Версия 08:19, 25 октября 2010

Тема: Початок Першої світової війни. Бойові дії в 1915-1916 роках

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 10 клас>> Всесвітня історія:Початок Першої світової війни. Бойові дії в 1915-1916 роках.Повні уроки

Тема:  Початок Першої світової війни. Бойові дії в 1915-1916 роках

Мета: Описати і виділити основні воєнні події, переломні та вирішальні факти перебігу війни.

 Структура уроку:

1. Опитування по домашньому завданні.

2. Бесіда

3. Заключне слово вчителя

4. Домашнє завдання 

ХІД УРОКУ

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. РОЗПОВІДЬ  ВЧИТЕЛЯ 

(ЧИТАННЯ КЛАСОМ ПО ЧЕРЗІ  ТА ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО)

 1.1 Початок воєнних дій між державами Антанти і Троїстим союзом. 

Після 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну, Росія оголосила мобілізацію, проігнорувавши вимогу Німеччини скасувати мобілізацію як недружній щодо Берліна акт. Не отримавши ніякої чіткої відповіді, Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила Росії війну. Цей день і є датою початку Першої світової війни. 3 серпня війну було оголошено також Франції; того ж дня німецькі війська вторглися у нейтральну Бельгію. 4 серпня війну Німеччині від власного імені та своїх домініонів по цілому світі (Канада, Ньюфаундленд, Австралія, Нова Зеландія) оголосила Британія. 

Після оголошення режимів мобілізації військ різними державами Європи, німецька влада швидко крапилася розпочати план «Шліффена». Щоб найти привід до війни Німмечина заявила ніби французьки літаки зробили політ над містами Німеччини та бомбардували залізничну дорогу. 3 серпня військові сили, готові до війни, окупували Люксембург, а наступного дня вторглися у основні бельгійські фортеці, а 21- 25 серпня  боєм відкинула французьку армію далі на захід. На початку війни основні сили у наступі Німеччина направила проти Франції. Назріла загроза Парижеві. 

Велика Британія уклала договір з Російською імперією та Францією, про те що вона у разі війни при потребі буде воювати на їх стороні. Військова криза лише збільшувалась, Уряд Англії полягав надії, що коли Німеччина взнає про вступ їх сторони у війну, то цим злякає німців і можливо відверне війну.

   Війна набрала європейського, а згодом і світового характеру. До союзу Антанти продовж 1914 року приєднуються такі країни як Сербія, Бельгія, Люксембург, Японія, 1915 р. - Італія, 1916 р. - Румунія та Португалія, 1917 р. - Греція й США. Війна спричинила величезний розмах націоналізму у воюючих країнах. Пацифістів, що виступали проти війни, як наприклад французький соціаліст Жан Жорес, націоналісти-фанатики просто вбивали.

1.2 Бойові дії у 1914 р. 

Головною сценою бойових дій були: Західний фронт (на західному кордоні Німеччини), Східний фронт (на східному кордоні Німеччини), північ Італії, Балкани, Османська імперія та німецькі колонії. Західний фронт було відкрито 4 серпня німецьким вторгненням  у Бельгію та Люксембург. Німці ж, відповідно до розробленого у 1905 р. начальником німецького генерального штабу Альфредом фон Шліффеном плану (Саме його плану ведення війни і намагалися дотримувався німці), обійшли французьку оборону, яка технічно була набагато відсталішою у порівнянні з новітніми для того часу розробками Німеччини.

Окупація німецькими військами Франції не повинна була зайняти більше одного місяця, далі, армію залізницями повинні були перевезти на Східний фронт для боротьби там з Російською армією. Проте події розгорталися по-іншому. 

Наступ зустріли незапланований  потужний опір Бельгії, і разом з тим французи вступили в області Ельзас-Лотарингію і почали наступ на Берлін. Французьку армію було зупинено й німецькі війська, захопивши Бельгію і Північну Францію. На початку вересня вони були вже у Шантільї, що за 25 км від Парижа. На щастя столиці Франції темпи наступу почали згасати. Об’єднані армії Антанти, під керівництвом французького генерала Жоффра зробили вдалий  контрнаступ і відкинули німців до р. Ени.

