| 
 
 
			
			
			
			
		
		|   |   |  | Строка 4: | Строка 4: |  |  |  |  |  |  |  | <br><br>'''''Прислів`я та приказки'''''<br><br>Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. <br><br>Краще недоговорити, ніж переговорити. <br><br>Умієш говорити — умій слухати. <br><br>Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам. <br><br>Коли сам добре не знаєш, то не говори. <br><br>Краще мовчати, ніж брехати. <br><br>Не говори що знаєш, але знай, що говориш. <br><br>Що маєш казати — наперед обміркуй. <br><br>Вода все сполоще, а злого слова — ні. <br><br>Удар забувається, а слово пам`ятається. <br><br>Слово — не стріла, а глибше ранить. <br><br>Від теплого слова і лід розмерзає. <br><br>Шабля ранить голову, а слово — душу. <br><br>Дав слово — виконай цого. <br><br>Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш. <br><br>Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. <br><br>Хто мовчить, той двох навчить. <br><br>Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. <br><br>Дурний язик голові не приятель. <br><br>Довгим язиком тільки полумиски лизати. <br><br>На чужий роток не накинеш платок. <br><br>Їж борщ із грибами і держи язик за зубами. <br><br>Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. <br><br>Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. <br><br>Не кидай словами, як пес хвостом. <br><br>Слово до слова — зложиться мова. <br><br>Слово — не полова, язик — не помело. <br><br>І від солодких слів буває гірко. <br><br>Більше діла — менше слів. <br><br>Не роби з писка халяву. <br><br>Гостре словечко коле сердечко. <br><br>Добре слово варте завдатку.<br><br><br><br><br> |  | <br><br>'''''Прислів`я та приказки'''''<br><br>Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. <br><br>Краще недоговорити, ніж переговорити. <br><br>Умієш говорити — умій слухати. <br><br>Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам. <br><br>Коли сам добре не знаєш, то не говори. <br><br>Краще мовчати, ніж брехати. <br><br>Не говори що знаєш, але знай, що говориш. <br><br>Що маєш казати — наперед обміркуй. <br><br>Вода все сполоще, а злого слова — ні. <br><br>Удар забувається, а слово пам`ятається. <br><br>Слово — не стріла, а глибше ранить. <br><br>Від теплого слова і лід розмерзає. <br><br>Шабля ранить голову, а слово — душу. <br><br>Дав слово — виконай цого. <br><br>Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш. <br><br>Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. <br><br>Хто мовчить, той двох навчить. <br><br>Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. <br><br>Дурний язик голові не приятель. <br><br>Довгим язиком тільки полумиски лизати. <br><br>На чужий роток не накинеш платок. <br><br>Їж борщ із грибами і держи язик за зубами. <br><br>Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. <br><br>Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. <br><br>Не кидай словами, як пес хвостом. <br><br>Слово до слова — зложиться мова. <br><br>Слово — не полова, язик — не помело. <br><br>І від солодких слів буває гірко. <br><br>Більше діла — менше слів. <br><br>Не роби з писка халяву. <br><br>Гостре словечко коле сердечко. <br><br>Добре слово варте завдатку.<br><br><br><br><br> |  |  | + |  |  |  | + | [[категория:Тема 4. Поняття про мову. Гумор, притчі, приколи, приказки, цитати]] |  
 Текущая версия на 14:14, 15 сентября 2009 Цікавинки про рідну мову
 Молитва до мови
 Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м`яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена!
 
 Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
 
 Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душу козацького роду спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.
 
 Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”.
 
 К. Мотрич
 Предмети > Українська мова > Українська мова 3 клас > Тема 4. Поняття про мову > Тема 4. Поняття про мову. Гумор, притчі, приколи, приказки, цитати
 Прислів`я та приказки
 
 Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.
 
 Краще недоговорити, ніж переговорити.
 
 Умієш говорити — умій слухати.
 
 Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.
 
 Коли сам добре не знаєш, то не говори.
 
 Краще мовчати, ніж брехати.
 
 Не говори що знаєш, але знай, що говориш.
 
 Що маєш казати — наперед обміркуй.
 
 Вода все сполоще, а злого слова — ні.
 
 Удар забувається, а слово пам`ятається.
 
 Слово — не стріла, а глибше ранить.
 
 Від теплого слова і лід розмерзає.
 
 Шабля ранить голову, а слово — душу.
 
 Дав слово — виконай цого.
 
 Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
 
 Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
 
 Хто мовчить, той двох навчить.
 
 Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
 
 Дурний язик голові не приятель.
 
 Довгим язиком тільки полумиски лизати.
 
 На чужий роток не накинеш платок.
 
 Їж борщ із грибами і держи язик за зубами.
 
 Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.
 
 Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.
 
 Не кидай словами, як пес хвостом.
 
 Слово до слова — зложиться мова.
 
 Слово — не полова, язик — не помело.
 
 І від солодких слів буває гірко.
 
 Більше діла — менше слів.
 
 Не роби з писка халяву.
 
 Гостре словечко коле сердечко.
 
 Добре слово варте завдатку.
 
 
 
 
 
 
 
 
 |