроби

для мене чудо: барку заверни! Або дай мені

до неї відси птахом долетіти,

або збігти, мов по кладці,

по промінню золотім. Ох, таж ти, малим ще бувши,

бігав з храму по промінню

і по морю серед бурі,

мов по суші, ти ходив. Дай, о дай мені се чудо!

Лиш одно, на сю хвилину!

Не лишай мене в розпуці,

мов стривожене дитя!» Так моливсь Іван Вишенський,

хрест щосили тис до груді —  і нараз почув, як дивна пільга1  біль його втиша. Легко-легко так зробилось,

щезла дикая тривога,

ясна певність

розлилася у обновленій душі. Ясна певність,

що послухав

Бог отеє його благання,  що настала хвиля чуда —

просвітління надійшло. Те, чого він ждав так довго,

обдало його, мов легіт,

мов гармонія безмежна,

райські пахощі святі. І він радісно піднявся,  і перехрестився тричі,  і благословив промінний шлях,

що скісно в море йшов. Він нічого вже не бачив,

тільки шлях той золотистий  і ту барку ген на морі —  і ступив і тихо щез. А в печері пустельницькій

тільки білий хрест лишився,

мов скелет всіх мрій, ілюзій,  і невпинний моря шум.

 1. Як у листі від посланців з України розкривається становище рідного краю? Про що земляки просять Івана? Яку відповідь він дав їм? 2. Поясніть, яке значення має образ вишневого цвіту у творі. У чому його символічність? 3. Визначте основну думку поеми. Прокоментуйте подані рядки, поміркуйте, як вони пов'язані з ідеєю твору.   '''Пільга (діал.) — полегшення.''     І яке ти маєш право, Черепино недобита,  Про своє спасення дбати Там, де гине міліон? 1. Сучасні українські літературознавці по-різному оцінюють вчинок Івана Вишенського. Прочитайте подані висловлювання і прокоментуйте їх: «Захищаючи своє прагнення до спасіння тільки власної особи, Іван Вишенський пішов ще далі -- він зрікся не тільки цього світу, а й рідного народу» (Володимир Полєк); «Іван Вишенський обрав служіння Богу не в відірва¬ності від світу, а в праці для рідного народу» (Володимир Погребенник). Чия думка здається вам більш слушною і чому? 2. Чи можна відречення Івана Вишенського від світу назвати подвигом? Обґрунтуйте свою думку, посилаючись на текст поеми. 

 Радимо прочитати Шляхами Івана Франка на Україні: Путівник.— Львів, 1982. Книга поведе читача по місцях України, де побував Великий Каме¬няр (на Львівщині, Поділлі, у Києві, на Прикарпатті та Гуцульщині, Бойківщині та Буковині, на Волині, в Одесі та інших місцях). 

''Василь Цимбалюк. Українська Література. 8 клас.'' 

 
''Надіслано читачами з інтернет-сайту''

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8._%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F додаткові доповнення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Українська література 8 клас

2009-08-30T17:18:40Z

Лира:

'''Розділ 1. «Усна народна творчість»''' Тема 1. [[Тема 1. Українські історичні пісні|Українські історичні пісні]] Тема 2. [[Тема 2. Пісні Марусі Чурай|Пісні Марусі Чурай]] Тема 3. [[Тема 3. Українські народні думи|Українські народні думи]] '''Розділ 2. «З давньої української літератури»''' Тема 4. [[«Слово про похід Ігорів»|«Слово про похід Ігорів»]] '''Розділ 3. «Світ української поезії»''' Тема 5. [[Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»|Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…», «Ой три шляхи широкії», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі»]] Тема 6. Іван Франко «Іван Вишенський» Тема 7. Леся Українка «Ви щасливі, пречистії зорі», «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати», «Давня казка» Тема 8. Володимир Сосюра «Любіть Україну!», «Сад» («В огні нестримної навали»), «Васильки» Тема 9. Борис Олійник «Вибір», «Ринг» Тема 10. Володимир Підпалий «Тиха елегія», «Запросини» Тема 11. Іван Малкович «Свічечка букви Ї», «Музика, що пішла», «З янголом на плечі» '''Розділ 4. «Національна драма»''' Тема 12. Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» '''Розділ 5. «З української прози»''' Тема 13. [[Тема 13. Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»|Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»]] Тема 14. Осип Назарук «Роксоляна» Тема 15. Володимир Дрозд «Ирій», «Білий кінь Шептало» '''Розділ 6. «Український гумор і сатира»''' Тема 16. Володимир Самійленко «Патріоти», «Ельдорадо» Тема 17. Євген Дудар «Слон і муха», «Лісова казка», «Червона Шапочка» '''Розділ 7. Література рідного краю'''

 
 

 
 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 12. Візьму перо і спробую...

2009-08-30T07:41:04Z

Лира:

''' ВІЗЬМУ ПЕРО І СПРОБУЮ'''

<metakeywords>українська література, урок, 3 клас,Розділ 12. Візьму перо і спробую...</metakeywords> Ти вже багато дізнався про життя і творчість письменників. Чи звернув ти увагу, що творчі люди з дитинства дуже багато читають, цікавляться природою, люблять малювати?..

 Як же розвинути в собі творчі здібності? Вчися спостерігати, прислухайся і запам'ятовуй влучні слова, уявляй прочитане і почуте, не обминай увагою незвичайне. Спробуй по-своєму змінити, доповнити, продовжити прочитане, але так, щоб це було цікаво! *** Я бачу, як обрій розтав у імлі, а човен, мій човен, пливе до землі. А хвиля шепоче чарівні слова, свої таємниці мені розкрива. Валентин Струтинський

 ДИВНА ЗВИЧКА

 Що б мені не говорили хтось з батьків чи вчителів,— я на все шукаю рими, ніби хтось мене завів... Скаже тато: — Як уроки? — Я йому: — Летять сороки! Скаже мама: — Ти поїв? — Я їй тут же: — Сто корів! Вчитель каже: — Йди до дошки! — Я і тут: — Варення ложка! — Вчитель: — Що учив ти вдома? — Яу відповідь: — Солому! — Ставлю «два»! — підводить очі. — Ква! — кажу я, хоч не хочу... Зрозуміло: мама — в сльози, каже: — Ти мене тривожиш!.. Ось і лікарю мене вчора показали. Але він сказав: — Мине. Хвилювання — зайві. Хай хлопчак побільше спить... Ну а я йому за мить: — Зайві хвилювання? — Знайде Коля Ваню! Мама — в сльози знов: — Пробачте! — Ну а лікар їй: — Не плачте! — І злякався раптом сам — адже в риму він сказав!.. Вже й мені це все набридло, та чомусь до голови знову лізуть рими й рими, хто б і що б не говорив... Ви питаєте: що ж буде? Я і сам багато думав і скажу вам по секрету: мабуть, буду я поетом! Анатолій Костецький Який, на твою думку, цей вірш - гумористичний, повчальний? Які рими видались тобі смішними, несподіваними? ЯК НЕЗНАЙКО СКЛАДАВ ВІРШІ Після того як з Незнайка не вийшло художника, він вирішив зробитися поетом і складати вірші. В нього був один знайомий поет, який жив на вулиці Кульбаби. По-справжньому цього поета називали Пудик. Але, як відомо, поети дуже люблять красиві імена. От і Пудик, коли зробився поетом, прибрав собі інше ім'я і став зватися Квітик.

 Одного разу Незнайко прийшов до Квітика й сказав: — Слухай, Квітику, навчи мене складати вірші. Я теж хочу бути поетом. — А в тебе здібності є? — запитав Квітик. — Звичайно, є. Я дуже здібний. — Це треба перевірити,— сказав Квітик.— Ти знаєш, що таке рима? — Рима? Ні, не знаю. — Рима — це коли двоє слів закінчуються однако¬во,— пояснив Квітик.— Наприклад, будка — вудка, коржик — моржик. Зрозумів? — Зрозумів. — Ну, скажи риму на слово «палка». — Корзинка,— відповів Незнайко. — Ну яка ж це рима: палка — корзинка! Ніякої ри¬ми в цих словах нема. — Чому нема? — сказав Незнайко.— Слова ж закін¬чуються однаково. — Цього мало,— сказав Квітик.— Треба, щоб слова були схожі, щоб виходило складно. Ось послухай: пал¬ка — галка, пічка — свічка, книжка — мишка... — Зрозумів, зрозумів! — закричав Незнайко.— Палка — галка, пічка — свічка, книжка — мишка. От здорово! Ха-ха-ха! — Ну, придумай риму на слово «пакля»,— сказав Квітик. — Шмакля,— відповів Незнайко. — Яка шмакля! — здивувався Квітик.— Хіба є таке слово? — А хіба нема? — Звичайно, нема. — Ну, тоді рвакля. — Що це за рвакля така? — знову здивувався Квітик. — Ну, це коли рвуть що-небудь, то виходить рвакля,— пояснив Незнайко. — Не бреши,— сказав Квітик.— Такого слова не буває. Треба добирати такі слова, що бувають, а не вигадувати. — А коли я не можу підібрати іншого слова? — Значить, у тебе немає здібностей до поезії. — Ну, придумай сам, яка тут рима,— сказав Незнайко. — Зараз придумаю,— відповів Квітик.

 Він став посеред кімнати, склав на грудях руки, голову схилив набік і почав думати. Потім підняв голову вгору і думав, дивлячись на стелю. Потім узявся руками за підборіддя, опустив голову вниз і став думати, дивлячись на підлогу. А проробивши це, він став ходити по кімнаті й тихенько бубоніти: — Пакля, бакля, вакля, дакля, макля, мракля...— Він довго так бубонів, потім сказав: — Тьху! Що це за слово? Це якесь таке слово, що до нього немає рими! — Ну от! — зрадів Незнайко.— Сам вигадуєш слова, що не мають рими, а кажеш, що я нездібний. — Ну, здібний, здібний, тільки відчепись од мене,— відповів Квітик.— У мене вже голова заболіла. Старайся, щоб була думка й рима, ось тобі й вірші. — Невже це так просто? — здивувався Незнайко. — Звичайно, просто. Головне — здібності мати. Незнайко прийшов додому й одразу взявся складати вірші. Цілісінький день він ходив по кімнаті, дивився то на підлогу, то на стелю, брався руками за підборіддя і щось бурмотів собі під ніс. Нарешті вірш був гото¬вий, і він сказав: — Послухайте, братці, якого вірша я склав. — Ану, ану, про що той вірш? — зацікавилися всі. — Це я про вас склав,— признався Незнайко.— Ось про Знайка слухайте: Знайко йшов гулять на річку, перестрибнув через овечку. — Що? — закричав Знайко.— Коли це я стрибав че¬рез овечку? — Ну, це тільки у віршах так говориться, для ри¬ми,— пояснив Незнайко. — Так ти що, задля рими вигадуватимеш на мене всілякі нісенітниці? — спалахнув Знайко. — Звичайно,— відповів Незнайко.— Навіщо ж мені вигадувати правду? Правда, вона й так є. — От спробуй ще, тоді знатимеш! — погрозив Знайко.— Ану, що ти там про інших склав? — Ось послухайте про Поспішайка, — сказав Незнайко. Поспішайко був голодний,

він прас холодний. — Братці! — закричав Поспішайко.— Що він про мене вигадує! Ніколи я холодної праски не ковтав. — Та ти не галасуй,— відповів Незнайко.— Це я просто для рими сказав, що прас був холодний. — Та я взагалі праски не ковтав — ні холодної, ані гарячої! — кричав Поспішайко. — А я і не кажу, що ти проковтнув гарячу, так що можеш заспокоїтись. Ось послухайте краще вірш про Якосьбудька.

 В Якосьбудька під подушкою лежить солодкая пампушка.

 Якосьбудько підійшов до свого ліжка, заглянув під подушку й сказав: — Брехня! Ніякої пампушки тут немає. — Ти нічого не розумієш у поезії,— відповів Незнайко.— Це для рими так говориться, що лежить, а насправді не лежить. Ось ще про Пілюльку склав. — Братці! — закричав Пілюлька.— Треба припинити це знущання! Невже ми будемо спокійно слухати, що він тут бреше на всіх? — Досить! — закричали всі.— Ми не хочемо більше слухати! Це не вірші, а якісь дражнилки.

 Тільки Знайко, Поспішайко і Якосьбудько кричали: — Нехай читає! Прочитав про нас, то хай і про інших читає. — Не треба! — кричали інші.— Ми не хочемо. — Ну, якщо ви не хочете, то я піду прочитаю сусідам,— сказав Незнайко. — Що? — закричали тут усі.— Ти ще підеш перед сусідами нас соромити? Тільки спробуй! Можеш тоді й додому не приходити. — Ну, гаразд, братці, не буду,— згодився Незнайко.— Тільки ви не сердьтеся на мене. Відтоді Незнайко більше не складав віршів. Микола Носов Попрацюйте разом! Чи знаєте ви, з якої книжки цей уривок? Про кого в ній розповідається? Який подібний твір ви читали у другому класі? Хто його автор? Як Квітик пояснював, що таке рима? Як зрозумів його Незнайко? А як би ви пояснили? Зверніть увагу на імена героїв казки. Про які риси характеру вони свідчать? Знайдіть у тексті уривки, де описано, як «думали» Квітик і Незнайко. Чому друзі образились на Незнайкові вірші? Підготуйтесь до читання тексту в особах. Скільки буде читців? Прислів'я Умій сказати, умій і змовчати. СЛУХАЛА ЛИСИЧКА СОЛОВ'Я

 Слухала Лисичка Солов'я. Думала Лисичка: «Ну, а я? Маю черевички й шовкові спіднички. Чим же гірша пісенька моя?» Ти, Лисичко, хитра, та дарма. Вбралася ти гарно, а німа. Що ті черевички й шовкові спіднички, як у тебе голосу нема. Іван Світличний Якою ти уявляєш Лисичку? Прочитай, що поет говорить про спів Лисички. Чи пого-джуєіЙся ти з його думкою? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я. Якаголовонька, такайрозмовонька.  Умій у звичайному побачити незвичайне! КОРІНЕЦЬ

 Корінець, корінець — де початок, де кінець? Мов пружина, скручений, з деревом розлучений. Дідусь надибав корінця і погукав: — Андрійку! На що подібна штука ця? — А я кажу: — На змійку! Дав ножика мені дідусь, і я стружу — не одірвусь. Тонкий підправив хвостик, зробив голівку плоску, їй вставлю очі-камінці, язик роздвою на кінці. І всі кричать: — В Андрійка, погляньте, справжня змійка! Тамара Коломієць

 Звідки взялася в Андрійка справжня змійка? Завдяки чому, на твою думку, хлопчику вдалося зробити гарну іграшку? ЛІСОВЕ КОРІННЯ

 Яке химерне лісове коріння! Попід ногами скрізь його сплетіння. Ось корінець, мов каченя бокате*: є дзьоб і вічка, й білі ноженята. А цей мов равлик, цей немов лисиця, цей випуклий — смішна залітна птиця. Так можна цілий день ходити по діброві і зустрічати постаті казкові. Дива та й годі у великім лісі — химерно пружні корінці сплелися. Валентина Ткаченко  Бокатий — який має великі боки.  Які дива побачила поетеса в лісі? Знайди у вірші порівняння. Які образи вони створюють?  Чи доводилось тобі бачити подібне? ПОЛЬОВІ ДЗВІНОЧКИ

 Піднімає джміль фіранку*, Каже: — Доброго вам ранку! Як вам, бджілко, ночувалось Чи дощу не почувалось? Виглядає бджілка з хатки: — У дзвіночку добре спатки. Цей дзвіночок — як намет. Тільки дощ — як кулемет.

 Ліна Костенко Фіранка — занавіска. Уяви картину, описану у вірші. Що в ній казкового? Знайди рими. Яка з них тебе здивувала? Пофантазуй! Придумай розповідь «Клопоти бджілки, яка живе у дзвіночку». УДВОХ ІЗ ПЕСИКОМ Чогось мені невесело, хоч маю вдома песика. Він дивиться розумно, але мені з ним сумно. Я міг би скрипку взяти і весело заграти — не граються мені етюди та пісні. Я міг би злізти звично на стінку гімнастичну, гойдатись на канаті, що у моїй кімнаті. Але мені не милі всі речі у квартирі. Сказали батько й мати, щоб друзів не пускати, бо живемо заможно, до нас ходить не можна. Сиджу, дивлюсь на песика. Чогось мені невесело, Василь Марсюк Прочитай вірш. Що ти хотів би змінити? Придумай оповідання про хлопчика: де він живе, який на вигляд, що одного разу з ним трапилося. ВІТРЯЧОК

 Вітрячок весело обертався на високому пагорбку, мов горобчик, вимахував крильцями, висвистував свою довгу й одноманітну пісеньку: Я швидесенький Вітряк, обертаюсь так і сяк. І мене ніхто й на мить не посміє зупинить! І раптом Вітрячок зупинився. — Дивно,— проказав він уголос,— що це зі мною трапилося? — Нічого особливого,— озвався поряд дядько Вітер,— просто я ліг на шовкову траву відпочити. — Ти хто такий? — Той, хто допомагає тобі обертатися. Звуся я Вітер. — Не чув про такого! — невдоволено проказав Вітрячок. — До речі, від мене походить і твоє ім'я: Вітрячок. Правда, схожі? — Та я зараз!.. Та я... — Якщо ти, Вітрячку, збираєшся залякати мене, тоді я змушений буду полетіти геть. А ти служитимеш сідалом для галок і горобців. — Та я... Я, дядьку Вітре, хотів би вибачитися перед вами за свої слова... Перепочили трошки, то, може, продовжимо свою роботу? До того ж у мене навіть пісня нова народилася: Ми — єдина сім'я: дядько Вітер і я, і ніхто зупинить нас не зможе й на мить! З того часу... Ігор Січовик З якою інтонацією треба читати слова Вітрячка? А Вітру? Які слова читатимеш невдоволено, які — здивовано, а які — з вибаченням? Спробуй проспівати пісеньку Вітрячка.  Придумай продовження казки. Склади речення, у яких були б слова, що римуються. Продовж ланцюжки римованих слів: квіти — діти, ...  гілка — білка, ... картина — малина, ...  казка — в'язка, ... листочок — місточок, ...  співають — грають, ... ліс — приніс, ...  мак — рак, ... Прочитай вірш. Доповни його словами, що римуються. Розкажи, що зображено на малюнку. ВЕСНЯНІ КВІТИ

 Весна — чарівниця, неначе ... , наказ свій послала, щоб краса .... І проліски, і травка, й зелена ... , і кульбаба рясна, й фіалочка.... Всі квіти весняні веселі .... З-під листя виходять голівки ... од сну зимового до сонця ... ! Олена Пчілка Уяви картини, описані у віршах. Спробуй передати їх у малюнках. Які фарби тобі знадобляться?

 ЗАХІД СОНЦЯ

 Небо — мов у вогні. ставок, Запалала блакить... наш город І здається мені: і садок, все палає, горить,— У вогнисті вінки луки, поле, одяглися квітки! Марія Познанська ОЧЕРЕТ

 Як гарно і тихо навколо! Сховалися зорі... Світає... Гаряче рожеве півколо поволі виходить з-за гаю. Вітрець не гойдає травичку, рясний очерет не колише... ...Ой! Гуси злетіли на річку і крильми розбризкали тишу. Лідія Компанієць Прочитай, як поет пояснив, звідки взялася жирафа. Спробуй пофантазувати про те, як виникла ця тварина. ЖИРАФА

 Звідки взялася жирафа? ...А була на те причина, бо звичайна конячина дуже вже цікава стала — в кожну дірку заглядала: «Що та як?» — усіх питала, свого носа всюди пхала, всім цікавилась надмірно — шия й витяглась манірна... і тепер ота невдаха — не конячка, а жирафа. Василь Войтович ЩО ТАКЕ ШКОЛА ПІД ГОЛУБИМ НЕБОМ?

 Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти... Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить, лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає.

 Це і є наша Школа під Голубим Небом. Діти прихо¬дять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами — складаємо казки. Все, що ми бачи¬мо, здається нам у ці дивовижні години казкою.

 Василь Сухомлинський

 Давно вже немас серед нас великого Вчителя — Василя Олександровича Сухомлинського. Але у Павлиській школі, якою він багато років керував, діти продовжують створювати казки. Прочитайте казки учнів початкових класів. Поміркуйте над їх змістом. КАЗКИ УЧНІВ ПАВЛИСЬКОЇ ШКОЛИ РОСИНКИ-ПЕРЛИНКИ Чи знаєте ви, друзі, де береться роса? Ні? Тоді встаньте рано-вранці і розпитайте в сонечка. Мені воно розповіло таку пригоду. Був у хмаринки день народження. Усіх своїх друзів запросила вона на свято. Сонечко вбралося найкраще. На голову вдягло золоту корону, а на шию — намисто з росинок-перлинок. І так воно танцювало і веселилось, що нитка порвалась і все намисто розгубилось між квітами і травами.

 З того часу кожного дня сонечко встає дуже рано і старанно збирає свої росинки-перлинки.

 Владислав Курка, учень 2 класу

 ЯК ГОРОБЧИК У ВИРІЙ ЛІТАВ

 Був собі горобчик. Звали його Чивом. Якось він почув розмову качок. — Вже холодно, треба летіти у вирій,— сказав вожак Кряка. — Так, так, так,— закричали інші качки на знак згоди. Чив підлетів ближче: — А що це таке вирій? — запитав горобчик. — Це такий край, де завжди тепло,— відповів Кряка. — А мухи там є? — знову запитав Чив. — Є, є, є! — закричали інші качки. — А коли ви летите? — запитав горобчик. — Сьогодні ввечері,— сказав вожак. — Можна я полечу з вами? — Можна. Але знай, що дорога буде Настав вечір. Чив прилетів до річки. Качки були готові до польоту. Всі дружно знялися і полетіли. Горобчик летів останнім, бо був у ключі найменшим. На півдорозі їх застав вітер. Та такий сильний, що качки летіли з малою швидкістю, але Чив не встигав. Він втомився і вирішив перепочити. А коли буря вщухла, повернувся назад. Відтоді він у вирій не літає, а зимою шукає поживу біля людських осель.

 Іван Пономарьов, учень 3 класу

 Пригадайте назву розділу. Як ви її розумієте? У яких творах жартівливо, з усмішкою розповідається про те, як складають вірші? Хто їх автори? Продовжте речення: У віршах має бути не лише рима, ай... Поміркуйте над тим, як уява допомагає побачити нове у відомому, незвичайне у звичайному. Наведіть приклади із сво¬го досвіду. Прислухайтеся до голосу природи! Спробуйте скласти власні казки! Підготуйтесь до останнього уроку з «Читанкою» Перегляньте зміст. Яким розділом розпочинається підручник, а яким — завершується? Який розділ розпочинається віршем «Дивосвіт, дивосвіт.,.»? Знайдіть його. Пригадайте, які поети розкрили вам світ природи і дитинства у своїх творах. Підготуйтесь прочитати виразно вірші, які вам найбільше сподобались. У творах яких жанрів розповідається про пригоди з життя ваших ровесників? Хто їх автори? Малюнки до яких творів вам найбільше сподобались? Чому? Підготуйтесь і проведіть вікторину Найуважніший читач. Бажаю вам радісного літа і зустрічей з цікавими книжками!

 

 ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

 
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху

2009-08-30T07:38:52Z

Лира:

ПРО КАРЛСОНА, ЩО ЖИВЕ НА ДАХУ

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок,Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху</metakeywords>

(Уривок) Був чудовий весняний вечір, і вікно стояло відчине¬не. Білі фіранки легенько колихалися, немовби махали маленьким блідим зіркам, що мерехтіли вгорі на весняному небі.

 Малюк підійшов до вікна і став дивитися надвір. Раптом він почув якесь легеньке дзижчання. Воно дедалі дужчало, і несподівано повз вікно повільно пролетів маленький товстий чоловічок. Це був Карлсон, що живе на даху, але ж Малюк ще не знав того.

 Карлсон тільки зміряв Малюка довгим поглядом і полетів собі далі. Він зробив невеличке коло над дахом сусіднього будинку, облетів димар і повернувся назад до вікна. Тепер він додав швидкості і промчав повз Малюка, ніби невеличкий реактивний літак. Він кілька разів пролітав отак за вікном, а Малюк стояв принишклий і очікував, що ж буде далі. Від хвилювання в нього аж мороз пішов по спині, бо ж не кожного дня отак перед очима пролітають маленькі товсті чоловічки.

 Врешті Карлсон уповільнив літ біля самого підвіконня і сказав: — Привіт! Можна присісти скраєчку? — О, будь ласка,— відповів Малюк і докинув: — А що, важко отак літати? — Тільки не мені,— поважно сказав Карлсон.— Мені нічого не важко, бо я найкращий у світі літун! Проте я не раджу кожному лантухові наслідувати мене. — Як тебе звуть? — спитав Карлсон. — Малюк. Хоч насправді я звусь Сванте Свантесон. — А мене, уяви собі, як не дивно, звуть Карлсон. Просто Карлсон і годі. Привіт, Малюк! — Привіт, Карлсоне! — сказав Малюк. — Скільки тобі років? — спитав Карлсон. — Сім,— відповів Малюк. — Чудово. Підемо далі,— мовив Карлсон. Він хвацько перекинув через підвіконня свої маленькі товсті ноги й опинився в кімнаті. Тут Карлсон дістав із книжкової полички Малюка його іграшкову парову машину. — Давай запустимо її,— мовив він. — Без тата не можна,— сказав Малюк.— Машину мені дозволяють заводити тільки разом з татом або братом Боссе. — З татом, з Боссе або Карлсоном, що живе на даху,—- зауважив Карлсон.— Найкращий у світі ма¬шиніст — це Карлсон, що живе на даху. Так і передай своєму татові!

 Він миттю схопив пляшку з денатуратом*, що стояла побіч машини, наповнив маленьку спиртівку і запалив її. Хоч він був і найкращий у світі машиніст, однак на¬ливав спирт так незграбно, що на книжковій полиці з'явилась ціла калюжа. Вона загорілась, і навколо машини затанцювало веселе голубе полум'я. Малюк злякано крикнув і кинувся до полиці. — Спокійно, тільки спокійно! — мовив Карлсон і застережливо підняв свою пухку руку. Проте Малюк не міг бути спокійний, коли бачив, як горить. Він схопив стару ганчірку і погасив полум'я. Там, де горіло, на лаковій полиці залишилися великі негарні плями. — Глянь, яка стала полиця,— зажурився Малюк.— Що скаже мама? — Дурниці, не варто й згадувати,— мовив Карлсон.— Кілька маленьких плям — то дурниці. Так і пе¬редай своїй мамі! Він уклякнув біля машини, і очі його заблищали: — Зараз вона запрацює. І справді, машина скоро почала працювати. «Пах-пах-пах»,— пахкала вона. О, це була найкраща з усіх парових машин, і Карлсон так запишався, ніби сам її винайшов. — Я мушу перевірити запобіжний клапан,— сказав він і почав завзято крутити якусь маленьку ручку.— Завжди може статися лихо, коли не перевіриш запобіжного клапана.

 «Пах-пах-пах»,— пахкала машина дедалі швидше й швидше. «Пах-пах-пах». Врешті вона почала задихатись, ніби мчала щодуху. Очі в Карлсона променіли. Більше він нічого не встиг сказати, бо тут раптом почувся страшенний луск, і парової машини не стало, лиш уламки з неї порозліталися по всій кімнаті. — Вона вибухнула! — захоплено вигукнув Карлсон, ніби це було найкраще, що могла зробити парова машина.— Справді-таки вибухнула! А який луск, ух!

 Однак Малюк не міг так само радіти, як Карлсон. У нього на очах забриніли сльози. — Моя машина...— схлипнув він.— Од неї залиши¬лись самі уламки! — Дурниці, не варто й згадувати,— сказав Карлсон і безжурно махнув пухкенькою рукою.— Ти собі зможеш узяти нову парову машину. — Де? — здивувався Малюк. — У мене нагорі. їх там є кілька тисяч. — Де це в тебе нагорі? — спитав Малюк. — Нагорі, у моїй хатці на даху. — У тебе є хатка на даху? — перепитав Малюк.— І в ній кілька тисяч парових машин? І ти даси мені одну машину? — Ну, звичайно. — Зараз даси? — спитав Малюк. — Ні, спочатку мені треба їх трошки оглянути, перевірити запобіжні клапани тощо. Спокійно, тільки спокійно! Днями ти її матимеш. Малюк заходився збирати долі шматочки того, що недавно було його паровою машиною. — Уявляю собі, що скаже тато,— занепокоєно пробурмотів він. Карлсон здивовано підвів брови. — Через машину? То дурниці, не варто й згадувати! Так і передай своєму татові. Я б сам сказав йому це, якби міг ще трохи побути тут і зустрітися з ним. Але мені треба зараз злітати додому, глянути, що там робиться.

 — Так гарно, що ти прийшов до мене,— сказав Малюк.— Хоч парова машина... Ти ще колись прийдеш? — Спокійно, тільки спокійно! — мовив Карлсон і покрутив ґудзика на животі приблизно проти пупа. Мо¬торчик зачмихав. Карлсон не рухався з місця, чекаючи, поки він добре розкрутиться. Та ось Карлсон одірвався від підлоги і закружляв по кімнаті.

 — Мотор щось кашляє,— сказав він.— Треба буде залетіти до майстерні, щоб його там змастили. Звичайно, я й сам міг би зробити це, адже я найкращий у світі моторист. Та от часу нема...

 Карлсон вилетів у відчинене вікно. Його маленька, товста постать чітко вимальовувалась на тлі весняного зоряного неба. — Привіт, Малюк! — гукнув він, помахав своєю пухкенькою ручкою і полетів. Денатурат — технічний спирт. Чи відома тобі ця казка? Прочитай, як знайомились Малюк і Карлсон. Чому Малюк так хвилювався? Яким зображено фантастичного чоловічка Карлсона? Як він себе вихваляв? З якою інтонацією слід читати слова Карлсона? А Малюка? Знайди у тексті зачин, основну частину і кінцівку. Підготуйся стисло розповісти прочитаний уривок з казки. Попрацюйте разом! Уявіть, що поданий уривок треба відобразити в семи кадрах діафільму. Спробуйте визначи¬ти їх зміст і послідовність розташування. Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци зі словами: веселе голубе полум'я; мчала щодуху. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''
 
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 24. пригоди Піноккіо

2009-08-30T07:33:43Z

Лира:

ПРИГОДИ ПІНОККІО

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Тема 24. пригоди Піноккіо</metakeywords>

(Уривок) На початку ка.чки йдеться про те, як столяр Вишня робив з дерева ніжку для столика. Коли майстер заходився тесати дерев'яне поліно, воно почало плакати і сміятися, мов дитя.

 Майстер Вишня подарував поліно своєму приятелеві Джеп-пёто, який зробив з нього дерев'яну ляльку — ПІНОККІО. У ляльки за кілька хвилин виріс довжелезний ніс. Шнбккіо одразу ж повів себе як бешкетник. Він утік від свого батька на вулицю, де його ледве встиг схопити за ніс поліцейський.

 Джеппето продав свою єдину куртку, щоб купити ПІНОККІО буквар. Піноккіо пообіцяв не пустувати і ходити до школи. Але сталося інакше...

 Прочитай, як розпочиналися неймовірні пригоди Піноккіо. Піноккіо продає буквар, щоб купити квиток у ляльковий театр Як тільки перестав падати сніг, Піноккіо узяв під пахву свій новенький буквар, вийшов на вулицю і по¬прямував до школи. Дорогою він мріяв про гарні, навіть чудові речі і промовляв сам до себе: — Сьогодні в школі я навчуся читати, завтра — писати, а післязавтра — рахувати. А потім, вивчившись, я зароблю багато грошей і на перший заробіток куплю батькові вовняну гарну куртку. Та не просто вовняну! Я знайду куртку, оздоблену золотом і сріблом, з діамантовими ґудзиками. Бідолашний батько цього таки заслужив, бо через мене лишився в самій сорочці в такий холод, аби лиш я мав змогу вчитися! Не всі батьки здатні на такі жертви!

 Поки він казав собі ці зворушливі слова, вдалині почулася музика: свистіли флейти і гупав великий барабан. Пі-пі-пі, пі-пі-пі, бум, бум, бум, бум... Піноккіо зупинився і прислухався. Музика долинала від маленького селища, що лежало на березі моря. Туди вела довга-предовга дорога. — Що це за музика? Як шкода, що я маю йти до школи, коли б не це... Він завагався: іти в школу чи завернути послухати музику. — Сьогодні я послухаю музику, а завтра піду до школи. Школа ніде не дінеться,— сказав нарешті цей шибеник і пересмикнув плечима. Як сказав, так і зробив. Шноккіо звернув на ту дорогу і побіг щодуху. Чим далі, тим виразніше чулися звуки флейт і удари в барабан: пі-пі-пі, пі-пі-пі, пі-пі-пі, бум, бум, бум.

 І ось він уже посеред площі, де люди обступили великий дерев'яний балаган з яскраво розмальованою полотняною завісою. — Що це за хата? — спитав Шноккіо у місцевого хлопця. — Прочитай афішу й дізнаєшся. — Та я б залюбки прочитав, але саме сьогодні не вмію читати. — Браво, йолопе! То я сьогодні тобі прочитаю. Знай же: на цій афіші червоними, як вогонь, літерами написано: «Великий ляльковий театр». — А коли початок вистави? — Зараз починається. — А скільки треба платити за вхід? — Чотирихольдо.

 Піноккіо зопалу забув усякі правила пристойності. Не соромлячись він звернувся до хлопчика: — Ти даси мені до завтра чотири сольдо? — Я б тобі дав їх залюбки,— відповів той глузливо,— та саме сьогодні не можу. — За чотири сольдо я продам тобі свою курточку. — А навіщо мені твоя паперова курточка? Як піде дощ, вона розлізеться на клаптики. — Тоді купи мої черевики. — Вони годяться тільки на розпал. — А скільки ти даси за мій ковпачок? — Гарну я б зробив покупку! Шапка з м'якушки хліба! Та миші з'їдять її в мене на голові.

 Піноккіо потрапив у безвихідь. Він хотів, але не насмілювався запропонувати останнє, що в нього було. Вагався, сумнівався, мучився. І нарешті випалив: — А чи не даси ти мені чотири сольдо за цей новий буквар? — Я хлопець і нічого не купую В ХЛОПЦІВ,— ВІДПОВІВ його маленький співрозмовник, який виявився наба¬гато розсудливішим за нашого героя.  - Я візьму буквар за чотири сольдо,— вигукнув ганчірник*, який чув усю їхню розмову. За одну мить книжку було продано. Подумати тільки, що бідний Джеппето сидів дома і тремтів від холоду в самій сорочці, бо купив синові буквар! Ляльки одразу впізнають свого брата Піноккіо і влаштовують йому пишну зустріч, та в найурочистіший момент з'являється хазяїн театру, і Пінокіо загрожує жахлива небезпека. Коли Піноккіо зайшов до театру, там мало не зчинилась революція. А треба сказати, що завісу вже підняли і вистава почалася. На сцені були Арлекін та Полішинель, і вони, як завжди, сварилися між собою, обмінюючись погрозами, ляпасами і потиличниками. Глядачі не спускали очей зі сцени і аж за животи бралися від сміху, бо дві ляльки сварились майстерно, ніби справжні люди.

Зненацька Арлекін затнувся, повернувся обличчям до зали і, показавши рукою кудись у задні ряди, заголосив трагічним голосом: — 0 боги! Чи я сплю? Чи ні? Адже там унизу — Піноккіо! — Справді, Піноккіо! — вигукнув Полішинель. — Так, це він,— вискнула синьйора Розаура, висунувши голівку з-за лаштунків. — Піноккіо, Піноккіо! — закричали хором усі ляльки і прожогом вибігли на сцену.— Піноккіо! Наш братик Піноккіо! Хай живе Піноккіо! — Піноккіо, піднімись сюди, до мене! — кричав Арлекін.— Прийди в обійми своїх дерев'яних братів! Почувши таке палке запрошення, Піноккіо одним скоком подолав відстань від задніх рядів до передніх. Ще один стрибок — і він уже на сцені. Неможливо описати всі обійми, дружні стусани й щиглі, які дісталися Піноккіо від усіх акторів і акторок дерев'яної трупи.

 Це була безумовно зворушлива картина, але глядачі хотіли дивитися далі виставу, і вони загукали: — Хочемо комедії! Дайте комедію!

 Та марно вони рвали горлянки: дерев'яні ляльки, замість вести спектакль, закричали й загаласували ще дужче. Вони підхопили Піноккіо на плечі й урочисто винесли на передню частину сцени.

 Та ось де не взявся хазяїн театру (його звали Жери-вогонь), такий страшний із себе, що навіть дивитися було страшно. У нього була чорна, як вугілля, борода, довга аж до землі; ходячи, він наступав на неї ногами. Рота мав широкого, як піч, очі блискали, як два чер¬воні ліхтарі. В руках він тримав замашний* нагай, сплетений із зміїних та лисячих хвостів. Коли несподівано з'явився хазяїн, усі поніміли, затамувавши подих. Бідні ляльки, хлопчики й дівчатка, тремтіли, як осикові листочки. — Ти чого прийшов до мого театру? Чинити неподобства? — запитав у Шноккіо страшним захриплим голосом хазяїн. — Повірте, вельмишановний пане, я нічого не винен. — Цить! Завтра я з тобою поквитаюсь.

 І справді, після ^вистави хазяїн пішов на кухню, де на товстому рожні* смажився на вечерю величезний баран. Та для того, щоб м'ясо добре підсмажилося, не вистачало дров. Хазяїн покликав Арлекіна й Полішинеля і наказав їм: — Принесіть мені отого хлопця. Я його почепив у сінях на цвяшку. Мені здається, що він із сухенько¬го дерева і горітиме чудово. Тоді мій баран добряче підсмажиться.

 Арлекін і Полішинель спершу завагались, але, на¬лякані страшним поглядом хазяїна, вийшли і незаба¬ром повернулися, несучи попідруки Піноккіо, що зви¬вався, як вугор на березі, і розпачливо верещав: — Ой татоньку мій, рятуй мене! Я не хочу помирати! Ганчірник — той, хто збирає, скуповує ганчірки.  Замашний — тут: великий. Рожен — металевий прут, на який настромлюють м'ясо, рибу для смаження на вогні. Про що мріяв дерев'яний хлопчик, ідучи до школи? Про що свідчать його думки? Які почуття охопили Піноккіо, коли він побачив лялько¬вий театр? Передай його стан, чигаючи розмову з хлопчиком. Які риси характеру Піноккіо виявились при цьому? Як ляльки зустріли Піноккіо? Знайди опис зовнішності хазяїна театру. Які порівняння вживає автор, щоб підкреслити його жахливий вигляд? А чи знаєш ти, що трапилось далі з героями цієї казки? Розкажи. Будьте дослідниками! Пригадайте казку Олексія Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно». Що спільного й що відмінного у пригодах головних героїв? ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту'' 
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 23. Горбоконик

2009-08-30T07:30:35Z

Лира:

Горбоконик

 <metakeywords>українська література,урок, 3 клас,Тема 23. Горбоконик</metakeywords>    

 (Уривки) За горами, за лісами, за широкими морями, проти неба на землі жив дідусь в однім селі. У старенького три сини: старший — з розумом хлопчина, середульший — сяк-такий, а найменший — геть дурний. От чи скоро, чи не скоро приключилося їм горе: хтось у поле став ходить і пшеницю толочить. Про таку лиху пригоду ще ніхто не чув ізроду; стали думать і гадать, як би злодія впіймать. Та й надумали ходити уночі той лан глядіти, щоб його оборонить, лиходійника зловить. Почало ж ото смеркатись,  старший брат почав збиратись,  він сокиру й вила взяв  та й у поле почвалав.  Непогожа ніч настала;  боясть парубка напала,  і сховався молодець  у кошару до овець.  Почало ізнов смеркатись;  середульший став збиратись,  він сокиру й вила взяв  та й у поле почвалав.  Ніч холодна як настала,—  туга парубка напала, зуб на зуб не попада; він навтьоки, бо біда! «Лучче ніч повартувати у сусідки біля хати!» Стало втретє знов смеркатись, час найменшому збиратись; а найменший не спішить, на печі собі сидить. Ну, тут батько підійшов, каже: «Синку мій коханий, ти піди в дозор, Іване. Я обнов тобі куплю, дам і кваші*, й киселю». Тут Іван злізає з печі, кобеняк* бере на плечі, хліб за пазуху кладе, вартувати лан іде. Ніч настала; місяць сходить; поле все Іван обходить, на всі боки погляда і під кущиком сіда... Враз опівніч кінь заржав... Вартовий швиденько встав, подививсь під рукавицю — і побачив кобилицю. Наче сніг була вона — чистобіла та ясна, грива хвилями спадала, щирим золотом сіяла... Іван до кобили підбігає, за хвоста її хапає та й сідає на хребет — тільки задом наперед. Стрепенулася кобила ще й очима засвітила, шию лебедем звила і зірвалась як стріла. Хоче скинути Івана, щоб не став він їй за пана. Та в Івана славний хист — цупко держить він за хвіст. Натомилася кобила і отак заговорила: «На мені ти вмів сидіть, будеш мною володіть. Дай лиш місце для спокою, та ходи як слід за мною. Через три дні я заржу, коней двійко породжу — гриванів, яких донині не стрічалося людині; ще й конятко-малюка, чверть аршина* без вершка* на хребті з двома горбами ще й з предовгими ушами. Більших двох, як хоч, продай, горбанька ж не віддавай ні за яхонт*, ні за гроші, ні за царськії розкоші. В ясен день, у тьмі нічній він товариш буде твій: у мороз тебе зогріє, влітку холодом обвіє; в голод хлібом покріпить, в спеку медом* освіжить». Кваша — страва з гречаного або житнього борошна. ; Кобеняк — верхній одяг; різновид чоловічого плаща.  Аршин — давня міра довжини; дорівнює приблизно 70 см.  Вершок — давня міра довжини; дорівнює приблизно 4 см.  Яхонт — дорогоцінний камінь.  Мед — тут: напій. Як кожен з братів поставився до нічного вартування? Якою зображено кобилицю? Які слова засвідчують її незвичайну силу і красу? Чому вона підкорилася Івану? Які епізоди казки зображено на малюнках? Знайди і прочитай казку про захоплюючі пригоди Івана і його вірного Горбоконика.

 

 ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту.''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 
'' ''

Тема 22. Зачарована красуня

2009-08-30T07:29:20Z

Лира:

ЗАЧАРОВАНА КРАСУНЯ

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Тема 22. Зачарована красуня</metakeywords> Давно-давно колись жили собі король і королева, і не було в них дітей. Щодня вони бідкалися: — Ах, якби нам дитинку! Але дітей не було та й не було!

 І ось одного разу королева купалась, а з води вилазить жаба і каже до неї людським голосом: — Твоє бажання справдиться. Не мине й року, як буде в тебе донечка.

 І сталося так, як сказала жаба: королева народила дівчинку, та таку вже гарну, що король нетямився з радощів* і справив пишний бенкет. На родини він за¬просив не тільки родичів, друзів, знайомих, а й чарівниць, щоб вони були прихильні до дитини.

 В його королівстві жило їх тринадцять, а золотих тарілок, на яких їм мали подавати страву, було в короля тільки дванадцять, отже, одна чарівниця мусила зостатися дома.

 Бенкет був надзвичайно пишний, а наприкінці чарівниці стали обдаровувати дитину дивовижними дарунками: одна дала їй доброчесність, друга — красу,третя — багатство, одним словом, дівчинка дістала все, чого тільки в світі можна забажати.

 Коли одинадцята сказала свої побажання, раптом увійшла тринадцята. Вона хотіла помститися за те, що її не запросили, і, ні з ким не привітавшись, навіть не глянувши ні на кого, сказала на весь голос таке:

 — Як дійде королівна п'ятнадцяти років, то вколеться веретеном і помре. І, ні словечка більше не промовивши, лиха чарівниця пішла геть.

 Всі полякались. Тоді виступила дванадцята, котра ще не висловила свого побажання. І хоч зовсім зне¬шкодити злі чари було їй не до снаги*, проте вона могла пом'якшити їх, а тому сказала: — Хай королівну спіткає не смерть, а тільки глибокий столітній сон.

 Король, щиро бажаючи вберегти любу дитину від нещастя, видав наказ: спалити всі веретена в цілому королівстві. А побажання всіх інших чарівниць цілком справдилися. Бо королівна росла така прекрасна, привітна і розумна, що була кожному люба, хто тільки гляне на неї.

 І ось того дня, коли їй сповнилося п'ятнадцять років, трапилось так, що короля й королеви не було вдома, і королівна залишилась самісінька. От вона й почала ходити скрізь та обдивлятися палац. Обдивилася всі кімнати й покої і нарешті прийшла до однієї вежі. Почала вона підійматися вгору крученими сходами, аж бачить — перед нею невеличкі двері. В замку стримить іржавий ключ. Вона повернула ключ, двері відчинилися, а там у невеличкій комірчині сидить якась бабуся з веретеном і жваво пряде кужіль.

 — Добридень, бабусю,— привіталася королівна,— що це ви робите? — Пряду,— відповіла стара і кивнула головою. — А що це у вас в руках, що так весело крутиться? — запитала королівна, взяла в руки веретено і хотіла спробувати й собі прясти.

