Версия 12:07, 26 августа 2009

 ДМИТРО ПАВЛИЧКО

Дмитро Павличко народився у 1929 році на Івано-Франківщині. Чудова природа рідних Карпат, спогади дитинства знайшли відображення у віршах
поета. У них ти прочитаєш про смереку, пшениченьку, розмову із сонцем, бабусю-чарівницю, фантастичні пригоди папуги, гнома. З любов'ю, а нерідко і з гумором передає Дмитро Павличко свої спостереження за джмелем, мурашкою, так, наче розуміє їхню мову. Вірші різні за формою: це і жваві діалоги, і розповідь очевидця події, і поетична картина природи, і фантазія.

Поет плідно працює і для дорослих, багато його віршів покладено на музику.

РОЗМОВА

— Де ти, киценько, була?
— Я була аж край села.
— Що ти, кицю, там робила?
— Хвостом жито молотила.
— А може, то був овес?
— Ні, овес молотив пес.
— Що за працю ти дістала?
— А дістала кусень сала.
— Де ж те сало, покажи ж?!
— А те сало з'їла миш.
— Де ж та миш, моя кицютко?
— В нірочку забігла хутко.
— Де та нірочка?
— В траві, у шовковій мураві.
— Де ж та мурава шовкова?
— Випасла ряба корова.
— Де корова та ряба?
— В стайні коло жолоба*.
— Де та стайня, кицю мила?
— Блискавка її спалила.
— Де та блискавка лиха?
— В тучах доню колиха.
— А куди поділись тучі?
— Порвав вітер на онучі*.
— А де ж він, скажи мені?
— В димарі співа пісні.
— Де ж димар?
— Там, де на хаті хвилі диму
волохаті.
— А куди подівся дим?
— Не дивилась я за ним.
— А чому ж ти не гляділа?
— Бо на хаті не сиділа.

Жолоб — дерев'яна посудина, призначена для годівлі та
напування тварин.
Онуча — тут: шматок тканини; ганчірка.

Чи цікавий для тебе цей вірш? Чим саме? Навчись виразно його читати, правильно інтонуючи запитання і відповіді.
Зверни увагу, як по-різному поет звертається до киці.
Продовж речення: Цей вірш не лише небувалиця, ай ...

ГНОМ

За кермом сидів гном.
Поруч його жона.
А позаду гноменята —
по троє біля кожного вікна.
 
Гном не більший за мухомора,
борода сива, горбатий ніс.
Маленька машина, але не дуже скора,
мчала дорогою через ліс.
Я руку підняв мимохіть.
Гном зупинився:
— Чого ти хочеш?
— Будьте ласкаві, підвезіть!
Він сміється:
— Гаразд, небоже,
мені чародійна сила відома,
щоб міг ти сісти в машину мою
я перетворю тебе на гнома!
Будеш малесеньким,
будеш мати маленьку радість
і маленьку біду.
— Та ні,— благаю,—
не треба, дідусю,
я не подумав, я пішки піду...

Якою ти уявляєш родину гнома? А машину?
Що в цьому вірші казкового?
Як ти думаєш, чому хлопчик відмовився перетворитися на гнома?
Попрацюйте разом! Спробуйте придумати продовження пригод гномів у лісі.
Зіставте зміст вірша з малюнком. Що ви помітили?

ПТИЦЯ

Тріпоче серце пійманої птиці,
в руках моїх не чує доброти.
— Я дам тобі водиці і пшениці,
моя пташино, тільки не тремти!
— Хіба потоки загубили воду,
хіба в полях уже зерна нема?!
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
і все, що треба, я знайду сама.
— Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
в своїх руках легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко
від мене взяти кілька зеренець?
— Пусти мене! Мені, дитино мила,
дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна та сила,
яка розкрити крилець не дає!
— Лети! Співай у небі гомінкому.
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
ні кривди, ні біди не принесе!

Прочитай, як хлопчик умовляв пташку. Чому ж вона рвалась на волю? У яких рядках найвиразніше передано її прагнення до волі?
З яким почуттям ти читатимеш слова пташки?
Як змінювалась інтонація слів хлопчика під час розмови
з пташкою?
Яка головна думка вірша?




Роз'єднай слова і прочитай далі.

Нехайрозводяться, гніздяться
повсіхдеревахіхатах,
нехайменіщоночісниться,
щоялітаю, начептах.


Прочитай вірш замріяно, у повільному темпі.

Прислів'я
Нащо й ліпший клад, коли в сім'ї лад.
Бджола мала, а й та працює.

О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.

Надіслано читачами з інтернет-сайту