1.3    Східний фронт.

Невдача проведення блискавичного плану «Шліффена» була зумовлена недооцінюванням сил супротивника і його здатностей. 

Усвідомлюючи, що швидкого захоплення в Європі, у 1915 р. не буде, головнокомандуючі військ Німеччини перейшли на Західному фронті до стратегічної оборони, а основні зусилля зосередили на Східному фронті, щоб перемогти Росію, чим ослабити її та поступово вивести з війни. Після зими німці все таки завдали поразки російським військам і остаточно витіснили їх зі Східної Пруссії. До травня німецько-австрійські війська прорвали оборону на п’ятдесят кілометрів, і до осені зайняли території Польщі, Галичини й частину Білорусії та Прибалтики.

Роль Росії на Східному фронті полягала в тому, що вона змусила Німеччину й Австро-Угорщину боротися на два фронти, чим відволікла на себе значні сили Центральних держав і зупинила наступ на Європу. Вдало для Росії складалася ситуація на Балканах, де війська Сербії зупинили значні австрійські сили під Белградом. Вирішальною подією став вступ 1 листопада у війну на боці сил Антанти Туреччини. Вона стала корисною для Центральних держав, які отримали опору на стратегічно важливому Сході. Також, це відкрило для німецького флоту протоку Боспор, що дало змогу німецьким кораблям воювати з російськими портами і флотом на Чорному морі. З кінця літа 1914 р. настала «окопна» війна - солдати копали траншеї та укриття, без проведення активних боїв. У вологих траншеях та шанцях більше солдатів гинули від хвороб, ніж від куль противника.

   1.4 Вступ у війну Італії. 1915 р.

Боротьба Антанти й Центральних держав за залучення нових союзників до війни поширилася до Італії. Країна входила до Троїстого союзу разом з Німеччиною та Австро-Угорщиною, але з початком війни оголосила про свій нейтралітет.   Позиція Італії залежала від того, який блок запропонує їй більші територіальні надбання після війни, тому вона одночасно вела переговори і з Антантою і з Центральними державами. На початку травня вона офіційно вийшла з Троїстого союзу, а 23 травня 1915 р. оголосила війну Австрії, відносно Німеччини Італія формально залишалася у мирних відносинах. Вступ у війну Італії, не призвів до негайного краху Німеччини та її союзників, як і приєднання у жовтні 1915 р. до союзу Центральних держав Болгарії. 

1.5 Верденська битва. 1915 р. 

Впродовж року війни ворогуючими сторонами було побудовано масштабну систему ходів та підземних тунелів, укриттів, прокладено телефонні лінії, дороги через гірські області і залізничні дороги. Союзні армії пробували вести наступальні бої, але через декілька кілометрів змушені були відступати під артилерійським нищівним вогнем противника, втрачаючи тисячі і тисячі солдатів. Жодного серйозного просування не відбулося, битви лише повторювалися, без суттєвих змін у положенні двох армій.

Першу вагому спробу атакувати здійснили німці у травні 1915 року в районі р. Іпру, де вони вперше застосували в боях отруйні гази. У результаті газової атаки понад 5 тис. британських і французьких вояків загинули, а ще 10 тис. отримали тяжкі отруєння. 

Наприкінці лютого 1916 року зібравши на вузькій ділянці фронту 1400 гармат і маючи вагому чисельну перевагу в три рази, німецьке командування розпочало штурм французького міста Вердена, важливого оборонного пункту Франції. Битва, що розпочалась, увійшла в історію як «верденська м'ясорубка». Вибухи артилерії зарядами, які трощили старовинні палаци Вердена, започаткували початок  бомбардування оборонних споруд міста. Допомога до захисників могла надходити до Вердена лише однією дорогою під назвою «таємний шлях». Пробираючись потайки до міста під облогою, солдати страждали від голоду і нестачі води. 