 Та ледве торкнулась вона веретена, як справдилися лихі слова чарівниці: королівна вколола собі палець. Вмить вона впала на ліжко, що там стояло, і оповив її глибокий сон. Цей сон охопив і весь замок. Король і королева, які щойно вернулися і ввійшли до зали, раптом заснули, а разом із ними всі придворні та челядь*. Поснули й коні в стайнях, і пси на подвір'ї, і голуби на даху, і мухи на стінах, навіть вогонь, що горів у печі, заснув. Кухар, який хотів був смикнути кухарчука за чуба, щоб не ловив ґав, пустив його й заснув.

 А навкруги почав розростатися терен — що рік, то вище, і нарешті виріс такий високий, що закрив собою цілий палац, навіть прапора на даху не видно було. І пішла по країні поголоска про зачаровану красуню, бо так прозвали королівну, і час од часу різні коро¬левичі намагались пробитися до палацу крізь терновий живопліт, але ніяк не могли, бо терни так міцно сплелися, наче мали руки, і не пускали юнаків. Ті зависали на колючках і вмирали лютою смертю.

 Так минуло багато-багато років. І ось приїхав у цю країну ще один королевич і почув, як старий дід роз¬повідає про тернову огорожу, що за нею буцімто стоїть палац, а в палаці спить прекрасна королівна і з нею разом сплять король і королева і всі придворні та челядь. Дід чув ще від свого діда, що приїздило багато королевичів і хотіли продертися крізь терни, та не змогли.

 Тоді юнак мовив: — Я нічого не боюсь, крізь терни продерусь і зачаровану красуню побачу. Добрий дід хотів відрадити його, та королевич не послухався.

 А саме тоді й минуло сто років, і настав день, коли зачарована красуня мала прокинутись. Прегарний духмяний цвіт укривав тернові кущі, і тільки-но королевич підійшов до них, терни самі розступилися перед ним. На подвір'ї палацу він побачив коней і рябих гончаків*, що лежали й спали. На даху сиділи голуби, сховавши голови під крила. У палаці, куди він вступив, на стінах спали мухи, кухар на кухні підняв руку, наче хотів схопити кухарчука за чуба, служниця сиділа над чорним півнем.

 Він пішов до зали й побачив там придворних, що лежали й спали, а вище на троні, схиливши голови, спали король і королева. Він пішов ще далі. Скрізь стояла така тиша, що йому чути було власне дихання. Нарешті прийшов королевич у вежу й відчинив двері до маленької комірчини, де спала на ліжку зачарована королівна. Вона була така прекрасна, що юнак очей не міг одвести від неї. Королевич схилився і поцілував її. Красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього. А потім устала, а за нею повставали всі: прокинулись король і королева, прокинулись придворні.

 Пробудилися надворі коні й зацокали копитами, посхоплювались гончаки й замахали хвостами. Голуби на даху повиймали голови з-під крил, озирнулися навкруги й полетіли в поле. Стали повзати мухи по стінах, спалахнув у печі вогонь. Служниця вмить доскубла півня. А незабаром королевич і королівна одружилися. Вони справили пишне-препишне весілля і жили щас¬ливо аж до самої смерті. Нетямився з радощів — дуже зрадів.  Не до снаги — не під силу.  Челядь — слуги.  Гончак — гончий собака. Назви дійових осіб казки.  Якими чеснотами обдарували принцесу чарівниці? Чому було зачаровано принцесу? Як чари подіяли на весь замок? Скільки перетворень відбулось у казці? Знайди абзац, у якому є речення В замку стримить іржавий ключ. Пофантазуй! Якими новими епізодами ти доповнив би казку? ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 21. Кіт у чоботях

2009-08-30T07:25:11Z

Лира:

''' КІТ У ЧОБОТЯХ'''
 <metakeywords>українська література, 3 клас, урок,Тема 21. Кіт у чоботях</metakeywords>(Скорочено) Один мірошник залишив у спадщину трьом своїм синам млин, осла і кота. Сини швидко поділили спадщину: старший забрав собі млин, середній — осла, а меншому дістався кіт.

 Менший брат дуже засмутився. — Мої брати,— казав він,— зможуть чесно заробити собі на хліб, якщо житимуть разом. А мені, бідолаш¬ному, коли я з'їм кота і зроблю рукавички з його шку¬ри, лишиться тільки померти голодною смертю.

 Кіт почув ті слова, але нітрохи не збентежився. — Не журіться, хазяїне,— сказав він з поважним і серйозним виглядом.— Приготуйте мені торбинку та замовте пару добрих чобіт, щоб зручніше було ходити по чагарниках, і ви самі скоро переконаєтесь, що ваша частка не така вже й погана, як це може здатися на перший погляд.

 Спочатку менший брат не надав цьому особливого значення, але, згадавши, як ловлячи щурів та мишей, кіт удається до різних спритних витівок і хитрощів — зависає догори ногами, ховається в борошно і прики¬дається неживим,— він подумав: «А що, коли й справді кіт допоможе мені в біді?» Як тільки кіт одержав усе, що просив, він узув чобо¬ти, перекинув торбинку через плече, взяв шворки* в передні лапи й подався в гайок, де було дуже багато кролів. Кіт поклав у торбинку висівок та заячої капусти і ліг у кущах, ніби мертвий, очікуючи, щоб який-небудь молодий, недосвідчений і легковажний кріль поткнув¬ся в його торбинку поласувати тим, що в ній було.

 Ледве він ліг, як молоде дурненьке кроленя, споку¬сившись висівками, залізло в торбинку. В ту ж мить кіт спритно затяг шворку і схопив кроленя. Дуже гордий зі своєї здобичі, кіт пішов у палац і по¬просив, щоб про нього доповіли королю. Кота ввели до королівських покоїв. Там він низько вклонився королю і сказав: — Ваша величносте! Мій пан маркіз Карабас (таке чудне ім'я вигадав кіт своєму хазяїнові) звелів мені піднести вам ось цього кроля зі свого садка. — Скажи своєму хазяїнові,— відповів король»— що я йому дуже вдячний і задоволений з такого подарунка. Кіт ввічливо попрощався й пішов геть.

 Іншим разом він сховався в житі, так само розклав свою торбинку і, тільки-но дві цікаві куріпки забрали¬ся в неї, смикнув за шворки і впіймав обох. Тоді він знову пішов у палац до короля й підніс йому птахів.

 Король із задоволенням узяв куріпок. Так час від часу протягом двох чи трьох місяців кіт приносив королю дичину, яку нібито вбивав на полю¬ванні або розводив у садках його хазяїн. * * Одного разу, довідавшись про те, що король разом зі своєю дочкою, найвродливішою принцесою в світі, їде на прогулянку берегом річки, кіт прибіг до свого хазяїна і сказав йому: — Якщо ви послухаєтесь моєї поради, то будете щасливі все життя. Вам треба лише викупатися в річці у тому місці, де я покажу, а все інше я вже влаштую сам. Маркіз Карабас зробив усе так, як йому порадив кіт, навіть не здогадуючись, навіщо це потрібно.

 Саме коли він купався, берегом річки проїздив у своїй кареті король.

 Кіт уже чатував* на нього, вискочив на дорогу і щосили закричав: — Рятуйте! Рятуйте! Маркіз Карабас потопає! Король, почувши цей одчайдушний крик, визирнув з карети. Він одразу ж упізнав кота, який не раз приносив йому в подарунок дичину, і наказав своїй варті бігти на допомогу маркізові Карабасу.

 Поки бідолашного маркіза витягали з річки, кіт підійшов до карети і розповів королю, що в той час, як його хазяїн купався, з'явилися злодії і вкрали одяг, хоч він, кіт, і кричав щосили: «Ловіть злодіїв!» Насправді хитрун сховав одяг свого хазяїна в кущах під великим каменем.

 Король негайно наказав своїм придворним принести для маркіза Карабаса одне зі своїх найкращих убрань і був надзвичайно ласкавий до нього. Принцесі маркіз теж дуже сподобався: адже він був гарний і стрункий хлопець, чудовий королівський одяг був йому дуже до лиця, а ніжний і шанобливий погляд красномовніше за будь-які слова промовляв про його лагідну вдачу.

 Король запропонував маркізу сісти в карету і поїхати з ними на прогулянку. *** А кіт, дуже радий з того, що його хитрощі починають потроху вдаватися, побіг уперед. Побачивши селян, що косили на луках, він озвався до них:

 — Глядіть мені, люди добрі, якщо ви не скажете королю, що ці луки належать маркізові Карабасу, буде вам лихо! Коли карета під'їхала до косарів, король, звичайно, спитав, чиї це луки вони косять.

 — Це луки маркіза Карабаса,— відповіли косарі в один голос, бо кіт дуже налякав їх своїми погрозами. — У вас тут чудовий маєток,— прихильно сказав король маркізові Карабасу. — Так, ваша величність,— відповів маркіз,— щороку на цих луках прекрасний сінокіс.

 А кіт, що біг попереду, зустрів невдовзі женців та й каже: — Глядіть мені, люди добрі, якщо ви не скажете, що ця нива належить маркізові Карабасу, буде вам лихо! Король, що під'їхав за хвилину до женців, захотів узнати, чия то нива. — Маркіза Карабаса,— відповіли женці в один голос, і король знову був задоволений, так само, як і маркіз. А кіт, забувши про втому, біг попереду карети і всім, кого зустрічав по дорозі, наказував одне й те са¬ме, так що король був дуже задоволений, що у маркіза Карабаса такі великі володіння. *** Нарешті кіт прибіг до чудового замку, що належав страшному людожерові. Той людожер був надзвичай¬но багатий: саме він був хазяїном усіх тих земель, через які щойно проїздив король.

 Кіт розпитав, хто був той людожер та що він умів робити, і попросив дозволу ввійти в замок та віддати шану його хазяїнові. Людожер зустрів кота з усією ввічливістю, на яку тільки здатні людожери, і запропонував йому відпочити.

 Кіт погодився і сказав: — Мене запевняли, ніби ви вмієте обертатися на будь-яку тварину і легко можете, наприклад, обернутися на лева або слона. Чи так це?

 — Авжеж,— відповів людожер грубим голосом,— і щоб довести вам, що це правда, я зараз обернуся на лева. Вдарившись об підлогу, людожер в одну мить обернувся на величезного лева. Кіт так перелякався, побачивши перед собою страшного звіра, що й незчувся, як здерся на ринву*, хоч це було важко і небезпечно, бо він був у чоботях, а в них не так уже й просто дряпатись по дахах.

 Та, помітивши, що людожер прибрав свого попереднього вигляду, переляканий кіт, тремтячи, зліз з ринви і признався, що потерпав од страху. Людожер голосно зареготав у відповідь.

 — Мене також запевняли,— сказав кіт,— ніби ви вмієте обертатися і на дрібних тварин, наприклад, на щура або мишу. Як по правді, я вважаю, що це неможливо. — Неможливо? — перепитав людожер.— Ну так дивіться! І в ту ж мить він обернувся на малесеньку мишу, яка хутко забігала по підлозі. А кіт, тільки-но побачив мишу, накинувся на неї і з'їв. * * * Тим часом король, проїжджаючи мимо, звернув увагу на чудовий замок людожера і захотів оглянути його.

 Кіт почув гуркіт карети, кинувся назустріч і сказав королю: — Прошу ласкаво, ваша величність, до замку маркіза Карабаса. — Як, пане маркіз,— вигукнув здивований король,— цей замок також належить вам? Я ніде не бачив нічого кращого за це подвір'я і за ці будівлі, що оточують його! Огляньмо їх всередині, будь ласка!..

 Гості ввійшли у велику залу, де побачили чудово прибраний стіл: людожер саме чекав своїх друзів, які, довідавшись, що приїхав король, поспішили не¬помітно втекти. Помітивши, якими закоханими очима позирала на маркіза Карабаса принцеса, король, захоплений його багатством, сказав:

 — Якщо хочете, пане маркіз, ви можете стати моїм зятем!.. Маркіз низько вклонився, подякував королю за честь і того ж дня одружився з принцесою. А кіт став дуже поважною особою і полював з того часу на мишей тільки задля розваги. Шворка — мотузок. Чатував — тут: чекав. Ринва — труба для стікання води. Чи знайома тобі ця казка? Хто її головна дійова особа? Прочитай, яку обіцянку дав кіт своєму хазяїну. Як котові вдалося переконати короля у багатстві маркіза Карабаса? Завдяки чому кіт зумів розправитися з людожером? Які ознаки чарівності є у казці? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку. Розглянь малюнки. Які епізоди казки на них зображено? Попрацюйте разом! Спробуйте намалювати кадри діафільму за цією казкою. Які події та у якій послідовності слід зобразити на малюнках? Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци з такими словами: чудовий королівський одяг був йому дуже до лиця; Як по правді, я вважаю, що це неможливо. Роз'єднай слова і прочитай прислів'я. Десиланеможе, тамрозумдопоможе.





''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 11. Із скарбниці казкарів світу

2009-08-30T07:16:41Z

Лира:

ІЗ СКАРБНИЦІ КАЗКАРІВ СВІТУ <metakeywords>Українська література, 3 клас, урок,Розділ 11. Із скарбниці казкарів світу</metakeywords>

Ти вже знаєш, що, крім народних казок, є літера¬турні, створені авторами. Письменників, які їх складають, називають казкарями. Казки перекладають різними мовами, за ними створюють мультфільми, кінофільми. Деякі з цих творів стали такими відомими, що сприймаються як народні. Наприклад, «Червона Шапоч¬ка», «Попелюшка», «Дванадцять місяців» та інші.

 У розділі ти прочитаєш чарівні казки. Читаючи, звертай увагу, як у них відображено характери героїв, їхню мову, зовнішність, які перетворення відбуваються, як діють чарівні речі, хто перемагає.

 ШАРЛЬ ПЕРРО (1628—1703) — видатний французький казкар. Це він написав казки «Червона Шапочка», «Хлопчик-мізинчик», «Попелюшка» та багато інших. Минуло вже понад триста років, як з'явились ці твори, а діти всього світу досі захоплюються ними. За казками Шарля Перро створено багато мультфільмів і кінофільмів ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту.''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 

'' ''

Анатолій Григорук

2009-08-30T07:15:41Z

Лира:

''' АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК'''

'''<metakeywords>Українська література, 3 клас, Анатолій Григорук.</metakeywords>'''

 Анатолій Григорук народився у 1932 році в селі Махаринці, що на Вінниччині. Твори письменника цікаві не лише зміс¬том, а й незвичними назвами. Пригадай прочитані в 2 класі оповідання «Той ще не музика, хто в дудку дме», «Хочеш бути щас¬ливим, не будь лінивим». Автор так цікаво і весело описує пригоди хлопчика Дениска Бублика, що важко втриматись від сміху. Ти знову зустрінешся з Дениском і славною родиною Буб¬ликів, побачиш, як доброзичливо, з гумором письменник змальовує свого героя. Читаючи оповідання, звертай увагу на мову дійових осіб, щедро пересипану прислів'ями і приказками, порівняннями. ХТО МІНЯЄ, ТОЙ НІЧОГО НЕ МАЄ

 Дениско лежав на м'якенькому, зігрітому сонцем спориші, й час від часу прикладав до ока свою дудочку. Грати на дудочці йому вже набридло, то він, ніби в підзорну трубу, став роздивлятися в неї воронячі гнізда. Де не візьмись — Денисків приятель Тимцьо. В одній руці у Тимця було дротяне кілечко, в другій — зелена пластмасова мисочка. — Думаєш, я не знаю, що це? — спритно підхопився на ноги Дениско.— Це мильні бульбахи пускати. — Ну і знай собі,— зверхньо буркнув Тимцьо й тут-таки видмухав бульбаха, великого й синього, як баклажан. — Тимчику, хочеш поміняємось? — у захваті прошепотів Дениско.— Тобі дудочка, мені кілечко. Тимцьо кілька хвилин щось обмірковував, а тоді мовчки простяг Денискові кілечко, взяв дудочку й по-кушпёлив* своєю дорогою... Цілісінький день Дениско не випускав кілечка з рук. Потай від бабуні він змилив аж два шматки мила, і якби бульбахи тут-таки не лускали, то, мабуть, виповнили б увесь їхній куток. Проте під кінець дня охота пускати бульбахи в Дениска пропала. Він хотів був гайнути до Тимця, щоб переміняти все назад. Але зразу ж за ворітьми зди¬бав* Костика. Костик біг вулицею, тримаючи над головою саморобного вітрячка, який весело лопотів на вітрі. — Стій! Зупинись-но! — загукав Костикові Дениско.— Хочеш за вітрячок кілечко з мисочкою? Будеш бульбахи пускати. Костик ніби нехотя взяв кілечко, віддав вітрячка й побіг далі.

 А Дениско уявив себе на справжньому реактивному літаку й до заходу сонця встиг оббігати з вітрячком ма¬ло не півсела. Коли він уже присмерком вертався додому, то неподалік від своєї хати побачив сусідську дівчинку Гафійку. Гафійка тримала за нитку велику повітряну кульку. Кулька була незвичайна. Гафійчин тато наповнив її якимось легким, навіть легшим за повітря, газом, і кулька весь час намагалася висмикнути з рук свого хвостика й утекти в небо.

 О, як Денискові закортіло тієї кульки! Ну, хоч умри — так закортіло.

 — Гафієчко! Миленька! — тремтячим голосом вигук¬нув він.— Давай мінятися! Ти мені кульку, я тобі вітрячка. Дивись, як ловко крутиться в нього пропелер. — Коли ти так просиш,— сказала Гафійка,— то, будь ласка, міняємося.

 Щасливий як ніколи Дениско вбіг на рідне подвір'я. Під хатою на лаві сидів, спочиваючи після трудового дня, весь Бубликів рід. — Гляньте! — вигукнув Дениско, показуючи на кульку.— Це за дудку. Спочатку я виміняв дротяне кілечко. Ну, щоб мильні бульбахи пускати. Потім за кілечко вітрячка. А оце зараз Гафійка віддала мені за вітрячка кульку.

 Дениско підняв кульку над головою, і аж пристрибнув з радощів, що запопав* такий скарб. Але саме тої миті кулька випорснула йому з рук і гайнула догори. Всі дивилися їй услід, поки вона не зникла з очей, а тоді перевели погляд на Дениска, що непорушно стояв серед двору, як мальований стовп. — Ну, що ж, цікаво було подивитися, як міняють шило на мило,— без найменшого співчуття сказала бабуня. — Проміняв бики на воли, аби вдома не були,— додав дідусь. — Хто міняє, той нічого не має,— повчально зауважила мама. — Міняйло без штанів ходить,— ще рішучіше відрубав татусь. Тільки Мар'янка цього разу не прохопилася жодним словом. Як по щирості, то їй було трошки жаль і барвистої кульки, і самого Дениска. Покушпелив — пішов, здіймаючи куряву.  Здибав — тут: зустрів. Запопав — дістав, роздобув. Прочитай, які речі привернули увагу Дениска. З чого видно, що хлопчик щоразу дуже захоплювався новою іграшкою? Які риси характеру Дениска виявилися під час його розмов з Тимцьом, Костиком, Гафійкою? Підготуйся до читання діалогів в особах. Прочитай, як родина сприйняла Денискову розповідь. Попрацюйте разом! Знайдіть у тексті прислів'я. Поміркуйте над їх значенням. Вживайте при нагоді у своєму мовленні. Розгляньте малюнки. Складіть за ними стислий переказ оповідання. В ГУРТІ Й ПІСНЯ В ЛАД ІДЕ

 Як поприходять усі з роботи, та упораються по господі*, та повечеряють, любо тоді посидіти якусь часи¬ну проти місяця на причілку, поговорити про те, чим день видавсь цікавий. А то й — під гарний настрій — поспівати.

 Пісню в родині Бубликів люблять однаково що малі, що великі. І перший заспівувач у них — дідусь. Бува, сидить він нищечком* на краю лави, бо взагалі нату¬рою мовчакуватий, слухає, усміхаючись у вуса, про що інші гомонять. А коли розмова дійде кінця і попримовкають усі, дідусь кашляне спроквола* і впівголоса, ніби дослухаючись до самого себе, заведе:

 Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе... Бабуня лукаво позирне на дідуся, звичним рухом поправить хустину на голові й високим, на диво моло¬дим голосом підхопить: В човні дівчина пісню співає, а козак чує — серденько мре.

 Два останні рядки дружно повторюють усі гуртом: і дідусь з бабунею, і тато з мамою, і Мар'янка з Дениском. Пісня мужніє, повниться силою, і Денискові починає здаватися, ніби її зачаровано слухають цибаті*мальви під вікнами, буйне віниччя* на погребні*, вишняк край городу, навіть сонні ворони у своїх чорних, ледь видимих у пітьмі гніздах. Він починає так старатися, що завершальні слова пісні кінчає пізніше за інших, на ноті високій і навіть писклявій.

 — Ми співали, нам і спасибі,— каже, перевівши дух, дідусь. — Щира пісня гріє краще за кожуха,— нехотя підводиться з лави бабуня. — В гурті пісня завше в лад іде,— зауважує тато. — От тільки Денис півня пустив,— раптом кидає Мар'янка. — Якого ще півня! — обурюється Дениско.— Завше ти вигадуєш! — Мальованогої Всі кінчили, а ти нявчиш, як кіт, що його за хвоста смичуть. — Годі вам, зведенюки! — примирливо усміхається дідусь.— Кажуть: не співається пісня без заспівувача. Але є й інша приказка: не той молодець, що починає, а той, що кінчає. Ти, Дениску, кінчив останнім. От і вважай, що вчинив, як справжній молодець. Господа — тут: господарство. Нищечком — тихенько. Спроквола — не поспішаючи. Цибатий — тут: на високих тонких ніжках. Віниччя — рослина з високим пишним стеблом і дрібним листям, що використовується для виготовлення віників. Погребня — надбудова над погребом. Доведи, що в родині Бубликів люблять пісню і дорослі, й діти. Знайди слова, що підказують, як читати слова Дениска, дідуся, бабусі, Мар'янки. Попрацюйте разом! Назвіть прислів'я і приказки, вжиті у тексті. Складіть розповідь за малюнком. Прислів”я Слово чемне кожному приємне.

 ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 18. Євген Гуцало

2009-08-30T07:14:49Z

Лира:

ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937—1995)

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок,Тема 18. Євген Гуцало</metakeywords>

Народився письменник на Вінниччині у сім'ї вчителів. Змалку захоплювався книжками, прислухався до народних пісень, влучного слова. Рано почав писати власні твори. Згодом він багато вчився, працював. Його творами захоплюються і дорослі, й діти. Читаючи оповідання «Перебите крило», зверни увагу, як виразно змальовано характери героїв твору, спробуй відчути ставлення автора до зображуваного. ПЕРЕБИТЕ КРИЛО

 Весняний ранок був м'який і теплий, од землі ще біленька пара здіймалась, коли Денис побачив на стрісі двох боцюнів. — Лелеки! Лелеки! — злетіло з Денисових уст, проте злетіло тихенько, бо він боявся наполохати птахів. У їхньому селі не в одного хазяїна гніздились на хаті лелеки, й Дениско дивувався, чого ж то на їхню не сідають. Невже правду кажуть, що в лихого вони не поселяться, а тільки в доброго й сердечного? Коли правду,то, виходить, що й Дениско лихий, і мати його, і батько? Про матір і батька він і слова поганого не міг сказати, а от про себе... Либонь*, через нього лелеки не гніздились на їхній хаті, бо за собою не один гріх міг знайти. Тепер він радів! Денис ускочив до хати й закричав на повен голос: — Мамо, татуї В нас на хаті боцюни мостяться! — Слава тобі господи! — сказала мати і всміхнулась. Батько теж зрадів не менше за Дениска. Мовив:у — Треба б їм старе колесо покласти на хату, хай у ньому мостяться. І він таки, приставивши до стіни драбину, виніс на хату старе колесо від воза. Лелеки безпечно ступнули до колеса й поклали принесене в дзьобах галуззя* в середину обода. Наче так і мало бути. Денискові вуста самі розпливлися в усмішці, він засміявся беззвучно, а батько, поглянувши на сина, й собі не зміг утриматися, щоб не всміхнутися. ** * Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті. Ввечері, натомлені, вони примарно бовваніли* на гребені*, стурбовано поклацуючи дзьобами, наче перемовлялись. І з того дня Дениско уже мав клопіт — стежити за своїми лелеками. Скоренько вони й гніздо виклали, незабаром лелька яєць нанесла, всілась вигрівати. Боцюн літав на луки і носив їй їсти, а то, коли лельці надокучало весь час сидіти на одному місці, він сам умощувався на гнізді, а вона злітала вгору, щоб крила розім'яти, щоб підхарчуватись. Прийшов подивитись на Денискових боцюнів і його  Олег Кочемас. — Боцюни як боцюни,— надув свої губи-варениці.— По нашому селу таких повнісінько. Ти нерадій, вони ще можуть і полетіти. — Як це вони полетять, коли вже Й гніздо змостили? — образився Дениско. — А так! Гніздо змостили, а яєць нести не стануть! — Це наші лелеки, вони тут і зостанутьсяі — Ваші! — скривився Олег.— Раніше ж у вас не бу-ло? Не було! Це вони з чужої хати перелетіли, то назаді подадуться. Бо вони тільки в гарних людей мостять гнізда! — А ми... А я...— здригнувся в Дениска голос. — А який же ти гарний,— мовив розсудливо Олег Кочемас,— коли раніше вони твою хату обминали? Сказав — і геть подався. Дениско аж згодом отямився, крикнув йому вслід: — А на твоїй і досі нема жодного, й досі обминають.— Проте Олег не почув, бо й не оглянувся. * * * Минуло трохи часу, й одного разу, зайшовши до хати, батько сказав радісно: — Ну, наші чорногузи вже й діток мають. — Яких діток?— спершу не втямив Дениско. — А лелеченят! Дениска наче вітром здуло від книжки. Де ж ті лелеченята? Ставши оддалік, поглядав на хату, але, крім лельки в гнізді, нічого не бачив. Угледів лише наступного дня, як із-під крила висунулась маленька голівка, цікаво глипнула на світ гострими очицями й зразу сховалась. «Що ж,— гордо по- думав Дениско,— тепер і ми як люди». Він таки не втримався й похвалився Олегові Кочемасу, що в них уже й лелеченята вилупились. — А скільки? — спитав той. — Звідки ж я знаю! — Хе! — глузливо скривився Олег.— Лічити не вмієш, чи що? — Лічити вмію, але ж вони ще не вилазять з-під лельки, вона їх вигріває. — То й що? Видерись на хату, підніми її й полічи. Добре? Дениско мимоволі пообіцяв: — Добре. * * * З причілка* хати стояла драбина, міг би залізти по ній нагору, а там уже по стрісі. Навіть одну ногу вже поставив на щабель, а потім передумав лізти. Як же так — лельку піднімати над гніздом? А коли лелеченята злякаються його і врозтіч кинуться, попадають? Е-е, та тоді вже ніколи жоден боцюн не прилетить на їхню хату. Так і не зважився Дениско — краще вже не знати, скільки тих лелеченят, аніж горя завдати птахам... А потім малеча вчилася літати. Що вже насміявся Дениско! Хоч і попідростали, хоч уже завбільшки із своїх батька та матір, а літати ну зовсім не вміють, начев них немає крил, наче вони не птахи. Походжає по стрісі, а підійде до краю — і вже напружилось усімтілом, уже боїться, наче хтось його в спину штовхає чи за хвіст підпихає. — Е-е,— сказав одного разу Олег Кочемас.— Твої,видно, так і не навчаться... А в тітки Устини вже літають, і в Максима Крутивушка... О, бач, мало не перевернулось,— він зареготав, стежачи, як одне з лелеченят, ринувши з хати в білий світ, невміло чіпляється лапами за ясеневу гілку. — Але ж не перевернулось! — торжествував Дениско. — От спом'янеш моє слово, що воно ніколи отуди-о не долетить. І Олег узяв дрючок та й кинув угору, показуючи, куди не долетить незграбне лелеченя. І кинув так, що влучив у крило лельці, що саме пролітала над хатою. Лельку наче підтяло, вона раптово опустилась на стріху. — Що ти накоїв! — закричав Дениско.— Ти їй крила перебив! — І він побілів із лиця, і йому раптово так заболіло коло серця, наче то його самого вдарили. — Та я ледь торкнувся,— став виправдовуватися Олег.— Я ж не навмисне. То вона сама налетіла на дрючок. — Ану геть з мого подвір'я! Олег постояв якусь мить, наче вагався, а потім пішов-таки. Л и б o н ь — мабуть. Галуззя — дрібні гілочки. Бовваніли — виднілися. Гребінь — тут: верхівка даху. Причілок — бокова стіна будинку.

 З яких рядків тексту можна довідатись про нетерпляче чекання Дениском прильоту лелек? Знайди першу розмову Дениска з Олегом. Чиї слова слід прочитати з почуттям радості та образи, а чиї — із зневагою? Що зробив Олег лелекам? Як поставився до цього Дениско? А як би ти вчинив на його місці? Попрацюйте разом! Простежте, як по-різному автор називає птахів. А як цих птахів називають у вашій місцевості? Придумайте заголовки до кожної прочитаної частини. У якому абзаці першої частини оповідання є слова Батько теж зрадів? Знайдіть у третій частині абзац, у якому є слова глипнула на світ. * * * Лелька й справді не могла літати перші дні. Вона тов гнізді сиділа, то по гребеню ходила, тривожно покла-  цуючи дзьобом, а коло неї весь час тримався занепокоєний боцюн. Лише малеча наче нічого не відчува- ла — вона вчилась літати, і в усіх уже виходило не так і кепсько. А потім, видно, лельці перестало боліти, й вона сама почала літати разом із своїми дітьми. А скільки було Денискові радості, коли одного разу   сімейство дружно знялося з хати, якийсь час покружляло над подвір'ям, а потім полетіло собі на луки чи до лісу. Був такий радий, що навіть з Олегом Кочемасом помирився, розказавши, що лелеки його тепер усі вже літають, щойно подались на луки. — От бач,— буркнув Кочемас.— І нічого не сталось,а ти сердився. — Скоро й у вирій подадуться! — А чого ж, подадуться, восени... Зненацька спохмурнів Дениско — у вирій вони,звісно, подадуться, а от чи повернуться назад? Після того, як над їхньою хатою було лельку підбито? Й він, насупившись, подався геть від Олега, а той не міг утямити, що ж сталося з Дениском, котрий оце щойно помирився з ним і знову розгнівався з доброго дива... * * * Одного ранку — прозорого, теплого — небо сповнилося сумним лелечим гомоном, і Дениско відчув: відлітають сьогодні. Того дня було йому сумно, ніби щось втратив. Немилі стали йому ігри, сам собі став немилий... Пізно ввечері подивився на хату — пусто там, таки полетіли. І він якийсь час стояв, ніби сподівався, що помиляється, що вони все ж повернуться... Вранці батько збирався на роботу. Дениско давно вже проснувся і стежив за ним із ліжка розширеними, журними очима. Ось за батьком зачинились двері, прогупало в сінях, прогупало надворі, та зразу ж — двері знову відчинились, уже раптово, і батько закричав: — Лелеки повернулись! Дениско якусь мить лежав іще, бо не втямив, які ж; це лелеки могли повернутись, а потім зненацька схо-пився та й, босий і роздягнений, гайнув надвір. Притулившись одне до одного, на хаті сиділо двоє лелек. — Тату,— спитав,— а чого ж це вони повернулись? Батько не відповів Денискові — либонь, і сам не знав, що ж це могло статись. Потім взяв лелека під одну пахву, лельку — під другу та й отак спустився з ними донизу. — Тату, навіщо ти їх узяв? — допитувався Дениско, в якому все стислось від передчуття чогось невідомого, лихого.— Хай би сиділи на хаті, навіщо ти взяв їх? — Подивимося, що з ними сталось, чому не полетіли . У сінях він узявся обмацувати лелек — спочатку його, а потім її. Раптом пальці його затримались на лельчиному крилі, ніби натрапили на невідому перепону. — Помацай і ти, Дениску... Дениско торкнувся й відчув пальцями чималеньку ґулю. — Це ж хтось перебив їй крило,— сказав батько,— от вона й не змогла полетіти у вирій. — Але ж у селі вона літала,— скрикнув Дениско. — В селі то літала, а чужий край — це далекий край, от і не змогла здолати шляху, от і назад повернулась. — А лелека чому повернувся? В нього ж цілі крила. — Ех, сину, сину! — зітхнув батько.— Цілі крила, а любить він її, вірний своїй лельці, тому й зостався з нею. Не залишив напризволяще в горі і біді. — Що ж ми робитимемо тепер? — А що? Доглядатимемо. Коли лелека не залишив у нещасті свою лельку, то ми теж не зоставимо. Заніс батько птахів до хати, а сам подався на роботу. * * * І тут до хати зайшов Олег Кочемас. І тільки він переступив поріг, як у Денисковій голові блискавкою майнуло: це ж він перебив лельці крило, отоді, коли дрюч¬ком кинув. — А чого це ти лелек у хаті тримаєш? — запитав Олег.— Вони що, у вирій не полетіли? Денискові од гніву відняло мову, що він і слова не може сказати. — Е-е, мабуть, ти приручив їх, бо вони й не бояться нічого. Дениско ж і язиком не в змозі ворухнути. — Вони так і зимуватимуть у хаті, еге ж? Тоді вже Дениско вибухнув гнівом: — Зимуватимуть, авжеж зимуватимуть, бо ти забув, як лельці крило перебив? — Я? Перебив? — так і побілів Олег.— Коли це було? Він уже й не пам'ятав, коли це було! — Геть ізвідси, коли ти такий! — закричав Дениско. Лелеки злякались, підскочили до вікна, ніби хотіли через шибки вискочити надвір. Олег Кочемас постояв трохи, постояв, далі хутенько повернувся і щез. * * * Дениско залишився в хаті. Птахи вже заспокоїлись, посідали коло печі й сиділи. Коли це знову заскакує Олег. — Чуєш,— каже,— віддай мені обох чи хоч одного, я сам доглядатиму. — Віддати тобі? А вони твої? А ти хіба здатен догля¬дати? Ти здатен тільки нашкодить, ось! Увечері батько переніс птахів до повітки. Звісно, можна було б випустити, щоб на волі ще трохи політа¬ли, та холодом війнуло, негодою. Так і зимували вони всю зиму — то в хаті, коли холоднішало, то в хліві коло корови, коли відпускали морози. З Олегом таки помирився Дениско, хоч і не хотів, та надто вже часто прибігав той і допитувався за лелек: а як там крило, а може, їсти щось принести, то він миттю. Видно, й справді переживав хлопець, що заподіяв лихо лелекам. * * * Потепліло, потяглися в небі перші ключі пе¬релітних птахів. Настав день, коли вони з батьком винесли своїх лелек надвір. Батько тримав лелека, Дениско ж — лельку. — Ну! — скомандував батько, й вони обоє підкину¬ли своїх птахів угору. Лелеки важко замахали крильми, ніби намагалися здертись угору, а далі ж усе легше й легше почали злітати... Дениско сміявся від радості, батько теж сміявся. Лелеки нікуди не подались, вони опустились на хату і взялись походжати там, як і минулої весни та літа походжали. Що означають вислови: вибухнув гнівом; зненацька схопився; у голові блискавкою майнуло! З яких рядків тексту можна довідатися про тривогу Дениска за долю лелек? Як батько пояснив повернення птахів? Який епізод тексту зображено на малюнку? Попрацюйте разом! Підготуйтеся прочитати другу і третю частини оповідання в особах. З якою інтонацією та у якому темпі слід читати слова Дениска і Олега? Які вчинки Олега засвідчують, що він зрозумів свою провину? Удома складіть план оповідання і підготуйте за ним стислий переказ. Пофантазуйте! Як можна продовжити оповідання? ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту ''
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 
'' ''

Тема 17. Василь Сухомлинський

2009-08-30T07:13:35Z

Лира:

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ (1918—1970)

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 17. Василь Сухомлинський</metakeywords>

Усе своє життя Василь Олександрович Сухомлинський присвятив дітям. Він працював директором у Павлиській школі, що на Кіровоградщині. А ще викладав українську мову і літературу. Щоранку він зустрічав своїх учнів на ґанку школи, дивився їм у вічі,намагаючись зрозуміти їхні турботи і радощі. У творах Василя Сухомлинського відображені його спостереження за життям дітей. У них відбилося прагнення письменника бачити своїх вихованців добрими, чуйними, допитливими, працьовитими. КРАСИВІ СЛОВА І КРАСИВЕ ДІЛО Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра. Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик.Незнайомий. Мабуть, з іншого села.Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду. І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав: — Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе... Другий теж промовив красиві й жалісливі слова: — Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі... А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху. Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла. У яких словах оповідання висловлено його головну думку? Склади власну розповідь, яка підтверджувала б головну думку прочитаного. Який епізод твору зображено на малюнку? КІНЬ УТІК...

 Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв'язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка. «Це знову, мабуть, від Петрика,— подумав Віталик.— Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час даватиму свої ковзани?» — Іване Петровичу,— сказав Віталик,— мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати? — Записки на уроці писати не можна,— сказав Іван Петрович.— Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш... Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно. У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення. Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі». На перерві Віталик підійшов до Петрика. — Давай коня, — сказав Віталик. — Утік кінь...— тихо відповів Петрик. Чим був незадоволений Віталик? Чому, на твою думку, він вирішив розповісти вчителеві про записку? Як учитель і діти оцінили його вчинок? Про що свідчить відповідь Петрика? Які почуття, роздуми викликає у тебе прочитане? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я. Приятелялегшезнайти, ніжзберегти. Бідадрузіввипробовує. ГВИНТИК Юрко готував домашнє завдання з граматики. Він переписав кілька речень. Треба було ще підкреслити іменники, але Юрко поспішав. Він швиденько згорнув зошит і побіг до хлопців грати в м'яча. Увечері батько перевірив зошити й помітив, що там не все гаразд. — Чого ж ти не закінчив роботи? — питає сина. А Юрко не знає, що й казати. — То дрібничка, то гвинтик... — Слухай, що я тобі розповім,— мовив тоді батько.— На заводі збудували великий літак. Багато людей прцювало, щоб усе якнайкраще зробити. Лишалось загвинтити під крилом один маленький гвинтик. Загадали робітникові. А він забув. Так і передали літак на аеродром. Літак був пасажирський. Полетів літак у перший рейс. В ньому сиділо п'ятдесят пасажирів. Але ж він був без одного-однісінького гвинтика... На віражі* крило зламалось, літак упав і розбився. Загинули люди. Ось що буває, коли хтось забуде про мале-е-енький гвинтик. Віраж — поворот. Поміркуй, від чого застерігає нас це оповідання. Склади власну розповідь на запропоновану у творі тему. Поміркуйте разом! Як по-іншому можна назва- ти оповідання? ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ? Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди»,— думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стринув на сходинку й залишив слід^ своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів. — Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер. Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі. Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, на- зиває своє прізвище, але всі знизують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка. — Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід.— Є в тебе син чи дочка? — Немає у мене ні сина, ні дочки. — Може, ти дуба посадив? — Ні, не посадив я дуба... — Може, ти поле випестував? — Ні, не випестував я поля... — Так, мабуть, ти пісню склав? — Ні, й пісні я не склав. — Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє жит- тя? — здивувався дід. Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки. — Ось і все, що залишиться після мене на землі,— з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...

 Які почуття переживав старий Майстер?  Як склалась доля Хлопчика? Знайди в оповіданні зачин, основну частину і кінцівку. Поміркуйте разом! Який слід мав на увазі автору назві оповідання? А як би ви відповіли на запитання, що  є у заголовку твору?

 Прислів'я Все трудом ставиться, все працею славиться. Все добре переймай, а злого — уникай. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

'' ''
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 
'' ''

Розділ 10. Оповіднная про справи твоїх ровесників

2009-08-30T07:12:11Z

Лира:

'''Оповідання про справи твоїх ровесників'''

'''<metakeywords>Украънська лытература, 3 клас, урок на тему,Розділ 10. Оповіднная про справи твоїх ровесників</metakeywords>'''

Пригадай, чим оповідання відрізняються від віршів. Які з прочитаних раніше оповідань тобі найбільше сподобались? Хто їх автори? З творів цього розділу ти дізнаєшся про події, які примусили дітей замислитись над собою, зробити власний вибір, здійснити вчинок. Читаючи оповідання, звертай увагу, які почуття переживають герої, як і чому змінюється їхній настрій. В оповіданні події відбуваються протягом короткого часу. Читаючи, простежуй послідовність перебігу подій, знаходь причину і наслідок. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту'' 
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 16. Степан Жупанин

2009-08-30T07:11:13Z

Лира:

СТЕПАН ЖУПАНИН

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 16. Степан Жупанин</metakeywords>

Поет народився у 1936 році. Виріс він на мальовничій Карпатській землі. Стрімкі гірські потоки, зелені полонини, задушевні народні пісні, забави і праця разом з дорослими — все це наповнювало його душу щирими почуттями. З часом вони вилилися увірші — цікаві, написані живою, теплою мовою. Чимало у доробку поета загадок та скоромовок. ЛІЩИНА — Ліщино кучерява, чому стоїш ти скраю? — Тому, що я діброву ось тут розпочинаю. Як маю сто горішків, з них буде сто ліщинок, до царства лісового аж сто дзвінких стежинок. І ще одне не знаєш ти, хлопчику цікавий: мене садила білка — горіх сховала в трави. Його в обійми теплі взяла землиця-мати, а веснонька пригріла — і стала я зростати. З ким розмовляє ліщина? Як вона пояснює свою появу? Знайди у вірші слова у зменшувально-пестливій формі. З якою метою їх ужито? З яким настроєм треба читати вірш? Загадка Кістяна сорочка, зелен кожушок, не вони, а зерня вабить діточок. ОЛЕНЧИНІ ВИШИВКИ

 А Оленка в нас рукодільниця, хвалять всі її, хоч мала. Скатерть вишила, блузку вишила, мамі лагідно подала. Мама тішиться*, тато тішиться, бо світлиця в нас, як весна, усміхається в ніжних вишивках, вся заквітчана і ясна. А на вишивках, мов на вишеньках, спілі ягоди, хоч збирай! А на вишивках дивні китиці — квіту ніжного барвограй. І проміниться та ще й міниться скрізь на вишивках дивосвіт, бо залишився на цих вишивках рук Оленчиних теплий слід. ''Тішиться — радіє.'' З чого видно, що Оленка — вправна, завзята рукодільниця? Знайди у вірші порівняння. Що вони підкреслюють? Поміркуй, у якому значенні вжито слова барвограй і дивосвіт. Розкажи, якою зображено дівчинку на малюнку.

 СІМ ВІТРІВ

 Сім вітрів, як сім братів, на світанку я зустрів. Перший вітер був у кузні, взяв на крила звуки дружні: — Дзень-тук-дзень! Дзень-дзелень! — розбудив навколо день. Другий вітер на комбайні, що косив лани врожайні, віяв зерна золотисті, від полови їх очистив. Третій вітер у пекарні пахощі зібрав нам гарні, по селу розносив їх, апетит збудив у всіх. Гостював четвертий вранці в овочевій нашій ланці, добрі вісті про врожай лунко ніс із краю в край. П'ятий вітер з ферми линув, дзвін бідонів ніс в долину, ніс у кожен дім, квартиру запах молока і сиру. Шостий вітер світанковий завітав у сад фруктовий, ароматом яблук, слив він людей розвеселив. Сьомий вітер в ораницю* сіяв сонячну пшеницю і всім людям працьовитим побажав у щасті жити. Ораниця — рілля. Прочитай, де побував кожен із вітрів. Чому сім вітрів поет називає братами? Що у них спільного? Попрацюйте разом! Спробуйте закінчити вірш. З восьмим вітерцем крилатим полетів я мандрувати ............ гори, ............море.

''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

'' ''
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 
'' ''

Тема 15. Анатолій Качан

2009-08-30T07:10:35Z

Лира:

АНАТОЛІЙ КАЧАН <metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 15. Анатолій Качан</metakeywords>Поет народився у 1942 році у селі Гур'ївці на Миколаївщині. Учився в Одесі. Учителював у мальовничому місті Вилкове, де замість вулиць — канали, які місцеві мешканці називають єриками. Зараз живе у Києві. У його творах відчутні свіжий подих моря, буяння зелені, пахощі степу, а голвне — щось особливе, неповторне, звернене до наших почуттів. ОБТРУСИЛИ ЯБЛУКА

 Обтрусили яблука у саду, а одне зосталося на виду. Хто не йде, задивиться — благодать! Жаль лише, що яблуко не дістать. Знає тільки яблуня, що це ми залишили яблуко для зими: хай вона потішиться в холоди цим рум'яним яблуком молодим, хай вона за яблуко золоте кучугури снігу нам намете. Щоб із білих пагорбів, як із хмар, на санках літали ми — аж у яр. Як поет пояснив, чому на яблуні залишилось одне яблуко? Придумай розповідь про таке самотнє яблуко. Знайди у вірші рими. ЛАСТІВКИ

 Ластівки над річкою носяться щодня: ластівка ластівку з криком доганя. З нами вони виросли в місті на Дніпрі і від нас навчилися цій веселій грі. Хай собі купаються в синій вишині, ластовині ігрища — на погожі дні. Як минеться літечко, крикнем ластівкам: — Завтра вам до вирію і до школи — нам! Чи спостерігав ти ластовині ігрища? Чи так вони описані у вірші, як тобі запам'яталось? Прочитай вірш весело, заклично, звертай увагу на розділові знаки.

 ДІВЧИНКА І МОРЕ

 Дівчинка на кручі кам'яній дивиться на море, на прибій. А її довірливий Кудлай гавкає завзято на курай* — на курай, що котиться з дібров і стрибає з кручі стрімголов. Дуже чемно дівчинка мала докорять собаці почала: «Як тобі не соромно, Кудлай, гавкати на вітер, на курай. Ми прийшли до моря не гулять — кораблі із мандрів виглядать! Не сьогодні-завтра крізь туман вернеться наш тато-капітан, привезе корали чарівні, що ростуть в морях на глибині, і велику мушлю*, у якій день і ніч наспівує прибій...» Лащиться до дівчинки Кудлай, лапу подає їй: вибачай... Потім разом дивляться вони, ЛАСТІВКИ

 Ластівки над річкою носяться щодня: ластівка ластівку з криком доганя. З нами вони виросли в місті на Дніпрі і від нас навчилися цій веселій грі. Хай собі купаються в синій вишині, ластовині ігрища — на погожі дні. Як минеться літечко, крикнем ластівкам: — Завтра вам до вирію і до школи — нам! Чи спостерігав ти ластовині ігрища? Чи так вони описані у вірші, як тобі запам'яталось? Прочитай вірш весело, заклично, звертай увагу на розділові знаки.

 ДІВЧИНКА І МОРЕ

 Дівчинка на кручі кам'яній дивиться на море, на прибій. А її довірливий Кудлай гавкає завзято на курай* — на курай, що котиться з дібров і стрибає з кручі стрімголов. Дуже чемно дівчинка мала докорять собаці почала: «Як тобі не соромно, Кудлай, гавкати на вітер, на курай. Ми прийшли до моря не гулять — кораблі із мандрів виглядать! Не сьогодні-завтра крізь туман вернеться наш тато-капітан, привезе корали чарівні, що ростуть в морях на глибині, і велику мушлю*, у якій день і ніч наспівує прибій...» Лащиться до дівчинки Кудлай, лапу подає їй: вибачай... Потім разом дивляться вони, як махають веслами човни, як хапає чайка на льоту із води рибинку золоту. Ген стоїть на якорі судно, ланцюгами міряючи дно. За судном, як діти на воді, граються дельфіни молоді. І черкає парус небокрай, ніби лист від тата — зустрічай! Курай — степова рослина перекотиполе. Мушля — черепашка. Які картини побачила дівчинка на морі? А чи доводилось тобі спостерігати подібне? Розкажи про свої враження. Поміркуй, у якому темпі та з якою силою голосу треба читати кожну строфу.

 

 ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 13. Анатолій Костецький

2009-08-30T07:09:33Z

Лира:

АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 13. Анатолій Костецький</metakeywords>

Анатолій Костецький народився в Києві у 1948 році у сім'ї вчителів. Як згадує сам поет, він змалечку сидів на уроках літератури, які проводила його мама, охоче читав, малював і пробував віршувати. Багато вражень у нього залишилось від перебування у селищі Козин, де щоліта на нього чекали не лише цікаві розваги, а й казки, пісні, яскрава народна мова. Головні герої віршів Анатолія Костецького — твої ровесники, — жваві, непосидючі, мрійники і фантазери. У своїх творах поет торкається багатьох різних тем, але провідною є дитяче життя, сповнене відкриттів, вигадок,гумору. Відкрито і серйозно, але ненав'язливо, без повчань поет говорить про те, що для людини є найважливішим: як дружити, як берегти метелика і найменшу травинку...

 ІМЕНА

 Я хотів би страшенно, як хочете знати, все у світі по-своєму знову назвати. Я назвав би волошку тоді голубника, щоб дорослі ще більше її полюбили. А хлоп'ят і дівчат я б назвав любенята щоб іще веселіше було їм гуляти. Я б ласкаву тополю назвав лопотуля, щоб вона для птахів дарувала притулок. А бабусю назвав би тоді я л ю 6 у ся, щоб світилася ніжністю кожна бабуся. І цвіли б любенят голубникові очі, і любусі гуляли б із ними охоче, а над ними співала б собі лопотуля, і цю пісню її всі б навколо почули!.. Та речей безіменних на світі нема. Жаль, що є вже для всього давно імена... Загадка Голуба хустина, жовтий клубок по хустині качається, людям усміхається. У гостях У Віті — день народження. Ми всі туди запрошені і ввечері, о шостій, прийшли до нього в гості. Нам одчинила двері мала сестричка Віті і зразу запитала: — Хто ноги з вас не витер? В нас килим — не для того, аби його бруднити! Ану, біля порога знімайте черевики! Та подарунки зразу давайте, я сховаю. Та кришталеву вазу не скиньте! Я вас знаю!.. Ви думаєте: просто отак ходити в гості? А це — наука справжня, відповідальна справа!.. І меблі у вітальні не мацайте руками, і пальцями по стінах не мажте — будуть плями... Іще сестриця Віті щось стала говорити. Та ми її не слухали — хіба ж це варто слухать?! Ми від її «гостинності» помчали геть щодуху, бо й справді: ох, не просто отак ходити в гості! З яким настроєм прийшли діти на день народження? Чому ж вони помчали геть щодуху? А як ти розумієш гостинність? Як треба читати першу і останню строфи вірша? Яка інтонація переважатиме під час читання слів сестрички Віті? Продовж речення: Цей вірш не лише смішний, ай ... Який епізод вірша зображено на малюнку? Прочитай назву наступного вірша і поміркуй, про що в ньому може розповідатися. БЮРО ЗНАХІДОК

 Будь ласка, заходьте! Скоріше заходьте! Усе, що згубили,— шукайте й знаходьте! Я все покажу вам, що є на полицях. Ви тільки, будь ласка, уважно дивіться. Можливо, на котрійсь із наших полиць ви знайдете те, що згубили колись! 2 Отут перед вами — загублена совість. Гадаю, вона в нас лише тимчасово: без неї ж не можуть дорослі та діти   сусідці по парті малюнок порвав. А тільки спитають у нього: — Навіщо? — Провину він звалить одразу на інших, тому ні в дворі з ним, ні в класі не грають. Гадаю, він скоро до нас завітає... Ну от, подивіться, а що вам казав я! Уже поспішає по совість хазяїн! — Ця совість, я бачу, належить тобі? Будь ласка, бери, але більш не губи! З А тут на полиці — роззява з роззяв, найкращий ловець і винищувач ґав. Давно вже усе він забув і проґавив: забув він обов'язки й справи, забув десь портфель, рукавички красиві, забув і про те він, що мама просила. А якось на ґаву так рота роззявив, що сам загубив себе, бідний роззява! Ще й досі дивується всюди народ: од хлопця зоставсь лиш роззявлений рот... Як тільки зустріне його хтось із вас, скажіть, щоб зайшов за собою до нас. 4 Ця купа велика — загублений час. Боюся, що й місця не вистачить в нас... Ось — час для навчання, загублений в школі,— його вже, напевно, не вернеш ніколи! Тут- час допомоги і мамам, і татам, який у розвагах втрачали завзято. Там — час для зарядки, що в ліжках згубили і разом зі спортом у ліні втопили... Тут стільки часу погубили невчасно, що я вже й не знаю, куди його класти! Напевно, мені доведеться на дверях скоріше прибити табличку фанерну, щоб з неї нарешті довідався кожний: «Загублений час повернути не можна!» 5 А онде в куточку, далекім і темнім, лежить і страждає загублена чемність. Страждає за хлопця якогось страшенно!.. Він лізе в тролебус, немов навіжений, всідається й дума: «Усі ви хоч трісніть, — нізащо у світі не встану я з місця!» Тому-то й страждає так гірко та вперто загублена чемність, що може й померти... Візьміть її швидше, я дуже вас прошу, а то, бідолаха, загинути може! ...Як бачите, є в нас на що подивитись, тому не соромтесь, дорослі та діти, будь ласка, заходьте, скоріше заходьте, усе, що згубили,— шукайте й знаходьте! І все, що вам треба,— скоріше беріть. Та більше ніколи в житті не губіть! Попрацюйте разом! Що це за чарівне бюро знахідок? Розкажіть, які незвичайні речі зберігаються в ньому, хто і як їх загубив. А яку знахідку не можна повернути? Чому? Чи не загубили і ви щось таке, що слід пошукати у такому бюро знахідок? Знайдіть у бібліотеці книжку творів Анатолія Костецького і прочитайте вірш повністю. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 12. Дмитро Павличко

2009-08-30T07:08:30Z

Лира:

ДМИТРО ПАВЛИЧКО

 

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 12. Дмитро Павличко</metakeywords>Дмитро Павличко народився у 1929 році на Івано-Франківщині. Чудова природа рідних Карпат, спогади дитинства знайшли відображення у віршах поета. У них ти прочитаєш про смереку, пшениченьку, розмову із сонцем, бабусю-чарівницю, фантастичні пригоди папуги, гнома. З любов'ю, а нерідко і з гумором передає Дмитро Павличко свої спостереження за джмелем, мурашкою, так, наче розуміє їхню мову. Вірші різні за формою: це і жваві діалоги, і розповідь очевидця події, і поетична картина природи, і фантазія.

 Поет плідно працює і для дорослих, багато його віршів покладено на музику.

 РОЗМОВА

 — Де ти, киценько, була? — Я була аж край села. — Що ти, кицю, там робила? — Хвостом жито молотила. — А може, то був овес? — Ні, овес молотив пес. — Що за працю ти дістала? — А дістала кусень сала. — Де ж те сало, покажи ж?! — А те сало з'їла миш. — Де ж та миш, моя кицютко? — В нірочку забігла хутко. — Де та нірочка? — В траві, у шовковій мураві. — Де ж та мурава шовкова? — Випасла ряба корова. — Де корова та ряба? — В стайні коло жолоба*. — Де та стайня, кицю мила? — Блискавка її спалила. — Де та блискавка лиха? — В тучах доню колиха. — А куди поділись тучі? — Порвав вітер на онучі*. — А де ж він, скажи мені? — В димарі співа пісні. — Де ж димар? — Там, де на хаті хвилі диму волохаті. — А куди подівся дим? — Не дивилась я за ним. — А чому ж ти не гляділа? — Бо на хаті не сиділа. Жолоб — дерев'яна посудина, призначена для годівлі та напування тварин. Онуча — тут: шматок тканини; ганчірка. Чи цікавий для тебе цей вірш? Чим саме? Навчись виразно його читати, правильно інтонуючи запитання і відповіді. Зверни увагу, як по-різному поет звертається до киці. Продовж речення: Цей вірш не лише небувалиця, ай ... ГНОМ

 За кермом сидів гном. Поруч його жона. А позаду гноменята — по троє біля кожного вікна.   Гном не більший за мухомора, борода сива, горбатий ніс. Маленька машина, але не дуже скора, мчала дорогою через ліс. Я руку підняв мимохіть. Гном зупинився: — Чого ти хочеш? — Будьте ласкаві, підвезіть! Він сміється: — Гаразд, небоже, мені чародійна сила відома, щоб міг ти сісти в машину мою я перетворю тебе на гнома! Будеш малесеньким, будеш мати маленьку радість і маленьку біду. — Та ні,— благаю,— не треба, дідусю, я не подумав, я пішки піду... Якою ти уявляєш родину гнома? А машину? Що в цьому вірші казкового? Як ти думаєш, чому хлопчик відмовився перетворитися на гнома? Попрацюйте разом! Спробуйте придумати продовження пригод гномів у лісі. Зіставте зміст вірша з малюнком. Що ви помітили? ПТИЦЯ

 Тріпоче серце пійманої птиці, в руках моїх не чує доброти. — Я дам тобі водиці і пшениці, моя пташино, тільки не тремти! — Хіба потоки загубили воду, хіба в полях уже зерна нема?! Пусти мене, мій хлопче, на свободу, і все, що треба, я знайду сама. — Я ж лагідно тебе тримаю, пташко, в своїх руках легеньких, як вітрець. Хіба неволя це? Хіба це важко від мене взяти кілька зеренець? — Пусти мене! Мені, дитино мила, дорожча воля, ніж зерно твоє! Страшна, хоч навіть лагідна та сила, яка розкрити крилець не дає! — Лети! Співай у небі гомінкому. Хоч і маленький, зрозумів я все. Моя рука ніколи і нікому ні кривди, ні біди не принесе! Прочитай, як хлопчик умовляв пташку. Чому ж вона рвалась на волю? У яких рядках найвиразніше передано її прагнення до волі? З яким почуттям ти читатимеш слова пташки? Як змінювалась інтонація слів хлопчика під час розмови з пташкою? Яка головна думка вірша? Роз'єднай слова і прочитай далі. Нехайрозводяться, гніздяться повсіхдеревахіхатах, нехайменіщоночісниться, щоялітаю, начептах. Прочитай вірш замріяно, у повільному темпі. Прислів'я Нащо й ліпший клад, коли в сім'ї лад. Бджола мала, а й та працює.

''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту'' 
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 11. Грицько Бойко

2009-08-30T07:07:26Z

Лира:

ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 11. Грицько Бойко</metakeywords>

 Народився поет у селі Оленівка на Донеччині. Щодня Грицькові доводилося йти кілька кілометрів до школи, але він не зважав на це, бо дуже хотів учитися. Майбутній поет пройшов крізь жахи війни, багато попрацював, перш ніж узявся за поетичне перо, А доробок у нього великий: вірші, казки, веселинки, загадки, скоромовки. Що об'єднує твори, написані Грицьком Бойком? Насамперед добрий гумор, розуміння дітей. Поет часто виступав у школах, бібліотеках. На таких виступах завжди лунав дитячий сміх; слухачі добре розуміли, про кого так влучно сказано у віршах. Твори поета не лише розважальні, а й повчальні. Часом з натяком, а нерідко й прямо він радить читачам, як стати кращими. Прочитай, посміхнись, і... задумайся! ЯК НЕВДАХА ВИСТУПАВ

 — От я вчора виступав! Ви б почули, як співав! Хоч немає слуху, я горлав щодуху: до-ре-мі-фа-соль-ля-сі! Голос мій почули всі! А скінчив — що сталось! З місць усі зірвались, сцену ледь не рознесли, а мене вхопили — аж на вулицю несли і вже там... набили! Прочитай вірш, передаючи захоплення мовця своїм «успіхом». Де ти зробиш найдовшу паузу? Чи зрозумів «співак» свою невдачу? ХВАСТУНЕЦЬ

 Хлопчик Толя — молодець, тільки трішки хвастунець. Якось ми пішли на став. Він мені таке сказав: — Слово честі, не хвалюся, я ні-чо-го не боюся!.. — Враз на слові цім з дороги — Толі ящірка під ноги. Роз'єднай слова і прочитай далі. Зпереляку,утривозі нашхвалькомерщійнавтік. Таспіткнувсянадорозі йприкусивсобіязик. Добери до кожної строфи відповідну інтонацію і темп читання. Як треба читати слова Толі? Пригадай прислів'я, у яких засуджується хвалькуватість. Яким зображено хвалька на малюнку?

 САШКО

 В трамваї переповненім Сашко з м'ячем сидить, а коло нього згорблений старий дідусь стоїть. Хтось до Сашка звертається: — Чи вас у школі вчать, як місце дати старшому, як старших поважать? — Та вчать,— Сашко відказує,— але у дану мить розпочались канікули і нас ніхто не вчить!.. Які риси характеру Сашка проявилися у його поведінці? Склади розповідь за малюнком. Підготуйся до читання вірша в особах. Чиї слова ти прочитаєш з обуренням, а чиї — легковажно, байдуже? ХВАСТУНЕЦЬ

 Хлопчик Толя — молодець, тільки трішки хвастунець. Якось ми пішли на став. Він мені таке сказав: — Слово честі, не хвалюся, я ні-чо-го не боюся!.. — Враз на слові цім з дороги — Толі ящірка під ноги. Роз'єднай слова і прочитай далі. Зпереляку,утривозі нашхвалькомерщійнавтік. Таспіткнувсянадорозі йприкусивсобіязик. Добери до кожної строфи відповідну інтонацію і темп читання. Як треба читати слова Толі? Пригадай прислів'я, у яких засуджується хвалькуватість. Яким зображено хвалька на малюнку?

 САШКО В трамваї переповненім Сашко з м'ячем сидить, а коло нього згорблений старий дідусь стоїть. Хтось до Сашка звертається: — Чи вас у школі вчать, як місце дати старшому, як старших поважать? — Та вчать,— Сашко відказує,— але у дану мить розпочались канікули і нас ніхто не вчить!.. Які риси характеру Сашка проявилися у його поведінці? Склади розповідь за малюнком. Підготуйся до читання вірша в особах. Чиї слова ти прочитаєш з обуренням, а чиї — легковажно, байдуже? ВЕСЕЛИНКИ ЗМАГАННЯ — Чого з ганчірками весь клас? — За чистоту змагання в нас! — Ну, а чого так розкричались? — Бо ми за тишу вже змагались! ДЕ ІВАНКО? — Де Іванко? — запитав наш учитель Тому. — Та він ногу поламав і побіг додому! ПОЯСНИЛА — Чого увесь урок ти, Лідо, пасешся в зошиті сусіда? — Перевіряю я Семена: чи вірно він списав у мене? ЯКБИ От якби ми під вербою не зустрілися з тобою, і якби не роздягались, і якби ми не купались, і якби у глибині не було пенька на дні, і якби про те не знали, і якби ми не пірнали, і якби не всі якби — не набили б ми лоби! * * * Я кричу — вона мовчить, я мовчу — вона кричить; поверта мені назад всі кінцівки слів підряд. Не козлик, а рогатий. Повільний, вайлуватий, на собі носить дім і ховається у нім. * * * Костяну сорочку маю і ніколи не знімаю,— у сорочку-костомаху я ховаюся від страху. Борознить океан, з голови б*є фонтан. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту'' 
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 10. Наталя Забіла

2009-08-30T07:06:11Z

Лира:

'''НАТАЛЯ ЗАБІЛА'''  (1903-1985)

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 10. Наталя Забіла</metakeywords> У родині майбутньої поетеси любили музику, книги, живопис. Наталя змалку цікави¬лась читанням, пробувала писати вірші. Ко¬ли їй виповнилося чотирнадцять років, сім'я з Петербурга переїхала до Харкова. І відтоді все своє життя Наталя Забіла присвятила дітям — учителювала, працювала редактором у різних журналах, писала вірші, оповідання для малят і школярів. Особливий інтерес викликають її «Прабабині казки», які перегукують¬ся з народними. Цікаво, з вигадкою вона розповідає читачам про таємниці природи, світ праці, щирі, теплі стосунки дітей і дорослих.

 Понад 200 книжок для дітей видано за життя поетеси. Іх читали ваші бабусі, дідусі, батьки. Пригадайте, які твори Наталі Забіли ви читали раніше, і прочитайте нові.

 ХТО СИЛЬНІШИЙ?

 Одного разу Сонце й Вітер посперечались не на жарт: хто з них із двох сильніший в світі і більш за те пошани варт? Говорить Вітер: — Я суворий, я нажену на всіх страхи, я й розхвилюю синє море, я й на хатах зірву дахи! Я взимку віхолою вію, усе заметами запну. Я і тебе здолать зумію — на тебе хмари нажену! — Зате ж весною,— Сонце каже,— поглянь на перші квіточки: на них мій промінь тільки ляже — вони й розкриють пелюстки. І на деревах змерзлих, голих бруньки розпукуються теж... Мені послушне все навколо, бо сили маю я без межі Як влітку все росте і спіє — це ж я життя всьому даю, це ж я усе навколо грію і все ласкаю і люблю. Коли ж пташиний спів замовкне, я порядкую як на те — звелю тихенько: «Листя, жовкни!» І листя стане золоте! Скривився Вітер нетерпляче: — Еге ж, це поки я притих! А як подму, тоді побачиш, що залишу я з квітів тих! Та ще й без жодного зусилля я на дерева налечу і все те жовте листя з гілля і позриваю, й розмечу! Та що казати?! Нумо нині ходім провірим — хто із нас скоріш страху завдасть людині і роздягти зуміє враз?! Пішли. Аж глядь — по полю чітко веде до ставу людський слід. І справді, здалека вже видко — людина вибігла на лід! На голові — пухнаста шапка, на плечах — теплий кожушок, кашне червоне в білу крапку та ще й ремінний поясок. І ковзани в людини гострі... її впізнати можна враз! Звичайно ж, ця людина — Костик. Отой, що ходить в третій клас. Ось він на старті, як годиться, пригнувшись на хвилину, став та й полетів, помчав, як птиця, через увесь широкий став! А Вітер каже: — Ну й людина! Та хто ж її не дожене?! Зірву я миттю й кожушину, і шапку, й в крапочку кашне! Присвиснув Вітер і помчався, на хлопця налетів як стій! І тут, на диво всім, почався між хлопчаком і Вітром бій. Завивши так, що стало жаско*, за шапку Вітер враз смикнув! А Кость лише міцніш зав'язки під підборіддям затягнув. Тоді, іще грізніш завивши, рвонув Вітрило кожушок, а Костик, ходу не спинивши, затяг тугіше поясок. Вітрило за кашне узявся,— бо ще двобою не кінець! А Кость лиш дужче замотався й заткнув кінці за ремінець. Та як почне робить фігури, виписувати кренделі!.. І Вітер зупинивсь похмуро та й ліг безсило на землі. — Тепер вже я візьмусь за діло! — тут голос Сонце подало. І заблищало, заясніло, розливши світло і тепло. Воно торкнулось обережно до хлопчакової щоки та й каже: — Скинь важку одежу, щоб далі бігать залюбки! Роз'єднай слова і прочитай далі. Костикскинувкожушинку, жбурнувкашнеышапкувсніг і, заспівавшипіснюдзвінко, навколоковзанкипобіг. Сплеснуласьрибкавополонці, лідзаіскрився, наческло... Івітерподививсьнасонце тайкаже: — Типеремогло! Жаско — жахливо, страшно. Чому засперечалися Сонце й Вітер? Як вони вирішили перевірити свою силу? Знайди і прочитай, як діяв Вітер. А як — Сонце? Знайди слова, які передають ставлення автора до Вітру і Сонця. Прочитай їх так, щоб можна було відчути і твоє ставлення до них. Поміркуй, що нам хотіла сказати цим віршем поетеса, від чого застерегти. Чи схожий цей твір на казку? Чим саме? Розглянь малюнок. Як на ньому зображено дійових осіб? *** Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання. Й ми самі не ті, що вчора, — ми зростаємо щодня. Глянь навколо оком пильним і побачиш зміни ці, як повільно, неухильно йдуть по черзі місяці. ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ Весела, гарна й кучерява маленька дівчинка Весна біжить, сміється, сіє трави, і пісня ллється голосна. По всіх усюдах пісня лине, усе пробуджує від сну, і всі комашки, всі рослини вітають дівчинку Весну. Дерева просять: — Весно красна, розкрий на гілочках бруньки! — А луки кажуть: — Кинь-но рясно по нашій зелені квітки! І луки буйно зацвітають, і свіжим листям гай шумить, а дівчинка росте, зростає не щогодини, а щомить. Це не дитя вже — подивіться на гарну дівчину струнку! Вона збирає полуниці і стиглі вишні у садку. І, світлом сонячним залита, слідкує, щоб усе-росло... її тепер вже кличуть — Літо, хороше Літечко прийшло! І сонце тепле, й небо синє, і всюди праця йде на лад. Вже запашні копиці сіна на луках вистроїлись в ряд. А ось веселі, загорілі вітають Літо малюки, і плещуться, й здіймають хвилі під тихим берегом ріки. Дні йдуть — і золота пшениця додолу хилить колоски. Не дівчина вже — молодиця виходить в поле залюбки. Турбот і справ у неї досить, в роботі їй не заважай: це працьовита й щедра Осінь збирає добрий урожай. І яблука зриває гарні. І груші, й сливи запашні. І буряки до цукроварні везуть з плантацій день при дні. Вже над землею ходить холод, і путь відкрито всім вітрам. — Беріть книжки, ідіть до школи! говорить Осінь школярам. Ще й помаха пташкам привітно: — До вирію летіти час! — І жовте листя непомітно з дерев зриває раз у раз. Роз'єднай слова і прочитай далі. Злітаєлистя. Жовтийкилим лягаєзшурхотомдоніг. Авженаньогопухомбілим сідаєпершийчистийсніг. Вже зникла дівчина колишня, і молодиці вже нема.,. І тільки бродить в білій тиші бабуся лагідна — Зима. — Ану,— бабуся дітям каже,— беріть санчата й ковзанці! — Сама ж не сяде, не приляже, бо стільки справ в її руці: вона вкриває льодом води усіх ставків, озер та рік, під сніг ховає в полі сходи, щоб лютий холод їх не пік; велить, щоб віхоли гуділи, хилили все живе до сну... І все спочине... І зраділо зустріне дівчинку — Весну! Якою зображено у вірші Весну? Знайди в описі Весни сло ва, які відображають її основні ознаки. Про яку пору року сказано, що вона працьовита й щедра? Чому? Якою зображено Зиму? З ким порівнюється кожна пора року? Як їх зображено на малюнках? Чим закінчується вірш? У ДИТЯЧОМУ ТЕАТРІ Затихнув гомін. В залі згасло світло, і, враз заполонивши всі чуття, розсунулась завіса... І розквітло життя — мов казка, й казка — мов життя. Відкритими очима і серцями поринули в ту казку глядачі, захоплено, бурхливо до нестями, всім помислом за дією йдучи. А дія розгортається, як злива: палає барвами казкове тло, герої йдуть на подвиги сміливо, стоять за правду і долають зло. І кожне слово, кожен світлий образ в одкритім серці залишає слід... І кожен мріє — дужим та хоробрим зрости й піти в широкий білий світ! Зрости і стати — як оці герої, що в боротьбі долають всі путі!.. І все, що є на сцені тільки грою, самим зазнати в справжньому житті!.. Чи знайомі тобі почуття глядачів театру, про які говориться у вірші? У яких словах вірша найвиразніше сказано про захоплення дітей виставою? Підготуйся виразно прочитати вірш: зверни увагу на розділові знаки, визнач рядки, читання яких потребує підсилення голосу. Бажаю вам бути не лише глядачами, а й акторами шкільного театру! ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Вислано читачами з інтернет-сату''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 9. Марійка Підгірянка

2009-08-30T07:04:45Z

Лира:

'''МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА (1881-1963)'''

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 9. Марійка Підгірянка</metakeywords> Народилася майбутня поетеса у селі Білі Ослави на Івано-Франківщині. Там ще дитиною навчилася вона розуміти мову природи. І коли вітер гомонів зі сме¬реками, їй здавалося, що він розповідає казки, співає пісень... До всього дівчинка придивлялася, любила слухати людей, які знали пісні, казки, легенди. У тринадцять років почала записувати свої перші вірші.

 Марійка Підгірянка майже 40 років працювала вчителькою у школах Галичини і Закарпаття. Діти різних поколінь залюбки читають її цікаві вірші. Багато творів поетеси покладено на музику. ЩО Я ЛЮБЛЮ

 Люблю матусю, батька люблю, люблю хатину рідну свою, і рідну школу, і вчителів, село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, і лан, що родить для мене хліб, садок, з якого грушки несу, горбок, де білі вівці пасу. Роз'єднай слова і прочитай далі. Ботігорбочки, лани, ліси — дляменеповнідобрайкраси, бовсе, щобачунавколоя,— толюба, ріднамояземля! Прочитай вірш мовчки. Які картини виникли у твоїй уяві, коли ти читав другу строфу? З яким почуттям читав останню строфу? Поясни, як ти розумієш вислів повні добра й краси. А що любиш ти у своєму краю? Розкажи. Попрацюйте разом! Які з раніше прочитаних творів подібні до наведеного вірша за головною думкою? СПІВАНКА ПРО МІСЯЦІ

 Ой місяць січень кличе мороза, морозить лиця, щипає носа. А місяць лютий вітрами дує, на водах з льоду мости будує. Березень-місяць льоди поломить, весняну пісню річка задзвонить. Квітами квітень усіх привітає, усі садочки порозквітає. Гей, травень прийде у дні чудові, простелить всюди трави шовкові. А місяць червень луки покосить, червоним соком ягідки зросить. А місяць липень гарячим літом обсипле липи пахучим цвітом. А місяць серпень серпом задзвонить, достиглий колос додолу склонить. Вересень-місяць добре ґаздує, овоч смачненький дітям дарує. А місяць жовтень мряку розвіє, в лісах, в садочках лист пожовтіє. А листопад — той жалю не має, останнє листя з дерев зриває. А місяць грудень на радість людям сніжком присипле замерзле груддя... Які характерні ознаки кожного місяця наведено у вірші? Читаючи, виділи їх голосом. Опис якого місяця тобі найбільше сподобався? Яку інтонацію читання підказують слова ой, гейі Швидко чи повільно треба читати співанку? ДІТИ Й ЛАСТІВКА Ластівочка чорно-біла під стріхою гніздо вила, над подвір'ям кружеляла і на діток поглядала. І питалася сердечно: — Чи гніздитись тут безпечно? — Люба, мила ластівочко, ти не бійся за гніздечко. Ми і киці накажемо, і песика прив'яжемо, А відженем лихого хлопчика і недоброго горобчика. Ліпи гніздо скоро, духом*, вистилай м'якеньким пухом, бо надійна наша стріха захистить тебе від лиха. Духом — дуже швидко. З чого видно, що діти радіють прильоту пташки? З якою інтонацією читатимеш запитання ластівки і відповідь дітей? Сподіваюсь, що і ваш дім привітний для пернатих друзів. Загадка Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 9. Вірші про світ природи і дитинства

2009-08-30T07:03:56Z

Лира:

'''Вірші про світ природи і дитинства'''

 <metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Розділ 9. Вірші про світ природи і дитинства</metakeywords>У цьому розділі ти прочитаєш вірші про природу , зануришся у світ захоплень і мрій своїх ровесників, дізнаєшс я про їхні веселі пригоди. Читаючи, звертай увагу на римовані рядки у віршах, на порівняння та образні вислови, вжиті авторами. Разом з учителем знаходь особливе,— те, що різнить прочитані твори. * * * Дивосвіт, дивосвіт... Хто придумав оцей світ? Землю красну отаку у зеленому вінку? Всі ці квіти, і ліси, і пташині голоси? Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля! Любов Забашта

''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 8. Шевченкове слово

2009-08-30T07:03:20Z

Лира:

'''Шевченкове слово'''

<metakeywords>Українська література, 3 клас, Розділ 8. Шевченкове слово</metakeywords> *** ''Не цурайтесь того слова, що мати співала, як малого сповивала, з малим розмовляла.''

 Тарас Шевченко * * * У цьому розділі ти знову звернешся до поезії Тараса Григоровича Шевченка. Творчість Великого Кобзаря так багато значить для кожного українця, що ми читаємо і перечитуємо його твори протягом життя.

 Майбутній поет народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків.

 Тарас ріс допитливим, мрійливим хлопчиком. Йому дуже хотілося вчитися малювати. Його вразлива душа, хороша пам'ять увібрали багато картин прекрасної української природи, народного побуту, мову, звичаї. Усе це потім відбилося у його поезії та живопису.

 З кріпацької неволі Тараса Шевченка було викуплено завдяки старанням видатних російських художників. Тоді йому було 24 роки. Перед ним відкрився новий світ. Але тільки 13 років поет почувався вільною людиною. За волелюбні вірші його було заслано в далекі краї без права писати й малювати.

 За своє коротке життя Тарас Григорович Шевченко так багато зробив для українського народу, що його зірка ніколи не згасне в нашій пам'яті. МАЛИЙ ТАРАС ЧУМАКУЄ

 Літо 1824 року було дуже гарне. Небо голубе та ясне від палкого сонячного проміння, що так і ллється пото¬ками на зелені садки Кирилівки, на білі хатини з чор¬ними стріхами й димарями, на пишні квітники перед хатами та на блискучі церковні бані*.

 Тільки в хаті Шевченків невесело. Недобра мачуха побиває дітей-пасинків і проклинає їх, а вже найбільше малого Тараса. Бачить це батько, бачить старенький дідусь, і жаль їм хлопчини.

 — Невинно терпить,— каже батько. Задумався старий дідусь, а по хвилині каже: — А знаєш що, Грицю! Ось ти вибираєшся чумакувати, візьми й Тараса з собою...

 Тарас почув таку милу новину, і мовби його на сто коней посадили. Поїде, світа побачить, степи, козацькі могили. І пригадує собі, як то він уже «їхав з чу¬маками», тому чи не чотири роки вже буде, тоді, як він ішов до «залізних стовпів».

 На другий день раненько батько з Тарасом поснідали, сіли на віз, перехрестилися і... воли рушили. Минають поля, гаї, села, а ось уже й місто біліє перед ними.

 — Що це за місто? — питається в батька Тарас. — Гуляйполе,— відповідає батько.

 І знов села, поля, хутори. При дорозі буйна трава. Батько спиняє воли, випрягає, пускає їх на пашу.

 — Обідатимемо, сину,— каже. Сідають на возі, обідають. — То вже степ, тату? — Ні, Тарасе, це ще не степ, але ось як виїдемо в Херсонщину, то вже почнеться справжній степ, широ¬кий, буйний. Тільки то вже не те, що було колись, тепер уже багато степу зорали, замість тирси пшениця шумить. Тарас не дивиться на міста, його очі біжать дальше — за річку Тикич, у степ безмежний. — А це вже справжній степ? — допитується знову Тарас. — Так, це вже степ,— відповідає батько.

 Віз котиться широким шляхом, а обабіч шляху шумлять високі трави, що вже почали жовкнути від палючого сонця. Тарас бігає зором по степу якось розмріяно. А по хвилині питається: — Тату, то тут жили запорожці? — Так, кажуть старі люди, що тут була запорозька вольниця,— відповів батько. А Тарас уже не допитується, задумався. Його уява малює йому буйних, чубатих запорожців, як вони га¬няються степом, здоганяють татар, що везуть ясир* з України, заводять бій з татарами, бранців визволяють. А потім копають могилу товариству, що впало в бою, і сиплять високу-високу. Все так, як дідусь оповідав, а дідусь знає, бо пам'ятає і запорожців, і гайдамаків. Антін Лотоцький Баня — купол, дах, що має форму півкулі.  Ясир — бранці, полонені. Чому Тарас так хотів чумакувати разом із батьком? Розкажи, по яких місцях вони проїжджали. Які риси характеру хлопчика виявились у його розмові з батьком? Як ти розумієш виділені вислови? Розглянь малюнок. Який епізод твору на ньому зображено? Як художник передав почуття малого Тараса? ТАРАС У НАЙМАХ Після смерті батька Тарас прийшов до учителя-дяка. Сказав йому: — Все робитиму для вас: воду носитиму, дрова колотиму, в школі прибиратиму, тільки дозвольте жити в школі і вчитись. Дуже Тарас вчитись хотів.

 Дяк погодився. Ще б пак — даровий наймит! Та більше він знущався з Тараса, ніж учив його. Завжди голодний, обідраний був Тарас, а п'яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші — цебто бив усіх березовими різками. Втік від нього Тарас. Він чув, що в сусідньому селі дяк дуже письменний і до того ж маляр. «Може, вивчить мене!* — подумав Тарас і пішов до нього. Та новий вчитель наказав зразу Тарасові воду носити з річки аж на гору, де його хата стояла, потім фарбу примусив розтирати, а вчити й не збирався.

 Пішов від нього Тарас до третього дяка, теж маляра. — Вивчіть мене малювати! — попросив хлопець...— Усе вам робитиму, що накажете.

 Але той тільки глянув на Тараса і мовив: — Нічого з тебе не вийде. Ні швець, ні кравець, ні на дуду грець.

 Повернувся сумний Тарас у своє село та й пішов у найми.

 Весь час мріяв Тарас вчитися малювати. Заробить якусь копійку, купить своїм бідним сестричкам, Яринці і сліпенькій Марійці, цукерку чи бубличок, а собі арку¬шик грубого сірого паперу. Сховається у бур'янах, малює і співає сумні пісні. Дуже хороший був голос у Тараса.

 Через деякий час знову він пішов у інше село ще до одного вчителя, і той погодився взяти його в учні. Треба було тільки дозвіл від пана мати. Та коли прийшов до панського управителя за дозво¬лом, той залишив хлопця у пана «козачком» — прислужником. Оксана Іваненко Які поневіряння довелося пережити Тарасу, коли він шукав учителя? Чому, на твою думку, він не залишав своїх пошуків? Будьте дослідниками! Оксана Іваненко написала книжку «Тарасові шляхи», з якої ви довідаєтеся багато цікавого про життя поета. Прочитайте цю книжку! ВЧИТАЙСЯ, ВСЛУХАЙСЯ У ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО! * * * Село! І серце одпочине. Село на нашій Україні — неначе писанка, село. Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади, біліють хати, а на горі стоять палати, неначе диво. А кругом широколистії тополі, а там і ліс, і ліс, і поле, і сині гори за Дніпром. Сам Бог витає над селом. Тарас Шевченко Які порівняння вжито у вірші? Як ти їх розумієш? З яким почуттям написано вірш? *** І досі сниться: під горою меж вербами та над водою біленька хаточка. Сидить неначе й досі сивий дід коло хатиночки і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча. І досі сниться, вийшла з хати веселая, сміючись, мати, цілує діда і дитя, аж тричі весело цілує, прийма на руки, і годує, і спать несе. А дід сидить... Тарас Шевченко Які дві картини зображено у вірші? Як ти думаєш, поет описує те, що колись бачив, чи свої мрії? Читаючи, звертай увагу на межі речень і розділові знаки. Де зробиш найдовшу паузу? *** Тече вода із-за гаю та попід горою. Хлюпощуться качаточка помеж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловить ряску, розмовляє з дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати, брало, заспівало. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти, порадитись, кого б то їм своїм зятем звати, Тарас Шевченко Які рядки вірша свідчать про те, що краса та спокій природи співзвучні настрою людей? З якою інтонацією, силою голосу та в якому темпі слід читати кожну строфу? НАД «КОБЗАРЕМ» Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар. Ані шелесне верба височенька. Наша Оленка відкрила «Кобзар», вголос читає Тараса Шевченка. Ген за рікою синіє гора, В небі веселка розквітла казково. Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевченкове слово. Вадим Скомаровський Яка картина постає у твоїй уяві, коли ти читаєш вірш? З чого видно, що дівчинка захоплена читанням?   З якою силою голосу та у якому темпі читатимеш цей вірш? На яких словах слід зробити наголос? Що нового ви дізнались про життя Тараса Шевченка? Які риси характеру майбутнього поета виявилися ще в дитинстві? Які вислови й порівняння з прочитаних віршів ви запам'ятали? Прочитайте виразно рядки з поезій, які особливо припали вам до душі. Роз'єднайте слова і прочитайте початок вірша Тараса Шевченка

«На вічну пам'ять Котляревському».

 Сонцегріє, вітервіе накалиніодиноке зполянадолину, гніздечко гойдає,— надводоюгнезвербою адеждівсясо ловейко ? червонукалину; Непитай, незнає. Будьте дослідниками! До дня народження поета знайдіть і прочитайте твори про його життєвий шлях. Чи є у вашому краї місця, пов'язані із життям Кобзаря? Розкажіть про них.



''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 

'' ''

Розділ 7. Сторінки для допитливих

2009-08-30T07:01:46Z

Лира:

''' Сторінки для допитливих'''

 <metakeywords>українська література, 3 клас, Розділ 7. Сторінки для допитливих</metakeywords>Певно, у тебе і твоїх друзів часто виникають запи¬тання: що?де?коли?як? чому?.. Де шукати на них відповіді? Джерела різні. Найбагатше з них — книжки: тво¬ри письменників про природу та наукові відкриття, дитячі енциклопедії, словники, журнали.

 Читаючи твори цього розділу, навчайся виділяти головне, запам'ятовувати нові відомості, нові слова, ставити за¬питання, стисло переказувати прочитане.

 ХОТІВ БИ Я ЗНАТИ..

 Хотів би я знати, про що розмовляє берізка з берізкою рано в гайку. Про що невгамовна синичка співає, стрибаючи з гілки на гілку в садку? Хотів би я знати, про що то воркоче бентежна голубка у нас під дашком. Про що загадково струмочок шепоче, збігаючи в пишну долину ярком? Хотів би я знати, про що завжди мріє лелека, забрівши в високу траву. Яка саме зірка у небі зоріє для мене, аж поки я в світі живу? Хотів би я знати, що риба говорить, коли табуниться в прозорій воді. Хотів би я знати, чи дихають гори, чи біль відчувають лани золоті. Хотів би пізнати я все достеменно*, бо так же життя я під сонцем люблю, що всякі новини про світ незбагненний душею і серцем жадібно ловлю! Олекса Кобець Достеменно - точно.  Прочитай вірш мовчки.

 Про що задумується хлопчик? Розглянь малюнок* Чи таким ти уявляєш хлопчика? Попрацюйте разом! На які запитання, поставлені у вірші, ви могли б відповісти? А про що хочете довідатися ви? Запитайте один одного. Прислів'я  Хто багато питає, той багато знає.  Що вміти, того за поясом не носити. ГОРОБЧИК І ВОГОНЬ

 Стара Горобчиха дозволила нарешті своєму маленькому синочку вилетіти із гнізда. Зрадів Горобчик, вилетів, пурхає та все матір питає: — А це що? А то що таке? Пояснила йому мати, що таке зем¬ля, трава, дерева, кури, гуси, ставок. Та ось Горобчик побачив у небі величезну вогненну кулю й питає матір: — А це що? — Це Сонце,— каже Горобчиха.— Воно світле і тепле. — А що таке Сонце? — знову питає невгамовний Горобчик. — Ну, навіщо тобі все це знати? — буркотливо відповідає мудра Горобчиха.— Це Вогонь. — А мені хочеться знати, що таке Вогонь,— зацвірінчав Горобчик і полинув усе вгору і вгору — до Сонця. Линув, поки аж обпалив тоненьке пір'я своїх крилець. Наполохався й повернувся додому. Мати чекала вже його ні жива ні мертва. — Ну, тепер я знаю, що таке Вогонь,— сказав Горобчик

 Василь Сухомлинський

Пастух рогатий

Вийшла Катруся ввечері погуляти. А Надворі сніг, а надворі мороз. і такий пекучий, що в Катрусі щоки  почервоніли, як яблучка. Взяла вона саночки. Почала з гірки спускатися. Ще червоніші щоки стали в Катрусі. Очі блискотять. Пара з рота клубком вилітає. Гарно! Спинилась відпочити. На небо глянула і задивилася. Все небо синє-синє, аж темне, і на ньому без кінця і краю зірок насипано. А між ними ясний ріжок моло¬дого місяця. Аж тут Юрчик вискочив з двору. Кричить: — Гей, Катрусю, це ти? — Я. — Що ти робиш? — Загадки пригадую. — Загадки пригадуєш? Юрчик підбіг до Катрусі, глянув на неї і спитав: — А яку ти вже пригадала?

 — А ось яку,— відповіла Катруся.— Пам'ятаєш, бабуся загадувала: поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий? Але Юрчик не був тоді дома, як бабуся цю загадку загадувала, то й не знав, як її відгадати. Насупився. Пальця до лоба приклав. Думає, а відповіді не знає. Здається йому, що він ніколи не бачив ні такого великого поля, ні таких овечок, ні рогатого пастуха.

 Тоді Катруся сказала йому: — А ти глянь на небо. Добре придивися та й подумай гарненько.

 Глянув Юрчик угору і закричав радо: — Е, тепер я вже знаю, що то! Небо, зірки, молодий місяць! Гарна загадка! Тільки я теж таку знаю. Ану, вгадай, що воно: ішов волох, розсипав горох; почало світати — нема що збирати.

 Тепер Катруся почала відгадувати. Сказала: — Волох — це чоловік; горох — зірки на небі. Це я розумію. А чому, коли почало світати, не стало чого збирати, не вгадаю!

 Юрчик пояснив: — Бо зірки тільки вночі світять, а вранці, коли поч¬не розвиднятися, вони зникають з неба. А тим часом, поки Катруся з Юрчиком загадували і відгадували загадки, як узявся біля них мороз! За ніс щипає, за щоки щипає! Заліз Катрусі в рукавичку; по¬чав добиратися до пальчика на нозі.

 А тут і баба з дверей: — Катре, Юрчику, ану час уже до хати! Бачите, який мороз! Мерщій у хату. Ну, кому я сказала! У хаті затишно. Вікна закутані. Груба горить. Від неї тепло по всій хаті розходиться. Пороздягалися Катруся і Юрчик, посідали біля груби, руки до вогню простягають... Гарно, коли тепло, коли є де зігріти руки...

 Іван Сенченко Коли і де зустрілись діти? Яку загадку загадала Катруся, а яку — Юрчик? Що допомогло їм знайти відгадки? Про¬читай. Знайди в тексті рядки, що підтверджують такі думки: надворі був сильний мороз; Катруся і Юрчик — допитливі й спостережливі. Який епізод оповідання зображено на малюнку? Попрацюйте разом! Перечитайте діалоги. Розіграйте сценку розмови дітей. СКІЛЬКИ РОКІВ ДІДУ МОРОЗУ Скільки років Діду Морозу точно не знає ніхто. Кажуть, що нашому Дідові Морозу років двісті, не більше, але в нього є і значно старші брати. Од¬ноліток нашого Діда Мороза — американський Санта-Клаус (святий Миколай). А от у германських казках можна зустріти дуже старого бога, якого звуть Водан. Він, як і наш Дід Мороз, жив десь далеко на півночі і часом з'являвся, роздаючи дітям і дорослим подарун¬ки. Це, мабуть, найстарший Дід Мороз. Звичай роздавати на Новий рік подарунки дуже давній, як і корінь цього слова — дар-. Подарунок був начебто обіцянкою достатку, щастя, здоров'я — неве¬личким шматком майбутнього багатства.