Командувач обороною міста Ф. Петен виконав наказ за будь-яку ціну утримати Верден, але ціною стала повна загибель французької армії.  

1.6 Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі.

Протистояння захисників старовинного Вердена надавало впевненості командувачу британських сил генерала Хейґа. Він вважав, що наступ на р. Соммі увійде до історії як битва, що приведе Німеччину до капітуляції. На німців за лише один наступ було скинуто 52 тис. тонн боєприпасів, а 1 липня 1916 р. англійці й французи пішли у атаку. Солдати вели боротьбу, у хвилях Сомми. Коли ж безрезультативні атаки затягнулися до листопада, з його непогодою, і війська тонули в болотах, настало гірке розчарування. Німці відійшли назад на декілька кілометрів, але це не була втеча - генерал Гінденбурґ організовано відвів уцілілих солдат в підготовлені укріплення.

Не було перемог на морі. Спроба флоту Німеччини пройти крізь щільну блокаду морем Британії, біля півострова Ютланд, не вдалася. У битві брали участь більш як 250 кораблів, та результату не було для  жодної із сторін, лише зруйновано міф, що лише одна «вирішальна» битва здатна повернути хід війни.

1.7 Брусилівський прорив. 

У час, коли на Західному фронті точилися запеклі бої під Верденом, у червні 1916 р. російська армія на чолі з О. Брусиловим прорвала на Східному фронті лінію оборони Троїстого союзу на території близько 350 км. Маючи втрати більше як 1,5 млн. чол., німці й австрійці залишили Львів і Чернівці. За декілька днів наступаюча армія Росії просунулася на більш як 70 км, проте для успіху О. Брусилову нестало сил і він змушений був перейти до оборони. Ще одна спроба прорвати австро-угорську оборону була безуспішною, але зусилля російських військ посприяли французам, які з останніх сил утримували Верден. Німеччина, перекинула з-під Вердена шість дивізій.

 Наступу Росії сприяв вступ у серпні до воєнних дій Румунії. Румунська армія зазнала швидкої і повної поразки від болгарських і турецьких військ, у результаті якої впав Бухарест. На Балканах війська німецького блоку, здолавши Сербію, у жовтні 1915 р. взяли Белград.

 Османська імперія виявилася більш сильною у військовому плані. Незважаючи на  важкі втрати, війська з Австралії, Нової Зеландії та Британії зазнали поразки в боях з турками  на території Галіполі. 

1.8 Підводна війна у 1915-1916 рр. 

З 1915 р. Британія та Німеччина вели активне протистояння на морі. Головну ставку німці робили не на надводним кораблям, які не мали шансів на успіх в технічному аспекті, а на підводні човни («U-боутів»). Їх активність на початку війни була невисокою. 

Страждали від німецьких атак транспортні та пасажирські кораблі, а торпедні атаки мали великий психологічний ефект загрози. Так, у травні 1915 року німецький підводний човен запустив торпеду біля північного узбережжя Ірландії  та влучив у британський трансатлантичний лайнер «Лузитанія», що йшов з Нью-Йорка в Англію. У морських хвилях загинуло 198 людей, громадян США. Це стало останньою обставиною для США та президента Вудро Вілсона, щоб переконати конгрес у необхідності оголошення війни Німеччині.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 

Вчитель на основі прочитаного на уроці матеріалу задає домашнє завдання:

1. Початок воєнних дій між державами Антанти і Троїстим союзом?

2. Бойові дії у 1914 року?

3. Східний фронт та Верденська битва 1915 року ?

4. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі та Брусилівський прорив?

6. Підводна війна у 1915-1916 рр. ?

Список використаної літератури:

С.П. Пивовар, Я.Серіщев, С.Стельмах "Всесвітня історія ХХ ст." 1995 р.

І.Коляда, Т.Ладиченко "Всесвітня історія вік ХХ" 1995 р.

П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас

Скомпоновано та відредактовано Муха О.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.