 Потрапивши до нас, північний казковий персонаж Водан і релігійний персонаж святий Миколай злилися з нашими казковими персонажами — Морозом Мо-розовичем у росіян, Морозом-Морозенком у нас, українців. Поступово з цих кількох казкових персонажів витворився ще один — Дід Мороз. А як сьогодні звуть братів Діда Мороза? В амери¬канців та англійців — це Санта-Клаус, в італійців — Баббо Натале, у французів — Пер Ноель, у Колумбії — Папа Паскуале, в Бразилії — Пай Натал, у німців — Міколаус, у чехів — Мікулаш.

 А де живе Дід Мороз? І сьогодні він — у дитячій уяві — живе на півночі. Тому й пишуть йому листи діти з різних країн, надсилаючи їх у північну країну Фінляндію. Алла Коваль Що для тебе було новим, несподіваним у прочитаному? Перечитай рядки, в яких сказано про те, як утворилося ім'я Дід Мороз. А як його називають в інших країнах? Звідки походить звичай дарувати на Новий рік подарунки? Чому, на твою думку, ми і зараз його дотримуємося? Які ще твори Алли Коваль тобі відомі? Знайди речення, у яких є слова Водан, північний. ЯКОГО КОЛЬОРУ СЛОВА Небо чисте, по-молодому усміхнене. Воно синіє, наче там висіяно море волошок, і фіалок, і півників, і ще всячину квітів, що не в'януть, хоч би яка була спека, і не схиляють голівок у жалобі, хоч би яке сонце пекло.

 Мабуть, тому вподобав я дивитись на небо, що з-поміж усіх кольорів найдужче люблю синій. Він мені скрізь увижається, й коли я бачу щось синє — чи квітку, чи очі, чи дівоче плаття, чи просто чую саме слово «синій»,— враз мені стає добре, я щасливий, і душа моя сміється й грає так, як грають проти сонця збиті на ставу бризки води. Іноді все в цьому світі уявляється мені синім: ото, начебто, ростуть сині тополі над синьою дорогою, їдуть сині вози, запряжені синіми кіньми, випадають сині дощі. І як було б цікаво, якби раптом посеред зими випав на наше село синій сніг, синя завірюха захуржё-лила-зареготала!

 Але чомусь не можу уявити, щоб молоко нашої корови Лиски було синє. Ще можу припустити, що Лиска наша геть уся посиніла й великі очі її стали сині, а от молоко залишається для мене білим, хоч і як силкуюся побачити його синім. І чомусь так само сметана для мене біліє, і сир, і вареники з сиром. А якого кольору слова?

 Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «ма¬ма» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов'язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори, разом узяті.

 А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум'ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше... Й одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя. Слово «осінь» туге й жовте, наче віск.

 Слово «пролісок» — біле, й чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, й гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, й зда¬валось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим* пушком.

 Пролетіла над подвір'ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово «ворона» — чорне. От цікаво — а ворона знає, що її звати вороною? А собаки знають, що вони собаки? А вівці, а воли, а коні?

 А наша корова Лиска знає, що її звати Лискою! Євген Гуцало Смарагдовий — зелений. Що в цьому творі здивувало тебе? Які слова уявляються автору синіми? Чому? Чому для нього слова «рідна мама» — мов усі кольори, разом узятії А якими є ці слова для тебе? Читаючи другий абзац, передай голосом почуття радості оповідача. Який абзац прочитаєш як роздум-міркування? Поміркуйте разом над запитаннями, наведеними наприкінці оповідання. Прочитайте виділені слова. Чи так само, як автор, ви уяв¬ляєте колір слів осінь, пролісок, зозуля, ворона? СКІЛЬКИ РІК В УКРАЇНІ? Угорі орли літають, а внизу потоки грають, не відома горам тиша: буйні води котить Тиса, рине* Прут і Латориця, Черемоші два іскряться: один — Білий, другий — Чорний, кожен смілий та проворний... Під Карпатами Дністер тихе плесо розпростер, як волошки, голубий у Дністер впадає Стрий. А по той бік гір чимдуж поспішає долом Уж. А над Ужем, кожен знає, місто Ужгород зростає! Крізь Донбас повз терикони* мчить Донець без перепони,— шлях верстає, гін* за гоном, щоб з'єднатись з тихим Доном. Ось Дніпро біжить невпинний, річка — символ України. На зеленій на Десні просто диво навесні. І на Ворсклі у свічадо* всі полтавки зорять* радо. України крайній пруг* обмиває річка Буг. Володимир Лучук Рине — бурхливо тече. Терикон — насип з пустої породи біля шахти.  Гін — тут: частина шляху.  Свічадо — дзеркало. Зорять — тут: дивляться.  Пруг — край чого-небудь. Скільки річок згадано у вірші? Які характерні ознаки кожної з них? Прочитай, у яких краях вони протікають. Читаючи, звертай увагу на межі речень і розділові знаки. Попрацюйте разом! Які річки є у вашій місцевості? Розкажіть про них. Загадка Наче скло прозоре, в'ється синя стрічка. То біжить у море безупинна .... Степан Жупанин ЯК РОЗМОВЛЯЮТЬ ТВАРИНИ

 У казках тварини розмовляють. А як насправді? Є в них мова чи нема?

 Тварини спілкуються між собою за допомогою запахів, рухів тіла, голосу. У них, таким чином, не одна, а ніби три мови. Тваринна мова дуже виразна. Це переважно такі вигуки: «Увага!», «Стережись!», «Рятуйся!», «Забирайся геть!» Сила і частота цих вигуків залежать від стану тварини. Якщо, наприклад, жаб'яче «бреке-ке-ке» звучить спокійно — значить, тваринка миролюбна, а коли сильно і коротко — назріває сварка за територію.

 Подаючи звуковий сигнал, білка скрекоче, бобер ляпає хвостом по воді, олені б'ють копитами по землі, а зайці стукотять задніми лапами. В разі небезпеки кабан коротко хрокає, а лось форкає. Козуленя, зголоднівши, тоненько свистить — підкликає матір. Коли лисиця приносить лисенятам їжу, то про своє наближення до нори повідомляє звуком «уф-уф».

 Звірі змалечку вчаться розпізнавати звуки безпечні й небезпечні — які з них належать своїм і які — чужакам. Усі незнайомі звуки викликають у них настороженість, бо можуть становити загрозу.

 Більшість тварин розуміє голос не тільки свого виду, а й інших видів. Наприклад, крики сойки або сороки знають усі жителі лісу. Вовки розуміють голос ворона, олені — гавкіт собаки. Шпак, сорока, ворона, ворон, сойка, дрізд, снігур здатні наслідувати голоси інших тварин, можуть вимовляти окремі людські слова. Знати голоси тварин треба для того, щоб передбачити їхню поведінку під час зустрічі чи при спілкуванні.

 Володимир Бондаренко Знайди і прочитай слова, що передають голоси різних тварин. Як тварини повідомляють одна одній про небезпеку? Які птахи вміють наслідувати голоси інших тварин? Знайди у тексті речення, яке містить найбільшу кількість назв птахів. Поміркуйте разом! Чи можете ви доповнити текст розповіддю про мову інших тварин? А як ви спілкуєтесь зі своїми домашніми улюбленцями? НЕСЛУХНЯНА КУЛЬКОВА РУЧКА

 Нерідко випадало, що нові речі вигадували далекі від техніки люди. Так трапилось і з цим винаходом. Шістдесят років тому жили в Угорщині два брати на прізвище Біро. Один був художником, а другий — хіміком.

 Одного разу художник замилувався, як маляр фарбує валиком стіну. Весело біг валик із фарбою по стіні, залишаючи рівну, гарну смугу. — А що, коли зробити таку ручку? — подумав художник.— Нехай і на папері залишається рівна, гарна лінія.

 Незабаром за його кресленнями виготовили першу ручку з маленьким валиком на кінці. Але... ручка писала погано. Прямо писала, а навкіс — ні. — Нічого,— вирішили брати та замінили валик на маленьку кульку, яку настромили на вісь. Тепер ручка навкіс писала добре, але зовсім не хотіла писати прямо. Потрібно було, щоб кулька рухалась вільно, але з руч¬ки не випадала. Як же це зробити? Для кульки виготовили маленьку круглу коробочку, трохи більшу за саму кульку, краї якої трохи загнули. Тепер кулька котилася у коробочці в будь-який бік, а загнуті краї не давали їй випасти.

 І ось, нарешті, після цілого року експериментів*, брати вперше писали ручкою з кулькою, затиснутою в мідній коробочці. Кулька оберталась вільно, фарба рівно лягала на папір. Ручка працювала чудово.

 Брати так зраділи, що влаштували свято. Якби вони тільки знали, скільки ще попереду клопоту... Ручку вони вигадали гарну. Але з фарбою була біда. Та фарба, якою вони користувалися, за ніч засохла і приклеїла кульку. Ручка зіпсувалась. Брати приготу¬вали рідкішу фарбу. Ручка потекла, залишаючи плями на папері.

 Тоді це здавалось дрібницею, вони думали, що замінять чорнило, і все буде гаразд. Проте, скільки во¬ни не випробовували нові й нові складники, все було, як і раніше. Знайшли чорнила, які не висихали декілька днів, але більшого досягти не змогли.

 А потім братам довелось з Угорщини перебратися в Аргентину.

 Гроші закінчувалися. Брати почали випуск кулькових ручок. їх брали погано: кому потрібна ручка, котра зіпсується через тиждень. Та продаж ручок прино¬сив які-не-які гроші на життя.

 І ось обидва брати сидять в маленькій квартирці. У ній сутінки: світло доводиться економити.

 — Все, з мене досить! — говорить старший брат-художник.— Одинадцять років я змарнував на цю ручку! Кожен день ми пробуємо нове чорнило, а результату немає. Я кидаю це діло.

 Хімік мовчить. Він пбдумки перебирає речовини, котрі вони ще не випробовували. Повинна ж бути така, яка не дасть ручці засихати! — Взагалі, що ми марудимось* із цією ручкою? Давай вигадаємо щось інше. Адже ручка — це так, дрібниця,— знову говорить художник. Мовчить хімік. Він знає, що на Землі два з половиною мільярди людей. Якщо ручка буде гарною,— а він у цьому переконаний,— багато мільйонів людей бу¬дуть користуватись нею. А річ, потрібна мільйонам людей, не може бути дрібницею.

 — Ні, я буду продовжувати далі,— каже він братові.— Сьогодні я прочитав у журналі, що якийсь Січ в Америці вигадав нове чорнило. З гліцерину. Він не засихає, а папір добре вбирає гліцерин.

 — А якщо і це чорнило буде поганим? — запитує художник.

 — Спробуємо що-небудь інше,— твердо відповідає брат.

 Минув час. Чорнило Січа теж не підійшло, але кулька до ручки прилипати перестала. Гліцерин не давав чорнилу засихати. Брати зробили чорнило густішим, потім ще густішим. Воно перетворилось на пасту. І, нарешті, через одинадцять років від початку роботи ручка писала так, як потрібно! Скільки кулькових ручок лежить зараз у шкільних портфелях! Кожна з них — маленький пам'ятник розуму людини. І людській наполегливості.

 Марк Беденко

 Експеримент — випробування, дослід.  Марудитись — робити щось довго, клопітливо. Що нового ти дізнався з цього тексту? Чому ручку названо неслухняною? Простеж, скільки випробувань здійснили брати, щоб досягти бажаного результату. Які риси характеру виявили винахідники? Підготуйся стисло переказати текст. Прислів'я Не тяжка робота, коли є охота. ЧИ ЛЮБИШ ТИ ЧИТАТИ ЖУРНАЛИ?

 Для української дітвори зараз видається чимало журналів: «Барвінок», «Джміль», «Дивосвіт», «Пізнайко», «Соняшник», «Стежка»... Якщо ти читаєш хоча б один з них, — це дуже добре, бо журнал і розважає, і навчає.

 Чим відрізняється журнал від книжки? Він виходить щомісяця під однією назвою. Як правило, у журналах багато яскравих малюнків, журнал друкує листи своїх читачів. Так, журналу «Барвінок» уже 75 років! А це означає, що його читали не лише твої батьки, а й бабусі й дідусі. Справді, «Барвінкова родина — вся Україна!»

 Скільки в ньому цікавого! От хоча б створена на сторінках журналу дитяча енциклопедія, у якій є відповіді на найцікавіші запитання читачів: як виглядають інопланетяни? Навіщо півням гребінь на голові? Чому людям подобається солодке, а гірке — ні? Яка вага усіх книг планети? Хто вигадав пісню? Хто створив першу картину? Чому Венера обертається у протилежний, порівняно з іншими планетами, бік? Як виміряти довжину блискавки і веселки? Чому ми на¬зиваємося людьми? Чи є у Всесвіті планета, схожа на нашу? Скільки років лінійці? Чому лисиця хитра? Чому вода мокра? Як на Землі виникли гори? Де люди відпочиватимуть у майбутньому?

 На сторінках журналу — конкурси, листи читачів, улюблені казки, хитромудрі завдання. Хіба можна проминути «Вулицю розумників», «Провулок загадковий», «Узвіз кмітливих», «Майдан пустунів», «Мовну лікарню у школі Магії»?

 Журнал «Джміль» відрізняється від інших дитячих видань тим, що розповідає про живопис, музику, літературу. Чого тут тільки не прочитаєш! І новий кінець старої казки, і цікаве про птахів, тварин, про пригоди, що для роздумів нагода. Розглянеш картини художників, поспіваєш... Не виходячи з дому, не вмикаючи телевізора, зайдеш до Клубу допитливих, Клубу кмітливих, ігротеки, концертної зали. В одному з номерів журналу читачі разом з хлопчиком Петриком та його друзями розмірковували над тим, як можуть змінюватися їхні «знаю» і «не знаю»: «—Якщо ви чогось не знаєте, чи можна сказати, що ви нічого не знаєте? Отже, наші «знаю» і «не знаю» постійно змінюються. Якщо хочете стати освіченими, то маєте постійно своє «не знаю» перетворювати на «знаю», а «знаю мало» — на велике знання.

 Тут гості Петрика засперечалися. Сашко вигукнув: — Я знаю, що всі знання живуть у голові. — А я знаю, звідки вони до нас приходять,— впевнено заявив Петрик. — До мене знання приходять від моїх рук, вух, очей... — І що ж вони тобі розповідають? Нічого ти не знаєш, знання приходять з книжок, від мами і тата, від учителя, з телевізора,— засміялася Марійка. — А я про це й кажу. От дивлюся, слухаю, відчуваю, думаю, міркую, і в моїй голові з'являються знання». А як думаєш ти? Багато цікавого можна знайти і в інших дитячих журналах, кожен з яких чекає на свого читача.

 Олександра Савченко Що нового ти дізнався з тексту? Про що ти хотів би прочитати в журналі? Якщо ти передплачуєш журнал, принеси його до класу,розкажи про найцікавіше в ньому своїм однокласникам. Бажаю усім учням стати не лише читачами журналів, а й їх дописувачами! Що з прочитаного у розділі вас найбільше зацікавило? Пригадайте назви прочитаних творів. Які з них починаються словом скільки? Хто їх автори? Кого з героїв прочитаних творів можна назвати допитливим? Чому? З яких джерел можна одержати нові відомості, де знайти відповіді на запитання що? хто? де? коли? чому? Запитайте один одного про те, що вас цікавить у природі, техніці, історії. Доберіть до слів питати і знати ланцюжки споріднених слів. Поміркуйте над змістом прислів'я Око бачить далеко, а розум — ще далі. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.''

''Надіслано читачами з інтернет-сайту.''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 6. Зачарувала все зима...

2009-08-30T06:58:08Z

Лира:

ЗАЧАРУВАЛА ВСЕ ЗИМА...

 <metakeywords>українська література, 3 клас, розділ 6,ЗАЧАРУВАЛА ВСЕ ЗИМА...</metakeywords>

Далі ти прочитаєш вірші про світ зимової природи та про веселі зимові свята. Читаючи, звертай увагу на нові слова, образні вислови, порівняння. Пригадай, які твори цих авторів ти читав раніше. * * * Прийшла зима біловолоса... Неначе білим полотном, блискучим снігом одяглося село і поле за селом. Над полем синьою дугою широке небо простяглось... І, мов сльозою золотою, блискуче сонце налилось. Не так і дивиться, як літом, не так і високо стоїть, і не таким блискучим світом його вінок ясний горить. Замовкла річка під горою: на зиму стала одпочить, укрилась ковдрою скляною. І верболіз не шелестить... Дрімають, стоячи, тополі, і очерет сухий дріма... Усе заснуло поневолі, зачарувала все зима. Андрій Бобенко В яких рядках вірша зима змальована як жива істота? А як ти розумієш вислів зачарувала все зима? Які малюнки можна намалювати до цього твору? Описуючи їх, використовуй виділені слова і речення. НОВИЙ РІК Прийшов Січень-новорічень,  приніс торбу мальовану: — З Новим роком, малята!  Виглянув з торби Горішок: — Будьте міцні і здорові!  Виглянув Калач-Посівач,  сипонув пашниці: — Щастя й добра вам,  як води з криниці! —  А дід Старий рік  закотився бубликом у сніг. Дмитро Чередниченко НІЧКА-НОВОРІЧКА Гарна нічка-новорічка! Найчудовіша в зимі! Новорічка-чарівничка... Поміркуйте-но самі: на ялинках ця чаклунка скрізь запалює зірки і найкращі подарунки нам кладе під подушки. 0 дванадцятій годині похитнеться стрілка — скік! І ми всі за мить єдину підростем на цілий рік. Василь Моруга Про яке свято розповідається у віршах? Чому його так люблять і дорослі, й діти?  Вивчи один з віршів напам'ять і підготуйся виразно його прочитати. ЗДІЙСНИТЬСЯ ВСЕ... Коли ми вірим у неможливе, воно можливим для нас стає. І нещасливі стають щасливі, коли годинник дванадцять б'є. Коли ми любим, коли ми вірим — ми всі стаємо чарівники. І дикі звірі стають покірні, навіть їжу беруть з руки. Коли ми хочем, коли ми прагнем — все буде, буде. Той час проб'є. Ми добрі феї, ми сильні маги. Запрагнем щастя — і щастя є! І буде Радість в нас Отакенна! І отакусінька печаль. Заб'ється серце у манекена, а музика розплавить сталь. Все збудеться. Усе здійсниться. От-от настане... Настає! Умій лиш вірить і трудиться, і прилетить твоя жар-птиця, коли годинник дванадцять б'є! Ірина Жиленко

''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 5. Байки

2009-08-30T06:56:33Z

Лира:

'''Байки''' <metakeywords>Українська література, 3 клас, Розділ 5 . Байки.</metakeywords>

''Байка ''— невеликий, найчастіше віршований твір повчального змісту. У байках в образах тварин, рослин, різних предметів зображено людей. У більшості байок є повчальний висновок, з якого читачі можуть зрозуміти, що схвалюється, а що засуджу¬ється. Автора таких творів називають байкарем. Леонід Глібов — видатний український байкар. Поет народився на Полтавщині. Ще в гімназії почав писати вірші. Більшу частину життя він прожив у Чернігові, де працював у школі, багато писав для дітей і дорослих.

 Пригадай віршовані загадки, пісеньки, акровірші цього автора.

 Байки, що ти прочитаєш, знають багато поколінь українських дітей.

Чим вони заслужили таку шану?

 Поміркуй про це, ознайомившись із творами Леоніда Глібова. ЛЕБІДЬ, ЩУКА І РАК У товаристві лад — усяк тому радіє; дурне безладдя* лихо діє, і діло, як на гріх, не діло — тільки сміх. Колись-то Лебідь, Рак та Щука приставить хуру* узялись. От трое разом запряглись, смикнули — катма* ходу... Що за морока*? Що робить? А й не велика, бачся, штука,— так Лебідь рветься підлетіть, Рак упирається, а Щука тягне в воду. Хто винен з них, хто ні — судить не нам, та тільки хура й досі там. Леонід Глібов Безладдя — непорядок.  Хура — віз.  Катма — немає.  Морока — клопіт. Прочитай байку мовчки. Чому Лебедю, Ракові й Щуці не вдалося зрушити з місця хуру? Який висновок зробив оповідач, спостерігаючи цю картину? Підготуйся прочитати байку вголос: подумай, з якою інтонацією треба читати кожну строфу. Поміркуй! Які слова байки звучать як прислів'я? Чого вони нас навчають? КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ У степу, в траві пахучій, коник, вд*атний молодець, і веселий, і співучий, і проворний стрибунець, чи в пшениченьку, чи в жито, досхочу розкошував і цілісінькеє літо, не вгаваючи, співав; розгулявся на всі боки, все байдуже, все дарма... Коли гульк — аж в степ широкий суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; кинувсь він до Мурав'я: — Дядьку, он зима біліє! От тепер же згину я! Чуєш — в лісі ворон кряче, вітри буйнії гудуть? Порятуй, порадь, земляче, як це лихо перебуть! — Опізнився, небораче,— одказав земляк йому,— хто кохав життя ледаче, непереливки* тому. — Як же в світі не радіти? Все кругом тебе цвіте,— Коник,— пташки, квіти, любе літечко на те; скочиш на траву шовкову — все співав би та співав.— На таку веселу мову Муравей йому сказав: — Проспівав ти літо Боже,— вдача вже твоя така,— а тепер танцюй, небоже, на морозі гопака! Леонід Глібов Непереливки — скрутно, дуже погано. Прочитай байку мовчки. Зверни увагу на слова вдатний  проворний стрибунець, досхочу розкошував. Подумай, яку рису характеру Коника вони підкреслюють.

 З яким проханням звернувся Коник до Мурав'я? Що відповів йому Муравей? Прочитай.

 Простеж, як і чому змінювалася поведінка Коника. Пере¬дай ці зміни голосом.

 Поміркуйте разом! Чи можна з тексту байки судити про те, кого в ній засуджує автор? Доведіть свою думку.

 Як ви гадаєте, кого мав на увазі байкар, розповідаючи про Коника і Мурав'я?

 ЧИЖ ТА ГОЛУБ Весною Чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав та якось у сильце* й попав; сердега в клітці рветься, б'ється... А Голуб бачить та сміється: — А що? Попавсь? От тобі й на! Вже, певно, голова дурна... Не бійсь, мене б не піддурили, хоч як би не хитрили, бо я не Чижик! Ні... оце! — Аж гульк — і сам піймавсь в сильце Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся! Леонід Глібов Вовки «Чого, братику, так зблід?  Що з тобою сталось?» — Ах, за мною через став  аж сто вовків гналось!  «Бог з тобою!.. Сто вовків!..  Та б село почуло...» — Та воно так і не сто,  а п'ятдесят було. «Та й п'ятдесят диво в нас...  Де б їх стільки взялось?» — Ну, Іванцю, нехай так,  але десять гналось. «Та і десять не було!  Знать, один усього?» — А як один? Аби вовк!  Страшно і одного... «А може, то і не вовк?» — А що ж то ходило?  Таке сиве та мале, а хвостик, як шило. Степан Руданський

 ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 
'' ''

Розділ 4. П'єси-казки

2009-08-30T06:55:16Z

Лира:

'''П'єси-казки''' <metakeywords>українська література, 3 клас, Розділ 4,П"Єси - казки.</metakeywords>

Що таке казка, ти вже знаєш. А що таке п'єса? У п'єсі зміст передано через розмови дійових осіб. П'єси читають за ролями і розігрують як вистави на сцені.

 У тексті п'єс є описи місць, де відбувається дія, слова ведучого. Дійові особи говорять діалогами (по двоє і більше осіб) або монологами (одноосібно). У розділі ти читатимеш казки, що написані у вигляді п'єс. Звідси і назва — «п'єса-казка».

 Перш ніж читати п'єсу вголос, слід розглянути, як її побудовано, як чергуються слова дійових осіб, визначити, хто виконуватиме ролі. П'єсу-казку «Бабусина пригода» написав відомий український поет Олександр Олесь, твори якого ти вже добре знаєш. Цю п'єсу він створив для свого сина Олежика, з яким часто грався.

 БАБУСИНА ПРИГОДА Дійові особи: Бабуся. Песик. Ведмідь. Каченята. Лис. Каченя. Гай, лука, за нею річка. Бабуся з лозиною і клуноч¬ком жене каченят на луку і спиняється під деревом. ''Бабуся'' Пасіться, любі каченятка,  скубіть собі м'яку травичку,  купайте в сонечку крилятка  та поринайте у водичку.  Ловіть метеликів та мушок,  але наставте добре вушка:  там, бачите, синіє ліс.  Живе в тім лісі хитрий Лис.  Ану ж бо всі запам'ятайте:  як Лиса вгледите — тікайте!  (До Песика.) А ти, чорненький, не лежи: малих пильненько стережи!  Коли б десь Лис чи Вовк скакав,  що ти робитимеш? ''Песик '' Гав, гав! ''Бабуся '' (киває головою і гладить Песика)  Гаразд! Дивись мені пильніше  та гавкай дужче, голосніше! ''Песик'' (весело скаче й голосно гавкає)  Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав! ''Бабуся '' Та я ж не Лис — чого пристав? ''Песик біжить до каченят, які вже розсипалися по луці й пасуться.'' ''Бабуся '' Як любо, мило серед гаю!..  Спочину, ляжу задрімаю. ''Лягає на траву й кладе клуночок під голову. Виходить Ведмідь, розглядається навкруги і враз спиняється, побачивши Бабусю. Ведмідь''  А хто це тут лежить та спить?  Хто смів ногою тут ступить?  Тут все моє — і луг, і гай.  Я з'їм тебе! Ану, вставай! Будить лапою Бабусю. ''Бабуся (прокинувшись)  Ой лишенько! Ведмідь! Боюся... Ведмідь'' Ти хто така? ''Бабуся'' Та я — Бабуся. Там, під горою, в мене хатка...  А тут пасу я каченятка. ''Ведмідь '' А що то в клуночку у тебе? Бабуся  Та це ж медку взяла для себе. ''Ведмідь (облизуючись) '' Медку? Медку! Люблю медок! Але ненавиджу бджілок!  (До Бабусі лагідно.)  Коли медку мені даси,  хоч і щодня качат паси. ''Бабуся'' Чому ж Ведмедику не дати,  коли він хоче ласувати...  На хліб намазати — чи так? ''Ведмідь''  І сам не знаю, краще як... Бабуся бере ложку й набирає з горнятка меду. Ведмідь нетерпляче тупцює й похапливо їсть, обли¬зуючи ложку й лапи. Здалека чути гавкання Песика. ''Песик''  Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав! ''Бабуся'' Ой Боженьку, це ж Лис напав! ''Ведмідь '' Не бійсь, Бабусю, захищу,  а Лиса хитрого провчу! Біжать каченята, за ними женеться Лисі ловить каченят. Ведмідь забігає збоку й хапає Лиса. ''Ведмідь '' Ой, будеш, Лисе, у мішку...  Чого це ніс твій у пушку? ''Лис'' Та я хотів пограти з ними... Ведмідь Ага! Попався! Не пручайся!  Кажи всю правду, признавайся:  чого ти гнався за малими?

 ''Лис'' То Каченя мене напало і якось в рот саме попало... ''Ведмідь '' Не вірю, Лисе!  (До Песика.)  Він сказав неправду, Песику? Песик (притакуючи)  Гав-гав! ''Каченя'' (до Ведмедя)  Неправду каже Лис,  що я його напало...  Чого б я в рот скакало?!  Щоб голову одгриз? ''Каченята (гуртом) '' Так-так! Ках-ках, так-так, ках-ках... ''Ведмідь '' Кажи негайно, признавайся,  а коли ні, то в торбу пхайся. ''Песик (завзято) '' Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав! Ведмідь (до Песика)  А може б, ти вже перестав? (До Лиса.) Не сором гнатись за малими? ''Лис'' Та я хотів пограти з ними... ''Ведмідь''  Бабусю, маєш ти лозину?  Ану, почухай Лису спину. Бабуся, усміхаючись, бере лозину. ''Песик (до Лиса)''  Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав! Лис (до Бабусі) Скажіть, щоб він хоч не лякав. (Стає на коліна.) Пустіть, у мене діточки... Всі золоті, як зірочки. Вони мене додому ждуть, без мене не їдять, не п'ють. Я вже не буду, присягаю... ''Бабуся (до Ведмедя)'' Пустіть! І я вже вас благаю, він більш не буде... ''Ведмідь (до Лиса)'' Ну, дивись! А попадешся — не просись. ''Пускає Лиса. Песик кидається за Л и с о м.'' ''Песик (завзято)'' Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав! ''Усі стають навшпиньки й дивляться. Песик за хвилину повертається.'' ''Ведмідь (до Песика)'' Чому ж ти Лиса не впіймав? ''Песик винувато стає перед Ведмедем, склавши передні лапки й похиливши голову. Бабуся (до каченят)'' Напаслися? Наїлися? На Лиса надивилися? ''Каченята (киваючи головами)'' Так-так! Ках-ках, так-так, ках-ках... ''Бабуся'' Ходімте вже до хатки. Вже вечір. Час і спатки. Подякуйте ж, маленькі, Ведмедеві гарненько. Каченята (вклоняються Ведмедеві)  Так-так! Ках-ках, так-так, ках-ках... ''Ведмідь '' Коли б щось трапилось, кричіть:  «Біжіть, Ведмедику, біжіть!»  Хай нападе чи Вовк, чи Лис — ,   вже не сховається у ліс. ''Бабуся (бере клуночок і лозину) '' То ми вже підемо до хати... (До Ведмедя.)  Хотіла б я вам щось сказати. ''Ведмідь '' Кажіть, Бабусю: наперед я  вам віддячуся за мед. ''Бабуся '' Чи не могла б я вас просити  колись до мене загостити?  Зробіть цю ласку: завітайте! ''Ведмідь '' Чи ж то безпечно? Уважайте —  щоб там до лиха не прийшло.  Це ж вам не праліс*, а село! '' Бабуся '' Та й близько там села немає!  Гора, а з неї ліс збігає,  та десь потік шумить здалека —  оце й уся вам небезпека.  Побачите мою хатинку  й таку (показує) з горішками торбинку. ''Ведмідь '' А ви горіхів не їсте? ''Бабуся''  Мої вже зуби не на те. ''Ведмідь '' А в мене зуби — подивіться!  (Широко роззявляє рота.) ''Бабуся '' Ой лишенько! Та не трудіться! ''Ведмідь '' Та я відверто вам скажу,  що я і камінь розкушу! '' Бабуся '' А я... Ось я, стара Бабуся,  а вас і стільки (показує) не боюся. ''Ведмідь '' (піднімає лапи й кидається на Бабусю)  Гам-гам! А що, Бабусю, налякав? ''Бабуся перелякано хапається за серце.  П е с и к, як м'ячик, стрибає вбік і гавкає на В е д м е д я,'' Песик  Гав-гав, гав-гав! Гав-гав, гав-гав! ''Бабуся (отямившись)''  Аж з переляку піт облив!  Гаразд, що Песик захистив. В''едмідь (ніяково) '' Простіть... Я тільки жартував,  а ти вже, Песику, «гав-гав»! ''Бабуся '' То що ж, заглянете до хати? ''Ведмідь''  Я вже не буду жартувати.  Прийду! Кажу: прийду і край! ''Бабуся '' А я до вас! Такий звичай. Ведмідь  Та ви ж не втрапите до мене —  там ліс, як море те зелене. ''Бабуся (показуючи на Песика) '' А це ось хто? Хай молоде,  та має носа — доведе! ''Ведмідь '' Це може статись: добрі пси,  ой, мають капосні носи!  Нехай прийдуть і каченятка —  я покажу їм ведмедятка.  (До каченят.) Вас не злякає довгий шлях? ''Каченята '' Так-так! Так-так,  ках-ках, ках-ках. ''Ведмідь '' Ой, я люблю таночки...  Ану, малі, хоч трошки! ''Бабуся '' Беріться за крилятка,  танцюйте, каченятка! ''Каченята '' Так-так, ках-ках,  так-так, ках-ках... ''Каченята танцюють. Ведмідь, пританцьовуючи, запрошує Бабусю,  із нею прилучається до загального танцю.'' Праліс — незайманий, віковий ліс. Попрацюйте разом! Назвіть дійових осіб п'єси. У кого з них найбільша роль, а в кого — найменша? Які ролі ви хотіли б виконувати? Коротко розкажіть, як розгортається дія: зачин — основна частина — кінцівка Підготуйтесь до читання п'єси за ролями. З'ясуйте, скільки треба виконавців. Які характерні риси має кожен герой твору? Як це краще передати інтонацією і жестами? Який настрій переважає у п'єсі — веселий чи сумний? Знайдіть у тексті п'єси уривки, яким відповідають малюнки. Якими зображено бабусю й ведмедя? *** У п'єсі-казці «Гуси-лебеді» ти впізнаєш відому російську народну казку, оновлену письменницею Ніною Куфко. У творі відображено укра¬їнський побут. Читаючи п'єсу, порівнюй її з народною казкою. Які нові герої в ній з'явилися? Що ще змінилося? ГУСИ-ЛЕБЕДІ Дійові особи: ''Батько. Мати. Орися. Подруги Орисі. Іванко. К і т. Сова. П і ч. Черешня. Річка. їжак. Ведучий 1. '' ''Ведучий 2.  Дівчатка.  Гуси. Ялиночки. Ведучий 1'' Великдень — свято навесні. Веселий гомін у шпаківнях. Прозоре небо. Дні ясні. Птахи уже вернулись з півдня. В цей день Орисині батьки кудись надумали збиратись, і каже батько до дочки. ''Батько'' Сьогодні, доню, кидай гратись. Ось тут картопелька, звари і не відходь сама від ґанку. ''Мати '' А головне — гляди Іванка! ''Ведучий 1 '' Сказали так і подались.  Орисі заздрять щиро діти:  дівча метке, встигає скрізь,  уміє братика глядіти.  Пішли батьки, Орися вмилась.  Іванко спав у холодку.  Сіренький котичок на ґанку  згорнувся бубликом і ліг,  очима кидав на Іванка —  дитячий сон його стеріг.  І раптом від сусідів з хати  кричать Орисі. ''Подруги '' Все облиш!  Не можна в свято працювати  ти краще йди до нас скоріш!  Ми будем крашанки катати.  Дівчата, все сюди несіть! ''Ведучий 1 '' Орися стала міркувати... ''Орися''  Піду швиденько хоч на мить! Ведучий 1  Схопила крашанки із миски  і котику дає наказ. ''Орися''  Сиди ось тут, гляди колиску.  Побачиш, я вернуся враз. Музика. Танок дівчаток з крашанками. ''Ведучий 1  ''Орися крашанки катає,  кладе в блискучий жолобок...  Аж налетіла ціла зграя,  закрила крилами садок. ''Музика. Літають гуси, забирають Іванка.'' Це гуси-лебеді летіли,  до хлопця шиї простягли,  його з колиски підхопили  і аж до неба підняли.  Злякався котик, що робити?!  Біжить, Орисі сповіща. ''К і т'' Як лебедів мені зловити? ''Орися '' Ой леле! ''Ведучий 1 '' Скрикнуло дівча.  Біжить додому що є сили —  самотня люлька у саду. ''Орися '' Де ти,Іванку? Де ти, милий?  Шукати братика іду!  Ти, котику, іди до хати,  сиди тихенько, стережи,  як тільки прийдуть батько й мати,  про все їм, любий, розкажи. ''Музика. З'являються ялиночки, стають у шаховому порядку. Ритмічні рухи. ''''Ведучий 2 ''''' Іде стежинкою до гаю, шукає у незнане путь..  Сову побачила, питає. Орися  Де гуси-лебеді живуть? ''Сова'' Я знаю, люба,— ти в тривозі,  іди праворуч, не звертай  та в небезпечній цій дорозі  не їж ні крихти, пам'ятай! ''Ведучий '' Біжить Орися по травичці.  Сова ж казала «не звернуть»! Аж піч стоїть. Вклонилась пічці. ''Орися '' Де гуси-лебеді живуть? ''П і ч'' Я знаю, де вони летіли,  скуштуй вареничків — скажу. ''Орися''  Сова ж «ні крихти» не веліла...  Без їжі, мабуть, добіжу. ''Ведучий 2''  Біжить Орися. Чує — бджілки  біля черешеньки гудуть.  Вклонилась їм, торкнулась гілки. ''Орися '' Де гуси-лебеді живуть? ''Черешня '' Я бачила, куди летіли,  з'їж ці черешеньки — скажу. ''Орися '' Сова ж «ні крихти» не веліла.  Без їжі, мабуть, добіжу. ''Ведучий 2 '' Біжить Орися, поспішає,  аж бачить річку іздаля,  молочна річка протікає,  а бережки всі з киселя.  Підбігла дівчинка, питає. ''Орися '' Чи вірно вибрала я путь?  Скажи, ти це напевно знаєш,—  де гуси-лебеді живуть? ''Річка '' Я знаю, та зажди хоч трошки,  сідай, накрийся рушничком.  Ось тут є мисочка і ложка,  кисіль солодкий з молочком. ''Орися '' Ні, річко люба, я не сяду,  відверто я тобі скажу,—  я слухаю сови поради,  тому, пробач, я побіжу. ''Ведучий 2'' Побігла далі, ліс без краю,  втомилась, сіла на пеньок...  Іде доріжкою, кульгає  маленький сірий їжачок. ''їжак'' Добридень! Чом ти тут блукаєш?  Знайома вже з лісовиком?  Баба Яга тут проживає,  її хатина за горбком. У неї є сова-служниця,  та лиш брехню від неї чуть,  ще є великі білі птиці,  їх гуси-лебеді зовуть. ''Орися''  Я їх шукаю! Мій там братик!  Що діяти? Як я зайду?  Скажу, мабуть, прийшла забрати  свого Іванка... так, піду!!! ''їжак'' Ти наче зовсім не злякалась,  та ж людожери там сидять!  Сказати правду, щоб сміялись?  Вони обох вас поїдять.  Бо люті дуже і неситі...  Я сам піду, а ти сиди,  Іванка я почну просити,  щоб він приніс мені води.  Як до криниці він підійде,  ось тут вона, ти стережи,  із-за кущів тихенько вийди,  хапай Іванка — і біжи. ''Ведучий 2'' Домовились, і диво сталось:  Орися з хлопчиком біжить,  а гуси враз попрокидались,  вже ціла хмара їх летить.  Летить... Шумлять великі крила.  Спішать Орисі навздогін,  аж темно стало, небо вкрили...  Зняли над лісом клекіт-дзвін. ''Орися '' А ось і річечка молочна...  Ой, річко мила, пробачай,  я зголодніла, їсти хочу,  ти тільки нас обох сховай! ''Ведучий 1''  Сховала річка. Пролетіли  ті гуси-лебеді кудись...  Побігли діти... Знову крила,  як біла хмара, піднялись.  Аж ось густі черешні віти... ''Орися '' Ми знімемо твої плоди,  зумій нас тільки добре вкрити,  щоб врятувати від біди. ''Музика. Гуси пролітають. Ведучий 1''  Гіллям черешня їх накрила,  не ворухнеться, наче спить.  Птахи над нею пролетіли,  не зупинилися й на мить.  А діти ягід назривали,  розкидали, аби хтось їв.  Побігли... Знову наздогнала  їх дика зграя злих птахів.  Орися з братиком тікають,  а ось і піч, вогонь у ній,  вклонились їй і так благають. ''Орися '' Сховай нас, пічечко, мерщій! ''Музика. Гуси пролітають. Ведучий 1 '' їх сірим димом піч накрила,  до неба хмара піднялась. І знову зграя пролетіла, десь аж за обрій подалась. А тут і хата вже близенько, забігли діти у садок, їх зустрічають батько й ненька, цілують рідних діточок. І посідали всі до столу, розмов і радості було... А гуси-лебеді ніколи не завертали в те село. Ніна Куфко Скільки дійових осіб у казці? У яких місцях відбувається дія? Хто і як допоміг Орисі та Іванкові врятуватися? Попрацюйте разом! Виберіть для інсценізації уривок, що найбільше вам сподобався. Читаючи, переда¬вайте голосом, жестами характери дійових осіб.  • Які особливі прикмети має п'єса-казка? • Чому вміщені у цьому розділі твори є п'єсами-казка-ми? Хто їх автори? Які особливості побудови п'єси? • Продовжте речення: Щоб показати п'єсу на сцені, потрібно: ...  Виберіть п'єсу-казку і з допомогою дорослих розіграйте перед батьками. ''Бажаю вам веселої гри і вдячних глядачів!''

 О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 3. Літературні казки

2009-08-30T06:53:24Z

Лира:

''' Літературні казки''' <metakeywords>українська література, 3 клас, Розділ 3, Літературні казки.</metakeywords>Ти вже знаєш, що літературні казки, на відміну від на¬родних, мають автора. У цьому розділі вміщено казки українських письменників, у яких описуються незвичайні пригоди, місця, дивовижні перетворення. Ти вже зрозумів, що читатимеш чарівні казки. * * * Кажу, кажу казку за бубликів в'язку. Один бублик — на зубок, другий бублик — в козубок, третій — у кишеню, а четвертий — в жменю. А онука п'ятим буду частувати. Хай він бублика смакує, хай над казкою міркує. Починаєм... Тамара Коломієць ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИНІ СЕРЦЕ

 У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем'я дерев'яних чоловічків. Весь свій вік — а жили вони дуже довго — чоловічки оті нічого не робили, бо їм не треба було ні їсти, ні пити, ані зодягатися: вони ж були дерев'яні, і найлютіший мороз не міг їм дошкулити*. Вони не мали сердець, тому не могли ні любити, ані ненавидіти, не знали, що таке радість чи гнів, злість або співчуття.

 Тож зрозуміло, як були здивовані усі чоловічки, коли в їхньому володінні появилася невеличка дівчинка.

 — Що то? — вражено запитували одні, помітивши, як з очей дівчинки капають сльози. — То, мабуть, дощ,— відповідали інші. Як не була здивована дівчинка — адже вона жила у наш час і твердо знала, що такі чоловічки бувають тільки в казках,— однак переборола свій страх і чем¬но відповіла: — Це я плачу. — А що таке «плачу»? — поцікавився відразу дерев'яний чоловічок, бо серед його племені ніхто ніколи не плакав. — Це коли ллються сльози. — А що таке «сльози»? Дівчинка тільки схлипнула і показала чоловічкові на його долоню, де вже назбиралося світленьке озер¬це її сліз. — А чого з тебе ллються сльози? — Бо я заблудилася і... і не знаю, як вийти з лісу. — Ти хочеш вибратися з лісу? — вражено перепи¬тав чоловічок.— А хіба є на світі щось інше, крім лісу? — Звичайно, є. І степи, і гори, і моря, й океани, й міста, і села. — Покажи мені все оте, про що ти щойно сказала! — Добре,— погодилась дівчинка,— але спершу ви¬веди мене з оцього страшного лісу. — Йди за мною! — Та й побіг-пострибав попереду дівчинки на тонюсіньких ніжках. — Не спіши так! — врешті попросила дівчинка.— Давай перепочинемо, бо у мене вже серце болить. — А що таке серце? — поцікавився відразу де¬рев'яний чоловічок. — Серце? — задумалася дівчинка.— Це те, без чого не може жити людина. — Дай мені своє серце! — приставав тим часом до неї чоловічок. — Я не можу віддати тобі своє серце, бо я без нього помру,— відповіла йому нарешті дівчинка.— Але послухай сюди. В нашому місті є один лікар, який збирає серця людей, які померли. І серця оті живуть у нього довго-довго. Про це я читала в газеті... Якщо хочеш, зайдемо до нього і ти попросиш у нього серце. Не думайте, що цього лікаря не існує на світі. Я просто не хочу називати його адресу, бо тоді в нього не буде й хвилини для важливої наукової роботи, яку він досі ще не закінчив: ринуться* до нього відразу тисячі людей — міняти серця.

 А розкажу краще вам, як зустрів їх лікар і що він сказав, почувши незвичайне прохання дерев'яного чоловічка. — Серце?.. Гм... А яке ж серце ти хочеш собі вибрати? — Те, що його носять люди,— відповів тоненьким голоском чоловічок. — Люди мають різні серця,— суворо відповів лікар. — Оце серце злої людини,— показав на одну бан¬ку лікар.— Бачиш, яке воно жовте та зморщене! — Я не хочу цього серця, воно нехороше! — швид¬ко відповів чоловічок, і лікар посміхнувся схвально. — А ось блискуче, як пластмасова кулька,— далі показував лікар.— Бачиш, яке воно свіже: як довго стукотіло, а ніскільки не зносилося. Це серце байду¬жої людини.

 Чоловічок постояв, вагаючись: серце йому дуже сподобалось, воно ж було таке блискуче! Перед ними не плавало, а лежало на дні банки дивовижне серце: похмуре, сіре, важке, наче висічене з твердої каменюки. — Це серце одного чоловіка, який дбав лише про себе і відвертався від інших людей. Врешті лікар обережно дістав з найвищої полиці ще одну банку. — Оце — серце однієї дуже доброї людини. Бачиш, яке воно велике та світле! — Я хочу мати це серце! І лікар розсік йому дерев'яні груди, вклав до них серце, що колись належало добрій людині.

 Дивно й незвично почував себе чоловічок, повернувшись до своїх одноплемінників... Побачить пораненого птаха, оточеного цікавими чоловічками, відразу почне докоряти: — Не чіпайте його! Хіба ви не бачите, як йому боляче? Хіба вам не шкода його? — А що таке «шкода»? — запитували у нього дерев'яні чоловічки. Як він міг їм пояснити, що це таке — «жаль»? Адже вони не мали сердець, вони нічого не могли відчути, отож — і зрозуміти. Отак, може, і жив би наш чоловічок, коли б не стався один випадок...

 Це було взимку,Ліс стояв сонний, закутаний морозом. А під високим дубом сидів нерухомо хлопчик.

 — Що з ним таке? — запитували один в одного дерев'яні чоловічки, збігшись за новою забавою до сонного хлопчика. Оглянувся чоловічок безпорадно: лише холодний сніг навкруги, крижане сонце вгорі та байдужі його родичі довкола. «Він зараз замерзне!» — подумав у розпачі дерев'яний чоловічок, і таким пекучим жа¬лем пройнялось його серце, що воно раптом спалахнуло — загорілося яскравим вогнем.

 Довго горів чоловічок, зігріваючи хлопчика, рятуючи його від неминучої, здавалося б, смерті. А коли хлопчик, зігрівшись, звівся и пішов, навіть не зрозумівши, кому він завдячує власним життям, дерев'яні чоловічки оточили свого догораючого брата, від якого лишилися тільки жевріючі вуглинки та обпалена голова з сумними, повними жалю очима.

 — Чого у тебе такі сумні очі? — Бо мені жаль вас,— ледь чутно відповів їм до¬гораючий чоловічок.— Але й цього вам не дано зро¬зуміти. Анатолій Дімаров  Дошкулити — завдати шкоди; тут: заморозити.  Ринуться — кинуться. Де відбувались описані події? Чому дерев'яні чоловічки не знали ніяких почуттів? Як ти зрозумів слова лікаря про те, що люди мають різні серця? Як змінилося життя дерев'яного чоловічка, коли лікар вставив йому серце доброї людини? Попрацюйте разом! Які чарівні перетворення описано в казці? Хто її головний герой? Поміркуйте, для чого людині серце. Розгляньте малюнки. Які уривки з казки проілюстровано? Навчіться читати діалог дівчинки і дерев'яного чоло¬вічка, передаючи голосом здивування, цікавість, схви¬льованість мовців. ЗАКЛЯТТЯ ЗОЛОТА Й ВОГНЮ

 Якось навесні біля лісу поселився маленький гостроносий чоловік. Побудував він хату — довгу хижу без вікон — та й став жити-поживати, добра наживати. Чоловік той був не лісник, не садівник і не рибалка, хоча завжди носив із собою зелені сіті. Той чоловік був птахоловом. 

 Зранку йшов птахолов до вільшаника* й напинав легенькі сіті. Сипав під ними конопляне сім'я, а сам ховався в кущах.

 Як тільки дрізд, коноплянка чи вивільга зманеться* на конопляне сім'я, прилетить зерняток поклювати, птахолов смикне за мотузочку — сіті й накри¬ють пташку. Так і полював птахолов зранку та після обіду. Невільників тримав у хижі без вікон. У неділю ж віз птахів на базар та й продавав за гроші. Добре б жилося птахолову, якби у тому лісі не було одуда Ходитута та дятла Дуплотеса.

 Якось Ходитут став помічати, що у лісі все меншає дроздів, синиць, вільшанок та мухоловок. Навіть горихвістки кудись пощезали. Ліс посмутнів, загув журно. Листя й кору дерев обсіли гусінь, тля, шашіль.

 Засумував Ходитут. Пробував він сам боротися з гусінню та жуками. Але де йому здолати те страш¬не військо! Покликав тоді Ходитут дятла Дуплотеса. Прилетів дятел, але й удвох не змогли вони врятувати ліс від лиха. — Що ж його робити? — запитав Ходитут змореного Дуплотеса. — Хто й зна,— зітхнув Дуплотес.

 — Якщо й ти не знаєш, то скликай тоді Велику Раду,— підказав Ходитут.— Бий у великі бубни. У Дуплотеса були великі й малі бубни. Вони не ншає схожі на ті, що у барабанщиків, та голоси в них подібні. 

Злетів Дуплотес на високого дуба й ударив дзьобом-теслом у громову гілку. Понесла луна лісом голос великого бубна. 

 3 лементом і криком позліталися на галявину сойки, дятли, мухоловки, поповзні, сорокопуди, синиці, шпаки, щиглики, вільшанки, дубоноси, горлички, вивільги, горихвістки та соловейки. Прилетів навіть жайвір, що жив на полі біля лісу. На гілку для промовця сів Дуплотес. — Друзі,— гукнув Дуплотес,— гляньте, як оси¬ротів і занедужав наш ліс. Дерева гинуть від гусені, короїдів і тлі. Хто знає, чому в наш ліс прийшло ве¬лике горе? Слово взяла сорока Кірра. — У нашому лісі,— повідомила Кірра,— з'явився страшний павук Зузука. У нього є міцні зелені тене¬та. Він ловить ними птахів, а потім убиває нещасних. — Ти бачила Зузуку? — запитав Кірру Дуплотес. — Він невидимий,— відповіла Кірра.— Я знаю тільки його тенета. Вони великі, зелені й міцні. — Ти помиляєшся, Кірро,— заперечила горихвістка Лі-лі.— У Зузуки білі тенета. Вони дуже тонкі. Крила птаха легко рвуть тенета Зузуки. — Хто ж тоді розвішує зелені тенета? — запитав Дуплотес і звернувся до птахів: — Хто знає володаря зелених тенет? Усі птахи заговорили разом усіма голосами. Здійнявся такий гамір на галявині, як часом буває на веселому майданчику в дитсадку. Ніхто нікого не чув і ніхто нічого не міг зрозуміти.

 Довелося Дуплотесу знову вдарити у великого бубна. Коли всі вгамувалися, на гілку для промовців сів дрізд Вітюн. — Мені здається,— сказав Вітюн,— що зелені тенета з'явилися в нашому вільшанику після того, як на узліссі поселився маленький гостроносий чоловік. — Це правда, це правда! — заскрекотіла сорока Кірра.— Треба тільки це перевірити. Якщо чоловік справді має зелені тенета, то нам тут життя не буде. — Помовч, Кірра! — кинув Дуплотес невдоволе-ний погляд на сороку й сказав: — У нас обмаль часу. Хто піде на обійстя нашого сусіда й вивідає правду? — Я піду,— мовив Ходитут.— Літаю я нечутно. Добре бачу в темряві. На мене не ставлять тенет. — Чи буде на це воля Великої Ради? — запитав Дуплотес. На галявині запанувала тиша. Це і була згода Великої Ради. Дуплотес сказав Ходитуту: — Іди і будь обережний. Ми чекаємо тебе завтра на зорі. Якщо буде велика скрута, тоді прикличеш закляття золота й вогню. Вільшаник — зарості вільхи. Зманеться — спокуситься; тут: захоче поклювати. Хто дійові особи казки? Чому посмутнів, зажурився ліс? Яке рішення прийняла Велика Рада? Знайди в тексті абзац із словами ...позліталися на галявину... З якою інтонацією його треба читати? * * * Полетів Ходитут, а птахи кинулися рятувати дерева довкруг великої галявини. Наче тінь від хмари, сунула зграя птахів, визбируючи гусінь, жуків та жу¬желицю. На пораненій корі заблищала живиця.

 Тим часом Ходитут прилетів у двір птахолова й сховався за комином на хаті. Сидить, наслухає. Не минуло й хвилини, аж чує Ходитут, як хтось пла¬че в хижі. Полетів Ходитут до хижі, спробував зазирнути досередини, але нема ніде ні шпарини. Двері ж міцно зачинені.

 Постукав дзьобом у двері Ходитут і запитав: — Хто в хижі? Озовіться. Це я, Ходитут. Мене прислала Велика Рада лісу.

 У хижі стало так тихо, що Ходитут уже подумав, чи не причулося йому.

 Аж раптом хтось несміливо тукнув з хижі дзьобом у двері й мовив: — Ми пізнали тебе, Ходитуте. Але чим ти допоможеш нам? Рятуйся сам і перекажи усім птахам, щоб они покинули ліс. У цій хаті живе птахолов. Завтра вдосвіта він повезе нас на базар. У хижі стоять уже нові кліті.

 — Не журіться! — крикнув невільникам Ходи-тут.— Ми визволимо вас. Ходитут вчасно кинувся від дверей: до хижі наближався птахолов. Він був маленький, з мохуватим волоссям і гостреньким носом скнари. Птахолов мугикав якусь пісеньку. У правиці він тримав велику клітку, накриту чорною ковдрою. У клітці сиділи нові невільники. Ходитут хотів напасти на птахолова, виклювати йому очі за наругу над птахами, але не зробив цього. Ходитут нікому не робив зла. Навіть тепер, коли йо¬го серце палало ненавистю до птахолова, він вирішив усе робити чесно.

 — Гей, птахолове! — гукнув Ходитут з даху хижі.— Птахи лісу викрили тебе. Випускай невіль¬ників і забирайся геть. — Хто це погрожує мені? — здивувався птахолов і підвів угору свої маленькі очиці.— А, це ти, Ходи-туте,—заусміхався птахолов і сказав: — Я все життя ловлю птахів. Нічого іншого я робити не вмію. Та й що поганого в тому, що я роблю? Я ловлю пташок і віддаю їх діткам. Пташки живуть у теплі. У них завжди є крихти й смачні зернята. Є прозора вода. Птахам не загрожує більше люта зима. У клітках їх не зачепить ні шуліка, ні яструб, ні сова. Я найбільший друг птахів. Хочеш, я і для тебе зроблю гарну бамбукову клітку? Ти житимеш у палаці, бо ти схожий на ма¬леньку Жар-Птицю.

 — Ти продаєш птахів за гроші,— мовив на те Ходитут.— Ти ворог птахів і злодій лісу. Випускай не¬вільників і йди звідси. Інакше тебе скарає Природа. — Ти дуже нечемний, Ходитуте,— сказав на те птахолов. Він хитрувато подивився на Ходитута й сказав: — Але я добрий і не хочу сваритися з тобою. Я знаю, що ти вмієш шукати скарби. Віддай мені один скарб, і я випущу невільників, зруйную хату й піду звідси. — Ти зажерливий,— відповів Ходитут.— Ти вимагаш великий викуп. Але для мене друзі дорожчі від золота. Звільняй птахів і ходімо по скарб. — Е-е, ні-і,— насварився пальцем птахолов на Хо-дитута й сказав: — У тебе крила. Я тебе не наздоже¬ну, коли ти одуриш мене. Спочатку давай скарб. Як тільки ми повернемося сюди із золотом, я виконаю свою обіцянку. — Гаразд. Нехай буде по-твоєму. Тільки для того, щоб узяти скарб, треба проказати закляття золота й вогню,— сказав Ходитут. — Я не знаю цього закляття,— швидко відповів птахолов. — Повторюй за мною,— звелів Ходитут. Як не хитрував птахолов, але таки довелося проказати закляття золота й вогню. Птахолов повторював за Ходитутом: Там, де правда,— гори-вогонь, де неправда,— спали-вогонь. Там, де правда,— жовтий дзвін, де неправда,— жовтий дим. Пали мене, неси мене, де правда є — рятуй мене. Пали мене, неси мене, де неправда — втопи мене. Свідком закляття була вогненна пір'їна з крила Ходитута. У полудень Ходитут і птахолов повернулися до хати птахолова. — Випускай невільників,— сказав Ходитут.— Ти поклявся золотом і вогнем. — Ой, Ходитуте,— буркнув птахолов,— хіба ти не бачиш, що мені зараз дуже ніколи? Я мушу негайно порахувати золоті монети й надійно їх заховати. — Птахолове, ми повернулися на те місце, де ти проказав закляття,— повторив Ходитут.— Ми повер- нулися зі скарбом. Невже ти не боїшся, що золото й вогонь скарають тебе за неправду? — Який же ти настирливий, Ходитуте,— сказав птахолов уже з порога своєї хати.— Я ж не відмовля¬юся виконати свою обіцянку. Але зроблю це тоді, як упораюся зі своїм скарбом. — Гаразд. Я зачекаю,— погодився Ходитут і попередив: — Але як тільки сонце зробить два кроки від полудня до вечора, я тричі крикну на твоїй хаті. Зразу ж виходь. Інакше я прикличу свідка твого заклинання. — Добре-добре,— відмахнувся птахолов і сховався в хаті. Птахолов милувався золотом. Він бавився ним, як бавиться піском дитина. Перераховував монети й знову зсипав їх у глечик. Птахолову все ще не віри-лося, що він володіє таким багатством. На даху прокричав Ходитут.

 Птахолов принишк, а потім подумав: «Не вийду. Нічого те закляття мені не зробить. А завтра я скажу Ходитуту, що це малий викуп. Нехай віддасть мені усе поховане в лісі золото, тоді я піду звідси». Вдруге крикнув Ходитут. Птахолов навіть не ворухнувся. Він сидів і хитрувато усміхався. Він дуже радів, що одурив довірливо¬го одуда. Втретє прокричав Ходитут.

 Птахолов не вийшов. — Я викликаю свідка! — гукнув Ходитут і злетів угору. З його крила випала огниста пір'їна. Поколисалася в повітрі, ніби золотий човник, і впала на дах будинку птахолова. Ніби золотий водоспад, ринув з пір'їни вогонь. За хвилину на тому місці, де стояв дім птахолова, залишилася купка білого попелу. Налетів гарячий вітер і зірвав дах з хижі. Полонені птахи вирвалися на волю.

 Прилетів Дуплотес і запитав Ходитута: — Це ти викликав закляття золота і вогню? — Я,— відповів Ходитут. — Ти не порушив законів добра і правди? — нагадав Дуплотес. — Не порушив,— відповів Ходитут. ...А навколо радісно співали птахи, що вирвалися з неволі. За Олександром Зимою Як Ходитут збирався визволяти полонених птахів? Які риси характеру птахолова виявились у розмові з Ходитутом? Поміркуй, чому птахолов не хотів проказувати закляття золота й вогню. Попрацюйте разом! Які почуття викликали у вас поведінка птахолова і дії Ходитута? Який уривок з казки найбільше вас схвилював? Які слова виражають ставлення автора до героїв казки? Чи справедливим було рішення птаха викликати свідка — вогнисту пір'їну? ЧОМУ В МОРІ ВОДА СОЛОНА Десь там, за тридев'ять земель,  де хвилі піняться між скель  і сохнуть біля моря сіті,  рибалка жив колись на світі. Росли у нього два сини —  не пустуни, не плаксуни,  обидва і стрункі, і гожі,  а вдачею не дуже схожі. Молодший — лагідна душа,  віддасть останнього гроша,  розділить радощі і болі,  окраєць хліба, дрібку солі. А старший син — той навпаки:  ховав у скриньку мідяки. В такого, скажемо для сміху, не випросиш узимку снігу. Літа спливали день за днем за сонячним календарем. Рибалки, чайки та баклани стрічали бурі і тумани. І ось неждано в літній час, коли вечірній промінь згас і сутінками вкрилось море, братів спіткало люте горе. З імли, пітьми, далечини прийшли баркаси і човни і лиш про батькову фелюгу* нема ні вісточки, ні слуху. Мовчить байдужа глибина, віщує лихо таїна. Молодший брат змарнів од того, а старший гримає на нього: — Ти бач, розкис, похнюпив ніс, до двору змалечку приріс, немов торішній мох до скелі,— і вигнав меншого з оселі. Минув чи рік, чи два підряд — і став заможним старший брат, купив баркас, рибальську сітку і вже не згадує сирітку. А менший жив, немов жебрак: замість оселі мав барак, виконував тяжку роботу — у наймах спину гнув до поту. Усе терпів: і злидні, й бруд, в сімнадцять літ зів'яв і схуд, і серце ятрили до болю  думки про братову сваволю. Міркуючи і сяк і так,  до моря квапився юнак,  спускався стежкою по схилу  і наштовхнувсь на круглу брилу. Аж гульк — то жорна-камінці,  що мелють гречку на млинці,  а зерна стиглої пшениці —  на булочки і паляниці. Чудова знахідка. Однак  не вельми їй зрадів юнак.  Народна мудрість неповторна:  «Нема зерна — навіщо жорна?» — Прекрасна річ,— зітхнув бідняк,—  а скористатись нею як?  Візьму — не матиму спокою.—  І жорна він торкнув рукою. І раптом жорна, як живі,  змахнули краплі дощові,  загуркотіли, закрутились  і... сіль молоти заходились. Куди не глянь — біліє сіль,  як сніг серед зимових піль.  Уже гора тієї солі, і схаменувсь юнак: — Доволі! «Доволі» — то умовний знак,  хоч і не знав цього бідняк.  А жорна слухались наказу  і зупинялися одразу. Юнак подався на базар,  бо сіль — це вигідний товар Одвіз, попродав, гроші має,  живе собі та поживає. І все, либонь, пішло б на лад,  якби не заздрив старший брат: — Ага, так він торгує сіллю?  Зайду до нього у неділю. Прийшов. Переступив поріг.  Зігнувся, ніби занеміг,  і мовив обережно: — Брате, де солі зміг ти стільки взяти? А той, хоч гостю і не рад,  але озвався (звісно, брат!): — Та маю знахідку нівроку,—  і показав на жорна збоку. Спідлоба глянув старший брат і щось промимрив невпопад: — Ай-ай, стоять без руху... долі,  а в мене — ані пучки солі. Позич на день чи два мені ці диво-жорна кам'яні.— І менший брат махнув рукою: — Бери на тиждень, Бог з тобою. «Неждана вість, жадана вість»,—  пролепетав незваний гість,  забув про брата і про втому,  мерщій за жорна — і додому. Гукнув дружині заодно: — Неси мішка, стели рядно.  От заживем тепер з тобою! —  І жорна він штовхнув ногою. Вони спокійно загули  і сіль молоти почали. А брат радів, шептав: — Ще трошки... Ну хоч відро... Ну хоч три ложки... Заметами лягала сіль на підвіконня, на постіль, запорошила стіни, речі, сягнула братові по плечі.   А він волає: «Ще!» та «Ще!», хоч сіль повзе, пливе, тече. Вже півкімнати стало солі, але не каже він: «Доволі!» У вікнах задзвеніло скло, а він мовчить, немов на зло. Хитнулись крокви, стіни, стеля і завалилася оселя. А жорна вискочили з хати і почали собі кружляти. До моря потім завернули, у воду — плиг і потонули. І, кажуть, на морському дні, де риби водяться чудні і де вода густа і чорна, сіль мелють, мелють, мелють жорна.   Вадим Скомаровський Фелюга — невеличке парусне судно. Яким змальовано у творі старшого брата? Яка риса була головною у його ставленні до життя? Знайди підтвер¬дження своєї думки в тексті. А що ти можеш сказати про молодшого брата? Що в цій казці є чарівним? Читаючи, передай своє ставлення до дійових осіб казки інтонацією. Попрацюйте разом! Пригадайте інші казки, у яких засуджуються жадібність, скнарість. ПРО ЩО РОЗПОВІЛИ НЕЗАБУДКИ Цитьте, діти, цитьте всі! Стало тихо — маком сій, буде тихо-тихо так, аж достигне в маці мак. Приїхала дівчинка з великого міста в село до бабусі на весну, літо і навіть осінь. І тут вона полюби¬ла квіти, поливала їх літеплом*, розпушувала землю, щоб корінці не позатерпали, полола бур'яни, які хотіли заслонити квітам сонце. І квіти також полюбили дівчинку, здалеку впізнавали її, махали привітно листям і посилали назустріч свої пахощі. Та була в дівчинки одна біда: вона плутала назви квітів і різного зілля, а то й зовсім забувала, як во¬ни називаються. Квітам було шкода дівчинки. От вони стали радитися, як їй допомогти. Погомоніли, погомоніли, але нічого не придумали. Та якраз нагодилась добра чарівниця, вислухала квіти, бо їхню мову знала, і запитує: — Чи поливає вас дівчинка? — Поливає. — А прополює? — Прополює. — А курей проганяє з грядки? — Проганяє. — Милується вами? — Ще й як!

 Дівчинка виглянула у вікно: а в саду біля квітів якась бабуся. «Надворі спека, певно, бабуся дуже втомилася»,— подумала дівчинка. Винесла вона для незнайомої бабусі молока з коржиком. Випила добра чарівниця, відпочила ще трохи і подалася своєю дорогою, гадаючи, як допомогти такій ласкавій і чемній дитині. Пішла наша дівчинка до лісу по суниці. Оглядається — ліс, стежки попереплутувалися, хоч сядь та й плач. Сіла та й плаче: доведеться тут і заночувати. А вночі вовки з'їдять...

 Бризнули з очей дрібні сльози і покотилися у траву. А звідти раптом визирнули блідо-блакитні дрібні-предрібні квіточки. «Таких я ще не бачила,— подумала дівчинка.— А може, бачила і забула? Але чому вони так швидко ростуть — просто на очах? То, напевно, чарівні квіти. А з чарівними і побалакати можна».

 — Добридень вам, квіточки! — привіталась дівчинка. І квіти відповіли: — Доброго дня, дівчинко! — Хто ви такі? — А ми Незабудки. — Які ви щасливі,— позаздрила дівчинка.— А я забудько. Пішла по суниці — забула глечик, забігла Квітам було шкода дівчинки. От вони стали радитися, як їй допомогти. Погомоніли, погомоніли, але нічого не придумали. Та якраз нагодилась добра чарівниця, вислухала квіти, бо їхню мову знала, і запитує: — Чи поливає вас дівчинка? — Поливає. — А прополює? — Прополює. — А курей проганяє з грядки? — Проганяє. — Милується вами? — Ще й як!

 Дівчинка виглянула у вікно: а в саду біля квітів якась бабуся. «Надворі спека, певно, бабуся дуже втомилася»,— подумала дівчинка. Винесла вона для незнайомої бабусі молока з коржиком. Випила добра чарівниця, відпочила ще трохи і подалася своєю дорогою, гадаючи, як допомогти такій ласкавій і чем¬ній дитині. Пішла наша дівчинка до лісу по суниці. Оглядається — ліс, стежки попереплутувалися, хоч сядь та й плач. Сіла та й плаче: доведеться тут і заночува¬ти. А вночі вовки з'їдять... Бризнули з очей дрібні сльози і покотилися у траву. А звідти раптом визирнули блідо-блакитні дрібні-предрібні квіточки. «Таких я ще не бачила,— подумала дівчинка.— А може, бачила і забула? Але чому вони так швидко ростуть — просто на очах? То, напевно, чарівні квіти. А з чарівними і побалакати можна». — Добридень вам, квіточки! — привіталась дів¬чинка. І квіти відповіли: — Доброго дня, дівчинко! — Хто ви такі? — А ми Незабудки. — Які ви щасливі,— позаздрила дівчинка.— А я забудько. Пішла по суниці — забула глечик, забігла — А ми про тебе знаємо. Нас по¬слала добра чарівниця на допомогу. Коли що схочеш пригадати, а не змо¬жеш, то прокажи: в ліс — забула, з якого боку вві¬йшла. Отак завжди. допоможи хутко!

 Незабудко, Незабудко, От котрась із нас почує тебе, хоч би де ти була, і допоможе в скруті. — То ви допоможете мені вибратися з лісу? — Еге ж. — То я зараз попрошу: «Незабудко, Незабудко, допоможи хутко стежину знайти з лісу». І чує дівчинка, ніби хтось у вусі шепче: «Ось стежка!» Глянула вона на квіти, а вони мовчать, ніби й не виростали на очах і не розмовляли щойно. Та все одно дівчинка подякувала їм (дякувати, на диво, вона ніколи не забувала!) і побігла. А на узліссі пе¬рестрів її гайовйк*: — До якого тобі села, дівчинко? — Я до... — та й забула, трохи знітилася, а тоді пригадала недавню пригоду і швиденько проказала про себе: «Незабудко, Незабудко, допоможи хутко назвати село». І враз пригадала і назву села, і вули¬цю, і прізвище бабусі. З того часу дівчинка рідко коли щось забуває. Як не може відразу відповісти, то хвилину подумає. Ніби порадиться з кимось у собі, а тоді правильно відповідає. Тепер вона всі назви квітів пам'ятає і не переплутує. А побачить нас, то так і припадає: — Ой ви, мої милі Незабудки!.. Коли б не була ота дівчинка забудьком, то, може, не було б і нас, Незабудок. Кажи мені хутко: — Хто ти? — Незабудка. — Що ти не забула? — Як в бабусі була. — Що ти там робила? — Квіти посадила. — Що ти там чувала? — Як пташка кувала. — Що везеш до міста? - Бабине намисто, мальовану дудку, пісню-незабудку. Ігор Калинець

 Л і т е п л о — тепла вода.  Гайовик — лісовик.  Назви дійових осіб казки. Від чийого імені ведеться розповідь? Яка біда була в дівчинки? Чому добра чарівниця вирішила їй допомогти? Підготуйся до читання казки в особах. Скільки буде читців? Поміркуй! Які ознаки чарівності є в цій казці? У якому темпі слід читати діалог, вміщений наприкінці казки? Знайди два абзаци, у яких є слова ... подумала дівчинка. Підготуйся прочитати їх уголос. Які почуття слід передати під час читання? У повісті-казці Всеволода Нестайка «В Країні Сонячних Зайчиків» об'єднано кілька казок, герої яких діють протягом тривалого часу. Головний герой — хлопчик Веснянка з Ластовинії. У Країні Сонячних Зайчиків усі мешканці руді й веснянкуваті, мирні й працьовиті. Одного разу з-за океану припливла піратська армія хуліганців і почала грабувати країну, знущатися з її жителів, особливо дітей.

 Ластовинці вирішили сховати всіх дітей у густому тропічному лісі в колонії «Притулок маленьких друзів». Керував колонією дід Маноцівник, знаменитий фокусник і дресирувальник, який розумів мову звірів. Хлопчик Веснянка був найкращим помічником діда Маноцівника. Він був веселим, кмітливим і час¬то співав таку пісеньку:

 «Хоч у нас у кожній хаті всі руді й веснянкуваті, та рудішого за мене в світі цілому нема. Я такий рудоголовий, рудовіїй, рудобровий, що рудою біля мене робиться вночі пітьма... Ви, будь ласка, усміхніться, усміхніться, не баріться, бо нема нічого краще, ніж усміхнене лице... Я веселу вдачу маю всіх сумних я розважаю».

 Веснянці довелося пережити напад жорстоких хуліганців, смерть своїх друзів — слона Бреуса і мав¬пи Мандрики, боротьбу з підступним паном Моро¬ком, перш ніж крізь дивне дзеркало він потрапив до Країни Сонячних Зайчиків.

 Ти прочитаєш уривок з повісті-казки про те, як Веснянка відвідав Палац чарівних казок. Якщо хочеш дізнатися що було далі, прочитай усю повість. В ПАЛАЦІ ЧАРІВНИХ КАЗОК

 (Уривок з повісті-казки «В Країні Сонячних Зайчиків») Неподалік од Вежі Сміху височів палац. Зубчасті стіни його були прикрашені безліччю різноманітних химерних* фігур. На даху, на самому вершечку, сиділа прекрасна царівна, а біля її ніг звивався і сповзав униз по стіні Змій Горинич. Синя Борода обіймав руками ріг палацу, а по його спині тягся вгору дикий виноград. Кощій Безсмертний підпирав головою балкон, на бильцях якого лежали русалки. Вікна палацу були ніби величезні очі дракона. На підвіконнях, розчепіривши крила, застигли сови та кажани. А біля входу, вищирившись, сиділи сірі вовки, і сам вхід являв собою роззявлену пащеку якогось неймовірного страховиська. Та Веснянка зовсім не відчував страху, бо зразу було видно, що всі фігури не живі, а мармурові, до того ж іще й кумедні. А смішне ніколи не буває страшним. Оце й був Палац Чарівних Казок.

 Хлопчик увійшов у палац і одразу відчув себе як дома — стільки давніх знайомих побачив він. Тут жили герої всіх казок, які тільки є на світі. Всередині палац був дуже світлий, просторий і сонячний. Добрі феї і чарівниці сиділи побіля вікон у м'яких зручних кріслах і гаптували диванні подушечки, як звичайні бабусі. У кутку Старик Хоттабич та Барон Мюнхгаузен грали в шахи. Причому Барон Мюнхгаузен за звичкою без кінця розповідав різні нісенітниці, а Старик Хоттабич мовчки слухав і лише кивав головою — його нічим не можна було здивувати.

 Алладдін біля столу чистив зубним порошком чарівну лампу.

 На балконі біля розбитого корита сиділи дід та баба. Баба прала в розбитому кориті носовички Карли¬ка Носа, а старий рибалка годував золоту рибку, що плавала в акваріумі.

 На підвіконні лежав і грівся на сонечку Кіт у Чоботях. А з двору чулися галас і крики. Там тридцять три богатирі грали у футбол, розділившись на три команди. І воріт на полі було не двоє, як у людей, а троє. Суддею був Дядько Чорномор. Борода в нього була аж мокра — так він забігався. Тут же на спортмайданчику Котигорошко боровся з Альошею Поповичем, а Ілля Муромець та Добриня Никитич вижимали двадцятипудові гирі.

 За спортивним майданчиком, у саду, на травиці паслися: Гидке Каченя, Курочка Ряба, Золотий Півник, Бичок-Третячок, Горбоконик та інші герої казок про тварин. Принци та принцеси, королі та королевичі ходили тут, як «прості смертні, і анітрохи не відчували своєї царської величності. Всі вони були тут рівноправні жителі Палацу Чарівних Казок.

 Веснянка оглянув увесь палац і під кінець завітав до Дитячої кімнати. Вона тільки так називалась — кімната, а насправді це був величезний розкішний зал з колонами. Тут було гамірно* й весело, як у дитячому садку. Буратіно, Хлопчик-Мізинчик, Івасик-Телесик та Цибуліно грали в якусь цікаву гру. Здається, в прикордонників та шпигунів. Червона Шапочка, Альонушка, Дюймовочка, Снігуронька та інші дівчатка бавилися ляльками. Петрушка показу¬вав Мурзилці різні фокуси-мокуси. Барвінок катався а конику Дзвонику. А Незнайко, Гвинтик, Шпун-тик та інші коротульки вчили уроки.

 Веснянка здивувався — невже казкові герої теж вчаться в школі? Так, виявляється, в Палаці Чарівних Казок була спеціальна школа, де вчилися казкові діти. їх учили там, як поводитися в різних казкових випадках. Ілля Муромець та Котигорошко викладали силу і хоробрість. Іванко-дурник був учителем розуму та кмітливості. Капітан Врунгель — викладачем навігації, тобто науки капітанів — як водити в морі кораблі. Доброті навчала стара чарівниця з казки «Попелюшка». А сама Попелюшка показувала, як найкраще господарювати. Спортивними заняттями керував гімнаст Тібул з казки про Трьох Товстунів.

 Було ще багато інших спеціальних наук, які не¬обхідно було знати маленьким казковим героям. І треба сказати, вчилися вони всі на «відмінно». Двієчників серед них не було.

 Веснянка помітив, що раз у раз хтось із героїв зникав, а незабаром знову з'являвся. Це вони літали брати участь у казці, яку саме в цей час читала кот¬рась бабуся своєму онукові чи онуці. Коли казка закінчувалась, герої поверталися.

 Довго ходив Веснянка в Палаці Чарівних Казок і за весь час ні разу не зустрів жодного злого чаклуна, чорта, відьми чи когось подібного. В замку жили тільки добрі герої казок. Веснянка спитав дядечка Яся, чому це так.

 І той йому пояснив.

 Виявляється, сонячні зайчики давно знищили на землі всіх людоїдів, злих чаклунів, відьом та чортів. Залишили тільки зовсім небагато — для казок. Але, щоб і ці не могли коїти зла, сонячні зайчики замкнули їх у підземеллі, що було під Палацом Чарівних Казок. Там вони і сидять за ґратами — одна відьма, один чорт, один лісовик і таке інше — всякої злої сили по одній штуці.

 Коли комусь із них треба брати участь у казці, сонячні зайчики під конвоєм одводять його куди слід. А коли казка закінчується — забирають назад. Отже, зовсім неможливо, щоб якийсь чорт, відьма чи лісо¬вик самі собі вільно розгулювали по землі. Вони існують лише в казках.

 У Веснянки від вражень аж голова йшла обертом. Ще б пак!.. Спробували б ви побувати в гостях у всіх казкових героїв одразу!

 Всеволод Нестайко  Химерний — фантастичний. Гамірно — шумно. Попрацюйте разом! Перечитайте опис Палацу Чарівних Казок. Фігури яких казкових героїв його при¬крашали? З яких вони казок? Яких казкових героїв Веснянка побачив усередині Палацу? Назвіть твори, в яких вони «живуть». Які з героїв вам не знайомі? Що здивувало Веснянку в Дитячій кімнаті? Чому в Палаці Чарівних Казок не було злих чаклунів,чортів, відьом? З якими казковими героями ви хотіли б зустрітися на сторінках «Читанки»? Пригадайте, поміркуйте • Чим літературні казки відрізняються від народних? • Проаналізуйте, як починаються і закінчуються літературні казки. • Пригадайте, твори яких письменників ви прочитали у цьому розділі. Назви яких казок звучать як питальне речення? • Чому прочитані казки є чарівними? • Про кого з героїв прочитаних казок можна сказати словами прислів'їв: Слова ласкаві, а думки лукаві; Яка совість, така и честь? • Назвіть якомога більше слів із коренем -чар-.

 ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату'' 
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 8. Загадки

2009-08-30T06:50:24Z

Лира:

'''Загадки'''
 <metakeywords>українська література,3 клас, Тема 8 . Загадки.</metakeywords>Загадка — це цікава задача. Вона має форму питального або розповідного речення, у якому слова часто римуються. У загадках називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками. * * * Надворі горою, а в хаті водою. Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. Біла рілля, чорне насіння, хто вміє — той посіє, хто знає — відгадає. Не чоловік, не звір, а має вуса. Чорне сукно лізе у вікно. Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а навчає. Маленький, чепурненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. Чорний, та не ворон, рогатий, та не бик, шість ніг без копит: летить — виє, сяде — землю риє. Відгадайте загадки. Проаналізуйте, як вони побудовані. Попрацюйте разом! Повчіться складати загадки на певну тему (про рослини, тварин, інструменти тощо). Зверніть увагу! Щоб скласти загадку, потрібно: а) порівняти предмет, явище з іншим, схожим за істотною ознакою (скажімо, за кольором, формою, звуком то¬що); б) включити цю ознаку в загадку так, щоб не відразу можна було здогадатися, про що йдеться; в) сформулювати загадку коротко й чітко. Пригадайте, поміркуйте  Які твори охоплює тема «Усна народна творчість»? У чому особливості чарівних казок? До якої казки і до кого з казкових героїв може підійти прислів'я Беруть завидки на чужі пожитки? Що схвалюється, а що засуджується у казках? Чому говорять: «Прислів'я вчить, як на світі жить»? Як побудовані прислів'я?  Складіть прислів'я. Щастя дорожче  Золота клітка  Як листя жовтіє,  Всяка пташка  Очі завидющі,  Літо дає коріння, а руки загребущі,  то поле смутніє,  свої пісні має.  а осінь насіння,  солов'я не тішить,  від багатства. Пограйтеся разом в ігри «Загадай відгадаю», «Ти почни, а я закінчу». 

''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 7. Скоромовки

2009-08-30T06:49:38Z

Лира:

''' Скоромовки'''

'''<metakeywords>Українська література, 3 клас, Тема 7, скоромовки.</metakeywords>'''

Скоромовки — жартівливі вислови, складені із важких для швидкої вимови слів. Повправляйся у швидкому читанні скоромовок, водночас звертаючи увагу на правильну вимову слів.

 СІВ ШПАК Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: — Так, як ти, не вмію я, ти не вмієш так, як я. ХЛОПЕЦЬ Босий хлопець сіно косить. Роса росить ноги босі. СОРОКА Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок.

 ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 6. Прислів'я і приказки

2009-08-30T06:49:03Z

Лира:

'''     Прислів'я і приказки'''

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Тема 6. прислівя та приказки.</metakeywords>

 Ти прочитаєш українські прислів'я і приказки. Це короткі влучні образні вислови, що часто містять римовані слова. Вони передають досвід народу: поради, застереження. Недарма говорять: «Прислів'я вчить, як на світі жить». Прочитай і поміркуй, що об'єднує прислів'я кожної групи. Добери до них узагальнюючі назви. Якою має бути інтонація читання прислів'їв різних груп? *** Вік живи — вік учись. Грамоті учиться — завжди пригодиться. Щоб других вчити, треба самому вміти. Не всякий, хто читає, в читанні силу знає. Знання — дерево, а діло — плоди. З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знище¬ним. * * * Умій сказати, умій змовчати. Давши слово — держись, а не давши — кріпись. Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш. Від теплого слова і лід розмерзає. Гостре словечко коле сердечко. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. * * * Без труда нема плода. Хто хоче більше знати, треба менше спати. Терпіння і труд все перетруть. Не вір словам, а вір справам. Сім разів відмір, а один раз відріж. Зробив діло — гуляй сміло. Хто багато робить, той багато знає. Без охоти немає роботи. Де сила не візьме, там розум допоможе.

 ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 5. Народні пісні

2009-08-30T06:48:23Z

Лира:

''' Народні пісні'''

 
'''<metakeywords>Українська література,3 клас, Тема 5 Народні пісні.</metakeywords>''' Народні пісні мають форму вірша. За змістом вони часом нагадують казки. У піснях, що ти прочитаєш, природні явища та рослини зображені як живі істоти. Читати пісні треба наспівно, наче ведеш довірливу розмову.

 ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ Українська народна пісня Ходить гарбуз по городу, питається свого роду: «А чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?» Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня: «Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові». Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки: «Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові». Обізвались буряки, гарбузові свояки: «Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові». Обізвалась бараболя*,  а за нею і квасоля:  «Іще живі, ще здорові  всі родичі гарбузові». Обізвався старий біб:  - Я піддержав увесь рід!  Іще живі, ще здорові  всі родичі гарбузові! Ой гарбузе ти перістий*,  із чим тебе будем їсти? - Миска пшона, шматок сала —  от до мене вся приправа.

 Прочитай текст пісні мовчки. Зверни увагу, які інтонації переважають у розмові овочів. Чому вони всі виявилися родичами? Що в цій пісні нагадує казку? Підготуйся до читання в особах. Розглянь малюнок. Чи упізнав ти «гарбузових родичів»? Який настрій передано на малюнку? ТРИ ТОВАРИШІ

 Українська народна пісня Ой за горою, за кам'яною,  ой там зібрались три товариші:  один товариш — то Сонце красне,  другий товариш — то Місяць ясний,  третій товариш — то дрібний Дощик. А Сонце каже: «Як ізійду я,  як ізійду я раненько-рано,  то ізрадіють усі на світі». А Місяць каже: «Як ізійду я,  як ізійду я звечора рано, то ізрадіє риба у морі, люди в дорозі, звірі у полі». А Дощик каже: «Як упаду я, як упаду я тричі на землю, то ізрадіє жито, пшениця, жито, пшениця, всяка пашниця». Прочитай текст пісні мовчки. Зверни увагу на розділові знаки. Поміркуй, з якою інтонацією треба читати слова Сонця, Місяця, Дощика. Які ознаки характеризують кожного з товаришів? Чому живі істоти по-різному радіють Сонцю, Місяцю, Дощику? Загадка  Що сходить без насіння? Прислів'я і приказки

 Ти прочитаєш українські прислів'я і приказки. Це короткі влучні образні вислови, що ча¬сто містять римовані слова. Вони передають досвід народу: поради, застереження. Недарма говорять: «Прислів'я вчить, як на світі жить». Прочитай і поміркуй, що об'єднує прислів'я кожної групи. Добери до них узагальнюючі назви. Якою має бути інтонація читання прислів'їв різних груп? *** Вік живи — вік учись. Грамоті учиться — завжди пригодиться. Щоб других вчити, треба самому вміти. Не всякий, хто читає, в читанні силу знає. Знання — дерево, а діло — плоди. З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знище¬ним. ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 
'' ''

Тема 4. Чарівні казки

2009-08-30T06:47:32Z

Лира:

''' ЧАРІВНІ КАЗКИ'''

<metakeywords>українська література, 3 клас, Тема 4. Чарівні казки.</metakeywords>У 2 класі ти читав казки про тварин. Тепер пропонуємо тобі поринути у світ чарівних ка¬зок, їх герої мають надзвичайну силу, а за допомогою чарів відбуваються дивовижні перетворення.

 Читати казки треба розповідним тоном, наспівно передаючи віршовані повтори. З особливою, таємничою, інтонацією потрібно читати зачин. * * * Казка — вигадка, та в ній — в шкаралупі золотій — зерня сховане смачне. Хто дістане, той почне думу думать про життя, збудить в серці почуття, мов торкнеться до вогню — вийде сміло на борню за добро і проти зла! В казці — сила немала... Валентин Бичко КИРИЛО КОЖУМ'ЯКА ''Українська народна казка''

 Колись був у Києві князь. І був коло Києва змій. Щороку посилали цьому змієві дань: давали або молодого парубка, або дівчину^ Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робити,— коли да¬вали городяни, треба і князеві давати. Послав князь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її й полюбив. От во¬на раз до нього підлестилась та й питається:

 — Чи є,— каже,— на світі такий чоловік, щоб тебе подужав? — Є,— каже,— такий у Києві над Дніпром. Як затопить у хаті, то дим аж під небеса стелиться, а як вийде на Дніпро мочити кожі (бо він кожум'яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою в Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них — чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з кожами трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно.

 Князівна і взяла собі те на думку й думає, як би їй вісточку додому подати і на волю до батька діста¬тись. А при ній не було ні душі,— тільки один голу¬бок. Вона вигодувала його, ще як у Києві була. Думала-думала, а далі написала до отця:

 — Отак і так,— пише,— у вас, батенько, є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум'яка. Благайте ви його через старих людей, чи не схоче він із змієм побитися, чи не визволить мене, бідну, з неволі. Благайте його, панотченьку, і словами, і подарунками, щоб не образився він за яке незвичайне слово!

 Написала так, прив'язала під крильцем голубові та й випустила у вікно. Голубок злинув під небо та й полетів додому, на подвір'я до князя. А діти саме бігали по подвір'ю та й побачили голуба.

 — Татусю, татусю! — кажуть.— Чи бачиш — голубок від сестриці прилетів? Князь спершу зрадів, а далі подумав та й засумував:

 — Це ж уже проклятий змій загубив, видно, мою дитину!

 А далі поманив до себе голубка, глядь, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж доч¬ка пише: так і так. Ото зараз покликав до себе всю старшину: — Чи є у вас такий чоловік, що прозивається Кирилом Кожум'якою?

 — Є, князю. Живе над Дніпром.

 — Як же б до нього приступитись, щоб не образився та послухав? Ото сяк-так порадились та й послали до нього малих дітей. Ті як прийшли, як почали просити, як стали навколішки та як заплакали, то й сам Кожум'яка не витерпів, заплакав та й каже: — Ну, це уже для вас зроблю. Пішов до князя.

 — Давайте ж,— каже,— мені дванадцять бочок смоли і дванадцять возів конопель! Обмотавсь коноплями, обсмолився смолою добре, взяв булаву таку, що, може, в ній пудів* десять, та й пішов до змія. А змій йому й каже:

 — А що, Кирило? Прийшов битися чи миритися? — Де вже миритися? Битися з тобою, з іродом проклятим! От і почали вони битися — аж земля гуде. Що розбіжиться змій та вхопить зубами Кирила, то так кусок смоли і вирве. А Кирило його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. А змій, як вогонь, горить,— так йому жарко, і поки збігає до Дніпра, щоб напитися, та вскочить у воду, щоб охоло¬дитися трохи, то Кожум'яка вже й обмотався коноплями та смолою добре обсмолився. Ото вискакує змій з води і що розженеться проти Кожум'яки, то він йо¬го булавою луп та луп, аж луна йде!

 Бились-бились, аж іскри скачуть. Розігрів Кирило змія ще краще, як коваль леміш* у горні: аж пирхає, аж захлинається проклятий, а під ним земля тільки стогне. А по горах народ стоїть, як неживий, зціпивши руки, жде, що то буде! Коли ж зміюка — бу-бух! Аж земля затряслась. Народ, стоячи на горах, так і сплеснув руками. От так Кирило! От так Кожум'яка! От Кирило, вбивши змія, визволив князівну й відвів князеві. Князь уже не знав, як йому й дякувати. І вже з того часу й почало зватися те урочище, де він жив, Кожум'яками. Пуд — міра ваги, близько 16 кг.  Леміш — частина плуга. У які часи відбуваються події, описані у казці? Чому Кирило погодився битися із змієм? Прочитай рядки казки, які показують силу і мужність богатиря. Попрацюйте разом! У якій частині казки передано найбільшу напругу бою? Як це відтворено на малюнку? Знайдіть у казці зачин, основну частину, кінцівку. Підго¬туйтеся стисло переказати казку. Які слова з тексту засвідчують, що це чарівна казка? До слів поцупить, злинув, благайте доберіть слова, близькі за значенням. Прислів'я  Чия відвага, того й перемога. КРИВЕНЬКА КАЧЕЧКА

 ''Українська народна казка''

 Були собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують, а далі дід і каже бабі: — Ходім, бабо, в ліс по грибки!

 От пішли. Бере баба грибки, коли дивиться, у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить. От баба і каже дідові: — Дивись, діду, яка гарна качечка! А дід каже: — Візьмемо її додому, нехай вона у нас живе. Стали її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка пе¬реломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додо¬му, зробили їй гніздечко, обложили його пір'ячком і посадили туди качечку, а самі знов пішли по грибки. Вертаються, аж дивляться, а в них так прибрано, хліба напечено, борщик зварений. От вони до сусідів: — Хто це? Хто це? Ніхто нічого не знає. Другого дня знов пішли дід і баба по грибки. Приходять додому, аж у них і вареники зварені, і почи-ночок* стоїть на віконці. Вони знову до сусідів: — Чи не бачили кого? Кажуть: — Бачили якусь дівчину, від криниці воду несла. Така, кажуть, гарна, тільки трошки кривенька. От дід і баба думали-думали: «Хто б це був?» — ніяк не вгадають. А далі баба дідові каже: — Знаєш що, діду? Зробимо так: скажемо, що йдемо по грибки, а самі заховаємося та й будемо вигля¬дати, хто до нас понесе воду. Так і зробили.

 Стоять вони за коморою, коли дивляться, аж із їхньої хати виходить дівчина з коромислом: така гарна, така гарна, тільки що кривенька трошки. Пішла вона до криниці, а дід і баба тоді в хату, дивляться, аж у гніздечку нема качечки, тільки повно пір'ячка. Вони тоді взяли гніздечко та й укинули в піч, воно там і згоріло. Коли ж іде дівчина з водою. Ввійшла в хату, побачила діда й бабу та зараз до гніздечка — аж гніздечка немає. Вона тоді як заплаче. Дід і баба до неї кажуть: — Не плач, галочко! Ти будеш у нас за дочку; ми будемо тебе любити і жалувати, як рідну дитину. А дівчина каже: — Я довіку жила б у вас, якби ви не спалили мого гніздечка та не підглядали за мною, а тепер,— каже,— не хочу! Зробіть мені, діду, кужілочку*А" й ве¬ретенце*, я піду від вас. Дід і баба плачуть, просять її зостатися, вона не схотіла. От дід тоді зробив їй кужілочку й веретенце; вона взяла, сіла надворі й пряде. Коли ж летить каченят табуночок, побачили її й співають: Онде наша іва,  онде наша діва,  на метеному дворці,  на тесаному стовпці. Кужілочка шумить,  веретенце дзвенить.  Скиньмо по пір'ячку,  нехай летить з нами! А дівчина їм відказує: Не полечу з вами:  як була я в лужку,  виломила ніжку,  а ви полинули,  мене покинули! От вони їй скинули по пір'ячку, а самі полетіли далі. Коли летить другий табуночок, і ці теж: Онде наша іва,  онде наша діва,  на метеному дворці,  на тесаному стовпці. Кужілочка шумить,  веретенце дзвенить.  Скиньмо по пір'ячку,  нехай летить з нами! А дівчина їм відказує: Не полечу з вами:  як була я в лужку,  виломила ніжку,  а ви полинули,  мене покинули! Коли ж летить третій табуночок, побачили дівчину і зараз: Онде наша іва,  онде наша діва,  на метеному дворці,  на тесаному стовпці. Кужілочка шумить,  веретенце дзвенить.  Скиньмо по пір'ячку,  нехай летить з нами. Скинули їй по пір'ячку, дівчина увертілася в пір'ячко, зробилась качечкою і полетіла з табунчиком. А дід і баба знов зостались самі. Починочок — від починок — пряжа, намотана на веретено. Кужілочка — від кужілка — частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.  Веретенце — від веретено — дерев'яний пристрій для ручного прядіння. Попрацюйте разом! Прочитайте казку. З чого дивувалися дід з бабою? Що вони згодом з'ясували? Чому дівчина не схотіла більше в них залишатися? Що у цій казці схвалюється, а що — засуджується? Знайдіть у казці повтори. Як ви вважаєте, з якою метою їх ужито? З якою інтонацією їх треба читати? Простежте, які ознаки чарівності є у цій казці. Хто є головним героєм казки? Розгляньте малюнки. Підготуйте за ними стислу розповідь. Загадка   Плавала, купалася, сухенькою зосталася. Прислів'я За добро добром платять.

 

 КОБИЛЯЧА ГОЛОВА

 ''Українська народна казка'' Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не вмію, сказала б небилиці — так багато плутаниці. Ну, казки, хоч не вміючи, а треба сказать. Були собі дід та баба. От і в діда дочка, і в баби дочка. От баба пускає їх на досвітки* прясти. Дідова ж дочка пряде, а бабина все нічого не робить, а як прийдуть додому, то ще й обмовить ту. Ну, баба й зненавиділа дідову дочку та й каже до Діда: — Поведи свою дочку, де хоч, там її і дінь, щоб вона в нас дурно хліба не їла! От дід — нічого робить — і повів. Веде та й веде, та завів її в ліс — аж там стоїть ха¬та пуста. Він її у ту хату й увів. — Сиди ж ти, дочко, тут, а я піду дровець нарубаю. Та й пішов. Прив'язав колодочку до віконечка, а сам подався додому. То оце вітер війне, а колодочка — стук-стук, стук-стук! А дівчина: — Це ж мій батечко дрівця рубає! Сидить вона собі, шиє та й не вийде подивитися, що воно стука. Аж ось уже стала й ніч. Коли це — стукотить-грюкотить — кобиляча голова біжить. — Дівко, дівко, одчини! Вона й одчинила. — Дівко, дівко, пересади через поріг! Вона й пересадила. — Дівко, дівко, дай вечерять! Вона й вечерять дала. — Дівко, дівко, постели. Вона й послала. — Дівко, дівко,— просить,— положи мене спать! Вона й поклала. — Дівко, дівко, заглянь мені в ліве вухо, а в праве виглянь! Вона заглянула, а там — і лавки, і двори, і будинки великі, і всяка всячина. От як виглянула в праве вухо — й така стала гарна! Згодом вийшла вона заміж за хорошого парубка, і живуть собі гарно. Діждалися свята, вона й каже до свого чоловіка: — Поїдьмо та й поїдьмо до мого батька в гості. — То й поїдьмо,— каже чоловік. Поїхали. От як приїхали, а мачуха аж перелякалась, як по¬бачила, що вона така стала, та й каже дідові: — Поведи та й поведи мою дочку, куди свою водив! Він узяв та й повів. Веде та й веде — коли ліс, а в лісі пуста хата стоїть. Він взяв та туди її й завів: — Отут тобі, дочко, жить! Та й пішов собі. А вона досиділа аж до вечора, коли це стукотить-грюкотить — кобиляча голова біжить. — Дівко, дівко, одчини! А вона: — Не велика пані, сама одчиниш. Вона й одчинила. — Дівко, дівко, пересади через поріг. — Не велика пані, сама перелізеш! Вона й перелізла. — Дівко, дівко, дай вечерять. — Не велика пані, й сама візьмеш! Вона й повечеряла. — Дівко, дівко, постели спать. — Не велика пані, й сама постелиш. — Дівко, дівко, заглянь мені в ліве вухо, а в праве виглянь. Вона й заглянула. А там — самий ліс, такий густий та темний — оком не проглянеш. Тут де не взявся вовк, ухопив її та й поніс не знать куди. От, а в діда була собачка маленька. То оце вона лежить на призьбі та: — Дзяв-дзяв! Дідова дочка — як ясочка, а бабиної дочки і слуху не чуть! То баба: — А, капосна собака, як дражниться! Та піде й прожене собачку з призьби і поб'є. То баба в хату, а собачка знову на призьбу та: — Дзяв-дзяв! Дідова дочка — як ясочка, а бабиної дочки і слуху не чуть! От баба й каже дідові: — Піди, діду, довідайся, що воно за знак, що твоя дочка приїздить у гості, а моєї і слуху не чуть. Дід і пішов довідатися. Коли приходить він туди — аж тільки хата пуста в лісі стоїть. Плутаниці, зненавиділа, призьбі, дражниться. Досвітки — зібрання молоді для розваг і роботи. Попрацюйте разом! Прочитайте перші три речення казки. Пригадайте, чи траплявся вам раніше та¬кий початок. З якою інтонацією його слід читати? Якими зображено в казці бабину і дідову дочок? А бабу і діда? Свої міркування підтверджуйте рядками з тексту. Чи можна цю казку назвати чарівною? Доведіть свою думку. Що в ній схвалюється, а що — засуджується? Повправляйтесь у виразному читанні діалогів. О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 2. Усна народна творчість

2009-08-30T06:45:27Z

Лира:

''' Усна народна творчість''' 

 

<metakeywords>Українська література, 3 клас, Розділ 2, усна народна творчість.</metakeywords>З давніх-давен дійшли до нас складені народом казки, пісні, загадки, прислів'я. Вони передавались із вуст в уста, тому їх об'єднують спільною назвою — усна народна творчість. Читаючи твори, пізнавай народну мудрість, збагачуй своє мовлення образними, влучними висловами, спостерігай, як вони побудовані.

 

 ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату ''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 3. Цікава книга Природи...

2009-08-30T06:44:32Z

Лира:

''' Цікава книга Природи''' <metakeywords>Українська література, 3 клас ,Тема № Цікава книга Природи...</metakeywords>Як ти думаєш, про що розповідається у творах цієї теми? Книга Природи напрочуд велика і різнобарвна. Не злічити її сторінок — зелених лісів, синіх річок, бездонного неба, духмяних квітів... А скільки в ній різних героїв, що живуть за своїми законами, мають власну мову.

 Неймовірно цікавий, захоплюючий світ Природи здавна надихав людей глибше пізнавати його.

 Письменники розповідають про Природу так, що їхні спостереження, думки і почуття стають для читачів цікавими відкриттями, пробуджують уяву, спо¬нукають до роздумів.

 Читаючи твори цієї теми, зверни увагу, як по-різному описано осінь, ліс, вітер, які слова вжито, щоб передати різні стани природи. *** Скільки барв кругом розлито: пурпур, охра, зелень, просинь. Це минає тепле літо, золота надходить осінь. Край наш, писанка неначе,— треба тільки вміти бачить!

 Сергій Сухомлинський ЗОЛОТА ОСІНЬ

 В парках і садочках на доріжки й трави падають листочки буро-золотаві. Де не глянь, навколо килим кольористий, віти напівголі, небо синє чисте. Метушні немає, тиша й прохолода. Осінь золотая тихо-ніжно ходить. Катерина Переліска 3 яким почуттям автор говорить про осінь? Чому ти так думаєш? Поміркуй, у якому темпі і з якою силою голосу треба читати вірш.

 

 ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось? Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось. Осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі.

 Ліна Костенко Які картини постають у твоїй уяві, коли читаєш вірш? Як ти розумієш вислови: серпень випустив серп, осінь... погубила у небі журавлині ключі? Який настрій виклика¬ють ці рядки? У якому темпі та з якою силою голосу потрібно їх читати? СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ

 Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, п'є гарячий чай із медом.

 Ліна Костенко *** Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: — Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава, не всі, не всі, хоч ягідку облиш! Одна пташина так мене просила! Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш. І просто осінь щоб була красива.

 Ліна Костенко

 Поміркуйте разом! Чому так схвильовано, слізно шипшина звертається до людини? Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для ко¬ристі, а й для краси? У яких рядках висловлено цю думку? З яким почуттям їх треба читати?  Порівняйте вірші, написані Ліною Костенко. Чим вони подібні? З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту? У 2 класі ви читали вірші — поетичні картини природи Ліни Костенко. Що їх об'єднує із щойно прочитаними?

 ОСІНЬ

 Висне небо синє, синє, та не те; світить, та не гріє сонце золоте. Оголилось поле од серпа й коси; ніде приліпитись крапельці роси. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить. Хоч би де замріла квіточка одна; тільки й червоніє що горобина. Здалека під небом, в вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі. Яків Щоголів Прочитай вірш мовчки. Ранню чи пізню осінь описано у ньому? Чому ти так думаєш? Які слова добирає поет, описуючи небо, сонце, поле, діброву? Який образ створюють рядки Хоч би де замріла квіточки одна! Які почуття викликав у тебе вірш? Підготуйся прочитати вірш уголос, передаючи його настрій. ОСІННІ ТАНЦІ Вітер взяв сопілку в руки: — Ду-ду-ду! Хто зі мною потанцює  У саду? Захиталися жоржини: — Може, й ми! Тільки ти нас над землею  підійми! — Шкода часу,— вітер каже,—  підіймать! Видно, вам не доведеться  танцювать! Тут як зірвуться листочки із дубка, із вербички, із берези, із кленка,— хто червоний, хто жовтавий , хто рудий, а хто трішечки зелений — молодий. Як закрутяться у танці угорі! І низенько над землею, у дворі. Вітер кинувся за ними: — Ой, ду-ду! От хто вміє танцювати до ладу!

 Катерина Переліска Прочитай вірш. Який він — сумний чи веселий? З яким настроєм його треба читати? Які рядки прочитаєш наспівно? Які — у швидкому темпі? Чи доводилось тобі спостерігати осінні танці листопаду? Яким ти уявляєш вітер? ОСІННЯ ГРА

 Чи знайдеться на нашій милій Україні ліс, в яко¬му б не зустрілася вам білка? Певне, нема такого лісу, нема такого саду, в якому б не водилося оце ми¬ле звірятко. Де лісова гілка — там і білка. Восени в білки особ¬ливо багато клопотів. Треба на зиму грибів насуши¬ти. Запастись горіхами, жолудями, шишками. Дупло вимостити, утеплити, впорядити, замаскувати.

 Пізніше, коли на землю впадуть заморозки, їй треба міняти шубку. Білка скидає перед зимівлею руду шерсть, одягаючи сіру, теплішу, м'якшу, пухкішу шубку. Ще завіють сніги, загудуть завірюхи. Білка сховається в дупло, вкриється пухнастим хвостом і чекатиме відлиги. А доки не чути заморозків, білка розважається.

 Чи знаєте ви осінні білчині ігри?

 Граються білки у хованки. Граються самі з собою, з променем-зайчиком. Грається білка з білкою. Сковзне промінь по дереву — білка за ним. Промінь на гілку — білка за променем. Зверху-донизу. Знизу-догори. Хто кого ловить — не втямиш. І не стомиться білка-стрибунка. І не прощається з осінню. Сонце на гілку — білка за ним. Білка на дру¬гу, сонце — за нею. Лист за листом — осінь кружляє понад землею. Білка безжурно у хованки грає. Білка на зиму горіхи збирає. Грається променем, грається листом. Не розлучається з нашим дитинством. Микола Сингаївський Прочитай оповідання. Простеж, як грається білка. Як змінюються її вигляд і поведінка взимку? Знайди і прочитай рядки, що римуються. Знайди в тексті уривок, зображений на малюнку. Прочитай його, передаючи темп руху білки. *** Людина і природа... Простеж, як цей вічний зв'язок розкрито у наступних віршах і опові¬даннях. * * * Чи ми з природою єдині, чи вірно спрямували крок? Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні! Ганна Черінь В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ

 Ще вчора джміль гудів — сьогодні вже нема, застиг від холоду, ледь лапками він меле, крилята задубілі не здійма і тихо й тоскно дивиться на мене. Беру його із затінку, кладу на щире* сонце — в затишок осоння-. Джмелями літаки собі гудуть. І джміль до них гуде собі спросоння. Я потім забуваю про джмеля. А він нагрівся, з рукава стартує, та щось йому така важка земля, та вітер ним, підраненим, гордує. На ньому светрик чорно-золотий, у нього груди ніжні, щирозлоті*. — Лети,— шепчу йому,— лети, лети, бо нам життя не в льоді, а в польоті! Вже полудень. Аж чую — джміль гуде. Куди там тому грому-бомбовозу... Розправив крила, розігрівся день, летить джмелем навстріч зимі й морозу... Іван Драч ''Щире — тут: яскраве.  Осоння — місце, що добре освітлюється сонцем.  Щирозлоті — яскраві, золотисті. ''Підготуйся виразно прочитати вірш. Зверни увагу на по-щщ чаток і закінчення речень. Яку інтонацію читання підка¬зують розділові знаки? Попрацюйте разом! Хто дійові особи вірша? Яку картину передає кожна строфа? Як змінювався джміль? Порівняйте, яким він був уранці і в полудень. Які думки навіяло поетові перетворення джмеля? Як ви їх розумієте? Поет Дмитро Білоус пише про красу і багатст-во мови. А ще він — спостережливий і щирий співець природи, особливо — своєї рідної Сумщини. Прочитай вірш з книги поета «Пташині голоси». ПІСЕНЬКА ПРО КУЛИЧКА

 — Кулик, куличок! А завбільшки з кулачок. — Так є ж різні кулачки. — А є різні й кулички — і великі і малі, на Дніпрі і на Сулі. — Кулик, куличок! Він у нас не новачок: ще торік він на лужку в ямці вивівся в пушку. І обсохнути не встиг, як за їжею побіг. — Кулик, куличок! Де комашка, хробачок — піде сушею і вбрід, а здобуде на обід. Прийде ж осінь — проводжай куличка у теплий край! — Кулик, куличок! Де зимуєш ти? — Мовчок. Ми ж чекаєм на приліт до річок і до боліт, де улітку на лужку в ямці вивівся в пушку... — Кулик, куличок! До боліт і до річок лине з теплих він країв. Де б не пив і де б не їв, а весною, прийде час — повертається до нас.

 Дмитро Білоус Попрацюйте р а з о м! Між ким відбувається розмова? З чого видно, що поет прихильно ставиться до куличка, що він добре знає цього птаха? Пригадайте, як називають вірші такої форми. Навчіться читати вірш уголос, передаючи інтонацію запитання, відповіді, звертання. Знайдіть у вірші рими до слова куличок. ПЕСИК І ХЛОПЦІ

 Песик з хлопцями — усюди, і не клич, він з ними буде! Тільки скажуть: «В ліс зелений!» Песик скочить: «Як? Без мене?! !» І помчить за ними вслід, тільки курява летить. Хлопці в поле — на баштани, песик з ними, не відстане! Вудять хлопці на ставочку, він дрімає в холодочку. Тільки ж хто стрибне у став — він за ним одразу вплав. Хлопці скажуть: «Ну, по всьому! Час нам, песику, й додому!» Песик гавкне: «Дуже радий!» Навпростець через левади полетить, неначе птах, їм назустріч аж на шлях.

 Катерина Переліска  Прочитай вірш мовчки. Де побував песик разом з хлопцями? З чого видно, що вони добре розуміють одне одного? Що ти сказав би про песика — який він? А про хлопців? З яким настроєм, у якому темпі читатимеш вірш уголос? Порівняй малюнок і текст вірша. Які відмінності ти помітив? ЛІСОВОЮ СТЕЖКОЮ І. ...На початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалась між старезних дубів, ішла дівчинка років тринадцяти. На ній була картата но¬венька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світлі очі. Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки. її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на верхівці дерева.

 Дівчинка несла книжки й зошити. Вона поверталася додому із школи. Йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками стиха хрускала суха гілочка або жолудь.

 II. Стежка зненацька повернула праворуч, обминаючи круту гору, і тоді стало чути, як весело видзвонює у тишині вода. Прозорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекинуто кладку з сухої деревини. Кора на дереві зійшла, і стовбур, сточений жуками, вимитий дощами та висушений сонцем, жовтів і вили¬скував, мов велика кістка якоїсь прадавньої тварини.

 Дівчинка сіла над струмком, поклала біля себе книжки й почала задумливо бовтатись у воді руками. Хвильки хлюпали в неї поміж пальців і здіймались ясними пухирями, в яких відбивалось на мить то жовте листя клена, то клаптик блакитного неба, то обличчя в білій хусточці.

 На дні струмка ворушилась водяна трава — довгі такі стьожки, як пучки волосся. Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані. Хустинка в неї зсунулась набік, і з-під неї вибилася хмарка льняного волосся, білого і легкого, як пух,— дмухне вітерець, так воно й розлетиться навколо. І тепер дівчинка стала дивно схо-кульбабу. В школі її подружки так і кликали завжди: Улянка-кульбабка.

 III. Улянка повільно глянула навколо й наче вперше помітила, що ліс її любий вже прибрався в нову чарівну одежу. — Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати сьо¬годні. Чи ви це, мої білокорі?

 Ой, леле, не чують привіту, свічками золотими палахкотять. — Ой, який же ти став тепер, мій лісе-брате! — думає дівчинка.— Як же ти пишно прибрався! Ось ти яка, осінь, у лісі! Улянка підвелась, підхопила книжки і, перейшовши через струмок по сухій деревині, звернула із стежки. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх, який траплявся під руку. Олесь Донченко Попрацюйте разом! Прочитайте оповідання по частинах. Знайдіть рядки, в яких описується зовнішність дівчинки: її одяг, обличчя, очі, волосся, руки. Чи такою зображено Улянку на малюнку? У яких словах розкрито ставлення дівчинки до природи? Знайдіть у тексті речення з порівняннями. Що вони до¬дають до характеристики образу Улянки? Вдома складіть план оповідання. Підготуйте за планом стислий переказ. Поміркуйте, як по-іншому можна назвати це оповідання.  Пофантазуйте! Як можна продовжити оповідання? НАШЕ ВІДКРИТТЯ Дуже нам кортіло з Максимом зробити відкриття. Тільки так, щоб не довго морочитись. Бо в нас уся¬ких справ по саму зав'язку. Лише на футбол скільки часу гаєш. Якось після полуденика весь наш загін пішов у ліс. Ми з Максимом одразу по горіхи подалися. Ба¬гацько не нарвали, та дурно теж не тюпали. Вибралися з ліщини, назад ідемо, стёжки шукаємо. Коли це Максимко хап мене за руку і закляк. Я глянув на нього і собі спинився. А він: — Диви, мурашник який великий. — Тьху! Налякав,— кажу,— своїм мурашником. Я думав — гадюка. А мурашник і справді величезний, наче висотний дім. І впоперек метра півтора. Ніколи такого в житті не бачив! Підійшли ближче. — Чуєш? — шепоче Максимко і опускається навколішки.— Мурашня балакає. — Хто, хто балакає? — перепитую недовірливо. — Та мурашня,— каже. Присів і я, вуха нашорошив, очі витріщив. Бачу, сновигають по купі мурашки, якусь гусінь тягнуть, гличку, листочки. І над усім приглушений гомін стоїть, як на центральній вулиці нашого міста. Здо¬рово у них виходить. — Може... може, це ми вже наукове відкриття зробили? Мурашник, що розмовляє, знайшли. Як ти гадаєш, Максимку? А він, замість відповісти, як поведе очима, як підстрибне та драла! Я — за ним. Це ми так захопи¬лися своїм відкриттям, що й незчулися, як нас обліпили великі руді мурахи. Насилу обтрусились. І знову до мурашника. Поставали навколішки, слу¬хаємо. Цікаво так! — А якою мовою вони балакають? — питаю в Максимка. — Звісно, якою. Своєю, мурашиною. Без мови як би ж вони тут порозумілися? Бачиш, багатоповерхо¬вий мурашник зводять. Треба ж про все домовитись: кому що робити, в яку зміну працювати, де будівельний матеріал добути. — Може, воно й так, тільки без перекладача хіба їх зрозумієш? — Капуста ти головата! Де ж ти знайдеш мураши¬ного перекладача? — сміється Максимко.— Це ж добре, що ніхто ще їхньої мови не знає. А ми будемо знати, вивчимо! — Еге, вивчиш,— пхекнув я.— Тут свою рідну ледве на трійку витяг... Поки ми з Максимком так теревенили про науку, чую — одна мураха заповзла мені в тапку, друга по нозі полізла, третя... Я хотів був їх змахнути, а Мак¬симко мене ліктем у бік — штовх! Не ворушись, мов¬ляв. І справді, ми ж наукове відкриття робимо. Але спробуй не ворухнутись, коли у них щелепи, як у справжніх африканських крокодилів. Не витерпів я, одскочив назад, обтрушуюсь, а Максимко заради на¬уки терпить. Його вже десятки зо два мурахів «досліджують», а він хоч би тобі оком кліпнув! Ага, теж не витерпів, прибіг до мене, покусаний, зате ра-дий-радісінький, як вареник у сметані. Ще б пак, відкриття: мурашник, який вміє розмовляти. — Ну гаразд,— кажу йому, коли нараділися по саму маківку.— Пішли додому, бо на вечерю спізни¬мось і дощ он починається. Задер Максимко голову, дивиться на небо, а на ньому ні хмарини. — Та ти ось послухай,— кажу,— кап-кап-кап. Чуєш? Максимко завмер, прислухається, де ці краплини падають. Потім простяг руку, чи не впаде на долоню яка. А круг нас то тут, то там обережно так: кап,кап, кап. Ой, що тут скоїлося з Максимком! Як заве¬рещить: — Роздягайся! — А сам мерщій скидає сорочку, штани... — Та мерщій! — квапить мене. — Навіщо? — не розумію я. — Треба. Для науки треба. — А для чого науці мої штани знадобилися? — ніяк не второпаю. — Зараз утямиш,— метушиться Максимко. Схопив він нашу одежину і каже: — Розкладемо її ось там, коло мурашника. Давай! — скомандував, і ми кинулись розкладати на траві речі одну до одної. — А тепер — лічи. — Кого? — питаю. І думаю: чи не напекло йому сьогодні сонце голову? Якийсь дивний Максимко став. Дощові краплини лічити здумав. — Та мурахів лічи! — кричить.— Які з сосни стрибають. І показує рукою на наш строкатий килим. Я так очі і вирячив. А мурашка впала, огледілась — і до мурашника. — Дві! Три! Чотири! — заверещали ми на весь ліс. Двадцять три штуки нарахували за кілька хвилин! Справжній мурашиний дощ! — А знаєш, чого вони стрибають? — питає в мене Максимко. — Напевно, змагання у них якісь проходять, хто точніше стрибне,— відповідаю.— Як у нас парашути¬сти стрибають на точність приземлення. — Гарбуз ти порепаний,— сміється Максимко.— То вони щоб довго не йти пішки, додому не спізни¬тись. Адже в мурашнику зараз всі входи закриють — вечір заходить. Ось таке ми з Максимком відкриття зробили. Тільки наша вожата ніяк не хотіла зрозуміти його наукове зна¬чення, бо ми таки спізнилися на вечерю. І пообіцяла за¬втра нас вирядити на кухню картоплю чистити. Після відбою я довго крутився в ліжку: все ніяк не міг заснути. Шкіра свербіла, наче хто кропивою пожалив. Заплющу очі — і все ввижається, немов я лежу на мурашнику, а руді мурахи на мені змагання влаштували: хто дужче вкусить. — Максимку! — тихо зашепотів я в темряві.— Тобі не свербить? — Свербить. Терпи. Це ж заради науки. Я скрушно зітхнув і подумав: хіба я не віддав би науці своє життя? Науці — так. А от рудим мурахам — нізащо на світі! Олег Буцень '' Навколішки, багатоповерховий, радесенький, незчулися, нашорошив.'' Що здивувало хлопчиків у лісі? Простеж за текстом, як вони обмірковували свої припущення щодо мурашиної мови. Які відкриття для себе зробили хлопчики, спостерігаючи за мурашками? Які риси характеру виявили юні дослідники? Що в цьому оповіданні смішного, а що — повчального? Які уривки з тексту проілюстровано? Які почуття пере дано у виразі облич хлопчиків? Вдома поділи оповідання на частини, склади план за яким підготуй стислий переказ. Чи доводилось тобі робити власні відкриття в природі? Спробуй придумати продовження оповідання. ЖУРАВЛИК На болоті біля річки, там, де вогко тхне теплом, ми знайшли кумедну птичку із пораненим крилом. Довгі ноги, сірі крила, на голівці чорний чуб. Погляда на нас несміло: — Ой, болить, не полечу! Що ж тут бідній пташці мучитись? Краще хай у нас живе! І зостався в нас приручений, і одужав журавель. Завжди з нами був у забавках, з нами грався та гуляв, полюбили ми журавлика, довгонога журавля. Тільки осінь раптом вдарила, хмари в небі попливли, потяглися попід хмарами в край далекий журавлі. Потяглися понад кручами, понад простором степів... І журавлик наш приручений теж ізнявся й полетів!.. Прощавай, лети, журавлику! Наш крилатий журавель! Повернись весною здалека, з теплих сонячних земель! Понад морем, де кораблики, понад спекою пустель повернись до нас, журавлику, наш крилатий журавель! Наталя Забіла Знайди і прочитай опис місця, де діти знайшли журавлика, і зовнішнього вигляду птаха. Який темп та інтонацію ти добереш, читаючи звертання дітей до пташки? Що передають вислови: осінь раптом вдарила, хмари в небі попливли, потяглися ... журавлі? МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА... «Мамо, іде вже зима, снігом травицю вкриває, в гаю пташок вже нема... Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?» — в неньки спитала дитина. «Ні, не кожна, — одказує мати,— онде, бачиш, пташина сивенька скаче швидко отам біля хати — ще зосталась пташина маленька». «Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?» «Не боїться морозу вона, не покине країни рідної, не боїться зими навісної. Жде, що знову прилине весна». «Мамо, ті сиві пташки сміливі, певно, ще й дуже, чи то безпечні такі,— чуєш, цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже! Бач — розспівалися як!» «Не байдуже цій пташці, мій синку, мусить пташка малесенька дбати, де б водиці дістати краплинку, де під снігом поживку шукати». «Нащо ж співає? Чудна! Краще б шукала зерна!» «Спів пташині потіха одна,— хоч голодна, співа веселенько, розважає пташине серденько, жде, що знову прилине весна». Леся Українка Між ким відбувається розмова? Про що запитує дитина? Чи ти здогадався, про яку пташку йде мова? Як мати говорить про важке життя горобчика взимку? Чому ж все-таки він залишається у ріднім краї?  Поміркуйте разом! Чи тільки горобчика має на увазі мати? Пригадайте, як називаємо вірші, де передано розмову двох осіб. ДОВГО ХМАРАМИ  НЕБО ПОКРИТЕ БУЛО... Довго хмарами небо покрите було, довго землю встеляли тумани, а сьогодні — дивлюсь — і весна, і тепло, і блакить, і повітря весняне. Все радіє, живе і співа навкруги, ніби дихають луки і ниви, і в струмки обертаються білі сніги, і туркочуть, як голуби сиві. Я стояв і дививсь, і здавалось мені, що кричать журавлі десь в блакиті, що несуть вони нам і любов, і пісні, і тепло, і розкоші, і квіти. Я дививсь і радів, що минула зима, що весна наближається, літо... Коли глядь — уже сонця ясного нема, небо ж хмарами сизими вкрито... Олександр Олесь Як ти думаєш, про яку пору року йдеться у вірші? Чому зрадів поет? Які картини постали перед ним? Які слова, порівняння передають ставлення автора до природи як до живої істоти? Які почуття передано у вірші? З якою інтонацією треба читати останнє речення?

 ДІВЧИНА Бджілки золотисті в квітах літають, роси перлисті з трав опадають. З золота зіткане сяєво ллється, ліс в нім купається, листя сміється. В шатах зелених вийшла дівчина — в косах студені роси-перлини. З золота зіткане сяєво ллється, ліс в нім купається, листя сміється. В квітах барвистих дівчина сяє, в оченьках чистих сонечко грає. З тих оченяток сяєво ллється... Дівчина літом веселим зоветься... Максим Рильський   Які картини природи змальовано у вірші? В яких рядках вірша літо зображено в образі красивої дівчини? Прочитай. Фарби яких кольорів потрібно взяти художнику, щоб намалювати картину за цим віршем? СЕРГІЙКОВА КВІТКА Сьогодні передостанній день навчання. Четверо хлопчиків прийшли до школи рано-ранесенько. Посі¬дали під високим дубом і почали хвалитися батьків¬ськими подарунками. Петро показав хлопцям ножик. Це був чудовий ножик з мідною колодочкою, а на колодочці намальований кінь і на ньому вершник. — Добрий ножик,— сказали хлопці. — Це мій ножик,— похвалився Петро. Максим показав хлопцям ліхтарик. Такого ліхта¬рика вони ніколи не бачили. На білій ручці його було вирізьблено дивовижного птаха. — Добрий ліхтарик,— сказали хлопці. — Це мій ліхтарик,— похвалився Максим. Гриць показав металевого соловейка. Доторкнувся до нього губами, подув, і той заспівав. — Добрий соловейко,— сказали хлопці. — Це мій соловейко,— похвалився Гриць. Хлопці чекали: а що ж у кишені в Сергійка? — Ходімо зі мною. Він повів хлопців у гущавину чагарника й пока¬зав квітку. Вона цвіла під кущем акації. Це була прекрасна квітка. На її блакитних пелюстках тремтіли краплини роси, і в кожній краплині горіло по маленькому сонцю. — Яке диво! — зітхнули хлопці. — Але ж це не твоя квітка,— сказав Петро.— Ти ж не можеш узяти її з собою... — А навіщо мені брати квітку з собою? — запитав Сергійко. — Ти ж не можеш її на щось поміняти,— доводив Максим. — А навіщо мені квітку міняти? — усміхнувся Сергійко. — Пхе, і я можу сказати: це моя квітка,— мовив Гриць. - А хіба від цього вона стане гіршою? — здивувався Сергійко.   Василь Сухомлинський Поміркуйте разом! Прочитайте оповідання. Петро, Гриць і Максим одержали гарні подарунки від батьків, а Сергійко? Він сам зробив товаришам незвичай¬ний подарунок — красу. Як це сталося? Чи зрозуміли це друзі Сергійка? Уявіть, що ви також берете участь у розмові хлопчиків. Що б ви сказали? Розгляньте малюнок. Хто із зображених на ньому хлопчиків — Сергійко? Доведіть свою думку. Чи уважно ти читав? Як ти зрозумів назву теми? З яких віршів ці рядки: Дощик, дощик, ти вже зли¬ва! Плаче груша, плаче слива; Хоч би де замріла квіточ¬ка одна, тільки й червоніє що горобина. Хто їх автори? Хто в оповіданні грається променем, грається лис¬том. Не розлучається з нашим дитинством? З ким розмовляла Улянка: а) зі струмком; б) з берізками; в) з кленом? Назви імена дітей — героїв прочитаних творів. Назви імена авторів, що написали твори про стосунки людини з природою. Пригадайте, поміркуйте • Чому мова і книга мають таку давню історію? • Чому в українській мові багато слів-«чужинців»? • Чому ми називаємо природу живою книгою? Що можна вважати її сторінками? А буквами? ¦Добери якомога більше слів, що характеризують нашу мову. • Якими новими словами та виразами поповнився твій словничок? • Поясни, як ти розумієш рядки з твору словацького поета Павла Гнездослава: Я зірвав квітку — і вона зів'яла, я зловив метелика — і він помер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси можна лише серцем.

''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Надіслано читачами з інтернет-сату'' 

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 2. Похвала книгам

2009-08-30T06:41:38Z

Лира:

''' Похвала книгам'''

 

 



<metakeywords>Українська література, 3 клас, урок, похвала книгам.</metakeywords>

Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах цієї теми? Книги відкривають нам широкий світ знань. Книг незліченна кількість. Вони дуже різні: великі й малі, з малюнками і без... Чому так багато різних книг? Очевидно, тому, що вони потрібні всім: малюкам, школярам, дорослим людям.

 

 

Чи замислювався ти, коли з'явилися перші книги? Чи завжди вони були такими, як сьогодні? Чому так цінується гарна книга?
Знайти відповіді тобі допоможуть твори цієї теми. Читаючи їх, визначай нове, знаходь головне, запам'ятовуй відомості, які виділено в тексті.
Звертай увагу на те, як побудовані твори цієї те¬ми. В них розповідається не про вигадані, а правдиві події, вказуються імена, дати, насправді відомі в історії. Такі оповідання є науково-популярними.
* * *
''Вчіться, діти! Мудра книжка''
скаже вам чогось багато.
З того, що колись другими
і посіяно, й пожато...
Яків Щоголів

З ІСТОРІЇ КНИГ

Створення книги — довга, захоплююча історія.
3 давніх-давен люди шукали різні способи збереження знань і передачі їх наступним поколінням. Багато відкриттів зробили наші предки, щоб залучити до здобуття знань якомога більше людей.

ЯК З'ЯВИЛАСЯ ДРУКОВАНА КНИГА

З глибокої давнини до нас дійшли «книги», які люди писали паличками на глиняних плитках, що їх потім обпалювали у печах, мов горщики.
У Стародавньому Єгипті виготовляли книги з папірусу — річкового очерету, який мав високе і тов¬сте стебло. Серцевину його розрізали на смужки, сушили і перетворювали на гладенькі листки. На них і писали. Потім листки склеювали так, що виходила книга у вигляді довгої стрічки. Після читання стрічку згортали у трубку (сувій) і ховали у футляр.

У Стародавньому Китаї робили книги з окремих дощечок, які нанизували на мотузок.

Минуло дуже багато років, перш ніж у стародавньому місті Пергамі люди навчились робити із шкіри тварин особливий матеріал — пергамент. Шматок пер¬гаменту згортали так, що виходило чотири сторінки. Кожний згорток грецькою мовою звався «тетрадос».

Кілька таких «тетрадос» зшивали, і виходила книга, на сторінках якої можна було писати і малювати. Пройшло багато років і пергамент замінили більш дешевим матеріалом — папером. Але книги,як і раніше, зшивали з окремих зошитів і «вдягали» у тверду або м'яку обкладинку. Так роблять і нині.

Місяці, а то й роки ішли на те, щоб написати або переписати яку-небудь товсту книгу й прикрасити її малюнками. Не дивно, що рукописні книги коштува¬ли дуже дорого. До того г ж деякі з них вдягали в дорогу шкіру, парчу*, а іноді навіть у срібло. Щоб уберегти такі книжки, власники нерідко приковува¬ли їх ланцюжками до полиць.

Перша друкована книга з'явилася в німецькому місті Майнці. Винахідником друкарського верстата був мешканець цього міста — Йоган Гутенберг. Він придумав і літери — металеві брусочки з опуклим зо¬браженням букви чи цифри, а також матриці — фор¬мочки для відливання цих літер. Літери розміщали в пеціальному ящичку з відділеннями для кожної. Називався він складальною касою. Треба, наприклад, набрати слово дим — береш з одного відділення літеру Д, з другого — літеру И, з третього — Мі викла¬даєш на спеціальну дощечку — верстатку. Набрав один рядок, за ним — другий, третій... Ось і готова друкарська форма. Залишається покрити її фарбою, зверху покласти аркуш паперу і міцно притиснути пресом. Сторінка віддрукована. За допомогою дру¬карського верстата можна було розмножити книгу в сотнях і навіть тисячах примірників. Люди відразу оцінили новий винахід. У різних містах одна за од¬ною стали з'являтися майстерні, а потім і фабрики — друкарні, де виготовлялися книги.
За Віктором Дацкевичем

''Парча ''— шовкова тканина, виткана золотими або срібними нитками.

Як виглядали книги у давні часи?
Хто винайшов книгодрукування? Що саме придумав ви¬нахідник?
Перечитай текст мовчки. Підготуйся стисло переказати його за опорними словами: глиняні плитки, папірус, до¬щечки, пергамент, папір, Йоган Гутенберг, літери, матриці, друковані форми, друкарні.

Попрацюйте разом! Поставте один одному запитання за змістом прочитаного.

ЯК ЖИЛА КНИГА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Вже за часів Київської Русі книга була у великій пошані. Так, в одній давній книзі читаємо: «Ум без книг, як птиця без крил. Як і вона злетіти не може, так і ум не домислиться досконалого розуму без книг».

Князь Володимир Святославич (жив він понад тисячу років тому) відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували, розмножували книги.
А в часи князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі було засновано першу в Київській Русі бібліотеку.

Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов. Потім з Києва книги потрапляли до інших міст. А варто нагадати, що ко¬штували тоді книги дуже дорого, виготовлялися во¬ни з пергаменту. А ще ж палітурка! її оздоблювали коштовним камінням, золотом, сріблом.
З «Повісті минулих літ» — нашого славного лі¬топису — ми дізнаємось про таке:

«Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали во¬ни з грецького на слов'янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто
один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу...
Книги — мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це — джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, ...в книгах — світило мудрості...»

Жаль, ой, як жаль, що книги з бібліотеки Ярослава Мудрого не дійшли до нас. Після захоплення Києва ханом Батиєм у 1240 році доля їх невідома.
Про бібліотеку, засновану в далекому XI столітті, нам нагадує пам'ятний знак, встановлений на тери¬торії заповідника «Софійський музей». На камені зо¬бражено Ярослава з книгою в руках і викарбувано рядки з літопису: «...Ярослав цей, син Володимира, засіяв книжними словами серця вірних людей. Вели¬ка ж бо користь людині від навчання книжного».
За Олександром Єфімовим

 Прочитай мовчки. Що з прочитаного тобі незрозуміло?Підготуйся запитати про це вчителя.

Попрацюйте разом! Перечитайте уривок з «Повісті минулих літ», наведений у тексті. Обміняйтесь думками щодо змісту виділених речень.

«ДРУКАР КНИГ, ПЕРЕД ТИМ НЕ БАЧЕНИХ»

У 1563 році чудові майстри Іван Федоров і Петро Мстиславець у Москві почали складання першої російської друкованої книги — «Апостол»*. Тепер уже не писець виводив од руки, а майстер-друкар складав літеру до літери, рядок до рядка. Потім металеві ряд¬ки складав — верстав — у сторінку і вставляв до спеціальної рамки. Помічник Федорова Мстиславець ніс рамку з рядками майбутньої книги до друкарсько¬го верстата. Змастивши чорною фарбою шрифт тексту, він клав на нього аркуш чистого паперу і міцно притискав його пресом. Сторінку віддруковано!

Згодом Іван Федоров переїздить до Львова, де про¬довжує свою благородну справу. За своє життя Іван Федоров видрукував лише кілька книжок (серед яких є і перший слов'янський «Буквар»), але його роботу й досі з вдячністю згадують усі.

Недарма на могилі першодрукаря у Львові викар-бувано напис: «Друкар книг, перед тим не бачених».
  За Олександром Єфімовим

«Апостол» — церковна книга, що містить розповіді про апостолів — учнів Ісуса Христа.

Прочитай текст мовчки. Підготуйся висловити головну думку прочитаного.

ШКОЛА ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

Борисові було дев'ять років, коли його побачив князь Володимир Великий перед своїм теремом. Во¬лодар саме повертався на білому коні у замок. Сподо¬бався йому хлопчик і виглядом, і відповідями у розмові, тож сказав дружинникові намовити батьків, щоб віддали хлопця в школу. Батьки послухались доброї поради, віддали Бориса у школу.

Борис полюбив школу: вже змалку виявив велику любов до книжки. У школі він помагав слабшим уч¬ням, а то й заступав учителя.
Минуло два роки Борисового перебування у школі при Десятинній церкві.

Князь Володимир цікавився успіхами учнів першої школи в Україні. Відвідував їх, бував на лекціях. Од¬ного разу, почувши, як Борис читає, розповідає своєю звичайною мовою прочитане і як гарно пояснює дум¬ки, підійшов до нього, розпитував, чий він, як нази¬вається. Князь пригадав собі першу свою зустріч з Борисом:
— Радію, що я спонукав твого батька віддати тебе в школу. Гарно, хлопче, вчися, будуть із тебе люди.

Нам треба таких, як ти, майбутніх мужів, освічених і розумних.

А згодом зняв із себе золоту гривню та при всіх повісив її на шию Борисові. Сказав до всіх дітей:

— Учіться, діти, знайте, що, хто читає книжки, той здобуває справжнє щастя. Книга — це найбільший скарб людей. Як не збудуємо корабля без цвяхів, так людина не стане справжньою людиною без читання книжок. Краса воїнові — зброя, кораблеві — вітрила, а праведникові* — читання книжок.

Це був найщасливіший день у житті Бориса.

Минуло кілька літ. Борис став монахом, прийнявши ім'я Іларіон. Став славним письменником. Року 1052 його було обрано митрополитом усіх укра¬їнських земель.
За Антоном Лотоцьким

Праведник — людина, яка суворо дотримується заповідей церкви.

Прочитай текст мовчки. Чи зрозумів ти, де і коли відбувалась описана подія?
Підготуйся до відповідей на запитання: що з прочитаного я вже знаю? Що було невідомим? Про що ще я хотів би дізнатися?

Попрацюйте разом! Розгляньте малюнок. Яким зображено князя Володимира? А Бориса? Що нового ви дізналися про ті часи з малюнка?

* * *
Людина без книги, як криниця без води. Так влучно говорять у народі про важливе значен¬ня книги в нашому житті.
А як ти думаєш, чому книгу порівнюють з водою? З чим іще її можна порівняти?
Прочитай подані твори і поміркуй, як подружитися з книгами так, щоб не розлучатися з ними впро¬довж життя.
Пам'ятай, хто більше читає, той більше знає.

***
''Як краплин у Дніпрі,''
як зірок угорі,
як листви на гіллі —
стільки книг на землі!
Є великі й малі, є легкі і важкі.
На полицях, в столі — наші друзі книжки.
Олександр Пархоменко

СОНЯШНИК
''Дівчинка книжку читала''
і соняшника прохала,
може, так жартувала:
— Посвіти мені, посвіти.—
А соняшник мовив:
— Ну, що ти?!
''Не мав би я вже роботи,''
щоб свої золотисті соти
на дрібниці перевести!..—
Соняшник дивився на Сонце,
дуже довго дивився на Сонце,
і здалося йому, що Сонце —
квітка така ж, як він...
Втім, вийшла дівчинка з хати
і стала Сонце прохати:
— Зайди до нашої хати,
перепочинь з путі! —
''Сонце зайшло. І раптом''
все навкруги померкло,
тільки вікно хатини
сяяло в темноті.
Соняшник здивувався!
Засоромлено пооглядався
і до вікна підкрався.
І що ж він побачив? Дива!
Дівчинка книжку читає,
а Сонце перегортає сторінки
й світло вливає
в літери та в слова.
Дмитро Павличко

Хто дійові особи вірша?
Поміркуй, чому соняшника образило прохання дівчинки. Що здивувало соняшник? А тебе?
Яку інтонацію читання підказують слова дуже довго дивився, прохати, здивувався?

Поміркуйте разом! Чи випадково поет в одному вірші пише про Сонце як джерело світла, книжку як джерело знань і дівчинку, яка захоплена читанням? Чим цей вірш нагадує казку?
Розгляньте малюнок. Який уривок з тексту проілюстровано? Які дійові особи зображені на малюнку?


ЛЮБІТЬ КНИГУ!

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився.

...От він одного вечора ліг спати та й узяв книжку перед сном почитати. (А Василько знав, що, як лежачи книжку читаєш, псується зір і псується книж¬ка.) Лежить Василько, читає і задрімав.

А книжка — бух на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так кріпко, що й од «бух!» не прокинувся.
І сниться Василькові, що він сам — книжка.

От бере його, книжку-Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає і водночас обідає. Борщ із ложки — кап! — та на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Василько, бо він — книжка.

А потім ухопили Василька-книжку Миша і Вова та давай на ньому різні дурниці писати: «Читав Вова», «Цікава книжка», «Колька — дурак»,— отаке понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочиї та й бруднить, грязнить Василька-книжку!
Далі ще гірше!

Оленка почала Василька-книжку ножицями різати — малюнки вирізати. Болить Василькові, аж «Рятуйте!» хоче крикнути...

Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячого праса* поставив на Василька-книжку. Горить Василько-книжка, дим із його йде! Пече йому!
Уже Василько-книжка не книжка, а саме шмаття, в яке загорнула Оленка свій сніданок!

Так гірко та так боляче зробилося Василькові, що він аж прокинувся.
— Ой, що зі мною зробили?!
А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув легше.
А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав:
— Бережи книжку — це твій друг!
І ніколи вже не псує Василько книг, та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.

Остап Вишня

П р а с — праска, утюг.

Прочитай оповідання мовчки. Що в цьому творі вигадане, а що — ні?
Попрацюйте разом! На які частини можна поділити оповідання? Складіть план. Підготуйтеся стисло переказати за ним твір.
У якому реченні висловлено головну думку оповідання?


  ***

''Все, що серце і що розум''
вік творили не один,
повизбирувало людство
в книги — перла із перлин.
Юлій Ванаг

КНИГОЛЮБКА
''Хтозна вже відколи''
я люблю читати.
Якби не до школи —
не лягала б спати.

Я люблю читати
часто до півночі,
поки пелехаті
ляжуть сни на очі.

Я засну, раденька,—
''сплять разом зі мною''
явори Шевченка
над Дніпром-рікою.

В сні не знаю, де я,—
лину в піднебессі,
а в руках лілея
Українки Лесі...

На столі розкрита
книжечка весела ''—''
хитрий лис Микита
в мандри йде на села.

''Кіт-воркіт — на плоті''
дядечка Малишка...
В навчанні й роботі
помагає книжка.

В новорічні свята
я напам'ять вчила
вірші про санчата
дідуся Максима.

''Зайчика була б я''
у ліску спіймала...
На човенці жабка
з вітром мандрувала.

Хотіла б я уміти
швидко так читати,
щоб усі на світі
книги прочитати!
Володимир Лучук
 
Прочитай вірш мовчки. Чому дівчинку названо книголюбкою?

Поміркуйте разом! Твори яких поетів згадуються у вірші?

Якою ви уявляєте дівчинку, що захоплена читанням? Скільки їй років? З яким почуттям поет її описує? Порівняйте зміст вірша з малюнком. Що нового ви помітили?

Я — БІБЛІОТЕКАР

''За моїм вікном ростуть''
кедри і смереки.
Гарне місце влітку тут
для бібліотеки.
Я полиці змайстрував
для книжок, журналів,
щоб читали їх усі
діти в зелен-залі.
І тепер у ранній час
чи в обідню спеку
''йдуть до мене читачі''
у бібліотеку.
Люблять загадки, вірші
Василько і Таня.
Павлик просить лиш казки
та оповідання.
Йдуть до мене читачі
зблизька і здалека.
Жду їх радісно завжди:
я ж — бібліотекар!
Сте''пан Жупанин''

Прочитай вірш мовчки. З чого видно, що хлопчик — завзятий читач? Яким ти його уявляєш? Підготуйся розказати, чим подібні вірші «Книголюбка» і «Я — бібліотекар».

Прислів'я
Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.
Книга вчить, як на світі жить.

Як ти думаєш, про що розповідатиметься у наступному творі?

СПЛЯЧА КНИГА

На полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли*, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б'ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.

Але минув уже не один рік, як Книгу читали. Щотижня Господиня знімала її з полиці, обережно витирала з обкладинки пилюку й знову ставила на поли¬цю. Книга чекала — ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.

Часто до господаря приходили гості. Господар любив показувати книги: дивіться, які в моїх книг красиві палітурки.
Стали вогненні букви меркнути*. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Во¬гненна, а Спляча Книга.

Василь Сухомлинський

Яріли — яскраво світилися. Меркнути — гаснути.

Прочитай текст мовчки. Якою була Книга спочатку? Чому заснув могутній богатир?
Попрацюйте разом! Придумайте різні закінчення речення Якщо книгу не читають, ...
Бажаю вам, щоб серед ваших книг не було сплячих!

БІБЛІОТЕКА — ЗАТИШНИЙ ДІМ

ДЛЯ ЗУСТРІЧІ ЧИТАЧА З КНИГОЮ

У великому місті, селищі чи маленькому селі ти можеш стати читачем бібліотеки. Слово бібліотека походить з грецької мови і означає «книго¬збірня, книгосховище».
У більшості бібліотек книги видають додому. Відділ, де видаються книги додому, називається абонементом. Тут можна порадитися з бібліотекарем, що взяти для читання, дізнатися про надходження нових видань.

Газети, журнали або книги, що є в бібліотеці в одному примірнику, можна почитати в читальному залі. Тут завжди тихо, розмовляти треба пошепки, не зава¬жати іншим читачам. На видному місці розміщено словники, нові книги, стенд з порадами, що прочитати.

Вибрати книжку допоможе також каталоог (з грецької мови — список). Він складається з карток, на яких зазначено автора книги, її назву, шифр. За карткою каталогу бібліотекар швидко знайде будь-яку книжку.
Вибрані для читання книги слід повертати в бібліотеку в охайному вигляді, не пізніше, ніж за два тижні.

Якщо в тебе змінилася адреса — повідом про це бібліотекаря. А якщо ти від'їжджаєш, то обов'язково поверни книги.

Бібліотекар — перший порадник і друг усіх, хто прийшов до книгозбірні. Один маленький читач порівняв його з чарівником. І справді, бібліотекар знає і вміє дуже багато. Він упорядковує нову літературу, проводить літературні ранки, зустрічі з авторами і ху¬дожниками, заняття з юними читачами.
***
З часом книги старіють. У них відриваються обкладинки, випадають сторінки. Такі книги потребують негайного «лікування». В бібліотеках є «книж¬кові лікарні», у яких лагодять книги. Візьми і ти участь у цій корисній справі.

У нашій країні найбільшою є Державна бібліотека України для дітей, яка розташована у м. Києві. її відкрили у 1967 році. Щороку бібліотеку відвідують близько 20 тисяч дітей. До послуг читачів майже півмільйона книг, журналів, грамзаписів. Ця біблі¬отека є справжнім центром навчання і дозвілля читачів. От як написав про цю бібліотеку її читач-третьокласник: «Я дуже люблю цю бібліотеку, бо вона не така, як інші. В ній два поверхи, є навіть актовий зал, де відбуваються вистави. У музичному кабінеті можна послухати музику, казки... А ще тут є кабінет, у якому дуже багато іграшок. Половина з них зроблена дитячими руками. В бібліотеці весело».

За матеріалами Державної бібліотеки України для дітей

Книгозбірня — бібліотека.

Прочитай текст мовчки. Що нового ти дізнався з розповіді?
Що означають слова бібліотека, абонемент, каталог?
Що ти знаєш про найбільшу в Україні бібліотеку для дітей?

Бажаю всім учням вашого класу стати активними читачами бібліотеки!

Чи уважно ти читав?
На чому писали люди до винайдення паперу?
Хто був винахідником друкарського верстата?
У якому творі розповідається про бібліотеку Ярослава Мудрого? Що саме?
Про кого написано: «Друкар книг, перед тим не бачених»?
У якому вірші Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та в слова!
Яке гасло придумав Василько? Чи воно тобі до вподоби?

Попрацюйте разом! Проведіть змагання: хто назве найбільше слів з вивченої теми і пояснить їх значення. Продовжте розповідь: Підручник — найважливіша книга школяра. Його можна читати, розглядати...

''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас

Надіслано читачами з інтернет-сату''

  
акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

 ''''

Тема 2. Похвала книгам

2009-08-30T06:35:47Z

Лира:

''' Похвала книгам'''

 



<metakeywords>Українська література, 3 клас, урок, похвала книгам.</metakeywords>

Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах цієї теми? Книги відкривають нам широкий світ знань. Книг незліченна кількість. Вони дуже різні: великі й малі, з малюнками і без... Чому так багато різних книг? Очевидно, тому, що вони потрібні всім: малюкам, школярам, дорослим людям.

 

Чи замислювався ти, коли з'явилися перші книги? Чи завжди вони були такими, як сьогодні? Чому так цінується гарна книга?
Знайти відповіді тобі допоможуть твори цієї теми. Читаючи їх, визначай нове, знаходь головне, запам'ятовуй відомості, які виділено в тексті.
Звертай увагу на те, як побудовані твори цієї те¬ми. В них розповідається не про вигадані, а правдиві події, вказуються імена, дати, насправді відомі в історії. Такі оповідання є науково-популярними.
* * *
''Вчіться, діти! Мудра книжка
скаже вам чогось багато.
З того, що колись другими
і посіяно, й пожато...''
Яків Щоголів

З ІСТОРІЇ КНИГ

Створення книги — довга, захоплююча історія.
3 давніх-давен люди шукали різні способи збереження знань і передачі їх наступним поколінням. Багато відкриттів зробили наші предки, щоб залучити до здобуття знань якомога більше людей.

ЯК З'ЯВИЛАСЯ ДРУКОВАНА КНИГА

З глибокої давнини до нас дійшли «книги», які люди писали паличками на глиняних плитках, що їх потім обпалювали у печах, мов горщики.
У Стародавньому Єгипті виготовляли книги з папірусу — річкового очерету, який мав високе і тов¬сте стебло. Серцевину його розрізали на смужки, сушили і перетворювали на гладенькі листки. На них і писали. Потім листки склеювали так, що виходила книга у вигляді довгої стрічки. Після читання стрічку згортали у трубку (сувій) і ховали у футляр.

У Стародавньому Китаї робили книги з окремих дощечок, які нанизували на мотузок.

Минуло дуже багато років, перш ніж у стародавньому місті Пергамі люди навчились робити із шкіри тварин особливий матеріал — пергамент. Шматок пер¬гаменту згортали так, що виходило чотири сторінки. Кожний згорток грецькою мовою звався «тетрадос».

Кілька таких «тетрадос» зшивали, і виходила книга, на сторінках якої можна було писати і малювати. Пройшло багато років і пергамент замінили більш дешевим матеріалом — папером. Але книги,як і раніше, зшивали з окремих зошитів і «вдягали» у тверду або м'яку обкладинку. Так роблять і нині.

Місяці, а то й роки ішли на те, щоб написати або переписати яку-небудь товсту книгу й прикрасити її малюнками. Не дивно, що рукописні книги коштува¬ли дуже дорого. До того г ж деякі з них вдягали в дорогу шкіру, парчу*, а іноді навіть у срібло. Щоб уберегти такі книжки, власники нерідко приковува¬ли їх ланцюжками до полиць.

Перша друкована книга з'явилася в німецькому місті Майнці. Винахідником друкарського верстата був мешканець цього міста — Йоган Гутенберг. Він придумав і літери — металеві брусочки з опуклим зо¬браженням букви чи цифри, а також матриці — фор¬мочки для відливання цих літер. Літери розміщали в пеціальному ящичку з відділеннями для кожної. Називався він складальною касою. Треба, наприклад, набрати слово дим — береш з одного відділення літеру Д, з другого — літеру И, з третього — Мі викла¬даєш на спеціальну дощечку — верстатку. Набрав один рядок, за ним — другий, третій... Ось і готова друкарська форма. Залишається покрити її фарбою, зверху покласти аркуш паперу і міцно притиснути пресом. Сторінка віддрукована. За допомогою дру¬карського верстата можна було розмножити книгу в сотнях і навіть тисячах примірників. Люди відразу оцінили новий винахід. У різних містах одна за од¬ною стали з'являтися майстерні, а потім і фабрики — друкарні, де виготовлялися книги.
За Віктором Дацкевичем

''Парча ''— шовкова тканина, виткана золотими або срібними нитками.

Як виглядали книги у давні часи?
Хто винайшов книгодрукування? Що саме придумав ви¬нахідник?
Перечитай текст мовчки. Підготуйся стисло переказати його за опорними словами: глиняні плитки, папірус, до¬щечки, пергамент, папір, Йоган Гутенберг, літери, матриці, друковані форми, друкарні.

Попрацюйте разом! Поставте один одному запитання за змістом прочитаного.

ЯК ЖИЛА КНИГА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Вже за часів Київської Русі книга була у великій пошані. Так, в одній давній книзі читаємо: «Ум без книг, як птиця без крил. Як і вона злетіти не може, так і ум не домислиться досконалого розуму без книг».

Князь Володимир Святославич (жив він понад тисячу років тому) відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували, розмножували книги.
А в часи князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі було засновано першу в Київській Русі бібліотеку.

Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов. Потім з Києва книги потрапляли до інших міст. А варто нагадати, що ко¬штували тоді книги дуже дорого, виготовлялися во¬ни з пергаменту. А ще ж палітурка! її оздоблювали коштовним камінням, золотом, сріблом.
З «Повісті минулих літ» — нашого славного лі¬топису — ми дізнаємось про таке:

«Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали во¬ни з грецького на слов'янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто
один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу...
Книги — мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це — джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, ...в книгах — світило мудрості...»

Жаль, ой, як жаль, що книги з бібліотеки Ярослава Мудрого не дійшли до нас. Після захоплення Києва ханом Батиєм у 1240 році доля їх невідома.
Про бібліотеку, засновану в далекому XI столітті, нам нагадує пам'ятний знак, встановлений на тери¬торії заповідника «Софійський музей». На камені зо¬бражено Ярослава з книгою в руках і викарбувано рядки з літопису: «...Ярослав цей, син Володимира, засіяв книжними словами серця вірних людей. Вели¬ка ж бо користь людині від навчання книжного».
За Олександром Єфімовим

 Прочитай мовчки. Що з прочитаного тобі незрозуміло?Підготуйся запитати про це вчителя.

Попрацюйте разом! Перечитайте уривок з «Повісті минулих літ», наведений у тексті. Обміняйтесь думками щодо змісту виділених речень.

«ДРУКАР КНИГ, ПЕРЕД ТИМ НЕ БАЧЕНИХ»

У 1563 році чудові майстри Іван Федоров і Петро Мстиславець у Москві почали складання першої російської друкованої книги — «Апостол»*. Тепер уже не писець виводив од руки, а майстер-друкар складав літеру до літери, рядок до рядка. Потім металеві ряд¬ки складав — верстав — у сторінку і вставляв до спеціальної рамки. Помічник Федорова Мстиславець ніс рамку з рядками майбутньої книги до друкарсько¬го верстата. Змастивши чорною фарбою шрифт тексту, він клав на нього аркуш чистого паперу і міцно притискав його пресом. Сторінку віддруковано!

Згодом Іван Федоров переїздить до Львова, де про¬довжує свою благородну справу. За своє життя Іван Федоров видрукував лише кілька книжок (серед яких є і перший слов'янський «Буквар»), але його роботу й досі з вдячністю згадують усі.

Недарма на могилі першодрукаря у Львові викар-бувано напис: «Друкар книг, перед тим не бачених».
  За Олександром Єфімовим

«Апостол» — церковна книга, що містить розповіді про апостолів — учнів Ісуса Христа.

Прочитай текст мовчки. Підготуйся висловити головну думку прочитаного.

ШКОЛА ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

Борисові було дев'ять років, коли його побачив князь Володимир Великий перед своїм теремом. Во¬лодар саме повертався на білому коні у замок. Сподо¬бався йому хлопчик і виглядом, і відповідями у розмові, тож сказав дружинникові намовити батьків, щоб віддали хлопця в школу. Батьки послухались доброї поради, віддали Бориса у школу.

Борис полюбив школу: вже змалку виявив велику любов до книжки. У школі він помагав слабшим уч¬ням, а то й заступав учителя.
Минуло два роки Борисового перебування у школі при Десятинній церкві.

Князь Володимир цікавився успіхами учнів першої школи в Україні. Відвідував їх, бував на лекціях. Од¬ного разу, почувши, як Борис читає, розповідає своєю звичайною мовою прочитане і як гарно пояснює дум¬ки, підійшов до нього, розпитував, чий він, як нази¬вається. Князь пригадав собі першу свою зустріч з Борисом:
— Радію, що я спонукав твого батька віддати тебе в школу. Гарно, хлопче, вчися, будуть із тебе люди.

Нам треба таких, як ти, майбутніх мужів, освічених і розумних.

А згодом зняв із себе золоту гривню та при всіх повісив її на шию Борисові. Сказав до всіх дітей:

— Учіться, діти, знайте, що, хто читає книжки, той здобуває справжнє щастя. Книга — це найбільший скарб людей. Як не збудуємо корабля без цвяхів, так людина не стане справжньою людиною без читання книжок. Краса воїнові — зброя, кораблеві — вітрила, а праведникові* — читання книжок.

Це був найщасливіший день у житті Бориса.

Минуло кілька літ. Борис став монахом, прийнявши ім'я Іларіон. Став славним письменником. Року 1052 його було обрано митрополитом усіх укра¬їнських земель.
За Антоном Лотоцьким

Праведник — людина, яка суворо дотримується заповідей церкви.

Прочитай текст мовчки. Чи зрозумів ти, де і коли відбувалась описана подія?
Підготуйся до відповідей на запитання: що з прочитаного я вже знаю? Що було невідомим? Про що ще я хотів би дізнатися?

Попрацюйте разом! Розгляньте малюнок. Яким зображено князя Володимира? А Бориса? Що нового ви дізналися про ті часи з малюнка?

* * *
Людина без книги, як криниця без води. Так влучно говорять у народі про важливе значен¬ня книги в нашому житті.
А як ти думаєш, чому книгу порівнюють з водою? З чим іще її можна порівняти?
Прочитай подані твори і поміркуй, як подружитися з книгами так, щоб не розлучатися з ними впро¬довж життя.
Пам'ятай, хто більше читає, той більше знає.

***
''Як краплин у Дніпрі,
як зірок угорі,
як листви на гіллі —
стільки книг на землі!
Є великі й малі, є легкі і важкі.
На полицях, в столі — наші друзі книжки.''
Олександр Пархоменко

СОНЯШНИК
''Дівчинка книжку читала
і соняшника прохала,
може, так жартувала:
— Посвіти мені, посвіти.—
А соняшник мовив:
— Ну, що ти?!''
''Не мав би я вже роботи,
щоб свої золотисті соти
на дрібниці перевести!..—
Соняшник дивився на Сонце,
дуже довго дивився на Сонце,
і здалося йому, що Сонце —
квітка така ж, як він...
Втім, вийшла дівчинка з хати
і стала Сонце прохати:
— Зайди до нашої хати,
перепочинь з путі! —''
''Сонце зайшло. І раптом
все навкруги померкло,
тільки вікно хатини
сяяло в темноті.
Соняшник здивувався!
Засоромлено пооглядався
і до вікна підкрався.
І що ж він побачив? Дива!
Дівчинка книжку читає,
а Сонце перегортає сторінки
й світло вливає
в літери та в слова.''
Дмитро Павличко

Хто дійові особи вірша?
Поміркуй, чому соняшника образило прохання дівчинки. Що здивувало соняшник? А тебе?
Яку інтонацію читання підказують слова дуже довго ди¬вився, прохати, здивувався?

Поміркуйте разом! Чи випадково поет в одно¬му вірші пише про Сонце як джерело світла, книжку як джерело знань і дівчинку, яка захоплена читанням? Чим цей вірш нагадує казку?
Розгляньте малюнок. Який уривок з тексту проілюстро¬вано? Які дійові особи зображені на малюнку?


ЛЮБІТЬ КНИГУ!

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився.

...От він одного вечора ліг спати та й узяв книж¬ку перед сном почитати. (А Василько знав, що, як лежачи книжку читаєш, псується зір і псується книж¬ка.) Лежить Василько, читає і задрімав.

А книжка — бух на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так кріпко, що й од «бух!» не прокинувся.
І сниться Василькові, що він сам — книжка.

От бере його, книжку-Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає і водночас обідає. Борщ із ложки — кап! — та на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Василько, бо він — книжка.

А потім ухопили Василька-книжку Миша і Вова та давай на ньому різні дурниці писати: «Читав Вова», «Цікава книжка», «Колька — дурак»,— отаке понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочиї та й бруднить, грязнить Василька-книжку!
Далі ще гірше!

Оленка почала Василька-книжку ножицями різати — малюнки вирізати. Болить Василькові, аж «Рятуйте!» хоче крикнути...

Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячого праса* поставив на Василька-книжку. Горить Василько-книжка, дим із його йде! Пече йому!
Уже Василько-книжка не книжка, а саме шмаття, в яке загорнула Оленка свій сніданок!

Так гірко та так боляче зробилося Василькові, що він аж прокинувся.
— Ой, що зі мною зробили?!
А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув легше.
А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав:
— Бережи книжку — це твій друг!
І ніколи вже не псує Василько книг, та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.

Остап Вишня

П р а с — праска, утюг.

Прочитай оповідання мовчки. Що в цьому творі вигада¬не, а що — ні?
Попрацюйте разом! На які частини можна поділити оповідання? Складіть план. Підготуйтеся стис¬ло переказати за ним твір.
У якому реченні висловлено головну думку оповідання?


  ***


''Все, що серце і що розум
вік творили не один,
повизбирувало людство
в книги — перла із перлин.''
Юлій Ванаг

КНИГОЛЮБКА
''Хтозна вже відколи
я люблю читати.
Якби не до школи —
не лягала б спати.

Я люблю читати
часто до півночі,
поки пелехаті
ляжуть сни на очі.

Я засну, раденька,—''
''сплять разом зі мною
явори Шевченка
над Дніпром-рікою.

В сні не знаю, де я,—
лину в піднебессі,
а в руках лілея
Українки Лесі...

На столі розкрита
книжечка весела ''—
хитрий лис Микита
в мандри йде на села.

''Кіт-воркіт — на плоті
дядечка Малишка...
В навчанні й роботі
помагає книжка.

В новорічні свята
я напам'ять вчила
вірші про санчата
дідуся Максима.''

''Зайчика була б я
у ліску спіймала...
На човенці жабка
з вітром мандрувала.

Хотіла б я уміти
швидко так читати,
щоб усі на світі
книги прочитати!''
Володимир Лучук
 
Прочитай вірш мовчки. Чому дівчинку названо книголюбкою?

Поміркуйте разом! Твори яких поетів згадуються у вірші?

Якою ви уявляєте дівчинку, що захоплена читанням? Скільки їй років? З яким почуттям поет її описує? Порівняйте зміст вірша з малюнком. Що нового ви помітили?

Я — БІБЛІОТЕКАР

''За моїм вікном ростуть
кедри і смереки.
Гарне місце влітку тут
для бібліотеки.
Я полиці змайстрував
для книжок, журналів,
щоб читали їх усі
діти в зелен-залі.
І тепер у ранній час
чи в обідню спеку''
''йдуть до мене читачі
у бібліотеку.
Люблять загадки, вірші
Василько і Таня.
Павлик просить лиш казки
та оповідання.
Йдуть до мене читачі
зблизька і здалека.
Жду їх радісно завжди:
я ж — бібліотекар!
Сте''пан Жупанин

Прочитай вірш мовчки. З чого видно, що хлопчик — завзятий читач? Яким ти його уявляєш? Підготуйся розказати, чим подібні вірші «Книголюбка» і «Я — бібліотекар».

Прислів'я
Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.
Книга вчить, як на світі жить.

Як ти думаєш, про що розповідатиметься у наступному творі?

СПЛЯЧА КНИГА

На полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли*, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б'ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.

Але минув уже не один рік, як Книгу читали. Щотижня Господиня знімала її з полиці, обережно вити¬рала з обкладинки пилюку й знову ставила на поли¬цю. Книга чекала — ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.

Часто до господаря приходили гості. Господар любив показувати книги: дивіться, які в моїх книг красиві палітурки.
Стали вогненні букви меркнути*. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Во¬гненна, а Спляча Книга.

Василь Сухомлинський

Яріли — яскраво світилися. Меркнути — гаснути.

Прочитай текст мовчки. Якою була Книга спочатку? Чому заснув могутній богатир?
Попрацюйте разом! Придумайте різні закінчення речення Якщо книгу не читають, ...
Бажаю вам, щоб серед ваших книг не було сплячих!

БІБЛІОТЕКА — ЗАТИШНИЙ ДІМ

ДЛЯ ЗУСТРІЧІ ЧИТАЧА З КНИГОЮ

У великому місті, селищі чи маленькому селі ти можеш стати читачем бібліотеки. Слово бібліотека походить з грецької мови і означає «книго¬збірня, книгосховище».
У більшості бібліотек книги видають додому. Відділ, де видаються книги додому, називається абонементом. Тут можна порадитися з бібліотекарем, що взяти для читання, дізнатися про надходження нових видань.

Газети, журнали або книги, що є в бібліотеці в одному примірнику, можна почитати в читальному залі. Тут завжди тихо, розмовляти треба пошепки, не зава¬жати іншим читачам. На видному місці розміщено словники, нові книги, стенд з порадами, що прочитати.

Вибрати книжку допоможе також каталоог (з грецької мови — список). Він складається з карток, на яких зазначено автора книги, її назву, шифр. За карткою каталогу бібліотекар швидко знайде будь-яку книжку.
Вибрані для читання книги слід повертати в бібліотеку в охайному вигляді, не пізніше, ніж за два тижні.

Якщо в тебе змінилася адреса — повідом про це бібліотекаря. А якщо ти від'їжджаєш, то обов'язково поверни книги.

Бібліотекар — перший порадник і друг усіх, хто прийшов до книгозбірні. Один маленький читач порівняв його з чарівником. І справді, бібліотекар знає і вміє дуже багато. Він упорядковує нову літературу, проводить літературні ранки, зустрічі з авторами і ху¬дожниками, заняття з юними читачами.
***
З часом книги старіють. У них відриваються обкладинки, випадають сторінки. Такі книги потребу¬ють негайного «лікування». В бібліотеках є «книж¬кові лікарні», у яких лагодять книги. Візьми і ти участь у цій корисній справі.

У нашій країні найбільшою є Державна бібліотека України для дітей, яка розташована у м. Києві. її відкрили у 1967 році. Щороку бібліотеку відвідують близько 20 тисяч дітей. До послуг читачів майже півмільйона книг, журналів, грамзаписів. Ця біблі¬отека є справжнім центром навчання і дозвілля читачів. От як написав про цю бібліотеку її читач-третьокласник: «Я дуже люблю цю бібліотеку, бо вона не така, як інші. В ній два поверхи, є навіть актовий зал, де відбуваються вистави. У музичному кабінеті можна послухати музику, казки... А ще тут є кабінет, у якому дуже багато іграшок. Половина з них зроблена дитячими руками. В бібліотеці весело».

За матеріалами Державної бібліотеки України для дітей

Книгозбірня — бібліотека.

Прочитай текст мовчки. Що нового ти дізнався з розповіді?
Що означають слова бібліотека, абонемент, каталог?
Що ти знаєш про найбільшу в Україні бібліотеку для дітей?

Бажаю всім учням вашого класу стати активними читачами бібліотеки!

Чи уважно ти читав?
На чому писали люди до винайдення паперу?
Хто був винахідником друкарського верстата?
У якому творі розповідається про бібліотеку Ярослава Мудрого? Що саме?
Про кого написано: «Друкар книг, перед тим не бачених»?
У якому вірші Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та в слова!
Яке гасло придумав Василько? Чи воно тобі до вподоби?

Попрацюйте разом! Проведіть змагання: хто назве найбільше слів з вивченої теми і пояснить їх значення. Продовжте розповідь: Підручник — найважливіша книга школяра. Його можна читати, розглядати...





''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас

Надіслано читачами з інтернет-сату

  

''

акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Українська література 3 клас

2009-08-26T21:13:12Z

Лира:

<metakeywords>Українська література, 3 клас, з української, клас</metakeywords>                                                                                                                       '''План конспект уроків: '''[[Українська література|'''Українська література 3 клас''']] 

''' '''

'''Перелік тем з української літератури третій '''[[Українська література|'''клас''']]''':'''

 

'''[[Розділ 1. Від слова - до книги|Розділ 1. Від слова - до книги]]'''

 Тема 1. [[Тема 1. Мова - дивний скарб|Мова - дивний скарб]]

Тема 2. [[Тема 2. Похвала книгам|Похвала книгам]]

 

Тема 3. [[Тема 3. Цікава книга Природи...|Цікава книга Природи...]]

 

 

 

'''Розділ 2. [[Розділ 2. Усна народна творчість|Усна народна творчість]]'''

 

Тема 4. [[Тема 4. Чарівні казки|Чарівні казки]]

 

Тема 5.[[Тема 5. Народні пісні|Народні пісні]]

 

Тема 6. [[Тема 6. Прислів'я і приказки|Прислів'я і приказки]]

 

Тема 7. [[Тема 7. Скоромовки|Скоромовки]]

 

Тема 8. [[Тема 8. Загадки|Загадки]]

 

 

 

'''Розділ 3. [[Розділ 3. Літературні казки|Літературні казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 4. [[Розділ 4. П'єси-казки|П'єси-казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 5. [[Розділ 5. Байки|Байки]]'''

 

 

 

'''Розділ 6.[[Розділ 6. Зачарувала все зима...|Зачарувала все зима...]]'''

 

 

 

'''Розділ 7. [[Розділ 7. Сторінки для допитливих|Сторінки для допитливих]]'''

 

 

 

'''Розділ 8. [[Розділ 8. Шевченкове слово|Шевченкове слово]]'''

 

 

 

'''Розділ 9.[[Розділ 9. Вірші про світ природи і дитинства|Вірші про світ природи і дитинства]]'''

 

Тема 9. [[Тема 9. Марійка Підгірянка|Марійка Підгірянка]]

 

Тема 10. [[Тема 10. Наталя Забіла|Наталя Забіла]]

 

Тема 11.[[Тема 11. Грицько Бойко|Грицько Бойко]]

 

Тема 12.[[Тема 12. Дмитро Павличко|Дмитро Павличко]]

 

Тема 13. [[Тема 13. Анатолій Костецький|Анатолій Костецький]]

 

Тема 14. Тамара коломієць

 

Тема 15.[[Тема 15. Анатолій Качан|Анатолій Качан]]

 

Тема 16.[[Тема 16. Степан Жупанин|Степан Жупанин]]

 

 

 

'''Розділ 10. [[Розділ 10. Оповіднная про справи твоїх ровесників|Оповіднная про справи твоїх ровесників]]'''

 

Тема 17. [[Тема 17. Василь Сухомлинський|Василь Сухомлинський]]

 

Тема 18. [[Тема 18. Євген Гуцало|Євген Гуцало]]

 

Тема 19. [[Анатолій Григорук|Анатолій Григорук]]

 

Тема 20.[[Тема 20. Ярослав Стельмах|Ярослав Стельмах]]

 

 

 

'''Розділ 11.[[Розділ 11. Із скарбниці казкарів світу|Із скарбниці казкарів світу]]'''

 

Тема 21. [[Тема 21. Кіт у чоботях|Кіт у чоботях]]

 

Тема 22. [[Тема 22. Зачарована красуня|Зачарована красуня]]

 

Тема 23. [[Тема 23. Горбоконик|Горбоконик]]

 

Тема 24. [[Тема 24. пригоди Піноккіо|пригоди Піноккіо]]

 

Тема 25. [[Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху|Про Карлсона, що живе на даху]]

 

 

 

'''Розділ 12. [[Розділ 12. Візьму перо і спробую...|Візьму перо і спробую...]]'''

 

 

 



 

Повне зібрання методичного матеріалу згідно шкільного календарно тематичного планування: [[Заглавная страница|Українська література]]в третьому класі. 

 

 

 

 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Розділ 12. Візьму перо і спробую...

2009-08-26T21:11:37Z

Лира: Создана новая страница размером ''' ВІЗЬМУ ПЕРО І СПРОБУЮ''' <metakeywords>українська література, урок, 3 клас,Роз...

''' ВІЗЬМУ ПЕРО І СПРОБУЮ'''

<metakeywords>українська література, урок, 3 клас,Розділ 12. Візьму перо і спробую...</metakeywords> Ти вже багато дізнався про життя і творчість письменників. Чи звернув ти увагу, що творчі люди з дитинства дуже багато читають, цікавляться природою, люблять малювати?..

 Як же розвинути в собі творчі здібності? Вчися спостерігати, прислухайся і запам'ятовуй влучні слова, уявляй прочитане і почуте, не обминай увагою незвичайне. Спробуй по-своєму змінити, доповнити, продовжити прочитане, але так, щоб це було цікаво! *** Я бачу, як обрій розтав у імлі, а човен, мій човен, пливе до землі. А хвиля шепоче чарівні слова, свої таємниці мені розкрива. Валентин Струтинський

 ДИВНА ЗВИЧКА

 Що б мені не говорили хтось з батьків чи вчителів,— я на все шукаю рими, ніби хтось мене завів... Скаже тато: — Як уроки? — Я йому: — Летять сороки! Скаже мама: — Ти поїв? — Я їй тут же: — Сто корів! Вчитель каже: — Йди до дошки! — Я і тут: — Варення ложка! — Вчитель: — Що учив ти вдома? — Яу відповідь: — Солому! — Ставлю «два»! — підводить очі. — Ква! — кажу я, хоч не хочу... Зрозуміло: мама — в сльози, каже: — Ти мене тривожиш!.. Ось і лікарю мене вчора показали. Але він сказав: — Мине. Хвилювання — зайві. Хай хлопчак побільше спить... Ну а я йому за мить: — Зайві хвилювання? — Знайде Коля Ваню! Мама — в сльози знов: — Пробачте! — Ну а лікар їй: — Не плачте! — І злякався раптом сам — адже в риму він сказав!.. Вже й мені це все набридло, та чомусь до голови знову лізуть рими й рими, хто б і що б не говорив... Ви питаєте: що ж буде? Я і сам багато думав і скажу вам по секрету: мабуть, буду я поетом! Анатолій Костецький Який, на твою думку, цей вірш - гумористичний, повчальний? Які рими видались тобі смішними, несподіваними? ЯК НЕЗНАЙКО СКЛАДАВ ВІРШІ Після того як з Незнайка не вийшло художника, він вирішив зробитися поетом і складати вірші. В нього був один знайомий поет, який жив на вулиці Кульбаби. По-справжньому цього поета називали Пудик. Але, як відомо, поети дуже люблять красиві імена. От і Пудик, коли зробився поетом, прибрав собі інше ім'я і став зватися Квітик.

 Одного разу Незнайко прийшов до Квітика й сказав: — Слухай, Квітику, навчи мене складати вірші. Я теж хочу бути поетом. — А в тебе здібності є? — запитав Квітик. — Звичайно, є. Я дуже здібний. — Це треба перевірити,— сказав Квітик.— Ти знаєш, що таке рима? — Рима? Ні, не знаю. — Рима — це коли двоє слів закінчуються однако¬во,— пояснив Квітик.— Наприклад, будка — вудка, коржик — моржик. Зрозумів? — Зрозумів. — Ну, скажи риму на слово «палка». — Корзинка,— відповів Незнайко. — Ну яка ж це рима: палка — корзинка! Ніякої ри¬ми в цих словах нема. — Чому нема? — сказав Незнайко.— Слова ж закін¬чуються однаково. — Цього мало,— сказав Квітик.— Треба, щоб слова були схожі, щоб виходило складно. Ось послухай: пал¬ка — галка, пічка — свічка, книжка — мишка... — Зрозумів, зрозумів! — закричав Незнайко.— Палка — галка, пічка — свічка, книжка — мишка. От здорово! Ха-ха-ха! — Ну, придумай риму на слово «пакля»,— сказав Квітик. — Шмакля,— відповів Незнайко. — Яка шмакля! — здивувався Квітик.— Хіба є таке слово? — А хіба нема? — Звичайно, нема. — Ну, тоді рвакля. — Що це за рвакля така? — знову здивувався Квітик. — Ну, це коли рвуть що-небудь, то виходить рвакля,— пояснив Незнайко. — Не бреши,— сказав Квітик.— Такого слова не буває. Треба добирати такі слова, що бувають, а не вигадувати. — А коли я не можу підібрати іншого слова? — Значить, у тебе немає здібностей до поезії. — Ну, придумай сам, яка тут рима,— сказав Незнайко. — Зараз придумаю,— відповів Квітик.

 Він став посеред кімнати, склав на грудях руки, голову схилив набік і почав думати. Потім підняв голову вгору і думав, дивлячись на стелю. Потім узявся руками за підборіддя, опустив голову вниз і став думати, дивлячись на підлогу. А проробивши це, він став ходи¬ти по кімнаті й тихенько бубоніти: — Пакля, бакля, вакля, дакля, макля, мракля...— Він довго так бубонів, потім сказав: — Тьху! Що це за слово? Це якесь таке слово, що до нього немає рими! — Ну от! — зрадів Незнайко.— Сам вигадуєш слова, що не мають рими, а кажеш, що я нездібний. — Ну, здібний, здібний, тільки відчепись од мене,— відповів Квітик.— У мене вже голова заболіла. Ста¬райся, щоб була думка й рима, ось тобі й вірші. — Невже це так просто? — здивувався Незнайко. — Звичайно, просто. Головне — здібності мати. Незнайко прийшов додому й одразу взявся складати вірші. Цілісінький день він ходив по кімнаті, дивився то на підлогу, то на стелю, брався руками за підборіддя і щось бурмотів собі під ніс. Нарешті вірш був гото¬вий, і він сказав: — Послухайте, братці, якого вірша я склав. — Ану, ану, про що той вірш? — зацікавилися всі. — Це я про вас склав,— признався Незнайко.— Ось про Знайка слухайте: Знайко йшов гулять на річку, перестрибнув через овечку. — Що? — закричав Знайко.— Коли це я стрибав че¬рез овечку? — Ну, це тільки у віршах так говориться, для ри¬ми,— пояснив Незнайко. — Так ти що, задля рими вигадуватимеш на мене всілякі нісенітниці? — спалахнув Знайко. — Звичайно,— відповів Незнайко.— Навіщо ж мені вигадувати правду? Правда, вона й так є. — От спробуй ще, тоді знатимеш! — погрозив Знайко.— Ану, що ти там про інших склав? — Ось послухайте про Поспішайка, — сказав Незнайко. Поспішайко був голодний,

він прас холодний. — Братці! — закричав Поспішайко.— Що він про мене вигадує! Ніколи я холодної праски не ковтав. — Та ти не галасуй,— відповів Незнайко.— Це я просто для рими сказав, що прас був холодний. — Та я взагалі праски не ковтав — ні холодної, ані гарячої! — кричав Поспішайко. — А я і не кажу, що ти проковтнув гарячу, так що можеш заспокоїтись. Ось послухайте краще вірш про Якосьбудька.

 В Якосьбудька під подушкою лежить солодкая пампушка.

 Якосьбудько підійшов до свого ліжка, заглянув під подушку й сказав: — Брехня! Ніякої пампушки тут немає. — Ти нічого не розумієш у поезії,— відповів Незнайко.— Це для рими так говориться, що лежить, а насправді не лежить. Ось ще про Пілюльку склав. — Братці! — закричав Пілюлька.— Треба припинити це знущання! Невже ми будемо спокійно слухати, що він тут бреше на всіх? — Досить! — закричали всі.— Ми не хочемо більше слухати! Це не вірші, а якісь дражнилки.

 Тільки Знайко, Поспішайко і Якосьбудько кричали: — Нехай читає! Прочитав про нас, то хай і про інших читає. — Не треба! — кричали інші.— Ми не хочемо. — Ну, якщо ви не хочете, то я піду прочитаю сусідам,— сказав Незнайко. — Що? — закричали тут усі.— Ти ще підеш перед сусідами нас соромити? Тільки спробуй! Можеш тоді й додому не приходити. — Ну, гаразд, братці, не буду,— згодився Незнайко.— Тільки ви не сердьтеся на мене. Відтоді Незнайко більше не складав віршів. Микола Носов Попрацюйте разом! Чи знаєте ви, з якої книжки цей уривок? Про кого в ній розповідається? Який подібний твір ви читали у другому класі? Хто його автор? Як Квітик пояснював, що таке рима? Як зрозумів його Незнайко? А як би ви пояснили? Зверніть увагу на імена героїв казки. Про які риси харак¬теру вони свідчать? Знайдіть у тексті уривки, де описано, як «думали» Квітик і Незнайко. Чому друзі образились на Незнайкові вірші? Підготуйтесь до читання тексту в особах. Скільки буде читців? Прислів'я Умій сказати, умій і змовчати. СЛУХАЛА ЛИСИЧКА СОЛОВ'Я

 Слухала Лисичка Солов'я. Думала Лисичка: «Ну, а я? Маю черевички й шовкові спіднички. Чим же гірша пісенька моя?» Ти, Лисичко, хитра, та дарма. Вбралася ти гарно, а німа. Що ті черевички й шовкові спіднички, як у тебе голосу нема. Іван Світличний Якою ти уявляєш Лисичку? Прочитай, що поет говорить про спів Лисички. Чи пого-джуєіЙся ти з його думкою? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я. Якаголовонька, такайрозмовонька.  Умій у звичайному побачити незвичайне! КОРІНЕЦЬ

 Корінець, корінець — де початок, де кінець? Мов пружина, скручений, з деревом розлучений. Дідусь надибав корінця і погукав: — Андрійку! На що подібна штука ця? — А я кажу: — На змійку! Дав ножика мені дідусь, і я стружу — не одірвусь. Тонкий підправив хвостик, зробив голівку плоску, їй вставлю очі-камінці, язик роздвою на кінці. І всі кричать: — В Андрійка, погляньте, справжня змійка! Тамара Коломієць

 Звідки взялася в Андрійка справжня змійка? Завдяки чому, на твою думку, хлопчику вдалося зробити гарну іграшку? ЛІСОВЕ КОРІННЯ

 Яке химерне лісове коріння! Попід ногами скрізь його сплетіння. Ось корінець, мов каченя бокате*: є дзьоб і вічка, й білі ноженята. А цей мов равлик, цей немов лисиця, цей випуклий — смішна залітна птиця. Так можна цілий день ходити по діброві і зустрічати постаті казкові. Дива та й годі у великім лісі — химерно пружні корінці сплелися. Валентина Ткаченко  Бокатий — який має великі боки.  Які дива побачила поетеса в лісі? Знайди у вірші порівняння. Які образи вони створюють?  Чи доводилось тобі бачити подібне? ПОЛЬОВІ ДЗВІНОЧКИ

 Піднімає джміль фіранку*, Каже: — Доброго вам ранку! Як вам, бджілко, ночувалось Чи дощу не почувалось? Виглядає бджілка з хатки: — У дзвіночку добре спатки. Цей дзвіночок — як намет. Тільки дощ — як кулемет.

 Ліна Костенко Фіранка — занавіска. Уяви картину, описану у вірші. Що в ній казкового? Знайди рими. Яка з них тебе здивувала? Пофантазуй! Придумай розповідь «Клопоти бджілки, яка живе у дзвіночку». УДВОХ ІЗ ПЕСИКОМ Чогось мені невесело, хоч маю вдома песика. Він дивиться розумно, але мені з ним сумно. Я міг би скрипку взяти і весело заграти — не граються мені етюди та пісні. Я міг би злізти звично на стінку гімнастичну, гойдатись на канаті, що у моїй кімнаті. Але мені не милі всі речі у квартирі. Сказали батько й мати, щоб друзів не пускати, бо живемо заможно, до нас ходить не можна. Сиджу, дивлюсь на песика. Чогось мені невесело, Василь Марсюк Прочитай вірш. Що ти хотів би змінити? Придумай оповідання про хлопчика: де він живе, який на вигляд, що одного разу з ним трапилося. ВІТРЯЧОК

 Вітрячок весело обертався на високому пагорбку, мов горобчик, вимахував крильцями, висвистував свою довгу й одноманітну пісеньку: Я швидесенький Вітряк, обертаюсь так і сяк. І мене ніхто й на мить не посміє зупинить! І раптом Вітрячок зупинився. — Дивно,— проказав він уголос,— що це зі мною трапилося? — Нічого особливого,— озвався поряд дядько Вітер,— просто я ліг на шовкову траву відпочити. — Ти хто такий? — Той, хто допомагає тобі обертатися. Звуся я Вітер. — Не чув про такого! — невдоволено проказав Вітрячок. — До речі, від мене походить і твоє ім'я: Вітрячок. Правда, схожі? — Та я зараз!.. Та я... — Якщо ти, Вітрячку, збираєшся залякати мене, тоді я змушений буду полетіти геть. А ти служитимеш сідалом для галок і горобців. — Та я... Я, дядьку Вітре, хотів би вибачитися перед вами за свої слова... Перепочили трошки, то, може, продовжимо свою роботу? До того ж у мене навіть пісня нова народилася: Ми — єдина сім'я: дядько Вітер і я, і ніхто зупинить нас не зможе й на мить! З того часу... Ігор Січовик З якою інтонацією треба читати слова Вітрячка? А Вітру? Які слова читатимеш невдоволено, які — здивовано, а які — з вибаченням? Спробуй проспівати пісеньку Вітрячка.  Придумай продовження казки. Склади речення, у яких були б слова, що римуються. Продовж ланцюжки римованих слів: квіти — діти, ...  гілка — білка, ... картина — малина, ...  казка — в'язка, ... листочок — місточок, ...  співають — грають, ... ліс — приніс, ...  мак — рак, ... Прочитай вірш. Доповни його словами, що римуються. Розкажи, що зображено на малюнку. ВЕСНЯНІ КВІТИ

 Весна — чарівниця, неначе ... , наказ свій послала, щоб краса .... І проліски, і травка, й зелена ... , і кульбаба рясна, й фіалочка.... Всі квіти весняні веселі .... З-під листя виходять голівки ... од сну зимового до сонця ... ! Олена Пчілка Уяви картини, описані у віршах. Спробуй передати їх у малюнках. Які фарби тобі знадобляться?

 ЗАХІД СОНЦЯ

 Небо — мов у вогні. ставок, Запалала блакить... наш город І здається мені: і садок, все палає, горить,— У вогнисті вінки луки, поле, одяглися квітки! Марія Познанська ОЧЕРЕТ

 Як гарно і тихо навколо! Сховалися зорі... Світає... Гаряче рожеве півколо поволі виходить з-за гаю. Вітрець не гойдає травичку, рясний очерет не колише... ...Ой! Гуси злетіли на річку і крильми розбризкали тишу. Лідія Компанієць Прочитай, як поет пояснив, звідки взялася жирафа. Спробуй пофантазувати про те, як виникла ця тварина. ЖИРАФА

 Звідки взялася жирафа? ...А була на те причина, бо звичайна конячина дуже вже цікава стала — в кожну дірку заглядала: «Що та як?» — усіх питала, свого носа всюди пхала, всім цікавилась надмірно — шия й витяглась манірна... і тепер ота невдаха — не конячка, а жирафа. Василь Войтович ЩО ТАКЕ ШКОЛА ПІД ГОЛУБИМ НЕБОМ?

 Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти... Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить, лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає.

 Це і є наша Школа під Голубим Небом. Діти прихо¬дять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами — складаємо казки. Все, що ми бачи¬мо, здається нам у ці дивовижні години казкою.

 Василь Сухомлинський

 Давно вже немас серед нас великого Вчителя — Василя Олександровича Сухомлинського. Але у Павлиській школі, якою він багато років керував, діти продовжують створювати казки. Прочитайте казки учнів початкових класів. Поміркуйте над їх змістом. КАЗКИ УЧНІВ ПАВЛИСЬКОЇ ШКОЛИ РОСИНКИ-ПЕРЛИНКИ Чи знаєте ви, друзі, де береться роса? Ні? Тоді встаньте рано-вранці і розпитайте в сонечка. Мені воно розповіло таку пригоду. Був у хмаринки день народження. Усіх своїх друзів запросила вона на свято. Сонечко вбралося найкраще. На голову вдягло золоту корону, а на шию — намисто з росинок-перлинок. І так воно танцювало і веселилось, що нитка порвалась і все намисто розгубилось між квітами і травами.

 З того часу кожного дня сонечко встає дуже рано і старанно збирає свої росинки-перлинки.

 Владислав Курка, учень 2 класу

 ЯК ГОРОБЧИК У ВИРІЙ ЛІТАВ

 Був собі горобчик. Звали його Чивом. Якось він почув розмову качок. — Вже холодно, треба летіти у вирій,— сказав вожак Кряка. — Так, так, так,— закричали інші качки на знак згоди. Чив підлетів ближче: — А що це таке вирій? — запитав горобчик. — Це такий край, де завжди тепло,— відповів Кряка. — А мухи там є? — знову запитав Чив. — Є, є, є! — закричали інші качки. — А коли ви летите? — запитав горобчик. — Сьогодні ввечері,— сказав вожак. — Можна я полечу з вами? — Можна. Але знай, що дорога буде Настав вечір. Чив прилетів до річки. Качки були готові до польоту. Всі дружно знялися і полетіли. Горобчик летів останнім, бо був у ключі найменшим. На півдорозі їх застав вітер. Та такий сильний, що качки летіли з малою швидкістю, але Чив не встигав. Він втомився і вирішив перепочити. А коли буря вщухла, повернувся назад. Відтоді він у вирій не літає, а зимою шукає поживу біля людських осель.

 Іван Пономарьов, учень 3 класу

 Пригадайте назву розділу. Як ви її розумієте? У яких творах жартівливо, з усмішкою розповідається про те, як складають вірші? Хто їх автори? Продовжте речення: У віршах має бути не лише рима, ай... Поміркуйте над тим, як уява допомагає побачити нове у відомому, незвичайне у звичайному. Наведіть приклади із сво¬го досвіду. Прислухайтеся до голосу природи! Спробуйте скласти власні казки! Підготуйтесь до останнього уроку з «Читанкою» Перегляньте зміст. Яким розділом розпочинається підручник, а яким — завершується? Який розділ розпочинається віршем «Дивосвіт, дивосвіт.,.»? Знайдіть його. Пригадайте, які поети розкрили вам світ природи і дитинства у своїх творах. Підготуйтесь прочитати виразно вірші, які вам найбільше сподобались. У творах яких жанрів розповідається про пригоди з життя ваших ровесників? Хто їх автори? Малюнки до яких творів вам найбільше сподобались? Чому? Підготуйтесь і проведіть вікторину Найуважніший читач. Бажаю вам радісного літа і зустрічей з цікавими книжками!

 ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

Українська література 3 клас

2009-08-26T21:03:34Z

Лира:

<metakeywords>Українська література, 3 клас, з української, клас</metakeywords>                                                                                                                       '''План конспект уроків: '''[[Українська література|'''Українська література 3 клас''']] 

''' '''

'''Перелік тем з української літератури третій '''[[Українська література|'''клас''']]''':'''

 

'''[[Розділ 1. Від слова - до книги|Розділ 1. Від слова - до книги]]'''

 Тема 1. [[Тема 1. Мова - дивний скарб|Мова - дивний скарб]]

Тема 2. [[Тема 2. Похвала книгам|Похвала книгам]]

 

Тема 3. [[Тема 3. Цікава книга Природи...|Цікава книга Природи...]]

 

 

 

'''Розділ 2. [[Розділ 2. Усна народна творчість|Усна народна творчість]]'''

 

Тема 4. [[Тема 4. Чарівні казки|Чарівні казки]]

 

Тема 5.[[Тема 5. Народні пісні|Народні пісні]]

 

Тема 6. [[Тема 6. Прислів'я і приказки|Прислів'я і приказки]]

 

Тема 7. [[Тема 7. Скоромовки|Скоромовки]]

 

Тема 8. [[Тема 8. Загадки|Загадки]]

 

 

 

'''Розділ 3. [[Розділ 3. Літературні казки|Літературні казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 4. [[Розділ 4. П'єси-казки|П'єси-казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 5. [[Розділ 5. Байки|Байки]]'''

 

 

 

'''Розділ 6.[[Розділ 6. Зачарувала все зима...|Зачарувала все зима...]]'''

 

 

 

'''Розділ 7. [[Розділ 7. Сторінки для допитливих|Сторінки для допитливих]]'''

 

 

 

'''Розділ 8. [[Розділ 8. Шевченкове слово|Шевченкове слово]]'''

 

 

 

'''Розділ 9.[[Розділ 9. Вірші про світ природи і дитинства|Вірші про світ природи і дитинства]]'''

 

Тема 9. [[Тема 9. Марійка Підгірянка|Марійка Підгірянка]]

 

Тема 10. [[Тема 10. Наталя Забіла|Наталя Забіла]]

 

Тема 11.[[Тема 11. Грицько Бойко|Грицько Бойко]]

 

Тема 12.[[Тема 12. Дмитро Павличко|Дмитро Павличко]]

 

Тема 13. [[Тема 13. Анатолій Костецький|Анатолій Костецький]]

 

Тема 14. Тамара коломієць

 

Тема 15.[[Тема 15. Анатолій Качан|Анатолій Качан]]

 

Тема 16.[[Тема 16. Степан Жупанин|Степан Жупанин]]

 

 

 

'''Розділ 10. [[Розділ 10. Оповіднная про справи твоїх ровесників|Оповіднная про справи твоїх ровесників]]'''

 

Тема 17. [[Тема 17. Василь Сухомлинський|Василь Сухомлинський]]

 

Тема 18. [[Тема 18. Євген Гуцало|Євген Гуцало]]

 

Тема 19. [[Анатолій Григорук|Анатолій Григорук]]

 

Тема 20.[[Тема 20. Ярослав Стельмах|Ярослав Стельмах]]

 

 

 

'''Розділ 11.[[Розділ 11. Із скарбниці казкарів світу|Із скарбниці казкарів світу]]'''

 

Тема 21. [[Тема 21. Кіт у чоботях|Кіт у чоботях]]

 

Тема 22. [[Тема 22. Зачарована красуня|Зачарована красуня]]

 

Тема 23. [[Тема 23. Горбоконик|Горбоконик]]

 

Тема 24. [[Тема 24. пригоди Піноккіо|пригоди Піноккіо]]

 

Тема 25. [[Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху|Про Карлсона, що живе на даху]]

 

 

 

'''Розділ 12. Візьму перо і спробую...'''

 

 

 



 

Повне зібрання методичного матеріалу згідно шкільного календарно тематичного планування: [[Заглавная страница|Українська література]]в третьому класі. 

 

 

 

 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху

2009-08-26T21:02:38Z

Лира: Создана новая страница размером  ПРО КАРЛСОНА, ЩО ЖИВЕ НА ДАХУ <metakeywords>українська література, 3 клас, урок,...

ПРО КАРЛСОНА, ЩО ЖИВЕ НА ДАХУ

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок,Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху</metakeywords>

(Уривок) Був чудовий весняний вечір, і вікно стояло відчине¬не. Білі фіранки легенько колихалися, немовби махали маленьким блідим зіркам, що мерехтіли вгорі на весняному небі.

 Малюк підійшов до вікна і став дивитися надвір. Раптом він почув якесь легеньке дзижчання. Воно дедалі дужчало, і несподівано повз вікно повільно пролетів маленький товстий чоловічок. Це був Карлсон, що живе на даху, але ж Малюк ще не знав того.

 Карлсон тільки зміряв Малюка довгим поглядом і полетів собі далі. Він зробив невеличке коло над дахом сусіднього будинку, облетів димар і повернувся назад до вікна. Тепер він додав швидкості і промчав повз Малюка, ніби невеличкий реактивний літак. Він кілька разів пролітав отак за вікном, а Малюк стояв принишклий і очікував, що ж буде далі. Від хвилювання в нього аж мороз пішов по спині, бо ж не кожного дня отак перед очима пролітають маленькі товсті чоловічки.

 Врешті Карлсон уповільнив літ біля самого підвіконня і сказав: — Привіт! Можна присісти скраєчку? — О, будь ласка,— відповів Малюк і докинув: — А що, важко отак літати? — Тільки не мені,— поважно сказав Карлсон.— Мені нічого не важко, бо я найкращий у світі літун! Проте я не раджу кожному лантухові наслідувати мене. — Як тебе звуть? — спитав Карлсон. — Малюк. Хоч насправді я звусь Сванте Свантесон. — А мене, уяви собі, як не дивно, звуть Карлсон. Просто Карлсон і годі. Привіт, Малюк! — Привіт, Карлсоне! — сказав Малюк. — Скільки тобі років? — спитав Карлсон. — Сім,— відповів Малюк. — Чудово. Підемо далі,— мовив Карлсон. Він хвацько перекинув через підвіконня свої ма¬ленькі товсті ноги й опинився в кімнаті. Тут Карлсон дістав із книжкової полички Малюка його іграшкову парову машину. — Давай запустимо її,— мовив він. — Без тата не можна,— сказав Малюк.— Машину мені дозволяють заводити тільки разом з татом або братом Боссе. — З татом, з Боссе або Карлсоном, що живе на даху,—- зауважив Карлсон.— Найкращий у світі ма¬шиніст — це Карлсон, що живе на даху. Так і передай своєму татові!

 Він миттю схопив пляшку з денатуратом*, що стояла побіч машини, наповнив маленьку спиртівку і запалив її. Хоч він був і найкращий у світі машиніст, однак на¬ливав спирт так незграбно, що на книжковій полиці з'явилась ціла калюжа. Вона загорілась, і навколо машини затанцювало веселе голубе полум'я. Малюк злякано крикнув і кинувся до полиці. — Спокійно, тільки спокійно! — мовив Карлсон і за¬стережливо підняв свою пухку руку. Проте Малюк не міг бути спокійний, коли бачив, як горить. Він схопив стару ганчірку і погасив полум'я. Там, де горіло, на лаковій полиці залишилися великі негарні плями. — Глянь, яка стала полиця,— зажурився Малюк.— Що скаже мама? — Дурниці, не варто й згадувати,— мовив Карлсон.— Кілька маленьких плям — то дурниці. Так і пе¬редай своїй мамі! Він уклякнув біля машини, і очі його заблищали: — Зараз вона запрацює. І справді, машина скоро почала працювати. «Пах-пах-пах»,— пахкала вона. О, це була найкраща з усіх парових машин, і Карлсон так запишався, ніби сам її винайшов. — Я мушу перевірити запобіжний клапан,— сказав він і почав завзято крутити якусь маленьку ручку.— Завжди може статися лихо, коли не перевіриш за¬побіжного клапана.

 «Пах-пах-пах»,— пахкала машина дедалі швидше й швидше. «Пах-пах-пах». Врешті вона почала задихатись, ніби мчала щодуху. Очі в Карлсона променіли. Більше він нічого не встиг сказати, бо тут раптом почувся страшенний луск, і парової машини не стало, лиш уламки з неї порозліталися по всій кімнаті. — Вона вибухнула! — захоплено вигукнув Карлсон, ніби це було найкраще, що могла зробити парова машина.— Справді-таки вибухнула! А який луск, ух!

 Однак Малюк не міг так само радіти, як Карлсон. У нього на очах забриніли сльози. — Моя машина...— схлипнув він.— Од неї залиши¬лись самі уламки! — Дурниці, не варто й згадувати,— сказав Карлсон і безжурно махнув пухкенькою рукою.— Ти собі змо¬жеш узяти нову парову машину. — Де? — здивувався Малюк. — У мене нагорі. їх там є кілька тисяч. — Де це в тебе нагорі? — спитав Малюк. — Нагорі, у моїй хатці на даху. — У тебе є хатка на даху? — перепитав Малюк.— І в ній кілька тисяч парових машин? І ти даси мені одну машину? — Ну, звичайно. — Зараз даси? — спитав Малюк. — Ні, спочатку мені треба їх трошки оглянути, пе¬ревірити запобіжні клапани тощо. Спокійно, тільки спокійно! Днями ти її матимеш. Малюк заходився збирати долі шматочки того, що недавно було його паровою машиною. — Уявляю собі, що скаже тато,— занепокоєно про¬бурмотів він. Карлсон здивовано підвів брови. — Через машину? То дурниці, не варто й згадувати! Так і передай своєму татові. Я б сам сказав йому це, якби міг ще трохи побути тут і зустрітися з ним. Але мені треба зараз злітати додому, глянути, що там робиться.

 — Так гарно, що ти прийшов до мене,— сказав Малюк.— Хоч парова машина... Ти ще колись прийдеш? — Спокійно, тільки спокійно! — мовив Карлсон і покрутив ґудзика на животі приблизно проти пупа. Мо¬торчик зачмихав. Карлсон не рухався з місця, чекаючи, поки він добре розкрутиться. Та ось Карлсон одірвався від підлоги і закружляв по кімнаті.

 — Мотор щось кашляє,— сказав він.— Треба буде залетіти до майстерні, щоб його там змастили. Звичайно, я й сам міг би зробити це, адже я найкращий у світі моторист. Та от часу нема...

 Карлсон вилетів у відчинене вікно. Його маленька, товста постать чітко вимальовувалась на тлі весняного зоряного неба. — Привіт, Малюк! — гукнув він, помахав своєю пухкенькою ручкою і полетів. Денатурат — технічний спирт. Чи відома тобі ця казка? Прочитай, як знайомились Малюк і Карлсон. Чому Малюк так хвилювався? Яким зображено фантастичного чоловічка Карлсона? Як він себе вихваляв? З якою інтонацією слід читати слова Карлсона? А Малюка? Знайди у тексті зачин, основну частину і кінцівку. Підготуйся стисло розповісти прочитаний уривок з казки. Попрацюйте разом! Уявіть, що поданий уривок треба відобразити в семи кадрах діафільму. Спробуйте визначи¬ти їх зміст і послідовність розташування. Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци зі словами: веселе голубе полум'я; мчала щодуху. ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

Українська література 3 клас

2009-08-26T20:59:28Z

Лира:

<metakeywords>Українська література, 3 клас, з української, клас</metakeywords>                                                                                                                       '''План конспект уроків: '''[[Українська література|'''Українська література 3 клас''']] 

''' '''

'''Перелік тем з української літератури третій '''[[Українська література|'''клас''']]''':'''

 

'''[[Розділ 1. Від слова - до книги|Розділ 1. Від слова - до книги]]'''

 Тема 1. [[Тема 1. Мова - дивний скарб|Мова - дивний скарб]]

Тема 2. [[Тема 2. Похвала книгам|Похвала книгам]]

 

Тема 3. [[Тема 3. Цікава книга Природи...|Цікава книга Природи...]]

 

 

 

'''Розділ 2. [[Розділ 2. Усна народна творчість|Усна народна творчість]]'''

 

Тема 4. [[Тема 4. Чарівні казки|Чарівні казки]]

 

Тема 5.[[Тема 5. Народні пісні|Народні пісні]]

 

Тема 6. [[Тема 6. Прислів'я і приказки|Прислів'я і приказки]]

 

Тема 7. [[Тема 7. Скоромовки|Скоромовки]]

 

Тема 8. [[Тема 8. Загадки|Загадки]]

 

 

 

'''Розділ 3. [[Розділ 3. Літературні казки|Літературні казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 4. [[Розділ 4. П'єси-казки|П'єси-казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 5. [[Розділ 5. Байки|Байки]]'''

 

 

 

'''Розділ 6.[[Розділ 6. Зачарувала все зима...|Зачарувала все зима...]]'''

 

 

 

'''Розділ 7. [[Розділ 7. Сторінки для допитливих|Сторінки для допитливих]]'''

 

 

 

'''Розділ 8. [[Розділ 8. Шевченкове слово|Шевченкове слово]]'''

 

 

 

'''Розділ 9.[[Розділ 9. Вірші про світ природи і дитинства|Вірші про світ природи і дитинства]]'''

 

Тема 9. [[Тема 9. Марійка Підгірянка|Марійка Підгірянка]]

 

Тема 10. [[Тема 10. Наталя Забіла|Наталя Забіла]]

 

Тема 11.[[Тема 11. Грицько Бойко|Грицько Бойко]]

 

Тема 12.[[Тема 12. Дмитро Павличко|Дмитро Павличко]]

 

Тема 13. [[Тема 13. Анатолій Костецький|Анатолій Костецький]]

 

Тема 14. Тамара коломієць

 

Тема 15.[[Тема 15. Анатолій Качан|Анатолій Качан]]

 

Тема 16.[[Тема 16. Степан Жупанин|Степан Жупанин]]

 

 

 

'''Розділ 10. [[Розділ 10. Оповіднная про справи твоїх ровесників|Оповіднная про справи твоїх ровесників]]'''

 

Тема 17. [[Тема 17. Василь Сухомлинський|Василь Сухомлинський]]

 

Тема 18. [[Тема 18. Євген Гуцало|Євген Гуцало]]

 

Тема 19. [[Анатолій Григорук|Анатолій Григорук]]

 

Тема 20.[[Тема 20. Ярослав Стельмах|Ярослав Стельмах]]

 

 

 

'''Розділ 11.[[Розділ 11. Із скарбниці казкарів світу|Із скарбниці казкарів світу]]'''

 

Тема 21. [[Тема 21. Кіт у чоботях|Кіт у чоботях]]

 

Тема 22. [[Тема 22. Зачарована красуня|Зачарована красуня]]

 

Тема 23. [[Тема 23. Горбоконик|Горбоконик]]

 

Тема 24. [[Тема 24. пригоди Піноккіо|пригоди Піноккіо]]

 

Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху

 

 

 

'''Розділ 12. Візьму перо і спробую...'''

 

 

 



 

Повне зібрання методичного матеріалу згідно шкільного календарно тематичного планування: [[Заглавная страница|Українська література]]в третьому класі. 

 

 

 

 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 24. пригоди Піноккіо

2009-08-26T20:58:29Z

Лира: Создана новая страница размером  ПРИГОДИ ПІНОККІО <metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Тема 24. при...

ПРИГОДИ ПІНОККІО

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Тема 24. пригоди Піноккіо</metakeywords>

(Уривок) На початку ка.чки йдеться про те, як столяр Вишня робив з дерева ніжку для столика. Коли майстер заходився тесати дерев'яне поліно, воно почало плакати і сміятися, мов дитя.

 Майстер Вишня подарував поліно своєму приятелеві Джеп-пёто, який зробив з нього дерев'яну ляльку — ПІНОККІО. У ляльки за кілька хвилин виріс довжелезний ніс. Шнбккіо одразу ж повів себе як бешкетник. Він утік від свого батька на вулицю, де його ледве встиг схопити за ніс поліцейський.

 Джеппето продав свою єдину куртку, щоб купити ПІНОККІО буквар. Піноккіо пообіцяв не пустувати і ходити до школи. Але сталося інакше...

 Прочитай, як розпочиналися неймовірні пригоди Піноккіо. Піноккіо продає буквар, щоб купити квиток у ляльковий театр Як тільки перестав падати сніг, Піноккіо узяв під пахву свій новенький буквар, вийшов на вулицю і по¬прямував до школи. Дорогою він мріяв про гарні, навіть чудові речі і промовляв сам до себе: — Сьогодні в школі я навчуся читати, завтра — писати, а післязавтра — рахувати. А потім, вивчившись, я зароблю багато грошей і на перший заробіток куплю батькові вовняну гарну куртку. Та не просто вовняну! Я знайду куртку, оздоблену золотом і сріблом, з діамантовими ґудзиками. Бідолашний батько цього таки заслужив, бо через мене лишився в самій сорочці в такий холод, аби лиш я мав змогу вчитися! Не всі батьки здатні на такі жертви!

 Поки він казав собі ці зворушливі слова, вдалині почулася музика: свистіли флейти і гупав великий барабан. Пі-пі-пі, пі-пі-пі, бум, бум, бум, бум... Піноккіо зупинився і прислухався. Музика долинала від маленького селища, що лежало на березі моря. Туди вела довга-предовга дорога. — Що це за музика? Як шкода, що я маю йти до школи, коли б не це... Він завагався: іти в школу чи завернути послухати музику. — Сьогодні я послухаю музику, а завтра піду до школи. Школа ніде не дінеться,— сказав нарешті цей шибеник і пересмикнув плечима. Як сказав, так і зробив. Шноккіо звернув на ту доро¬гу і побіг щодуху. Чим далі, тим виразніше чулися звуки флейт і удари в барабан: пі-пі-пі, пі-пі-пі, пі-пі-пі, бум, бум, бум.

 І ось він уже посеред площі, де люди обступили великий дерев'яний балаган з яскраво розмальованою полотняною завісою. — Що це за хата? — спитав Шноккіо у місцевого хлопця. — Прочитай афішу й дізнаєшся. — Та я б залюбки прочитав, але саме сьогодні не вмію читати. — Браво, йолопе! То я сьогодні тобі прочитаю. Знай же: на цій афіші червоними, як вогонь, літерами напи¬сано: «Великий ляльковий театр». — А коли початок вистави? — Зараз починається. — А скільки треба платити за вхід? — Чотирихольдо.

 Піноккіо зопалу забув усякі правила пристойності. Не соромлячись він звернувся до хлопчика: — Ти даси мені до завтра чотири сольдо? — Я б тобі дав їх залюбки,— відповів той глузливо,— та саме сьогодні не можу. — За чотири сольдо я продам тобі свою курточку. — А навіщо мені твоя паперова курточка? Як піде дощ, вона розлізеться на клаптики. — Тоді купи мої черевики. — Вони годяться тільки на розпал. — А скільки ти даси за мій ковпачок? — Гарну я б зробив покупку! Шапка з м'якушки хліба! Та миші з'їдять її в мене на голові.

 Піноккіо потрапив у безвихідь. Він хотів, але не насмілювався запропонувати останнє, що в нього було. Вагався, сумнівався, мучився. І нарешті випалив: — А чи не даси ти мені чотири сольдо за цей новий буквар? — Я хлопець і нічого не купую В ХЛОПЦІВ,— ВІДПОВІВ його маленький співрозмовник, який виявився наба¬гато розсудливішим за нашого героя.  - Я візьму буквар за чотири сольдо,— вигукнув ганчірник*, який чув усю їхню розмову. За одну мить книжку було продано. Подумати тільки, що бідний Джеппето сидів дома і тремтів від холоду в самій сорочці, бо купив синові буквар! Ляльки одразу впізнають свого брата Піноккіо і влаштовують йому пишну зустріч, та в найурочистіший момент з'являється хазяїн театру, і Пінокіо загрожує жахлива небезпека. Коли Піноккіо зайшов до театру, там мало не зчинилась революція. А треба сказати, що завісу вже підняли і вистава почалася. На сцені були Арлекін та Полішинель, і вони, як завжди, сварилися між собою, обмінюючись погрозами, ляпасами і потиличниками. Глядачі не спускали очей зі сцени і аж за животи бралися від сміху, бо дві ляльки сварились майстерно, ніби справжні люди.

Зненацька Арлекін затнувся, повернувся обличчям до зали і, показавши рукою кудись у задні ряди, заголосив трагічним голосом: — 0 боги! Чи я сплю? Чи ні? Адже там унизу — Піноккіо! — Справді, Піноккіо! — вигукнув Полішинель. — Так, це він,— вискнула синьйора Розаура, висунувши голівку з-за лаштунків. — Піноккіо, Піноккіо! — закричали хором усі ляльки і прожогом вибігли на сцену.— Піноккіо! Наш братик Піноккіо! Хай живе Піноккіо! — Піноккіо, піднімись сюди, до мене! — кричав Арлекін.— Прийди в обійми своїх дерев'яних братів! Почувши таке палке запрошення, Піноккіо одним скоком подолав відстань від задніх рядів до передніх. Ще один стрибок — і він уже на сцені. Неможливо описати всі обійми, дружні стусани й щиглі, які дісталися Піноккіо від усіх акторів і акторок дерев'яної трупи.

 Це була безумовно зворушлива картина, але глядачі хотіли дивитися далі виставу, і вони загукали: — Хочемо комедії! Дайте комедію!

 Та марно вони рвали горлянки: дерев'яні ляльки, замість вести спектакль, закричали й загаласували ще дужче. Вони підхопили Піноккіо на плечі й урочисто винесли на передню частину сцени.

 Та ось де не взявся хазяїн театру (його звали Жери-вогонь), такий страшний із себе, що навіть дивитися було страшно. У нього була чорна, як вугілля, борода, довга аж до землі; ходячи, він наступав на неї ногами. Рота мав широкого, як піч, очі блискали, як два чер¬воні ліхтарі. В руках він тримав замашний* нагай, сплетений із зміїних та лисячих хвостів. Коли несподівано з'явився хазяїн, усі поніміли, затамувавши подих. Бідні ляльки, хлопчики й дівчатка, тремтіли, як осикові листочки. — Ти чого прийшов до мого театру? Чинити неподобства? — запитав у Шноккіо страшним захриплим голосом хазяїн. — Повірте, вельмишановний пане, я нічого не винен. — Цить! Завтра я з тобою поквитаюсь.

 І справді, після ^вистави хазяїн пішов на кухню, де на товстому рожні* смажився на вечерю величезний баран. Та для того, щоб м'ясо добре підсмажилося, не вистачало дров. Хазяїн покликав Арлекіна й Полішинеля і наказав їм: — Принесіть мені отого хлопця. Я його почепив у сінях на цвяшку. Мені здається, що він із сухенько¬го дерева і горітиме чудово. Тоді мій баран добряче підсмажиться.

 Арлекін і Полішинель спершу завагались, але, на¬лякані страшним поглядом хазяїна, вийшли і незаба¬ром повернулися, несучи попідруки Піноккіо, що зви¬вався, як вугор на березі, і розпачливо верещав: — Ой татоньку мій, рятуй мене! Я не хочу помирати! Ганчірник — той, хто збирає, скуповує ганчірки.  Замашний — тут: великий. Рожен — металевий прут, на який настромлюють м'ясо, рибу для смаження на вогні. Про що мріяв дерев'яний хлопчик, ідучи до школи? Про що свідчать його думки? Які почуття охопили Піноккіо, коли він побачив лялько¬вий театр? Передай його стан, чигаючи розмову з хлопчиком. Які риси характеру Піноккіо виявились при цьому? Як ляльки зустріли Піноккіо? Знайди опис зовнішності хазяїна театру. Які порівняння вживає автор, щоб підкреслити його жахливий вигляд? А чи знаєш ти, що трапилось далі з героями цієї казки? Розкажи. Будьте дослідниками! Пригадайте казку Олексія Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно». Що спільного й що відмінного у пригодах головних героїв? ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''

Українська література 3 клас

2009-08-26T20:54:13Z

Лира:

<metakeywords>Українська література, 3 клас, з української, клас</metakeywords>                                                                                                                       '''План конспект уроків: '''[[Українська література|'''Українська література 3 клас''']] 

''' '''

'''Перелік тем з української літератури третій '''[[Українська література|'''клас''']]''':'''

 

'''[[Розділ 1. Від слова - до книги|Розділ 1. Від слова - до книги]]'''

 Тема 1. [[Тема 1. Мова - дивний скарб|Мова - дивний скарб]]

Тема 2. [[Тема 2. Похвала книгам|Похвала книгам]]

 

Тема 3. [[Тема 3. Цікава книга Природи...|Цікава книга Природи...]]

 

 

 

'''Розділ 2. [[Розділ 2. Усна народна творчість|Усна народна творчість]]'''

 

Тема 4. [[Тема 4. Чарівні казки|Чарівні казки]]

 

Тема 5.[[Тема 5. Народні пісні|Народні пісні]]

 

Тема 6. [[Тема 6. Прислів'я і приказки|Прислів'я і приказки]]

 

Тема 7. [[Тема 7. Скоромовки|Скоромовки]]

 

Тема 8. [[Тема 8. Загадки|Загадки]]

 

 

 

'''Розділ 3. [[Розділ 3. Літературні казки|Літературні казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 4. [[Розділ 4. П'єси-казки|П'єси-казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 5. [[Розділ 5. Байки|Байки]]'''

 

 

 

'''Розділ 6.[[Розділ 6. Зачарувала все зима...|Зачарувала все зима...]]'''

 

 

 

'''Розділ 7. [[Розділ 7. Сторінки для допитливих|Сторінки для допитливих]]'''

 

 

 

'''Розділ 8. [[Розділ 8. Шевченкове слово|Шевченкове слово]]'''

 

 

 

'''Розділ 9.[[Розділ 9. Вірші про світ природи і дитинства|Вірші про світ природи і дитинства]]'''

 

Тема 9. [[Тема 9. Марійка Підгірянка|Марійка Підгірянка]]

 

Тема 10. [[Тема 10. Наталя Забіла|Наталя Забіла]]

 

Тема 11.[[Тема 11. Грицько Бойко|Грицько Бойко]]

 

Тема 12.[[Тема 12. Дмитро Павличко|Дмитро Павличко]]

 

Тема 13. [[Тема 13. Анатолій Костецький|Анатолій Костецький]]

 

Тема 14. Тамара коломієць

 

Тема 15.[[Тема 15. Анатолій Качан|Анатолій Качан]]

 

Тема 16.[[Тема 16. Степан Жупанин|Степан Жупанин]]

 

 

 

'''Розділ 10. [[Розділ 10. Оповіднная про справи твоїх ровесників|Оповіднная про справи твоїх ровесників]]'''

 

Тема 17. [[Тема 17. Василь Сухомлинський|Василь Сухомлинський]]

 

Тема 18. [[Тема 18. Євген Гуцало|Євген Гуцало]]

 

Тема 19. [[Анатолій Григорук|Анатолій Григорук]]

 

Тема 20.[[Тема 20. Ярослав Стельмах|Ярослав Стельмах]]

 

 

 

'''Розділ 11.[[Розділ 11. Із скарбниці казкарів світу|Із скарбниці казкарів світу]]'''

 

Тема 21. [[Тема 21. Кіт у чоботях|Кіт у чоботях]]

 

Тема 22. [[Тема 22. Зачарована красуня|Зачарована красуня]]

 

Тема 23. [[Тема 23. Горбоконик|Горбоконик]]

 

Тема 24. пригоди Піноккіо

 

Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху

 

 

 

'''Розділ 12. Візьму перо і спробую...'''

 

 

 



 

Повне зібрання методичного матеріалу згідно шкільного календарно тематичного планування: [[Заглавная страница|Українська література]]в третьому класі. 

 

 

 

 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 23. Горбоконик

2009-08-26T20:53:28Z

Лира: Создана новая страница размером Горбоконик  <metakeywords>українська література,урок, 3 клас,Тема 23. Горбоконик...

Українська література 3 клас

2009-08-26T20:50:31Z

Лира:

<metakeywords>Українська література, 3 клас, з української, клас</metakeywords>                                                                                                                       '''План конспект уроків: '''[[Українська література|'''Українська література 3 клас''']] 

''' '''

'''Перелік тем з української літератури третій '''[[Українська література|'''клас''']]''':'''

 

'''[[Розділ 1. Від слова - до книги|Розділ 1. Від слова - до книги]]'''

 Тема 1. [[Тема 1. Мова - дивний скарб|Мова - дивний скарб]]

Тема 2. [[Тема 2. Похвала книгам|Похвала книгам]]

 

Тема 3. [[Тема 3. Цікава книга Природи...|Цікава книга Природи...]]

 

 

 

'''Розділ 2. [[Розділ 2. Усна народна творчість|Усна народна творчість]]'''

 

Тема 4. [[Тема 4. Чарівні казки|Чарівні казки]]

 

Тема 5.[[Тема 5. Народні пісні|Народні пісні]]

 

Тема 6. [[Тема 6. Прислів'я і приказки|Прислів'я і приказки]]

 

Тема 7. [[Тема 7. Скоромовки|Скоромовки]]

 

Тема 8. [[Тема 8. Загадки|Загадки]]

 

 

 

'''Розділ 3. [[Розділ 3. Літературні казки|Літературні казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 4. [[Розділ 4. П'єси-казки|П'єси-казки]]'''

 

 

 

'''Розділ 5. [[Розділ 5. Байки|Байки]]'''

 

 

 

'''Розділ 6.[[Розділ 6. Зачарувала все зима...|Зачарувала все зима...]]'''

 

 

 

'''Розділ 7. [[Розділ 7. Сторінки для допитливих|Сторінки для допитливих]]'''

 

 

 

'''Розділ 8. [[Розділ 8. Шевченкове слово|Шевченкове слово]]'''

 

 

 

'''Розділ 9.[[Розділ 9. Вірші про світ природи і дитинства|Вірші про світ природи і дитинства]]'''

 

Тема 9. [[Тема 9. Марійка Підгірянка|Марійка Підгірянка]]

 

Тема 10. [[Тема 10. Наталя Забіла|Наталя Забіла]]

 

Тема 11.[[Тема 11. Грицько Бойко|Грицько Бойко]]

 

Тема 12.[[Тема 12. Дмитро Павличко|Дмитро Павличко]]

 

Тема 13. [[Тема 13. Анатолій Костецький|Анатолій Костецький]]

 

Тема 14. Тамара коломієць

 

Тема 15.[[Тема 15. Анатолій Качан|Анатолій Качан]]

 

Тема 16.[[Тема 16. Степан Жупанин|Степан Жупанин]]

 

 

 

'''Розділ 10. [[Розділ 10. Оповіднная про справи твоїх ровесників|Оповіднная про справи твоїх ровесників]]'''

 

Тема 17. [[Тема 17. Василь Сухомлинський|Василь Сухомлинський]]

 

Тема 18. [[Тема 18. Євген Гуцало|Євген Гуцало]]

 

Тема 19. [[Анатолій Григорук|Анатолій Григорук]]

 

Тема 20.[[Тема 20. Ярослав Стельмах|Ярослав Стельмах]]

 

 

 

'''Розділ 11.[[Розділ 11. Із скарбниці казкарів світу|Із скарбниці казкарів світу]]'''

 

Тема 21. [[Тема 21. Кіт у чоботях|Кіт у чоботях]]

 

Тема 22. [[Тема 22. Зачарована красуня|Зачарована красуня]]

 

Тема 23. Горбоконик

 

Тема 24. пригоди Піноккіо

 

Тема 25. Про Карлсона, що живе на даху

 

 

 

'''Розділ 12. Візьму перо і спробую...'''

 

 

 



 

Повне зібрання методичного матеріалу згідно шкільного календарно тематичного планування: [[Заглавная страница|Українська література]]в третьому класі. 

 

 

 

 

 

[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ

[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Тема 22. Зачарована красуня

2009-08-26T20:49:19Z

Лира: Создана новая страница размером  ЗАЧАРОВАНА КРАСУНЯ <metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Тема 22. З...

ЗАЧАРОВАНА КРАСУНЯ

<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, Тема 22. Зачарована красуня</metakeywords> Давно-давно колись жили собі король і королева, і не було в них дітей. Щодня вони бідкалися: — Ах, якби нам дитинку! Але дітей не було та й не було!

 І ось одного разу королева купалась, а з води вилазить жаба і каже до неї людським голосом: — Твоє бажання справдиться. Не мине й року, як буде в тебе донечка.

 І сталося так, як сказала жаба: королева народила дівчинку, та таку вже гарну, що король нетямився з радощів* і справив пишний бенкет. На родини він за¬просив не тільки родичів, друзів, знайомих, а й чарівниць, щоб вони були прихильні до дитини.

 В його королівстві жило їх тринадцять, а золотих тарілок, на яких їм мали подавати страву, було в короля тільки дванадцять, отже, одна чарівниця мусила зостатися дома.

 Бенкет був надзвичайно пишний, а наприкінці чарівниці стали обдаровувати дитину дивовижними дарунками: одна дала їй доброчесність, друга — красу,третя — багатство, одним словом, дівчинка дістала все, чого тільки в світі можна забажати.

 Коли одинадцята сказала свої побажання, раптом увійшла тринадцята. Вона хотіла помститися за те, що її не запросили, і, ні з ким не привітавшись, навіть не глянувши ні на кого, сказала на весь голос таке:

 — Як дійде королівна п'ятнадцяти років, то вколеться веретеном і помре. І, ні словечка більше не промовивши, лиха чарівниця пішла геть.

 Всі полякались. Тоді виступила дванадцята, котра ще не висловила свого побажання. І хоч зовсім зне¬шкодити злі чари було їй не до снаги*, проте вона могла пом'якшити їх, а тому сказала: — Хай королівну спіткає не смерть, а тільки глибокий столітній сон.

 Король, щиро бажаючи вберегти любу дитину від нещастя, видав наказ: спалити всі веретена в цілому королівстві. А побажання всіх інших чарівниць цілком справдилися. Бо королівна росла така прекрасна, привітна і розумна, що була кожному люба, хто тільки гляне на неї.

 І ось того дня, коли їй сповнилося п'ятнадцять років, трапилось так, що короля й королеви не було вдома, і королівна залишилась самісінька. От вона й почала ходити скрізь та обдивлятися палац. Обдивилася всі кімнати й покої і нарешті прийшла до однієї вежі. Почала вона підійматися вгору крученими сходами, аж бачить — перед нею невеличкі двері. В замку стримить іржавий ключ. Вона повернула ключ, двері відчинилися, а там у невеличкій комірчині сидить якась бабуся з веретеном і жваво пряде кужіль.

 — Добридень, бабусю,— привіталася королівна,— що це ви робите? — Пряду,— відповіла стара і кивнула головою. — А що це у вас в руках, що так весело крутиться? — запитала королівна, взяла в руки веретено і хотіла спробувати й собі прясти.

 Та ледве торкнулась вона веретена, як справдилися лихі слова чарівниці: королівна вколола собі палець. Вмить вона впала на ліжко, що там стояло, і оповив її глибокий сон. Цей сон охопив і весь замок. Король і королева, які щойно вернулися і ввійшли до зали, раптом заснули, а разом із ними всі придворні та челядь*. Поснули й коні в стайнях, і пси на подвір'ї, і голуби на даху, і мухи на стінах, навіть вогонь, що горів у печі, заснув. Кухар, який хотів був смикнути кухарчука за чуба, щоб не ловив ґав, пустив його й заснув.

 А навкруги почав розростатися терен — що рік, то вище, і нарешті виріс такий високий, що закрив собою цілий палац, навіть прапора на даху не видно було. І пішла по країні поголоска про зачаровану красуню, бо так прозвали королівну, і час од часу різні коро¬левичі намагались пробитися до палацу крізь терновий живопліт, але ніяк не могли, бо терни так міцно сплелися, наче мали руки, і не пускали юнаків. Ті зависали на колючках і вмирали лютою смертю.

 Так минуло багато-багато років. І ось приїхав у цю країну ще один королевич і почув, як старий дід роз¬повідає про тернову огорожу, що за нею буцімто стоїть палац, а в палаці спить прекрасна королівна і з нею разом сплять король і королева і всі придворні та челядь. Дід чув ще від свого діда, що приїздило багато королевичів і хотіли продертися крізь терни, та не змогли.

 Тоді юнак мовив: — Я нічого не боюсь, крізь терни продерусь і зачаровану красуню побачу. Добрий дід хотів відрадити його, та королевич не послухався.

 А саме тоді й минуло сто років, і настав день, коли зачарована красуня мала прокинутись. Прегарний духмяний цвіт укривав тернові кущі, і тільки-но королевич підійшов до них, терни самі роз¬ступилися перед ним. На подвір'ї палацу він побачив коней і рябих гончаків*, що лежали й спали. На даху сиділи голуби, сховавши голови під крила. У палаці, куди він вступив, на стінах спали мухи, кухар на кухні підняв руку, наче хотів схопити кухарчука за чуба, служниця сиділа над чорним півнем.

 Він пішов до зали й побачив там придворних, що лежали й спали, а вище на троні, схиливши голови, спали король і королева. Він пішов ще далі. Скрізь стояла така тиша, що йому чути було власне дихання. Нарешті прийшов королевич у вежу й відчинив двері до маленької комірчини, де спала на ліжку зачарована королівна. Вона була така прекрасна, що юнак очей не міг одвести від неї. Королевич схилився і поцілував її. Красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього. А потім устала, а за нею повставали всі: прокинулись король і королева, прокинулись придворні.

 Пробудилися надворі коні й зацокали копитами, посхоплювались гончаки й замахали хвостами. Голуби на даху повиймали голови з-під крил, озирнулися навкруги й полетіли в поле. Стали повзати мухи по стінах, спалахнув у печі вогонь. Служниця вмить доскубла півня. А незабаром королевич і королівна одружилися. Вони справили пишне-препишне весілля і жили щас¬ливо аж до самої смерті. Нетямився з радощів — дуже зрадів.  Не до снаги — не під силу.  Челядь — слуги.  Гончак — гончий собака. Назви дійових осіб казки.  Якими чеснотами обдарували принцесу чарівниці? Чому було зачаровано принцесу? Як чари подіяли на весь замок? Скільки перетворень відбулось у казці? Знайди абзац, у якому є речення В замку стримить іржавий ключ. Пофантазуй! Якими новими епізодами ти доповнив би казку? ''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайту''